Закон про Суспільне не має вказувати обсяг фінансування контенту сторонніх виробників – експертка Ради Європи

Висновки експертного звіту Ради Європи щодо проєкту закону «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» Ів Саломон презентувала під час вебконференції «Democracy Talks: Роль суспільного мовлення в часи кризи» 14 травня.

За словами Ів Саломон, закон не повинен вказувати обсяг фінансування або відсоток бюджету для фінансування контенту незалежними студіями-виробниками. Зазначений у законопроєкті відсоток бюджету для фінансування контенту незалежними студіями-виробниками є порушенням стандартів Ради Європи. Йдеться про те, що НСТУ за умови повного фінансування повинна 50% свого бюджету спрямовувати на контент, з яких 50%  – на закупівлю контенту в сторонніх продакшнів.

Вона зауважила, що жоден додатковий фінансовий тиск не повинен застосовуватись до ПАТ «НСТУ». Винагорода для членів наглядової ради НСТУ є прийнятною, але це не повинно спричинити додатковий фінансовий тиск.

У вебконференції взяла участь народна депутатка та заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Вона попросила надати Комітету рекомендації Ради Європи і пообіцяла що народні депутати врахують оцінку експертів при підготовці законопроєкту до другого читання і, можливо, внесуть зміни.

За словами Євгенії Кравчук, у Комітеті триває дискусія щодо визначення відсотка фінансування на закупівлю контенту у незалежних продакшнів. Вона додала, що робота над законопроєктом триватиме між першим і другим читанням, і тоді Комітет повернеться до цього пункту.

Член наглядової ради Євген Глібовицький зазначив, що зміни, які знаходяться у Верховній Раді, є важливі для розвитку Суспільного мовника. Він також звернув увагу на питання оплати праці членів наглядової ради НСТУ. Він наголосив, що роботи у членів наглядової багато, і працювати на волонтерських засадах вкрай важко.

За словами пана Глібовицького, наприкінці 2020 року обиратимуть нових членів наглядової ради НСТУ на чотири роки. Він занепокоєний, що у наглядову раду потраплять ті, хто офіційно або не неофіційно отримуватимуть винагороду від олігархів чи бізнес-груп, вони не будуть представляти довгострокові інтереси суспільства у наглядовій раді. Євген Глібовицький зазначив, якщо наглядова рада не буде сильною, тоді політичні органи будуть втручатися у роботу НСТУ.

У конференції також узяв участь посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг. Він сказав, що посольство підтримувало і продовжуватиме підтримку Суспільного мовника в Україні у 2020-му році. За словами Тобіаса Тиберга, наразі перед Суспільним мовником в Україні стоїть питання стабільного фінансування. На його думку, Національній суспільній телерадіокомпанії України потрібна стала модель фінансування і таку модель у 2019 році запропонували експерти Ради Європи.

Як писав «Детектор медіа», Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у 2014 році, зі змінами у 2015, 2016 і 2017 роках.

12 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України). У законопроєкті пропонують не менше половини бюджетного фінансування НСТУ спрямувати на контент, із них половину коштів спрямувати на виробництво контенту незалежними продакшен-студіями.

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики побачив корупційні ризики в одній нормі проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Законопроєкт рекомендували доопрацювати з міжнародними експертами.

Бюджетний комітет порекомендував вносити зміни до Закону про Суспільне з 2021 року.

Також Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував профільному Комітету з питань економічного розвитку відхилити норму, що стосується аудиту ПАТ «НСТУ» в проєкті «Про акціонерні товариства».

comments powered by Disqus