Київський хаб Академії суспільного мовлення: що це і для чого?

Київський хаб Академії суспільного мовлення: що це і для чого?

16:26,
17 Листопада 2020
6766

Київський хаб Академії суспільного мовлення: що це і для чого?

16:26,
17 Листопада 2020
6766
Київський хаб Академії суспільного мовлення: що це і для чого?
Київський хаб Академії суспільного мовлення: що це і для чого?
Академія суспільного мовлення відкрила другий за ліком хаб, цього разу у Києві. Що там відбувається та що від нього чекати – у репортажі «Детектора суспільного мовлення»

16 листопада у будинку «Українського радіо» на Хрещатику, 26 відкрили Київський хаб Академії суспільного мовлення.

Аналогічний простір відкрили у квітні 2019 року в Одесі, де весь час відбувається багато різних подій як пов’язаних із Суспільним і для працівників Суспільного, так і організованих активістами для всіх зацікавлених у певній темі. З моменту відкриття хабу в Одесі відбулося 47 подій, у яких узяли участь 60 тренерів і 1200 учасників.

Академія суспільного мовлення входить у департамент управління людськими ресурсами Національної суспільної телерадіокомпанії України. Вона діє як навчальний центр для працівників, а також організовує події для зовнішньої аудиторії задля розвитку корпоративної соціальної відповідальності мовника, розповіла директорка з управління персоналом Суспільного Вікторія Сидоренко.

Фотограф Ігор Ткач, на фото Вікторія Сидоренко

Загалом Академія суспільного мовлення проводить тренінги з 2016 року, спершу лише для працівників телерадіокомпанії, згодом і для всіх охочих. Наприклад, у 2019 році, поки тривало облаштування київського хабу, Академія провела 72 події в Києві на різних локаціях та в регіонах, у тому числі окрему сесію під час Lviv Media Forum, у якій взяли участь майже 100 учасників.

Від ідеї до її втілення

Київський хаб Академії суспільного мовлення знаходиться на третьому поверсі будинку «Українського радіо», куди просто так не зайти, діє пропускна система, на вході охоронець вимірює всім температуру. Будівля має химерну архітектуру, з коридорними лабіринтами, як у відеоіграх, тож краще мати провідника, аби пройти до хабу без пригод. У майбутньому, коли послабне карантин і київський хаб запрацює на повну офлайн, організатори Академії суспільного мають намір розробити позначки-підказки чи якусь схему, щоби стороннім людям було легко зорієнтуватися, коли відвідуватимуть черговий навчальний захід (воркшоп). За словами начальника управління Академії суспільного мовлення Олександра Дмитренка, пропускна система до хабу буде діяти подібно до Veteran Hub у київському телецентрі «Олівець».

Фотограф Ігор Ткач, на фото Олександр Дмитренко

До слова, Олександр Дмитренко – не нова людина на Суспільному. Він працював у компанії ще до початку реформування, продюсував різні проєкти. Наразі йому цікавіше займатися розвитком Академії суспільного мовлення.

Поруч із хабом облаштовують ньюзхаус – новий великий конвергентний ньюзрум Суспільного, який за попередніми планами мають відкрити у 2021 році і куди з телецентру «Олівець» переїдуть новинарі. Олександр Дмитренко каже, що хотіли одночасно відкрити хаб і ньюзхаус, тоді б організували вхід із внутрішнього дворика, але облаштування мультимедійного ньюзхаусу значно складніший процес, тож вирішили не чекати.

Академія суспільного мовлення більшість із заходів проводить за підтримки міжнародних партнерів. Без їхньої фінансової допомоги не було б і хабів в Одесі та Києві. Концепцію хабів і їхнє облаштування вдалося реалізувати за підтримки Представництва Європейського Союзу, Deutsche Welle, BBC Media Action та МЗС Німеччини. До речі, ці ж партнери допомагають і в запуску ньюзхаусу. На відкритті Київського хабу член правління Суспільного Микола Чернотицький подякував платникам податків Німеччини, що вони допомогли НСТУ з фінансуванням у цей складний рік.

Аннетте Пьолькінґ 

Зураб Аласанія, Аннетте Пьолькінґ і Микола Чернотицький

Керівниця відділу преси Посольства Федеративної Республіки Німеччина Аннетте Пьолькінґ висловила очікування, що цей хаб допоможе багатьом журналістам підвищити професійні якості.

Фотограф Ігор Ткач

Відкрити хаб Академії суспільного мовлення в Києві українських колег спонукав німецький колега – директор Академії Deutsche Welle Карстен фон Намен (Carsten von Nahmen). Хоча в НСТУ про це говорили ще у 2016 році, проте згодом зосередилися на концепції регіональних хабів. Ідею створити навчальний центр у Києві він висловив, побувавши в Одеському хабі. Тоді Олександр Дмитренко подумав, що для цього знадобиться щонайменше три роки, але Карстен фон Намен запитав його: «Ти зможеш уже завтра взятися за цей проєкт?». Це було півтора року тому.

Олександр Дмитренко згадує, що спершу був спантеличений, як знайти потрібне приміщення – воно мало бути просторим і відповідати потребам Академії. Та якось йому зателефонував Дмитро Хільченко, який займається облаштуванням ньюзхаусу, і сказав, що знайшов для хабу Академії суспільного мовлення ідеальне приміщення – це апаратно студійний блок №2 (АСБ-2) на Хрещатику, 26. Член правління Суспільного, який керує радіо, Дмитро Хоркін каже, що ця студія була першим телевізійним павільйоном, звідки українське телебачення почало мовлення в кольорі. А студія, де відкриють ньюзхаус, була основним павільйоном тодішніх телевізійних шоу.

Фотограф Ігор Ткач, на фото Олександр Дмитренко, Микола Чернотицький, Дмитро Хільченко, Тетяна Кисельчук, Зураб Аласанія, Дмитро Хоркін

І справді, у приміщенні, де зараз хаб, відчувається історична велич. Але це стало помітним після того, як працівники Суспільного зняли кілька шарів лінолеуму з підлоги, почистили стіни, зняли металеву бляху з розкішних дерев’яних дверей. Стару апаратуру та меблі, до яких роками ніхто, крім пилюки, не торкався, підремонтували й модернізували. Так, приміром, колишній світловий пульт став центром керування у хабі. Дмитро Хільченко каже, що команда виступила колективним дизайнером, на ремонт мали обмежений бюджет. «Усе зроблено прекрасно і виглядає прекрасно», – похвалив смак колег, відкриваючи хаб, голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

З опаленням у студії з необароковими колонами було погано, і цю ситуацію не вдалося виправити на 100%. Наразі в хабі працює кондиціонер, який обігріває приміщення, але, очевидно, що в морозні дні він мало чим допоможе. Олександр Дмитренко зазначає, що це не проблема, оскільки наразі більша частина навчальних заходів проходить онлайн, а зустрічі краще планувати у тепліші дні.

Сьогодні, зважаючи на карантинні обмеження, у хабі стільці розташовані один від одного на дистанції один-півтора метри, через що може навчатися 20-25 людей. Насправді ж хаб розрахований на 80-100 осіб.

Крім великої зали, є ще маленька. Спершу там думали відкрити офіс Академії, який зараз розташований у київському телецентрі «Олівець». Але зрештою вирішили проводити в цій залі камерні заходи.

Плани нового хабу

На новий хаб у телерадіокомпанії великі надії. Зураб Аласанія зазначив, що одна з цілей Суспільного – зробити Україну командою. «Три роки тому ми були всі різними, розходилися у цінностях. Одним з перших кроків на шляху до цієї цілі стала Академія Суспільного мовлення. Це місце, де можуть зустрітися мрії та ідеї», – сказав він.

Голова правління розповів, що НСТУ спершу почала навчати  своїх співробітників, щоб підтягнути їхній рівень. «Рано чи пізно ми дістанемося всіх, зараз важлива медійна чистота і гігієна… Чиста інформації є основою життя», – наголосив він.

Фотограф Ігор Ткач

Микола Чернотицький додав, що Академія суспільного мовлення вже розширила кількість послуг: крім тренінгів для журналістів це й англійська мова для співробітників та безкоштовне навчання для дітей різного віку. Раніше курси англійської проводили за донорської підтримки та наразі НСТУ вже сама запросила викладачів із British Council.

Найближчим часом Академія суспільного мовлення хоче запустити «Медіа-Бібліотеку». У хабі разом з партнерами Суспільного вироблятимуть ролики для розвитку медіаграмотності.

У хабі одразу встановили апаратуру для онлайн-трансляцій. Поруч у кутку є радіостудія, з якої можна вести прямий ефір на каналах «Українського радіо» чи мовити на весь хаб. Дмитро Хоркін каже, що вони планують активно використовувати нову радіостудію хабу для навчання нових співробітників виробництва подкастів. «Ця студія закомутована на центральну апаратну Українського радіо, щоб на випадок аварій основних студій виходити в прямий ефір, як із резервної студії», – зазначив він.

Фотограф Ігор Ткач, радіостудія

За словами Миколи Чернотицького, такі хаби потрібні у Львові та Дніпрі, «щоб це були осередки навчання як наших людей у компанії, так і людей, які хочуть більше знати про медіа». Та для цього телерадіокомпанії потрібно шукати партнерів, наразі коштів на облаштування нових навчальних центрів у бюджеті НСТУ немає. Олександр Дмитренко додає, що була ідея відкрити хаб у Харкові, але там у філії є певні проблеми з приміщенням. Тож поки сконцентрували мрії на двох містах. У Дніпрі попередньо планують відкрити хаб із такою ж концепцією, як в Одесі та Києві. А от у Львові поки думають, бо там і так відбувається багато подій та навчань, у тому числі й медійних, тож Академії треба знайти свою нішу, можливо, це буде навчання для дітей. Тим паче, що Академія суспільного мовлення вже працює з дітьми.

Перші події

Ще до свого офіційного відкриття Київський хаб приймав першу подію. Тут 23 жовтня в межах Тижнів Німеччини в Україні відбулося онлайн-відкриття виставки «Де?інформація» та дискусія про протидію фейковим новинам і дезінформації. Організаторами події виступили Фонд Фрідріха Науманна, DW Akademie та Академія суспільного мовлення.

Наразі більшість подій, які Академія суспільного мовлення планує на базі Київського хабу, проводитимуть онлайн. Уже у день відкриття, 16 листопада, відбулося два тренінги. Вдень колишній продюсер документальних фільмів ВВС Дін Арнетт на платформі Zoom провів вебінар на тему «Мобільна журналістика: зйомка, монтаж та пряма трансляція», його слухали до 70 учасників.

Дін Арнетт під час онлайн-тренінгу

«Якщо ви хочете бути журналістом, то маєте бути мобільним журналістом», – сказав тренер. Раніше, аби змонтувати відео, йому потрібна була величезна студія з різною технікою, тепер замість цього достатньо одного ґаджета. Дін Арнетт розповів, з яких кадрів почати зйомки, як переходити з крупного кадру на середній, який штатив і мікрофон використовувати під час запису інтерв’ю, де це краще купити і де найдешевше, на що журналісту потрібно звернути увагу при виборі ґаджета, рекомендував декілька програм для монтажу і показав, як вони працюють.

Увечері того ж дня стартував безкоштовний онлайн-марафон для підлітків «Сторітелінг: як думки перетворюються на захопливі історії», який триватиме до 20 листопада. Його щовечора з 18:00 до 19:00 на платформі Zoom проводить виконавчий продюсер розважального напряму НСТУ Станіслав Мєдвєдєв. Щодня запланована нова тема. Щоб узяти участь, потрібно заповнити форму за посиланням до 17:00 19 листопада. Станіслав Мєдвєдєв ділиться прийомами, інструментами та секретами, з якими розповідати цікаві історії стане просто.

Якщо раніше Академія суспільного мовлення запрошувала за підтримки донорів закордонних тренерів, то останнім часом усе частіше навчання проводять співробітники НСТУ. Нещодавно онлайн-тренінги для дітей проводила креативна продюсерка радіо «Промінь» Вікторія Польченко, після чого їй на електронну пошту майже щодня приходять листи, коли буде офлайнова радіошкола та чи запрацює дитячий продакшн.

Олександр Дмитренко критичний до онлайн-заходів. Каже, що важко втримати увагу дітей біля екранів, можна працювати хіба з дітьми 12-14 років, молодші зовсім втрачають пильність. Із дорослими теж непросто: майже кожен вебінар дивляться до 50 людей, але невідомо, наскільки вони засвоюють інформацію. Усе-таки в хабі, офлайн, вони б більше занурилися в тему, яку подає тренер.

На Суспільному уже міркують, як хаби стабільно функціонуватимуть без донорської підтримки і як зробити їх самоокупними. В Одесі двері хабу відчинені для громадських організації (ГО) та активістів, чиї події не суперечать місії Суспільного. Олександр Дмитренко каже, що час від часу під якусь подію хаб здають в оренду за символічну суму. Наприклад, для ГО година в хабі обійдеться у 100 грн. За таким принципом буде побудована робота й київського хабу. «Важливо, щоб простір працював», – запевнив керівник Академії суспільного мовлення.

Фото: Суспільного мовлення - фотограф Ігор Ткач, Ольги Жук

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду