Айнар Димантс прокоментував ситуацію зі створенням нового суспільного ЗМІ в Латвії
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Айнар Димантс прокоментував ситуацію зі створенням нового суспільного ЗМІ в Латвії
У розробці концепції нового незалежного ЗМІ брали участь понад 200 експертів, а сам докладний текст займає 400 сторінок. Відповідно, як зазначає експерт, в публічному просторі виникли різні непорозуміння.
Першим з них Айнар Димантс визначив таку позицію: «Об'єднання суспільного радіо і ТБ – це не європейська тенденція».
Насправді, Латвія – одна з останніх країн в Європі, де суспільні ЗМІ – радіо і ТБ – працюють окремо, не формуючи загальні мультимедійні платформи (насамперед в інтернеті). «Тут нам потрібна модернізація, щоб пристосувати суспільні ЗМІ до технологічної конвергенції – злиття різних ЗМІ із отриманням максимальної вигоди від витрачених коштів, без розбазарювання ресурсів та взаємної конкуренції», – зауважив Айнар Димантс.
Далі подаємо інші висновки експерта.
Він також зазначає, що молодь і економічно активні люди для отримання інформації зараз паралельно використовують різні інструменти, в тому числі комп'ютер, смартфон, планшетник, телевізор і радіо. Тому найуспішніші суспільні ЗМІ в Європі вже прийняли як факт те, що радіо, телебачення чи інтернет – це лише способи передачі змісту, а саме ЗМІ має фокусуватися на створенні змісту і досягненні аудиторії за рахунок трьох платформ.
Найбільші суспільні ЗМІ Фінляндії, Естонії, Великобританії, Данії, Німеччини та інших країн об'єднують радіо, ТБ та інтернет в єдину організацію, щоб формувати зміст сучасного ЗМІ. Серед розвинених країн Європи лише в Швеції радіо і телебачення існують окремо, але і там, як і в Латвії, серйозно обговорюється їх об'єднання.
Європейський досвід показує, що єдине ЗМІ має набагато більше можливостей залучити велику аудиторію, особливо привертаючи увагу економічно активного населення і молоді, які користується сучасними ЗМІ. Одночасно зі зростанням визнаного соціумом змісту в суспільному ЗМІ планується суттєво збільшити аудиторію (з 50% населення в 2013 році до 75% у 2018 році), створивши сильне інтернет-ЗМІ і модернізувавши телебачення і радіо.
У новому ЗМІ буде більше новин, інформаційно-документальних, дитячих та підліткових, наукових та культурних програм. Це зміст, створення якого в будь-якій європейській країні є справою насамперед суспільного ЗМІ (на відміну від комерційних ЗМІ, які можуть вибирати, яким темам або групам споживачів приділяти увагу).
Позиція «Єдине ЗМІ означає більше впливу політичної влади»
Насправді модель передбачає створення Ради суспільного ЗМІ, учасників якого будуть прозоро шукати шляхом відкритого конкурсу із залученням недержавних організацій, з можливістю для суспільства оцінювати кандидатів. Члени ради мають бути партійно нейтральними, авторитетними, з бездоганною репутацією. Як показує приклад Північних країн, рада, що представляє інтереси суспільства, дуже важливий для успішної роботи суспільного ЗМІ.
В основі цінностей, організаційного устрою та фінансування суспільного ЗМІ лежать стандарти редакційної незалежності та професійної етики, які забезпечують максимальну незалежність журналістів від політичної влади. Планування програм структурно відокремлене від створення змісту, яким керує головний редактор (він не є членом правління) і редколегія, куди входять керівники усіх редакцій, включаючи три новинні редакції (ТБ, радіо, інтернет).
Зараз бюджет LTV і Латвійського радіо залежить від уряду і Сейму. У випадку нового ЗМІ планується після дискусій з суспільством в 2014 році перейти на стабільне фінансування, виключивши політичний вплив.
Позиція «У суспільному ЗМІ нічого не передбачено для російськомовного населення»
Насправді планується, що програми ЗМІ будуть доступні російською мовою на радіо (LR4 вже зараз є найпопулярнішою радіопрограмою російською мовою) та на телебаченні(LTV7 буде розвивати новини російською мовою і пропонувати їх також комерційним каналам) і, головне, на порталі єдиного суспільного ЗМІ.
Хоча в Латвії існує двомовний інформаційний простір, це не дає підстав вважати, що так само розділені і аудиторії ЗМІ. Дослідження показують, що значна частина суспільства одночасно використовує ЗМІ на обох мовах. Наприклад, серед латвійців, для яких латиська мова не є рідною, 85% дивляться телепрограми, 54% слухають радіо і 53% читають пресу латиською мовою.
Загалом, головна перешкода для досягнення аудиторії нацменшин – це не мова, адже переважна більшість людей знають державну мову. Проблема (або виклик) суспільного ЗМІ полягає у створенні таких програм (як латиською, так і в обмеженій кількості російською), щоб зацікавити росіян і людей інших національностей і конкурувати з пропозицією російських ЗМІ.
Позиція «Буде введено «механічний підрахунок голів» у новинах
Ідея підрахунку голів – принципу рівноцінного представництва інтересів різних суспільних груп – запозичена зі шведського суспільного ТБ, де враховується, в яких пропорціях в новинах відображаються різні суспільні групи (політики, жителі міст і округів, етнічні та вікові групи, жінки і чоловіки) та їхні думки. Це дозволяє самому ЗМІ аналізувати, наскільки воно суспільне і чи дійсно воно представляє інтереси і цінності всього суспільства.
Принцип пропорційності не передбачає квоти для різних груп, а допомагає ЗМІ ретроспективно оцінювати, чи не занадто широко представлена одна група (наприклад, політики) за рахунок іншої. У новому ЗМІ така оцінка планується, і це піде на користь якості. Конкретну модель введення цього принципу нове ЗМІ вибере саме.
Позиція «Це утопія, яка вимагає величезних інвестицій з держбюджету»
Перш за все, LTV і Латвійське радіо зі своїми 11 млн. латів фінансування на рік є одними з найбідніших суспільних ЗМІ в Європі. Щоб досягти поставлених цілей, бюджет доведеться збільшити в будь-якому випадку. Питання в тому, як найефективніше витратити державні кошти.
Підрахунки показують, що економія за рахунок об'єднання радіо і ТБ (адміністративні та технічні витрати) за п'ять років склала б близько 5 млн. латів, тобто по мільйону на рік. Витрати планується нарощувати поступово, відповідно до зростання вмісту. Протягом п'яти років це щорічно можуть бути 19 мільйонів. Будівлі ЗМІ планується передати агентству Valsts nekustamie īpašumi, а плату за мовлення – безпосередньо Державному телерадіоцентру. Половина витрат піде на людей, як це водиться у творчій індустрії.
У публічному просторі фігурують гігантські цифри, наприклад, 42 мільйони, які нібито потрібно взяти з бюджету на суспільне ЗМІ. Це неправда. Ясно, що протягом п'яти років потрібні будуть інвестиції в технології (20 мільйонів), реконструкцію приміщень (17 мільйонів) і навчання співробітників (5 мільйонів). Загальна сума за п'ять років дійсно складає 42 мільйони, але не менше половини вкладень покриють самі ЗМІ зі своїх доходів. Частину, що залишилася планується залучити, в основному, з коштів ЄС. Лише п'яту частину складуть держінвестиції (це 9 млн за п'ять років, або близько 2 млн в рік).
Очевидно, що суспільне ЗМІ, як і аналогічні проекти в Європі, матиме великий вплив на суспільне і політичне життя Латвії. Воно буде служити інтересам суспільства, зміцнювати демократію, національну мову та ідентичність, розвивати національні ідеї, порядок денний і політичну волю, формувати і гуртувати сучасну Латвію.
Джерело: Delfi