Посли, народні депутати, чиновники, представники НСТУ та медіаюристи 19 жовтня обговорили подальші кроки для створення потужного та фінансово-стабільного Суспільного мовника.

Нині в парламенті опрацьовують проєкт закону про державний бюджет на 2021 рік, який незабаром розглядатимуть у першому читанні. У ньому на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України уряд заклав 2 млрд 274 млн 158 тис. грн, що відповідає закону про Суспільне мовлення: тобто не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік.

Враховуючи те, що в попередні роки фінансову підтримку НСТУ постійно урізали, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив провести обговорення, як цього можна уникнути.

В онлайн-обговоренні «Потужний та фінансово-стабільний Суспільний мовник – невід’ємна частина демократичного суспільства» взяли участь голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, голова правління НСТУ Зураб Аласанія, заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко, посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг, голова програм в Україні Посольства Великої Британії в Україні Нік Баулер, голова відділу з питань преси, освіти та культури Посольства США в Україні Волтер Браунолер, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, від Комітету з питань гуманітарної та інформполітики його голова Микита Потураєв (він же модерував обговорення), перша заступниця голови, очільниця робочої групи з питань функціонування регіонального мовлення НСТУ Ірина Констанкевич, заступниця голови Євгенія Кравчук, голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький, консультант Ради Європи (Угорщина) Маріуш Драгомір, колишній віце-президент Європейської мовної спілки Борис Бергант, секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський та інші.

Розмова вийшла насиченою фактами, емоційною та, як сподіваються учасники, результативною.

Міжнародна спільнота й НСТУ: здивування, вболівання і фінансова підтримка

Те, що незалежний суспільний мовник є невід’ємною частиною демократичного суспільства, дуже добре знають на власному досвіді в європейських країнах, США і Великій Британії. Міжнародні партнери постійно допомагають Україні, щоб НСТУ змогла розвиватися й конкурувати з комерційними теле- і радіоканалами. Останні три роки, коли народні депутати урізали бюджет Суспільному, саме завдяки підтримці донорів суспільному медіахолдингу вдавалося запускати нові проєкти, робити ремонти в застарілих приміщеннях і будувати нові студії.

Пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен сказала, що стежить за розвитком Суспільного мовника в Україні від моменту його заснування, але реформа ще не завершена. На її думку, факторами успіху Суспільного мовлення є збалансовані новини, якісні програми та фінансова незалежність компанії від політиків.

Анка Фельдгузен розповіла, що МЗС Німеччини разом із Deutsche Welle Akademie та партнерами з Європейського Союзу співпрацює з НСТУ з 2014 року, надаючи допомогу в будівництві Ньюзхаусу, який має запрацювати у 2021 році. За їхньої підтримки було відкрито хаб Академії суспільного мовлення в Одесі та проведено тренінги для співробітників НСТУ.

Пані посол наголосила, що особливо зараз, у період фейкових новин і нескінченної кількості джерел інформації, якісний і незалежний контент Суспільного мовника дуже важливий як противага дезінформації. Зокрема, саме Суспільний мовник здатен боротися з дезінформацією про COVID-19, тому було б неправильно на ньому економити. Вона від імені Німеччини закликала Україну гарантувати Суспільному фінансування.

Дипломати Штефан Шльойнінг, Тобіас Тиберг, Нік Баулер, Волтер Браунолер і колишній віце-президент Європейської мовної спілки Борис Бергант теж наголошували, що під час пандемії COVID-19 особливо важливим є Суспільне мовлення, яке демонструє позитивні досягнення, об’єктивно інформує українців і відіграє ключову роль у боротьбі з дезінформацією. Посол Швеції в Україні згадав ситуацію в Білорусі, коли державний мовник маніпулятивно висвітлював протести після президентських виборів і журналісти, які прагнули працювати об’єктивно, почали масово звільнятися і зазнавати переслідувань із боку силовиків. Такий сценарій став реальним через те, що телерадіокомпанія є повністю фінансово залежною від влади.

Борис Бергант здивувався, як Національній суспільній телерадіокомпанії України вдалося не тільки вижити, а й розвиватися в умовах хронічного недофінансування. «Це диво, враховуючи те, які кошти Суспільне отримувало», – сказав він. За його словами, порівняно із суспільними мовниками інших країн, НСТУ має один із найменших бюджетів. Урізання фінансування Суспільному – це пряма загроза демократичному суспільству, вважає він.

Народні депутати і Суспільне: розуміння загроз і готовність боротися за нову модель фінансування у Верховній Раді

В обговоренні фінансування НСТУ взяли участь четверо народних депутатів із Комітету з питань гуманітарної та інформполітики, кожен із яких до Суспільного мав свої зауваги. Та загалом усі вони виступили за те, щоб у 2021 році Суспільне отримало повний бюджет, а далі необхідно працювати над моделлю фінансування, яка б дозволила телерадіокомпанії не залежати від щорічної битви за бюджет.

Микола Княжицький з фракції «Європейська солідарність» сказав, що українські комерційні телеканали не є комерційними, а є «способом пропаганди олігархічними власниками тих чи інших ідей через ЗМІ». «Зважаючи на це, Суспільне мовлення є таким важливим, бо має бути джерело мовлення, яке не залежить від будь-яких фінансово-промислових груп, – зазначив він. – Наша фракція буде робити все для того, щоб Суспільне мовлення якісно фінансувалося й було незалежним від втручання будь-яких державних органів. Ми підтримуватимемо, щоб закон про Суспільне мовлення виконувався в усіх частинах, зокрема в тій, яка стосується обсягів фінансування. Я дуже задоволений, що в Україні є незалежний від олігархів мовник, і мені б хотілося, щоб він був потужнішим». За словами пана Княжицького, «ті сили, які цього не хочуть, на жаль, занадто сильні в нашій країні».

Категорично не можна говорити про зменшення фінансування Суспільного, його навпаки треба збільшити, – таку думку висловила Ірина Констанкевич із депутатської групи «За майбутнє». Вона це обґрунтувала тим, що приблизно 60% населення України мають доступ до суспільних телеканалів і радіо, найбільша проблема з доступом на прикордонних територіях. Народна депутатка наголосила, що Суспільного мовника потрібно технічно модернізувати й дати теле- і радіомовлення в регіони, щоб його «чули й бачили повсякчас і в усіх точках України».

Микита Потураєв із фракції «Слуга народу» заявив, що не голосуватиме за проєкт державного бюджету, в якому буде суттєве зменшення фінансування Суспільного мовника.

«Під час кризи ми знаходимо гроші на інфраструктурні проєкти, на розвиток обороноздатності чи зміцнення правоохоронної системи, це теж добре. Але Суспільний мовник – невід’ємна частина інформаційної безпеки держави. Й економити на ньому – це те саме, що економити на українській армії чи правоохоронній системі», – зазначив він.

Пан Потураєв порівняв Суспільне з дійними коровами, яких не годують, а хочуть тільки доїти. «Я не хотів би бути в ролі одного зі співголів жебрацького колгоспу, в якому корів тільки доять, а не годують», – сказав він.

На його думку, Верховна Рада зволікає з розглядом законопроєкту щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України, який би дав можливість НСТУ значно більше замовляти контенту у сторонніх виробників.

Євгенія Кравчук зі «Слуги народу» солідарна з Микитою Потураєвим. Вона сказала, що стежить за платформами Суспільного в соціальних мережах, які функціонують «доволі добре». «Але за законодавством Суспільний мовник досі не може витрачати кошти держпідтримки на ці платформи, хоча це є альтернативним джерелом отриманням інформації для молоді. Наразі онлайн-платформи функціонують за кошти донорів. Однак це має бути на постійній основі, щоб менеджмент міг це прогнозувати і вкладати в їх розвиток», – сказала вона.

Вона нагадала, що законопроєкт щодо підвищення ефективності роботи НСТУ подали у грудні 2019 року, він отримав схвалення у профільному комітеті. «Сподіваємося, що дійдемо до розгляду якщо не на цій сесії, то максимум у лютому 2021 року. Буде залежати від черги законопроєктів, яка вже сформувалася», – додала пані Кравчук.

Євгенія Кравчук запевнила, що домовилася з колегами з комітету, що вони будуть присутніми під час розгляду поправок до законопроєкту про бюджет, щоб відстояти те фінансування НСТУ, яке закладене в бюджеті.

Також вона згадала, що від деяких її колег по фракції «Слуга народу» лунають заяви не на користь Суспільного. «Можливо, вони таким чином хотіли потрапити у новини з гучними заголовками», – припустила вона.

Якраз у день обговорення фінансування Суспільного член фракції «Слуги народу» Олександр Качура зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування». Зокрема, він пропонує прибрати із закону про Суспільне норму про 0,2% видатків загального фонду на державну підтримку НСТУ. Напередодні він написав на своїй фейсбук-сторінці, що пропонує «припинити фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України, на яку щорічно виділяються мільярдні кошти. Керівництво телерадіокомпанії вже повністю себе дискредитувало за останній час. Показовим моментом було анулювання заявки у національному відборі на участь у Дитячому пісенному конкурсі “Євробачення-2020” Максиму Ткачуку».

Наглядова рада НСТУ обурена закликами деяких депутатів про позбавлення Суспільного мовника фінансування на 2021 рік, сказала голова наглядової ради Світлана Остапа. «Такі заклики свідчать або про повне нерозуміння важливості реформи Суспільного мовлення для України, або про бажання знищити Суспільне з причини особистої ненависті (через журналістські розслідування тощо)», – зазначила вона.

За її словами, іноді народні депутати вимагають від НСТУ взаємовиключні речі: випуску якісного контенту, підвищення рейтингів, скорочення штату, закриття філій, нескорочення регіонального мовлення тощо. Деякі народні обранці досі ототожнюють Суспільне лише з одним телеканалом «UA:Перший».

«Суспільне в Україні – це понад 4 тисячі працівників, це 200 тисяч квадратних метрів будівель і споруд, це 34,3 гектара земельних ділянок. І щоб усе це утримувати, за все це платити податки і водночас реформувати – потрібні кошти. Якщо додати витрати на заробітну плату, нарахування на неї, трансляцію та комунальні платежі – це вже вийде майже 1,5 млрд грн», – пояснила вона.

НСТУ та її успіхи: що кажуть у Міністерстві культури, у наглядовій раді та на Суспільному

«Із точки зору Міністерства культури та інформаційної політики України стабільне Суспільне мовлення є надзвичайно важливим як на центральному рівні, так і на рівні регіонів. Особисто два тижні тому відвідував “UA: Донбас” і переконався на ділі у тому, як змінилися зв’язки місцевих філій та місцевих органів влади. І це теж “плюс”», – сказав заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.

Він також підтримав ідею шукати кращі моделей забезпечення належного фінансування Суспільного мовлення.

За словами Світлани Остапи, в часи тотальної епідемії фейків і дезінформації Суспільне стало тим маяком, на який можна орієнтуватися, на якому можна отримати перевірену, збалансовану й неупереджену інформацію.

«Незважаючи на всі труднощі з фінансуванням, блокуванням рахунків та інші, ми вже стали взірцем новин, ми працюємо для суспільства, а не для олігарха чи політичної сили. Ми створюємо новий якісний контент, правда, поки що переважно завдячуючи донорським коштам», – зазначила вона.

Також Світлана Остапа відповіла на закиди щодо «захмарних» заробітних плат менеджменту, якими часто дорікають НСТУ. За її словами, члени та голова правління протягом 2020 року спочатку через блокування рахунків, а потім через обмеження, пов’язані з епідемією, отримують менше половини своїх заробітних плат, і премій також не отримують. А члени наглядової ради виконують свої обов’язки на волонтерських засадах.

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія розповів про досягнення НСТУ на третьому році її діяльності та про плани на майбутнє: як у 2020 році змінилося регіональне мовлення, чому деякі програми закрили і що натомість запустили, про роботу «Суспільної студії», програми про національні спільноти для всієї України, фільми-розслідування, заробітні плати у компанії, новий ньюзрум на Хрещатику, 26, розвиток онлайн-платформ, запуск дитячого продакшну, подкастингової системи для каналів «Українського радіо», розширення прикордонного мовлення мовами національних спільнот, створення повноцінного центру соціологічних досліджень, запуск хабу Академії суспільного мовлення в Києві...

«Хоч один раз нам би отримати повне фінансування – і ви б побачили вибуховий розвиток контенту і показників Суспільного. Навіть у 2021 році вплив і звучання Суспільного мовлення буде набагато гучнішим, ніж були досі», – висловив свої надії Зураб Аласанія.

Нова модель фінансування НСТУ: мрія чи реальність?

Також під час заходу учасники обговорили можливі моделі фінансування Суспільного в України.

Із 2018 року наглядова рада НСТУ, міжнародні експерти з Ради Європи, представники суспільних мовників інших країн та Європейської спілки мовників обговорювали нову модель фінансування для Суспільного, яка б могла забезпечити компанії незалежність від держбюджету. Донедавна ця тема не виходила далі кола зацікавлених. Навіть спроби голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга на початку 2019 року донести ідею зміни моделі фінансування до народних депутатів залишилися безрезультатними. Він особисто йшов на засідання профільних комітетів і презентував звіт експертів Ради Європи щодо системи фінансування НСТУ у світлі стандартів Ради Європи, переконував у необхідності незалежного фінансування мовника. Тоді народні депутати не заперечували йому, але й не підтримували цю пропозицію.

Цього разу консультант Ради Європи Маріуш Драгомір знову розповів народним депутатам про існуючі моделі фінансування, з яких Україні підходять лише дві: це або вдосконалити (розширити іншими моделями) фінансову підтримку з державного бюджету, або запровадити фінансування знадходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом.

Секретар наглядової ради Вадим Міський, який у 2018 році розробив пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, пояснив, як цей механізм працюватиме і чому він вивів би Суспільне з плану виживання на план розвитку. Він підтримав заклик Микити Потураєва підготувати законопроєкт про нову модель фінансування Суспільного, яка зробить його незалежним від щорічного голосування депутатів за бюджет. І хоча сам пан Потураєв мало сподівається, що такий законопроєкт пройде у Верховній Раді, та навіть його публічну заяву й підтримку нової моделі фінансування іншими членами комітету вже можна вважати маленькою перемогою у боротьбі за незалежне фінансування НСТУ, адже до цього часу ніхто з народних депутатів не висловлював публічно такої потреби.

Онлайн-обговорення було організовано Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики спільно з НСТУ та проєктом «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».