Від 2017 року, коли було зареєстровано Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ), суспільний мовник ще жодного разу не отримав 100% держфінансування, як це передбачає Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

Суспільне – не один канал, як вважають деякі люди. Навіть у більшості представників влади, суспільне асоціюється чомусь лише з «UA:Першим». А вони мали б знати більше про реформування державного мовлення в суспільне. Тут варто згадати хоча б пресконференцію президента України Володимира Зеленського, коли він сказав, що «хотів би, щоб канал НТКУ став найкрутішим в Україні». Тому не зайве буде нагадати, що Суспільне – це великий холдинг, до якого входять два загальнонаціональні телеканали (UA: Перший» і «UA: Культура») та 24 регіональні, три радіоканали («Українське радіо», радіо «Промінь», радіо «Культура») і диджитал-платформа. І скорочення бюджету зменшує можливості розвитку всіх напрямів.

Восени 2019 року топменеджери НСТУ вперше мали надію, що наступний рік дозволить їм реалізувати майже все задумане. 14 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2020 рік, у якому зменшила фінансову підтримку Суспільного мовлення всього на 300 млн грн, залишивши 1 млрд 711 млн 516 тис. Та вже навесні 2020 року ситуація різко змінилася. Через епідемію COVID-19 довелося робити секвестр (скорочення видатків) держбюджету. Скорочення фінансування торкнулося і НСТУ.

У квітні 2020 року Верховна Рада проголосувала зміни до бюджету-2020, де на Суспільне передбачено 1 мільярд 533 мільйони гривень.

Окрім того, Суспільному в лютому заморозили рахунки через старий борг державної попередниці суспільної телерадіокомпанії перед «Євроньюз». Після трьох місяців заморожених рахунків Суспільний мовник розпочав виплату боргу «Євроньюз» (понад 300 млн грн – залежить від курсу євро, по якому відбувається виплата в певний момент). Відповідно, загальний бюджет Суспільного на 2020 рік наразі зменшився до 1,16 млрд грн(на 43%), що змусило правління НСТУ переглянути видатки і перейти у режим виживання.

У НСТУ розповіли «Детектору суспільного мовлення», від чого компанія була змушена відмовитися. Як пояснили у компанії, насамперед скоротили капітальні видатки: у річному плані було закладено 286 млн, залишилося – 50 млн. Через це компанія не зможе купити все заплановане обладнання та права на контент:

• залишили мінімальний набір обладнання для функціонування Суспільної студії;
• залишили мінімальний набір обладнання для оснащення апаратної на радіо;
• пересувну станцію для радіо не купуватимуть;
• камери та портативні передавальні комплекси LiveU для регіонів не купуватимуть;
• відтерміновано перехід телеканалів Суспільного на формат HD-мовлення;
• на бібліотеку прав (для всіх суспільних телеканалів) залишили тільки 21 млн грн із запланованих 59 млн;
• зі спортивних трансляцій залишили лише найрейтинговіші – міжнародні змагання з біатлону.

Також скоротили і поточні видатки компанії:

• на виробництво контенту для всіх платформ Суспільного (ТБ, радіо, цифрова платформа) заклали лише 50 млн грн – це в 5 разів менше, ніж було заплановано на початку 2020 року;
• скоротили членські внески НСТУ до EBU (Європейської спілки мовників).

У компанії наголосили, що секвестр бюджету та виплата боргу «Євроньюз» найбільше відіб’ютьсяна фінансуванні контенту, оскільки є інфраструктура, яку треба фінансувати в будь-якому разі та неможливо скорочувати — трансляція сигналу, земельний податок, виплата зарплати.

«Коли минулого року Верховна Рада збільшила наш цьогорічний бюджет до 1,7 млрд грн, тобто на ті самі 500 млн у порівнянні з минулорічним, якраз і йшлося про суттєве збільшення видатків на якісний контент – тобто на закупівлі й виробництво. Тож нинішній бюджет дорівнює бюджетові 2019 року, з усіма похідними, які із цього випливають: неможливістю організувати повноцінне виробництво продукту, який би за своєю якістю був співмірний з якістю того, що роблять комерційні мовники», – розповіли на Суспільному.

У 2020 році Суспільний мовник планував розпочати виробництво серіалів — тепер же весь цей блок виробництва повністю скасували. Перемовини щодо закупівель контенту стороннього виробництва довелося змістити на шість місяців, оскільки немає достатнього фінансування на той контент, який відбирався для закупівель попередньо.

Та попри складну ситуацію з недофінансуванням, блокуванням рахунків і пандемією коронавірусу, НСТУ вдалося запустити марафон «Суспільна студія» – 4 години щоденного прямоефірного інформаційно-публіцистичного контенту по буднях. Компанія задумувала цей проєкт від початку зовсім іншої якості: у новій студії, з яскравою картинкою, якісними матеріалами й технічним оснащенням. Зараз «Суспільна студія» працює на тому технічному ресурсі, який був у компанії.

«Незважаючи на це, ми продовжуємо відпрацьовувати найважливіші суспільно значущі теми, що є нашою місією. Так, ми взяли участь у великому проєкті МОН “Всеукраїнська школа online”, на звернення Всеукраїнської ради церков транслюємо релігійні богослужіння. Однак через урізаний бюджет могли б робити ще більше якісних власних проєктів», – розповіли на Суспільному.

Завдяки грантовому фінансуванню компанії вдалося утримувати на плаву такі суспільно важливі проєкти, як «Зворотний відлік» і «Святі та грішні». Також, завдяки тому, що грантодавці фінансують продакшни партнерів НСТУ, в ефірі зберігаються журналістські розслідування «Наші гроші» та «Схеми. Корупція в деталях».

«Тому ми пишаємося тим, що, незважаючи на надскладні умови, в яких НСТУ працює цього року, нам вдається не лише робити наші проблеми непомітними для нашої аудиторії, але й нарощувати рейтинги. Так, за перші 5 місяців цього року наша частка за аудиторією “18+” перевищує минулорічну за аналогічний період на 41,4 % та складає 0,99 %», – зазначили в НСТУ.

Трохи іншої думки про успіхи Суспільного новий міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Він має великі сподівання щодо Суспільного, хоча добре знає про труднощі з фінансуванням і застарілий технічний стан компанії. На думку міністра, Суспільне має займатися своє популяризацією, знімати серіали з українським наративом і краще комунікувати з владою та аудиторією. Чи реально це зробити, маючи 57% фінансування, побачимо восени, коли планується запуск низки нових проєктів власного виробництва.