Попередній моніторинг новин головного загальнонаціонального суспільного телеканалу «Детектор медіа» проводив у грудні 2018 року.

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Тексти взято за розшифровками Центру контент-аналізу.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»:

Період моніторингу: 12–17 березня 2018 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

На звітному тижні в новинах «UA: Першого» було відчутно більше порушень стандарту балансу думок, ніж фіксували попередні моніторинги (17 % порівняно із 4 % в попередньому звіті). Натомість стало відчутно менше матеріалів із порушенням стандарту достовірності (36 % порівняно із 51 % у попередньому звіті) і стандарту відокремлення фактів від думок (19 % порівняно із 40 % в попередньому звіті).* Перше число — абсолютна кількість, друге число — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні стандарт балансу думок частково або повністю було порушено в дев'яти матеріалах із 53 досліджених (17 %).

У сюжетах кримінальної тематики слово зазвичай не надається підозрюваним чи їхньому захисту, не згадується також, чи журналісти каналу робили спроби отримати ці коментарі. Таке порушення стандарту є у двох матеріалах за 13 березня — про те, що у Дніпрі затримали трьох чоловіків, які спричинили смертельну аварію і яких підозрюють у крадіжках, і про стрілянину в магазині в центрі Києва. Так само немає позиції підозрюваних чи їхнього захисту в матеріалі за 14 березня про їх затримання СБУ за підозрою у збуті зброї із зони АТО. У матеріалі за 14 березня з обвинуваченнями генпрокурора Луценка на адресу Володимира Рубана у бекграунді не згадується, що останній заперечує ці обвинувачення. У матеріалі за 16 березня про питання зняття депутатської недоторканності з Надії Савченко за обвинуваченням Генпрокуратури не згадується позиція самої Савченко чи її захисту.

Крім того, стандарт балансу думок порушено в матеріалі за 14 березня про відімкнення від тепла півтори сотні будинків у Кропивницькому — не надано слово жодному представнику колективної сторони конфлікту, тим людям, які залишилися в мороз без опалення. У матеріалі за 14 березня про випуск НБУ монет замість дрібних гривень і відмову від дрібних монет слово не надано простим громадянам.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному з матеріалів (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 19 матеріалах з 53 досліджених (36 %).

Велика кількість розмитих посилань, коли зазначається певна установа або організація, але не зазначено конкретного її представника, який саме надав журналістам інформацію:

«У прокуратурі таку позицію Дронова та його адвоката називають стратегією. Щодо показів Зайцевої, кажуть, вони не змінилися» (12 березня); «… так вирішили в Управлінні освіті Солом'янської райдержадміністрації. Там твердять: будівля аварійна» (12 березня); «медики кажуть» (йдеться про медиків лікарні імені Мечникова в Дніпрі)(12 березня); «заклад малокомплектний, — кажуть у Вінницькій райдержадміністрації» (13 березня); «вогонь охопив 800 квадратних метрів, — повідомили у прес-службі ДСНС» (13 березня); «у міністерстві <охорони здоров’я> додають — наказ скасовує також карту диспансерного нагляду…» (14 березня); «у міському управлінні житлово-комунального господарства запевняють, всі поточні рахунки оплачують справно…» (14 березня); «у “Кіровоградгазі” кажуть, діють відповідно до закону» (14 березня); «в Нацбанку кажуть, в обіг ці грошові знаки введуть наприкінці квітня» (14 березня); «це дозволить заощадити мільярд гривень, кажуть у Нацбанку…» (14 березня); «у Нацбанку кажуть, від дрібних монет вже відмовилися майже 20 країн світу» (14 березня); «в МЗС вирок для Бровченка називають символічним…» (16 березня); «далі морози міцнішатимуть, попередили в Укргідрометцентрі» (17 березня); «поліцейські, які регулюють рух на в'їзді до столиці з боку Житомира, розповіли “Новинам на Першому”, вантажівки в Київ почали пускати о 9-й ранку…» (17 березня); «удень у місті працювало більше 500 одиниць снігоприбиральної техніки, повідомили в Київській міській держадміністрації» (17 березня).

Значною є кількість повністю розмитих або надто узагальнених посилань на великі, а інколи — дуже великі, групи людей:

«Ветеринари намагаються врятувати перебите крило, але кажуть, після такої травми хижак у природі не виживе» (12 березня); «як розказали в поліції Дніпра»(13 березня); «…поки місцеві чиновники думали, що робити далі. Вирішили: всіх дітей тимчасово перевести до Брацлавської школи-інтернату» (13 березня); «місцева влада пообіцяла зробити ремонт і відновити електропостачання» (13 березня); «за словами медиків, той пробув у крижаній воді близько півгодини та отримав сильне переохолодження» (13 березня); «в поліції розповіли, легковик мав пропустити ваговоз» (14 березня).

Є декілька посилань на інтернет-джерела і соцмережі:

«Тоді Савченко в Фейсбуці повідомила, що з 12 по 16 березня вона буде в Страсбурзі на засіданні Європарламенту» (14 березня); «Сьогодні Савченко написала, що завтра зранку проведе брифінг…» (14 березня); «…а прес-служба військової прокуратури Центрального регіону України на своєму сайті сповістила, що покійний лишив передсмертну записку» (15 березня); «За цей час речниця Генерального прокурора України Лариса Сарган на своїй сторінці у Фейсбук публікує подання до Верховної Ради…» (15 березня).

Двічі — 16 і 17 березня — журналісти посилаються на невідомо чию версію в матеріалах про аварію підйомника в Гудаурі: «За попередніми даними, канатку знеструмило…».

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався в десяти із 53 досліджених матеріалів (19 %).

У випусках — є певна кількість оцінок журналістів із найрізноманітніших приводів:

«далі знову кається» (12 березня); «намет доволі швидко охопило вогнем. До гасіння приєдналися і військові, які проживали поруч. Щоправда, самотужки нічого зробити не змогли, тканина згоріла чи не миттєво» (13 березня); «“Ауді”, в якій вони їхали, на великій швидкості врізалася в “Деу Ланос”» (13 березня); «та ані це, ані плюсова температура з дощем не віднадили місцевого жителя від риболовлі» (13 березня); «а от рибалку довелося реанімувати» (13 березня); «утім про сам допит, який стосується справи Володимира Рубана, говорить мало. Натомість згадує події часів Революції гідності» (15 березня); «… гірськолижний курорт “Гудаурі” один з найпопулярніших у Грузії» (двічі — 16 і 17 березня); «Жінка відвертається від камер, так само швидко повз журналістів проходить чоловік» (16 березня).

Для оцінок використовуються слова «вже» і «лише»:

«на Хмельниччині це вже четвертий випадок за тиждень, коли рибалки провалюються під кригу» (13 березня); «двоє захисників і з потерпілої сторони. Сьогодні на засіданні — лише вони» (16 березня); «а вже з 1 вересня цього року здобувати сучасну освіту будуть усі першокласники» (16 березня).

Ще певна кількість оцінок чи висновків — зіставлення чи протиставлення фактів — досягається за рахунок використання сполучників, які є маркерами суб’єктивної думки: «утім», «але», «хоча», «не тільки…, а й…»: «утім, енерго-омбудсмен компанії “Енерго-про-Джорджія” спростовує це» (17 березня); «її посипали сумішшю солі з піском, але сніг не згорнули на узбіччя» (17 березня); «…і хоча підйомник зупинили за дві хвилини, на горі рятувальна операція ще триває» (16 березня); «у цьому закладі методи нової української школи впроваджують не тільки в перших, а й усіх початкових класах» (16 березня); «цього разу вирішив не лише показати вже 12-річному сину Вайету батьківщину, а і поспілкуватися з українцями» (16 березня).

Сказане високопосадовцями чи іншими людьми журналісти інколи позначають оцінною лексикою урочистого стилю, тим самим штучно підвищуючи статус сказаного: «Надія Савченко збиралася підірвати Верховну Раду, заявив Генпрокурор Юрій Луценко» (15 березня); «… заявила секретар ЦВК Майя Гришина» (16 березня); «адвокат чоловіка заявляє, його підзахисний в усьому зізнався» (16 березня).

Крім того, на позначення дієслова «сказав» використовувалися слова, що оцінюють модальність сказаного: «адвокат Дронова запевнив» (12 березня); «у міському управлінні житлово-комунального господарства запевняють…» (14 березня).

Стандарт точності подачі інформації не було порушено в жодному з матеріалів (0 %).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 34 із 53 досліджених матеріалів (64 %).

Стандарт повноти подачі інформації переважно порушується за рахунок недостатньої деталізації, особливо в коротких формах, яких чимало у випусках «Новин» на «UA: Першому». Часто узагальнено і не конкретно позначається місце події («в одному з магазинів у центрі Києва» або «у Дніпрі»). Інколи бракує необхідних бекґраундів.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал із ознаками можливої замовності (2 %).

У матеріалі за 16 березня про те, що регламентний комітет ВР отримав подання Генпрокуратури на притягнення до кримінальної відповідальності Надії Савченко, грубо порушено стандарт балансу думок, не наведено позиції самої Савченко ані у відповідь на саму подію цього дня, ані на широке цитування обвинувачень Луценка, які наведено у бекґраунді. Враховуючи серйозність цих обвинувачень, позиція підозрюваної чи її захисту обов’язково повинна була бути озвученою.

12 березня (понеділок):

1. Речовину, якою отруїли полковника ГРУ Скрипаля та його доньку, розроблено в Росії

«Ведуча: Речовину, якою отруїли полковника ГРУ Скрипаля та його доньку, розроблено в Росії. Про це сказала прем'єр Великої Британії Тереза Мей в Палаті громад. За її словами, в британського уряду є лише дві версії розвитку подій: або це пряма дія російської держави проти Королівства, або ж уряд Федерації дозволив хімічній зброї потрапити до рук злочинців. Ці версії озвучили послу Росії у Великій Британії. Від нього чекають пояснень до вечора вівторка. Якщо ж до того часу відповіді не буде, уряд вважатиме напад на Скрипалів прямим нападом на Королівство.

Тереза Мей, прем'єр-міністр Великої Британії: На цей час уже відомо, що містера Скрипаля і його доньку отруїли нервовим агентом типу “Новачок”, який розробляла Росія. Ґрунтуючись на позитивній ідентифікації цієї хімічної речовини експертами світового рівня в оборонній науково-хімічній лабораторії в Портердауні й на інформації, що Росія раніше виготовляла цю речовину, й досі може робити це. А також враховуючи дані, що Росія здійснює спонсоровані державою вбивства. Британський уряд дійшов висновку, що з великою ймовірністю Росія відповідальна за дії проти Сергія та Юлії Скрипалів.

Ведуча: Хімічна зброя під назвою “Новачок” була створена в СРСР у 80-ті роки. Пише газета “Індепендент”. За токсичністю цей газ у вісім разів переважав отруйні речовини попереднього класу. 1993 року “Новачок” заборонений після підписання конвенції про заборону хімічної зброї. Сергій Скрипаль і його дочка Юлія потрапили до лікарні ввечері четвертого березня. Їх знайшли непритомними на лавці біля торговельного центру в місті Солсбері. Поліція розслідує це, як замах на вбивство, але кажуть і про теракт. 2006-го екс-полковника розвідки в Росії засудили до тринадцяти років за шпигунство на користь Британії. За чотири роки його обміняли на викритих російських агентів. Москва відреагувала на заяву британського прем'єра. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала цирковим шоу доповідь у британському парламенті у справі Сергія Скрипаля, і черговою інформаційно-політичною кампанією, заснованою на провокації. Повідомляє інформаційне агентство “ТАСС”».

2. У зоні АТО російські найманці застосували озброєння, заборонене мінськими домовленостями

«Ведуча: У зоні АТО російські найманці застосували озброєння, заборонене мінськими домовленостями. З мінометів сто двадцятого калібру обстріляли українські позиції в Павлополі. Це селище неподалік Маріуполя. Про це розказав речник штабу Олег Сушинський. За його даними, впродовж доби окупаційні війська двічі порушили умови перемир'я.

Олег Сушинський, речник штабу АТО: На луганському напрямку противник з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї вів вогонь по наших позиціям у районі населеного пункту Новгородське. На Донеччині, грубо порушуючи мінські домовленості, окупанти застосували по силам антитерористичної операції сто двадцяти та вісімдесяти двоміліметрові міномети й гранатомети поблизу Павлополя. Внаслідок ворожого вогню жоден український воїн не постраждав».

3. Двох поранених із передової доправили до лікарні імені Мечникова

«Ведуча: Двох поранених із передової доправили до лікарні імені Мечникова. У Дніпро 39-річного черкащанина Романа привезли зранку з Богданівки на Донеччині. Вибухом міни в нього посічено обличчя, груди і руки. Чоловікові ампутували два пальці. Медики кажуть, його життя в безпеці.

Іншого військового 20-річного дніпрянина снайпер поранив у голову. Це сталося позавчора біля Водяного. Спершу хлопця прооперували в Маріупольському військово-мобільному шпиталі. Звіти гелікоптером повезли до Дніпра. Нині Марк у критичному стані, розказав новинам на першому головний лікар Сергій Риженко.

Сергій Риженко, головний лікар обласної клінічної лікарні імені Мечникова: Кости черепа поломаны. Серьезное разможжение головного мозга. В госпитале ему сделали первичную операцию. К нам поступил в состоянии кома два три. Последние сутки просили гематологи, нейрохирурги делать все возможное что бы наладить витальные функции».

4. Більшість кримських татар не голосуватиме на виборах

«Ведуча: Більшість кримських татар не голосуватиме на виборах Президента Росії на анексованому півострові. Про це “Новинам на Першому” розказав голова ЦВК Курултаю кримсько-татарського народу Заїр Смедляєв. За його словами — на кримців тисне окупаційна влада і змушує прийти в неділю на дільниці.

Заїр Смедляєв, голова Центрального виборчого комітету Курултаю кримськотатарського народу: Большинство крымких татар не будет принимать участие в их выборах. И за это нужно “поблагодарить” в первую очередь тех чекистов которые похищали, убвали, пытали людей. Нужно “поблагодарить” тех судей которые судят с нарушением законов, Конституции. Если они хотят, чтобы у них выборы были по закону, тогда они должны эти законы соблюдать. В том числе и по отношению бюджетников, которых они обязывают, и по отношению к тем териториям где они находятся незаконо. И вторая статья, и 11-я, которые говорят, что граждане другого государсва не имеют права принмать участие в выборах».

5. Зайцева просить пробачення і обіцяє ніколи не сідати за кермо

«Ведуча: Просить пробачення і обіцяє ніколи не сідати за кермо. В Київському райсуді Харкова допитали Олену Зайцеву. 20-річну дівчину звинувачують у скоєнні ДТП, де загинуло 6 пішоходів. Аварія сталася торік у жовтні. Допитати сьогодні мали іншого учасника аварії, Генадія Дронова, але він свідчити відмовився.

Кореспондент: Київський райсуд Харкова. Тут сьогодні допитують обвинувачуваних у справі смертельного ДТП на Сумській. Перше свідчення дає Олена Зайцева. Свою промову починає з вибачень та обіцяє ніколи не сідати за кермо. Далі згадує, рухалася на блимаючий зелений зі швидкістю 80 кілометрів на годину. Коли виїхала на перехрестя, загорівся жовтий. Зайцева каже, думала встигне проїхати та несподівано на неї почав рухатися автомобіль Генадія Дронова.

Олена Зайцева, підозрювана: В этот момент я зажала звуковой сигнал и держала его вплоть до самого столкновения. А ну... Автомобиль “Фольксваген” не остановился, а начал резко двигаться и наоборот набирать скорость.

Кореспондент: На уточнюючі питання Зайцева майже не відповідає. Каже, мало пам'ятає деталі. Звідки у її організмі з'явилися опіати пояснює тим, що приймає знеболювальне. За словами дівчини, після аварії 0-річної давнини в неї постійні головні болі. Про те, що ліки не можна вживати сідаючи за кермо, дівчина знає.

Олена Зайцева: За день до этого, получается 17 числа, я перед сном приняла одну таблетку пенталгина, потому что меня целый день мучила головная боль, после чего я уснула и все.

Кореспондент: Далі знову кається, каже що про потерпілих та загиблих думає постійно, а її батьки одразу після аварії надали всім матеріальну допомогу.

Олена Зайцева: Когда я отбуду свое наказание, я готова, я буду обязательно стараться, чем смогу, как смогу, помогать всем абсолютно потерпевшим.

Кореспондент: Батько загиблої Діани Берченко у щирість цих слів не вірить. На його думку, це робиться для пом'якшення покарання. Чоловік каже, гроші на їх рахунок і справді прийшли, але за 20 днів після смерті доньки.

Ігор Берченко, батько загиблої Діани Берченко: Нам не перечисления нужны были. Нам нужны были лучшие доктора. А мне сказали, вам сделали перечисления для того, чтобы доктора были. Какие, простите, доктора, когда перечисления были уже в 11-м месяце?

Кореспондент: Далі мали допитати Генадія Дронова, та він відмовився давати покази.

Генадій Дронов, підозрюваний: ...семьям погибших конечно, из-за этой трагедии. Но в первую очередь, хотелось бы сначала выслушать свиделей.

Кореспондент: Адвокат Дронова запевнив, його підзахисний все розповість, але після допиту всіх свідків. Їх у справі заявлено 15. Серед них і пасажирка фольксвагену.

Сергій Перепелиця, адвокат Генадія Дронова: Щоб свідки не спотворювали показання, які будуть надані обвинуваченим. Оскільки, кожне нове засідання з'являються якісь нові фактичні обставини. Тому ми хочемо почути вже всі версії, які можуть бути в даному провадженні і вже надати свої показання.

Кореспондент: У прокуратурі таку позицію Дронова та його адвоката називають стратегією. Щодо показів Зайцевої, кажуть, вони не змінилися.

Юрій Омельченко, прокурор відділу прокуратури Харківської області: Ті покази, які були викладені Зайцевою в ході судового засідання, вони всі перевірялися, тому нових даних під час судового засідання вона не виклала. Ну фактично, вона підтвердила свої покази, які надавала під час досудового розслідування.

Кореспондент: Наступне судове засідання має відбутися 21 березня. Тоді планують заслухати перших свідків».

6. На Закарпатті кам'яні валуни засипали дорогу

«Ведуча: На Закарпатті кам'яні валуни засипали дорогу. Порода обвалилася вранці між селами Нересниця та Ганичі в Тячівському районі. Деякі шматки каміння заввишки понад 2 метри. За годину працівники районного “Автодору” прибрали дрібні уламки. Рух транспорту був частково відновлено. Його регулювали поліцейські. Валуни планують розколоти й вивезти частинами.

Федір Філіп, речник управління ДСНС України в Закарпатській області: На даний час проїзд автомобільного транспорту забезпечено в одному напрямку. Кам'яні брили там досить значного розміру. Їх пробували зіштовхнути з проїжджої частини за допомогою авто навантажувачів. Було вирішено питання про необхідність залучення додаткової техніки для дроблення кам'яної брили, яка на даний час ще створює незручності».

7. Навчатися дома від сьогодні мали учні 142-го ліцею Києва

«Ведуча: Навчатися вдома від сьогодні мали учні 142-го ліцею Києва — так вирішили в Управлінні освіті Солом'янської райдержадміністрації. Там твердять: будівля аварійна. Попри це деякі батьки своїх дітей привели в класи.

Кореспондент: Про дистанційне навчання адміністрація ліцею батькам і дітям повідомила в суботу.

Марія, учениця 11 класу ліцею №142: Нам написали, що прийшла перевірка 9 березня, коли був вихідний у всіх, і сказали, що ліцей знаходиться в аварійному стані і два тижні до канікул ми будемо навчатись дистанційно, а потім нам знайдуть інші приміщення.

Кореспондент: Сьогодні діти на заняття прийшли разом із батьками. Хотіли побачити документ, який підтверджує, що навчання призупинено, однак адміністрація його не показала. Пояснити чому учні мають навчатися вдома вийшов Володимир Бялковський — заступник голови Солом'янської РДА. Каже: так вирішила комісія з надзвичайних ситуацій району.

Володимир Бялковський, заступник голови Солом'янської РДА: На даний момент ми маємо висновки обстежень технічного стану будівлі, яким визнана ця будівля аварійною плюс додатково зараз відбувається різке підняття грунтових вод.

Кореспондент: Аварійною будівлю визнало ТОВ “Проектстудія”. Ця організація торік перевірила двадцять три столичні школи. Споруду порекомендували демонтувати.

Наталія Кухарєва, начальник Управління освіти Солом'янської РДА: Вони пишуть, що вони пропонують, але ми демонтувати не будемо, це буде тільки реконструкція.

Ольга Боклогова, директор ліцею №142: Будівля 1936 року, дерев'яні перекриття, жодного разу не було проведено капітального ремонту і з року в рік технічний стан будівлі погіршується. Тому на сьогоднішній день це безпека життя дітей. Все. Навчальний процес буде продовжуватися, я буду виконувати всі навчальні програми і все буде добре.

Кореспондент: “Новини на Першому” відправили інформаційний запит в КМДА та Солом'янську райадміністрацію з питанням чи виділяли гроші на капітальний ремонт закладу. Відповідь чекаємо.

Нині в будівлі тріщини в стінах на кожному поверсі — під ліцеєм метро. Ось такі папірці-маячки на розколинах ставлять щороку, однак за останні п'ять тріщини не збільшились, каже голова батьківського комітету 7-Б класу.

Ольга Гальчинська, голова батьківського комітету 7-Б класу ліцею №142: Всі маячки цілі. З 2013 року жоден маячок не розірвався. Будемо робити клопотання для того, щоб дитина мала змогу продовжувати навчання, це зрив навчального процесу, це порушення права моєї дитини на отримання освіти.

Кореспондент: Сьогодні уроки провели. Пізніше в Управлінні освіти Солом'янської райадміністрації вирішили: на час реконструкції ліцеїсти навчатимуться в приміщенні навчально-виховного комплексу “Ерудит”. Про це “Новинам на Першому” розповіла Світлана Савчук — заступник голови комітету з питань освіти Солом'янської райадміністрації. Батьків про переїзд уже повідомили».

8. У Дніпрі рятують хижого птаха канюка

«Ведуча: У Дніпрі рятують хижого птаха канюка. Його знайшли з вогнепальним пораненням. Волонтери зібрали гроші на операцію. Ветеринари намагаються врятувати перебите крило, але кажуть, після такої травми хижак у природі не виживе. Хто далі опікуватиметься пораненим? Дізнавалися наші кореспонденти.

Кореспондент: Хижак намагається розкрити крила, та слухається його лише одне. Друге без пір'я, кисть роздроблена. Біолог-волонтерка розповідає. Птаха знайшли на вулиці. Стікав кров'ю.

Вероніка Конькова, волонтерка, біолог: Был найден с огнестрельным ранением, не воздушка, не пневматика, а огнестрельное. Стреляли либо ради развлечения, либо просто потому что считают хищника вредителем. Хотя на само деле это не так.

Кореспондент: Три тисячі гривень на операцію дівчина зібрала за добу через соцмережі. Лікарі склали роздроблене крило. Але чи зможуть його зберегти? Прогнозів не дають.

Костянтин Подольний, лікар-екзотолог: Учитывая область поражение, то что плечевая кость раздроблена на пять ведущих осколков, то, возможно, крыло прийдётся ампутировать. Не знаю для чего его нужно было стрелять. Это та птица, которую люди не употребляют в пищу.

Кореспондент: Прилетіти близько до помешкань людей канюка змусили холоди, каже лікар. На полях утворився щільний настил зі снігу та льоду. харчуватися птахам стало важче. Такі птахи кмітливі та розумні, розповідає біолог. Їх можна приручити. Врятованого хижака волонтерка охрестила Сайхан, що в перекладі з монгольської означає “гарний”. Після одужання випускати в природу його вже не можна. Тож нині шукають пернатому господаря».

9. Українські спортсмени на Параолімпіаді-2018

«Ведуча: Три нагороди в лижних перегонах вибороли українські спортсмени на параолімпійських іграх в Пхьончхані. Людмила Ляшенко виграла бронзу в 15 кілометрових змаганнях серед спортсменів враженням опорно-рухового апарату. Для неї це вже друга нагорода на цих зимових іграх. Свою другу медаль, срібну, виборола й Оксана Шишкова, а Ігор Рептюх став найкращим у 20 кілометрових перегонах. Він здобув третє золото для української команди. Тепер збірна піднялася на третє місце у неофіційному загальнокомандному заліку. За три дні змагань українці здобули дев'ять медалей — три золоті, дві срібні і чотири бронзові.

Людмила Ляшенко, бронзова призерка Параолімпіади-2018: В цьому сезоні перший раз бігла 15 кілометрів і було дуже важко. Я якби не дуже хотіла бігти, але тренер настояв на тому, що ти зможеш вибороти нагороду і він був правий!

Оксана Шишкова, срібна призерка Параолімпіади-2018: Делаем свою работу и все. Вторые конечно заехали честно я не ожидала сегодня этого.

Ігор Рептюх, переможець Параолімпіади-2018: Це відчуття уже зробленої справи, досягнення такого я навіть не можу описати. Це дійсно так! Ти йдеш ідеш до цього й робиш, і нарешті виграєш цю медаль!»

10. В очікуванні чемпіона

«Ведуча: Тим часом на Ігора Рептюха чекають вдома. Дружина Альона вже знайшла місце для нових медалей та розмірковує, що ж приготувати чоловікові, коли він приїде. Як вітатимуть чемпіона вдома? Чернігівські кореспонденти дізнавалися.

Альона Рептюх, дружина Ігоря Рептюха: Намагаюся балувати свого чоловіка солодощами.

Кореспондент: Альона Рептюх приготувала пиріг з яблуками. Каже, чоловік оцінив би. Через змагання та підготовку до них Ігор рідко буває вдома, де на нього чекають дружина, донечка та пес.

Альона Рептюх: Вона каже “папа”, я кажу то девочки папа. Вона а мій папа? Ну вона вже трішки більш менш розмовляє. Каже: мій папа. Я говорю: а твій далеко, но він скоро приїде. Мій папа і показує на ту дівчинку. Це звісно тяжко дуже.

Кореспондент: Альона прокидається вночі, щоб поговорити зі своїм чемпіоном. Різниця в часі з Кореєю сім годин. Коли чоловік змагався за золото в Україні була третя ночі, але в родині Рептяхів не спав ніхто.

Альона Рептюх: Медаль гарна. Він показував мені по відео. Так дуже гарні медалі.

Кореспондент: Свій спортивний шлях Ігор починав з легкої атлетики. Втім тренери бачили його саме, як лижника.

Андрій Литвинець, директор регіонального центру “Інваспорт”: Ми ледь уговорили його мати та тітку, які категорично були проти, щоб він переїжджав до Чернігова і займався. Хотіли вони, щоб він був поближче до них у Прилуках.

Кореспондент: Ігор здобував медаль за медаллю на чемпіонатах Європи та кубках світу. Тепер до перемоги додалися бронза, золото на іграх у Пхенчхані.

Андрій Литвинець: Переборов себе, психологічний стан. Тобто бронза, яка в нього вийшла в біатлоні це був у нього поштовх надалі продовжувати боротьбу за медалі.

Кореспондент: Альона Рептюх удома розклала медалі чоловіка. Каже, лічить дні коли Ігор повернеться до родини. До того часу планує звільнити місця на полиці для його нових нагород. А також приготувати улюблений торт Ігоря-жіночий каприз».

У випуску за 12 березня не повідомлялося про таку подію:

Бойовики обстріляли автомобіль працівників Донецької фільтрувальної станції.

13 березня (вівторок):

1. Один військовий загинув, семеро з опіками внаслідок пожежі на полігоні «Широкий лан» у Миколаївській області

«Ведуча: Один військовий загинув, семеро з опіками внаслідок пожежі на полігоні “Широкий лан” у Миколаївській області. На світанку там зайнявся намет. Армійці спочатку гасили вогонь самі, потім приїхали рятувальники. Загиблий 21-річний юнак служив у 92 окремій механізованій бригаді, вона прибула на навчання 10 днів тому. Подробиці від миколаївських журналістів.

Кореспондент: Ще вчора на цьому місці стояв намет, сьогодні згарище. Палахнуло близько 4:00. У момент пожежі всередині перебувало 15 військових, один з них Валі Шагалієв, чоловік зміг одразу зорієнтуватись і допомогти товаришам.

Валі Шагалієв, свідок: Я глаза открыл — уже горит потолок. Я хотел взять вещи свои и выбежать, но увидел как он загорелся и побежал к выходу сразу. Я его сбил с ног, потушил.

Кореспондент: Намет доволі швидко охопило вогнем. До гасіння приєдналися і військові, які проживали поруч. Щоправда, самотужки нічого зробити не змогли, тканина згоріла чи не миттєво.

Володимир Кот, командир дивізіону: Тут, скорей всего, что присутствовал человеческий фактор. Человек то ли задремал, то ли вышел из палатки. Огонь потух и он, чтобы его распалить, так обычно используют газеты, мелкую щепку, прочие дела. В принципе механизм отработан, палаток, вы видите, много. Все топят и так получилось, что сгорела эта палатка. Он скорей всего что использовал какую-то легкозаймисту речовину.

Кореспондент: В результаті пожежі один боєць загинув, ще семеро зазнали опіків. Одного транспортували до Одеси, інші перебувають у Миколаївському військовому госпіталі.

Григорій Володько, заступник начальника Миколаївського військового госпіталю: Один офіцер, молодший сержант і 5 солдатів. Доставлені з опіками тіла. Загальний стан військовослужбовців задовільний. Надається кваліфікована медична допомога.

Кореспондент: Слідчі дії на полігоні “Широкий лан” тривали протягом всього дня. До з'ясування причин виникнення вогню долучилися ВСП, поліція, представники Генерального штабу та командування сухопутних військ. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 412, частина 2 Кримінального кодексу України “Необережне знищення або пошкодження військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах”.

Володимир Кокорєв, командир 92 окремої механізованої бригади: Службове розслідування проводжу я особисто, проходить опитування особового складу, проходить опитування очевидців. Думаю, що на протязі двох тижнів ми розкриємо, тому що треба дочекатися експертизи служби пожежної безпеки та експертизи Національної поліції України щодо пічок.

Кореспондент: Залишки печі та намети, де сталося загоряння вилучені та проводиться експертиза».

2. У Дніпрі поліція затримала трьох чоловіків, які спричинили смертельну аварію

«Ведуча: У Дніпрі поліція затримала трьох чоловіків, які спричинили смертельну аварію. “Ауді”, в якій вони їхали, на великій швидкості врізалася в «Деу Ланос». Той ударив іншу машину попереду і зачепив маршрутку. Водій “Деу” загинув. Усіх утікачів правоохоронці затримали. Як розказали в поліції Дніпра, їх підозрюють у крадіжках речей з автівок, припускають, вони тікали з місця злочину.

Ганна Старчевська, речниця ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області: Це група осіб, яких ми обгрунтовано підозрюємо у скоєнні майнових злочинів, а саме — крадіжок з автомобіля. Також, під час огляду автомобіля, вже після ДТП, поліцейські виявили дві одиниці вогнепальної зброї. Зараз ця зброя вилучена та буде направлена на експертизу».

(Порушено стандарт балансу думок — усю інформацію подано зі слів правоохоронців, позицію підозрюваних не озвучено. Порушено також стандарт повноти інформації — розмито подано місце події («у Дніпрі»), немає достатньої деталізації, як було затримано підозрюваних, які саме злочини їм інкримінують тощо.)

3. У Греції за нелегальне перевезення мігрантів засудили українського моряка Дениса Бровченка

«Ведуча: У Греції за нелегальне перевезення сирійських мігрантів на 180 років ув'язнення засудили українського моряка Дениса Бровченка. Цю інформацію “Новинам на Першому” підтвердив заступник директора департаменту консульської служби Василь Кирилич. Строк він назвав символічним. По одному року дали за кожного мігранта. Із Денисом Дипломат поговорив, але інших деталей розкривати не став. За даними МЗС, у Греції за перевезення нелегалів затримано 120 громадян України. 42 людини засудили на термін від 8 до 25 років».

4. На передовій внаслідок обстрілу один військовий дістав бойову травму

«Ведуча: На передовій внаслідок обстрілу один військовий дістав бойову травму. Про це повідомив речник штабу АТО Олег Сушинський. Бойовики протягом дня тричі обстрілювали позиції українських армійців. Били з мінометів, гранатометів та кулеметів.

Олег Сушинський, речник штабу АТО: На Луганському напрямку по укріпленнях неподалік населеного пункту Луганське противник застосував гранатомети та великокаліберні кулемети. На Донецькому напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. По опорних пунктах сил антитерористичної операції неподалік Пісків зі стрілецької зброї обстріляні захисники Шахти Бутівка».

5. Втрата журналіста

«Ведуча: Помер ведучий “Першого” Олесь Терещенко. Йому було 43. Останнім часом Олесь боровся з онкологічною хворобою. На “Перший” прийшов майже 10 років тому. Яким лишився в пам’яті колег, про це далі.

Кореспондент: Він прийшов на “Перший національний” в 2009-му. Спершу був ведучим новин, а згодом власного ток-шоу “Про головне”. Як він казав, програма розповідала про складні речі доступно. Кожен випуск завершував словами “все буде добре”. А от минулого серпня з екранів телеканалів Олесь уперше попросив про допомогу в лікуванні онкохвороби. Однак, сподівався, ще повернеться до роботи.

Юлія Спасокукоцька, редактор програми “Про головне”: До останнього з посмішкою і з вірою, вірою в людей, в добро, у те, що все буде добре, він переможе. Він хотів би окремий проект, нехай там раз в тиждень, більш масштабний такий, і запитував в мене, чи я буду з ним працювати в такому разі.

Кореспондент: На телебачення прийшов коли був іще студентом. На “1+1” Олесь вів нічні випуски новин. Його однокурсник Олександр Шилко, нині редактор одного з українських каналів, розповідає, Олесь був чи не найкращим на їхньому курсі.

Олександр Шилко, редактор програми “Сьогодні” ТРК “Україна”: Перше враження, що він такий відмінник, вчився на одні п’ятірки. Ну, дійсно, він був один із кількох найкращих студентів на нашому курсі, а потім був одним з найкращих, відповідно, журналістів України.

Кореспондент: Найвимогливішим Олесь був передусім до самого себе, згадує його колишня колега Людмила Добровольська.

Людмила Добровольська, керівник проекту “Сьогодні” ТРК “Україна”: Про колег буває часто так кажуть, “він класний журналіст, але людина так собі”. Це не про Олеся. Мені здається, що він прийшов у журналістику саме тому, що ніколи не був людиною так собі. Йому завжди боліло за інших. Ну, звичайно, прискіпливий, наполегливий, впертий журналіст.

Кореспондент: Такі професіонали як Олесь трапляються вкрай рідко, запевняє телеведуча Ілона Довгань, яка працювала з ним у парі.

Ілона Довгань, ведуча випусків новин каналу “24”: Мені здається, зараз таких немає. Ну реально. Тому що він завжди був дуже професійним. Це настільки були сильні тексти, настільки були сильні матеріали і він настільки от зрів у корінь уже зразу, от якоїсь суті, тому що часто журналістика буває така поверхнева. У нього, він був такий аналітик. З ним було дуже спокійно, тому що він професіонал. І на таких хотілося рівнятись.

Кореспондент: Телеведуча Марічка Падалко розповідає, спершу сприймала Олеся тільки як серйозного журналіста, згодом побачила його інакшим, веселим і оптимістичним.

Марічка Падалко, ведуча програми “ТСН” на каналі “1+1”: Я заходжу в студію і дивлюся, сидить Олесь, сидить за столом, сміється. Я зразу не зрозуміла в чому річ. Значить, він замість свого звичного стільчика знайшов якийсь дуже маленький табурет. Він якось так сів за нього. В нього прямо коліна впиралися в вуха. Кажу: “Олесь, що це таке?” Він каже: “Та це я так сів понижче, щоб коли ми привітались, не було видно яка у нас велика різниця у зрості”.

Кореспондент: На “Першому” Олесь Терещенко пропрацював майже 10 років. Допомагав колегам, навчав їх. У своє одужання вірив. А торік у вересні, після кількох курсів хіміотерапії піднявся на Говерлу. Тоді на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що це терапія горами. В Олеся лишилася дружина і двоє синів».

6. Стрілянина в одному з магазинів в центрі Києва — двох людей травмовано

«Ведуча: Стрілянина в одному з магазинів в центрі Києва — двох людей травмовано. Як розповів начальник Подільського райуправління поліції, один із покупців посварився з касиркою, бо в неї не було решти з 200 гривень. Зброю дістав, коли в конфлікт втрутився інший покупець. У нього і випустив кулю.

Андрій Дембілський, адміністратор магазину: Нє, не бойова. Ні, травмат був, да, резиновими кулями. Раніше їх не бачив, я ж говорю, я тут раньше, я вже працюю тут довго.

Владислав Іщенко, начальник Подільського управління поліції м. Києва: Даний громадянин отримав два поранення в тіло, але незважаючи на те, він проявив мужність, застосував фізичну силу, прийом рукопашного бою, яким уже володіє, сам він спортсмен. І затримав даного громадянина. Коли останній зайшов з метою розстріляти свого обідчика так називаємого, він розстрілюючи його, скоїв ще всього було шість пострілів, він зачепив ще жіночку, яка стояла неподалік. І попав їй в праву ногу».

(Порушено стандарт балансу думок — слово не надано підозрюваному. Порушено стандарт повноти інформації — розмито вказано місце події, не згадується, що нині з підозрюваним, чи його затримано тощо.)

7. Пожежа на Вінничині

«Ведуча: Пожежа в дитячому будинку в селищі Вороновиця на Вінничині. Горіло підсобне приміщення . В будівлі поряд було 19 дітей. Що з вихованцями і чому зайнялося, з'ясовували вінницькі кореспонденти.

Кореспондент: Ірина витирає очі, плаче, бо налякалася. Розповідає: вранці збиралася до школи, аж раптом зникло світло.

Ірина: Потім забігає один дядько, сусід, і говорить, що ви горите, ви забирайте дітей з приміщення. І ми бистро вийшли, нас всіх забрали і ми бачили, як пожарка приїхала.

Кореспондент: Близько 8-ї ранку полум'я в підсобному приміщенні дитячого будинку побачили сусіди, викликали рятувальників. Ті загасили вогонь. На основну будівлю, де були вихованці і персонал, він не перекинувся.

Микола Онищук, начальник Вінницького районного сектору ДСНС України у Вінницькій області: Причина пожежі — коротке замикання електрощитової. До гасіння пожежі було залучено 5 одиниць техніки і 25 чоловік особового складу.

Кореспондент: Директор закладу показує згарище. Каже: вогонь знищив меблі та одяг, пошкодив електрощитову.

Сергій Гончарук, директор дитячого будинку “Родинний дім”: Опалення в нас електро- і плити для приготування їжі також електро-. Ну, нема електроенергії, відповідно на даний час будинок не може експлуатуватися.

Кореспондент: Усіх вихованців зібрали в актовій залі, поки місцеві чиновники думали, що робити далі. Вирішили: всіх дітей тимчасово перевести до Брацлавської школи-інтернату. У "Родинному домі" 19 вихованців, одна дитина має статус сироти, решта — з неблагополучних родин. Заклад малокомплектний, — кажуть у Вінницькій райдержадміністрації, —  тому під загрозою закриття. Але поки що про це не йдеться.

Михайло Демченко, голова Вінницької райдержадміністрації: Ми зараз не розглядаємо питання закриття. Ми зараз розглядаємо питання щодо безпеки життя і здоров'я, перебування даних наших діток на даному в “Родинному будинку”.

Кореспондент: Місцева влада пообіцяла зробити ремонт і відновити електропостачання. Тоді всіх вихованців і персонал повернуть до дитбудинку».

8. Пожежа у Києві

«Ведуча: У столиці на вулиці Туполєва горів склад, який належить підприємству “Поліграфкнига”. Вогонь охопив 800 квадратних метрів, — повідомили у прес-службі ДСНС. З приміщення рятувальники витягли 10 газових балонів. Загасили полум'я за 2 години.

Світлана Водолага, речниця ГУ ДСНС України у місті Києві: У приміщеннях знаходилися балони для заправки кондиціонерів. Звичайно, ці балони зривалися і за попередніми даними — можливо саме через них сталося руйнування стіни і вогонь поширився на інші території цього складового приміщення. З одного боку знаходиться другий поверх — там знаходилися офісні приміщення, але людей там не було, жодного постраждалого внаслідок цієї пожежі немає».

9. Чоловіка, що провалився під лід, урятували в Хмельницькому

«Ведуча: Чоловіка, що провалився під лід, урятували в Хмельницькому. Він вийшов рибалити на озеро, хоча було тепло і крига зтоншала. Рятувальників викликали пасажири маршрутки, яка проїжджала повз.

Кореспондент: Це озеро у мікрорайоні Дубове, що у Хмельницькому. Під берегом та на самій водоймі тала вода. Та ані це, ані плюсова температура з дощем не віднадили місцевого жителя від риболовлі. Щоб половити рибу чоловік пройшов озером на сто метрів від берега, де і провалився під кригу. Побачили його пасажири однієї з маршруток, яка проїжджала повз водойму. Вони і викликали надзвичайні служби. Під час порятунку потерпілого один із “надзвичайників” теж провалився під лід та встиг кинути рибалці рятувальне коло. Розповів керівник прес-служби обласного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Андрій Козак. Витягли потерпілого на берег рятувальним човном.

Андрій Козак, речник головного управління ДСНС України в Хмельницькій області: Рятувальна мотузка, рятувальний круг, всі ці комплексні засоби і допомогли його зачепити і відтягнути з початку в човен, потім до берега. Перші слова, коли ми витягли цю людину, каже: “Хлопці, я дуже радий вас бачити. Саме сьогодні, саме тут”.

Кореспондент: Чоловіка та рятувальника швидкою доправили до Хмельницької міської лікарні. Після огляду “надзвичайника” відпустили. А от рибалку довелося реанімувати. За словами медиків, той пробув у крижаній воді близько пів години та отримав сильне переохолодження.

Михайло Соболь, заступник Головного лікаря Хмельницької міської лікарні: Контакту не було ніякого. Він ні на що не реагував: ні на больові подразники, ні на звернення. Нічого. Ну ми в якості допомоги, надали першу медичну допомогу. Після цього підняли відділ реанімації. Прокапали теплі розчини. Через деякий час він прийшов до свідомості.

Кореспондент: Після цього чоловіка перевели в терапевтичне відділення та довго він там не пробув. Написав заяву, що претензій до лікарні не має і пішов додому. На Хмельниччині це вже четвертий випадок за тиждень, коли рибалки провалюються під кригу. У Волочиському районі одного з таких врятувати не вдалося».

10. Два золота за один день у наших параолімпійців

«Ведуча: Два золота за один день у наших параолімпійців. Усього за сьогодні українці-біатлоністи вибороли шість медалей. Бронзові на рахунку Юрія Ускіна і Людмили Ляшенко. Срібні завоювали Ігор Рептюх і Олександра Кабідь. Ну, а параолімпійське золото дісталося Тарасу Радь і Оксані Шишковій. Вона стартувала зі спортсменом-лідером Віталієм Кадаковим.

Оксана Шишкова, параолімпійська чемпіонка: Это очень большой подарок как и для его семьи, так и для моих родных и близких. Это достижение для всей Украины, да. Это получается достижение побороть вчера было соперницу в лыжных гонках впервые в жизни и сегодня в биатлоне.

Тарас Радь, параолімпійський чемпіон: Дуже щасливий. Аж мурашки по тілі ще досі тримають. Я їхав, подивився, виявився я лідером там хвилину виграю. Я з усіх сил, які були, то вже були емоції радості. А приїхав на фініш і було так класно».

У випуску за 13 березня повідомлялися всі важливі теми дня.

14 березня (середа):

1. Генпрокурор готовий внести у Верховну Раду подання про зняття недоторканності з Надії Савченко

«Ведуча: Генпрокурор готовий внести у Верховну Раду подання про зняття недоторканності з Надії Савченко, якщо вона завтра не з’явиться на допит в СБУ. Юрій Луценко розповів, про виклик Савченко повідомили, хочуть, щоб вона дала пояснення слідчим у справі затриманого Володимира Рубана.

Юрій Луценко, генеральний прокурор України: На цей момент слідство має достатньо великий обсяг доказів. Добре зрежисованого, обговореного плану терористичного акту в стінах Верховної Ради. В зв’язку з цим ми не тільки арештували Рубана, але й звернулися до народного депутата України Савченко з проханням прибути на допит до слідчого СБУ. Сьогодні на цей допит пані Савченко не прибула, як не прибула і на засідання парламенту, яке вона вчора відвідувала. За орієнтовними даними вона зараз вже знаходитися на території Іспанії.

Ведуча: Керівника Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана затримали 8 березня. За словами Луценка, той намагався в'їхати з окупованої території на підконтрольну Україні з арсеналом зброї. Його підозрюють у підготовці злочину, терористичному акті і незаконному поводженні зі зброєю. Коли Рубану вибирали запобіжний захід, підтримати його в суд прийшла і Надія Савченко. Потому її викликали на допит в СБУ на 13 березня. Тоді Савченко у Фейсбуці повідомила, що з 12 по 16 березня вона буде в Страсбурзі на засіданні Європарламенту. СБУ надіслала повторну повістку на 15 березня. Сьогодні Савченко написала, що завтра зранку проведе брифінг у Києві за адресою, де й міститься управління СБУ».

(Порушено стандарт балансу думок і повноти інформації — у бекґраунді не згадується позиція Рубана, який заперечує обвинувачення правоохоронців.)

2. Підозрюваних у збуті зброї та боєприпасів із зони АТО затримали працівники СБУ в Чернігові

«Ведуча: Підозрюваних у збуті зброї та боєприпасів із зони АТО затримали працівники СБУ в Чернігові. Злочинне угруповання створив місцевий житель, який раніше був засуджений за тяжкі злочини, розповів речник обласного управління служби безпеки Ярослав Молочко. Двоє з п'яти в цій групі — працівники поліції особливого призначення. Затримали підозрюваних в центрі міста, коли вони намагалися продати тротилові шашки та електродетонатори. Під час обшуків правоохоронці вилучили також гранатомет, гранати, пістолети та близько двох тисяч набоїв.

Ярослав Молочко, речник управління СБУ в Чернігівській області: Спільники планували налагодити розгалужену мережу реалізації зброї та боєприпасів на території області та за її межами. Правоохоронці задокументували чотири реалізації зловмисниками автоматичної зброї невстановленого зразка та глушника, приблизно двадцять гранат РГН, Ф1, РГД5 та запали для них, патрони до вогнепальної зброї різного калібру».

(Порушено стандарт балансу думок — ніяк не відображено позиції підозрюваних або спроб редакції отримати її.)

3. Жодного обстрілу з боку проросійських бойовиків не зафіксували

«Ведуча: Жодного обстрілу з боку проросійських бойовиків не зафіксували сьогодні в зоні АТО українські військові. Це інформація прес-центру штабу АТО на 18 годину. Втрат в українського війська нема».

4. День добровольця

«Ведуча: День українського добровольця відзначають нині в Україні. Саме 14 березня 2014 року, з Києва на військовий полігон у Нових Петрівцях вирушило півтисячі учасників самооборони Майдану. Вони стали резервістами Національної гвардії, служили на передовій. Скільки всього добровольців пішло на фронт за чотири роки? Офіційної статистики немає. Зголосився і Микола Червінський з Черкащини. Чому? Дивіться далі.

Кореспондент: Батько трьох дітей, 45-річний Микола Червінський нині вдома, в селі Мошни Черкаської області. 2 роки тому пішов на фронт добровольцем. У зоні бойових дій, зокрема в Мар'їнці та поблизу Маріуполя, був понад рік.

Микола Червінський, доброволець: Мене чогось туди тягнуло, я не знаю чого. А були моменти, що дійсно було страшно. Я не скриваю.

Кореспондент: Дружина Миколи Світлана розповідає, намагалася вмовити чоловіка не йти на війну, але він не послухався. Потім говорили вже телефоном, по кілька разів на тиждень, але дуже коротко.

Світлана Червінська, дружина добровольця: Найважче було коли він був під Маріуполем, там практично не було зв'язку, робив тільки “Київстар” і сепаратисти тільки вловлюють буквально пів хвилини, і вже присилають СМС із пропозиціями перейти до сепаратистів воювати.

Кореспондент: Для 8-річного Андрія батько взірець. Хлопчик мріє стати військовослужбовцем або поліцейським. Татом пишається. А що тобі найбільше в ньому подобається?

Андрій, син добровольця: Те що в нього гумор є.

Кореспондент: Повернувшись із фронту, Микола взявся за своє довоєнне ремесло — працює ковалем у місцевому агросервісі. Повернутися на фронт поки що не планує».

5. Четверо людей загинуло в аварії в Чернівецькій області

«Ведуча: Четверо людей загинуло в аварії в Чернівецькій області. Сталося це о 10-й ранку поблизу села Новий Киселів. 5 жінок їхали в легковику “Хьюндай”. Кермувальниця вирішила розвернутися, але позаду їхала вантажівка, машини зіткнулися. В поліції розповіли, легковик мав пропустити ваговоз. Від удару “Хьюндай” відкинуло на протилежне узбіччя, 3 жінок, зокрема і водійка, загинули на місці, ще одна травмована померла в кареті швидкої. Єдину пасажирку легковика, яка вижила, доправили до лікарні, в неї закрита черепно-мозкова травма і перелом носа.

Ален Синжирян, начальник Кіцманського відділу поліції ГУ НП України в Чернівецькій області: В вантажному тягачі знаходився один водій, у легковому автомобілі знаходилося 5 осіб — жінки віком від 60 до 70 років. В останній 5-й жінці, яка була в автомобілі марки “Хьюндай”, на даний час надається медична допомога».

6. Затриманого в Греції українського моряка Дениса Бровченка змусили перевозити нелегальних мігрантів, так каже його дружина

«Ведуча: Затриманого в Греції українського моряка Дениса Бровченка змусили перевозити нелегальних мігрантів, так каже його дружина. Вона заперечує слова двоюрідного брата Бровченка, який напередодні в інтерв'ю деяким українським ЗМІ сказав що Денис робив це з власної волі. Більше сподіваємося дізнатися на завтрашньому брифінгу, його анонсував директор департаменту консульської служби Василь Кирилич. “Новини на першому” зв'язалися з адвокатом Дениса Бровченка, однак він відмовився коментувати ситуацію без дозволу свого підзахисного. Напередодні грецький суд дав українцеві 180 років ув'язнення за перевезення нелегалів. Дружина Бровченка розповіла про умови утримання чоловіка в тюрмі на острові Хілос.

Тетяна Бровченко, дружина Дениса Бровченка: Условия конечно жуткие и антисанитария полная, и кормят очень плохо. Плесень везде и моль, и какие то насекомые, которые кусаются, и все это присутствует. Когда лето очень жарко, зимой там естественно холодно не так как у нас, но в любом случае отопления нет, холодные полы — все. Условия ужасные. Я привозила и куртки, ему и другим ребятам».

7. Медичні талони й медкарти для школярів і студентів та журнал реєстрації амбулаторних форм

«Ведуча: Медичні талони і медкарти для школярів і студентів та журнал реєстрації амбулаторних форм — цього всього в українських лікарнях більше не буде. Таку документацію Міністерство охорони здоров'я скасувало вчора, там її назвали застарілою і сенсу в ній не бачать. Що буде натомість? Як зміни стосуються пацієнтів? — з'ясовували наші черкаські кореспонденти.

Кореспондент: У реєстратурі черкаської поліклініки людям пояснюють, що відтепер записатися на прийом до лікаря можна онлайн. Якщо ж пацієнт не вміє, тут за нього це зроблять. І ще один спосіб — телефоном, як і раніше.

Ольга Пушка, відвідувачка поліклініки № 4: Це збереже час і працівників, і хворих. Я не думаю, що це аж настільки полегшить, але в якійсь мірі щось змінить.

Анатолій Бубейло, відвідувач поліклініки № 4: Мені кажеться, що талончики все-таки були краще, тим більше для пожилих людей, які не вміють користуватися комп'ютером.

Кореспондент: Талони на візит до лікаря залишаються, пояснює заступник МОЗ Олександр Лінчевський. Каже, зміни стосуються лише у внутрішній документації медзакладів.

Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров'я: Пацієнти зазвичай навіть не уявляють про існування ось цих талонів, які ми скасовуємо. Для процесу лікування, обстеження, відвідування поліклініки принципово нічого не міняється.

Кореспондент: Директор департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської медради Олег Стадник вважає, що наказ спрощує роботу лікаря.

Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міськради: Навіть якби заповнити талон реєстрації заключних діагнозів, який повинен був раніше заповняти лікар, здавалося невеликий папірець, але цей папірець мав до сорока граф, які необхідно заповнити.

Кореспондент: У міністерстві додають — наказ скасовує також карту диспансерного нагляду, адже диспансеризацію, тобто регулярний огляд здорових людей, проводили зазвичай тільки на папері. Тепер же медики справді оглядатимуть пацієнтів, але тільки тих, які належать до груп ризику. Також лікар не муситиме звітувати про відвідування пацієнтів удома. Студенти матимуть не дві, як було досі, а одну звичайну медичну карту. У минуле медкарта дитини, яку готували для вступу в школу і дитсадок, вистачить стандартної довідки від педіатра».

8. Півтори сотні будинків без тепла в Кропивницькому

«Ведуча: Півтори сотні будинків без тепла в Кропивницькому. Сьогодні зранку «Кіровоградгаз» припинив постачати паливо деяким котельням. Через борги. У міському управлінні житлово-комунального господарства запевняють, всі поточні рахунки оплачують справно і поступово погашають заборгованість за попередні періоди. На сьогодні вона перевищує 3 мільйони гривень. До котелень працівники теплогенерувальних підприємств газовиків не пустили, тож ті ставили пломби в мережі через теплові колодязі. Без тепла лишилось 6 садочків, 3 школи, 2 училища, одна лікарня та 137 багатоповерхівок. Керівник управління ЖКГ назвав дії газовиків неправомірними і написав заяву в прокуратуру. У “Кіровоградгазі” кажуть, діють відповідно до закону.

Віктор Кухаренко, начальник управління ЖКГ міськради Кропивницького: Кожного дня надходять платежі від населення, від державних установ, від міського бюджету, від обласного бюджету і ця сума направляється в тому числі і на розподіл газу. Тим не менш керівництвом облгазу одноособово було прийнято таке рішення. Сьогодні по всьому місту їздять от такі машини, машини не опізнані, без опознавательних знаків, що це машини облгазу.

Олександр Гладкий, голова правління “Кіровоградгазу”: Мы действуем в соответствии с законом о рынке природного газа и кодексе газоразпредилительных систем, где четко сказано, что за существующую задолжность мы обязаны отключать потребителя от газоснабжения, что мы и делаем. “Кировоградгаз” возобновит газопостачание только в том случае, когда будет полный расчет по существующим долгам».

(Порушено стандарт балансу думок — слово не надано жодному представнику колективної сторони конфлікту, тим, у кого відімкнули від опалення.)

9. Нові гривні

«Ведуча: Купюри номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень в Україні більше не друкуватимуть. Замість них будуть монети. Їх показали в Національному банку. Поступово з гаманців українців зникнуть і копійки 1, 2, 5 і 25. Україна від них відмовляється. Коли чекати нововведення і що робити зі старими купюрами і монетами?

Кореспондент: Такий вигляд матимуть 1, 2, 5 і 10 гривень. Історичні постаті, викарбувані на монетах, такі ж як і на купюрах. В Нацбанку кажуть, в обіг ці грошові знаки введуть наприкінці квітня. Міняти старі купюри на нові монети не конче. Паперові гроші і далі будуть дійсні, однак, друкувати їх припинять і так поступово замінять. Це дозволить заощадити мільярд гривень, кажуть у Нацбанку, адже купюри зношуються за рік, а монети — за 20. З липня припинять карбувати і монети номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок через знецінення. Щоб вивести їх з обігу Нацбанк запровадить систему заокруглення. Якщо товар коштує, наприклад, 5 гривень 95 копійок, ціну округлять до 6. Якщо 5 гривень і 4 копійки, то до 5. Під час розрахунку банківською карткою сума округлятись не буде.

Яків Смолій, в. о. голови Національного банку України: Наші розрахунки свідчать, що ціни від запровадження заокруглення не зміняться, а отже реалізація цієї ініціативи не призведе до здорожчання товарів і послуг. Запровадження правил заокруглення не буде мати впливу на інфляцію, як прямо так і опосередковано, оскільки йдеться про правило заокруглення всіх товарів у чеку, а не зміну в цінах окремих товарів.

Кореспондент: Заміна купюр монетами свідчить про знецінення гривні, вважає інвестиційний банкір міжнародної компанії Сергій Фурса.

Сергій Фурса, фінансист: Коли гривня тільки стала гривнею, тільки стала національною валютою, курс був 1,68 долара. Зараз курс 26. Тобто, більше ніж в 10 раз гривня впала в ціні. Тобто, вартість ось цієї одної гривні впала в 10 разів. Зараз вона дорівнює 10 копійками, які були тоді. Тобто, логічно, щоб не обслуговувати весь грошовий обіг з купюрами, вам легше створити монети.

Кореспондент: У Нацбанку кажуть, від дрібних монет вже відмовилися майже 20 країн світу. У Норвегії, наприклад, іще у 1972 році. А дрібні купюри замінили монетами, зокрема країни Євросоюзу».

(Порушено стандарт балансу думок — слово не надано рядовим громадянам.)

10. Міжнародний день числа «пі»

«Ведуча: Міжнародний день числа “пі”. Житель Сум Артем Гарін відзначив рекордом — запам'ятав 23 тисячі знаків після коми числа “пі”. І довів це, встановивши рекорд України і перевершивши два своїх попередні досягнення.

Кореспондент: Перед фіксацією рекорду останні приготування, Артем просить максимальної тиші задля кращої концентрації. Чоловіка перевіряють металодетектором. Крім представника національного реєстру рекордів, Артем просить перевірки і з боку журналістів.

Артем Гарін, рекордсмен: Посмотрите в ушы, посмотрите. Потрогайте, чтобы не было никаких микрофонов, никаких средств.

Кореспондент: Немає.

Артем Гарін: Давайте, я выверну на всякий случай.

Кореспондент: Далі змагання за рекорд. Керівник проекту Книга рекордів України називає діапазон числа в межах тисяч, сотень і десятків. А Артем озвучує запитувану послідовність з десяти цифр.

Ельдар Керімов, друг рекордсмена: Здесь сорок шесть листов, на каждом листе по пять сотен. Следовательно, каждая сотня разбита на десять десятков. Вот, мы достаем один листочек на котором будет указан номер листа. Второй листочек на котором указано порядковый номер сотни. И третий листочек порядковый номер десятка.

Лана Вєтров, керівник проекту “Книга рекордів України”: Перша сотня, восьмий десяток.

Артем Гарін: 0980676928.

Лана Вєтрова: Друга сотня, сьомий десяток.

Артем Гарін: 2249534301.

Лана Вєтрова: Зараховано.

Кореспондент: Випробування тривало десять хвилин п'ятдесят шість секунд. Середня кількість часу витраченого на одне число, склало двадцять одну секунду. З таким результатом рекорд Артема отримав номінацію “Людські досягнення” у “Книзі рекордів України”.

Лана Вєтрова: Ми маємо новий рекорд, якого досі ще не було в Україні, не було і в світі. Артем Гарін — тричі рекордсмен України. Вітаю.

Артем Гарін: Готовился я активно последние два месяца. В день я тратил приблизительно четыре часа на подготовку. Результатом я в принципе доволен. На секунду, средне это нормально. Но я не отказываюсь от амбиций продолжать движение вперед на следующем мировом рекорду.

Кореспондент: Попередні два рекорда Артем Гарін встановив у 2014-му та у 2015-му роках. Тоді він називав п'ять тисяч знаків та десять тисяч сто один знак відповідно».

У випуску за 14 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Журналісти «Радіо Свобода» з’ясували, скільки росіяни заплатили псевдодиспетчеру Карлосу, який розповідав про «український слід» в загибелі рейсу МН17 на Донбасі.

Уряд надав відстрочку підприємствам Ахметова в поверненні ДП «Енергоринок» 1,7 млрд грн кредиту.

У Львові кинули вибухівку біля польського Цвинтаря орлят.

15 березня (четвер):

1. У ці хвилини рада безпеки ООН має розпочати позачергове засідання, присвячене Криму

«Ведуча: У ці хвилини Рада Безпеки ООН має розпочати позачергове засідання, присвячене Криму. Про це раніше повідомляло українське представництво в ООН. Засідання має відбутися в форматі Арріа — це неформальна зустріч представників різних країн. Засідання ініціювала Україна після того, як півострів відвідав Президент Росії Володимир Путін. До участі запросили не лише членів Радбезу, а й усі країни ООН. Про що говоритимуть — ви зможете побачити наживо в ефірі “UA: Перший”, щойно засідання розпочнеться».

2. Від вогнепального поранення на Полтавщині загинув 25-річний солдат-контрактник

«Ведуча: Від вогнепального поранення на Полтавщині загинув 25-річний солдат-контрактник, його тіло знайшли близько 2-ї години ночі в одній з військових частин міста Миргорода. Правоохоронці з’ясовують обставини загибелі, версії розглядають різні, та основна — самогубство. Військовослужбовець жив у Миргороді, півроку тому він повернувся із зони АТО.

Володимир Тимошко, заступник начальника ГУ Нацполіції в Полтавській області: Внесено кримінальне провадження знову ж таки з ознаками 115 частини 1 з приміткою самогубство. Крім самогубства, є ще таке поняття доведення до самогубства і так далі. Всі версії будуть розглядатися. Є підстави вважати, що саме основна версія на теперішній час, що це було саме самогубство.

Ведуча: У військовій частині, де загинув армієць, розпочали службову перевірку, а прес-служба військової прокуратури Центрального регіону України на своєму сайті сповістила, що покійний лишив передсмертну записку. За фактом самогубства розпочато кримінальне провадження».

3. У лікарні Дніпра помер військовослужбовець, поранений п'ять днів тому в зоні АТО

«Ведуча: В лікарні Дніпра помер військовослужбовець, поранений п'ять днів тому в зоні АТО. Це боєць Національної гвардії України Марк Гудзовський, — повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ. 10 березня поблизу селища Водяне під Маріуполем він дістав кульове поранення в голову. Попри зусилля медиків обласної лікарні імені Мечникова, помер він учора, не приходячи до тями. Маркові Гудзовському було 20 років».

4. Після вчорашньої тиші сьогодні на передовій армійці зафіксували два ворожі обстріли

«Ведуча: Після вчорашньої тиші сьогодні на передовій армійці зафіксували два ворожі обстріли. Це інформація штабу АТО на 18-ту годину. Вогнем з гранатометів і кулеметів великого калібру бойовики накривали українські позиції біля Луганського, — розповів речник АТО Олег Сушинський, а з мінометів били по опорних пунктах поблизу Водяного. Жоден з українських військових внаслідок обстрілів не загинув і не був поранений».

5. Надія Савченко збиралася підірвати Верховну Раду

«Ведуча: Надія Савченко збиралася підірвати Верховну Раду, заявив Генпрокурор Юрій Луценко. До парламенту він вніс подання на арешт депутатки. Сьогодні ж парламентарі виключили Савченко з комітету нацбезпеки і оборони. Сама вона в цей час була на допиті в Службі безпеки України.

Кореспондент: До будівлі Служби безпеки України Надія Савченко прибуває завчасно, щоб передопитом провести брифінг. Утім про сам допит, який стосується справи Володимира Рубана, говорить мало. Натомість згадує події часів Революції Гідності.

Надія Савченко, народний депутат, позафракційна: Бачила, як під'їжджала синя машина, мікроавтобус, як з неї виходили люди зі зброєю. Я говорила що ці люди є в парламенті. Я бачила, як Парубій заводив снайперів в готель “Україна”. Генеральному прокурору Луценко треба було стати генеральним прокурором для того, щоб ніколи в житті не розслідувалися його злочини проти українського народу

Кореспондент: Щодо Володимира Рубана, якого затримали на КПВВ “Майорське” зі зброєю, каже: поважає його за волонтерські діяльність і намагатиметься взяти на поруки. Хоча за даними СБУ голова організації “Офіцерський корпус” планує замах на Верховну Раду.

Надія Савченко: Задайте собі питання. Хто хоч раз не думав знищити цю владу? Знести цю владу, як закликали на всіх Майданах. Хто не думав зірвати банк або Верховну Раду? Ми що живемо в 37-му році, в сталінських часах, коли це є злочином?

Кореспондент: На жодне з питань журналістів Савченко не відповідає, йде на допит. У будівлі Служби безпеки України нардепка Надія Савченко проводять більше двох годин. За цей час речниця Генерального прокурора України Лариса Сарган на своїй сторінці у Фейсбук публікує подання до Верховної Ради щодо притягнення Надії Савченко до кримінальної відповідальності, її затримання, а також обрання її запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Про подання з трибуни Верховної Ради говорить і сам Генпрокурор, каже: слідство має незаперечні докази провини Савченко.

Юрій Луценко, генеральний прокурор: Надія Савченко народний депутат України особисто планувала, особисто вербувала, особисто розподіляла вказівки про те, як провести терористичний акт, тут в цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі: урядові і посадову. Мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добивати тих, хто виживе.

Кореспондент: Згодом із пропозицією виключити Надію Савченко з лав комітету з питань національної безпеки оборони виступає нардеп Андрій Тетерук. Каже, проект цієї постанови з’явився ще 2016 року. Причина — Савченко своїми діями та заявами намагалася, зокрема легалізувати територистичні угрупування “ЛДНР”.

Андрій Тетерук, народний депутат, фракція “Народного фронту”: Вся її поведінка була направлена не на те, щоби захищати суверенітет і безпековий сектор нашої країни. На жаль, ми мали справу з послідовною, ідеологічною підтримкою. Виключно це з Кремля.

Кореспондент: Рішення підтримав 261 народний депутат. Сама ж Надія Савченко ще перебувала в Службі безпеки. Коли вийшла — прокоментувала події в парламенті.

Надія Савченко: Я йшла до комітету нацбезпеки і оборони не секретарем, не головою і немає юридично виключити з членів комітету. Це перший злочин. Другий злочин це внесення подання про зняття з мене депутатської недоторканності.

Кореспондент: У кулуарах Верховної Ради, куди приїхала після СБУ, Савченко повідомила. Під час вранішнього брифінгу переплутала прізвища. Мала на увазі не спікера парламенту Андрія Парубія, а нардепа, голову комітету нацбезпеки та оборони Сергія Пашинського. “Новина на Першому” намагалися зв’язатисяз ним, але телефон вимкнений, а вже в сесійній залі журналісти зафільмували, як до Надії Савченко підходять люди, а згодом виводять її з зали. Причини невідомі».

6. Звільнити моряка

«Ведуча: Щоб скоротити термін перебування у грецькій в'язниці український моряк Денис Бровченко має погодитися на добровільні роботи, каже представник українського МЗС Василь Кирилич, або ж подати апеляції, тоді є шанс пом'якшити вирок. Бровченка в Греції за перевезення нелегальних мігрантів засудили на 180 років тюрми. За такими ж звинуваченнями затримано ще понад 130 українців. Передати їх на відбування покарання в Україну можна, але не раніше, ніж мине третина терміну ув'язнення, повідомив Кирилич.

Кореспондент: У цій в'язниці в Грецькому Коридаллосі утримують Дениса Бровченка. Там з українськими моряками, зокрема із Бровченком, зустрівся заступник директора Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич. Сказав, умови утримання хороші.

Василь Кирилич, заступник директора Департаменту консульської служби МЗС України: Українці, які утримуються: а) жодним чином не скаржаться на умови утримання; б) кажуть, що навіть пропонується, з уваги на те, що є піст, пропонується вибір меню. Ставлення персоналу до утримуваних абсолютно толерантне і рівне. Єдине прохання — це передусім одержувати можливість працювати.

Кореспондент: За словами Кирилича, якщо засуджені виконуватимуть добровільні роботи, термін ув'язнення їм можуть скоротити втричі. Дружина ж Дениса Бровченка каже, що лише удвічі. І умови, в яких утримують моряків, жахливі. Камера маленька, праця важка, їжі дають мало.

Тетяна Бровченко, дружина моряка: Когда он был там, было 20 человек в камере, в Коридаллосе 4 человека. Отопления нет, холодные полы и все оно. Условия ужасные. Я привозила и куртки ему и другим ребятам, потому что просили.

Кореспондент: Дениса Бровченка заарештували торік 1 травня. Звинуватили в тому, що перевозив нелегальних мігрантів. Дружині Бровченко розповідав, що його обдурили — запропонували гроші за перевезення турецьких туристів, а на борт піднялися нелегали.

Денис Бровченко, засуджений: Під час посадки в призначеному місці біля міста Фоча замість 8 турецьких туристів на яхту піднялися 67 біженців із Пакистану. Ми з товаришем намагалися чинити опір, але вони були озброєні і погрожуючи нам, змусили нас відплисти. Від берега за нами рухався катер берегової охорони, ми намагалися зв'язатися з ними по рації, але вони не відповідали, бо працюють разом із тими, хто переправляє нелегалів.

Кореспондент: Дружина ув'язненого каже, що її чоловік планує подавати апеляцію. За словами ж Василя Кирилича, суд може пом'якшити вирок, якщо довести — моряка змусили перевозити нелегалів. Інтереси українця представляє грецький адвокат, але він ситуації поки що не коментує. Перевезення мігрантів у Греції вважають настільки ж тяжким злочином, як убивство. Ухвалюючи вирок, враховують стан човна, наявність рятувальних засобів, а також присутність на ньому дітей. За даними МЗС, на тепер у Греції за перевезення нелегальних мігрантів затримано 132 українці».

7. Крисін не з’явився до суду

«Ведуча: Юрій Крисін, якого звинувачують у побитті та катуванні учасників Євромайдану в січні-лютому 2014-го, не з’явився до суду. На наступне засідання його мають доставити примусово. Таке рішення ухвалив Дарницький райсуд столиці. Адвокат каже, Крисіну постійно погрожують, він боїться за своє життя. Сторона захисту попросила проводити наступні засідання в закритому режимі і посилити заходи безпеки. Ліпше слухати справу в режимі відеоконференції. Цих клопотань суддя не задовольнила. Юрій Крисін — фігурант ще однієї кримінальної справи. Його підозрюють у вбивстві кореспондента газети “Вєсті” В’ячеслава Веремія у лютому 2014-го. Група чоловіків напала на нього з битками, один із них вистрелив у журналіста у спину і Веремій помер у лікарні. За даними слідства, нападників за 20 тисяч доларів, зібрав Юрій Крисін для протидії учасникам Євромайдану. В суді він визнав себе винним у хуліганстві, але заперечив, що збирався вбивати Веремія. Торік у грудні Шевченківський райсуд столиці засудив Крисіна на чотири роки позбавлення волі умовно з двома роками випробувального терміну. 1 березня суд мав розглянути апеляцію прокуратури на це рішення, але Крисін не з’явився на засідання. І у справі Веремія, за даними захисту, через хворобу. На наступне засідання його мають доставити примусово».

У випуску за 15 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Парламент звільнив Гонтарєву з посади глави НБУ і призначив Смолія.

У Києві чоловік кинув гранату в патрульних поліцейських.

Суд в окупованому Криму залишив під вартою кримського татарина Ібрагімова за участь у «галявині протесту».

16 березня (п’ятниця):

1. Аварія на канатній дорозі в Грузії

«Ведуча: Двоє українців у лікарні після аварії на гірськолижному курорті в Грузії. Там вийшла з ладу канатна дорога, людей стало розкидати в різні боки. Щоб врятуватися, туристи стрибали з підйомника на ходу. За даними Міністерства внутрішніх справ Грузії, травмовано щонайменше десятьох людей.

Кореспондент: Грузія, гірськолижний курорт Гудаурі, трос з канатною дорогою летить зі швидкістю п'ятдесят кілометрів на годину, гондоли стикаються, людей розкидає навсебіч. Ті, що вище, стрибають з кількаметрової висоти. На землі десятки травмованих, навіть на снігу людям не просто ступати, на ногах важке гірськолижне обладнання. До місця, де все сталося, один за одним прибувають екіпажі рятувальників та медиків.

Дмитро Кумсішвілі, міністр економіки та сталого розвитку Грузії: Громадянина України, який був у тяжкому стані, вже доставили гелікоптером у клініку “Гудушаурі” у Тбілісі, ще одного постраждалого везуть до столиці реанімобілем, чотирьох громадян інших країн теж доставимо до Тбілісі.

Кореспондент: У коментарі “Новинам-Світ” заступник керівника Департаменту консульської служби МВС Василь Кирилич сказав, травмувалися чоловік та жінка з України, відпочивальниця в тяжкому стані, а грузинська сторона надасть постраждалим всю необхідну допомогу. За попередніми даними, канатку знеструмило, і гондоли полетіли вниз, і хоча підйомник зупинили за дві хвилини, на горі рятувальна оперція ще триває.

Роман Кирилов, очевидець: Работают как раз сейчас спасатели, всех пострадавших они увезли, сейчас они снимают людей, которые застряли наверху, то есть они до сих пор сидят на подъёмниках, уже часа два с половиной, наверное, прошли, они до сих пор сидят на подъёмниках, наверное, ужасно замерзли, и сейчас их спасатели снимают, но ситуация осложняется тем, что наверху сейчас ужасный туман.

Кореспондент: Працівники курорту звернулися з офіційним запитом до австрійських виробників канатної дороги. Ті скерували до Грузії своїх фахівців, щоб з'ясувати причини аварії. До того ж погодилися відшкодувати всі витрати на лікування травмованих. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею “порушення правил експлуатації транспорту”. Востаннє канатну дорогу інспектували наприкінці грудня, гірськолижний курорт Гудаурі —  один з найпопулярніших у Грузії. Щороку його відвідує приблизно мільйон відпочивальників».

2. Регламентний комітет Верховної Ради отримав подання від ГПУ на Савченко

«Ведуча: Подання Генпрокуратури на притягнення до кримінальної відповідальності Надії Савченко отримав Регламентний комітет Верховної ради. Повідомив про це заступник голови комітету — Володимир Арешонков. Тепер документ надішлють самій депутатці. За законом, вона має п'ять днів, щоб ознайомитися з ним і надати письмові пояснення. Після того, як подання розгляне комітет, народні депутати в сесійній залі вирішуватимуть, чи знімати з Надії Савченко недоторканність і чи давати дозвіл на її арешт.

Володимир Арешонков, заступник голови комітету Верховної Ради з питань регламенту та організації роботи: Мені здається вона зацікавлена сама якомога швидше його отримати і надати пояснення. Ми готові зібратись, як тільки народний депутат Савченко надасть свої пояснення. Наступне засідання комітету у нас по плану в середу о 15-й годині.

Ведуча: Питання щодо арешту і притягнення до кримінальної відповідальності Надії Савченко вніс вчора Юрій Луценко. За його словами, депутатка планувала терористичний акт в парламенті — хотіла підірвати дві ложі: урядову і посадову. Вогнем з мінометів руйнувати склепіння Верховної Ради і “автоматами добивати тих хто вижив”, — сказав Луценко».

(Грубо порушено стандарт балансу думок — немає позиції Савченко ні стосовно події цього дня, ні у бекґраунді.)

3. Петро Порошенко призначив керівника Операції Об'єднаних сил, яка після відповідного указу Президента має замінити АТО

«Ведуча: Петро Порошенко призначив керівника Операції Об'єднаних сил, яка після відповідного указу президента, має замінити АТО. Ним став генерал-майор Сергій Наєв. Він буде командувати всіма військовими й правоохоронними підрозділами, які задіяні в зоні бойових дій. Після ухвалення Закону про особливості державної політики на окупованих територіях, ці функції від СБУ перейшли до Генерального штабу. 7 березня Наєва призначили заступником начальника Генштабу, а до цього він був першим заступником командира сухопутних військ Збройних сил України».

4. Тиша на передовій

«Ведуча: Жодного обстрілу цієї доби українські військові на передовій не зафіксували. Це дані штабу АТО станом на 18-ту годину. Втрат українське військо не має».

5. Український моряк Денис Бровченко подав апеляцію

«Ведуча: Український моряк Денис Бровченко подав апеляцію. Про це “Новинам на Першому” розповів його адвокат Дмітріос Папаконстантопоулус. Справу слухатимуть в Апеляційному суді. За словами адвоката, там буде більше суддів, ніж під час першого розгляду. В понеділок у Греції Бровченка засудили за перевезення нелегальних мігрантів на 180 років тюрми. За такими ж звинуваченнями затримано ще понад 130 українців. В МЗС  вирок для Бровченка називають символічним, оскільки за грецькими законами, максимальне покарання за такий злочин — 25 років».

6. Громадяни Росії не зможуть голосувати в Україні на виборах президента Федерації

«Ведуча: Громадяни Росії не зможуть голосувати в Україні на виборах президента Федерації, що відбудуться цієї неділі. Таке рішення ухвалили в Міністерстві внутрішніх справ, бо Росія не відмовилася від наміру провести голосування на території анексованого Криму, пояснив «Новинам на Першому» речник МВС Артем Шевченко.

Артем Шевченко, речник Міністерства внутрішніх справ України: В неділю 18 березня 2018 року режим охорони дипломатичних установ Російської Федерації на території України: в Києві, Харкові, Одесі та Львові не передбачатиме доступу до цих об’єктів громадянам Російської Федерації для голосування на виборах, окрім тих осіб, які мають дипломатичний статус.

Ведуча: На рішення Міністерства внутрішніх справ відреагували в Центральній виборчій комісії Росії. Якщо силовики не пустять росіян на голосування до дипустанов, Україна порушить міжнародні зобов'язання і права громадян Федерації, — заявила секретар ЦВК Майя Гришина».

7. Відеоматеріали у справі про вбивство київського подружжя на Чернігівщині вперше вивчали на судовому засіданні в Чернігові

«Ведуча: Відеоматеріали у справі про вбивство київського подружжя на Чернігівщині вперше вивчали на судовому засіданні в Чернігові. Торік у червні Ольга та Віталій Зубенки зникли в селі Шаповалівка, куди приїхали, як вони вважали, до цілителя. Той обіцяв вилікувати пару, яка не могла зачати дитину. За тиждень тіла чоловіка і жінки знайшли закопаними в ямі, а їхня київська квартира була пограбована.

Кореспондент: До зали суду заводять підозрюваних. Жінка відвертається від камер, так само швидко повз журналістів проходить чоловік. У кожного свій адвокат. Двоє захисників і з потерпілої сторони. Сьогодні на засіданні — лише вони. Родичі загиблого подружжя не приїхали.

Тетяна Шевченко, адвокат потерпілих: Потерпілі були двічі на судовому засіданні і наразі вони не приїхали, тому що їм важко все це сприймати морально.

Кореспондент: На лаві підсудних чоловік, який називався цілителем та жінка, в якої в селі Шаповалівка він винаймав житло. Там і приймав клієнтів. До цієї хати 15 червня 2017-го приїхали з Києва Ольга та Віталій Зубенки. Подружжя не могло зачати дитину, цілитель обіцяв зарадити. Цього дня зв'язок із парою зник. За тиждень пошуків правоохоронці знайшли тіла у ямі, неподалік будинку. В убитих зникли гроші, коштовності та ключі від їхньої київської квартири, а там — пропали речі. Уперше в суді прокурор демонструє відеоматеріали.

Ганна Деркач, прокурор відділу прокуратури Чернігівської області: Як видно на відеозаписі, на тілах загиблих маються тілесні ушкодження. Зокрема, на тілі потерпілої ножове поранення в області серця, що було підтверджено шляхом експертизи. І на тілі потерпілого — ушкодження в області голови.

Кореспондент: Ще один відеодоказ — запис із спостереження в ломбарді. На кадрах підозрювана за добу після зникнення київського подружжя здає прикраси. Родичі загиблих подали позов, вимагають довічного ув'язнення для підозрюваних та грошової компенсації по одному мільйону гривень. Адвокат чоловіка заявляє, його підзахисний в усьому зізнався.

Андрій Царенко, адвокат підозрюваного: Мій підзахисний повністю визнає свою провину. Це дійсно тяжкий злочин, але все ж таки я надіюсь, що суд врахує всі обставини, дасть йому покарання не максимальне, довічне позбавлення волі, а хоча б обмежиться 15 роками позбавлення волі.

Кореспондент: Жінка ж своєї провини не визнає. Каже, винна лише в тому, що коли дізналася про вбивство, не повідомила поліцію. Суддя оголошує рішення — обом продовжити тримання під вартою до 14 травня. Наступне судове засідання заплановане на 16 квітня, на ньому мають допитати свідків».

8. Нова українська школа

«Ведуча: Без дзвінків і шкільної форми. Задачі з реального життя. Так 1 вересня навчатимуть першокласників. Новий державний стандарт початкової освіти, який називається “Нова українська школа” зараз випробують сто шкіл в різних регіонах України. \

Зоя Неклюдова, вчителька школи № 5 м. Києва: Доброго ранку, Михайло.

Михайло, учень: Доброго ранку, Денис.

Денис, учень: Доброго ранку, Данило.

Данило, учень: Доброго ранку, Аліно.

Кореспондент: З неформального спілкування починається кожен день у новій українській школі. Діти розповідають про свої справи і разом з учителем визначають плани на день. Перед уроками вранішня розминка. І не тільки для м'язів.

Зоя Неклюдова: Вода. Давай. Водний транспорт називай.

Учень: Катер.

Кореспондент: Шкільної форми немає. Парти у класах розставлено так, щоб дітям було зручно спілкуватися одне з одним і працювати в команді. У класах є зони відпочинку і куточки творчості.

Зоя Неклюдова: У нас є надзвичайна така зона, можливо нова для школи, якраз притаманна новій українській школі, стіна слів, де діти самі з теми обирають слова, які їм невідомі. Ми з'ясовуємо значення цього слова.

Кореспондент: У математичних завдань максимально пов'язані з реальністю. Наприклад, прокласти найкоротший шлях до Театру ляльок.

Олена Циба, вчитель школи № 5 м. Києва: Шлях триватиме на автобусі буде 30 хвилин і 10 хвилин ми будемо йти пішки. Скільки часу ми будемо в дорозі? Будь ласка.

Учениця: Сорок.

Олена Циба: Сорок хвилин.

Кореспондент: Кожен тиждень у першокласників тематичний. Відповідно до теми влаштовують шкільні куточки. Моделі автомобілів, фотографії літаків і квитки на громадський транспорт — це все навчальні матеріали нової української школи. Діти не просто вчать теорію, а застосовують знання на практиці і вміють ставити запитання. Тема цього тижня — транспорт. Яка станція найглибша? Відповідь на це запитання у цій школі знає кожен першокласник.

Учениця 2: Сама найглибша станція в світі — це метро “Арсенальна”.

Учень: А ви знаєте, що найстаріший метрополітен в Лондоні і він був зроблений в 1863 року.

Кореспондент: З темою тижня пов'язані всі уроки. Приміром на заняттях англійської мови діти вивчають назви видів транспорту іноземною.

Фрагмент: Кадри з уроку англійської.

Кореспондент: А на уроках математики вираховують, о котрій годині автобус приїде на зупинку.

Зоя Неклюдова: Сім годин позначили. Це той час, коли наш автобус номер п'ять на вулиці Хрещатик.

Кореспондент: Якщо діти добре засвоїли матеріал, або якщо втомилися, педагоги можуть скоротити час уроку. Якщо навпаки — продовжити. Дзвінків немає.

Зоя Неклюдова: Якщо я бачу, що їм важко зараз щось дається, можливо це буде якась перерва або вихід навіть за межі школи. Це дає мені свободу. Я обираю тут і зараз. Ці діти більш такі вільні у висловлюваннях вільні. Вільні у своїх діях, ну, в хорошому розумінні слова. Вони не бояться задати питання.

Кореспондент: Діти в пілотних класах навчаються за новими підручниками. Учителі випробовують книжки різних авторів.

Олена Циба: В ній зібрані вже матеріали, які відповідають сучасному світу, сучасним дітям. І багато диференційованих завдань. Якщо це “Букварик”, то тексти вже і про електронні книги, і про різноманітні фокуси. Тобто про сучасний світ.

Кореспондент: У цьому закладі методи нової української школи впроваджують не тільки в перших, а і усіх початкових класах. Новий стандарт початкової школи нині випробовують сто шкіл у різних регіонах — п'ять з них у Києві. А вже з 1 вересня цього року здобувати сучасну освіту будуть усі першокласники».

9. Історія астронавта

«Ведуча: Український прапор, який побував в космосі, тепер в Житомирському музеї космонавтики. Його особисто передав астронавт НАСА Ренді Брезнік. Житомир — остання зупинка в триденному візиті американця в Україну.

Кореспондент: Листопад 2017-го. Американський астронавт Ренді Брезнік розгортає український прапор на Міжнародній космічній станції. З Україною Брезніка пов'язує особлива подія. Десять років тому він та його дружина всиновили дворічного хлопчика з Дніпра.

Рендолф Брезнік, астронавт НАСА: Що стосується України, то мені пощастило всиновити тут дитину. Тому я вирішив взяти з собою в космос ваш прапор на знак вдячності і пошани країні, яка подарувала мені сина.

Кореспондент: В Україні Брезнік учетверте. Цього разу вирішив не лише показати вже 12-річному сину Вайету батьківщину, а і поспілкуватися з українцями. Організували зустріч у Дніпрі, Києві та Житомирі. У столиці зал заповнився за годину до початку. Ренді розповідав про те як 2004-го його зарахували до загону астронавтів НАСА, як п'ять років тренувався у воді, на морозі та в печері. І тільки 2009-го здійснив свій перший політ на МКС. Другий відбувся торік. Та українську малечу цікавило інше, діти питали про смак їжі в тюбиках, існування інопланетян та сон у космічному кораблі.

Рендолф Брезнік: У нас є спальні мішки, які ми прикріпляємо до стіни, просто, щоб не натикатися уві сні, не те, що літає. І це дуже-дуже комфортне відчуття. Це навіть, що ти плаваєш. Коли я спав, я взагалі не просинався, аж поки мене будильник не будив.

Кореспондент: Запитували космонавта і про його мрії.

Рендолф Брезнік: Своїм досвідом польотів на орбіти, я хочу допомогти космічним місіям наблизити момент, коли люди зможуть подорожувати в космос так само легко, як до іншого міста.

Кореспондент: Брезнік хоче, щоб люди більше знали про всесвіт. Для цього з Міжнародної станції знімає навчальне відео про повсякденне життя астронавтів та закони фізики.

Рендолф Брезнік: На МКС ми живемо в мікрогравітаційному середовищі. Але якщо ти думаєш, що закони фізики тут не працюють, стеж за нами.

Кореспондент: Є в космонавта і веселі ролики. Наприклад, так із колегами Ренді готував піцу. Користувачі ж соціальних мереж знають Ренді завдяки його трюкам зі спінером».

10. Ще три медалі — одну золоту та дв срібні — вибороли українські спортсмени-біатлоністи

«Ведуча: Ще тр медалі — одну золоту та дві срібні — вибороли українські спортсмени-біатлоністи на параолімпіаді в Південній Кореї. Чемпіонами стали Віталій Лук’яненко та його гайд. Срібло України принесли Олександр Казік і Оксана Шишкова зі своїми гайдами. На сьомий день змагань у Пхьончхані розігрували останні 6 комлектів нагород в біатлоні. За них боролися 19 параолімпійців. У змаганнях зі сноубордингу взяв участь один українських спортсмен. Нині збірна піднялася з 5-ї на 4-ту сходинку в неофіційному медальному заліку, має 19 медалей шість із яких золоті. Попереду в рейтингу поки що Сполучені Штати Америки, за ними йдуть незалежні паралімпійські спортсмени та Німеччина.

Віталій Лук’яненко, чемпіон параолімпійських ігор-2018 (біатлон, 15 км): Очень класно второе-третье место, очень, это вообще хорошо. Но золотая медаль — есть золотая медаль. Даже поедем сегодня на “Медалплаза”, флаг будет подыматься. это вообще круто.

Оксана Шишкова, срібна призерка параолімпійської ігор-2018 (біатлон, 12,5 км): Я довольна. Я как бы понимала, если бы погода поменялась, то в наших соперников найдутся на эту погоду лыжи. Но ничего, я рада и довольна такому результату».

У випуску за 16 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Політв’язень Сєнцов у листі розповів, що повільно, але безповоротно втрачає здоров’я в російській в’язниці.

Генпрокуратура проводить обшуки в офісах «Нової пошти».

Венеціанська комісія розкритикувала законопроекти Порошенка про звітність громадських антикорупційних організацій.

Суд відмовив клопотанню адвокатів Саакашвілі про виклик Президента Порошенка.

ЄС відмовився визнавати російські вибори в Криму.

Дипломати ЄС, США і НАТО написали Порошенку, що його законопроект про нацбезпеку України суперечить практикам заходу.

17 березня (субота):

1. Стан травмованих у Грузії українців

«Ведуча: В реанімації залишається українка, яка вчора травмувалася на несправному підйомнику в Грузії. Нині вона в центральній лікарні Тбілісі. Загрози її життю немає, — розповів “Новинам на Першому” представник МЗС України Василь Кирилич. Витрати пов'язані з лікуванням, взяла на себе грузинська сторона. Ще один травмований українець сьогодні повернувся додому. Підйомник на гірськолижному курорті вийшов з ладу вчора. Травми дістали десять людей, двоє з них українці.

Кореспондент: Одна з двох українців, що травмувалися внаслідок аварії підйомника в Грузії, киянка. Зараз вона, каже її знайома, в тбіліській лікарні. Медики вважають шанси на одужання високими. Але знадобиться довгий курс реабілітації.

Анна Краснобрижева, знайома травмованої туристки: У неё раздроблена ключица, лопатка, открытый перелом локтя на левой руке. И был поломан позвонок, его зафиксировали. У неё ещё есть сотрясение мозга, пробито лёгкое и поломаны рёбра в районе сердца.

Кореспондент: Уранці міністр економіки Грузії Дмитрій Кумсішвілі відвідав у тбіліській лікарні п'ятьох травмованих туристів, серед них і українку. Вночі її прооперували, вона в реанімації.

Дмитрій Кумсішвілі, міністр економіки Грузії: Хочу почати з хорошої новини, сьогодні вранці був виписаний один українець. Він знову може кататися на лижах. Що стосується пані з України, яка в реанімаційному відділі, вона іде на контакт. Але треба провести ще кілька важливих досліджень.

Кореспондент: За попередніми даними, канатку знеструмило. Утім, енерго-омбудсмен компанії “Енерго-про-Джорджія” спростовує це.

Саломе Вардіашвілі, енерго-омбудсмен “Енерго-про-Джорджія”: Наш апарат з власної ініціативи починає розслідувати інцидент. Ми будемо вимагати від компанії письмового пояснення і документації у зв'язку з перервами в подачі електроенергії в Гудаурі. Приїдемо на місце й зажадаємо від адміністрації канатної дороги відповіді, звідки виникла ця інформація.

Кореспондент: Працівники курорту звернулися з офіційним запитом до австрійських виробників канатної дороги, щоб з'ясувати, чи могли технічні несправності призвести до аварії. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею “порушення правил експлуатації транспорту”. Востаннє канатну дорогу інспектували наприкінці грудня. Гірськолижний курорт в Гудаурі — один з найпопулярніших у Грузії. Щороку його відвідує приблизно мільйон відпочивальників».

2. Проросійські війська знову порушили угоду про припинення вогню на сході України

«Ведуча: Проросійські війська знову порушили угоду про припинення вогню на сході України. Про це надвечір сповістив прес-центр штабу АТО. Від початку доби і до 18-ї години 1 обстріл зафіксували на Донеччині. З гранатометів бойовики цілили по українських укріпленнях біля Опитного. Жоден армієць не був поранений. На Луганщині нині було спокійно».

3. Два товариші

«Ведуча: За три роки вони знову зустрілися тепер вже в мирному Києві. Боєць із Полтави і військовий лікар із Закарпаття бачилися тільки раз 2015-го біля Дебальцевого на Донеччині. АТОвець Олександр Піддубний дістав на передовій бойове поранення, а медик теж Сашко врятував йому життя. Два тижні тому “Новини на Першому” розказали історію про те як вони змогли відшукати одне одного. Тоді чоловіки пообіцяли зустрітися і свого слова дотримали.

Кореспондент: 2015-го Олександр Піддубний приєднався до батальйону “Полтава”. Тоді він, 23-річний, був наймолодшим серед добровольців. Розповідає, коли потрапив під мінометний обстріл неподалік Дебальцевого втратив надію на те що виживе.

Олександр Піддубний, боєць добровольчого батальйону МВС “Полтава”: Бах-бах, упало. Дим, під собою дивлюся дим, думаю, точно попали. Коли дивлюся рука вже розірвана. Не все розумів. Розумів, що я в Дебальцеве. Розумію, що мені дуже погано. Розумію, що руку я не відчуваю.

Кореспондент: Олександра привезли до шпиталю. Його супроводжував хірург, який протягом двох годин намагався врятувати бійцю життя. Лікар пригадує, як тримався мужньо, цим і запам'ятався.

Олександр Данилюк, хірург медичної роти Закарпатської бригади: Я його прийняв у себе в реанімобілі. Уже з перших секунд я зрозумів, важко поранений, я зрозумів, що руку ми йому, на жаль, не врятуємо. Рука висіла на шкірному клапті, кістки, судини, м'язи були повністю зруйновані на великому протязі.

Кореспондент: Лікар Данилюк пішов на війну добровольцем на самому початку АТО. Згадує, його пацієнтами були кілька сотень поранених. Допомагав він в самому Дебальцевому, Щасті й Станиці Луганській.

Олександр Данилюк: Зрозумів, що в країні війна і кожен хто як міг, хто забезпечувати в тилу, хто воювати на передовій, а хто лікувати. Це був виклик, який я автоматично ще в березні 14-го року зрозумів, що я його прийму і піду на фронт лікарем.

Кореспондент: Минуло більше як три роки. Олександр вирішив знайти лікаря, з яким познайомився після поранення, щоби подякувати за порятунок. Розповідає: спілкувався з різними бригадами, не втрачав надії і таки відшукав свого тезка в одній із соцмереж, написав йому.

Олександр Піддубний: Все-таки тоді після поранення думаю, все-таки попробую знайти. Пам'ятаю, звати Олександр, Саша його звати, і медик. Ні звання, ні посади нічого не знаю.

Олександр Данилюк: Я відразу його згадав, тому що це той випадок, який запам'ятовується, тому що, незважаючи на цю драму, він бачив світло в кінці тунелю і він був на позитиві.

Кореспондент: Чоловіки кажуть, завжди готові повернутися на фронт, як боєць і лікар».

4. Снігова негода

«Ведуча: Два циклони, які прийшли в Україну, принесли снігопади й похолодання. Далі морози міцнішатимуть, попередили в “Укргідрометцентрі”. Цієї ночі на заході та півночі до -15◦С. Зачеплять морози і південь, там до -5◦С. Плюсова температура збережеться тільки в Криму. Сніжитиме завтра майже скрізь в Україні. Сьогодні ж з ночі засипає західні та північні регіони. В столицю через снігопад не пустили вантажівок. Вулиці чистили більш, як 3 сотні снігоприбиральних машин.

Кореспондент: Це вулиця Дегтярівська в Києві опівдні. Її посипали сумішшю солі з піском, але сніг не згорнули на узбіччя. Тут пролягає маршрут громадського транспорту. Тому, згідно з розпорядженням Київської адміністрації, вулицю мають почистити однією із перших. Схожа ситуація була і на проспекті Перемоги. Такі сирі дороги з ранку, каже водій Віталій.

Віталій Бегей, водій маршрутного таксі: Посипані, але вона розмокла і вона не була згорнута. Дуже важка дорога, пробки, дуже важко їздити водіям. Приблизно уже було десь під 11-ту годину вже розчищено так. Ну, посипано швидше було, але, ну, вона було просто намокла, так досить неякісно було зроблено.

Кореспондент: А це біля станції метро «Академмістечко». Люди намагаються перейти дорогу по пішохідному переходу. Серед них і киянин В'ячеслав Германович.

В'ячеслав, киянин: Я могу сказать, что мне бы хотелось, гораздо лучше, чтобы было бы. Ну, это слабовато, очень слабовато. А во дворе взагалі не чищено.

Кореспондент: Поліцейські, які регулюють рух на в'їзді до столиці з боку Житомира, розповіли “Новинам на Першому”, вантажівки в Київ почали пускати о 9-й ранку, але не в центр і порціями. А от водій Андрій каже, що в'їхав у місто о 4-й ранку з боку Борисполя і ніхто його не зупинив. Нарікає на слизьку, не чищену дорогу.

Андрій Густов, водій вантажівки: Такий голольод був, що ніхто не посипав, не почистили, ну, і тут. В Києві, там чуть-чуть посипали, а за Києвом ні одної машини не було. Оце самий хужий сніг, що мокрий сніг, зразу закатується і сплошним льодом стає.

Кореспондент: Удень у місті працювало більше 500 одиниць снігоприбиральної техніки, повідомили в Київській міській держадміністрації. Окрім цього, вулиці чистять і вручну. Комунальники просять не паркувати автомобілі у вздовж доріг, щоб не заважали прибиранню. Сніг ітиме майже по всій Україні, крім південних і півдеено-східних областей іще три дні, обіцяють синоптики, але вже не такий сильний».

5. Національна гвардія і поліція визволяли заручників у Херсонському суді умовно

«Ведуча: Національна гвардія і поліція визволяли заручників у Херсонському суді умовно. Це було одне із завдань планового тренування. Поки вдавані нападники тримали людей в будівлі адміністративного суду, силовики мали якнайшвидше спланувати операцію і звільнити заручників.

Кореспондент: Останнє приготування силовиків у Херсоні. Невдовзі розпочнеться навчальна операція. Треба затримати злочинців і визволити заручників.

Руслан Кузьміч, перший заступник командира військової частини 3056 Національної гвардії України: Після таких занять, таких спеціальних операцій як би особовий склад отримає практику в самих діях, ну і, крім того, злагодження підрозділів, як Національної поліції, так і Національної гвардії.

Кореспондент: Тренування в приміщенні Херсонського адміністративного суду. За легендою, під час засідання між учасниками виникає сутичка. Озброєні зловмисники беруть заручників. На місце прибуває слідчо-оперативна група і група швидкого реагування патрульної поліції. Злочинці висувають їм умови. До навчальної операції залучили Нацгвардію і поліцію. Батальйон “Херсон” і спецпідрозділ “Корд”. Загалом більш як 150 людей. Завершують тренування. Озброєні злочинці знешкоджені. Заручники вільні. Місцева частина Національної гвардії навчання в судах ініціює четвертий рік. Охороняти їх, нагадаю, одна з функцій цієї структури».

6. Обгорілу школу лагодять

«Ведуча: Обгорілу школу лагодять у селі Кротівщина, що у Полтавській області. Поки що роблять це батьки та вчителі своїми силами. Полум’я спалахнуло в середу. Обійшлося без травмованих. Батьки самі зголосилися допомогти з ремонтом, збирають кошти.

Кореспондент: Кротівщинська школа після пожежі. Цій частині будівлі було близько 120 років. Зайнялося в кабінеті біології. Потім вогонь охопив дах і перекинувся на інші класи. 14 березня близько полудня педагог Марина Лукаш забрала сина-першокласника і пішла додому. За півтори години почула про пожежу. Дітей, каже вчителька, її колеги одразу евакуювали.

Марина Лукаш, учителька Кротівщинської школи: Позбігалися, виносили цінні речі, все, що могли. Це жахливий день, це не передати словами, що тут відбувалося. Всі хвилювалися і руки трусилися. Це страшне.

Кореспондент: Михайло Забара виносив зі школи комп’ютери.

Михайло Забара, місцевий мешканець: Тут зразу стояв комп’ютер, тут зразу, зліва. Я один взяв, вийшов. Пішов за другим. А воно розетка, друга, третя поки повитягав, я думав, що воно так дим, чепуха, коли ні, 2 мінути і я більше не можу.

Кореспондент: Директор школи Олександр Канюченко не камеру каже, спалахнути могло через старі електропроводи. За його словами, дітей на тиждень раніше відпустили на весняні канікули, тому надолужувати не доведеться. Відновлювати згорілі кабінети не планують. Уцілілі ж відмежують стіною. Серед перших, хто дізнався про пожежу, Ніна Яремко. Розповідає, рятувальники чергували тут майже добу. Разом із чоловіком Ніна носила їм каву і бутерброди. Говорить, школярів навчатимуть у решті приміщень.

Ніна Яремко, учителька Кротівщинської школи: 6-річки, повністю цілий цей корпус, столова, майстерня, що тільки згоріло. Ця школа, вона дуже стара, на верху був очерет, стіни були зроблені з глини і брусів дерев і соломи, тому, мабуть, вона так і горіла.

Кореспондент: Зараз батьки учнів збирають кошти, готують до занять решту приміщень. У понеділок разом з учителями проведуть загальні збори.

Юлія Онупко, мати школярки: Ми прийшли той день, цілий день товклися і вчора ми прийшли з утра самого, прийшли, товклися цілий день, так. Все робим: миємо, убираємо, носимо. Спасибі у переддень багато винесли, спасли вчителі.

Кореспондент: Голова Кротівщинської сільради Володимир Москаленко каже, далі, щойно будівлю упоряджатимуть і коштом місцевого бюджету. Також хочуть допомогти фермери і орендарі. Як пояснив Володимир Москаленко, кошторис робіт складатиме районний відділ освіти у Великій Багатці. Учора звідти направили фахівців-проектантів, ті провели необхідні заміри. Сільський голова говорить, як буде готова документація, роботи можна буде завершити впродовж місяця».

7. Історії весільних суконь

«Ведуча: Весільні сукні, яким по 40 чи 50 років. Колись у них вбиралися українські наречені, а тепер за ними можна вивчати, як змінювалася весільна мода упродовж кількох радянських десятиліть. Зібрали експозицію в Черкасах. Задля цього городяни провели ревізію у власних шафах. Які сукні шили на замовлення і навіть позичали в родичів, показали нашим кореспондентам.

Віталіна Коркоценко, черкащанка: Ви знаєте, оце занижена талія, вона якраз дуже підкреслює фігуру.

Кореспондент: Про свою сукню розповідає черкащанка Віталіна Коркоценко. Одружилася вона 50 років тому. Тоді, каже, було модно носити коротке. Її весільне плаття шили на замовлення.

Віталіна Коркоценко: Ну, обикновенне плаття, тільки і того, що тут цвіточок пришитий. Ну а фата, фату я сама зробила. Капрон купила, десь в магазині чи вже не пам'ятаю зараз, зробила фату. А віночок взяла на прокат, бо ніде було його взять.

Кореспондент: Щоб плаття не лежало без діла, жінка принесла його до музею. Тутешня весільна експозиція охоплює 50–80-ті роки минулого століття.

Наталія Хілобок, організатор виставки: 50-е годы — это очень такие сильные изменения в свадебной культуре, начинают её формировать в Советском Союзе. Дресс-код свадебный появляется. До этого выходили замуж, вот как получалось — парадное платье. Тем более, люди не так богато жили.

Кореспондент: Наталія каже, експонати збирали з вересня. Святкових уборів жінки запропонували немало, відібрано ж 17. Майже 150 карбованців витратила на весільний одяг Надія Мишенко. Тодішня студентка пішла по сукню до комісійного магазину. Опісля вбрання стало в пригоді ще 4 нареченим.

Надія Мишенко, черкащанка: У мене після весілля зразу його забрали. На осінь відгуляла весілля чоловікова сестра, а через кілька років моя сестра попросила.

Олексій Мишенко, черкасець: А вона пам'ятає, як весілля гуляли. Все розписано було, що, хто повинен робить.

Кореспондент: Крім весільних суконь, черкасці поділилися з музеєм ще дечим. Ось — червоні туфлі, є також парфуми і весільні запрошення.

Наталія Хілобок: У нас представлены часы — самые маленькие в Советском Союзе, назывались “Мечта”. И это был такой вот важный аксессуар в её наряде.

Кореспондент: За словами організаторки, планували виставити і чоловічі весільні костюми, але такого поняття в радянській моді не було. Жіночі ж у краєзнавчому музеї в Черкасах показуватимуть упродовж місяця».

У випуску за 17 березня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.