У круглому столі взяли участь усі, хто зацікавлений у якісній роботі Суспільного мовлення: топ-менеджери Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), народні депутати, урядовці, міжнародні експерти, представники громадських організацій, журналісти, юристи та інші.

Потреба організувати круглий стіл на тему «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст» виникла у зв’язку зі значним 50-відсотковим недофінансуванням НСТУ на 2018 рік. Нагадаємо, що Суспільний мовник створений для суспільства і підконтрольний суспільству, фінансується з державного бюджету, що його ухвалює Верховна Рада України. Закон «Про суспільне телебачення та радіомовлення України» передбачає фінансову підтримку НСТУ не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, тобто у 2018 році фінансування Суспільного має складати не менше 1,54 млрд грн. Проте Кабінет міністрів України, який розробляв проект закону про державний бюджет на 2018 рік, запропонував виділити 990 млн грн, мотивуючи недофінансування браком бюджетних коштів. Ця сума фігурувала в законопроекті фактично до дня голосування. Але парламентський бюджетний комітет вирішив, що 990 млн грн забагато для НСТУ й обрізав цю суму до 776 млн грн. Парламент, не заглиблюючись у деталі, підтримав у цілому проект держбюджету-2018 із урахуванням цих пропозицій. Уже наступного дня після голосування голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар сказала: «Ніхто з народних депутатів у залі так і не зрозумів, коли з'явилося ще додаткове зменшення фінансування, оскільки прямо це не було озвучено. Для мене це теж стало несподіванкою».

Напередодні круглого столу прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час обговорення звіту уряду за 2017 рік із регіональними ЗМІ заявив, що фінансові потреби Суспільного мовника будуть забезпечені на сто відсотків. Пан Гройсман наголосив, що «незалежне, об'єктивне і збалансоване ЗМІ потрібне сьогодні суспільству, як повітря», і закон про Суспільне виконується.

Слова прем’єр-міністра під час круглого столу цитували практично всі учасники заходу. Та ніхто з них уже не вірив у виконання цих обіцянок. Як сказала модераторка заходу, заступниця голови наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, Володимир Гройсман такі заяви озвучував чи не сім разів за останні два роки. Генеральний директор Литовського суспільного мовника LRT Оудрюс Сяурусявічус додав, що обіцянки про належне фінансування й необхідність Суспільного чув ще від Арсенія Яценюка, який обіймав посаду прем’єр-міністра з 2014 по 2016 роки.

У народних депутатів Ірини Подоляк (перша заступниця голови Комітету з питань культури і духовності), Григорія Шверка та Владислава Севрюкова (члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики), директора департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Мінфіну Романа Єрмоличева були свої версії причин недофінансування НСТУ. Кожен із них запропонував свої шляхи виходу із ситуації.

НСТУ і наглядова рада Суспільного: «Грошей вистачить до квітня — червня»

Голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва розповіла, що обсягу коштів, який влада виділила на Суспільне, вистачить до квітня — червня. Уже влітку «не залишиться коштів на трансляцію, і всі здобутки реформаторів будуть зведені нанівець, якщо зникне сигнал».

Про очікування на мільйони, яких недодали в бюджеті, розповів голова правління НСТУ Зураб Аласанія. Він презентував звіт своєї команди за 2017 рік і грандіозні плани на 2018-й, які нереально буде виконати через недофінансування. Пан Аласанія показав, що в порівнянні з мовниками із європейських країн (а це 47 країн — членів Європейської мовної спілки) НСТУ отримує найменше фінансування; до того ж компанії у спадок дісталося багато «мінусів» від колишнього державного телерадіомовлення.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Наприклад, НСТУ має 1400 одиниць комп’ютерної техніки, з них 1200 — в експлуатації 15 років. Аналогічна ситуація з пересувними телевізійними станціями (ПТС), автопарком, будівлями, в яких понад 20 років не було ремонту.

Зураб Аласанія наголосив, що виділених коштів вистачить лише на заробітні плати працівникам, на які йде 744 млн грн на рік. В ідеалі потрібно ще 330 млн грн. на оплату трансляції, 150 млн грн — на виробництво контенту, 133 млн грн — на капітальні видатки, 90 млн грн — на послуги, 50 млн грн — на комунальні платежі, 24 млн грн — на матеріали та обладнання. Зважаючи на обсяг бюджету, НСТУ доведеться зекономити 92 млн грн на заробітній платі, 275 млн грн — на оплаті трансляції, 143 млн грн — на виробництві контенту й так далі. Тож якщо вже сьогодні у всіх філіях НСТУ, окрім «UA: Донбасу», тимчасово майже наполовину скоротилося мовлення, частина проектів призупинила роботу, то надалі реформа може взагалі згорнутися.

Щоби цього не сталося, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг порадив знайти джерела фінансування, які би краще підходили Україні. Адже країна наближається до виборчого періоду, під час якого ще важливіше мати незалежного мовника, а це можливо тільки з належним фінансуванням. Пан Енберг розповів, що перед круглим столом мав зустріч із головами фракцій Верховної Ради та побачив сумну картину — їм бракує розуміння необхідності Суспільного мовника.

Член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький пояснив, що Суспільному мовленню потрібні не просто гроші, а стабільність фінансування. «Можливість отримання гідної оплати праці є одним із драйверів цієї реформи, мотиватором для команди, яка працює і в Києві, і в регіонах. Теперішня ситуація з фінансуванням ставить перед топ-менеджментом Суспільного дуже важкий вибір. Або розганяти витрати Суспільного, знаючи, що попереду обрив, коштів не вистачить до кінця року, ризикувати тим, що попереду яма і всі туди впадуть, або почати економити вже зараз, сказавши людям, що вони не отримають того, на що розраховують. Припинивши реформу, можна вбити мотивацію», — сказав пан Глібовицький.

Має бути нова модель фінансування НСТУ, інакше не буде стабільності

Учасники обговорення запропонували альтернативні джерела фінансування. Державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко розповів, що його міністерство оголошує конкурси на створення продуктів соціального характеру, хроніки захоплення Донбасу та Криму. «Ми запрошуємо Суспільного мовника взяти участь у конкурсі, зробити проект. Міністерство оплатить цей продукт за ринковими цінами. Ми готові оголошувати конкурси, проводити тендери на ті ідеї, які можуть бути в Суспільного мовника», — сказав пан Біденко.

Секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський заявив, що НСТУ не може щороку залежати від «доброї волі» влади, яка часто може бути не такою вже й доброю. Пан Міський пояснив, що корінь проблеми — в законодавчій колізії між нормою закону про Суспільне мовлення та нормою Бюджетного кодексу. Згідно зі статтею 14 закону про Суспільне, «держава забезпечує належне фінансування НСТУ…». Та в Бюджетному кодексі йдеться, що положення статті 14 Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» «застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету». На думку Вадима Міського, це означає, що якщо влада недофінансує Суспільне, їй нічого за це не буде.

Вадим Міський запропонував повністю нову модель фінансування — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. «Користувачами радіочастотним ресурсом є телерадіомовники та надавачі телекомунікаційних послуг, саме вони є платниками щомісячної ренти. Зараз усі надходження від цієї рентної плати йдуть до загального фонду Державного бюджету, а отже на даний момент немає конкретного цільового зацікавленого отримувача цих коштів», — зазначив пан Міський.

Він проаналізував планові та фактичні показники доходів держбюджету від ренти і дійшов висновку, що цей «обсяг коштів та динаміка їх надходжень може цілком задовольнити потребу суспільного мовлення». «Запровадження нової моделі фінансування НСТУ не призведе до відчутного збільшення видатків державного бюджету, натомість допоможе спеціалізувати частину одного з податків, гарантуючи їх стабільність, відповідно до рекомендацій Ради Європи», — підкреслив секретар наглядової ради НСТУ.

Щоб нова модель запрацювала, потрібно:

• внести зміни до Бюджетного кодексу;
• внести зміни до ст. 14 Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні»;
• міжнародна підтримка.

Консультант Ради Європи, фахівець із публічних фінансів Юрій Джигир вважає, як і Вадим Міський, що НСТУ може існувати коштом рентної плати.

Народні депутати: «Говоріть із нами»

Верховна Рада може внести будь-які зміни в законодавство, якщо за них проголосує 226 депутатів, але ці голоси досить складно зібрати. Народний депутат Григорій Шверк (Блок Петра Порошенка) зауважив, що народні депутати дуже різні. Дехто вже сьогодні бачить себе не стільки народним депутатом VIII скликання, скільки кандидатом у депутати Верховної Ради ІX скликання, хоча чергові вибори відбудуться аж 27 жовтня 2019 року. Пан Шверк переповів настрої, які панують серед депутатів, особливо мажоритарників: вони вважають, що оскільки Суспільне фінансується з бюджету, то мовник винен їм 20 хвилин ефіру в місяць на регіональних філіях НСТУ. Нагадаємо: відповідно до Закону України «Про статус народного депутата», народний депутат має право виступати з питань своєї депутатської діяльності не рідше одного разу на місяць. Проте згідно з ч. 2 ст. 18 Закону про Суспільне, «НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб». У ст. 20 Закону (трансляція офіційних повідомлень) надання ефіру для виступів народних депутатів не передбачено.

На думку пана Шверка, потрібно представникам Суспільного (менеджерам, членам наглядової ради НСТУ) частіше спілкуватися з народними депутатами, проводити зустрічі з головами фракцій, робити круглі столи не тільки з тими, хто й так розуміє важливість Суспільного, а з депутатами-мажоритарниками, які не дуже обізнані з цим питанням.

Ірина Подоляк («Самопоміч») запропонувала публічно називати прізвища народних депутатів, які не підтримують незалежне Суспільне мовлення й обрізають його бюджет наполовину. Одним із джерел доходу Суспільного мовника вона бачить політичну рекламу під час міжвиборчого процесу, від якої НСТУ принципово відмовилася. «Можна бути гордим, моральним і загинути», — сказала пані Подоляк і додала, що інші мовники не такі перебірливі й від цього виграють фінансово. На її думку, відмова від політичної реклами — шляхетний вчинок, і Верховній Раді варто було би повністю заборонити такого роду рекламу, але вона ніколи не піде на такий крок.

Владислав Севрюков (Блок Петра Порошенка) також вважає, що НСТУ необхідно й надалі бути прив’язаним до держбюджету й боротися за належний обсяг бюджетного фінансування. «Сьогодні я не вносив би зміни в закон, це може призвести до його погіршення», — сказав він. Пан Севрюков розповів, що мав зустріч із фракціями щодо фінансової ситуації Суспільного, і, на його подив, дехто вперше про це почув. Він готовий стати посланцем Суспільного у Верховній Раді та інформувати народних депутатів через фракції про нові правила гри. Однак Владислав Севрюков попросив представників НСТУ, щоб ті дозволяли працівникам філій час від часу знімати заходи в регіонах, у яких беруть участь народні депутати, щоб вони й надалі почувалися суспільно важливими. На його думку, нині парламент навряд чи підтримав би закон про Суспільне, ухвалений у квітні 2014 року.

У представника Мінфіну була традиційна відповідь на закиди щодо недофінансування. «Всі хочуть грошей, а їх у бюджеті на всіх не вистачає», — сказав Роман Єрмоличев. Він пояснив, що недофінансування відбувається в усіх сферах: медичній, освітній; не тільки НСТУ обділили.

Перша заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк погодилася з народними депутатами, що з політиками треба розмовляти, і запропонувала в цьому питанні свою допомогу. Представниця Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA Ольга Сєдова запитала, хто має стати першою лінією в комунікації з парламентом. На її думку, спілкуватися з народними депутатами мають у першу чергу члени наглядової ради Суспільного, частина з яких делегована від парламентських фракцій і груп.

«У яку Європу ви йдете?»

Керівник Литовського суспільного мовникаОудрюс Сяурусявічус не повірив, що в держбюджеті України бракує грошей на НСТУ. Він звернувся до народних депутатів зі словами, що під час війни, навпаки, треба збільшити фінансування Суспільного мовлення, а не економити на ньому. «Не треба порівнювати Суспільне з недофінансуванням інших сфер. Суспільне потрібне всім: і лікарям, і вчителям. Я почув, що гроші є. Одні суми роздає Мінкультури, інші — Мініформполітики», — сказав він, додавши, що Суспільне все ж має бути незалежним від влади.

Литовський фахівець закликав народних депутатів не імітувати, що Україна не в силі профінансувати НСТУ. «Скажіть, що ви не створюєте Суспільне. Або майте гордість за Україну і створіть незалежне Суспільне», — запропонував він.Пан Сяурусявічус навів приклад Литви. Раніше в цій країні влада теж не мала волі підтримувати суспільного мовника LRT, та поволі вона дійшла розуміння, що потрібно вирішувати цю проблему. Тож одного року чиновники встановили розмір бюджету для LRT, який щороку має збільшуватися. Завдяки цьому в LRT щороку зростають рейтинги та заробітні плати його працівників. Оудрюс Сяурусявічус порадив збільшити відсоток підтримки з державного бюджету: не 0,2 %, як прописано в законі, а 0,4 %.

«Закони треба не тільки приймати, але й виконувати. Якщо ви у 2014 році прийняли цей закон і не виконуєте його, то в яку Європу йдете? Де правова держава? Я вже кажу не лише про Суспільне мовлення, а загалом про Україну. Куди ви йдете? Якщо ви йдете в Європу, тоді так не годиться. Чим ближче ви будете до Європи, тим більше у вас запитуватимуть про дотримання законів. Не думайте, що ви обманюєте інших — ви дурите самі себе», — підкреслив пан Сяурусявічус.

Двоє інших міжнародних експертів — колишній віце-президент Європейської мовної спілки Борис Бергант таекспертка Європейської мовної спілки Радка Бетчева — описали ситуацію з фінансуванням суспільного мовлення в інших країнах, у порівнянні з якими Україна посідає останнє місце. Борис Бергант сказав, що в Європі є проблеми зі збором абонентської плати на Суспільне. За його словами, найскладніша ситуація зі збором абонплати — у Польщі та Сербії. Ці проблеми виникли через те, що не були прийняті закони, які би гарантували отримання абонплати. «У Великобританії існують правила, що за несплату абонплати суспільному мовнику можна сісти в тюрму. Втім, наразі є люди, які не заплатили абонплату і не реагували на попередження», — розповів він, порадивши Україні не дуже довіряти дослідженням про готовність людей платити за Суспільне.

Борис Бергант зауважив, що за останні роки довіра до суспільних мовників та їхня аудиторія в Європі колосально зростає, а до інтернет-видань почала зменшуватися. «Люди розсерджені, переживають фрустрацію, не знають, кого слухати, кому довіряти. Це шанс для суспільного мовлення, тому, звичайно, має бути належне фінансування», — додав він.

Радка Бетчева у своїй доповіді звернула увагу, що штати суспільних мовників скорочуються по всій Європі.

Зрештою, учасники круглого столу зійшлися на думці, що інформацію про незалежне Суспільне мовлення потрібно поширювати в суспільстві, й тоді щороку зростатиме аудиторія та довіра. Також не варто впадати у крайнощі та ігнорувати владу, яка є джерелом змін і від якої поки що залежить бюджет Суспільного.

Захід відбувся за підтримки Офісу Ради Європи в межах проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

Фото: сайт suspilne.media та Facebook-сторінка Ради Європи в Україні