Про це йдеться у звіті служби медіадосліджень ЄМС від 2017 року «Фінансування суспільних медіа», які сайту «Суспільне мовлення» надав департамент зв'язків із громадськістю та ЗМІ Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Звіт охоплює 64 організації публічної форми власності, які надають суспільні медіапослуги, містить інформацію про суспільні медіаорганізації на 46 ринках у 45 країнах Європи та Середземномор’я.

«Дохід суспільних медіа на душу населення у країнах ЄМС у 2016 році становив в середньому 48,15 євро на рік або ж 4,01 євро на місяць. Розрахунок фінансування на душу населення надає кращу можливість для порівняння, однак не виключає усі фактори впливу, коли країни з дуже малим населенням механічно оцінюються вище від ефекту масштабу», – йдеться у звіті.  

За даними ЄМС, на великих ринках інвестування у суспільні медіа на душу населення — на низькому рівні, як у випадку з Туреччиною та Польщею. Ситуація в Україні є тривожною через найнижчий рівень фінансування на душу населення з-поміж усієї зони ЄМС: 0,29 євро з громадянина на рік.

Найвищий рівень фінансування – у Швейцарії, – 180,7 євро на одиницю населення.

Найпоширенішим джерелом фінансування у 2017 році були публічні кошти (державний бюджет і державні гранти, податки на товари та послуги, а також інші види публічного доходу), домінуючи у 29 з 56 країн-членів ЄМС (51,8%) та на 22 із 45 ринків.

У 2016 році ліцензійний внесок збирався у 30 із 56 країн-членів Європейської мовної спілки (53,6%), але був головним джерелом фінансування суспільних мовників лише у 23 країнах-членах ЄМС (41,1%).

Лише у двох країнах – Польщі та Мальті – головним джерелом доходів суспільних медіа була реклама (44.9% і 55.0% загальних операційних доходів відповідно) й публічні доходи становили 1/3 операційних доходів. У звіті резюмується, що такий показник є надзвичайно низьким і пояснюється складнощами у процедурі збору внесків.

Нагадаємо, відповідно до ст. 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» фінансування публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в 2018 році має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,54 млрд грн (приблизно 43 млн. євро). Проте, в держбюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено лише 776 мільйонів гривень, що вдвічі менше за передбачену законодавством суму.

У звіті зазначено, що оцінювання фінансування суспільних медіа у порівнянні з обсягом економіки (представленого у вигляді ВВП) надає кращі можливості порівняння даних по країнах. У 2016 році фінансування суспільних медіа в середньому дорівнювало 0,18% ВВП країн ЄМС. Рівень ВВП має тенденцію зростати швидшими темпами, ніж фінансування суспільних медіа у більшості європейських країнах.

Як наголошують у Європейській мовній спілці, відповідно до стандартів організації  навіть 43 млн. євро – це надто низький рівень фінансування.

ЄМС зазначає, що плата за суспільне мовлення дешевша, ніж платне телебачення.

«Середній місячний дохід провайдерів кабельного телебачення від одного користувача у 2016 році в ЄС становив 30,20 євро, а провайдерів супутникового телебачення — 31,50 євро (дані компанії IHS), – йдеться у звіті – У Сполученому Королівстві, наприклад, місячна плата від одного домогосподарства за суспільні медіа складала 14,61 євро, порівняно зі 67,10 євро за платне кабельне телебачення та 53,53 за платне супутникове телебачення. В Італії співвідношення було також особливо разючим: супутникове телебачення коштувало 41,64 євро в середньому у 2016 році у порівнянні з лише 6,17 євро на місяць від одного домогосподарства на фінансування суспільних медіа».

ЄМС зазначає, що значне покладання суспільних медіа на публічний дохід відповідає особливому характеру та функціям суспільних медіа. Завдяки публічним ресурсам, суспільні медіа можуть менше залежати від короткочасних диктувань ринку або імовірних криз, ніж комерційні медіа. Не дивлячись на це, суспільні медіа продовжують піддаватися іншим видам тиску, і публічне походження їхнього фінансування ставить їх під постійний контроль політиків і різних органів влади, які організовують їхнє фінансування. Публічне походження фінансування суспільних медіа також робить їх відповідальними перед громадянами, які стоять за їх фінансуванням.

Нагадаємо, у 2018 році на розбудову суспільного мовлення в Україні держава виділила 776 мільйонів 565 тисяч гривень, що майже вдвічі менше за суму, передбачену законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України». Відповідно до Закону цього року Суспільному мали виділити 1 млрд 534 мільйони гривень. Проблема суттєвого недофінансування створила перешкоди не лише розвитку суспільного мовника, але і щоденному його функціонуванню. На всіх філіях, окрім «UA:Донбас», тимчасово майже наполовину скоротилося мовлення.

У зв’язку з цим, секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський вважає, що Суспільне мовлення потребує вдосконаленої моделі фінансування. Зокрема, він пропонує спеціалізувати один із наявних податків таким чином, щоби ці кошти зі спеціального фонду державного бюджету йшли на фінансування НСТУ. Така модель дозволить уникнути можливого втручання політиків у діяльність суспільного мовника. За його словами, робота із розробки можливої моделі фінансування буде фіналізована найближчим часом, і такий варіант буде представлено громадськості.

Зазначимо, Європейська мовна спілка – одна із найвпливовіших організацій у світі, яка об’єднує суспільні мовники з 56 країн не лише в Європі, а й за її межами. Станом на середину 2017 року суспільні медіаорганізації ЄМС оперували 392 телеканалами та 700 радіостанціями, а також понад 500 місцевими радіо та вікнами у ефірі. 

Фото: Facebook-сторінка European Broadcasting Union