Коли вперше й випадково натрапляєш на ранкове шоу «Доброго ранку, Країно!» (канал «UA: Перший», виробник — «Ера Медіа»), його ведучі створюють враження якогось хаотичного, мало не броунівського руху в студії. Але, як це часто буває, враження виявляється оманливим, щойно починаєш уважніше вдивлятися і вслухатися в те, що саме і як ведучі «говорять й показують». Має значення й те, в якому антуражі ведучі спілкуються між собою та розмовляють із гостями своєї ранкової студії.

Інтер'єр її так само дещо сумбурний, як діалоги ведучих, але в цьому хаосі є своя гармонія. Відчувається, що дизайнери під час оформлення намагалися відійти від усіх можливих стереотипів, аби не повторити ранкових студій на інших телеканалах. І їм це вдалося. Стиль цей можна назвати еклектикою, або ж модним нині словом «ф'южн». І хоча в цьому оформленні переважають національні українські мотиви, але вони дуже осучаснені. Тож цей інтер'єр напрочуд підходить для ранкового шоу із його очевидними завданнями — допомогти глядачеві прокинутися не лише з добрим настроєм, але й поінформованим.

Отже, позірний безлад у «Доброго ранку, Країно!» зусиллями редакторів та ведучих щоразу перетворюється на чітко структуровану програму з виділеними тематичними блоками, які щогодини перериваються прогнозами погоди та випусками новин.

Програма виходить із 20 листопада, щоранку від 6:30 до 9:30, включно з вихідними.

Будні випуски ведуть тиждень через тиждень тріо ведучих Тетяна Терехова, Антон Довлатов і Влад Волошин і Тетяна Гончарова, Антон Середа і Данило Дорошенко. Суботу-неділю віддали на відкуп В'ячеславу Соломці та Олені Пушній.

Останні двоє впродовж ранку неділі, 17 грудня, майже весь час ефіру намагалися нещадно тролити одне одного. Причому в Соломки, який має досвід ранкового шоу «Підйом» на Новому каналі, це виходило органічніше й жорсткіше. Приміром, він у кадрі часто-густо виправляв мовні помилки Олени Пушної, в мовленні якої проскакують русизми (помітно, що людина в голові перекладає свої наступні фрази з російської, але через прямий ефір не встигає зробити це вчасно). Партнерка ж відповідала на це по-дитячому ображено, мовляв, Славо, перестань мене виправляти! Або ж нападала на Славка зі словами: «Ти смішний, тому тебе люди бояться» (йшлося про сюжет із заводу ігристих вин, де навколо автора-Соломки панував людський вакуум).

Попри все, ефір залишив приємні враження. По-перше, розкутістю ведучих. По-друге, легкістю тем і сюжетів, цілком доречних для вихідного — про те, як уберегтися від застуди чи грипу (головна ідея, яка прозвучала з вуст експерта, — вакцинація від грипу); як обрати шапку для холодної погоди; скільки для українських виконавців коштує потрапити в шоу-бізнесовий рейтинг і як це позначається на їхніх гонорарах за новорічні корпоративи.

Щоправда, з переліку цих передноворічних тем трохи вибилося обговорення про заборону використання пальмової олії, де навіть поважний експерт не зміг дати повної відповіді про її шкідливість і навіщо депутати законодавчо заборонили цей продукт. І лише глядач, який стежить за перебігом політичного процесу в Україні, знаючи, що таке лобізм, здогадався, що заборона пальмової олії — «це не те, що ви подумали», тобто аж ніяк не турбота про здоров'я підвідомчої популяції, а лобіювання інтересів аграрних магнатів, яких не влаштовує конкуренція.

На додачу до всього автори інфографіки, створюючи ілюстрації до цього сюжету, назвали пальмову олію «маслом», і це тоді, коли В'ячеслав Соломка жодного разу не помилився, говорячи саме про пальмову олію.

Але переважно ранковий ефір вихідних у «Доброго ранку, Країно!» геть не перевантажують важкою для сприйняття інформацією, натомість роблячи ставку на її корисність. І це правильний підхід, адже не кожний глядач може адекватно мислити в такі ранні години.

Славка Соломку, до речі, можна лише привітати з новою роботою, де він почувається як риба у воді, купаючись у всьому, що цей актор і телеведучий так любить.

У шоу «Доброго ранку, Країно!» помітна ще й така досить нетривіальна для телевізійних програм-«будильників» особливість, як розподіл ведучих на ролі. Скажімо, в суботньо-недільних випусках «Доброго ранку...» від «Ера Медіа» лідер — В'ячеслав Соломка, який, щосили зображаючи свого хлопця, тримає ефір на собі, залишаючи співведучій роль сумлінної учениці чи підтанцьовки-беквокалу. Незважаючи на всі спроби Олени Пушної покпити зі свого колеги, вона все-таки лишається в тіні досвідченішого й, ніде правди діти, грамотнішого (бодай у мовному плані) Соломки.

Одне з «буденних» тріо ведучих «Доброго ранку, Країно!» явно очолює Тетяна Гончарова. Антон Середа в цьому складі ведучих виконує партію другої скрипки, а Данило Дорошенко, який, так само, як Олена Пушна, має проблеми з українською, виступає в ролі наївного хлопчика для биття, якого всі люблять і, відповідно, повчають.

Звісно, цей розподіл занадто умовний, але те, що цю трійцю тримає в тонусі саме Тетяна Гончарова, видається очевидним фактом.

Бо саме вона повсякчас нагадує глядачам про флешмоб «За Україну #БЕЗСМІТТЯ!» й модерує програму так, аби показати всім, що можна зробити, аби позбавити країну від сміттєзвалищ, натомість створивши умови для переробки сміття.

Саме вона на власному прикладі показує майбутнім пенсіонерам, як дізнатися про розмір своєї майбутньої пенсії у відповідних органах, з'ясувавши, скільки років страхового стажу їй нарахували роботодавці. Виявилося, що 15, але в пані Гончарової все попереду, на відміну від Святого Миколая. Чоловік, одягнений у костюм Святого Миколая, який упродовж кількох годин ходив туди-сюди по студії, прийшовши з'ясовувати, хто з присутніх поводився чемно, а хто — ні, теж став героєм експерименту, де він ставив заступниці голови Пенсійного фонду України Ірині Ковпашко запитання про те, яку пенсію він зі своїм тисячолітнім стажем може отримати.

Мушу сказати, що в ефірі 18 грудня, де по студії блукав Святий Миколай, саме це питання виявилося найбільш конкретним. Ірина Ковпашко, заступниця голови Пенсійного фонду України, дуже чітко пояснила, що потрібно робити спадкоємцям Святого Миколая, аби отримати необхідний страховий стаж. Найкраще для нормального нарахування пенсії — офіційне працевлаштування.

Антон Середа, ілюструючи сюжет про страховий стаж, телефоном через сумнівні контори в інтернеті домовляється, як можна отримати трудову книжку про роботу до 1991 року, де йому обіцяють за 400–500 гривень оформити трудову до 2003 року, відколи паперові зведення про страховий трудовий стаж перевели в електронний вигляд.

Вочевидь, для балансу між чиновницею Пенсійного фонду, яка оперувала холодними цифрами щодо осучаснення пенсій і майбутнього їхнього підвищення, й народом, якому пенсії підвищили на кілька десятків гривень, до студії «Доброго ранку, Країно!» запросили актрису Олену Рєпіну, яка з усіма притаманними акторкам емоціями розповіла про свою маму-пенсіонерку. За котру в неї шалено болить серце, бо її мамі за 40 років стажу «підвищили» пенсію так, що вона через скачок тарифів на комунальні платежі тепер не може собі нічого дозволити. Тоді як колись пенсіонери, які виросли за радянської влади, допомагали своїм дітям та онукам.

Цей сюжет, коли запрошена до студії гостя розповідає, що її родина ніколи не голодуватиме, бо обробляє 25 соток землі й на випадок чого в них є «антикризовий підвал», склав враження дещо маніпулятивного. Бо навіть пояснення заступниці голови Пенсійного фонду, що розмір пенсій залежить не лише від страхового стажу, але й від розміру зарплати за «совдепії», викликає в глядача суто негативну реакцію на пенсійну реформу, а точніше — осучаснення пенсій.

Чому до студії не запросили людей, яким за новим законом підвищили пенсію на три тисячі гривень (приміром, машиністів-залізничників), незрозуміло. Здалося, що редакторам програми ішлося не так про популяризацію осучаснення пенсій, яка має на меті все-таки зрештою вирівняти пенсії, а про те, щоби вкотре акцентувати на негативному боці будь-якої реформи від українського уряду.

Однією з головних тем 18 грудня «Доброго ранку, Країно!» став Міжнародний день мігрантів. І тут не знайшли нічого кращого, ніж зв'язатися скайпом із колишньою дружиною Сергія Власенка Наталією Окунською, яка, виявляється, покинула Україну ще 2014 року й уже за два з половиною роки таки отримала статус біженки.

Якщо чесно, описувати всю розмову пані Окунської з Тетяною Гончаровою немає ні сил, ані бажання. Бо все, що вона сказала, можна вкласти в одну фразу: «Статус біженця у Франції здобути дуже важко, але він дає безкоштовну освіту моїм дітям і захист наших прав людини». Із чого можна виснувати — в Україні немає ані безкоштовної освіти, ані права як такого.

Коментар запрошеного до студії речника Державної міграційної служби Сергія Гунька з приводу Міжнародного дня мігранта, який сказав лише те, що в Україні біженців практично немає, здивував цілковитою некомпетентністю. Він лише з сюжету журналістів «Доброго ранку, Країно!» дізнався про існування десятитисячної нігерійської діаспори в Києві. Цей чиновник, щоправда, вважає: нігерійці, які вчилися в Києві починаючи з 80-х років, уже не є мігрантами, адже вони вже давно натуралізувалися. І взагалі, в Україні настільки мало мігрантів (приблизно 250 тисяч), що про них навіть згадувати не варто.

Проте ударна тема, а саме флешмоб «За Україну #БЕЗСМІТТЯ!», пов'язаний із тим, що 1 січня набуває чинності Закон про сортування сміття, згідно з яким перевізники твердих відходів мають брати меншу плату в разі, якщо члени ОСББ чи житлових кооперативів сортують сміття, лунала впродовж усієї програми. За те, що глядачеві популярно пояснили, та ще й на прикладі приватного обійстя ведучого програми Антона Середи під Києвом, який усі побутові відходи використовує в господарстві, просто-напросто виходячи в нуль, чому вони мають це робити, зважаючи, що в Україні підприємства з переробки вторинної сировини завантажені лише на 40 %, авторам «Доброго ранку, Країно!» — величезний респект.

Фото з Facebook-сторінки «Доброго ранку, Країно!»