Про це він заявив під час прес-конференції  в ІА «Укрінформ»,  організованій за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

«Давайте тримати свої очікування низькими, щоб не було розчарувань. Є купа людей, які дуже важко працюють для того, щоб це відбулося, і є купа людей, які цього не хочуть… Давайте не заганяти свої очікування дуже високо, тому що ми стартуємо не з нульової точки, ми стартуємо з мінусової точки. Є величезна складна технологічна спадщина, професійні підходи в тому, яким чином налаштована значна кількість людей, які працюють. Це все не подолається за короткий термін. Ми маємо розуміти, що маємо тривалий процес», – наголосив пан Глібовицький. 

Він підкреслив, що суспільний мовник має дати можність  суспільству перестати споживати тільки цікаве, але разом із цікавим споживати і корисне. 

Вікторія Сюмар

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила, що зміни контенту на суспільному мовнику будуть демонструвати, наскільки реформа вдалася. На її думку, на суспільному мають бути дискусійні майданчики у вигляді не стільки шоу, скільки якісних розмов.

 «Наше спільне завдання (нашого Комітету, який має контролюючі функції за виконанняv закону, Кабінету  Міністрів, Мінінформполітики,  Держкомтелерадіо і всіх причетних до цих змін),  полягає у тому, щоб ми побачили результат, щоб ми побачили оновлений канал, який незалежно управляється, який провадить незалежну інформаційну політику, який демонструє високі стандарти якості, журналістські стандарти. Суспільний мовник має пропонувати ті формати, котрих бракує на українському телебаченні: це і освітні, і  культурні програми, і формати для національних меншин і, звісно, дуже якісні дискусійні майданчики у вигляді дебатів, пошуки відповідей на ключові проблеми, які ставить перед нами життя у вигляді не стільки шоу, скільки якісних розмов», – сказала вона.

 Ігор Розкладай

Юрист Інститут медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігор Розкладай зауважив, що перед суспільним мовленням зараз стоїть кілька задач. «Перша з них – внутрішня – реорганізуватися таким чином, щоб 1 млрд 200 використовувався найбільш оптимально. При цьому ми маємо досягнути того контенту, який записаний в низці міжнародних актів, у тому числі в актах Ради Європи, які визначають місію і призначення суспільного мовника. Це надання найякіснішого контенту, особливо у формі дебатів, як уже зазначалося, в новинах, а так само культурного контенту. Ми маємо розуміти, що ми створюємо не просто телебачення і радіо. Це вже трошки вчорашній день.  Ми маємо створити мультиплатформу,  яка досягатиме до всіх верств населення, а ми знаємо, що молодь зараз сидить в інтернеті. Очевидно, що одним із завдань суспільного буде не тільки вести лінійне мовлення, але так само працювати на рівні з молоддю, на рівні мобільного замовлення», – сказав юрист. Вікторія Сюмар додала, що суспільний мовник має бути достатньо інноваційний канал і що ці інновації мають бути і на радіо, і на телебаченні. За її словами, інтернет – це ще одна сфера, яку треба втягувати у суспільний мовник.

Нагадаємо, 27 жовтня 2016 року на круглому столі, організованому ГО «Детектор медіа» за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні» йшла мова про те, що контент Суспільного мовника має викликати довіру, а сам мовник мусить встановити для решти учасників медійного ринку орієнтир якості. 

Додамо, що 19 січня 2017 року публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» зареєстровано як юридичну особу і припинено юридичну особу НТКУ. З дня реєстрації ПАТ НСТУ Наглядова рада вступив у свої повноваження.  Комісія з перетворення НТКУ в ПАТ НСТУ, головою якого був Олег Наливайко, припинила свою діяльність. 

Фото Віталія Носача