Представники трудових колективів та профспілкових організацій  структурних підрозділів НТКУ  звернулися до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з вимогою невідкладно вирішити питання з оплатою праці журналістів телерадіоорганізацій, що входять до складу НТКУ і відновити статус  прирівнених до держслужбовців.

«З травня 2016 року, після набрання чинності Закону про держслужбу, журналісти телерадіоорганізацій НТКУ втратили статус  прирівнених до держслужбовців. При цьому держава через недбальство чиновників взагалі не надала цій категорії працівників іншого статусу. Вже упродовж семи місяців журналісти -  а йдеться про кілька тисяч людей в межах України -  залишаються поза правовим полем, наслідком чого є  їхні мізерні зарплати, які базуються  на посадових окладах у 1600-1700 гривень. Держава таким чином поставила їх та їхні родини не лише на межу виживання, а й прирівняла до низькокваліфікованих працівників», – йдеться у зверненні.

Збільшене зображення дивіться тут. 

Як повідомляють профспілки НТКУ, вони залишають за собою право на проведення акцій протесту в разі ігнорування інтересів працівників підрозділів НТКУ.

Юрист Інституту Медіа Права, головний експерт групи Медіа реформа Реанімаційного пакету реформ Ігор Розкладай прокоментував сайту «Суспільне мовлення» звернення представників трудових колективів та профспілкових організацій  структурних підрозділів НТКУ: «Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"

Стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації.

Законом передбачено, що журналісти державних та комунальних засобів масової інформації отримують надбавки, користуються пільгами, передбаченими для державних службовців відповідних категорій посад (ч.4 ст.14).

Прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального засобу масової інформації до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації, здійснюється за методикою та в порядку, які визначаються Постановою Кабінету Міністрів України №377 від 15/03/1999.

Зокрема, відповідно до ч.1 Порядку оплати праці журналістів дрежавних і комунальних ЗМІ встановлено, що розміри посадових кладів журналістів державних або комунальних  засобів  масової  інформації  встановлюються на рівні розмірів посадових окладів  керівних  працівників  і спеціалістів відповідного   органу державної   влади   або  органу місцевого самоврядування,  який є засновником (співзасновником) друкованого засобу    масової   інформації   чи   теле-   і  радіомовної та телерадіомовної  організації. Перелік посад журналістів і відповідне прирівняння до посад органу державної влади.

У випадку НТКУ засновником, відповідно до даних ЄДР виступає Кабінет Міністрів України, але НТКУ перебуває в сфері управління Держкомтелерадіо. Відтак, посадові оклади встановлені Наказом ДКТР № 64 від 22/03/2006 зі змінами 17/12.2015 р. І дійсно посадові оклади, наприклад, ведучого встановлені на рівні 1720-1766 грн, що є за гранею розумного.

Утім, творчі працівники мали б звернути увагу на застереження, яке висить на самому початку закону:

"Установити, що у 2016 році норми і положення частин четвертої - шостої статті 14 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015."

Таким чином відсутність надбавок викликана найперше законом про державний бюджет на 2016 рік.

Говорячи про наступний рік, виходячи з положень закону про державну підтримку, про телебачення і радіомовлення та про суспільне телебачення і радіомовлення Національна суспільна телерадіокомпанія взагалі не має послуговуватися зазначеними актами, адже повноваження встановлювати оплату праці є компетенцією Наглядової ради та Правління ПАТ НСТУ.

Окремо слід відзначити роль закону про державну підтримку. Закон розглядався в парламенті ще 1997 року. В той час це був елемент протидії Президента та ВРУ, зокрема основний наголос під час обговорення йшов на підтримку опозиційних до влади ЗМІ, хоча Віктор Понеділко, тодішній Голова Комітету ВРУ законодавчого забезпечення свободи слова та ЗМІ зауважив, що вони обрали компромісну модель, за якою  підтримуються не лише опозиційні, як це робила, приміром Швеція, але і офіційні ЗМІ. Нам не відомі факти державної підтримки приватних ЗМІ, утім в час, коли держава позбавляється державних і комунальних ЗМІ цей закон виглядає як такий, що втратив свій сенс і має бути скасований, а положення щодо оплати праці UA:TV та Укрінформу перенесені в закон про іномовлення.

Вимога колективів визначити свій статус показує пряме нерозуміння природи суспільного мовлення і що журналісти не можуть бути чиновниками, ані прямо ані опосередковано. Суспільне мовлення має давати належну оцінку владі, як негативну, так і позитивну, залежно від фактичних обставин. Відтак журналіст, кореспондент, ведучий, диктор суспільного - це достатній статус для реалізації мети і цілей суспільного мовлення. Суспільне мовлення - це не чергова зміна вивіски. Це зміна - сутності, змісту, якості і світогляду.

Наявність таких заяв лише є черговим свідченням про необхідність навчання і переатестації творчих працівників НТКУ-НСТУ». 

Нагадаємо, 16 листопада 2016 року профком Національної радіокомпанії України (НРКУ) звернувся до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням підвищити заробітну плату журналістам державних ЗМІ, зокрема, «Українського радіо», Національної телерадіокомпанії (НТКУ) та інших її філій.