Ігор Хохич вважає, що контент більшості телеканалів є політично заангажованим, а на суспільному так бути не повинно. Тому, на його думку, вкрай важливим є питання якості команди суспільного. «Ні для кого не секрет, що сьогодні в Україні вкрай важко знайти незаангажованих журналістів. Тому, на мою думку, слід уважно вивчити європейський досвід в цьому питанні, щоб на виході отримати команду по-справжньому незалежних журналістів із гарною мотивацією до чесної праці», – каже він.

Також для нього важливим є питання якості контенту. За його словами, щоб на СМ прийшов рекламодавець, мають бути відповідні рейтинги. «Звідси витікає і питання абонплати – вона залежатиме виключно від того, чи захоче глядач купувати цей продукт», – зауважує пан Хохич.

Ігор Хохич переконаний, що члени наглядової ради повинні працювати безоплатно. А щодо того, чи ставили йому якісь завдання представники депутатської групи, яка його обрала членом НР, відповів: «Ні. Я лише маю виконувати свої повноваження в межах закону. А вони ніяк не перетинаються з інтересами депутатської групи, яка мене делегувала до наглядової ради».

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким та Сергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»).

– Ігоре, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Нинішній контент телеканалів, у більшості своїй, є політично заангажованим, глядачу постійно нав’язуються якісь думки і проблеми, які, насправді, не всі є суспільно важливими, значущими для всієї країни, а стосуються лише сфери інтересів якоїсь певної групи.

У контенті суспільного телебачення такого не повинно бути. Причому не лише певні бізнес групи, але і влада не матимуть права нав’язувати колективу Суспільного мовлення (далі – СМ) вигідні собі позиції. Тут, напевно, роль Наглядової ради буде ключовою.

Нинішня роль телебачення, почасти, зводиться до розважальної. Певною мірою, це є відповідь на запит з боку глядача. Але є багато «але». Приміром, яким чином телеканали реалізують цей запит, – найпростішим шляхом, створюючи низькопробний «ширвжиток», чи створюючи дійсно якісний продукт. На мою думку, суспільне мовлення, звичайно, має йти іншим шляхом, який, можливо, буде складнішим, дорожчим, але відповідатиме меті СМ.

– Чи ставили вам якісь завдання представники депутатської групи, яка вас обрала членом НР?

– Ні. Я лише маю виконувати свої повноваження в межах закону. А вони ніяк не перетинаються з інтересами депутатської групи, яка мене делегувала до наглядової ради.

– На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в наглядовій раді?

– Зараз, напевно, найнагальніше завдання - гарантувати незалежність колективу СМ. Від тиску, від спроб впливати на контент з будь-якого боку. Адже якщо, припустимо, цей вплив таки буде здійснюватися, миттєво нівелюється сама суть і мета створення СМ. Нам всім зараз дуже бракує незаангажованої інформації, на медійному полі розгортаються цілі інформаційні війни. Але водночас багато загальнонаціональних проблем залишаються поза увагою медіа.

Вкрай важливим є питання формування команди СМ. Ні для кого не секрет, що сьогодні в Україні вкрай важко знайти незаангажованих журналістів. Тому, на мою думку, слід уважно вивчити європейський досвід в цьому питанні, щоб на виході отримати команду по-справжньому незалежних журналістів із гарною мотивацією до чесної праці.

Крім того, гостро стоять питання гарантування справжньої незалежності СМ за рахунок залучення незалежних джерел фінансування, підвищення кваліфікації колективу СМ до найкращих європейських стандартів, гарантування формування і незалежності діяльності наглядової ради, а також створення СМ дійсно конкурентного продукту, порівняно із провідними комерційними телеканалами.

– Склад наглядової  ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Так, дійсно, я сподіваюся, що НР проведе свої перші продуктивні засідання ще до нового року. Поки що, я близько ні з ким не знайомий, ми лише формуємо команду, зустрічаємося на офіційних заходах. 

Ефективність роботи ради буде видно, коли мовник запрацює і покаже свої рейтинги. Головне, щоб кожен член ради сприймав свою роботу, радше, як покликання, і усвідомлював її глибоку і дуже відповідальну суть.

– Одним з перших завдань наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Це питання найпринциповіше, від нього залежить ефективність роботи всього органу, тому, на мою думку, чим ширшим буде коло фахівців, чим більше громадського обговорення і документу, і кандидатур, тим краще.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Наскільки я вивчав досвід європейських суспільних мовників, то там присутні всі можливі варіанти відповіді на ваше запитання – з різним успіхом застосовуються різні підходи. На мій особистий погляд – реклама має бути. Друге питання – яка саме реклама, це вже питання радше до етики.

Власне, щоб на СМ прийшов рекламодавець, мають бути відповідні рейтинги. Тобто, ще треба працювати і працювати, щоб питання про розміщення реклами на СМ стало взагалі актуальним. Звідси витікає і питання абонплати – вона залежатиме виключно від того, чи захоче глядач купувати цей продукт. Звичайно, є країни, які стягують плату на утримання СМ з кожного громадянина, як обов’язковий платіж. Не думаю, що останнє може прижитися у нас. Принаймні, не в даній економічної ситуації.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Звичайно, певні зміни є. Але їх недостатньо, мені здається, що наповнення, контент наразі не є гострим, не на вістрі інтересів суспільства. Дещо хаотичне.

Зараз сам ефір Першого схожий на калейдоскоп програм усіх можливих напрямків – тут і релігійні, і дитячі програми, просвітницькі, відверто «стьобні» проекти перемішуються з патріотичними, політичними. Це свідчить про те, що телеканал ще шукає свою нішу, формує основний контент. Це добре. Водночас, таке розпорошення тематик на всі категорії глядача і заважатиме телеканалу визначитися з головною аудиторією.

Дуже багато програм діалогового, дискусійного формату. В них є свої плюси, але це дещо одноманітно, збавляє певною мірою динамічність каналу. А це зменшує його можливості називатися сучасним, передовим. Власне, передових технологій також бракує – я про технічні можливості, про оформлення. Зрозуміло, що це питання великих капіталовкладень.

Щодо НРКУ, то тут якість контенту навіть не обговорюємо, чого варте останнє обмеження території, на яку працює радіо, яке відбулося у вересні через скорочення видатків бюджету.Важко уявити, як працюється колективу в умовах постійного скорочення та економії видатків. Це кричуща ситуація.

– Які програми ви хотіли би бачити/чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Зараз точиться багато дискусій – що має транслювати СМ, яким має бути  співвідношення розважального і просвітницького контенту. Думаю, найкраще на це питання відповість сам глядач – своїми переглядами. Його прихильність і довіру ще належить завоювати. Десятиліття застою в ефірі ще довго даватимуться взнаки, адже у свідомості людей телеканал досі асоціюється з радянщиною, старим пережитком, чимось нудним, непотрібним і заангажованим. Ну, власне, в ефірі і досі є такий рудимент, як програма «Уряд на зв’язку з громадянами». 

Мені особисто не вистачає сучасних випусків новин, незаангажованих, динамічних, швидких, яким можна вірити і які хочеться дивитися, бракує прямого включення каналу у життя, мобільності. Не вистачає аналітичних, студійних програм сучасного формату, таких, щоб їх хотілося і дивитися, і обговорювати. Такі програми, на мою думку, формують найбільшу платформу довіри глядача. На її основі можна було б уже вибудовувати і решту контенту, відсіюючи малозначуще.

– Як убезпечити наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– На мою думку, єдиний спосіб зробити це – забезпечити абсолютну гласність, прозорість і відкритість діяльності наглядової ради. Щоб були відкритими її засідання, ніяких рішень за зачиненими дверима прийматися не повинно. За умови професійного підходу до виконання своїх функцій членами НР важко уявити, яким чином вони можуть лобіювати інтереси якихось політичних сил. Адже у раді присутні представники і коаліції, і опозиції – це взаємний контроль.

Складне питання – це фінансування СМ. Доки воно буде виключно державним – завжди будуть ризики, що на мовника чинитиметься тиск. Потрібно шукати інші способи фінансування, щоб, принаймні, держава фінансувала СМ не на 100%. Врешті-решт, за ефективного управління мовник може спробувати вийти і на самоокупність.  

– Деякі експерти вважають, що членами наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Звичайно, логіка у такому твердженні є. Адже, медійникам близька ця тема, це їхня сфера діяльності.

Однак зараз стоїть питання, про творення в Україні принципово нового формату мовлення, суспільно значущого, об’єднавчого для всієї країни. Тобто, межі відповідальності і розуміння завдань та мети СМ виходять далеко за межі розуміння самого процесу виробництва медійного продукту. 

– Відповідно до закону, члени наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?

– Так, я вважаю, що наглядова рада має працювати виключно на громадських засадах. Це також є гарантією неупередженості її членів.