«Це можна назвати латанням дірок. Основне завдання внесених змін - виправити помилки і неточності закону, аби він запрацював так, як це передбачалося від початку», – пояснив пан Розкладай, додавши, що, попри позитивні зрушення, у тексті закону лишилося ще багато суперечливих моментів.

«Залишилося за бортом питання переведення майна з режиму оперативного управління у повне господарське відання. Оперативне управління послуговується більш жорсткими нормами і не надає достатньої свободи для використання майна, – вважає медіаюрист. – Не одержала належної підтримки і пропозиція експерта Ради Європи Ів Саломон щодо обмеження представників Наглядової ради, висунутих від парламентські фракції Верховної Ради України. Ів пропонувала обмежити кількість таких осіб, аби вона була не більшою за кількість представників, висунутих від громадськості. На жаль, з необхідністю таких змін у сесійній залі не погоджуються – бояться, аби не було ображених».

На думку пана Розкладая, парламентарі дарма вирішили оминути і таку важливу тему, як реклама в межах суспільного мовлення.

«Висувалася достатня кількість пропозицій, аби дати суспільному мовнику можливість заробляти на рекламі в обсязі, більшому за 5%, хоча б перший час. Але принципова, безглузда позиція – оминати такі можливості, без яких суспільному мовнику буде складно існувати. Але заборона на рекламу алкоголю має залишитися», – вважає медіаексперт.

Ігор Розкладай не виключив можливості, що питання про фінансування суспільного телебачення і радіо потрібно порушувати зараз, аби воно не знищило систему його мовлення в подальшому.

«Думка про те, що Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) має створюватися у вигляді акціонерного товариства, озвучувалася й учасниками конференції про суспільне мовлення, і прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. У такому разі в закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» потрібно вносити ще кілька змін, як і в закони, які стосуються управління держмайном і де є конфліктні норми, які можуть бути застосовані при вирішенні цього питання», – додав пан Розкладай.

Експерт також наголосив на доцільності впровадження двоетапних змін: спочатку нагальних, які надали б можливість нормально запустити процес суспільного мовлення, а пізніше – інших. За них потрібно братися, коли стане видно, які механізми потребують коригування, вважає він.

Нагадаємо, 2 липня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 4224а про внесення змін до ухваленого 17 квітня Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо уточнення окремих положень). Автори документу – народні депутати Микола Томенко, Олена Кондратюк, Олександр Абдуллін, Ірина Геращенко, Андрій Шевченко та Микола Баграєв.

Автори законопроекту пропонують вилучити державну ТРК «Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"» з переліку державних мовників, на базі яких буде створюватися Національна суспільна телерадіокомпанія України. Також законопроект передбачає не обмежувати суспільне телебачення двома каналами. Законодавці хочуть скасувати норму про фінансування НСТУ протягом перших чотирьох років лише за рахунок державного бюджету.

Законопроект передбачає встановити чіткі вимоги, яким мають відповідати претенденти на посади голови або члена правління НСТУ. Водночас на голову та членів правління НСТУ будуть поширюватися обмеження щодо сумісництва.

Також автори проекту пропонують, щоб НСТУ була проліцензована Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення шляхом переоформлення ліцензій Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та обласних державних телерадіокомпаній.

Джерело: Телекритика