Сайт «Суспільне мовлення» публікує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським та Йосипом Зісельсомвід сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта», Тетяною Лебедєвою та Русланом Кухарчуком від сфери «Журналістика», Максимом Васіним та Любов’ю Найдьоновою від сфери «Наука», Едуардом Странадко від «Творчої» сфери та Іллею Шевляком від сфери «Фізичне виховання та спорт», Маріанною Присяжнюк від сфери «Місцеве самоврядування».

Інна Сергієнко була висунутаміжнародною громадською організацією «Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім» у кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у сфері «Захист прав осіб з особливими потребами».

– Яким, на вашу думку, має бути Суспільне телебачення?

– Професійним і незаангажованим та, звичайно, інформативним. Суспільне має не лише «дзеркалити» всі аудиторії українського суспільства, а й стимулювати його розвиток, працюючи на підняття рівня освіченості, толерантності, відповідальності громадян України за своє життя і життя власної держави.

– Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про суспільне мовлення?

– Як відомо, частина депутатів та медіадіячів вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. За задумом, ОДТРК мають стати каналами громад. Можна обговорювати різні варіанти структури НСТУ, їх вибір залежить від різних факторів, умов функціонування, мети і місця Суспільного в інформаційному просторі України. Та в будь-якому випадку, структура НСТУ має бути: а) максимально робочою, не переобтяженою бюрократично; б) орієнтованою на результат, а не на процес; в) базуватися на нормах персональної відповідальності. Сьогодні важко з упевненістю відповісти на питання, якою має бути оптимальна модель співіснування суспільного телебачення з регіонами. Думаю, протягом найближчих років це питання буде знято з порядку денного саме по собі. На мою думку, на етапі становлення кидатися у будь-які крайнощі, в той чи інший бік, було б неправильно. З одного боку, модель їх співіснування має відповідати загальнодержавному запиту на децентралізацію, з іншого – ресурси Суспільного та ОДТРК мають працювати як одне ціле в інтересах нації і держави, взаємодоповнюючи одне одного, а не конкуруючи між собою.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

– Основним джерелом фінансування суспільних проектів, у т.ч. інформаційних, у розвинених країнах є, власне кажучи, саме суспільство. Наскільки мені відомо, наразі в експертного середовища є сумніви щодо можливості повноцінного фінансування НСТУ громадянами України на даному етапі, тому цілком логічним є варіант залучення до фінансування НСТУ коштів рекламодавців. Реклама – так, засилля реклами – ні. Рекламодавці мають працювати у чітких, жорстких і для всіх зрозумілих рамках.

– Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді?

– Українське суспільство дуже швидко змінюється, хоча треба зауважити, що за своєю природою і викликами, які стоять перед усіма нами, це – досить некомфортний і повільний процес. Одна з найболючіших тем нашого суспільства є прийняття ним величезної аудиторії громадян з особливими потребами. Це сотні тисяч громадян, які народилися і живуть в Україні і які щодня зіштовхуються з такими проблемами, про які переважна більшість людей навіть не здогадується. І от ці люди, з особливими потребами, образно кажучи, щодня стукають у вікно до оселі, де живе велика українська сім’я і просять їм відчинити двері, а їх не чують. Не спеціально, а просто – не чують. Я зі своїми колегами хочемо, щоб їх почули і щоб вони стали повноцінними членами суспільства. Ми хочемо і знаємо, як це зробити, і ми готові до того, що цей процес буде важким, а часом і невдячним.

– Які першочергові завдання ви ставитимете перед НСТУ як представник своєї сфери?

– Знайти у сітці Суспільного мовлення час для висвітлення найболючіших питань людей з особливими потребами у зрозумілому й доступному для всіх громадян України форматі. Створити систему інформування, яка б опиралася на міжнародний досвід у широкому розумінні цього слова. 

– Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?

– Якщо використовувати дипломатичну лексику, справжні й глибокі соціальні проекти без елементів шоу ніколи не були сильною стороною комерційних каналів. Я впевнена, що в Україні є достатній суспільний запит на такого роду інформаційну продукцію. Мовою бізнесу, це ніша, яка залишається пустою і тому її треба заповнити якісною продукцією. Я маю на увазі не лише публіцистику. У світі є величезна й різноманітна база популярної  рейтингової відеопродукції на теми людей з особливими потребами, в абсолютно «форматних» телеформатах – серіали, екшни, трилери, мелодрами тощо. Це треба брати й показувати українській аудиторії. І повірте, якщо в Україні запрацює Суспільне ТБ, більшість організаційно-фінансових питань, пов’язаних із формуванням і пошуком контенту, стануть технічними – питанням домовленостей з нашими нинішніми і потенційними іноземними партнерами. 

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ? Що думаєте про контент?

– Останнім часом контент НТКУ відчутно змінився у кращий бік. Звичайно, є багато критики, всі хочуть отримати все й одразу, але так не буває. Гадаю, нинішнє керівництво НТКУ робить максимум того, що можна зробити в існуючих реальних умовах. Головне – не зупинятися на досягнутому й ставити планку, яка б мотивувала всіх до енергійної роботи.

– Які програми ви б хотіли бачити на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Я би не хотіла зараз вдаватися в деталізацію хоча б тому, що на це у мене зараз нема навіть морального права. Але як громадянин можу сказати, що НСТУ може і повинна стати найсильнішим об’єднуючим інструментом України, сприяти мирному розвитку нашої країни. Обсяг «домашнього завдання», який усім нам треба виконати у найближчі 5-7 років, такий величезний, що лише його усвідомлення саме по собі може призвести до опускання рук у багатьох людей. Тому краще не займатися оцінками, а братися за діло – і просто його робити!

– Як убезпечити членів Наглядової ради від впливу політичних сил?

– Незаангажованість членів Наглядової Ради і Суспільного ТВ в цілому у політичній кон’юнктурі – це взагалі ключова умова існування цього проекту як такого. Більше того, він і реалізується саме як фундаментальний елемент інформаційної безпеки суспільства та його Держави. Політичні сили не повинні мати впливу на вибір і призначення членів Наглядової ради, а останні, в свою чергу, не повинні бути підзвітними та підконтрольними перед політичними силами. Оцінку діяльності Суспільного ТВ, його окремим блокам (напрямам) мовлення, як і членів Наглядової ради має давати суспільство – глядачі, громадяни, громадський сектор, соціологічні служби тощо. Враховуючи рівень розвитку інформаційних технологій, спрямованих на отримання об’єктивного і масового зворотного зв’язку, це питання лише політичної волі, бо технічно створити таку систему – не проблема.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише люди, які мають безпосередній стосунок до НСТУ: медійники та юристи. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Ні. Тому що суспільне телебачення – це більше, ніж телевізійний канал. Його суть закладена у самій назві. З боку суспільства у ньому мають бути люди, які представляють це саме суспільство (громадські організації), з боку телебачення – професійні медійники, юристи та інші фахівці.

– Чи мають отримувати члени Наглядової ради гроші?

– Говорити про повноцінні зарплати на постійних умовах, на мою думку, неправильно. Але якась частина витрат, пов’язаних, наприклад, з тими ж робочими відрядженнями, мала б компенсуватися. У будь-якому випадку, фінансова звітність діяльності членів Наглядової ради має бути відкритою і доступною для кожного громадянина.