Сайт «Суспільне мовлення» друкує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським від сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта» та Тетяною Лебедєвою та Русланом Кухарчуком від сфери «Журналістика».

Максим Васін був висунутий Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація українських правників» у  кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у  сфері «Наука». Крім нього у цій сфері балотуються ще двоє кандидатів.

Яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

Суспільне мовлення має стати виразником інтересів українського суспільства: всебічно і об’єктивно висвітлювати події сьогодення, вказувати як на проблеми, так і на здобутки, порушувати гострі питання та дискусії з питань державного будівництва та необхідних реформ, доступно пояснювати сутність чи недоліки тих чи інших державних рішень. А також бути майданчиком для популяризації громадських ініціатив і вдалих прикладів самоорганізації громадян.

Важливо, щоб суспільне мовлення не використовувалось ні для обслуговування державного апарату, ні власників великого бізнесу – як це відбувається зараз на державних та комерційних каналах. Натомість, суспільне мовлення покликано продемонструвати високі професійні та етичні стандарти журналістської діяльності, щоб позбутися маніпулювання громадською думкою та нав’язування певного бачення, коли ЗМІ використовуються у процесі політичної боротьби за владу або протистоянь олігархів. Воно має бути гострим і сміливим у висвітленні суспільних вад, таких як корупція та свавілля влади, але і дружнім та прийнятним для глядачів різної вікової категорії, в тому числі дітей.

Які програми ви хотіли би бачити і чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

На моє переконання, Суспільне мовлення більшою мірою має генерувати позитивні меседжі для суспільства: не тільки говорити про проблеми, але й про варіанти їх вирішення, не лише жахати кримінальною хронікою, але й широко висвітлювати найкращі риси та вчинки українців у їх боротьбі за свою волю, незалежність і суверенітет. Суспільне мовлення кінцевою метою повинно дати глядачу надію на добрі зміни, на можливість іншої України, про яку ми мріємо: без корупції, без чиновницького свавілля, без зневаги до громадян та їх прав, натомість відповідальну, єдину та цілеспрямовану націю. Адже не страх, а віра є найкращим мотиватором і консолідуючою силою.

Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про внесення змін до Закону про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіадіячів  вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. Наприклад, Микола Томенко запропонував надати право регіональній владі створювати на базі ОДТРК канали громад.

Важко відповісти, яка з запропонованих моделей у підсумку виявиться кращою. З одного боку, є варіант створення великої телерадіокомпанії з мережею регіональних представництв, що означатиме одночасне роздержавлення всіх ОДТРК. Поряд із цим, як альтернатива, пропонується надати місцевим радам створювати суспільне регіональне телерадіомовлення, що теж може бути доречним і ефективним за умови дотримання єдиних правил мінімізації впливу влади на таких мовників. Для цього такі правила повинні бути чітко виписані в законі, чого парламентарі поки не запропонували.

Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

Ідеально було б, якби НСТУ вийшла на самоокупність, створюючи якісний контент, та залучаючи благодійні кошти під просвітницькі та інші суспільно-важливі проекти. Проте на початках важко буде обійтися без державного фінансування та розміщення реклами. При цьому, на мою думку, має бути сувора редакційна політика щодо реклами, щоб запобігти негативному впливу на глядачів від її демонстрації. Йдеться не лише про законодавчу заборону рекламування алкогольних напоїв, але й про самі рекламні сюжети, зміст яких не повинен виходити за межі пристойності та зазіхати на моральні цінності суспільства.

Які першочергові завдання ви ставитимете перед НСТУ як представник своєї сфери?

У своїй діяльності в складі Наглядової ради мені хотілося б зосередитися над виробленням та впровадженням редакційного статуту НСТУ, який повинен слугувати формуванню високих професійних і етичних стандартів журналістів, редакторів та іншого творчого персоналу. Також в медіаспільноті вже давно обговорюється проблема неефективності наявних механізмів саморегуляції в діяльності ЗМІ, а в суспільстві на це сформувався відповідний запит. В умовах інформаційної війни проти України ми є свідками того, коли пропаганда займає місце об’єктивності, а факти спотворюються або підміняються цілковитими вигадками.

Треба відмовитися від практики однобічного висвітлення суспільно важливих питань, маніпулювання громадською думкою, залучення до прихованої політичної агітації чи реклами. У новинах та інших програмах дуже стримано слід висвітлювати факти насильства, щоб не популяризувати жорстокість і не спекулювати на емоціях глядачів заради рейтингів. Суспільне телебачення має бути дружнім і прийнятним для перегляду особами будь-якого віку, національності, віросповідання тощо.

Мені видається важливим створення механізму саморегуляції журналістського і редакторського колективу НСТУ. Журналіст суспільного мовлення повинен завоювати довіру та увагу телеглядачів і радіослухачів не тільки своєю майстерністю, але й високим рівнем культури та професійної етики.

Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Що думаєте про контент?

Як відомо, поки що НТКУ дуже важко конкурувати з комерційними телеканалами, в першу чергу у сфері виробництва власного якісного контенту та формування цікавої сітки мовлення. До того ж канал обтяжений вимогами щодо висвітлення багатьох заходів органів влади, бо знаходиться у державній власності. Але саме тому і запроваджується Суспільне мовлення з мінімальним впливом держави на нього, щоб відповідати потребам суспільства та підвищити планку професійності. Сподіваюся, що це дозволить створювати власний рейтинговий контент для різних вікових категорій з врахуванням належного часу його демонстрації.  

Як убезпечити Наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

Щоб Наглядова рада була захищена від впливу політичних сил і влади необхідно у першу чергу захистити від такого впливу всю процедуру висунення та обрання кандидатів до її складу. При цьому на сьогодні Наглядова рада формується громадськістю лише частково. Наразі закон містить прогалини, через які не можна гарантувати 100 % незалежність процесу обрання членів Наглядової ради від впливу влади. Як приклад, випадки отримання рівної кількості голосів кандидатів від громадських об’єднань під час рейтингового голосування на виборних конференціях. Також сумнівним є доцільність делегування до Наглядової ради НСТУ представників від кожної фракції та групи Верховної Ради. Адже зараз їх вісім, але якщо у парламенті з часом буде створено ще кілька депутатських груп, то громадськість втратить умовну більшість у Наглядовій раді НСТУ, і на перше місце за кількістю представництва вийдуть партійні делегати.

Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

Професіонали у телерадіовиробництві мусять бути передусім у правлінні НСТУ, на яке покладено обов’язок здійснювати управління поточною діяльністю телерадіокомпанії. Водночас до Наглядової ради мали би увійти шановані в суспільстві моральні авторитети та професіонали у різних галузях, які б могли з відповідальністю перед суспільством ухвалювати стратегічні рішення розвитку НСТУ.

Члени Наглядової ради мають працювати на громадських засадах, чи за винагороду?

Це залежить від того, який обсяг роботи буде покладено безпосередньо на членів Наглядової ради. Закон передбачає чималий обсяг компетенції Наглядової ради, зокрема, постійний контроль за виконанням редакційного статуту НСТУ. Проте якщо найнятий персонал буде готувати необхідну проектну документацію за дорученням Наглядової ради та вести необхідний документообіг, тоді можна говорити про безоплатність діяльності членів Наглядової ради. В іншому випадку важко очікувати від членів Наглядової ради повної віддачі, зважаючи на їх зайнятість на основному місці роботи.