Інтерв’ю опубліковане на сайті «UA: Суспільне мовлення».

Про суспільні мовники та демократію

— Сьогодні ми бачимо тісний зв’язок між демократією та діяльністю суспільних мовників. Нещодавно ми презентували результати дослідження, яке показує кореляцію між рівнем розвитку суспільних мовників і демократії в країні. Суспільні мовники працюють задля порозуміння й зближення людей, дають відчуття єдності з нацією та її цінностями. Саме вони дають змогу існувати плюралізму думок і розвивають демократичний дискурс у суспільстві. У ЄСМ ми досліджуємо, як суспільні мовники впливають на громадськість: підвищують рівень участі у виборах та допомагають зробити свідомий вибір, популяризують молоді таланти, займаються просвітою. Різноманіття, універсальність, інновації, досконалість — це те, чого ми сподіваємося від контенту таких мовників.

Про популярність суспільних мовників

— У Європі ми бачимо чудові приклади, коли навіть молодим суспільним мовникам вдається зацікавити аудиторію. Ми знаємо про успіх BBC та скандинавських суспільних мовників. Цікавим прикладом є сербський мовник, який став одним із лідерів на ринку з документальними фільмами й драмами власного виробництва. Це важливо, адже в ДНК суспільних мовників закладено доносити значущу інформацію до всіх груп населення, а контент, який вони створюють, має бути якісним і відповідати стандартам.

Про рейтинги як вимірювання ефективності

— Рейтинг не може бути єдиним показником для вимірювання ефективності суспільних медіа. Хто подбає про освіту дітей, програми для людей з інвалідністю, меншин? Ви маєте інтегрувати такі групи в суспільство. Ці програми призначені не для всіх, вони отримуватимуть невисокі рейтинги, однак це не означає, що від них потрібно відмовитися. Коли комерційні мовники обирають контент, вони керуються вподобаннями своїх глядачів і слухачів, а не користю для них. Місія суспільних медіа полягає не в задоволенні розважальних потреб населення, а в об’єднанні суспільства та побудові діалогу.

Про сьогоденні виклики для Суспільного

— Реформа Суспільного в Україні розпочалася всього два роки тому. Цією трансформацією було закладено ідею, що суспільне мовлення — наріжний камінь демократії в Україні. Важливо, щоб це зрозуміла як громадськість, так і політичні та медіакола. Комерційні ЗМІ та суспільні відрізняються. Звісно, перші можуть створювати рейтинговий, розважальний контент, який збирає величезні аудиторії перед екранами. Однак не все, що є цікавим для суспільства, працює для нього. Комерційні медіа не випускають суспільно значущий контент.

Це великий виклик для вас як суспільного мовника — функціонуючи за бюджету, урізаного вдвічі, за такий короткий строк значно розширити аудиторію. Вам потрібно більше часу й ґрунтовне дослідження аудиторії. Без підтримки коло замикається: що менше коштів, то менше якісного продукту можна створити. Культура, освіта, спорт, міжнародні проєкти, дитяче мовлення, аналітика — усе це потребує відповідного фінансування. Без нього виконувати демократичну місію в суспільстві стає катастрофічно складно.

Нагадаємо, Європейська спілка мовників (European Broadcasting Union) — найбільша у світі професійна асоціація телерадіомовників і налічує 116 організацій у 56 країнах. ЄСМ є організатором міжнародних телевізійних конкурсів, зокрема «Євробачення», а також виступає розпорядником ліцензій на трансляцію чемпіонатів світу з футболу, турнірів УЄФА (Ліга чемпіонів, Ліга Європи, Суперкубок УЄФА, Чемпіонат Європи з футболу), зимових та літніх Олімпійських ігор, ралі «Дакар» та інших світових подій.

Український суспільний мовник — телерадіокомпанія UA: Суспільне мовлення — є членом організації.

Фото: Анастасія Мантач, сайт suspilne.media