3 вересня у Києві відбулася конференція «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі». Захід організований за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці з Суспільним мовленням і парламентським комітетом гуманітарної та інформаційної політики.

«Детектор медіа» вже розповідав про панельну дискусію «Регуляція та саморегуляція медіа в епоху штучного інтелекту та цифрових екосистем», а зараз публікуємо виклад іншої панельної дискусії «Медіаграмотність майбутнього: як зберегти зв’язок із молоддю в середовищі швидких змін».

У розмові взяли участь перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко; голова громадської організації «Генерація матерів Лада» Марина Марченко; секретар наглядової ради Суспільного, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський; генеральний директор Шведської освітньої телерадіокомпанії Калле Сандгаммар; народна депутатка, перша заступниця міністра освіти й науки (2014—2016 роки) Інна Совсун. Модерувала дискусію головна продюсерка цифрових платформ Суспільного Вікторія Мурована.

Учасники панельної дискусії: Вадим Міський, Марина Марченко, Олександр Корнієнко, Інна Совсун, Калле Сандгаммар (на екрані)

Спікери говорили про контент для дітей і підлітків як стратегічний пріоритет та інвестицію в майбутнє, а також про роль Суспільного мовлення в освітньому процесі. Також ішлося про ключові виклики перед українськими медіа щодо залучення молодої аудиторії. Зокрема, чи зможуть українські медіа ефективно конкурувати за увагу дітей і підлітків, зокрема з засиллям російського контенту. Ще одним викликом, про який говорили учасники дискусії, є загроза асиміляції української молоді, яка під час повномасштабної війни перебуває за кордоном.

• Читайте також: «Якщо з тими, хто займається пропагандою чи дезінформацією, говорити в парадигмі свободи слова — ви програли»

Модераторка дискусії Вікторія Мурована сказала, що держава не може розглядати контент для молодих аудиторій як другорядний. На її думку,  діалог із дітьми, підлітками, молоддю за умов, коли вони масово споживають російський контент, — «стратегічно важлива інвестиція в національну ідентичність, критичне мислення та ключовий інструмент проти російського впливу».

Вікторія Мурована

Вона розпочала розмову зі згадки матеріалу «Детектора медіа» «Дитячі ютуб-канали: на першому місці — «Маша та ведмідь» компанії з Росії», у якому наведено інформацію з дослідження дитячого сегменту ютубу. У першій десятці серед найпопулярніших дитячих каналів — російськомовний контент або ж російський контент із відповідними наративами українською мовою. «Понад 800 млн переглядів канал “Маша та ведмідь” має лише за 2025 рік. Так, ми говоримо про “Маша та ведмідь”, озвучений українською мовою, але не забуваємо, що російські наративи в цьому мультику присутні», — сказала Вікторія Мурована.

Далі вона звернулася до Олександра Корнієнка з питанням, які зміни на законодавчому рівні має зробити держава, щоб змінити цю ситуацію.

Олександр Корнієнко

Олександр Корнієнко згадав про нещодавнє звернення народних депутатів до РНБО, Міністерства цифрової трансформації та Служби безпеки України щодо блокування російського ютуб-каналу «Маша та ведмідь» і запропонував не зупинятися на цьому. 

«Якщо ми піддаємо санкціям російських пропагандистів на ютубі, не варто концентруватися лише на одній “Маші”, варто заборонити безліч аналогічних інструментів російської пропаганди, які отруюють молоде покоління українців. Очевидним є те, який простір формується, — мовний, соціокультурний: це токсичний контент, що травмує дітей, і тут постає питання не лише інформаційної безпеки, а і ментального здоровʼя. Те, що ми швидко можемо робити, — це забороняти, але разом із тим ми маємо будувати щось своє», — сказав Олександр Корнієнко.

Представник посольства США Олександр Кліщ

Він також розповів, що  додаток Суспільного «Бробакс» міг би стати за умови належного промотування серед цільових аудиторій гарною альтернативою російському контенту.

«Я побачив застосунок “Бробакс” — і це не просто якісний продукт: це корисний крок для того, щоб перейти до молодого глядача, в його мобільний пристрій. Оскільки у Суспільного вже відсутня законодавча заборона на просування контенту, а цьогоріч уперше зʼявилися на це бюджетні гроші, я б дуже рекомендував вам спрямувати ці кошти на те, щоб потрапити з цим застосунком у рекомендації Smart TV. Якби дитина вмикала, а в неї б там був Netflix, YouTube і “Бробакс”, — це б було круто», — запропонував Олександр Корнієнко.

Директорка департаменту взаємодії з органами державної влади Суспільного мовлення Ольга Червакова (в центрі),  ведуча радіо «Промінь» Анна Заклецька (праворуч)

• Читайте також: Юлія Дичук, дитяча й підліткова редакція Суспільного: «“Колайдер” — це простір критичного мислення й діалогу

Народна депутатка України Інна Совсун під час свого виступу зосередилася на тому, якого контенту для молодшої аудиторії, на її думку, зараз не вистачає, а що за допомогою Суспільного вже вдалося зробити. Вона сказала, що діти мають споживати не лише розважальний контент, а й просвітницький.

«Мене турбує, що наші діти майже нічого не знають про політичне життя країни. Я подивилася, що в низці країн є дитяче телебачення з дитячими новинами, адаптованими під різні вікові категорії. Ми зараз говоримо про розважальний контент, але питання виховного, громадянсько-просвітницького контенту також важливе, і цей контент має бути. Я минулого літа запропонувала Суспільному робити ролики про героїв війни, які ми зможемо показувати в школах. Ролики вийшли дуже класні, я плакала на кожному з них. Це той приклад, коли Суспільний мовник виконує потрібні для держави задачі, й функція просвітництва тут є визначальною для Суспільного мовника», — сказала Інна Совсун.

Інна Совсун

Голова громадської організації «Генерація матерів Лада» Марина Марченко сказала, що важливу роль у формуванні дитини відіграє сім’я та найближче оточення.

«Дитина — це наслідок дій її батьків. Те, що споживають батьки, те, як вони контролюють це, які правила всередині родини створюють, як фільтрують медіаспоживання, — все це буде наслідувати дитина. Важливим чинником є необізнаність і недостатня медіаграмотність дорослих. Батьки можуть дозволяти дитині споживати контент, який перевантажує нервову систему або підміняє реальність не зі злого наміру, а через брак знань. Їм потрібно допомагати розбиратися в наслідках і пропонувати прості, ефективні рішення, як от продукти від Суспільного», — розповіла Марина Марченко.

Марина Марченко

Оксана Наумова, Галина Петренко, Наталія Лигачова

Генеральний директор Шведської освітньої телерадіокомпанії Калле Сандгаммар, долучившись до дискусії онлайн,  розповів, як побудоване освітнє мовлення у Швеції.

«Наша місія — створювати та розповсюджувати інформаційний контент для освіти, демократизації суспільства. Ми спрямовуємо наші матеріали й на школи, і на загал. Ми працюємо для людей усіх вікових категорій, але основний фокус — на дітей і молодь. Ми керуємося національними освітніми потребами, але працюємо незалежно від політичних впливів і комерційних інтересів. Ми ведемо активний діалог із владою, школою, вчителями, а також із дітьми та молодіжними організаціями», — сказав Калле Сандгаммар.

Калле Сандгаммар (на екрані) та Вікторія Мурована

Вадим Міський розповів, що Суспільне зробило пріоритетним дитячий напрям від початку свого існування, і попри війну, продовжує системно його розвивати. 

«Напевно, немає жодного школяра в нашій країні, який би не писав Радіодиктант національної єдності. Це не “дитячий” проєкт, але це той проєкт, який закладає певні цінності, що є інвестицією в майбутнє. Наприклад, торішній текст до сторіччя радіо написала Оксана Забужко. Для мене показник, що підійшов один із підлітків і каже: вперше почув її ім’я саме під час радіодиктанту, зацікавився українською літературою. В цьому є сила суспільного контенту», — сказав Вадим Міській.

Вадим Міський

Також він сказав, що важливо створювати й суто дитячий контент, саме тому з перших днів існування Суспільного мовника одна з п’яти стратегічних цілей була присвячена саме роботі з дитячою і підлітковою аудиторією, а у 2020 році затверджено Концепцію мовлення для дітей і підлітків, розроблену разом із психологами й експертами.

«У ній і про вікові особливості та потреби різних сегментів юної аудиторії, і про ціннісні орієнтири в контенті: громадянська свідомість, патріотизм, гуманістичні ідеї, медіаграмотність, майбутнє України в об’єднаній Європі. Це запустило великі системні процеси по всій компанії, з’явився підрозділ, який працює над створенням такого контенту. За останні роки створено ряд успішних конкурентних продуктів для різних платформ і для різних аудиторій. Це і мультсеріали на “Бробаксі”, і низка аудіоказок, які мають мільйонні прослуховування, новини й наукпоп для підлітків. І це лише питання інвестицій для сталого розвитку й часу, щоб і в Україні мовлення для молодих аудиторій зросло до європейського рівня», — розповів Вадим Міський.

Під час панельної дискусії. По центру —  виконавча продюсерка «Українського радіо» Юлія Шелудько

• Читайте також: Замість «Маші й ведмедя». Яких супергероїв побачать наші діти — вирішують і медіа, і влада з держбюджетом

Наприкінці заходу керівниця дитячого та підліткового напряму Суспільного Юлія Дичук анонсувала запуск додатка для дітей «Бробакс».

«Це дуже важливий етап для нашої команди. Ми подбали про те, щоб історії не лише розважали, а й допомагали дітям розвиватися та пізнавати світ. Для дорослих це дійсно безпечний і зручний помічник. Перевагами нашого додатка є те, що це завжди безплатний, без реклами, якісний контент українською мовою, доступний із різних екранів», — пояснила керівниця дитячого та підліткового напряму Суспільного Юлія Дичук.

Юлія Дичук та Калле Сандгаммар (на екрані)

Вікторія Мурована та Христина Гаврилюк

Юлія Дичук, Вадим Міський, Вікторія Мурована, Марина Марченко, Олександр Корнієнко, Світлана Остапа, Микола Чернотицький

У додатку буде доступно понад 200 годин дитячого контенту: улюблені мультсеріали та повнометражні мультики, пізнавальні дитячі шоу, мультфільми жестовою мовою й каталог аудіоказок.  Завантажити й протестувати додаток можна буде вже наприкінці вересня.

Фото: Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».