3 вересня у Києві відбулася конференція «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі». Захід організований за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці з Суспільним мовленням і парламентським комітетом гуманітарної та інформаційної політики.

У рамках конференції проходила панельна дискусія «Регуляція та саморегуляція медіа в епоху штучного інтелекту та цифрових екосистем», яку модерував заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігор Розкладай.

Учасники панельної дискусії: Дмитро Шоломко, Олександр Бурмагін, Світлана Остапа, Ярослав Юрчишин, Микита Потураєв, Захар Процюк

У розмові взяли участь: директорка з питань взаємодії з членами та комунікацій Європейської мовної спілки Мішель Ровереллі, голова парламентського комітету гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики Євгенія Кравчук, голова наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін, операційний директор The Kyiv Independent Захар Процюк, радник голови правління Суспільного мовлення, керівник Google в Україні у 2006—2023 роках Дмитро Шоломко.

«У цій панелі ми будемо говорити про три кити — ШІ, медіа та BigTech. Щоб предметно про щось говорити, ми маємо знати, що це таке. Про ШІ ми вже всі знаємо, що це ще не інтелект, бо коли воно почне думати, мені трошки страшно. BigTech з’явилися теж не сьогодні, зараз ми всі сидимо в трьох і більше соцмережах. З нами є людина, яка знає цю кухню зсередини та зможе нам про це розповісти», — сказав Ігор Розкладай, передаючи слово Дмитру Шоломку.

«Є такий термін — “технофеодалізм”. Здавалося, технології мали б створити більш прогресивні форми взаємодії інформаційного, фінансового, політичного, але насправді зараз копіюють фундаментальні феодальні принципи, коли все належить одному, і всі васали роблять усе, що він скаже. Будь-яка інновація, будь-який новий сервіс вимірюється грошима, рушійною силою є не намагання зробити щось гарне для людства, а підвищити вартість своїх акцій», — відразу окреслив принцип функціонування BigTech Дмитро Шоломко.

Дмитро Шоломко (в центрі)

Разом із тим він розповів, що заради мирного співіснування потрібно об’єднуватися та шукати «баланс між тим, що потрібно їм, і тим, що потрібно нам».

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак

Схожої думки дотримується і Євгенія Кравчук, сказавши, що медіа потрібно використовувати в роботі штучний інтелект, при цьому обов’язково дотримуючись правил саморегулювання.

«Безумовно, потрібно використовувати ШІ, скажімо, для коригування текстів, структурування, перекладів. Я, чесно кажучи, мрію, що всі медіа почнуть користуватися чатом GPT хоча б для перевірки текстів, бо трапляються такі, де видно, що економлять на коректурі. Це треба використовувати, бо це полегшить і фінансовий стан медійних кампаній, і вивільнить час для корисної творчої роботи, яку в найближчі роки ШІ не замінить. Що шкодить? Очевидно, це використання ШІ для згенерованих картинок якихось злочинів Росії, обстрілів. Так, це більше шерять, але це може використовувати проти нас ворог. Нам обов’язково потрібно мати когось, відповідального за комунікації з  платформами», — сказала Євгенія Кравчук.

Євгенія Кравчук (на екрані)

Пресаташе посольства США в Україні Меган Тетрік

Микита Потураєв говорив про роль доброчесних медіа в протидії деструктивному впливу соціальних мереж, через які українці стають жертвами фейків і ворожої дезінформації.

«Ми зараз працюємо над тим, щоб восени зібрати в Києві велику міжнародну конференцію, на яку запросити фахівців із різних країн, які безпосередньо займаються боротьбою з дезінформацією. Тих, які серйозно до цього ставляться. Зібрати також і політиків, і обов’язково представників суспільних мовників, щоб був і медійний вимір, в основі якого будуть суспільні мовники — члени Європейської мовної спілки. І провести змістовну дискусію», — сказав Микита Потураєв.

Микита Потураєв

Ярослав Юрчишин сказав, що в інформаційному плані українське суспільство перебуває в перехідному періоді, тому важливо думати вже сьогодні, якою буде журналістика завтра. Він розповів, що потрібна регуляція платформ, і для цього потрібно консолідуватися з європейськими партнерами.

Ярослав Юрчишин

«Якщо ви починаєте з тими, хто займається пропагандою чи дезінформацією, говорити в парадигмі свободи слова, ви програли, бо там ніякої свободи слова немає. Цим користується Росія, цим користуються тоталітарні режими. Ми дуже чітко маємо цю межу впровадити. Коли ми намагаємося спростовувати дезінформацію, ми вже програли, бо тут ідея в тому, щоб вас втягнути в дискусію, якої в принципі не мало б бути, бо ми мали б мати механізми для отримання верифікованої інформації. Тут ШІ може бути або рішенням, або ще більшою проблемою. Бо якщо ми будемо мати проблему з дезінформацією на такому ж рівні, то в майбутньому ШІ буде видавати дезінформацію як верифіковану інформацію. ШІ або сильніше осідлає зло і буде ще важче, або ж його можна буде використовувати на користь. Важливо, щоб машина навчила нас відрізняти ботів, фіксувати мережі штучного впливу», — розповів Ярослав Юрчишин.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ Ганна Красноступ (ліворуч)

Мішель Ровереллі розповіла, що плата за можливість перегляду суспільних мовників є інвестицією, адже суспільні мовники є незалежними та звітують лише перед громадськістю, на відміну від низки безплатних платформ. «Наш пріоритет — це істина, неупередженість, і ми обслуговуємо суспільні інтереси. Це також про довіру. Бо коли ми бачимо 81% щотижневої аудиторії, які довіряють “Суспільне Новини”, то ця статистика є частиною поняття довіри», — сказала Мішель Ровереллі.

Мішель Ровереллі

Порівнюючи фінансування суспільних мовників світу й України, Мішель Ровереллі розповіла, що в Європі вони коштують платникам податків на місяць у середньому менше, ніж чашка кави — 3—4 євро. За її словами, Україна не входить у середні показники, тому що тут один із найменш фінансованих суспільних мовників у Європі, який має найнижчий внесок — лише 10 центів із громадянина на місяць.

«Фінансова стійкість та інвестиції необхідні суспільним мовникам, щоб не лише продовжувати забезпечувати критичні послуги, про які ми всі говоримо, але, знову ж таки, інвестувати у нові платформи й технології. Бо важливо, щоб вони досягали своєї аудиторії усюди», — сказала Мішель Ровереллі.

Президент «Фундації Суспільність» Тарас Петрів та шефредакторка інтернет-видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова

Олександр Бурмагін прокоментував ситуацію щодо регулювання та співрегулювання в онлайні та цифровому вимірі. «У темі цифрового виміру і медіа є міжнародний контекст. Зараз у США вперше, як показують дослідження, аудиторія на платформах перевищила аудиторію телебачення й усіх цифрових платформ разом. В Австралії існує проблема з рекламою азартних ігор та алкоголю, і регулятор колись відмовив у затвердженні кодексів саморегулювання. Багато країн у Європі зараз думають, як захищати дітей у цьому контексті. В Україні зараз у реєстрі суб’єктів у сфері медіа містяться відомості про 1040 медіа, з них 509 — онлайн-медіа, а решта — акаунти спільного доступу до інтернету (фейсбук — 94, телеграм — 86, ютуб — 196, інстаграм — 93, тікток — 49, вайбер — 5, вотсап — 4, Х — 18). Онлайн-медіа мають добровільну реєстрацію, але зараз після рішення РНБО, що тільки зареєстровані медіа можуть розміщувати рекламу азартних ігор, у нас почали масово реєструватись онлайн-медіа, десь 250 зараз. Саморегулювання має будуватися знизу, і цех має сам встановлювати певні правила», — розповів Олександр Бурмагін.

Олександр Бурмагін

Також він розповів, що Нацрада телебачення та радіомовлення спільно з Міністерством трансформації напрацювали рекомендації стосовно ШІ для медіа і для журналістів. «Це гайд, який увібрав усі передові стандарти на базі міжнародних документів і практик. Він є на сайті Нацради і ним можна користуватися», — сказав Олександр Бурмагін.

Світлана Остапа розповіла, як Суспільний мовник наразі використовує штучний інтелект.

«Основний принцип, яким керується команда Суспільного, що працює з контентом, у першу чергу, інформаційним: ШІ — це інструмент, а не заміна людської інтелектуальної праці. Він може слугувати й слугує у технічній роботі — розшифровка, озвучка, базовий переклад, збір чи аналіз інформації, за допомогою якого і створюється контент. Але останнє — задача живих людей, журналістів. У будь-якій роботі з ШІ завжди присутній людський контроль. Цього року Суспільне ухвалило робочу політику використання ШІ у своїй роботі, яка заснована на принципах: прозорість і відповідальність, ефективність, доцільність, захист прав інтелектуальної власності, захист даних користувачів. Ці принципи лягають у загальну глобальну рамку світових стандартів щодо використання ШІ. Ми стежимо, чи згенерований ШІ контент не порушує будь-які інші норми чинного законодавства та журналістської етики», — сказала Світлана Остапа.

Світлана Остапа

Також вона повідомила, що навесні Суспільне разом з EBU напрацювало і поширило заклик до розробників ШІ захистити доброчесні новини. До цього заклику вже приєдналися тисячі комерційних і суспільних мовників у США, ЄС, Латинській Америці, Азії, кампанія триває.

«Цей заклик містить п’ять ключових принципів:

1. Використання новин у ШІ має бути можливими лише з дозволу автора.

2. Вартість достовірної інформації повинна бути справедливо визнана у випадках її використання задля вигоди третіх сторін.

3. Першоджерело новин, створених за допомогою ШІ, має бути очевидним і доступним для громадськості.

4. Використання різноманітних інформаційних джерел дасть суттєві переваги для роботи інструментів ШІ.

5. Технологічні компанії мають розпочати офіційний діалог із медіа для розробки загальних стандартів безпеки, точності та прозорості.

Олександр Бурмагін уже згадував рекомендації використання медіа ШІ, напрацьовані Міністерством цифрової інформації та Нацрадою. У них кілька разів згадуються журналістські стандарти, Кодекс етики українського журналіста і рекомендації Комісії з журналістської етики», — повідомила Світлана Остапа.

Голова правління Суспільного Микола Чернотицький та спеціалістка Офісу Ради Європи Олена Демченко

Операційний директор The Kyiv Independent Захар Процюк висловив думку, що регуляція навряд чи встигне за штучним інтелектом не лише в Україні, а й у світі, тому потрібно в ньому шукати можливості.

«Кожна така технологічна революція — це загроза і можливість. Ми в The Kyiv Independent намагаємося на це дивитися як на можливість. Кількість дезінформації буде так зростати, що якісна журналістика буде виділятися на цьому фоні ще більше, ніж зараз. Я не вірю, що ШІ зможе замінити такі напрямки як розслідування, воєнна журналістика — і це дозволяє виданням виділятися. Для нас це спосіб виходити на нові аудиторії. Це технологія, яку ми не зможемо зупинити, тому єдине, що ми можемо зробити — це адаптуватися швидко і використовувати його для своїх цілей. Для нас він корисний на рівні покращення продуктивності. Ми англомовне видання, але більшість співробітників — українці, для яких англійська мова не є першою, ШІ нам допомагає покращувати мовні навички. У нас у команді 92% вже використовує ШІ в цьому напрямку», — розповів Захар Процюк.

Захар Процюк

За словами Світлани Остапи, ШІ продовжує змінювати індустрію, і наразі ці зміни відбуваються без жодної регуляції — без згоди, без атрибуції, без контролю й оплати. Впоратися з цим викликом поодинці не вийде, відтак медіа, які турбуються про доступ до правдивої, перевіреної інформації, що служить суспільним інтересам, необхідно об’єднуватися, координуватися. «Я радію, що Суспільне пропонує нарешті розпочати діалог щодо конкретних кроків в Україні», — сказала вона.

Фото: Суспільне