Він зазначив, що це на 350 мільйонів більше, ніж у цьому році, але на рівні 2021 та 2022 років. «Це скоріше про те, що ми втримаємось, ми зможемо зробити невеличкі інвестиції в інформаційне мовлення. Але про розвиток великих форм, про великі документальні проєкти мова не йде, це ми змушені будемо робити на грантові кошти», — говорить Микола Чернотицький.

Також під час панельної дискусії «Куди рухається ринок і професія» озвучили питання щодо шансів та досягнень, які з’явились під час повномасштабного вторгнення.

«Нас останні п’ять років усі критикували за те, що ми витрачаємо третину бюджету на наші регіональні філії. Коли прийшла війна, то завдяки нашим регіональним командам з Харкова, Сум, Чернігова та Херсона зросли наші показники підписників у соціальних мережах. Це люди які прийшли і які нам довіряють. Окремо відзначу, що ми до війни вважали філію Суспільного в Херсоні не досить сильною. Але під час окупації половина команди лишилась там і вони героїчно передавали інформацію. Добровільно, ми не могли їх змусити це робити. Завдяки усій цій роботі регіональних команд ми стали більш впізнаваними», — підкреслив голова правління Суспільного.

Нагадаємо, конференції «Суспільне мовлення: реформа під час війни», яка відбулась 4 вересня, обговорення роботи Суспільного в розрізі роботи мовника «завдяки чи всупереч?» зосередилось на питаннях фінансування. Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час своєї промови звернувся до міжнародних партнерів з проханням підтримати одну з найуспішніших реформ в Україні — реформу Суспільного мовлення. А для цього, зазначив парламентарій, потрібно забезпечити його фінансування.

Голова наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа під час свого виступу на конференції акцентувала увагу на питаннях недофінансування мовника на фоні виділення коштів на державні канали.

 Фото: Оксана Наумова