Родіон Кочубей: «Цьогоріч Суспільне вперше отримає дохід від ліцензування пакетів телепрограм власного виробництва»

Родіон Кочубей: «Цьогоріч Суспільне вперше отримає дохід від ліцензування пакетів телепрограм власного виробництва»

13:39,
19 Жовтня 2021
635

Родіон Кочубей: «Цьогоріч Суспільне вперше отримає дохід від ліцензування пакетів телепрограм власного виробництва»

13:39,
19 Жовтня 2021
635
Родіон Кочубей: «Цьогоріч Суспільне вперше отримає дохід від ліцензування пакетів телепрограм власного виробництва»
Родіон Кочубей: «Цьогоріч Суспільне вперше отримає дохід від ліцензування пакетів телепрограм власного виробництва»
Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України корпоративному сайту Суспільного – про перші досягнення на зовнішньому ринку, технологічний стрибок для компанії, бюджетні виклики та важливість змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

У червні 2021 року до команди Суспільного мовлення приєднався новий член правління, відповідальний за операційну діяльність компанії, Родіон Кочубей. Маючи понад 20 років управлінського досвіду, зокрема в медійній сфері, новообраний член правління прагне модернізувати компанію зсередини та ззовні. 

Про перші досягнення на зовнішньому ринку, технологічний стрибок для компанії, бюджетні виклики та важливість змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» — в інтерв’ю корпоратвиному сайту Суспільного з Родіоном Кочубеєм.

«Об’єкти інтелектуальної власності, якими володіє та які створює Суспільне, — стратегічно важливий актив компанії»

Реформа для будь-якої компанії — доволі відповідальний період. Ви приєдналися до команди Суспільного саме в такий час. Чим запам’яталися вам перші 100 днів роботи на Суспільному? 

Перше враження — це обсяг різнопланових цікавих задач. Якщо дивитися на перелік напрямів, якими я опікуюся, то вони досить різні: від питань прав інтелектуальної власності й фінансів до організації поточних ремонтів. Тобто протягом дня ти займаєшся не лише стратегічними проєктами і тактичними завданнями, які формують політику Суспільного на кілька кроків уперед, а й дрібними поточними справами.

Особливо цікавим для мене стало питання управління контентом та правами інтелектуальної власності. Адже Суспільне на різних своїх платформах щодня продукує контент, кількість і якість якого постійно зростає. А ще зберігає багато відео й аудіоматеріалів, створених від початку минулого століття!

На моє переконання, це унікальний та цінний актив, який має стратегічне значення для розвитку компанії й співпраці з колегами в індустрії. Бо саме завдяки створенню високоякісного контенту, цікавого не тільки в Україні, а й в усьому світі, ми зможемо залучати додаткові кошти для компанії.

Чи вже є успіхи у цій сфері?

Так. Ми близькі до фіналізації першої угоди з продажу прав на строкове використання об’єктів інтелектуальної власності, створених Суспільним упродовж останніх чотирьох років. Це телевізійні програми власного виробництва, що виходили на різних платформах Суспільного.

На жаль, ми поки що робимо це не дуже швидко, але врешті-решт Суспільне запустило необхідні внутрішні документи й процедури, пов’язані з організацією продажу прав на аудіовізуальні твори, створені після 2017 року. На черзі — робота з матеріалами нашої медіатеки та фондами Українського радіо. І тут ми розраховуємо на підтримку нашої діяльності від законотворців для врегулювання правового статусу об’єктів авторського права, створених за радянської доби.

Також Суспільне постійно відстежує та чекає від Уряду й організацій колективного управління правами запуску прозорої системи тарифів для сплати роялті українським та іноземним авторам і виконавцям. 

Чи входить до вашого пріоритету й модернізація технічного обладнання, частина якого використовується вже не один десяток років?

Моя зона відповідальності поширюється на кілька напрямів, і всі вони для мене пріоритетні. Окрім управління грошовими потоками, що охоплює кошти фінансової підтримки й кошти, отримані від господарської діяльності, є також напрям організації сервісних процесів всередині компанії. І це неможливо якісно зробити у тому числі без відповідної ІТ-інфраструктури. Зараз, наприклад, ми працюємо над впровадженням хелпдеску, щоб забезпечити ефективну взаємодію підрозділів, які створюють контент, з підрозділами, що займаються забезпеченням діяльності організації. Це «єдине вікно» подання заявок на розв’язання поточних проблем чи завдань. 

І взагалі, найбільша українська незалежна медіакомпанія має будуватися саме на потужній ІТ-базі. Цього року ми вже зробили великий прорив із забезпеченням наших регіональних команд новою знімальною технікою та супутнім обладнанням, але на цьому не зупиняємось: до кінця року маємо ще зробити суттєве переоснащення і центральної дирекції, і регіонів новою комп'ютерною технікою. 

«Протягом року ми вивели регіональні філії на значно вищий рівень матеріально-технічного забезпечення» 

Розкажіть детальніше про закупівлю комп’ютерного обладнання.

Цього року плануємо придбати 500 нових комп’ютерів та робочих станцій (обладнання для студійного комплексу. — Прим. ред.) для центральної та регіональних дирекцій. Це буде суттєвий прорив для нас. Паралельно займаємося проєктами по софту. Але оскільки процес ще триває, всіх деталей не розкриватиму.

Та можу з упевненістю сказати, що протягом цього року ми вивели регіональні філії на значно вищий рівень матеріально-технічного забезпечення — укомплектували їх технікою для роботи в офісі та для зйомок (це комплекти Live-U, ТЖК, камери, відеопульти, світло, ноутбуки тощо). Значну допомогу в цьому нам надають міжнародні партнери завдяки грантовим проєктам, що реалізуються за підтримки урядів США, Швеції, Японії та ЄС. 

Окрім технічного оснащення, змінюємо й робочий простір всередині компанії. Значно покращилась цього року ситуація з обладнанням виробничих та офісних приміщень центральної дирекції: проводиться переобладнання апаратних відеомонтажу; напередодні Олімпіади було обладнано нові коментаторські місця. Відновлено роботу джерела безперебійного живлення технологічного обладнання, кондиціонерів у центрах обробки даних.

У грудні завершується реконструкція будинку радіо в Чернігові. Тобто Чернігівська філія переїде у власну відремонтовану будівлю. Є плани й щодо інших філій, але все буде залежати від затверджених капітальних видатків.

Ви згадали про допомогу міжнародних партнерів. Чи можна вважати, що їхня підтримка — свого роду визнання реформи Суспільного? 

Так, підтримка Суспільного іноземними донорами — це важливе підтвердження правильного напрямку руху. Наприклад, коли наша держава отримує кредити від МВФ чи ЄС, то, як правило, ці кредити надаються за конкретні стратегічні речі, які держава ще має зробити. 

Суспільне ж наразі вже має таку репутацію, що нам допомагають фінансово і технічно, знаючи, що ми вже багато зробили для розвитку українського мовника та продовжуємо цей рух далі.

Завдяки грантовим проєктам Суспільне, особливо його регіональні філії, отримують надсучасну журналістську техніку. Тільки упродовж вересня одразу сім філій з Дніпра, Черкас, Полтави, Чернігова, Закарпаття, Одеси та Миколаєва отримали обладнання для проведення прямих включень і трансляцій з місця подій.

«Автоматизація дозволить не тільки зменшити час проходження документа по різних підрозділах, а й уникнути помилок»

Суспільне — один із найбільших роботодавців у сфері медіа в Україні. Як діджиталізуєте компанію та що робите для оптимізації роботи тисячі працівників?

Перше і найважливіше — це автоматизація процесів. У сучасних умовах не можна нічого зробити, якщо перебуваєш лише в парадигмі паперових узгоджень. Тому ми всі маємо працювати в єдиній інформаційній системі із затвердженими точками внесення інформації та наскрізною аналітикою. 

Хоч Суспільне вже має систему електронного документообігу, але й досі лишається певна частина паперових документів, які ми цього року теж диджиталізуємо.

Також наша команда активно займається впровадженням системи BAS ERP. Автоматизація дозволить не тільки зменшити час проходження документа по різних підрозділах, а й уникнути помилок, які виникають на тому чи іншому етапі. Адже людський фактор може вплинути у підсумку на весь ланцюжок.

Я вдячний усім залученим співробітникам, які на етапі промислової експлуатації виконують зараз подвійну роботу. Вони розуміють усю важливість процесу і йдуть на додаткове навантаження цього року, щоб уже з січня 2022-го вийти на якісно новий рівень і запрацювати повноцінно. 

Без сумніву, для операційної діяльності Суспільного, її ефективності — це буде великий прорив, навіть не у відсотках, а в рази.

А як щодо фінансів? Як відомо, у проєкті бюджету на 2022 рік уряд заклав «0» коштів на капітальні видатки Суспільного.

Як я раніше згадував, забезпечення стійкого розвитку компанії з точки зору фінансів — одне з головних завдань для мене. Та будемо реалістами: фінансова підтримка з держбюджету — основна складова доходів Суспільного. І український політикум має розуміти, наскільки важливо створювати умови для розвитку незаангажованого національного мовника. Незалежного медіа, яке працює не на олігархів, не на органи влади, а на людей. 

Існує інформація, що у 2021 році Суспільне вперше за чотири роки реформування отримало повноцінне фінансування. Але це відбулося тільки на папері! 400 млн грн — а це майже 20% річного бюджету — було закладено через спеціальний фонд державного бюджету, з якого отримано лише 60 млн. Капітальні видатки закладено на кінець року, і це не виключає проблеми з їх використанням. Менше з тим, ми максимально ефективно спрямовуємо наявні ресурси, продовжуємо модернізуватися і запускати велику кількість нових якісних проєктів. Згадати хоча б мистецький конкурс «Створюй із Суспільним» або перший документальний серіал Суспільного «Колапс: Як українці зруйнували імперію зла». Це проєкти національного значення, бо вони про українців і для українців. Та найголовніше — їх уже високо оцінили. Не кажучи вже про великі події, транслятором та субліцензіатом яких є Суспільне мовлення. 

Проте якщо Верховна Рада прийме бюджет 2022 року без змін, тобто з нулем коштів на капітальні видатки Суспільного, це стане серйозним викликом для компанії. Бо ми щороку оплачуємо значні кошти за ліцензії на трансляцію великих спортивних подій, таких як Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з футболу тощо, суми виплат за якими обчислюються десятками мільйонів. Також це ускладнить закупівлю довгих прав на аудіовізуальні твори та реалізацію стратегічної цілі зі створення власної VOD-платформи.

«Щоб мати “подушку безпеки” та не залежати лише від не завжди стабільної фінпідтримки, Суспільне прагне заробляти на чесних, прозорих умовах»

А який відсоток власного доходу компанії? 

У масштабі Суспільного мовника кошти, які компанія отримує поза держбюджетом, складають приблизно 5% від загальної суми. Це дохід від надання в оренду приміщень, кошти, отримані через грантові угоди з міжнародними донорами, і доходи від реклами.

Проте відповідно до Закону про Суспільне мовлення, наші доходи від рекламної діяльності мусять зменшуватися. І вже з наступного року обсяг реклами, що може транслюватися Суспільним, зменшиться вдвічі. Тобто якщо зараз ми маємо 12 хвилин рекламної квоти на годину, то з 2022 року буде вже 6 хвилин. Цей рівень уже не буде зменшуватись, але рекламна квота на платформах Суспільного буде втричі меншою, ніж для приватних медіа.

І щоб мати «подушку безпеки» та не залежати лише від не завжди стабільної фінпідтримки, Суспільне прагне заробляти на чесних, прозорих умовах. І почали ми цей шлях з об’єктів інтелектуальної власності, сподіваємось на його результативність.

Як на вашу думку, яких змін потребує Закон про Суспільне мовлення, щоб у сучасних умовах мовник й далі розвивався?

Виходячи з норм чинного законодавства, ми можемо вкладати кошти у виробництво контенту лише в межах поточного року. Таким чином ми позбавлені можливості створювати серіали або масштабні проєкти, виробництво яких зазвичай займає більше часу. Продакшени, що можуть бути залучені до виробництва, не готові брати на себе створення великого за обсягом аудіовізуального проєкту, не маючи підтвердження фінансування на весь період виробництва.

Видатки, що здійснюються протягом бюджетного року, мають бути закриті в цьому ж періоді. Це унеможливлює створення великих проєктів, які потребують кілька років та, відповідно, перенесення виконання бюджетних зобов’язань на наступні періоди.

Також ми не маємо можливості робити копродакшен. Загальноприйнята світова практика — створювати великі проєкти, залучаючи кілька організацій. Наразі законодавство не дає нам можливості створювати аудіовізуальні продукти спільно з іншими учасниками.

Також ми дуже обмежені у порядкуванні майном, внесеним у статутний капітал компанії. Як наслідок — не можемо списати навіть неліквіди. В ідеалі ми мали б повноцінно розпоряджатися майном — від відчуження до списання. 

В умовах реформування Суспільного мовника всі ці законодавчі обмеження суттєво ускладнюють його розвиток. Відтак зміни в Закон про Суспільне мовлення та в інші закони необхідні. Пропозиції наших юристів уже опрацьовуються МКІП та профільним комітетом ВР.

Фото: сайт corp.suspilne.media, Володимир Шевчук

Джерело: corp.suspilne.media

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду