Учасники заходу обговорили історичний і сучасний досвід використання радіо під час кризових ситуацій, технічні й організаційні аспекти забезпечення безперервного мовлення в кризових умовах, роль «Українського радіо» в інформаційній безпеці та підтримці людей під час війни, диджитал-платформи як сучасний канал доставлення якісного контенту.

Серед промовців були член правління Суспільного мовлення Дмитро Хоркін, заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, перша заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич, ведуча «Українського радіо» Галина Бабій, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована та радниця голови правління Суспільного Ангеліна Карякіна.

  Голова правління НСТУ Микола Чернотицький, ведуча «Українського радіо» Галина Бабій, виконавча продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська, член правління Суспільного Дмитро Хоркін, голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована, радниця голови правління Суспільного Ангеліна Карякіна, голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа

«У 2024 році неможливо уявити іншої теми для розмови, яка звучатиме на різних майданчиках, — це розмова про нове століття “Українського радіо”. 16 листопада 1924 року в Україні вперше зазвучав голос радіо. І цей рік — чудова можливість підбити підсумки першої сотні років і подумати про наступну сотню років. Що перед нами, чого вже досягнуто», — сказала на початку дискусії модераторка панелі виконавча продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська.

 Ірина Славінська

Вона пригадала, що на початку повномасштабного вторгнення саме «Українське радіо» для українців у різних куточках країни було надійним джерелом інформації, а для багатьох — єдиним, воно в ті часи стало одним із символів України. «Люди під час евакуації в дорозі слухали “Українське радіо”, вони писали нам, що для них це було важливим моментом, бо поки звучить “Українське радіо” — Україна стоїть, Україну ніхто не підкорив», — розповіла Ірина Славінська.

«На порозі свого 100-річчя “Українське радіо” не втратило довіри аудиторії»

Про роль радіо під час війни говорив член правління Суспільного Дмитро Хоркін. За його словами, він і уявити не міг, що, дійшовши до сторічного ювілею, радіотехнологія не втратить своєї актуальності, понад те — набуде нового значення під час великої війни.

«Під час відзначення сторіччя “Українського радіо” наше гасло — “Майбутнє сторіччя «Українського радіо»”. Ми не тільки досліджуємо історію цих ста років, ми хочемо подивитись, яким буде його майбутнє. Ми будемо розвивати нові майданчики поширення аудіоконтенту, новинного контенту в аудіоформаті, різних жанрів, які будуть цікаві нашій аудиторії. “Укрпошта” випустить святкову марку до 100-річчя радіо, Національний банк випустить монету, кияни проголосували, а ми підтримали ідею про те, щоб сквер на Прорізній був названий сквером “Українського радіо”, буде книжка з архівними матеріалами, буде фільм Суспільного до сторіччя “Українського радіо”», — розповів Дмитро Хоркін про плани відзначення ювілейної дати.

 Дмитро Хоркін

Але найважливішим, за його словами, є те, що «Українське радіо» на порозі свого століття не втратило довіри аудиторії, і підтвердженням цього є свідчення людей з Ізюма, Херсона, Лимана. «Я пам’ятаю репортаж, який зняла команда Суспільного в Лимані. Там тривали бої перед цим: то наші наступали, то росіяни. Виходить подружжя з українським прапором і каже: “Ми вийшли, бо вже по радіо сказали, що це наші, українські військові”. Таких історій дуже багато. До нас на Хрещатик, 26 приїжджали люди, які вирвалися з окупованих Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Маріуполя за допомогою того оголошення про евакуацію, що ми повідомили по радіо, яке залишалося там єдиним джерелом інформації. І це те, що ми хочемо зберегти, примножити, це те, що складає велику довіру до радіо», — сказав Дмитро Хоркін.

Ірина Славінська пригадала, що в дослідженні Європейської мовної спілки, присвяченому темі радіо в часи криз, ідеться, що в країнах ЄС під час кліматичних криз (повеней, пожеж) зростає слухання радіо, бо це надійний мовник, який працює за відсутності електрики й інтернету.

«У часи блекаутів в Україні це також стає актуальним. Цього року, після тривалої паузи, відновилися цілодобові новини на радіо, це важливо, бо людина може ввімкнути радіо і на початку кожної години почути новини. Наше головне завдання — ми ні на хвилину не маємо зупинити нашого мовлення. І ми це будемо робити», — сказав Дмитро Хоркін.

За допомогою онлайн-ввімкнення до дискусійної панелі долучилася генеральна директорка Шведського радіо, віцепрезидентка Європейської мовної спілки Цилла Бенко.

 Цилла Бенко

«Я маю сказати, що Суспільне робить фантастичну працю. Ви, як і ми, вже 100 років як радіокомпанія. Ми дуже вражені, як ви змогли мовити, показувати висококваліфіковану журналістику, попри те, що відбувається під час війни. В часи, коли багато дезінформації, це дуже важливо. Суспільне — великий гарант цього. Ми здійснювали спільні проєкти у 2017 році, щоб створювати дійсно незалежні медіа в України, зараз це ще важливіше, ніж будь-коли», — сказал Цилла Бенко.

Незалежність і впливовість Суспільного мовника — необхідна умова інтеграції з ЄС

Про євроінтеграцію та європейські стандарти Суспільного говорив під час свого виступу заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко. «Забезпечення незалежності, впливовості Суспільного мовника є необхідним для України для того, щоб інтегруватися в Європейський союз, і що буде контролюватися весь час. Ця тема є найважливішою для того, щоб ми були частиною європейського простору. 100 років радіо — дуже важлива дата і дуже позитивна. У 2005 році Інститут медіаправа, яким я тоді керував, запропонував проєкт, який передбачав дві юридичні особи — одна з них мала бути українське радіо, інша — українське телебачення. А Суспільне означало, що українське радіо та українське телебачення мали бути суспільними мовниками за своєю природою. На сьогоднішній момент я впевнений, що об’єднання було правильним», — розповів Тарас Шевченко.

Він також сказав, що радіо залишається одним із найбезпечніших засобів отримання інформації на окупованих територіях. «Тому що воно не залишає слідів його споживання. Ми розуміємо, що небезпечно на окупованих територіях читати сайти чи телеграм-канали. Тому в цьому ще один плюс і перевага радіо», — пояснив Тарас Шевченко.

 Тарас Шевченко

На підтвердження слів Тараса Шевченка Ірина Славінська пригадала як приклад роботу журналістки «Українського радіо» Маргарити Лазник у тоді ще окупованому Херсоні. «Навіть якщо на блокпостах росіян у тебе з собою радіоприймач, на якому ти щойно слухав український радіоефір, ніхто ніколи не зможе довести, що там було “Українське радіо”. Ти крутиш верньєр у будь-який бік і опиняєшся десь посеред частот на білому шумі й абсолютно безслідно можеш слухати ефір українського медіа», — переповіла Ірина Славінська спогади Маргарита Лазник.

• Читайте також: У Києві обговорюють виклики для свободи слова та роль Суспільного під час війни

Посилення сигналу «Українського радіо» — це питання нацбезпеки

На темі доступності радіо в регіонах і на територіях, де не мовить більше ніхто, зупинилась у своїй доповіді перша заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики Ірина Констанкевич.

«Я апологет радіо. Для мене довіра до Суспільного формувалася саме через довіру до “Українського радіо”, до згенерованих форм і сенсів саме “Українського радіо”. Попри дуже не прості часи, різні періоди як економічного та політичного змісту, “Українське радіо” демонструє динаміку свого зростання», — сказала Ірина Констанкевич.

  Ірина Констанкевич

«Цей голос має звучати й він має бути доступним!», — наголосила вона. Про це йшлося й під час слухань у комітеті, де ще до повномасштабного вторгнення порушували питання щодо радійного покриття в низці регіонів України, куди не досягає сигнал. «Ми тоді сформували рекомендацію, що нам потрібно посилювати сигнал, збільшувати потужності наших передавачів, про те, що нам потрібні інвестиції саме в цю галузь, тому що це питання нацбезпеки. Я думаю, що і надалі воно має так формулюватися. Якщо ми хочемо, щоб Україна не мала прогалин у нацбезпеці, ми маємо в першу чергу формувати цю безпеку в інформаційному просторі. І тут пальма першості, на мою думку, належить “Українському радіо”», — сказала народна депутатка. Вона також пояснила, що голос «Українського радіо» хочуть чути й ті українці, які нині мешкають за кордоном, зокрема й наймолодша аудиторія, яка полюбляє слухати українські казки.

«Звертатися до конкретної людини — й при цьому весь світ має думати, що ти говориш до нього»

Про традиції, які продовжують живити нашу сучасність, про зв’язок поколінь, про те, що ми плекаємо, говорила під час панельної дискусії Галина Бабій, робота якої багато років пов’язана з «Українським радіо».

«Традиції наші — це правда, традиції наші — це довіра, традиції наші — це життя, традиції наші — це говорити до когось конкретного, в конкретний мікрофон, і при цьому весь світ має думати, що ти говориш до нього. Це завдання мені поставили мої старші колеги 37 років тому, коли я прийшла на Хрещатик, 26, і навчили мене саме так із людьми говорити. Мені здається, що в цьому є великий феномен “Українського радіо”. Ти маєш тримати цю людину і цю мільйонну аудиторію без жодного гачка, окрім твого голосу і сенсу, який він доносить», — сказала Галина Бабій.

 Галина Бабій

Вона розповіла, що традиція довіри аудиторії до радіо підтримується і під час війни, зокрема під час нічних ефірів на початку повномасштабного вторгнення. «Я кажу: “Я заступаю на свою зміну, повірте, я буду з вами. Для кого я працюю? Можливо, ви зараз їдете на фронт, везете гуманітарну допомогу? А може, ви чекаєте наприкінці години світової класики? Не хвилюйтесь, усе буде. Це «Українське радіо». А може, ви мама, яка заколисує дитину, вона не може заснути й ви не знаєте, що робити? Просто ввімкніть «Українське радіо», зараз буде гарна музика”. Ви не уявляєте, скільки відгуків ми зараз мали на ці звернення до людей. Вони розуміли, що в хаті є хтось рідний, хоч і невидимий», — розповіла Галина Бабій.

Ще один аспект у роботі «Українського радіо», про який говорила Галина Бабій, це музична спадщина. «У фонді “Українського радіо” є така перлина, якої немає в історії чи фонді будь-якої іншої радіостанції. Це називається “Золоті ключі”. У 70-х роках “Українське радіо”, маючи бус з апаратурою, об’їздило всі села України. Усі, хто тоді пам’ятав музичну спадщину, автентику своїх регіонів, були записані. Це все зберігається у фонді радіо. Уявіть собі, цих людей давно немає, цих пісень давно ніхто не пам’ятає, цих балад, цих оповідок, цього можливо вже немає в побуті, а воно є у нас», — розповіла радіоведуча та повідомила, що має ідею подати це до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

А от завдяки застосунку «Дія» «Українське радіо» можна слухати з будь-якого місця в країні та за кордоном, що допомагає українцям, які опинилися за межами країни, бути на одній хвилі з Україною.

«Диджитал дозволяє забезпечити той спосіб споживання інформації, який задовольняє аудиторію»

Про нові способи доставлення радіосигналу говорила генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована. «Ми маємо забезпечити доступ до цих скарбів радіомовлення, задовольнити потреби різних спільнот, надавати той спосіб споживання інформації, культурного, дитячого, просвітницького контенту, який виробляє Суспільне мовлення на різних платформах. Перед цифровими платформами стоїть великий виклик: чи готові ми технологічно до цього. Ми зараз на порозі зміни способу дистрибуції. Ми розуміємо, що ми змагаємося не лише локально, а й у глобальному вимірі за вуха й очі наших споживачів. Ми перебуваємо у дуже високому конкурентному середовищі», — пояснила Вікторія Мурована.

 Вікторія Мурована

Вона розповіла: щоб витримати цю конкуренцію, Суспільне має бути інноваційним, щоб задовольнити потребу різних спільнот і щоденно розвиватися, для цього впроваджено запуск власного стримінгового сервісу. «Наш новий проєкт “Батьки-засновники”, гостею випуску якого була Оксана Забужко, викликав шквал емоцій від молодої аудиторії. “Це краще ніж п’ять років у школі”, — сказали вони», — поділилася Вікторія Мурована. Звернула також увагу на проєкт «Суспільне. Казки», він був важливим елементом підтримки дітей на початку повномасштабного вторгнення.

«Як людина із диджиталу я впевнена, що цей контент не пропаде і люди будуть споживати його з різних екранів. Коли з’явився проєкт із казками, він трансформувався в аудіоформат в ютубі, з простою анімацією, за минулий рік він отримав понад 500 тисяч переглядів. На подкаст-платформах “Суспільне. Казки” має 800 тисяч прослуховувань. Останній рік подкаст “Суспільне. Казки” входить у топ прослуховувань на Megogo. Торішній Радіодиктант національної єдності має 500 тисяч переглядів в ютубі», — розповіла Вікторія Мурована.

«Сила Суспільного в тому, що ми є на місцях»

Інформаційний контент, новини на Суспільному відігравали особливу роль на початку повномасштабного вторгнення, про що розповіла радниця голови правління Суспільного Ангеліна Карякіна.

«Здається, весь попередній час ми готувалися до цього. У листопаді 2021 року ми завершили об’єднання всіх ньюзрумів, фізично посадили всі ньюзруми в приміщення на Хрещатику, робота вже була налагоджена, але все пішло не в той бік. Єдиний момент, коли я розплакалася під час війни, — це коли картонками прикривала це нове обладнання і вікна, які ми спеціально прорубали. Я стояла біля цих вікон, заклеєних скотчем, і думала “Нащо ми їх тут прорубали? Тут тепер лежить це дороге обладнання — і я не знаю, коли ми сюди повернемося”. Ми повернулись у травні — і ньюзрум знову запрацював», — пригадує Ангеліна Карякіна.

 Ангеліна Карякіна

Вона також розповіла, що на момент початку війни кількість підписників на «Суспільне. Новини» в телеграмі становила приблизно вісім тисяч, зараз — близько 300 тисяч. «У нас була ситуація, у якій редактори й ведучі радіо шукали десь новини, при тому, що ті самі новини шукали команди телебачення. В якийсь момент зрозуміли, що можна підписатися на власний телеграм-канал, там верифіковані новини, і це в принципі одна система. Це, дійсно, був внутрішній прорив, де всі змогли нарешті один одному почати ставити питання: чому ми це пишемо? Як ми це пишемо? Звідки ми беремо новини? Чому радіо поставило цю новину, а телебачення — не поставило? Момент, коли все запрацювало як єдиний організм, — це початок повномасштабного вторгнення. Зараз здається, що це завжди так працювало, але я пам’ятаю час, коли всі працювали автономно, і цієї злагодженості не було», — розповіла радниця голови правління Суспільного.

Вона сказала, що головна цінність Суспільного у тому, що його кореспонденти є у всіх регіонах України. «Ми отримуємо новини звідусіль, де відбуваються події. Ми працювали скрізь, де наступали росіяни у лютому 2022 року. Навіть у Тростянці, де не було великих національних медіа, у нас був журналіст гіперлокальної мережі, який щойно долучився до команди. Це громадянський журналіст, колишній пожежник, який просто на телефон знімав те, що він бачив, і передавав інформацію, якої не було в жодного національного медіа. Сила Суспільного в тому, що ми є на місцях», — розповіла Ангеліна Карякіна.

Фото: Ігор Васильєв