Документальні репортажі та акцент на роботі диджитал-платформ. Як працює Суспільне в містах, де немає боїв

Документальні репортажі та акцент на роботі диджитал-платформ. Як працює Суспільне в містах, де немає боїв

15:16,
28 Березня 2022
2510

Документальні репортажі та акцент на роботі диджитал-платформ. Як працює Суспільне в містах, де немає боїв

15:16,
28 Березня 2022
2510
Документальні репортажі та акцент на роботі диджитал-платформ. Як працює Суспільне в містах, де немає боїв
Документальні репортажі та акцент на роботі диджитал-платформ. Як працює Суспільне в містах, де немає боїв
Розповідаємо на прикладі закарпатської та івано-франківської філій.

Через російське вторгнення чимало журналістів та редакцій вимушено переїхали в області, де немає бойових дій, щоб мати змогу далі працювати й доносити інформацію до своєї аудиторії. У Суспільного ж філії в усіх областях України були ще до війни, й роботу перелаштувати під нові реалії довелося не лише редакціям з областей, у яких тривають бої, а й тим, які перебувають на безпечній території, в тилу. «Детектор медіа» дізнався, як в умовах війни працює Суспільне в умовно спокійних областях, на прикладі двох регіональних філій — закарпатської та івано-Франківської. Розповідаємо, що змінилося в роботі журналістів, як швидко вони підлаштувалися до нових умов, про збільшення читацької аудиторії та втому від цілодобової роботи.

 

Суспільне Закарпаття

За словами продюсера закарпатської філії Суспільного Євгена Тичини, вся робота редакції була перелаштована під умови інформаційного марафону. «Редакцію новин ми підсилили працівниками інших підрозділів філії задля забезпечення роботи в режимі 24/7. Багато працівників узяли на себе раніше не властиві їм функції і максимально увімкнулися в роботу за нових умов. Ми частково задіяли людей з інших філій, наприклад, на радіо. Хоча пропозицій із допомоги маємо більше, як і професійних людей з інших медіа. Ми маємо контакти всіх цих людей і зможемо залучати їх у разі потреби», — каже Євген Тичина.

Як розповів шефредактор відділу новин філії Костянтин Левін, нові правила роботи в умовах війни розробила центральна дирекція. Відповідно до цих змін, зокрема, заборонено знімати в реальному часі наслідки вибухів, пересування військових підрозділів, давати їхні назви, повідомляти про точне розташування блокпостів, а також місць вибухів після авіа- або ракетних ударів. «Кореспонденти та оператори ньюзруму отримали акредитацію обласної військової адміністрації та міністерства оборони. Без цих документів нині працювати неможливо», — каже Костянтин Левін.

Він додає, що редакція Суспільного на Закарпатті дотримується журналістських стандартів протягом останніх п’яти років, і період війни — не виняток. «Стандарти достовірності й точності важливіші за оперативність. І в мирний час неперевірена чи непідтверджена новина не могла потрапити на наші платформи. Під час війни ми ще прискіпливіше ставимося до будь-якої інформації. Обов’язково перевіряємо її у першоджерел: офіційних органів влади, військових, представників поліції, ДСНС, СБУ та прокуратури, — розповідає Костянтин Левін. — Наша робота — оперативно донести людям достовірну, точну, повну інформацію. Вважаю, що виконуємо своє завдання добре, оскільки Центр протидії дезінформації РНБО закликає громадян довіряти офіційним джерелам та Суспільному».

За словами шефредактора, ще в перші дні війни графік роботи журналістів ньюзруму змінився, але вони були до цього готові, адже команда і в мирний час працювала цілодобово в режимі чергування. «У разі надзвичайних подій ми максимально оперативно інформували про це нашу аудиторію на всіх платформах: диджиталі, радіо і телебаченні. Про напад Росії я дізнався о шостій ранку із робочого чату, про це написали наші продюсерка новин і головна режисерка ефіру. Після цього почали попереджати всіх працівників ньюзруму про війну, визначили першочергові завдання та розподілили обов’язки», — каже шефредактор.

Близько восьмої ранку, розповідає Костянтин Левін, практично вся редакція була на робочих місцях, а Вероніка Мороз, продюсерка новин, у цей час працювала на брифінгу голови обласної адміністрації Віктора Микити. «Потім склали графік роботи у воєнний час і працюємо далі: цілодобово інформуємо аудиторію на сайті та в соцмережах про події, знімаємо сюжети, робимо прямі включення у марафон Суспільного та загальнонаціональний марафон, видаємо новинні випуски на телебаченні та двох радіостанціях», — каже Левін.

Керівник диджитал-платформ Суспільного Закарпаття Олександр Курта каже, що з початку повномасштабної війни команда Суспільного намагається цілодобово інформувати аудиторію на всіх платформах — телебаченні, радіо, на сайті та інших онлайн-ресурсах. Проте найоперативніше новини з’являються в телеграмі. «В інстаграмі намагаємося робити акцент на ілюстративності, а от організація роботи сильно не змінилася, позаяк і до війни ми працювали відповідно до всіх журналістських стандартів. Збільшилась інтенсивність роботи, однак попри це ніколи не нехтуємо перевіркою інформації», — розповідає він.

Суспільне Карпати

Продюсерка івано-франківської філії Галина Держипільська каже, що відмінності в роботі ньюзруму до і під час війни — радше психологічного характеру, адже робочий процес час від часу переривають тривожні сирени, тому журналісти вимушені призупиняти роботу, пропускати виходи в радіо- чи телеефіри. «Але, звісно, кардинально змінився сам контент: у новинах у нас тепер багато зведень від військової адміністрації, поліції, ДСНС, а також волонтерські ініціативи і все, що так чи інакше пов’язано з війною, хоч ми і перебуваємо зараз в тилу», — розповідає продюсерка.

Вона додає, що журналістів ньюзруму залишилося зараз небагато, але їм вдається наповнювати новинні випуски важливою інформацією, розповідати про найцікавіші ініціативи й рух опору російській агресії. «Із нового — у нас з’явився формат документальних репортажів для ютуба. Мені особисто він дуже подобається. В ньому насправді багато журналістської та операторської роботи, хоча в підсумку виглядає, ніби знімальної групи і немає, ніби ти сам спостерігаєш за тією чи іншою ситуацією, — каже Галина Держипільська. — Також ми зараз зосередились на пошуку унікальних історій тих людей, які потерпіли від війни, або ж навпаки — допомагають потерпілим. Є й такі, що в собі поєднують одне з другим».

За словами продюсерки, коли 24 лютого в Івано-Франківську пролунав перший вибух, у перші години це вибило команду зі звичного робочого режиму, але того дня практично весь колектив вийшов на роботу, за винятком працівників із дітьми, яких за таких обставин не могли залишити самих удома. «Того дня ефіри ми відпрацювали в повному обсязі, навіть більше — новини оновлювали одразу по мірі надходження важливої інформації. Проблема виникла з нашою щоденною телепрограмою “Сьогодні. Головне”, найперше через те, що основну увагу зосередили на об’єднаному телерадіомарафоні, який одразу почали забезпечувати провідні центральні канали, і робити гостьові студії на місцях було недоцільно, — розповідає продюсерка. — По-друге, ми нещодавно переїхали в нове орендоване приміщення і не встигли обладнати повноцінну телестудію, тож проблема була і в тому, аби знайти і запросити спікера, і в тому, що немає куди поки запросити. Радіожурналісти натомість змогли швидко переформатуватись і відразу налагодили роботу із забезпечення ефірів у тих відрізках, які нам запропонували».

Продюсерка каже, що цілодобовий режим роботи не став проблемою для працівників філії, бо було розуміння, що це необхідно. Хоча кореспондентів у перші дні війни було мало: декілька людей мусили працювати дистанційно, а на роботу виходила буквально пара знімальних груп, які мали забезпечувати повноцінні випуски новин. «Втім наш диджитал-відділ запровадив цілодобові чергування ще за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення. Знаю, що їм важко, але ніхто за весь цей час не пожалівся, бо є розуміння, наскільки інформаційний фронт зараз важливий», — розповідає вона. Й додає, шо акцент у роботі філії зараз саме на диджитал-платформи. «Для мене дуже важливо, що таке розуміння є і в колективі, тому всі відпрацювання кореспондентів, знімальних груп, випускових, радіожурналістів наповнюють і диджитал-майданчики. Відео, статті, записи радіоефірів — все це є на тих чи інших цифрових платформах філії, — каже Галина Держипільська. — Саме завдяки такому підходу, коли всі працюють в одному загальному інформаційному потоці, у нас зросла аудиторія на диджитал-майданчиках. Найбільше — на ютуб-каналі, де маємо до 2 млн 700 тисяч переглядів, у сім разів виросла аудиторія в телеграмі, втричі побільшало оригінальних переглядів на сайті, в декілька разів збільшилась аудиторія у фейсбуку, інстаграмі та вайбері».

Продюсерка додає, що в умовах війни журналіст має бути ще й трохи психологом. «Ми зараз у тилу, тому правила в роботі у нас такі, як і були. Ми уважно ставимося до аналізу та перевірки інформації. Зараз просто додались такі нюанси, як акуратне висвітлення інформації щодо вибухів та інших явищ воєнного часу, робота з людьми, що потерпіли від агресії, які втратили рідних, домівки», — каже Галина.

За її словами, всі журналісти філії працюють зараз в Івано-Франківській області й не виїжджають у місця, де тривають бойові дії. «І хоч ми всі не почуваємось тепер у безпеці, але все ж навіть доба без повітряних тривог дає відчуття спокою, на відміну від тих гарячих регіонів, де такої розкоші, як звичайний шум міста без сирен, уже місяць немає, — розповідає Галина Держипільська. — У нас зараз працює звукорежисер із Києва, з центральної дирекції НСТУ, який вимушений був із родиною переїхати до Івано-Франківська. І якраз вакансія звукорежисера у нас була. Були запити на журналістські посади, але в нас наразі саме таких вакансій немає. Інших колег із Суспільного в нас поки не було».

Фото: Суспільне Карпати

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
кадри
18:20 / 04.04.2022
Йде війна, а для декого "зарплата за розкладом". Її обсяг не змінився. Хоча більшість працівників суспільного перебувають на простої і отримують лише третину зарплати. "(ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації») Розмір посадового окладу голови та членів правління АТ «НСТУ» встановлюється Наглядовою радою АТ «НСТУ» у відповідних контрактах. До структури оплати праці голови правління в березні 2022 року входять заробітна плата по окладу та надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Загальний обсяг виплачених коштів голові правління АТ «НСТУ» після оподаткування (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%) становив 233 382,50 грн. До структури оплати праці у березні 2022 року шести членів правління входять: заробітна плата по окладу, оплата праці за дні у відрядженні, компенсація відпустки при звільненні. Загальний обсяг виплачених коштів членам правління АТ «НСТУ» за місцем роботи після оподаткування (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%) становив 1 075 337,92 грн."
глядач
21:54 / 29.03.2022
Саме так. Знищили все. Працювати нікому. Воєнний час виявив всю недолугість цієї псевдореформи. Після Перемоги треба все міняти. Головне - дочекатися! Все буде Україна! І справжнє суспільне! Для людей!
Figna
20:45 / 29.03.2022
Хоча кореспондентів у перші дні війни було мало: декілька людей мусили працювати дистанційно, а на роботу виходила буквально пара знімальних груп, які мали забезпечувати повноцінні випуски новин. - бо всі філії були буквально знищені Аласанія. Залишились тільки стіни і технічні працівники, що забезпечували ретрансляції дурні з Олівця.
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду