Суспільний мовник проведе навчання для майбутніх журналістів у 30-ти громадах у трьох областях
Суспільний мовник проведе навчання для майбутніх журналістів у 30-ти громадах у трьох областях
Національна суспільна телерадіокомпанія України розпочинає розбудову гіперлокальної мережі журналістів, які працюватимуть в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ) і містечках.
Пілотний проєкт запустять у Харківській, Чернігівській та Сумській областях за фінансової підтримки Королівства Нідерландів у межах програми Матра. Про це йшлося під час панельної дискусії Lviv Media Forum 2021 — «Не переїжджай у Київ».
Він триватиме 16 місяців і складатиметься з трьох етапів: зустрічі представників Суспільного з мешканцями і представниками влади у 10-ти громадах у кожній області (упродовж трьох місяців), навчанні (яке триватиме кілька місяців) та піврічній співпраці з двома універсальними журналістами у кожному регіоні.
За словами генеральної продюсерки регіонального мовлення на Суспільному Марії Фрей, в ОТГ «інформація тримається в одних руках, подається однобічно», тобто часто лише місцева влада подає новини на своїх платформах, немає незалежної журналістики. Через це Суспільне хоче бути присутнє на рівні громад і не почуватися «заїжджими гастрольорами», а «бути природними у локальному просторі».
Суспільний мовник за допомогою донорів планує відшукати і навчити людей, які хотіли б працювати у своїх громадах і пов’язати свою кар’єру з медіа.
Для участі у програмі гіперлокальної мережі потрібно буде заповнити анкету, написати мотиваційний лист та упродовж 3 місяців добре навчатися.
Журналісти в регіонах мають працювати з відео, аудіо, фото і текстом, створювати контент із дотриманням стандартів і місії Суспільного та поширювати інформацію по налагодженій системі Суспільного мовника.
«Упродовж трьох місяців Суспільне проведе дослідження. Ми особисто відвідаємо по 10 громад у кожній області, зустрічатимемося з мешканцями і представниками влади і пропонуватимемо їм долучитися до програми гіперлокальної мережі журналістів. Далі декілька місяців триватимуть модулі навчання. У результаті цього навчання має вийти велика сітка, яка могла б уже працювати. Наша остаточна мета – знайти по 2 якісних журналісти на кожний регіон, які за донорські кошти працюватимуть із нами пів року. Вони мають створювати інформаційні приводи , висвітлювати життя громад і переміщуватися поміж громадами», – розповіла Марія Фрей.
Вона зазначила, що цільова аудиторія Суспільного – це люди, які хочуть добре жити.
«З цією аудиторію ми плануємо працювати у проекті гіперлокальної мережі. Ми хотіли б, щоб співпраця з журналістами упродовж пів року спонукала покращувати життя громади», – додала пані Фрей.
За функціонування гіперлокальної мережі відповідатимуть в основному продюсери філій Суспільного та шеф редактори новин філій Суспільного. У планах компанії, щоб до 2025 року мережа журналістів покрила все прикордоння.
Член наглядової ради Суспільного мовника Євген Глібовицький зауважив, що на локальному рівні мають бути люди, які даватимуть достовірну інформацію.
«Суспільне має дати можливість людям відчувати, що їхні права захищені. Якщо ми хочемо, щоб люди мали рівний доступ до прав, то це означає, що засоби комунікації мають бути поза владою і бізнесом. Ми йдемо туди, де ніхто не ходив», – сказав він. За словами пана Глібовицького, були точкові і нетривалі спроби створити на локальному рівні медіа, які б існували за передплату і були незалежними.
Голова правління НСТУ Микола Чернотицький підкреслив, що компанія з кожним роком все більше коштів виділяє на виробництво регіонального контенту на аутсорсі. Він навів приклад, що у 2018 році на регіональний контент було спрямовано 2 млн грн., у 2021 – 38 млн. грн. Пан Чернотицький нагадав, що у грудні 2020 року на конкурсі відібрали 68 телепроєктів, які вироблятимуть для філій на аутсорсі. 30 із них мають показати в ефірі до кінця 2021 року. До 30 вересня приймаються заявки на черговий мистецький конкурс на виробництво проєктів для регіонів. На один проєкт виділятимуть від 50 000 до 1 000 000 грн. За його словами, Суспільне завдяки конкурсам створює умови, щоб продакшни в деяких містах розвивалися, а в деяких народжувалися.
Нагадаємо, журналісти-відеографи згодом мають працювати у кожній області. У НСТУ планують, що орієнтовно з 2022 року компанія зможе забезпечувати робочі місця для цих людей, уже без грантової підтримки.