10 травня члени редакційної ради НСТУ провели своє перше виїзне засідання в Луцьку на базі Волинської філії («UA: Волинь»). На сьогодні до складу редради НСТУ входять Ольга Вакало (Запорізька філія, голова редради), Юлія Шелудько («Українське радіо», секретар редради), Ігор Бенцал (Тернопільська філія), Костянтин Лоцман (Волинська філія), Тетяна Рихтун («UA: Крим»), Владислав Грузинський («UA: Перший»), Ірина Славінська (радіо «Культура»), Володимир Носков (Харківська філія), Ірина Коваль («UA: Донбас»), Ольга Шевчук (Рівненська філія), Анастасія Гудима (Львівська філія), Микита Чибар (Волинська філія), Антоніна Коваль (Закарпатська філія) і Світлана Мех (Волинська філія).

Редакційна рада розпочала повноцінну роботу з травня 2018 року. Одне з її головних завдань — розробити правила, за якими працюватимуть усі творчі працівники НСТУ. За цей час редрада НСТУ ухвалила рекомендації щодо висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях, розробила редакційний статут НСТУ, який встановлює вимоги до створення та поширення журналістами інформації, а також регламентує діяльність редакційної ради, підтримала проект Меморандуму про стандарти висвітлення виборчих кампаній тощо.

У Луцьку редрада НСТУ мала доопрацювати регламент та проголосувати за зміни до редакційного статуту.

«Детектор медіа» розпитав у голови редради НСТУ Ольги Вакало, наскільки продуктивно пройшло виїзне засідання, про фінансування редради, де можна ознайомитися з їхніми документами та рішеннями, а також про те, як редрада працюватиме з філіями, щоби працівники Суспільного по всій Україні знали й дотримувалися вимог до створення та поширення інформації.

– Ольго, чому вирішили провести виїзне засідання редради НСТУ? Чи практикувала раніше редрада подібні поїздки у філії Суспільного?

– Раніше всі наші «живі» засідання відбувалися в Києві, або по Skype. Наразі перед нами стоїть надзавдання оживити редради філій і налаштувати горизонтальну та вертикальну комунікації, щоб ми стали єдиним організмом, і для цього нам потрібна співпраця з філіями. Ми хотіли би зробити ще одне виїзне засідання найближчим часом. Поки на це є фінансування Офісу Ради Європи в Україні, але цей проект завершується в липні, далі наше фінансування під питанням, тож ми можемо говорити тільки про наміри й бажання, а не про плани.

– Чи вам вдалося за останнє засідання розглянути всі питання, які планували?

– Спочатку планувалося дводенне засідання, але довелося обмежитися одним днем і працювати продуктивно, бо питань вистачало – окрім головного мозкового штурму, якому це засідання і було присвячено, додалося попереднє «домашнє завдання». Із наміченими завданнями таки впоралися, хоча одразу почали відставати від графіку, бо запланована на початок дня екскурсія Волинською філією зацікавила усіх членів редради понад закладену на не годину часу – лучанам  було що показати, якими здобутками поділитися. Там ми у прямому і переносному сенсі «звірили годинники» і далі перейшли вже до виконання програми.

Ключове питання засідання стосувалося активізації роботи редрад у філіях. Ми зробили перший крок: на три наступні місяці намітили ціль і розписали ключові результати, які можна «поміряти», розписали відповідальність кожного члена редради НСТУ за комунікацію із редрадами конкретних філій. Створили своєрідний прототип, як це буде відбуватися. І протестували його. Ми хочемо, щоб підвищувався професійний рівень колег усієї компанії, щоб ми не карали, а виправляли помилки й надихали працювати далі.

– Чи відбулося голосування за зміни до редакційного статуту?

– Зміни до редстатуту ПАТ «НСТУ» були нами узгоджені на попередньому квітневому Skype-засіданні, тут наживо мали тільки проголосувати за них  У нас був трохи недопрацьований на згаданому засіданні регламент, це ми теж у Луцьку зробили та ухвалили. Якщо зміни до редстатуту потребують ухвалення наглядовою радою НСТУ, то регламент – це наш внутрішній документ, який не треба окремо затверджувати. Для нас дуже важливо, щоб усі ці документи були живими, щоб редакційний статут став настільною книгою, щоби не тільки члени редради НСТУ, які його писали (у цьому місці подяка Ігорю Розкладаю за юридичний супровід нашої діяльності) й усі творчі працівники НСТУ знали статут і спиралися на нього. Хочемо, щоб за наступні три місяці нам вдалося впровадити цю ідею на практиці бодай комунікації із редрадами філій.

– Упродовж свого існування редрада затвердила кілька документів. На жаль, їх наразі немає у вільному доступі. Чи планується створення сторінки редради, наприклад, на сайті «UA: Суспільне мовлення», де є всі документи наглядової ради та правління НСТУ?

– Вікторія Сидоренко зі свого боку робить все наразі можливе, щоб це сталося. Відповідний департамент цифрових платформ знає про те, що нам потрібна «кнопка» для звернень і сторінка. Поки цього не вдалося реалізувати, нам кажуть, що наразі немає ресурсу й часу. Член правління НСТУ, а наразі в. о. голови правління Микола Чернотицький обіцяє нам пришвидшити цей процес. Поки що всі наші документи зберігаються в секретаря редради і в нашій «хмарці». Ми хотіли б, щоб усі наші протоколи й рішення були опубліковані.

– Скільки членів редради взяли участь у виїзному засіданні?

– Нас було десять із чотирнадцяти.

– У статуті НСТУ зазначено, що має бути 15 членів редради.

– Членкиня Анна Строкань, яка йшла за квотою наглядової ради НСТУ, на жаль, залишила НСТУ, а отже і  редраду. Тепер просимо наглядову раду НСТУ обрати їй заміну. У кожному разі, кворум наявний, хоча ми би хотіли, щоб у редраді були всі 15 членів.

Як відомо, членів редради обирають у такий спосіб: п'ять членів призначаються наглядовою радою, п'ять обираються загальними зборами творчого колективу НСТУ і п'ять призначаються на конференції редакційних рад відокремлених структурних підрозділів телерадіокомпанії.

Після кадрової реформи, у квітні 2018 року, нас лишилося 12, далі до серпня 2018-го ще четверо пішли за власним бажанням. А Мирослав Поляковський, який був обраний заступником голови редради, пішов бо став менеджером Закарпатської філії НСТУ. (У статуті НСТУ зазначено, що менеджери не можуть бути одночасно членами редради. — Ред.). Тепер у мене один заступник Ігор Бенцал.

Зауважу, що коли редрада з-поміж своїх членів обирала голову, було три кандидати. Тоді вирішили, що той, хто набере найбільше голосів, стане головою, двоє інших — заступниками. Врешті, завдяки Офісу Ради Європи в жовтні-листопаді минулого року були проведені і загальні збори, і конференція редрад філій.  Так ми дообрали повний склад. Але у травні знову залишилися без однієї людини.

– Чи останнім часом надходили до вас звернення про порушення редакційного статуту? У грудні редрада НСТУ підтвердила, що «Схеми» порушили редакційний статут Суспільного. Про це йшлося у відповіді редакційної ради члену наглядової ради НСТУ Олексію Паничу.

–  У відповіді йшлося про часткове порушення редакційного статуту в одній з програм розслідувань. Наразі до нас надійшло ще одне звернення, яке будемо розглядати на наступному засіданні. Творчі працівники НСТУ — це і є наш клієнт, ми не працюємо на зовнішнього споживача, для цього в нас немає ресурсу.

– Якщо слухача чи глядача не задовольнить якась програма чи гість, то звертатися з цим потрібно не до вас?

– Це питання до менеджменту. Якщо менеджменту потрібна буде фахова рекомендація, то він може звернутися до нас. Про це все написано в регламенті, який ми ухвалили. Єдине, до внутрішніх звернень від творчих працівників та об’єднань НСТУ, якими ми і займаємося, ми додали звернення від авторитетних медійних організацій, які говорять з нами «тією ж мовою» тобто розуміють про порушення яких стандартів йдеться.

– Чи до професійного товариства відносяться колишні працівники НСТУ, які мають зауваження до реформи і змін і критикують те, що відбувається на Суспільному?

– Якщо вони звертаються через організації, які фахово здійснюють моніторинг, будь ласка. Ми розглядаємо творчі і професійні моменти, визначаємо, чи було конкретне порушення нашого редакційного статуту і ухвалюємо колективне рішення. Ми не виносимо адміністративних висновків.

– Якби донор вас не підтримував, чи могла би функціонувати редрада НСТУ?

– Із травня 2018 року наші засідання проходили за фінансової підтримки Офісу Ради Європи. НСТУ забезпечує нас приміщенням, необхідним для роботи обладнанням, але не може компенсувати витрати на дорогу і перебування. Крім того технічно організовує наші  скайп-засідання. Ми вдячні за все це. Але віртуального контакту замало. На даному етапі нам важливо проводити брейнштормінги, і це реально робити тільки наживо. Офіс Ради Європи допомагав редраді з квитками, оскільки всі члени живуть і працюють у різних містах, та при потребі — з ночівлею.

На нашу думку, для забезпечення стабільної діяльності редради мають виділятися кошти  НСТУ.

– Зважаючи на те, що Суспільне на 50 % недофінансоване, чи є надія, що в компанії виділять кошти на функціонування редради?

– Нам кажуть, що немає грошей, але ми також один із органів НСТУ і нагадаю, працюємо безоплатно, на громадських засадах. Згідно зі статутом, редрада має провести на рік чотири обов’язкових засідання (щоквартально). Ми хотіли би збиратися мінімум шість разів: чотири рази щоквартально в Києві і два виїзних засідання у філії, або чотири засідання виїзних і два — в Києві.

Ми плануємо подавати до правління НСТУ й наглядової ради НСТУ проект наших фінансових і ресурсних потреб, аби фінансування редради йшло окремою статтею. Маємо сподівання, що в розрахунках нам допоможуть бухгалтери НСТУ.

Фото: Фейсбук Юлії Шелудько, Вадима Міського