Про це сайту «Суспільне мовлення» сказав член правління НСТУ Микола Чернотицький, який відповідає за роботу з філіями.

«Моніторинг виявив проблеми з якістю контенту. На каналі "Житомир" були матеріали з ознаками замовності. Зважаючи на те, що Василь Головецький пропрацював на філії досить тривалий час, йому запропонували піти за згодою сторін. Він прийняв цю пропозицію і пішов із посади. Це месендж для всіх директорів філій. Ефіри моніторяться, за їхніми результатами будуть прийматися рішення. Суспільний мовник – це насамперед якість і відсутність "джинси". Василь Головецький – перший керівник, який потрапив під "потяг" Суспільного, що набирає обертів», – пояснив Микола Чернотицький.

За його словами, тимчасово виконуючою обов’язків призначили заступницю директора виконавчого філії з фінансових питань Оксану Кучменко, в якої є великий досвід роботи у телерадіокомпанії. 

«Найближчим часом ми будемо запроваджувати систему конкурсів на виконання обов’язків керівника. В даному випадку це тимчасова заміна. З першого вересня ми будемо розглядати питання про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника чи, можливо, оголосимо конкурс на обрання директора», – додав пан Чернотицький.

Він зазначив, що моніторинги проходять вибірково. У НСТУ поки що не має системи глобального моніторингу та через деякий час вона буде побудована. 

Нагадаємо, в статті Наталії Данькової «Інформаційний вектор каналу «Житомир»» йдеться про те, що Житомисська філія розпочала реформування та їй  належить пройти ще довгий шлях. Василь Головецький пояснив, що після входження в систему суспільного мовлення телекомпанія провела оптимізацію й «позбулася частини непрофесіоналів».

Моніторинг, який проводила ГО «Детектор медіа» у 2016 році, також виявив порушення журналістських стандартів у новинах телеканалу «Житомир». Якщо у вересні 2016 року експерти помітили ознаки замовності у 14 % сюжетів, включених до моніторингу, то в жовтні 2016 року таких матеріалів значно більше — 9 із 40 оцінених, або 23 %. Вісім із них експерти віднесли до таких, що мають ознаки політичної замовності, а один — комерційної.