Сайту Суспільне Новини — рік

2 грудня новинному сайту Суспільного suspilne.media виповнюється рік. Наразі над його наповненням працює команда з усіх регіональних філій Суспільного: команди діджитал-редакцій, телебачення та радіо.

Тетяна Кисельчук, генеральна продюсерка цифрових платформ

Новинному сайту suspilne.media — 1 рік. Чи збулись ваші очікування щодо цього медіаактиву?

На сто відсотків. Задовго до того, як сайт був створений, я знала, як він буде виглядати, які розділи в ньому будуть, яка логіка, і головне — очікувала визначені цифри по аудиторії. Коли я говорила про сім мільйонів переглядів за рік, мені казали, що це неможливо. Але я знала, скільки новин у нас виходитиме щодня, скільки редакцій буде працювати, наскільки в нас розгалужена сітка соціальних мереж. Тому просто все розрахувала. І от минув рік — і сайт виріс у більш ніж 10 разів: від 340 тис. унікальних користувачів та 670 тис. переглядів у грудні 2019 року до понад трьох мільйонів унікальних користувачів і більш ніж восьми мільйонів переглядів у листопаді 2020 року.

Як ви створювали сайт? Як досягали показників?

Спочатку треба було зробити низку важливих кроків: 

  1. Знайти грант. У нашому випадку — внести сайт в уже наявний грант.
  2. Провести тендер і обрати фахову компанію розробників (у нашому випадку — Genesis).
  3. Створити регіональні діджитал-команди. 
  4. Знайти досвідченого і ціннісно Суспільного шефредактора, якою стала Оксана Денисова.
  5. Знайти висококласного фахівця з цифрової дистрибуції — Андрія Боборикіна. 

Після цих кроків результат був ймовірний. Далі — важка щоденна робота кожного редактора в кожному регіоні України. І от завдяки їхній роботі успіх уже став реальним. Отже, цей сайт — повністю командна робота. 

Андрій Боборикін,  директор цифрового маркетингу Суспільного

Ваш департамент розробляє маркетингову стратегію цифрових платформ Суспільного. Розкажіть про неї детальніше. Яке місце в ній належить сайту Суспільне Новини?

Стратегія маркетингу в медійних цифрових проєктах — це, по суті, стратегія дистрибуції контенту. Наша стратегія базується на дистрибуції на платформах Facebook та Google. У квітні я писав детально про те, як це працює, тут. Сайт Суспільне Новини є ключовим проєктом для нас, тому все, що ми робимо, передусім стосується його.

Під час запуску йшлося про те, що вебресурс працюватиме в режимі MVP (minimum viable product). Це означає, що робота над удосконаленням сайту не припиняється з його запуском. Розкажіть, будь ласка, що було зроблено за рік?

За рік ми зробили багато роботи щодо технічної оптимізації сайту, а також створили секції, присвячені спорту та культурі, які мають окремі головні сторінки. Наша ціль — об'єднати весь digital Суспільного в єдину екосистему як ззовні, так і з технічного боку. Більшу частину того, що ми запланували зробити цього року в цьому напрямку, ми зробили.

Ви щомісяця аналізуєте аудиторію новинного сайту. Який контент найбільш популярний?

В новинах не дуже доречно використовувати слово «популярність», адже «популярними», тобто тими, що збирають багато переглядів, зазвичай є теми, які безпосередньо стосуються життя людей — їхнього побуту, соціальної захищеності, фізичної безпеки. Тобто це матеріали про проблеми громад — у тому числі новини про ДТП, кримінал та соціальні потрясіння. Це все читають найактивніше. Завдяки роботі наших регіональних філій ми маємо змогу оперативно про це писати, тож я вважаю, що саме в такому контенті — новинах місцевих громад — і полягає наша відмінність від інших видань та сила.

Скільки часу потрібно, на вашу думку, щоб стати топовим вебресурсом на українському медіаринку і як цього досягти?

Просування медійних проєктів, окрім експертизи, залежить також від часу й фінансування. За рік ми зробили шалений стрибок та органічно, без суттєвих інвестицій, зросли в десять разів. За десять років кар'єри в медіа я ще такого не бачив. Але для того, щоб увійти в топ українських медіа, потрібно трохи більше часу і все ж таки певні інвестиції в зростання. Тут треба також зауважити, що, на відміну від наших комерційних конкурентів, ми не можемо дозволити собі з точки зору редакційних стандартів використовувати клікбейт, публікувати гороскопи, рецепти ліків тощо — ці рамки, зумовлені нашою місією і взагалі сенсом існування Суспільного, роблять наш шлях до більших показників складнішим. Але те зростання, що ми побачили протягом 2020 року, свідчить, що попит на наш контент є, і це надійний фундамент для майбутнього розвитку проєкту.

Оксана Денисова, шефредакторка сайту Суспільне Новини

Яким був цей рік?

Я прийшла на Суспільне за два місяці до початку роботи сайту, наприкінці вересня 2019 року. І весь час із того моменту й до запуску сайту ми займалися його розробкою, набирали колектив, займалися суміжними справами. Після запуску розпочався кропіткий процес добору контенту, який триває щодня, відтоді й донині. Адже редакція Суспільного доволі велика, є не тільки діджитал-команда, а й телевізійники і радійники, тобто контенту дуже багато. Але загалом рік був хороший, тому що, по-перше, ми дуже розвинулися і зросли, а по-друге, ми всі в діджиталі стали друзями, попри те, що іноді я на них гримаю. Я дуже ціную людей, які працюють тут, і вважаю, що ми робимо хорошу справу, водночас піднімаючи рейтинги Суспільного. 

Чи дуже змінилася за цей час команда?

Я прийшла сама, без команди, я її набирала. Кілька людей пішло, але ми залишилися на зв’язку. Вони пішли тому, що зазвичай редактор новин пропускає через себе дуже багато інформації, яку треба обробити, перевірити, проаналізувати й видати у зрозумілому для кожного читача форматі. Ментально це доволі непроста праця. Й у кожного редактора настає момент, коли він не може і не хоче більше ніколи в житті бачити перед очима стрічку новин. Тому комусь потрібен відпочинок, хтось хоче працювати не в такому шаленому темпі, і цілком має на це право. З різних причин пішло кілька людей, але ми всі однозначно й досі друзі. 

Розкажіть про свою теперішню команду

Я довгий час була без заступника, через пів року роботи сайту я знайшла Юлю Рябчун, роботою якої я дуже задоволена. До моменту її появи я не могла спокійно спати, бо мала спостерігати за стрічкою з 7 ранку до 12 ночі. Тепер, коли Юля на зміні, я можу спокійно спати і взагалі у стрічку новин не зазирати. Мої редактори — прекрасні фахівці, їх шестеро, працюють позмінно 3х3 і плюс один редактор вихідного дня. Це не велика кількість редакторів у діджиталі, як для такого сайту. У нас ще є спорт і культура, там працює по кілька людей, і вони відповідають за окремі сайти. Це важка робота, враховуючи те, що у конкурентів (наскільки я знаю) мінімум по 10 людей в редакції на головній (загальнонаціональній) сторінці сайту, а у нас їх всього шестеро.

Хто займається телеграм-каналом Суспільне Новини?

Усі соцмережі Суспільного ведуть редактори Суспільного діджитал. В  телеграм-каналі й фейсбук-сторінці не вказується авторство, але окремих новинних SMM-ників у нас немає. Ми виходимо з того, що найкраще у своєму матеріалі орієнтується автор, тому в більшості випадків кожен редактор «розганяє» свої новини сам. 

Як ви пережили місцеві вибори? 

Це далеко не перші вибори в моїй кар’єрі, навіть не пам’ятаю, які вони за рахунком. І кожного разу я собі присягаюся, що більше ніколи в житті не хочу цього бачити. Але цього разу все, на диво, минуло доволі легко. Вибори були місцевими, тому основний «удар» взяли на себе регіони, і блискуче впоралися з роботою. Кожен регіон чудово відписав свою виборчу кампанію, нам залишалося тільки збирати їхні матеріали в узагальнені тексти й моніторити вибори в Києві та області. Я думала, що нас завалить купою непотрібного контенту, але разом ми нормально впоралися з потоком інформації.

Розкажіть про взаємодію з регіонами, як це відбувається?

— У нас є регіональні філії, у діджитал-редакції кожної з них працює по кілька людей. Вони, так само як і ми, співпрацюють зі своїми радійниками й телевізійниками. Регіональні радіо та телебачення надають контент, який діджитал трансформує в напівгазетний вигляд, тому що формати теле-, радіо- та діджитал-новин суттєво різняться. Щоб інформація була читабельною, її треба трансформувати, ми робимо це в Києві, вони роблять це в регіонах. Ми з Юлею контактуємо з регіонами напряму, зв’язок налагоджено. На даному етапі роботи в діджиталі проблем із цим я не бачу. 

Ви поставили високу планку і щомісяця сайт потрапляє до моніторингів як видання без джинси й при цьому демонструє постійне зростання. Як ви цього досягли?

Ми маємо одночасно два завдання, які в сучасному інформполі дуже часто між собою несумісні. Перше — враховувати специфіку діджитал-контенту і  запити переважної частини інтернет-аудиторії, аби зростав трафік і цифри. Друге — дотримуватися стандартів Суспільного мовника. Тому третє і головне наше завдання — знайти баланс між двома першими. 

Зазвичай кожен шефредактор певним чином «підганяє» стиль подання інформації під той, за яким він звик працювати. Шефредактор і команда читають стандарти, команда пише, редактор коригує, і з часом це все стає «на колеса». Однак у мене від самого початку не було проблем, я набрала людей, які мають досвід роботи у професії й чудово орієнтуються в журналістських стандартах. Було багато технічних моментів, а от щодо контенту в мене взагалі ніколи не було з ними проблем. 

У підсумку: 

  1. Наразі ми стабільно щомісяця пишемо для аудиторії в понад три мільйони людей.
  2. Разом із кількома колегами з інших видань ми посідаємо перші рядки професійних рейтингів. 
  3. Ми в «білому листку». «Білий листок» — це внутрішня цехова категорія, в якій журналісти між собою визначають, які ЗМІ можна цитувати без перевірки. Так от, знайомі колеги, яких я маю багато, кажуть, що ми у цьому списку. Вони цитують нас, не перевіряючи інформацію по другому колу. Це не офіційний, а лише внутрішній рейтинг, але він є показником довіри до нас з боку професіоналів, тому це я теж вважаю досягненням.

Чого зараз немає на сайті? Щоб ви хотіли б додати?

Мене все влаштовує. Щодо контенту, немає таких тем, про які ми не можемо написати. Загальнонаціональна політика, міжнародка, соціалка — все добре. Але мене особисто найбільше тішать історії, які нам приносять регіони та наші читачі. 

Розкажу три історії.

  1. Колись ми на ФБ поставили відео про чоловіка із Закарпаття з інвалідністю, який жив один. Через тиждень мені написав його племінник. Він розказав, що його мати — двоюрідна сестра цього героя і попросив контакти, тому що вони його втратили й хочуть знайти. Ми зв’язалися з місцевою редакцією, щоб вони їх сконектили. 
  2. Нещодавно наша редакція Карпат рятувала лелеку. У селі на Франківщині до жінки прибився лелека, який не міг літати, а жінка не мала грошей, аби вивезти його в зоопарк і переймалася, щоб він не замерз, бо йде зима. Нам написала читачка й попросила поради у цій ситуації. Наступного дня наша регіональна знімальна група з Франківська поїхала у той дім, спакувала лелеку, відвезла в національний парк, зняла сюжет. Лелека живий, тепер не замерзне, всі раді, всі щасливі.
  3. Наступного дня після порятунку лелеки нам написала дівчина з Волині про те, що на Луцькому озері мерзне лебідь з поламаним крилом і місцевий зоопарк не може його вивезти. Я сконектила читачку з нашою Волинською редакцією, вони надали їй контакти волонтерів, які можуть допомогти вивезти лебедя і передати в зоопарк. 

Саме тому ми пишемо не лише про політику, бюджети та міжнародні події. Насамперед нам цікаві звичайні людські історії, так само як і нашій аудиторії. Це історії для суспільства і про суспільство. І я дуже рада, що наші глядачі, слухачі й читачі дають нам позитивний фідбек: вони просять нас про щось, ми допомагаємо, вони дякують нам, і це круто.

У принципі, я вважаю, що саме таким і має бути Суспільне. Мені байдуже, що про мене чи про нашу редакцію думають депутати або інші політичні діячі. Може, вони вважають, що тут ще й досі УТ-1, на здоров’я, хай думають, що хочуть. Але мені важливіша думка того водія бла-блакару, який безкоштовно підвіз нашу шефредакторку SMM, коли дізнався що вона працює на Суспільному. У мене є відео і я можу це відео надати. Цей водій сказав тоді: «Подякуйте Зурабу Аласанії й усій вашій команді за те, що ви зробили з УТ-1 нормальну компанію і нормальний канал». Особисто мені важлива думка цього водія й інших українців, які дають нам позитивний фідбек. Якщо ж цей фідбек негативний, це теж нормально, значить нам є куди розвиватися.

Джерело: сайт corp.suspilne.media

comments powered by Disqus