Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 22–27 листопада 2021 року

Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 22–27 листопада 2021 року

13:55,
7 Грудня 2021
3787

Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 22–27 листопада 2021 року

13:55,
7 Грудня 2021
3787
Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 22–27 листопада 2021 року
Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 22–27 листопада 2021 року
На звітному тижні листопада в новинах «UA: Першого» порівняно з попереднім періодом моніторингу в червні 2021 року стало відчутно більше порушень стандарту відокремлення фактів від думок і трохи більше, ніж у червні, було порушень стандарту повноти інформації.

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства «Укрінформ». Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а «Укрінформ» інакше, — в таких випадках правильною вважається подача факту суспільними мовниками.

Для збільшення зображення клікніть на нього

На звітному тижні листопада в новинах «UA: Першого» порівняно з попереднім періодом моніторингу в червні цього року стало відчутно більше порушень стандарту відокремлення фактів від думок — у 25 % всіх матеріалів (у червні стандарт порушувався лише в 10 % матеріалів). Трохи більше, ніж у червні, було порушень стандарту повноти інформації — у 36 % матеріалів (у червні — в 29%). Стандарт достовірності подачі інформації порушувався в 22 % матеріалів (у червні — 21 %). Стандарт балансу думок, як і в червні, було порушено лише в 1 % матеріалів. Не було порушень стандартів оперативності й точності подачі інформації. Також на звітному тижні листопада, як і в червні цього року, не було жодного матеріалу з ознаками ймовірного замовлення.

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено в одному матеріалі із 73 досліджених (1 %).

24 листопада в матеріалі про перенесення засідання суду у справі «Квітів України» не було надано слово представникам підрядника, до якого позивається архітектор будівлі.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі з досліджених (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 16 матеріалах із 73 досліджених (22  %).

У кількох матеріалах взагалі не було посилань на джерело інформації:

про те, що вантаж з двома американськими патрульними катерами «Айленд» увійшов у Чорне море (22 листопада),

про те, що Україна отримає від МВФ транш у близько 700 млн доларів (23 листопада),

про статистику по ковіду (23, 24 і 25 листопада).

Чотири рази журналісти каналу посилалися на джерела в інтернеті, зокрема, на сторінки в соцмережах, без належної верифікації інформації:

«Про це повідомляється на сайті Офісу президента» (23 листопада);

«Сам Андрій Єрмак інформацію журналістів заперечив. На своїй сторінці у фейсбуці написав, що ювілей особливо не відзначав» (25 листопада);

«Засновнику міжнародної групи розслідувачів "Білінгкет" соромно за пресконференцію українського президента. Про це він написав у своєму твіттері» (26 листопада);

«Його цього тижня виявили у Дніпрі, повідомляє у фейсбук Інститут молекулярної біології і генетики» (26 листопада).

Одного разу журналісти використали узагальнене посилання на невизначену групу людей:

«Армійці кажуть, такі обстріли не припиняються вже два тижні» (22 листопада).

Кілька разів використовувалися посилання на неназвані, неперсоніфіковані джерела в певних структурах:

«Вироків за останні два роки винесли менш, як 20. Про це Суспільному повідомили в Офісі Генпрокурора» (22 листопада);

«Його госпіталізували у задовільному стані, повідомили у штабі Операції Об’єднаних сил» (23 листопада);

«Як повідомляли в Офісі президента, угоду, за якою Україна отримує газ від Росії у 2019-му, продовжили на 5 років» (23 листопада);

«Вже після акції Рада національної безпеки і оборони повідомила, що сьогоднішній протест це частина російської спецоперації, мета якої зменшити кількість щеплених громадян» (24 листопада).

Тричі використовувалися посилання на повністю невизначені джерела інформації:

«За попередньою інформацією, дії угруповання координували російські куратори» (24 листопада).

«За попередніми висновками, в одній з осель стався витік газу» (25 листопада).

«За попередньою інформацією, в одній з квартир стався вибух газу» (27 листопада).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 18 матеріалах із 73 досліджених (25 %).

Найчастіше журналісти використовували оцінну лексику:

«Українській бік кордону охороняють посилено» (22 листопада);

«Альона Стрижак запевнила: щодня на дороги міста виїжджає 51 екіпаж, але незабаром їх може поменшати» (22 листопада);

«Охочих вакцинуватися небагато» (23 листопада);

«Карета «швидкої» мчить на виклик» (24 листопада);

«В Офісі президента заперечили чотириденне гучне святкування дня народження глави Офісу Андрія Єрмака» (25 листопада);

«Минулого тижня керівниця організації Анн Лінде закликала надати спостерігачам повний доступ до окупованих територій» (25 листопада);

«Він наголосив на ролі комуністичного режиму Радянського Союзу та Йосипа Сталіна в організації штучного голоду» (25 листопада);

«Власниця помешкання Ольга каже в цей час вдома були діти. Зараз вони у бабусі, обійшлися переляком» (25 листопада);

«Зеленський звинуватив журналіста в оприлюдненні секретної інформації. Зчинилася перепалка» (26 листопада);

«Вантажівка з причепом пролітає перехрестя на червоне світло та врізається у легковик "шевроле"» (26 листопада);

«Сріблястий легковик влітає на перехрестя на червоне світло та врізається у "шевроле"» (26 листопада);

«В Україні з'явився найагресивніший варіант штаму "дельта", так званий "дельта-плюс"» (26 листопада);

«Зранку прогриміло у п'ятиповерхівці» (27 листопада).

В одному випадку журналістка зробила безпідставне узагальнення:

«Публічно щеплюватися прихожани не бажають. Чекають поки журналісти залишать приміщення» (23 листопада).

Ще в одному — ведучий вдався до власного висновку:

«Туди поїхали, зокрема, щоб зрозуміти, чому місто у лідерах за кількістю дорожніх пригод. Виявилося, що аварії в Харкові — від хороших доріг, а ловити злочинців там скоро буде нікому» (22 листопада).

В одному випадку журналіст замість нейтрального дієслова, що позначає дію «сказав», використав слово з лексики урочистого стилю:

«Таке під час спілкування з журналістами сказав президент Володимир Зеленський. Однак зазначив, що така імовірність залишається» (26 листопада).

Кілька разів журналісти «UA: Першого» вживали сполучники зіставлення / протиставлення, використання яких автоматично створює суб’єктивну думку журналіста:

«Ще сьогодні зранку цей шматок заліза був трубою від "буржуйки". Та близько дев’ятої розпочався обстріл» (22 листопада);

«Нині він у СІЗО. Однак може вийти під заставу у мільйон гривень» (24 листопада);

«Таке під час спілкування з журналістами сказав президент Володимир Зеленський. Однак зазначив, що така імовірність залишається» (26 листопада);

«Вчора в Академічному театрі імені Василя Василько пройшов концерт "Симфонія мрій". А сьогодні тут з'їзд партії "Слуга народу"» (26 листопада);

«Точної статистики щодо кількості хворих на туберкульоз в Україні в даний момент немає. А все тому що Центр громадського здоров'я загальну картину враховує на кінець року» (27 листопада).

В одному з матеріалів 27 листопада журналісти самостійно оцінюють кількість людей на акціях пам’яті жертв Голодомору: «У пам'ять про жертв Голодоморів та політичних репресій близько пів сотні харків'ян пройшли хресним ходом»; «Близько сотні запоріжців прийшли до пам'ятника жертвам Голодомору 1930-х років».

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні не було порушено в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався в 26 матеріалах із 73 досліджених (36 %).

У матеріалі 22 листопада керівниця харківської патрульної поліції скаржиться на те, що патрульні масово звільняються через низьку зарплату, а розмір цієї зарплати в сюжеті не повідомлено.

У сюжеті 23 листопада про відкриття в Хмельницькому «кімнати гніву» не сказано про те, скільки коштує відвідувачам сеанс.

Решта порушень стандарту повноти були або наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності інформації (брак чітких посилань на джерело фактів). А також часом була недостатньою деталізація в коротких формах подачі інформації.

Протягом звітного тижня в підсумкових новинах каналу не було жодного матеріалу з ознаками можливої замовності (0 %).

22 листопада (понеділок):

1. «Чотири обстріли на фронті

Ведучий: Чотири рази сьогодні бойовики відкривали вогонь на Донбасі в районі Лебединського. Били з заборонених 120-міліметрових мінометів. По оборонцях Причепилівки вели вогонь з гранатометів та великокаліберних кулеметів. А по позиціях військових біля Попасної випустили протитанкову керовану ракету. Одного бійця було поранено, його госпіталізували у задовільному стані. Армійці кажуть, такі обстріли не припиняються вже два тижні. На позиціях побували наші кореспонденти.

Кореспондентка: Ще сьогодні зранку цей шматок заліза був трубою від "буржуйки". Та близько дев’ятої розпочався обстріл. Сюди на позицію влучили дві протитанкові ракети окупантів. Бойовики влучили в спостережний пост. Від оптики лишилися уламки. Черговий не встиг вчасно сховатися.

Ігор, військовослужбовець ЗСУ: Прилетів один, забігли товариші й сказали, що прилетів ПТУР. І не добігаючи до нашого бліндажа, хлопця накрило. Поранення у нього легке в руку. "Буржуйку" з часом востановимо. Зараз ніхто не буде вилазити, бо на тій стороні сидить снайпер.

Кореспондентка: Ця позиція неподалік Попасної. Бійці додають, майже щодня під вогнем окупантів. У неділю били й з мінометів.

Петро, військовослужбовець ЗСУ: Це було спонтанно. Ми не провокували, не відкривали вогонь, тому що ми тільки у відповідь ведемо вогонь. Вчора противник почав вогонь хаотично зі стрілецької зброї, прикриваючи цим вогонь з автоматичних гранатометів і мінометів. Працював конкретно автоматичний гранатомет, так названий "васильок".

Кореспондентка: Така ситуація, кажуть військові, вже зо два тижні. Коли є небезпека життю бійців, ведуть вогонь у відповідь».

2. «Про скупчення військ РФ близ українських кордонів

Ведучий: До повномасштабного наступу Росія не готується і війська до українського кордону не стягує. Так на інформацію про ймовірність нового вторгнення відповів речник російського президента Дмитро Пєсков. Каже, переміщення військ в середині країни нікому не загрожує. Наскільки небезпечна ситуація біля українських кордонів?

Кореспондентка: Про збільшення кількості російської військової техніки на кордоні з Україною наприкінці жовтня почали писати американські "Вашингтон Пост" і "Політіко". Опублікували фото з супутників. Напередодні "Блумберг" із посиланням на власні джерела оприлюднило дані розвідки США про нарощування російських військ та артилерії. До армії призвали десятки тисяч резервістів. Припускають, росіяни будуть діяти за таким сценарієм: приблизно 100 тисяч солдатів заходять в Україну з Криму, сходу та Білорусі.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: Це один із сценаріїв, який, безумовно, лежить на столі у російського керівництва. Зараз ми докладаємо усіх зусиль для того, щоб йому запобігти. Але це не скасовує потребу в максимальному зміцненню нашої обороноздатності, тому що ніколи неможливо повністю передбачити дії Російської Федерації.

Кореспондентка: При цьому Кулеба сказав, що про залучення іноземних військ на територію України наразі не йдеться. Росія готується до нападу на початку наступного року, сказав в інтерв'ю виданню "Мілітарі Таймз" керівник головного управління розвідки Кирило Буданов. А скупчення нелегальних мігрантів на кордоні між Польщею і Білоруссю також є частиною російського плану.

Цитата Буданова: Вони хочуть зробити ситуацію всередині країни все більш небезпечною та жорстокішою, і зробити так, щоб нам довелося змінити владу. Якщо вони не зможуть цього зробити, то військові зроблять свою роботу.

Кореспондентка: Речник російського президента сказав: в Україні ситуацію нагнітають штучно.

Дмитро Пєсков, прессекретар президента Росії: Украина, скорее всего, добивается очередной попытки начать силовое решение своей собственной проблемы. Сотворить еще одну беду для самих себя и для всех в Европе.

Кореспондентка: Військовий експерт Микола Сунгуровський каже, саме лише переміщення військ ще не означає підготовки до наступу.

Микола Сунгуровський, військовий експерт: Вот когда будут признаки активизации на внешнеполитическом фронте, то есть информационная кампания, которую будет запускать Россия для того, чтобы блокировать Украину от внешней помощи, это раз. И второе, когда внутри Украины будет развернута активная кампания по дестабилизации ситуации в различных регионах, вот это, скажем так, дополнительные признаки того, что Россия готовится к наступлению.

Кореспондентка: Водночас військовий аналітик Тарас Чмут пояснює, наскільки небезпечна така кількість російських військ біля кордону.

Тарас Чмут, військовий аналітик: В якісь проміжки часу їх кількість може ситуативно виростати, в якісь зменшуватись. Зараз вона ситуативно виросла до певної кількості батальйонно-тактичних груп, але не така велика, як була наприклад цієї весни, або минулої зими. Тому стверджувати, що це щось нове, або такого не було, не можна.

Кореспондентка: Росія почала стягувати військову техніку до кордонів з Україною ще у квітні, а за два місяці відбулася зустріч президентів Росії і США. Сьогодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив про нову розмову президентів. Терміни та формат наразі узгоджуються».

3. «Україна посилює кордон з Білоруссю

Ведучий: Україна і далі посилює кордон з Білоруссю. За кілька кілометрів від контрольного пункту на Житомирщині розташували резервістів Нацгвардії. Наметове містечко розгорнули у Коростенському районі.

Кореспондент: Це крайня точка Житомирської області, яка межує із Республікою Білорусь. Тут розташований пропускний пункт.

Юрій Шахрайчук, начальник пресслужби 9-го прикордонного загону імені Січових стрільців: В зв'язку з особливістю знаходження пункту пропуску "Виступовичі" на певній віддаленості від лінії державного кордону, то здійснюється попереднє оформлення транспортних засобів, а саме: оглядаються вони, а також видаються їм відповідні документи.

Кореспондент: Володимир працює водієм. Раз на тиждень він проїжджає україно-білоруський кордон. Чоловік розповів, що з боку Білорусі кордон перетинає як і раніше.

Володимир, водій: Усе спокійно. Нічого я не бачив, ніяких військових. Може вони десь по корчах поховалися? Принаймні нам не видно з дороги, з якої ми їдемо, нам нічого не видно.

Кореспондент: Українській бік кордону охороняють посилено. Тут озброєні прикордонники працюють спільно із резервістами Національної гвардії України. Службу несуть вахтовим методом по дванадцять годин.

Едуард Полозняк, командир роти бригади оперативного призначення: У разі загострення ситуації в складі військово-оперативного резерву висуваємося на розмежувальну смугу і виконуємо завдання за призначенням. Можете бачити, у нас є спеціальний броньований автомобіль "Торнадо", який буде у разі загострення ситуації здійснювати згідно правових норм свої дії.

Кореспондент: За кілька кілометрів від пункту пропуску у наметовому містечку розташувалися резервісти.

Руслан Ставицький, комендант прикордонної комендатури швидкого реагування: В зв'язку з подіями крайніми на польсько-білоруському кордоні, напливом нелегальних мігрантів, спробами порушення спільного кордону з Польщею і Латвією, значить, готовності до дій в повному обсязі посилюємо підрозділи Житомирського прикордонного загону.

Кореспондент: Резервісти будуть дислокуватися на прикордонній території до поліпшення ситуації. І загалом до охорони залучили також представників поліції, Національної гвардії та військовослужбовців Збройних сил України».

4. «Корабель з двома американськими патрульними катерами для України увійшов в Чорне море

Ведучий: Вантажний корабель "Оушен гранде" з двома американськими патрульними катерами сьогодні вдень увійшов до Чорного моря. Судна типу "Айленд" США передало Україні у рамках військової допомоги. Вони стануть на озброєння Військово-морських сил. В Україні катери отримали назви "Суми" та "Фастів". Їх екіпажі вже пройшли навчання у США. 2019-го Україна отримала перші два катери такого ж типу "Слов'янськ" та "Старобільськ". Охороняють кордон у Чорному та Азовському морях. Кораблі є частиною військової допомоги Сполучених Штатів загальною вартістю 2,5 мільярди доларів. Її затвердили 2014 -го після окупації Криму Росією».

(Немає посилання на джерело цієї інформації).

5. «Верховна Рада хоче посилити покарання за автомобільні аварії з загиблими

Ведучий: Верховна Рада хоче посилити покарання за автомобільні аварії з загиблими. Профільний комітет підтримав законопроєкт на виїзному засіданні у Харкові. Туди поїхали, зокрема, щоб зрозуміти, чому місто у лідерах за кількістю дорожніх пригод. Виявилося, що аварії в Харкові — від хороших доріг, а ловити злочинців там скоро буде нікому.

Кореспондентка: Виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності за участі генпрокурорки та керівництва силових структур. Спільно намагаються знайти відповідь на питання, чому Харків в трійці лідерів за кількістю аварій на дорогах?

Сергій Онушас, голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності: Протягом останніх двох тижнів у місті Харкові сталися резонансні та, я б назвав, в деяких моментах зухвалі дорожньо-транспортні пригоди і позачергове наше засідання є певною рефлексією на необхідність розібратися на місці з причинами такої ситуації.

Кореспондентка: Півтора тижні тому водій позашляховика збив на зебрі двох школярів. Діти живі. Експертиза показала — водій був під дією наркотиків. Наприкінці жовтня "інфініті", яким кермував 16-річний хлопець, вилетіло на перехрестя на червоне світло та врізалося в "шевроле". Його водій загинув. Кількість ДТП із підлітками за кермом цього року зросла. Тож і загальна статистика збільшилась, каже керівник обласної прокуратури.

Олександр Фільчаков, керівник Харківської обласної прокуратури: Ще більше, ніж на чверть збільшилась кількість виявлених випадків керування неповнолітніми транспортним засобом взагалі без прав. З 85 у минулому році, до 114 за 10 місяців поточного року. В 22 випадках у минулому році та у 30 випадках у поточному керування без прав поєднувалось з перебуванням неповнолітніх у стані сп'яніння.

Кореспондентка: Свою версію великої кількості аварій у Харкові озвучив міський голова.

Ігор Терехов, харківський міський голова: Вот вы задаете вопрос, а почему вот столько-то, почему так много дорожно-транспортных происшествий? Ну вот, если честно, хоть это и не популярно, но я скажу вам, — потому, что дороги в Харькове хорошие.

Кореспондентка: Народна депутатка Юлія Яцик говорить: поки їхала містом, побачила лише один екіпаж поліції. Вважає, цього замало. Начальниця патрульної поліції Харківщини Альона Стрижак запевнила: щодня на дороги міста виїжджає 51 екіпаж, але незабаром їх може поменшати.

Альона Стрижак, начальниця патрульної поліції Харківщини: У мене за останні 10 місяців звільнилося в півтора рази більше працівників патрульної поліції, ніж за минулий рік. І ми стикнемось після Нового року з тим, що буде стояти приміщення управління, транспортні засоби і не буде працівників поліції. Престижу професії немає, через те, що у нас низька заробітна плата.

(Не повідомляється важлива деталь — якою є нині зарплата патрульного).

Кореспондентка: Питання стосовно підвищення зарплати патрульним учасники засідання пообіцяли передати у Верховну Раду. А зменшити кількість ДТП сподіваються завдяки змінам у Кримінальному та Адмінкодексах. Відповідні законопроекти вже подали. Зокрема пропонують збільшити тюремний строк за скоєння аварій зі смертельними наслідками з 10 до 12 років».

6. «Про катування в українських в’язницях

Ведучий: Щороку в Україні відкривають до 2,5 тисяч кримінальних проваджень за катування і незаконне застосування сили правоохоронцями. Вироків за останні два роки винесли менш, як 20. Про це Суспільному повідомили в Офісі Генпрокурора. У стратегії протидії катування, яку ухвалив уряд, говориться, що усе через кругову поруку серед правоохоронців, тотальну недовіру та брак інформації про знущання. До того ж довести катування буває дуже складно. Як в цьому допоможе нова стратегія?

Євген Тіберійович, колишній ув'язнений: Я говорю, я скрывался по приезду, потом я скрывался, я сидел, тоже скрывался. Били очень, там такое с людьми делают, что поверьте...

Кореспондентка: Євген Тіберійович, він же Жека Шустрий, намагався кілька разів вкоротити собі віку через катування в колонії. 2014-го Євген отримав 8 років позбавлення волі через бійку, внаслідок якої побитий помер. 5 років відбував покарання у 35-й колонії Білої Церкви, потім хлопця перевели в Темнівську виправну колонію номер 100, що на Харківщині. Там, каже Євген, почалися катування. Працівники колонії застосовували прийоми "заплив" та "дельфін".

Євген Тіберійович: Стелится скатка, это матрас, тебя ложат на пузо и выкручивают тебе руки, ноги до затылка. То есть у тебя перекрывается диафрагма, грудная клетка, ты дышать не можешь, тебе тяжело. И когда ты начинаешь терять сознание, тебе подносят под нос ватку с нашытырем, чтобы ты в себя приходил. А "дельфин" — это тебя ложат на спину, тоже на скатке, все на скате происходит. Почему? Потому что они не оставляют ни синяков, вообще ничего. Чтоб даже если приедут, они скажут: так у него ничего нет. Ложится тряпка на лицо и поливается водой. Ты захлебываешься просто.

Кореспондентка: Так, за словами Євгена, працівники колонії змушували його працювати на них та кривдити інших в'язнів. Кілька разів чоловік, щоб уникнути знущань, платив гроші. На запит Суспільного, Харківське управління з питань виконання покарань Мін'юсту відповіло так. «Запит про отримання позиції керівництва державною установою Темнівська виправна колоіня №100 не відноситься до запиту на отримання публічної інформації». Торік у грудні Комітет із питань запобігання катуванням Ради Європи оприлюднив звіт про результати відвідин українських колоній номер 77, що в Бердянську, та 25-ї і 100-ї на Харківщині. У звіті сказано: Під час розмови з ув'язненими спостерігачі зафіксували страх та закритість, чимало людей взагалі відмовлялися йти на контакт. У колонії номер 100 ув'язнені скаржилися на фізичне насильство. Олег Цвілий — очільник громадської організації, що захищає права ув'язнених. Каже, щороку на гарячу лінію надходять близько 1,5 тисячі повідомлень про катування. Від початку цього року таких понад 800. Випадки є майже у всіх колоніях, найгірший показник на Харківщині. Довести провину кривдників на сьогодні важко, говорить правозахисник.

Олег Цвілий, керівник ГО "Альянс української єдності": Самі складнощі те, що неможливо зафіксувати докази і достукатися, скажемо так, до правозахисників та журналістів на свободу, тому що це закрита система і це дуже тяжко. Стаття 127 за катування, але вона така чисто формальна, по-перше. По-друге, вона не застосовується фактично. Тому і через те, що немає прецедентів вироків покарання садистам, це живить безкарність.

Кореспондентка: Нині покарання за катування передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі, проте окремої статистики таких випадків в Україні не ведеться. У жовтні уряд затвердив стратегію протидії катуванням. Вона передбачає зокрема фіксацію.

Юрій Бєлоусов, керівник департаменту Офісу генерального прокурора: Обов'язково передбачається таке навчання і слідчих, і прокурорів, особливостям призначення експертиз, які мають фіксувати тілесні ушкодження. Проведення судово-психіатричних експертиз потерпілих людей.

Кореспондентка: Бєлоусов каже: в ДБР повинні бути окремі слідчі, які розслідуватимуть саме цю категорію злочинів. Крім цього стратегія передбачає захист свідків катування, також інформування, куди звертатися в разі насильства з боку правоохоронців. Поки що деталі стратегії не розроблені. Запрацювати вона має до кінця 2023 року».

7. «Із сирійського табору біженців до України евакуювали трьох жінок та одинадцять дітей

Ведучий: З сирійського табору біженців до України евакуювали трьох жінок та одинадцять дітей. Вони родом з України і у різний час виїхали до Сирії. Під час боїв урядової армії з бойовиками "Іділу" разом з дітьми опинилися у закритому таборі "Рож". Тепер літаком повернулися на батьківщину.

Кореспондентка: Це 33-річна кримська татарка Ясміна. У 2015 році вона разом з чоловіком, свекрухою та трьома дітьми переїхала до Сирії. На переїзді наполягав чоловік.

Ясміна Усейнова, колишня утримувана табору "Рож": Он сказал, что едет в Сирию. И сказал, что я возьму детей. Если ты хочешь, поехали со мной, если не хочешь, я сам поеду в Сирию. Ну я как любая мама, наверное, которая поехала за своими детьми, потому что забрать у него у меня не получилось и мне пришлось ехать вместе с ним в Сирию.

Кореспондентка: У Сирії чоловік Ясміни працював будівельником. За три місяці після переїзду він загинув від авіаудару, розповідає Ясміна. Відтоді хотіла повернутися до України, але не змогла. Вдруге вийшла заміж за громадянина Киргизстану. Його звинуватили у причетності до "Іділу", затримали. А жінку відправили до табору "Рож". Ясміна згадує умови життя в неволі.

Ясміна Усейнова: Это тряпочная палатка. Там есть матрац, одеяло, дают печку керосиновую. Но корасиновую печку тоже долго нельзя зажигать, потому что она может взорваться. Много было пожаров. Много горело палаток. Дети пострадали. Женщины страдали от этих условий.

Кореспондентка: До України повернулося 3 жінки та 11 дітей. Нині вони в лікарні під наглядом медиків. За словами Фатіми Бойко, координаторки об'єднання родичів українців, яких, утримують у таборах для біженців, здоров'я дітей задовільне, але психологічний стан потребує уваги.

Фатіма Бойко, координаторка об'єднання "Діти: Сирія-Ірак": Пока они все за мамой. Маму никуда не отпускают. Мама, мама, мама да мама. И в самолете мама. И мама не может даже воды выпить. Мама, мама. Особенно малые. Вот. Психологически да. Они же видели все конечно. Особенно старшие.

Кореспондентка: Найближчими днями Ясміна з дітьми вирушить до Херсонської області. Там на них чекає батько колишньої бранки. До Криму повернутися родина не зможе.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу: Ті жінки, які повертаються, вони дуже в різних умовах. Частина з них з окупованого Російською Федерацією Криму. Вони не зможуть туди повернутися, бо вони одразу підпадають під певні маніпуляції з боку ФСБ. До речі, до цих жінок будуть певні питання і з боку українських спецслужб. Ну принаймні вони мають розказати, де вони були, як вони були, що з ними відбувалося?

Кореспондентка: За даними голови Меджлісу кримськотатарського народу, в Сирії залишилось ще семеро українок та 12 дітей. Вони виявили бажання повернутися додому».

8. «Учні більш як 11 тисяч шкіл повернулися за парти після карантину

Ведучий: Учні більш як 11 тисяч шкіл сьогодні повернулися за парти. Через зниження кількості госпіталізацій хворих на ковід, дистанційне навчання вирішили припинити. До роботи допустили лише вакцинованих вчителів. За даними міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, принаймні однією дозою щепилися понад 96 % освітян. 84,5 %, тобто понад 550 тисяч, повністю вакциновані. Дистанційно через недостатній рівень вакцинації вчителів і далі працюють 1,5 тисячі шкіл.

Юрій Комарницький, батько школярки: Та радий, що діти до школи. Ще можна спокійно попрацювати і трошки розгрузився день. Вони менше вчилися, менше віддавалися. Все ж таки в школі їм цікавіше. Насправді більше задоволені, як ходили до школи.

Віктор Давнюк, директор школи: Частіше може на перерві до вчителя підійти і дізнатися, що їм не получається. І вчитель дасть це пояснення. А такого не можна зробити при дистанційній формі навчання».

9. «На адмінмежі з окупованим Кримом запрацюють пункти вакцинації

Ведучий: На адмінмежі з окупованим Кримом з’являться пункти вакцинації. Їх планують відкрити до кінця року. Також подорожніх відвозитимуть від контрольно-пропускного пункту до лінії розмежування електрокарами. Як все це працюватиме і як зараз люди перетинають адмінмежу.

Кореспондентка: Сергій Успенков через КПВВ "Каланчак" прямує з Алушти у Миколаїв до родичів. Каже, сьогодні контроль пройшов швидко.

Сергій Успєнков, мешканець Криму: Людей немного, пересекаю быстро достаточно. Сейчас от очередь небольшая, двигается быстро.

Кореспондентка: Перетнути межу з тимчасово окупованим півостровом можна через КПВВ "Каланчак" та "Чонгар".

Іван Шевцов, начальник пресслужби Херсонського прикордонного загону: За добу адмінмежу перетинає в обох напрямках 1500–1600 осіб. Усі громадяни, які прямують з території окупованого Криму на материкову частину України, зобов'язані встановити додаток вдома, аби пройти двотижневу самоізоляцію.

Кореспондентка: Уникнути самоізоляції можуть ті, хто має сертифікат про повну вакцинацію або негативний результат ПЛР-тесту. На КПВВ працюють пункти, де тестують безоплатно.

Олег Петренко, мешканець Криму: Еду с Ялты, на Одессу еду. От пришел, и сделал второй, экспресс-тест, вот, негативний, у мене все нормально, хорошо. Сейчас поеду к родственникам.

Кореспондентка: До кінця року на КПВВ хочуть облаштувати й пункти щеплення від ковід. Також планують запустити роботи чотирьох електрокарів. Вони безоплатно підвозитимуть людей від пункту пропуску до "нульової" точки.

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій: Два тут на КПВВ, і два на "Чонгарі", тому що там теж велика проблема, навіть більше, як мені доповідають. Так, три кілометри. Тут десь 800 тире кілометр. І вони будуть довозити безкоштовно людей до "нуля", тобто до цієї адмінмежі, де ми тут зараз знаходимося. Кореспондентка: Електрокари мають з’явитися на КПВВ до кінця року».

У випуску за 22 листопада не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Франція попереджає РФ про тяжкі наслідки у разі вторгнення в Україну.

Україна вважає недоцільною участь посла в суді щодо збиття літака «МАУ» в Ірані.

У Миколаєві правоохоронці викрили ще одного підробника застосунку «Дія».

Жителі Невельська на Донеччині виїжджають через постійні обстріли будинків окупантами.

23 листопада (вівторок):

1. «На фронті поранено українського військового

Ведучий: На Донбасі поранено українського військового. Його госпіталізували у задовільному стані, повідомили у штабі Операції Об'єднаних сил. Сьогодні до сімнадцятої години збройні формування Російської Федерації тричі порушили режим припинення вогню. З гранатометів та великокаліберних кулеметів вели вогонь біля Зайцевого, Верхньоторецького та Шумів. Українські захисники стріляли у відповідь, ще двох бійців на Донбасі поранено напередодні».

2. «США можуть надати Україні додаткове озброєння

Ведучий: Сполучені Штати можуть надати Україні додаткове озброєння, про це повідомив телеканал CNN. Йдеться про протитанкові ракетні комплекси "Джавелін", міномети, переносні зенітно-ракетні комплекси "Стінгер". А також російські гелікоптери МІ-17 які США раніше придбали для Афганістану. Також адміністрація Байдена розглядає можливість відправлення в Україну військових радників. Крім того, США обговорюють із Європейськими союзниками запровадження нового пакету санкцій проти Росії, якщо вона почне повномасштабний наступ в Україні, про це пише CNN з посиланням на свої джерела. З нами на зв'язку із Вашингтона кореспондент "Голосу Америки" Остап Ярош. Добрий вечір, Остапе, розкажіть, будь ласка, детальніше про можливі сценарії допомоги Україні від США.

Остап Ярош, кореспондент "Голосу Америки": Так, вітаю. Наразі хочу додати, що ця інформація від CNN. Вони посилаються на свої джерела. Поки що офіційних підтверджень від Білого Дому немає. Остання інформація сьогодні в Пентагоні, на брифінгу заявили, питали їх про це, вони сказали, що поки що анонсувати нової допомоги Україні не можуть і більше відмовились коментувати. Однак, ми будемо спостерігати, також CNN пише, що в Білому Домі тривають дискусії і дехто з посадовців переживає, що це може навпаки спровокувати якимось чином Росію, тому поки що так виглядає, що в Білому Домі ще визначаються, якою ж самою має бути допомога Україні? Чи це буде військове спорядження, чи це буде відправлення військових до України, також лунали пропозиції чи можливо якісь будуть санкції, чи шляхом дипломатії. Будемо спостерігати і дивитися, але нагадаю, що минулого тижня в Конгресі група республіканців направила до Білого Дому і до Держдепу листа, де закликала збільшити допомогу Україні, дехто закликав відправити військових. Інші кажуть, що потрібно посилити військову допомогу, здати нове озброєння і тісно координуватися із союзниками в Європейському союзі, в НАТО. В Конгресі, я спілкувався з конгресменами, кажуть, що Україну, заступляться за Україну, і застерегли Путіна від можливих нових провокацій. Кажуть, якщо ви думає, що я вкорочую для цього умови, ми хочемо вас глибоко розчарувати, тому що ми за Україну заступимось і ми будемо підтримувати своїх друзів в Україні».

3. «До України прибули два американських патрульних катери "Айленд"

Ведучий: У рамках військової допомоги до України прибули два патрульні катери типу "Айленд". "Фастів" та "Суми" доправили вантажним судном "Оушен Гранд". Нині вони в Одеському порту. Після розвантаження й розмитнення нові катери відбуксирують до місць базування, потому на них піднімуть прапор Військово-морських сил України й кораблі долучаться до охорони акваторії Чорного та Азовського морів. 2019 Україна отримала перші два катери такого ж типу "Слов'янськ" та "Старобільськ". Кораблі є частиною допомоги Сполучених Штатів, загальною вартістю 2,5 мільярди доларів, її затвердили 2014-го після окупації Криму Росією.

Олексій Неїжпапа, командувач Військово-морських сил України: До цього часу ми пройшли певну підготовку екіпажів, причому всіх трьох екіпажів, які повинні бути передані до складу ВМС в цьому році, повний курс підготовки. Ці катери пройшли відповідні ремонто-дообладнання і деяке ще обладнання буде встановлено безпосередньо в Україні. На даний час ідуть розвантажувальні роботи, ми готуємося до розконсервації консервації, яка була здійснена під час переходу, буде підписаний відповідний приказ міністра оборони включення цих кораблів в склад ВМС і дуже швидко вони піднімуть військово-морський прапор».

4. «Зеленський призначив Ростислава Шурму заступником голови свого Офісу

Ведучий: Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ростислава Шурми заступником голови Офісу президента. Про це повідомляється на сайті Офісу президента. Він керуватиме економічним блоком діяльності Офісу, готуватиме програми стимулювання економічного розвитку та підвищення енергоефективності. В минулому Шурма був членом Партії регіонів, у четвертому скликанні Верховної Ради був помічником нардепа від СДПУ(о) Ігоря Шурми, який є його батьком. На останніх парламентських виборах сам балотувався під шостим номером у списку Опозиційного блоку. Доти працював гендиректором "Запоріжсталі", що входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новінського».

5. «Мінфін США оголосило про санкції за участь у проєкті "Північний потік — 2"

Ведучий: Міністерство фінансів США офіційно оголосило про запровадження санкцій за участь у проєкті російського газогону "Північний потік-2". До санкційного списку додали компанію "Трансадрія Лтд", зареєстровану на Кіпрі, а також судно, що їй належить і ходить під російським прапором. Запровадити обмеження напередодні рекомендував Державний департамент. Аналітик Андреас Умланд, у коментарі Суспільному сказав, що політика США стосовно газогону має на меті стримувати початок його роботи і водночас не псувати відносини з Німеччиною.

Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру Східноєвропейських досліджень: Конгресс США, который требует санкционирования этого проекта и вот таким образом старается как бы такой, средний путь найти. Я надеюсь, что в результате всего этого весь проект станет как бы токсичным. Что фирмы будут бояться, что они тоже в какой-то момент попадут под эти санкции».

6. «У прикордонному з Росією Вовчанську отримують газ з російської труби

Ведучий: До запуску "Північного потоку-2" і можливої зупинки транзиту російського газу Україною вже готові у прикордонному з Росією місті Вовчанськ. Зараз місцеві жителі паливо отримують з російського газогону. Своєї труби Україна там не побудувала. Що буде, коли газу не стане?

Кореспондентка: Це колишній райцентр Вовчанськ, де живуть близько 18 тисяч людей. Свій приватний будинок опалює виключно газом Лідія Іванова. Каже, і цього не вистачає.

Лідія Іванова, жителька Вовчанська: Душ не нагрієш, і чаю не нагрієш толком. Дрова 10 тисяч, а пенсія 2300, що зробиш?

Кореспондентка: Газ до будинку Лідії, як і ще до 18 селищ Вовчанської громади надходить від мережі Російської Федерації. Ось мапа газопостачання півночі Харківщини. Три роки тому тепловики Вовчанська частково перейшли на альтернативне паливо. У цій котельні, яка подає тепло до житлових будинків, опалюють соняшниковими палетами.

Дмитро Фадєєв, головний інженер КП "Вовчанське підприємство теплових мереж": Два цих котла можуть повністю перекрити ці питання, щодо газу, перейти на альтернативне паливо і працювати на цих котлах на альтернативному паливі. При любих мінусових температурах ця котельня може повністю забезпечити теплом місто Вовчанськ.

Кореспондентка: Опалюють будинки міста і щепою. Деревину комунальники перероблюють самотужки. Альтернативним паливом забезпечують багатоповерхівки Вовчанська та всі дитсадки, школи та лікарні громади. Вони не залежать від російського газу, говорить Вовчанський міський голова Анатолій Степанець.

Анатолій Степанець, вовчанський міський голова: Випробовували і працюють 17 мобільних котелень. Школи, які не забезпечені газом і там нема газових мереж, забезпечені вугіллям. Приватний сектор має вже комбіновані котли, які використовують і газ, і тверде паливо.

Кореспондентка: Степанець каже, планують збудувати український газогін. Його вартість близько 300 мільйонів гривень. За проєктом нову газову трубу можуть протягнути від селища Велика Бабка у Чугуївському районі правим берегом річки Сіверський Донець до Вовчанська. Грошей на будівництво у громади немає, каже Степанець. Чекають фінансування від держави. Коли отримають гроші, не знають і в обласній держадміністрації. Поки що Вовчанську посилили електромережі, щоб краще витримували напругу від обігрівачів, говорить директор департаменту житлово-комунального господарства Сергій Магдисюк.

Сергій Магдисюк, директор обласного департаменту житлово-комунального господарства: Якщо буде прийнято рішення тою стороною припинити транзит через територію України, вони в будь-який момент можуть її перекрити. Ми розробили і затвердили план регулювання на випадок такої ситуації. Це й з розгортанням пунктів обігріву, з підвезенням всіх необхідних першочергових речей.

Кореспондентка: Як повідомляли в Офісі президента, угоду, за якою Україна отримує газ від Росії у 2019-му, продовжили на 5 років.

Ведучий: Журналісти Суспільного намагалися отримати коментар від працівників Мінекономіки, чи будуть виділені гроші на будівництво газогону. Відповіді поки немає».

7. «Україна отримає від МВФ близько 700 млн доларів

Ведучий: Україна отримає від Міжнародного валютного фонду близько 700 мільйонів доларів. Це другий транш кредиту за програмою стендбай, яку Рада директорів МВФ схвалила у червні минулого року. Гроші підуть зокрема на фінансування дефіциту бюджету в боротьбу з наслідками ковіду. Перший транш понад два мільярди доларів Україна отримала майже одразу після підписання угоди. Після цього МВФ призупинив фінансування через невиконання Україною зобов'язань за меморандумом».

(Не вказано джерело інформації)

8. «Українські силовики на межі з Білоруссю на Рівненщині зводять паркани

Ведучий: Українські силовики на межі з Білоруссю на Рівненщині зводять паркани. Неподалік кордону розбили наметове містечко. Там розмістили додаткові загони прикордонників, що мають зупинити нелегальних мігрантів у разі прориву на територію України. Як охороняють кордон — бачили наші кореспонденти.

Кореспондентка: Силовики зміцнюють державний кордон з Білоруссю, встановлюють інженерні споруди. Зокрема, паркан з колючим дротом.

Роман Троц, начальник відділу прикордонної служби "Дуровиця": Станом на сьогодні, у інженерному відношенні, державний кордон облаштовано майже на відсотків 20. От таким от забором, який зараз можете бачити. Тобто "єгоза", колючий дріт типу "єгоза", він натягнутий.

Кореспондентка: З повітря кордон пильнують з квадрокоптером. Вночі ще й за допомогою тепловізора, яким обладнаний безпілотник.

Василь Бербека, оператор квадрокоптера: Всі цілі: дикі тварини, люди, машини, все спостерігаємо. Все, що випромінює тепло ми спостерігаємо.

Кореспондентка: Підготували додаткові сили для затримання порушників, в разі, якщо такі з'являться. Поблизу кордону наметове містечко. За словами коменданта прикордонної комендатури, якщо нелегальні мігранти спробують пройти — військові стануть "живим щитом".

Володимир Шубравий, комендант прикордонної комендатури швидкого реагування: "Живий щит" на кордоні, який буде безпосередньо для того, щоби недопущення проникнення, засіб стримання. Є спеціальні засоби: є кийки, є газові балончики, є безпосередньо засоби індивідуального захисту. Як ви бачити, щити.

Кореспондентка: Міжнародний пункт перетину "Городище" закритий через карантинні обмеження. Саме поблизу подібних пунктів нелегали намагалися прорватися у Польщу із території Білорусі, говорить речник 9-го прикордонного загону.

Юрій Шахрайчук, речник 9-го прикордонного загону: Групами людей важко перетнути державний кордон, а подалі перетнути якісь ліси, болота, саме в цьому напрямку. Через то, такі напрямки як асфальтні дороги, а саме, міжнародний пункт пропуску, який єдиний знаходиться на Рівненщині. Це саме той напрямок, на якому може бути таке порушення.

Кореспондентка: Україна почала посилювати кордон з Білоруссю, а це понад тисячу кілометрів, майже два тижні тому. Тоді на польсько-білоруському кордоні скупчилися тисячі нелегальних мігрантів з Близького Сходу».

9. «Помер почесний громадянин Харкова Ігор Маліцький

Ведучий: На 97-му році життя помер почесний громадянин Харкова Ігор Маліцький. Він був в'язнем чотирьох концтаборів. Понад 60 років викладав в інженерно-педагогічній академії. Та їздив з волонтерами на Донбас. Яким згадують Ігоря Маліцького родичі та колеги?

Ігор Маліцький (співає): Під гаєм в'ється річенька, Як скло вода блищить-блищить.

Кореспондентка: Так співали разом з Ігорем Маліцьким дорогою на Донбас, — розповідає журналіст Леонід Логвиненко. Їздили до українських військових торік.

Леонід Логвиненко, журналіст: Спочатку джипом їхали по таких ямах, що там було аж отак. А потім — пішки. Так Ігорю Федоровичу було 95 — і ми переживали теж. Ми казали, що "Доживем до сто — і ще поїдемо".

Кореспондентка: Це була третя поїздка на фронт за останні 5 років, — розповіла онука Ігоря Маліцького Аліса.

Аліса Маліцька, онука Ігоря Маліцького: Незважаючи на те, що всі говорили — "О, Боже... Як можна в такому віці це робити?" — але... Для нього, ну, не було нічого такого, що б він не міг зробити, якщо він цього хотів. А він... Ну, найбільше, чого він хотів — то він хотів жити цікавим життям.

Кореспондентка: Аліса каже, помер дідусь сьогодні вночі. До цього він хворів. Народився Ігор Маліцький у Харкові у сім'ї службовців. Його батька репресували у 38-му році. Під час окупації Харкова разом із пораненою матір'ю тікали з міста, — розповідав Маліцький в інтерв'ю Суспільному 3 роки тому. 22 січня 2018.

Ігор Маліцький, колишній в'язень концтабору: Я йшов через Дніпро. Розгребу сніг — протягну санки. Розгребу сніг. І мати каже — "Синочку, кинь мене! Все рівно мені помирати. Ти спасайсь. Біжи, іди до діда". Як я мог кинуть матір? Ні. Отак само для мене ця і Україна. Як я її можу не любить?

Кореспондентка: У 42-му Маліцького заарештували. Він був в'язнем чотирьох концтаборів. Книгу про українців, які були у концтаборі "Матгаузен", показує очільниця регіонального відділу Інституту нацпам'яті Марія Тахтаулова. Збірку видали 2 роки тому. До неї увійшли і спогади Ігоря Маліцького.

Марія Тахтаулова, очільниця регіонального відділу Інституту нацпам'яті: Він залишив спогади про Голодомор-геноцид. Потім проходить великий страшний терор. А потім, власне, і Друга світова війна. Ну це, в першу чергу, таке... Пам'ятка. Пам'ятка жива про те, що не варто й не можна допускати тоталітаризму на своїх територіях.

Кореспондентка: Після повернення до Харкова займався наукою у галузі машинобудування. Викладав в Українській інженерно-педагогічній академії. Заняття проводив до цієї весни. За понад 60 років роботи викладачем Маліцький підготував шістьох кандидатів технічних наук та написав понад сотню наукових праць.

Олександр Купріянов, проректор Української інженерно-педагогічної академії: Своє 90-річчя він зустрів повністю на робочому місці. Останні, може, 30 років, коли я його знаю — він завжди свій вік відраховував, скільки йому осталося до ста років. Він казав: "О, мені, там, 17 років". Потім, там "Десять". Йому років стало. П'ять років. Оце вже.

Кореспондентка: Прощатимуться з вченим цього четверга у інженерно-педагогічній академії, — сказала онука Маліцького. Поховають його на Другому кладовищі на Алеї почесних харків'ян».

10. «Майже 13 тисяч нових випадків ковіду

Ведучий: Майже тринадцять тисяч нових випадків COVID підтвердили в Україні в понеділок. Одужало приблизно вдвічі більше — понад двадцять три тисячі. Найбільше хворих виявили в столиці (більш як півтори тисячі) і приблизно по тисячі на Дніпропетровщині і Полтавщині. Ушпиталили учора дві тисячі людей. Від ускладнень померло сімсот двадцять пацієнтів». (Нема посилання на джерело інформації).

11. «Пів сотні вагітних з початку року лікували від ковіду в реанімації Одеського перинатального центру

Ведучий: Пів сотні вагітних з початку року лікували від ковіду в реанімації Одеського обласного перинатального центру. Усі жінки потребували кисню і не були вакциновані. Зараз у відділені 2 породіллі, одна з них на штучній вентиляції легень. В якому вони стані? Чи інфіковані малюки?

Кореспондентка: Цей малюк народився минулої ночі з вагою 1 кілограм 600 грамів, під час пологів його мама була підключена до апарату ШВЛ. У дитини ковід не виявили. Мати досі у важкому стані.

Ігор Рязанцев, директор Одеського обласного перинатального центру: Мы пришли, роды были уже в активной фазе, оперировать — не было показаний, мы бы просто напросто не успели. Она находится под медикаментозной седацией. Для того, чтобы аппарат мог спокойно продыхивать легкие.

Кореспондентка: Цю жінку звати Євгенія. Під час вагітності вона захворіла на ковід-19. Зараз після пологів підключена до апарату ШВЛ. Євгенія дихає самостійно, а її сатурація без маски падає зі 100 до 92 відсотків. Сьогодні її дитину забрали додому.

Євгенія, породілля: Поднялась высокая температура и по скорой я попала в больницу. Дальше я уже плохо помню. У меня появилась затруднение в дыхании и меня подключили под кислород. Первый ребенок — очень долгожданный. Поэтому для нас было очень важно сохранить его жизнь.

Кореспондентка: Марія перебувала на 9-му місяці вагітності, коли у неї виявили вірус. Каже, найбільше хвилювалася за стан малюка.

Марія, породілля: 11-й день, температуры у меня практически не было. Это очень страшно, когда ты понимаешь, что ты проносил ребенка все 9 месяцев, боялся заболеть и тут на последней неделе перед родами ты понимаешь, что ты заболел.

Кореспондентка: З хворими на ковід працюють 6 медиків. Одна з них, лікарка Олена Борщова. Розповідає, місяць тому приймали до 7 людей на 5 ліжок.

Олена Борщова, лікарка, акушерка-гінекологиня: Тяжело, во-вторых, физически тяжело. Женщин жалко. Приятно, когда женщина в легкой степени. Очень тяжело смотреть, когда беременная женщина задыхается — это страшно.

Віталій Янак, завідувач відділу анастезіології та інтенсивної терапії: Тяжесть обусловлена прежде всего тем, что беременные — это особенная категория, Это 2 человека, а то и 3 — это мама и ее ребенок. И мы должны учитывать конечно, эти факторы. Вот эта волна как-то просто захватила беременных.

Кореспондентка: Наразі в Одеському обласному перинатальному центрі знаходяться двоє хворих на ковід. 12 вагітних лікують дистанційно, розповів директор центру Ігор Рязанцев.

Ігор Рязанцев, директор Одеського обласного перинатального центру: Сказать о том, что эти дети инфицированы ковидом, я не могу. Те анализы, которые мы делаем, они у нас говорят о том, что дети не заразились внутриутробно. Организм матери защищает плод с помощью плацентарного барьера.

Кореспондентка: Ігор Рязанцев сказав, жодна з вагітних пацієнток з ковідом не була вакцинована».

12. «Пункт вакцинації відкрили в столичній мечеті

Ведучий: Пункт вакцинації відкрили у столичній мечеті Арахма. Щепитися від коронавірусу там можуть не лише віряни. А в Одесі вакцинуватися тепер можна у православному жіночому монастирі. Подробиці розкажуть наші кореспонденти.

Кореспондентка: Одинадцята ранку. В першій соборній мечеті Києва відкрили пункт вакцинації. Він працюватиме з 9 ранку до 16 години дня. Щепитися можна будь-якою вакциною, крім "Астразенеки". Як пояснив імам мечеті в складі цього препарату є етиловий спирт, що заборонено релігією.

Хасан Ахатов, імам мечеті: Враховуючи релігійні особливості ісламу ми знаємо деякі речовини забороненими. Це нечистоти. Тому, в принципі, будь-яка вакцина, в нас є різні вакцини, окрім "Астразенеки". Чому? Тому що в складі "Астразенеки" є етиловий спирт. Ми не дозволяємо його використовувати.

Кореспондентка: Охочих вакцинуватися небагато. За дві години роботи пункту вакцинували чотирьох людей. Публічно щеплюватися прихожани не бажають. Чекають поки журналісти залишать приміщення.

Хасан Якопов, киянин: Поки чекаю. Не хочу при людях. Це особистий момент. Думаю пізніше. Не хочу публічно.

Фарух Мухвілов, киянин: Очень многолюдно. Мои дети здесь в садике. Я как раз зашел. Здесь, сказали, вакина.

Кореспондентка: Робити щеплення від коронавірусу тут може будь-хто, а не лише прихожани в порядку черги або через запис на сайті "Хелсі". Препаратом "Файзер" в мечеті щепився Ігнат. Каже дуже зручно, адже живе поряд.

Ігнат Соломко, киянин: Ніколи не пізно і не було нагайної якоїсь необхідності. Зараз локдаун ще один, червона зона. Ну і поруч відкрився пункт вакцинації.

Кореспондентка: Пункт вакцинації відкрили і в жіночому монастирі Одеси, що належить церкві Московського патріархату. Доступні вакцини "Файзер", "Коронавак", "Астазенека" та "Модерна". Вакцинуватися у монастир прийшла Оксана Пасічник. Жінка каже, збирається за кордон, тому вирішила це зробити.

Оксана Пасічник, жителька Одеси: Мне, например, спокойнее, когда здесь чем где-то в клинике или в тех же трамваях, в тех же автобусах и так далее. Плюс хорошие созданы условия. Видно всю чистоту.

Кореспондентка: Настоятелька жіночого монастиря ігуменя Серафима каже, більшість насельниць їхнього монастиря вакциновані.

Ігуменя Серафіма, настоятелька жіночого монастиря: Я вакцинувалася. А перед цим перехворіла на коронавірус. Це було важке проходження цього іспиту. І Господь дав мені зрозуміти, що потрібно себе забезпечити, своє здоров'я, своє життя, життя своїх близьких.

Кореспондентка: Пункти вакцинації проти коронавірусу в храмах України, що належать до різних конфесій, почали відкривати на початку листопада. Перший такий пункт відрили 8 листопада в Патріаршому соборі Української греко-католицької церкви в столиці».

13. «У Хмельницькому відкрили "кімнату гніву"

Ведучий: Нищити аби заспокоїтися. У Хмельницькому відкрили "кімнату гніву". Туди ідуть після конфліктів, сварок чи негараздів на роботі. Беруть щось важке і б’ють, трощать, шматують усе, що попадається під руку.

Кореспондентка: Негаразди на роботі, у навчанні та стосунках. Хмельничанин Олександр Шерепа розповідає, у житті було забагато негативу. Вирішив долати його у "кімнаті гніву". Але в місті такої кімнати не існувало. Каже, досі такі були тільки в Києві, Харкові та Одесі. Тож вирішив відкрити і в Хмельницькому. Відвідувач Ярослав говорить, прийшов, бо не міг впоратися зі стресом.

Ярослав, відвідувач "кімнати гніву": Коли ти це все б’єш, в тебе дуже пульс ускоряється, і ти дуже багато повітря, якби, вдихаєш, дихаєш, теж в тебе адреналін. Все зразу. Багато різних емоцій. Коли ти звідси виходиш, ти просто даже не зрозумів, що з тобою сталося і ти ніби якби пустий став.

Кореспондентка: Відвідувачам дають маску-шолом, рукавиці та молот. Атрибути для нищення Олександр Шерепа шукає на платформах онлайн-магазинів та серед списаної техніки.

Олександр Шерепа, ініціатор відкриття "кімнати гніву": Підлучаємо деякі ресторани, для того, щоб у нас були інвентарі бутилок, також посуду. У нас можна розбивати елементи зі скла, також тарілки предмети техніки офісної, телевізори, стільці, шкафи, тобто все, що заманеться.

Кореспондентка: Відвідувачів приймають за попереднім записом.

Жінка: Потрібно замовити місце, хоча б за 24 години, щоб ми все підготували. Тобто в нас можливо підлаштувати все під клієнта. Оформлення кімнати, також весь інвентар, також людина може взяти з собою якісь речі, які вона також бажає.

Кореспондентка: Таку боротьбу зі стресом психологиня Альона Маримонська називає екологічною, адже биття тарілок не шкодить ані довкіллю, ані родині, але це одноразова швидка допомога.

Альона Маримонська, психологиня: Завжди є причини, чому цей гнів досить сильний, аж настільки, щоб хотілось щось розтрощити, розгромити чи знищити. І, звісно, оця сила гніву і наших емоцій, вона завжди містить в собі якусь внутрішню проблему.

Кореспондентка: Після кожного відвідувача кімнату прибирають, а сміття вивозять на звалище, говорить власник закладу».

(До стандарту повноти — не сказано про дуже важливу деталь: скільки коштує відвідувачу сеанс у «кімнаті гніву»).

У випуску за 23 листопада не повідомлялося про таку важливу інформацію:

Російські військові проводять масштабні навчання в ОРДЛО — українська розвідка.

24 листопада (середа):

1. «У Києві відбувся протест противників вакцинації та карантинних обмежень

Ведучий: "Марш свободи" провели противники вакцинації та карантинних обмежень. До столиці з'їхалися з різних областей. Свій хід почали біля Верховної Ради і дійшли до будівлі СБУ. З собою вони несли плакати з вимогами.

Кореспондентка: Перекриті вулиці, плакати і скандування. Так в столиці пройшов мітинг противників вакцинації. Його зібрали добровольчий рух "ОУН" Миколи Коханівського та організація "Права людини" Остапа Стахіва. Учасники з'їхалися з різних областей. Їх було, за словами організаторів, півтори тисячі. Спочатку мітингували під Верховною Радою.

Наталія, мітингувальниця: Я вийшла від імені усіх моїх знайомих матерів, які не хочуть, щоб їх діти брали участь в медичному експерименті. Я проти насильної вакцинації і дослідів, які відбуваються над нашими дітьми.

Кореспонентка: Потім пішли до будівлі Служби Безпеки. Там учасники вимагали звільнити Остапа Стахіва. Він і раніше організовував мітинги проти карантинних обмежень. 16 листопада СБУ вручили йому підозру у спробі повалення конституційного ладу. За попередньою інформацією, дії угруповання координували російські куратори. Нині він у СІЗО. Однак може вийти під заставу у мільйон гривень. Підтримати Стахіва та відстоювати свої права Олег приїхав зі Львова.

Олег, мешканець Львова: Примусово. Розумієте, примусовий такий експеримент. Я не проти вакцини, але ж ми не знаємо, що буде через два роки, три роки. Остап Стахів — це людина з великої букви, яка захищає наші права дійсно. Він захищає конституційні права.

Кореспондентка: Усі вакцини, які є в Україні, безпечні, повідомила в ефірі Суспільного представниця МОЗ Ірина Руденко. Їх використовує весь світ.

Ірина Руденко, представниця МОЗ: Вони пройшли відповідні дослідження, вони схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. А також дозволені до використання на території України відповідно до нашого національного законодавства.

Кореспондентка: Щеплення не порушує права людини, сказав голова профільного комітету Ради Михайло Радуцький. За законом в Україні поняття "примусова вакцинація" немає. Щеплення рекомендовано. Воно обов'язкове тільки для працівників закладів освіти та органів влади. Виняток, лише для людей із медичними протипоказаннями. Акція противників вакцинації тривала 5 годин. Її співорганізатор Коханівський сказав: "Вона попереджувальна. Надалі діятимемо радикальніше". Вже після акції Рада національної безпеки і оборони повідомила, що сьогоднішній протест — це частина російської спецоперації, мета якої зменшити кількість щеплених громадян. Зокрема, плакати, які були в учасників містили QR-код із посиланням на інтернетсторінку партії влади "Єдина Росія"».

2. «Львівський апеляційний суд залишив Стахіва під вартою

Ведучий: Львівський апеляційний суд залишив під вартою Остапа Стахіва. За рішенням Галицького райсуду, якщо він не внесе майже мільйон гривень застави, 60 діб проведе у слідчому ізоляторі. Під час засідання Стахів сказав, що не має таких грошей і відкинув усі звинувачення, в тому числі у спробі повалення конституційного ладу. Також повідомив, що з п'ятниці оголосив голодування через порушення його прав і погані умови у СІЗО. Коментувати рішення суду Стахів і його адвокат відмовилися.

Юрій Курач, начальник відділу Львівської обласної прокуратури: Прокурор засідання дійсно підтвердив те, що Остап Стахів може уникати від органів розслідування. Так він пробував переховуватися в лікарні у себе на Закарпатті, не у Львові, жодний заклад його не влаштував, скажімо так. Тому вважаю, що перебуваючи на волі, він може втекти від органів судового розслідування».

3. «Статистика по ковіду

Ведучий: У вівторок від ускладнень ковіду в Україні померло 595 людей, у понад 14 тисяч підтвердили захворювання, 4 тисячі з них госпіталізували. Найбільше хворих додалося в Києві — понад 1 700, далі йдуть Полтавщина і Донеччина».

(Нема посилання на джерело інформації).

4. «Уряд змінив термін дії «жовтого» сертифікату

Ведучий: Уряд змінив термін дії "жовтого" сертифікату, який засвідчує вакцинацію однією дозою. Замість 120 днів він буде дійсний 30. Також посилили обмеження "жовтої" епідемічної зони. Відтепер працівники громадських закладів повинні ретельніше перевіряти у відвідувачів сертифікати вакцинації. За неналежне виконання правил власникам закладів загрожує штраф від 34 до 170 тисяч гривень.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України: Представники закладів мають не просто запитувати про наявність сертифіката чи перевіряти візуально їх наявність на вході закладу, а повинні зчитувати смартфоном QR-код ковід-сертифіката. Для зчитування не потрібно додаткових додатків чи засобів. Достатньо своїм додатком "Дія" зчитати QR-код. Після зчитування на смартфоні перевіряючого відображується статус ковід-сертифікату: чинний чи нечинний».

5. «Одинадцять дітей отруїлися хімікатами у селі на Житомирщині

Ведучий: Одинадцять дітей отруїлися хімікатами у селі на Житомирщині. Один з учнів приніс у гімназію цукерки і пригостив друзів. Коли у роті почало пекти викликали "швидку". Як зараз діти і що насправді вони скуштували, дивіться далі.

Кореспондентка: Під час перерви на подвір'ї гімназії в селі Дівочки одинадцять учнів віком від 9 до 11 років скуштували хімічний засіб для прочищення труб.

Алла Ващенко, пресофіцерка Нацполіції України в Житомирській області: Під час перевірки інформації попередньо встановлено, що один з учнів 4 класу приніс до навчального закладу побутові хімічні речовини і діти їх скуштували, вважаючи, що це солодощі.

Кореспондентка: Те, що це не цукерки, діти зрозуміли лише на смак.

Марина Артемчук, директорка гімназії у селі Дівочки Черняхівського району: Воно почало пекти їм, вони це все повипльовували і таким чином отримали опіки. А виявив це черговий вчитель, який просто звернув увагу на поведінку дітей, які витирали язика. Була викликана фельдшерка з місцевого пункту, тоді ми звернулися за консультацією до лікарів-педіатрів нашої Черняхівської лікарні.

Кореспондентка: Школярів шпиталізували до хірургічного відділення обласної дитячої лікарні. В усіх хімічні опіки ротової порожнини та кишківника. Двоє встигли проковтнути речовину, їхній стан тяжчий.

Дмитро Шевчук, завідувач хірургічного відділення обласної дитячої лікарні: Наразі у нас у відділенні на лікуванні знаходяться дев'ять діток, сім хлопчиків і дві дівчинки. Дітки в стабільному стані, стан ближчий до задовільного. Але, на превеликий жаль, ризик і небезпека таких уражень хімічних опіків у тому, що ускладнення можуть розвиватися пізніше, не відразу. Станом на зараз стан стабільний, ми зібрали всі аналізи, робимо все необхідне обстеження, діти у нас під спостереженням.

Кореспондентка: Мати хлопця, що пригостив інших дітей, розповіла, її син сам гадав, що це смаколики, а не засіб для прочищення труб.

Наталія Деленгівська, мама Назара: Я не бачила, як він його взяв, тому що ми були в хаті на другому етаже, в літній кухні на холодильнику високому. Він сказав, він подумал, що це цукерки. Сам з'їв, потом заніс у школу. Стояв спокойний. Ніякої реакції, щоб нудило чи жалувався на якісь болі, нічого не казав.

Наталія Філик, мама Ярослава: Діти думали, що якісь вітаміни і получилось, що погано зробилося, попекли язики чи що і скора осьо привезла в Житомир. Всьо. Я більше так нічого не знаю. На обслєдування положили.

Кореспондентка: Поліція проводить перевірку».

6. «Для машин швидкої допомоги розроблять спеціальні автомобільні номери

Ведучий: Для машин швидкої допомоги розроблять спеціальні автомобільні номери. Так хочуть уникнути штрафів за порушення, які фіксують автоматичні камери. У Кропивницькому Центр екстреної допомоги отримав 3 протоколи від патрульної поліції. Усі за перевищення швидкості. За правилами дорожнього руху, "швидка" може не виконувати деякі правила дорожнього руху, у тому числі і щодо обмеження швидкості. Тоді чому ж за це штрафують? І як оскаржити постанову?

Кореспондентка: Карета "швидкої" мчить на виклик.

Руслан Величко, лікар невідкладних станів Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф: Отримали виклик, прибуття 10 хвилин. Вибачте, треба надавати медичну допомогу.

Кореспондентка: Водій Сергій Васалатій за кермом швидкої допомоги працює 8 років. Каже, в його роботі життєво важливо прибути на виклик якнайшвидше.

Сергій Васалатій, водій швидкої допомоги: С нашим движением, с нашим большим городом та на дальні райони, то приходиться і перевищувати, щоб за 10 хвилин доїхати. Буває й таке, що і 80, буває й більше.

Кореспондентка: Водій "швидкої" не завжди дотримується правил дорожнього руху, каже керівник Центру екстреної меддопомоги. Для них важливо дотриматись нормативів прибуття до хворого за 10 хвилин по місту, за 20 в сільській місцевості.

Олександр Ярошенко, директор обласного Центру екстреної меддопомоги і медицини катастроф: Є проблема, коли нам не вступають дорогу, коли ми їдем з сірєною і з мигалкою. Але у нас і зараз іще є величезна перепона — це відеофіксація. Коли в критичному стані хворий знаходиться, тоді водій не думає о том, що він їде 80 чи 90, він буде старатися якнайшвидше доставити хворого до лікувального закладу.

Кореспондентка: Директор показує фотографії з камер автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху водіями "швидкої". Їх три, усі перевищення швидкості.

Олександр Ярошенко: Бригада екстреної медичної транспортувала із дитячої обласної лікарні в "Охматдит" місто Київ, і поблизу біля Києва ми перевищили швидкість, там, наприклад, от 60 чи 70, а ми їхали 87 чи 90 з проблисковими маячками. Мені на телефон в "Дію" прийшов, повідомлення прийшло в тому, що я порушив правила, хотя я там і не був, я відверто хочу сказати і не виїжджав нікуди. Я повинен сплатити 170 гривень. У місті Кропивницькому така сама ситуація. І коли реєструється автомобіль екстреної медичної допомоги то я, як уповноважена особа підписую і зараз в реєстраційному відділенні фіксується, що я, ну, є уповноважена особа і несу відповідальність за ці автомобілі, яких сьогодні у нас 148 в Кіровоградській області.

Кореспондентка: Отримавши постанови, Ярошенко звернувся до Нацполіції. Протягом місяця їх розглянули та скасували. Перевищення швидкості будь-яким авто фіксується автоматично. Машини «швидкої» не мають спецномерів, як поліцейські чи військові. А те, що сама машина має ознаки спецтранспорту, інспектор може не помітити, говорить представник Департаменту патрульної поліції.

Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України: Під час розгляду справи інспектором і винесення постанови на відео і фото, може бути непомітно або інспектор не помітить, що це саме є карета швидкої медичної допомоги, такий випадок може траплятися. У подальшому ми або самі виявляємо такі випадки, або на звернення закладів, які надають саме послуги швидкої медичної допомоги, це можуть бути як приватні заклади, так і державні заклади, ми такі постанови скасовуємо.

Кореспондентка: Аби уникнути ситуації зі штрафами "швидкій" за перевищення швидкості, правоохоронці хочуть ініціювати зміну в законодавстві і розробити для карет швидкої спеціальні номерні знаки.

7. Кабмін виділив 175 мільйонів гривень з резервного фонду на посилення кордону з Білоруссю

Ведучий: Кабмін виділив 175 мільйонів гривень з резервного фонду на посилення кордону з Білоруссю. 67 отримають прикордонники, 108 Нацгвардія. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, використання мігрантів — це механізм гібридної війни. Його можуть застосувати на українському кордоні. Щоб цьому запобігти сьогодні розпочалася спецоперація "Полісся". Що вона передбачає?

Кореспондентка: Паркан з дротом, контрольно-слідова смуга. За 700 метрів звідси Білорусь. За кілька десятків табір з прикордонниками. Окрім того, що контролюють ситуацію на суходолі, так само контролюють і з неба за допомогою безпілотників. Прикордонник підіймає безпілотник у повітря. Він може набрати висоту 500 метрів і віддалитися на 8 кілометрів від бази. Так здійснюють моніторинг ситуації на кордоні з висоти.

Владислав Туз, інспектор прикордонної служби: Виявляю ознаки підготовки до порушення державного кордону, сліди на КСП, також які -то транспортні засоби.

Кореспондентка: На кордоні з Білоруссю розпочалася спецоперація "Полісся". Її проводять прикордонники спільно з поліцією, Нацгвардією і Збройними силами України.

Сергій Гриценко, офіцер прикордонної комендатури швидкого реагування: Це подальші заходи щодо підсилення охорони державного кордону, збільшення щільності та надійності протидії в рамках можливого перетину нелегальними мігрантами і спроб протидії можливій навіть контрабандній діяльності.

Кореспондентка: Скільки триватиме спецоперація наразі невідомо. Термінів її закінчення немає. Минулого тижня 18 листопада 15 людей громадян країн Близького сходу на автобусі намагалися перетнути кордон у пункті пропуску Нові Яриловичі. Після цього подібних спроб не було.

Владислав Горбань, начальник відділення інспекторів прикордонної служби: На ділянці знаходяться резерви, які в разі загострення обстановки прибудуть для посилення пунктів пропуску. Нам відома ситуація, яка зараз складається на ділянках кордону Польщі, Литви та Латвії. Тому ми готові до ускладнення будь-якої ситуації та до будь-якого розвитку подій.

Кореспондентка: Прикордонники разом з Нацгвардією щодня відпрацьовують відбиття можливого прориву груп нелегальних мігрантів.

Олександр Приходько, офіцер з організації служби Нацгвардії: Відтіснення натовпу мігрантів чи інших громадян, які захотіли перетнути незаконно кордон України. Якщо громадяни інших держав, які незаконно перетнули кордон, не загрожують життю та здоров'ю військовослужбовців Національної гвардії, то зброя не буде застосована і спецзасоби не будуть застосовані.

Кореспондентка: У цей час поліцейські контролюють громадський порядок у 49 населених пунктах вздовж кордону.

Михайло Голомозик, начальник відділення поліції 2 смт. Ріпки: Вже тиждень цілодобово несуть службу по забезпеченню охорони громадського порядку. Ми патрулюємо населені пункти вздовж кордону, перевіряємо жилі та нежилі приміщення, спілкуємось з громадянами на факт перебування в селі чужої особи, ну і виявлення осіб, які потребують додаткової перевірки».

8. «5 обстрілів на фронті

Ведучий: Збройні формування Російської Федерації сьогодні п'ять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі, зокрема зранку бойовики обстріляли позиції прикордонників на блокпості "Мар'їнка", він розміщений на дорожньому коридорі Донецьк-Курахове. Речник Краматорського прикордонного загону Ігор Заруднєв повідомив, що били із заборонених мінометів 82-го калібру. Армійці у відповідь не стріляли, щоб не наражати на небезпеку цивільних, які цим шляхом перетинають лінію розмежування.

Ігор Заруднєв, речник Краматорського прикордонного загону: Зафіксовано потрапляння в позиції прикордонників трьох снарядів. Завдяки вмілим діям прикордонних нарядів, особовий склад не постраждав; пошкоджено фортифікаційні споруди».

9. «Про полонених жінок на окупованих територіях

Ведучий: Нині на окупованій частині Донбасу проросійські бойовики утримують 301 людину. З них 31 жінка. Найчастіше полонених звинувачують у шпигунстві чи державній зраді. Катують, щоб отримати зізнання, і саджають до в'язниці. Медійна ініціатива «За права людини» оприлюднила звіт про заручниць. У ньому 12 жінок розповідають про все, що пережили під час полону бойовиків.

Кореспондентка: Олена Лазарєва близько двох років провела в полоні на Донеччині. 2017-го, коли працювала лікарем, затримали біля власного будинку в Донецьку. Звинуватили у шпигунстві та співпраці з українськими спецслужбами. Олена каже, підстави на те були.

Олена Лазарєва, звільнена полонена: Я ж там також працювала в лікарні для бойовиків, які там знаходились на лікуванні. Якщо в мене була така можливість, надавала таку інформацію.

Кореспондентка: Олену затримали разом з її чоловіком. Бойовики принижували, каже жінка, піддавали тортурам. Погрожували вбити всю родину на її очах.

Олена Лазарєва: Це все було вже з мішком на голові у кайданках. І коли їм щось не подобалося або я щось повільно відповідала, або не так, як їм хотілося, мене періодично цим мішком просто душили.

Кореспондентка: Близько двох років Олена відбувала ув'язнення в Сніжнянській виправній колонії. Жінка разом зі своїм чоловіком повернулася в Україну під час обміну в грудні 2019-го. Тоді Україна отримала 76 осіб: 12 військових та 64 цивільних. На обмін в ОРДЛО були відпущені 123 людини.

Ізабелла Пєх, донька полоненої: Мама. А это я её обнимаю. А это вот решётка, которая искорёженная. Я как будто её закрываю от этой беды. Вот я хочу её уберечь от этого.

Кореспондентка: Ізабела Пєх намалювала свою маму, яку не бачила 4 роки. 2014-го вони вдвох переїхали з окупованої Горлівки в Одесу. Та Олена Пєх вимушена була їздити на окуповану територію до хворої матері. Під час однієї з таких поїздок 2018-го її затримали. Звинуватили у шпигунстві та зраді. Жінку катували. Через це вона намагалася вкоротити собі віку.

Ізабелла Пєх: Это были жуткие пытки. Ей вкручивали в суставы в колени шурупы. Её душили пакетом. Дважды имитировали расстрел. Мне очень сложно об этом говорить. Значит пытали электрическим током.

Кореспондентка: Так полонену змушували зізнатися у шпигунстві. Минулого року маму Ізабелли засудили до 13 років позбавлення волі за зраду. Нині вона перебуває в Сніжнянській виправній колонії №127. Жінці потрібна медична допомога. Через катування у неї руйнуються суглоби стегна.

Ізабелла Пєх: Маму не хотят отдавать. Пропустила она уже несколько обменов. Вообще не хотят отдавать, потому что... не знаю почему. Сильно очень пытали, говорят. Мол, очень много знает и ничего я не могу зделать. Медицинской помощи вообще никакой. И моя мама сто процентов будет инвалидом.

Кореспондентка: Тетяна Катраченко — координаторка напрямку "Проблема заручників в ОРДЛО" каже, нині на окупованій території в полоні перебуває 301 особа. З них 31 жінка. Останній обмін відбувся у квітні 2020-го. Тоді Україна отримала 20 полонених з ОРДЛО, а віддала 18 утримуваних. Відтоді Росія блокує перемовини щодо обміну.

Тетяна Катриченко, координаторка медійної ініціативи за права людини напрямку "Проблема заручників в ОРДЛО": Останні кілька місяців мова також йшла про те, що хоть Україна хотіла звільнення невеличкого списку людей, передусім, які мають проблеми зі здоров'ям, зокрема і жінок.

Кореспондентка: Загалом з 2014-го року у полоні незаконних збройних формувань були або й досі там 3 тисячі 360 осіб. Зокрема 276 жінок».

10. «Орден "Батьківське серце" вручили доньці загиблого від поранень на Донбасі спецпризначенця

Ведучий: Орден "Батьківське серце" вручили доньці загиблого від поранень на Донбасі спецпризначенця. Ульяні ще немає і двох років. Батька вона не бачила. Боєць помер, коли дружина була вагітна.

Кореспондентка: Срібне серце в терновому вінку з краплею крові вручають Ульяні Кондратюк. Їй рік і вісім місяців. І кулон, що називається "Батьківське серце" у пам'ять про батька, якого вона ніколи не побачить. Старший сержант 8-го полку спецпризначення Максим Кондратюк помер у шпиталі від поранення, коли дружина була вагітна.

Анастасія Кондратюк, вдова Максима Кондратюка: Коли він загинув, якраз було 3 місяці вагітності. Він не бачив дитини. Мені не повідомляли взагалі нічого. Коли його не стало, мені просто прийшла смс-ка, прийміть мої співчуття.

Кореспондентка: Ульяна — молодша донька спецпризначенця, старшій Ангеліні 5. Дружина Максима каже, що розповідатиме дівчатам про тата.

Анастасія Кондратюк: Це було кохання, спогади мої будуть, що тато їх був відданою людиною, військовою, він захищав свою Україну. Він дуже любив свою сім'ю.

Кореспондентка: Проєкт "Батьківське серце" започаткували 2 роки тому. Кулони дарують дітям батьків, які загинули на передовій, померли після поранень та хвороб. Сьогоднішнє серце 7 331-ше. На Хмельниччині вручили понад сотню срібних відзнак.

Наталія Дзекар, координаторка "Центру допомоги учасникам АТО в Хмельницькій області": Більше нічого для героїв неможливо зробити, краще ніж пам'ятати.

Петро Скиба, в. о. голови обласної організації громадської спілки "Бойове братерство України": Структури соціального захисту і військові комісаріати спеціально не ведуть такий облік і нам приходиться з різних джерел всю інформацію отримувати.

Кореспондентка: Цьогоріч спілка "Бойове братерство України" започаткувала ще один проєкт "Хресний побратим".

Леонід Климчук, голова Всеукраїнської громадської спілки "Бойове братерство України": Закріпити за дітьми, яким не виповнилося 16 років, закріпити нашого воїна "Бойового братерства", який буде надавати допомогу, на день народження прийде привітає, зводить хлопчика на футбол, на рибалку. 1 вересня побратими на Чернігівщині, Черкащині та Житомирщині повели дітей, чиї батьки загинули, у перший клас».

11. «Засідання в справі "Квітів України" перенесли

Ведучий: Засідання у справі архітектора київської будівлі "Квіти України" Миколи Левчука перенесли на 14 грудня. Суд мав розглянути порушення його авторських прав на будівлю, засідання не відбулося, бо не з'явилися представники підрядників, які почали демонтаж будівлі. На підтримку Левчука під судом зібралися його колеги та родичі.

Анастасія Левчук, дочка Миколи Левчука: Мені здається високі шанси, навіть на відновлення будівлі тому, що на щастя архітектор тут не один в цій боротьбі, а є багато людей які зацікавлені в тому щоб відстоювати цю будівлю.

Олег Клименок, архітектор: Робота над этим сооружением очень была длительная, сложная. В результате получилась очень интересная. Для Киева, особенно тогда, это было очень знаковое сооружение, но и сегодня оно как пример для студентов.

Ведучий: Нагадаю "Квіти України" почали демонтувати у липні цього року, тоді кияни вийшли на захист історичної будівлі. Її спроектували на початку вісімдесятих років у стилі модерн. Фасад був у вигляді заскленого каскаду, що давало більший доступ сонячному світлу. Тоді це був павільйон з квітковим магазином, оранжереєю та дослідницьким центром. Останні двадцять років "Квіти України" за призначенням не використовували. Нинішній власник хоче зробити тут восьмиповерховий офісний центр з підземним паркінгом. Архітектор на таке дозволу не давав, і подав до суду про порушення авторських прав. Суд на час процесу заборонив демонтаж. Міністерство культури внесло будівлю до переліку державних пам'яток».

(Порушено стандарт балансу думок — не надано слово представникам підрядника).

12. «На Закарпатті почали посипати сіллю складні ділянки доріг

Ведучий: Закарпаття до снігопадів готове. Вантажівки з сіллю цілодобово чергують на перевалах, складних ділянках доріг, загалом більш як сотня машин. Як працюють шляховики бачили наші кореспонденти.

Кореспондентка: Це Авранський перевал поблизу села Нижні Ворота. Близько чотирьох кілометрів дороги тут посипали сіллю, розповів працівник підрядної організації, яка обслуговує цю ділянку, Іван Ганькович.

Іван Ганькович, водій: Посипали участок на якому появилася ожеледиця отак і ще сиплем, ще є небезпечніші перевали на Міжгіря на Оленяво. Ми занимаємся цею посипкою.

Кореспондентка: Щоб посипати цю ділянку тракторист насипає в машину два ковші дорожньої солі.

Юрій Решетар, тракторист-навантажник: Я загружаю машини сіллю трикубовим ковшом, сіль чиста нарешті.

Кореспондентка: На частині траси Київ-Чоп, де розташоване Авранський перевал, а також на відрізку дороги Перечин-Свалява-Нижні Ворота-Воловець-Міжгір'я чергує підрядна організація, розповів дорожній майстер Тимур Богданов. За його словами, вони обслуговують сто двадцять два кілометри доріг. Чергують вони цілодобово. Використовують тридцять п'ять автомобілів.

Тимур Богданов, дорожній майстер: У випадку снігопаду чи виникнення ожеледиці, ми посипаємо дорогу протиожеледними матеріалами. У даному випадку сіллю. Розхід в залежності від інтенсивності снігопаду чи ожеледиці. Працюємо цілодобово, на даному етапі у нас задіяно три одиниці техніки, патрульний автомобіль, навантажувач и машина КДМ, піскорозкидувачі. У випадку інтенсивного снігопаду задіюються дві бази дислокації, одна тут в Абранці. Друга у Мукачеві.

Кореспондентка: Цілодобово чергує техніка також на чотирьох основних перевалах, каже речниця обласної служби автомобільних доріг Ані Нікогосян.

Ані Нікогосян, речниця служби автомобільних доріг на Закарпатті: У нас уже на перевалах сніжило і ми вже почали прибирати дороги. Це на чотирьох основних перевалах Закарпаття ще з минулого тижня чергує, техніка — це основні перевали Закарпаття. Загалом техніки сто п'ять одиниць і при потребі, при зміні погоди ми готові оперативно реагувати і відправляти техніку туди, куди потрібно.

Кореспондентка: За словами Ані Нікогосян, для посипання доріг в області підготували понад дванадцять тон солі, для проведення ямкового ремонту заготовили чотириста вісімдесят трон асфальтобетонних сумішей».

13. «"Укрзалізниця" запустила потяг з оновленими вагонами-трансформерами

Ведучий: "Укрзалізниця" запустила потяг з оновленими вагонами-трансформерами. Він курсує за маршрутом Київ — Херсон. У чому переваги нових вагонів та чи комфортніше тепер пасажирам, знають наші кореспонденти.

Кореспондентка: На залізничний вокзал у Херсоні прибуває потяг з Києва. Складається він з п'яти оновлених вагонів. Пасажирів проводжає провідниця Валентина Ратич.

Людмила, пасажирка потяга: Я первий раз в таком вагоні їду, мені понравилось.

Жінка, пасажирка потяга: Ціна не сподобалась. 573 гривны стоит билет, а ни лечь, ничего.

Кореспондентка: Провідниця каже: ціна на квиток зросла, бо кількість місць у вагоні зменшилась майже вдвічі. У кожному купе чотири місця, які трансформуються залежно від потреби — сидіти чи лежати.

Валентина Ратич, провідниця пасажирського вагона: Первим класом сидячи їдемо. А коли спальне місце, тогда опускаємо отету полочку. Тут у нас ортопедичні матраци. Так само й верхня полка розкладається. Будь ласочка. І ночью він їде як лежачий. Днем він їде сидячим, ночью — лежачим.

Кореспондентка: Розетка із USB-входами та освітлення є біля кожного місця. Замінили у вагонах і санвузли, розказує Валентина Ратич. Тут встановили вакуумні туалети із сенсорними кнопками. Провідниця говорить: працювати стало комфортніше.

Валентина Ратич: Холодильники в нас єсть, мікроволновки в каждом вагоне. Для пасажирів — кофе-машина.

Кореспондентка: Реставрація вагону значно дешевше за новий вагон, каже начальник потяга. Роботи виконують за гроші "Укрзалізниці"».

У випуску за 24 листопада не повідомлялося про такі події:

Окупанти не допустили патрулі ОБСЄ до ділянок розведення в Золотому та Станиці Луганській.

В окупованому Криму відбулися масові затримання людей, які зустрічали адвоката Семедляєва після 12 діб арешту.

У Криму окупанти знесли будинок кримськотатарського активіста Усеїнова.

Партія «Слуга народу» бойкотуватиме телеканали Ахметова.

За 16 місяців «перемир’я» Україна втратила 66 бійців, ще 275 було поранено — місія України при ОБСЄ.

За місяць Росія перекинула в ОРДЛО 19 колон з озброєнням і 8 вагонів із боєприпасами — місія України при ОБСЄ.

25 листопада (четвер):

1. «Смертельне ДТП у Харкові

Ведучий: У Харкові вантажівка роздавила легковика. Аварія сталася 2,5 години тому на окружній дорозі. Зіткнулися три легковики та дві вантажівки. Один з ваговозів перекинувся просто на машину таксі.

Кореспондентка: У машині, яку розчавило, за попередньою інформацією медиків, може бути троє людей. Це водій і бабуся із трирічною онукою. Таку інформацію нам повідомив директор екстренної меддопомоги Віктор Зебеста, якому повідомили це начебто родичі людей які посадили іх у машину. Зараз рятувальники вже другу годину поспіль продовжують розгрібати завали. Відомо ще про одного постраждалого — це водій фури, він отримав осколкові поранення та переломи. Його доставили до лікарні невідкладної допомоги. Скільки ще можливо постраждалих та чи є загиблі поки ще встановлюють. Для цього потрібно розкопати автівку яку придавило фурою. Попередньо зіткнулися дві фури та три легковики. Одна із фур перекинулася і повністю придавила машину таксі. Інша автівка її трошки зачепила і от щоб дістатися до машини таксі довелося рятувальникам відкотити інший позашляховик і вже лопатами розгрібати завали. Зараз намагаються підняти власне фуру і вже тоді зможуть сказати точно скільки людей було в машині та хто ці люди.

Ведучий: Є версії про причини аварії?

Кореспондентка: Поки що версія, хто саме, як рухався чи хтось рухався на червоне світло світлофора, поки що таких версій немає. Всі офіційні коментарі правоохоронці обіцяють надати згодом».

2. «В Офісі президента заперечили чотириденне святкування дня народження Єрмака

Ведучий: В Офісі президента заперечили чотириденне гучне святкування дня народження глави Офісу Андрія Єрмака, про яке йдеться у розслідуванні "Української правди". В ньому, зокрема, розповідається, що 19 листопада Володимир Зеленський та Андрій Єрмак залишили офіс ще до закінчення робочого дня й вирушили до державної резиденції "Синьогора" в Карпатах. За даними онлайнрадарів, президентський борт з Києва не вилітав. Щоб доставити гостей, згідно з розслідуванням, задіяли гелікоптери Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Журналіст "Української правди": Ми надіслали запити з одним питанням, на яких підставах авіацію спеціального призначення було задіяно для святкування дня народження Андрія Єрмака.

Ведучий: Сам Андрій Єрмак інформацію журналістів заперечив. На своїй сторінці у фейсбуці написав, що ювілей особливо не відзначав, у понеділок заїхав до батьків, а у вівторок його вітали колеги в офісі. Чи був у Карпатах, чіткої відповіді не дав, і дорікнув журналістам, що ті не спілкувалися з ним, а за коментарем звернулися уже у день публікації.

Андрій Єрмак, глава Офісу президента: Дивно, що журналісти не поцікавилися реальною ситуацією й взагалі не поспілкувалися зі мною. Вони надіслали запит лише сьогодні, тобто у день виходу сюжету. Не було жодного чотириденного святкування, ніхто не використовував жодних приватних чи державних літаків. Гвинтокрилами ДСНС ніяких гостей чи взагалі сторонніх осіб не перевозили, тим більше з розважальною метою.

Ведучий: Посадові особи мають право використовувати відомчу авіацію. Згідно з протоколами, це є звичайною практикою. Так прокоментував використання вертольотів ДСНС міністр внутрішніх справ Денис Монастирський».

3. «Домовленості щодо роботи ОБСЄ на сході України не виконуються

Ведучий: Домовленості щодо роботи ОБСЄ на сході України не виконуються. Про це сказав голова спеціальної моніторингової місії в Україні Яшар Халіт Чевід на міжнародному форумі з питань Донбасу. Він триватиме сьогодні й завтра у Києві та Берліні з телемостом між столицями. Нагадаю, з 30-го вересня Росія не підтримує мандат місії ОБСЄ на пунктах пропуску "Гукове" та "Донецьк". Минулого тижня керівниця організації Анн Лінде закликала надати спостерігачам повний доступ до окупованих територій.

Яшар Халіт Чевік, голова спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні: Обмеження для СММ стали ще більш відчутними. Ви пригадуєте, що у Донецьку СММ було заблоковано на дев'ять днів. І наразі у Луганській області на непідконтрольній уряду території ми також були заблоковані від того, щоб отримати доступ до відповідних потрібних нам об'єктів».

4. «Кулеба про ймовірний напад Росії

Ведучий: Новий напад на Україну буде надто дорого коштувати Росії. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, скупчення російських військ біля кордону, погрози Україні, свідоме блокування Росією роботи нормандського формату та Тристоронньої контактної групи — все це складові єдиної агресивної політики. Щоб не було нової хвилі війни, завдання дипломатів організувати високий рівень міжнародної підтримки України, сказав міністр.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: У Москві мають чітко усвідомити, які політичні, економічні та людські втрати вона понесе у разі нового етапу агресії. Україна виступає за комплексний пакет протидії агресивним намірам Кремля, він включає політичне та економічне стримування Росії, а також військову допомогу Україні. У цьому полягає ключове завдання дипломатів: організувати високий рівень міжнародної підтримки для досягнення головної мети щоб не було нової хвилі війни».

5. «Українські танкісти провели навчання

Ведучий: Українські танкісти провели навчання у районі проведення операцій Об'єднаних сил. Екіпажі мали влучити у мішені з кулеметів та гармат. На все 4,5 хвилини. Як відстрілялися?

Кореспондентка: Завдання танкістів — влучити в ціль за кілька сот метрів.

Владислав, військовослужбовець ЗСУ: Даю керівнику стрільби, якби куди він саме попав у ціль і так само самі відмічаємо.

Кореспондентка: З гармати стріляють осколково-фугасними снарядами.

Владислав: Автоматично. Механізм заряджання сам автоматичний.

Кореспондентка: Щоб отримати оцінку "відмінно" — уразити квадрати в центрі. Екіпажі змінюються по черзі. У складі кожного троє людей — командир, механік та навідник.

Андрій, військовослужбовець ЗСУ: Складного не було нічого, так як ми завжди тренуємося, підвищуємо свій рівень кваліфікації. Оцінка "добре". Два рази вразили мішенями танк.

Кореспондентка: Так вразили ціль бійці екіпажу Романа.

Роман, військовослужбовець ЗСУ: Всі мішені були поражені так само, як і безпосередньо з кулемета по китайцю, і безпосередньо з гармати.

Тарас, військовослужбовець ЗСУ: Найвищий бал — це три попадання з трьох в по танку, так сказать, мішень №12. Так само кулемет 7-62 всі мішені також вразив всі мішені.

Кореспондентка: Такі навчання планують провести і наступного місяця».

6. «Як склалася доля моряків, визволених з російського полону

Ведучий: Сьогодні минуло три роки, як у районі Керчинської протоки російські прикордонники ФСБ захопили 3 українські судна з екіпажами. 24 моряки 9 місяців провели в російській в'язниці за звинуваченням у незаконному перетині кордону. Зараз усі на волі в Україні. Як склалася їхня доля? І чи залишається загроза нового арешту?

Кореспондентка: В Одесі зустрічаємось з Андрієм Ейдаром. Він був наймолодшим у списку моряків, яких захопили у Керчинській протоці. 2018-го — Андрієві було 19. Після переслідування та обстрілу російські прикордонники та ФСБ зупинили катери "Нікополь", "Бердянськ" та буксир "Яни Капу".

Андрій Ейдер, колишній військовополонений моряк: Відчуттів взагалі ніяких не було, тому що на той момент людина знаходиться у шоковому стані і він не відчуває ні болі, вона зовсім нічого не відчуває.

Чоловік: Держаться всем. Левая на борту.

Кореспондентка: Ось так це відбувалося. Російські силовики протаранили катер "Бердянськ", відкрили вогонь. Андрія Ейдара та ще двох моряків поранили. Їх прооперували у Керчі, а потім, як і решту, доставили в Москву. Моряків тримали в московському СІЗО "Лефортово". Росія звинуватила їх в незаконному перетині кордону.

Андрій Ейдер: До нас ставилися як до звичайних російських зеків, тому якихось особливих умов там не було. До прикладу, медичний персонал СІЗО — то не люди, то більш десь приблизно тварини, тому що вони не мають в собі ніякої людяності.

Кореспондентка: 9 місяців Андрій Ейдар та його побратими були у СІЗО. 7 вересня 2019-го в рамках обміну усі повернулися до України. Найперше, що зробив Андрій, — освідчився коханій дівчині. Одружились на Новий рік біля головної ялинки країни.

Андрій Ейдер: Сімейне життя змінилося у більш позитивний бік, тому що сталося весілля. І після цього почало налагоджуватись сімейне життя.

Кореспондентка: Зараз Андрій навчається на 2 курсі Одеського педуніверситету імені Ушинського. Хоче стати психологом, отримати звання офіцера та залишитись на службі.

Андрій Ейдер: 2 роки я продовжую свою службу у військовій демографії. З самого повернення я мав бажання вступити до Інституту військово-морських сил, але військово-лікарської комісії за станом здоров'я мені було відмовлено.

Кореспондентка: Ще один моряк Євген Семідоцький демобілізувався торік у липні, працює рятувальником у Сватовому на Луганшині. Про це тоді розповів нашим кореспондентам. Він підтримує зв'язки із своїми побратимами, але життя у російській в'язниці згадувати не хоче. І далі служить Андрій Оприско зі Львівщини. Саме тому не зміг особисто поспілкуватись із Суспільним. Каже: керівництво заборонило. Як повідомили у пресслужбі Військово-морських сил, моряки Богдан Головаш і Владислав Костишин після полону захистили магістерські роботи. Моряки на волі вдома, але їхню справу в Росії не закривали, каже адвокат Микола Полозов. Вони в статусі обвинувачених і звільнені під особисте зобов'язання омбудсмена України. Є й інша справа — у міжнародному трибуналі ООН з морського права. Україна добивається, щоб дії Росії визнали незаконними.

Микола Полозов, адвокат: Это зависит от того, какое решение примет трибунал. Если будет установлена виновность Российской Федерации, и если российские власти откажутся прекращать уголовное дело, то конечно же мы будем проходить и обжаловать во всех необходимых инстанциях эти решения, вплоть до Европейского суда по правам человека.

Кореспондентка: Адвокат припустив: рішення міжнародного трибуналу може бути щонайменше за рік».

7. «Байден про Голодомор в Україні

Ведучий: Трагедія, до якої призвів брутальний режим Сталіна, — так у заяві до річниці вшанування жертв Голодомору в Україні сказав президент США Джозеф Байден. Він наголосив на ролі комуністичного режиму Радянського Союзу та Йосипа Сталіна в організації штучного голоду. За словами Байдена, український народ подолав жах Голодомору, продемонструвавши свій дух і стійкість, і зрештою створив вільне та демократичне суспільство. Протягом 1932-1933 років від голоду в Україні померло за різними даними від чотирьох до семи мільйонів людей. На думку більшості істориків, причиною стали хлібозаготівлі, коли в селян забирали останнє. Голоду не було на Галичині, Волині, західному Поділлі, які тоді входили до складу Польщі, на Буковині, яка була у Румунії, та на Закарпатті, що входило до Чехословаччини. Пам'ять про Голодомор почали відновлювати за президентства Ющенка. Геноцидом української нації його офіційно визнано 2005 року. Так само згодом вчинили й 16 країн світу. Росія заперечує, що це був цілеспрямований геноцид».

8. «Інформацію про жертв Голодомору можна тепер шукати онлайн

Ведучий: Інформацію щодо жертв голодомору 32-33 років в Україні тепер можна шукати онлайн. Фонд "Музей Голодомору" за пів року відцифрував друковані дані про більш ніж 800 тисяч людей. Онлайн-базу представили сьогодні у столиці на Хрещатику. За пошуком на сайті «Зерна правди» буде з'являтися інформація про вік, місце проживання людини та професію. Раніше такі дані треба було шукати у спеціальних виданнях чи в державних архівах.

Юлія Новобранець, менеджерка з розвитку Фонду "Музей Голодомору": zernapravdy.org. Реєстрація не потрібна. На головній сторінці платформи є функція "Пошук". Потрібно лише обрати, чи ви шукаєте за іменем, чи за населеним пунктом. Ввести потрібне пошукове слово, пошуковий запит й здійснити пошук, побачити скільки результатів ви можете отримати. Цим проєктом даємо можливість всім зацікавленим дізнатися про свою родину, більше дізнатися про нашу спільну історію».

9. «Помер колишній мер Києва Омельченко

Ведучий: Від ускладнень, спричинених коронавірусом, помер колишній київський міський голова Олександр Омельченко, про це повідомив мер столиці Віталій Кличко. Омельченко було 83 роки, він двічі очолював столицю і обидва рази набирав рекордну кількість голосів — понад 70 %. За президенства Кучми отримав звання Герой України. В останні роки Омельченко керував фракцією "Єдність" у Київраді».

10. «Ковідна статистика

Ведучий: У середу в Україні від ковіду померли 628 людей. У майже 17 тисяч учора підтвердили ковід, з них 3,5 тисячі ушпиталили».

(Нема посилання на джерело інформації).

11. «У селі на Рівненщині педагоги відмовляються вакцинуватись і ходять на роботу

Ведучий: У селі Степангород на Рівненщині працівники школи відмовляються вакцинуватися, але й далі ходять на роботу. Не щеплені більш як 90 відсотків педагогів і технічного персоналу. З 1-го грудня вони не отримуватимуть зарплату. Але відсторонити їх нікому. Директор у відпустці, призначити виконувача обов'язків не можуть, громада проти. Що відбувається у селі, дивіться далі.

Світлана Рафальська, техпрацівниця школи: Дождалася ця нещасна школа — хочуть задушити нас вакцинацією. Ковіда придумали, га? Немає в нас хворих. У нас у кожному класі всі учні. У нас 1-2 хворих. У нас немає хворих. Що вони з нас хочуть? Яка червона зона?

Кореспондентка: Це школа в селі Степангород Володимирецької тергромади. Тут навчається більше шести сотень учнів. Працює у закладі 83 людини. З них щеплення від коронавірусу отримали четверо педагогів та двоє техпрацівників.

Надія Крук, вчителька школи: Ми вакциновані. Ну як, це медична таємниця. Хто вакцинований, хто невакцинований. Хто працює за тестами.

Кореспондентка: Усіх невакцинованих працівників мали відсторонити від роботи без збереження зарплати з 8 листопада. Під відсторонення підпадала і директорка Степангородської школи. Проте таке рішення викликало супротив у батьків та вчителів. Це відео, яке відзняли жителі Степангорода 8 листопада під час візиту до їхньої школи представників Володимирецької селищної ради.

Активіст: Ця людина — директор школи. Вона має попередження про відсторонення від цього, відсторонення від роботи. Директору школи дали попередження. Ми вважаємо це незаконним. І ми хочемо, щоб вони (нерозбірливо). Потому що він розповсюджує, по-перше, він розповсюджує конфіденційну інформацію. По-друге, ми вважаємо, що є медичне повноваження. Ця людина розповсюджує медичну інформацію, тобто вона порушила закон.

Поліцейський: Чим вона порушила?

Активіст: Тим, що розповсюдив медичну таємницю про (нерозбірливо) директора школи.

Кореспондентка: Після цього директорка закладу продовжила декретну відпустку. У школу намагалися призначити нову людину, яка б виконувала обов'язки керівника навчального закладу. Проте усі, кому пропонували посаду, відмовилися.

Вадим Друзь, начальник управління соціально-культурної сфери Володимирецької селищної ради: Люди, з якими ми говорили, вони розуміють, — якщо ми їх, на них покладемо обов'язки, вони повинні будуть відсторонити відповідно педагогічних працівників, які не вакциновані. Немає людини, і, напевно, з 1-го грудня ми не зможемо виплачувати заробітну плату працівникам. Це ж не тільки заробітна плата, це і комунпослуги, це і відключення електроенергії.

Кореспондентка: Вчителі, з якими ми поспілкувалися, запевняють, що на роботу вони ходять з негативними результатами ПЛР-тестів.

Ольга Підвищенна, завідувачка Володимирецької амбулаторії: По поводу Степангорода — ситуація плачевна. Охочих — нуль. На цьому тижні було максимум чотири людини. І то з проханням, що ми вакцинуємось, але ви не повідомляйте, що ми вакциновані».

12. «Вибух у багатоповерхівці на Вінниччині

Ведучий: У Козятині на Вінниччині стався вибух. Три квартири пошкоджено. Завалені стіни, потрощені меблі. За попередніми висновками, в одній з осель стався витік газу. Там напередодні самотужки замінили газову плиту.

Світлана, сусідка: Це ще добре, що я вийшла з хати, інакше я б ще осталася під завалинами, бо мені на роботу на 9 годину. Я ще кажу, було б ще хуже, якби моя дитина мене хоронила.

Кореспондентка: Жваво за 15 хвилин до вибуху вийшла з квартири, розповідає сусідка Світлана. Її квартиру вибух теж зачепив. Знесло стіну суміжну з сусідньою. Також у помешканні вибито вікна, пошкоджено меблі та техніку. Під завалами документи, знайти їх, жінка каже, не може.

Світлана: Зробили ремонт, все нове покупувала і стінки, і дивани, все, он для тераси купляли нове. От таке.

Кореспондентка: Вибухом зачепило іще одну квартиру у цій багатоповерхівці. Власниця помешкання Ольга каже в цей час вдома були діти. Зараз вони у бабусі, обійшлися переляком.

Ольга, сусідка: Хлопчика 14 років батько підняв, бо привалило стінкою, а дівчинка спала під стінкою, того дівчинку він встиг схватити.

Кореспондентка: Вибух стався на 9 поверсі у квартирі під номер 45 о 8-й ранку. Сюди Суспільне не впустили. Зять Олександр розповідає: 82-річна бабуся з опіками руки та обличчя зараз в опіковому відділенні обласної лікарні імені Пирогова. Окрім неї у квартирі нікого не було. Чому вибухнуло, каже, не знає. Єдине вчора тут під'єднували газову плиту до центральної труби.

Олександр, родич: Вона подзвонила і сказала, що взрив. Там коло плити нічого там немає, там плита стоїть, як ні в чому не бувало. Тільки пошкодило двері і стіну вивалило.

Кореспондентка: Вибух у козятинській багатоповерхівці по вулиці Героїв Майдану, 17, ймовірно, стався через витік газу, а саме через негерметичне з'єднання газової плити з трубою, каже інженер товариства "Вінницягаз" Євген Марійчук. Додає, плиту тут замінювали самі, до фахівців газової служби власники не зверталися.

Євген Марійчук, головний інженер АТ "Вінницягаз": Заміна газового обладнання не може проводитися без представників експлуатуючої організації. Газопостачання на стояку, на якому знаходяться всі ці квартири, припинено.

Кореспондентка: Справу розслідують як порушення правил пожежної безпеки, каже речниця поліції області Ганна Олійник. За таке правопорушення передбачено 68000 гривень штрафу або до трьох років позбавлення волі. Якщо надзвичайна подія сталася з вини власників 45 квартири, ті також мають відшкодувати збитки сусідам, яких зачепив вибух. Завтра в Козятині відбудеться засідання комісії з питань техногенної безпеки, де визначать суму допомоги, розповів Георгій Липовецький, начальник із питань цивільного захисту міськради. Додає, про тимчасовий прихисток до них ніхто не звертався. Світлана ж на час відновлення помешкання каже: поживе у сина».

13. «У Харкові попрощалися з Ігорем Маліцьким

Ведучий: У Харкові попрощалися з Ігорем Маліцьким, в'язнем чотирьох німецьких концтаборів. Після звільнення і до останніх днів він займався наукою. Засуджував російську агресію, а торік їздив з волонтерами на фронт.

Кореспондентка: По обіді на подвір'ї Інженерно-педагогічної академії прощаються з Ігорем Маліцьким. Щоб віддати шану в'язню німецьких концтаборів, громадському діячу та вченому вишикувалися у чергу. Помер Ігор Маліцький у ніч проти вівторка. Йому було 96 років. Під час окупації Харкова його відправили до Німеччини. Він був у чотирьох концтаборах. До яких згодом повертався вже у річниці перемоги над нацизмом. Друзі називали чоловіка Міф. Це абревіатура ініціалів, а ще згадує його учениця Наталя Федоровська, чоловік розповідав історії, в які було повірити складно.

Наталя Федоровська: Возив воду в концтаборі. Був барак, де сиділи жінки. Як вони за цю воду. Для них це було більш потрібна вода, чим чоловікам. Казав, що я з тих пір жінок я перед ними всіма вклоняюсь.

Кореспондентка: Маліцький займався наукою у галузі машинобудування. Понад 60 років викладав в академії. Вчилися у нього й Олена Коваленко. Згодом стала його колегою.

Олена Коваленко: Це людина, яка завжди казала те, про що думає. Ми впевнені були, що і сторіччя його відмітим. Він людина жизнєстойка, дуже жизнєстойка. Людина, яка любила життя і завжди для молоді була наче взірцем.

Кореспондентка: Труну виносили учні та колеги Маліцького. Розповідає його онука Аліса.

Аліса: Нас вчив любити життя. Оце, я думаю, головне, чому він нас вчив. Що ніяких немає труднощів в житті, які неможливо подолати.

Кореспондентка: Труну накривають прапором України. Останні роки Маліцький разом з волонтерами їздив на Донбас, спілкувався з військовими й засуджував російську агресію».

14. «Акція проти насильства над жінками

Ведучий: У Міжнародний день протидії насильству в Україні стартувала акція "16 днів проти насильства над жінками". Вона приходить у 30 містах. У Черкасах на вулиці встановили банер, де перехожі залишають побажання жінкам. А до будівлі департаменту соцполітики принесли 95 пар червоних черевичок. Що вони означають? Дивіться далі.

Кореспондентка: Чобітки, кросівки, туфлі, а між ними троянди. Так хочуть підтримати жертв домашнього насильства, каже учасниця акції Олена Коваль.

Олена Коваль, учасниця акції: Це знак підтримки і нашої солідарності з ними. Сказати, що вони не одні, що вони можуть і мають звертатися за допомогою.

Кореспондентка: З колегами зібрала 10 пар взуття черкащанка Алла Бреус. Каже: участь в акції бере вперше і основною проблемою насильства вважає мовчання людей.

Алла Бреус, учасниця акції: Є така проблема — насилля. Але чомусь про неї замовчують і суспільство напевне не звикло говорити про ці речі дуже відверто.

Кореспондентка: Учасники акції шикуються та розгортають плакати з написом "Ні насильству в сім'ї". Такі заходи відбуваються по всій країні протягом тижня, розповідає організаторка Марина Гаркава, і пояснює, чому саме червоні символи.

Марина Гаркава, організаторка акції: Мексиканська художниця зробила таку інсталяцію з червоним взуттям. З одної сторони — це привернення уваги, тому що червоне взуття. З іншої сторони це може бути про кров, яка йде, коли відбувається акт фізичного насилля.

Кореспондентка: А на площі біля центру дитячої та юнацької творчості розмістили помаранчевий банер. На ньому всі охочі писали свої історії, побажання та заклики.

Наталія Кудельська, учасниця акції: Я це пережила самотужки, але якби я раніше знала, що можна було кудись звернутися — я б обов'язково звернулася, тому що на самоті всі свої проблеми дуже складно пережити.

Еліна Максимець, учасниця акції: Я писала напис "Мовчати про насильство — це все одно, що приховувати хворобу".

Кореспондентка: Заходи триватимуть 16 днів. Вони мають привернути увагу до проблеми, каже директорка центру соціальних служб Людмила Савранська.

Людмила Савранська, директорка центру соціальних служб: Деякі меседжі, які залишають наші містяни — вони будуть саме використані в соціальній рекламі протидії домашньому насильству і вона буде запущена в наступному році».

15. «В Україні запрацював мобільний додаток для допомоги жінкам

Ведучий: В Україні запрацював мобільний додаток для допомоги жінкам — жертвам домашнього насильства. Там інформація про найближчі пункти допомоги, юридична та психологічна консультація, можливість викликати поліцію.

Кореспондентка: Три місяці у притулку для жінок, що опинилися в скрутному становищі, провела киянка Тетяна. Після розлучення з двома дітьми вона переїхала жити до матері та брата, каже згодом він почав погрожувати та вимагати виїхати з квартири. Попри те, що жінка володіла її частиною.

Тетяна, жертва психологічного насилля: Кричав, речі викидав, не давав мені готувати. Почав так тиснути, ми навіть не мали змогу помитися. Усе, що ми могли робити, це користуватися туалетом.

Кореспондентка: У притулку Тетяні надали психологічну та юридичну допомогу. Зараз жінка орендує житло, та має роботу. Посол доброї волі Тетяна Рамус, каже що суспільство мало знає про домашнє насилля.

Тетяна Рамус, посол доброї волі міжнародної організації "Біла стрічка": Очень важный момент, да, для решения проблемы с семейным насилием это момент образования и момент профилактики.

Кореспондентка: Для захисту жінок і дітей від домашнього насилля в Україні створили перший мобільний додаток. Він має вигляд календаря для менструального циклу жінки — це додатковий захист від кривдника, каже Тетяна, якщо той вирішить перевірити телефон. Але можна відкрити таємне меню тут жінка може дізнатися інформацію про види насилля, побачити де є найближчі пункти допомоги, а також викликати поліцію.

Тетяна Рамус, посол доброї волі міжнародної організації "Біла стрічка": В приложении есть психологические тесты, в приложении есть щоденник, в котором женщина может фиксировать, делать фото и видео. Она делает специальную электронную почту і скажем это потом если ты тут скажем вопросы у суда, это может ей пригодиться как доказательства.

Кореспондентка: Представниця громадської організації "Ла Страда", яка займається протидією домашньому насильству, каже, на гарячу лінію за перші пів року надійшло вісімнадцять тисяч дзвінків. До початку пандемії і карантинних обмежень їх було менше.

Дарія Пильо, юристка ГО "Ла Страда": Дев'яносто відсотків дзвінків це було щодо домашнього насильства, це зателефонували як за отриманням інформаційної консультації психологічної так і юридично. Тому ми можемо сказати що дзвінків дуже багато. Люди інколи вони не розуміють, що вони опиняються в ситуації домашнього насильства.

Кореспондентка: А до уповноваженої з прав людини Людмили Денисової з початку року надійшло сто вісімдесят звернень з питань захисту від домашнього насильства».

16. «В Одесі представили скульптуру, що символізує домашнє насильство під час пандемії

Ведучий: В Одесі представили скульптуру, що символізує домашнє насильство під час пандемії. Її створила художниця Єва Ят та виставила у міському саду у рамках акції "Шістнадцять днів активних дій проти гендерного насильства". Чому скульптуру вважають сміливою, знає наша кореспондентка.

Кореспондентка: Артоб'єкт з цементу та сусального золота важить майже п'ятдесят кілограмів. У ньому модель вірусної частки ковід-19 поєднана з зображенням жіночих статевих органів. Авторка розповідає: цією роботою хотіла привернути увагу до проблеми замовчування домашнього насильства.

Єва Ятт, художниця: Проблему планетарного масштаба, такую же как вирус, то есть акция называется "Пандемия домашнего насилия", потому что вот эта изоляция, этот вирус он выявил эту проблему и сделал ее более яркое тревожный, он ее как-то выставил на поверхность

Кореспондентка: Перехожі побачену скульптуру прокоментували так.

Анастасія Павленко, мешканка Одеси: Я вважаю, що ця дуже така концептуальна річ у тому, що поєднуючи таке жіноче та пандемію ми можемо дійсно вплинути на цю проблему, та саме такими речами ми звертаємо уваги

Кореспондентка: Турист з Каліфорнії Софі каже був вражений цією скульптурою.

Софі, турист із Коліфорнії: Я подивився на головний аргумент скульптури та її загальні елементи. Я розумію це так, що тут мова йде про значний рівень домашнього насильства у Східній Європі. Я чув про це і у Каліфорнії, думаю, це чудово, що митці проводять подібні акції та кажуть правду.

Кореспондентка: Арт-директорка галереї Катерина Піменова каже: Єва Ятт талановита художниця. Її роботу вона вважає сміливою та сучасною.

Катерина Піменова, артдиректорка галереї "Арт-Одеса": Наше украинское общество, оно достаточно консервативное, люди как бы не готовы эти вещи воспринимать. С одной стороны, это достаточно естественная вещь, да, но о которой не принято говорить публично. Почему б нам не попробовать поговорить об этом публично для того, чтобы все нам стало легче.

Кореспондентка: Після презентації скульптури організаторка акції Тамила роздавала перехожим листівки з інформацією про те, як слід діяти жертвам та свідкам домашнього насильства».

У випуску 25 листопада не повідомлялося про такі теми:

Окупанти не надають медичну допомогу трьох українським політв’язням — Денісова.

Окупанти відправили десятьох кримських татар до ізолятора в Євпаторії.

У справі про замах на Шефіра правоохоронці провели обшук у депутата від «Євросолідарності» на Франківщині.

26 листопада (п’ятниця):

1. «На фронті загинув український військовий

Ведучий: На Донбасі внаслідок обстрілів загинув український військовий. Протягом дня збройні формування Російської Федерації двічі порушили режим припинення вогню. В районі Мар'їнки обстріляли позиції українських військ з мінометів калібру 82 мм, біля Новомихайлівки зі стрілецької зброї. Такі дані штабу Операції Об'єднаних сил на 17-ту годину».

2. «Президент Зеленський поспілкувався з журналістами

Ведучий: Новим нападом Росії українців лякають ЗМІ. Таке під час спілкування з журналістами сказав президент Володимир Зеленський. Однак зазначив, що така імовірність залишається. Марафон "30 запитань президенту" тривав п'ять з половиною годин. Говорили також про підготовку до державного перевороту і спецоперацію проти найманців Вагнера.

Кореспондентка: Зранку у центрі Києва готуються до пресмарафону Володимира Зеленського "30 запитань президенту". До бізнес-простору завозять апаратуру, усередину технічних працівників пускають лише за перепустками. За 2 години до початку біля будівлі почали збиратися журналісти. В тому числі неакредитовані.

Катерина Сергацкова, головна редакторка видання "Заборона": Не було акредитації. Тобто, Офіс президента вирішив взагалі прибрати цю, оцей інструмент. І обрав сам по своїм критеріям 30 ЗМІ, ну 32 ЗМІ, які прийшли сьогодні.

Кореспондентка: Одночасно із пресбрифінгом почався пікет журналістів. Понад 10 медійників вимагали пояснення чому їх не запросили.

Ірина Земляна, медіаекспертка Інституту масової інформації: Дуже вибірковий підхід, так? Тому я разом із журналістами, які вирішили прийти і сказати, виразити свою незгоду. Журналісти мають право ставити будь-яке питання, навіть, якщо вони повторюються, перефразовуючи їх, допоки вони не отримають відповідь на своє питання.

Кореспондентка: На спілкування із Володимиром Зеленським не потрапили зокрема журналісти Прямого, "Еспресо", "Настоящего времени" та сайта "Заборона". Речник глави держави Сергій Нікіфоров пояснив: три десятки учасників пресмарафону обрав інформаційний департамент Офісу президента.

Сергій Нікіфоров, речник президента України: Спокійна розмова з акцентом саме на якість, а не на кількість. Ви бачите самі, що Офіс президента, президент Володимир Зеленський, він полюбляє експериментувати з форматами.

Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента: Ви канал Прямий?

Журналістка: Так.

Михайло Подоляк: Чудесно, будете в наступному разі запрошені замість каналу «5-й».

Кореспондентка: На пресмарафон акредитували 32 представників різних ЗМІ. Їх поділили на п’ять груп, кожна мала пів години на запитання до президента. Під час спілкування з першою групою Зеленський сказав: в Україні готується державний переворот, в який намагаються втягнути бізнесмена Ріната Ахметова. Путч запланований на 1-2 грудня.

Володимир Зеленський, президент України: У нас є не тільки агентурна інформація, у нас є навіть звукова інформація. Де представники з України, скажімо так, з представниками Росії, скажімо так, обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні. Що будуть залучені мільярд доларів, тощо. Я вважаю, що це підстава бізнесмена Ріната Ахметова. Я вважаю, що це є операція. Його втягують у війну проти держави Україні

Журналістка: А які саме люди з України?

Володимир Зеленський: Я не готовий про це говорити.

Кореспондентка: На запитання щодо справи "вагнерівців" Зеленський відповів: йому соромно, мовляв операція не була продумана детально. Колишнього очільника розвідки Василя Бурбу президент назвав авантюристом. Звинуватив у поширенні секретної інформації та у причетності до спроб розігнати Майдан.

Володимир Зеленський: Коли я прийшов, я хотів його звільнити через те, що розвідники не дуже гарно про нього говорили. Коли розганявся Майдан, він в цій операції керував транспортом. Коли він був на Службі безпеки України. Він цим займався. Але його вирішили зберегти. Петро Олексійович. Вони були по різні боки на Майдані, а потім так виявилось, що в одному, так сказать, в одній команді. Він його поставив керівником розвідки України. Він не розвідник, він есбеушник. Він особисто ніякі операції не виконував.

Кореспондентка: Головний редактор видання "Цензор.нет" поставив президентові кілька запитань щодо провалу операції з "вагнерівцями" та ще кількох спецоперацій. Зеленський звинуватив журналіста в оприлюдненні секретної інформації. Зчинилася перепалка.

Юрій Бутусов, головний редактор видання "Цензор.нет": Ви маєте знати, бо ви нічого не знаєте. І дуже багато брехні про зрив спецоперації.

Сергій Нікіфоров: Пане Юрію про зрив спецоперації репліку і ми підемо далі. Наступне запитання.

Юрій Бутусов: Так от, я вам хочу сказати, що все, що ви тут розповіли — брехня.

Володимир Зеленський: Ви — людина, яка отримала, розповсюдження інформації було Бурбою, коли він працював в розвідці. Ви цю інформацію отримали і виложили. Це правда? Скажіть правду один раз. Можна?

Юрій Бутусов: Дуже дякую вам за запитання.

Кореспондентка: На запитання чи буде війна з Росією, сказав — така можливість є щодня, нагадавши, що війна триває 8-й рік. Проте, на думку президента, наразі у медіа відбувається залякування.

Володимир Зеленський: Одразу хочу сказати, з деяких майданчиків в засобах масової інформації дійсно іде велике залякування, що завтра буде війна. Що ми повинні знати? Ми повністю контролюємо наші кордони і повністю готові до будь-якої ескалації.

Кореспондентка: Також президента питали про енергетичну безпеку та боротьбу з коронавірусом».

3. «Держохорона травмувала журналістку

Ведучий: Після завершення пресмарафону, коли Президент прямував до автомобіля представники його охорони почали блокувати не акредитованих журналістів, які стояли під будівлею. Була травмована журналістка телеканалу Прямий Ганна Дзьоба. Про це в ефірі Прямого розповіла сама кореспондентка. За її словами, працівники УДО зіштовхнули її не капот автівки. Після чого повалили на землю. Ми намагаємось дізнатись у речниці поліції Києва чи були звернення стосовно цього інциденту. Телефон поки що не відповідає».

4. «Ахметов спростував звинувачення Зеленського щодо своєї участі в підготовці держперевороту

Ведучий: Бізнесмен Рінат Ахметов назвав суцільною брехнею слова Президента Зеленського про нібито втягування його у державний переворот. Так на запит Суспільного відповіла пресслужба компанії "СКМ"».

5. «Грозєв прокоментував сказане Зеленським про спецоперацію із затримання "вагнерівців"

Ведучий: Володимирові Зеленському соромно за роботу розвідки під час підготовки операції проти "вагнерівців". А засновнику міжнародної групи розслідувачів "Білінгкет" соромно за пресконференцію українського президента. Про це він написав у своєму твітері. Нагадаю, саме його видання розслідувало та оприлюднило матеріали про спецоперацію затримання найманців приватної компанії Вагнера».

6. «Розвідникам, причетним до операції з "вагнерівцями" анулювали закордонні паспорти

Ведучий: П’яти розвідникам, причетним до операції з "вагнерівцями", анулювали закордонні паспорти, з управління розвідки їх звільнили майже пів року тому. Один із колишніх розвідників Юрій Семенюк лише в аеропорту дізнався, що його паспорт не дійсний. Йому заборонили виїзд, документ вилучили та знищили. Про це вказано в розслідуванні "Радіо Свобода". Журналісти вияснили, що офіційних підстав у прикордонників для цього не було.

Сашко Шевченко: Ми вияснили, що підстав заборонити, ну фактично не випустити цих розвідників за кордон було сфабриковано. Тобто самого рішення про те, що визнавати їх паспорти не дійсними, його не було, його офіційно не було. Але воно було фактично. От ми знаємо, що фактично. І була проведена перевірка, що насправді такого доручення не було. От ми це виявили. Тепер дійсно питання, хто ж підробив цей лист. І кому може бути вигідно не випускати цих розвідників.

Ведучий: Зрештою Державна прикордонна служба визнала, що документи колишніх розвідників дійсні. Проте Юрій Семенюк отримав свій паспорт порізаним. В інтерв'ю "Радіо Свобода" він назвав це адміністративним тиском.

Юрій Семенюк: На той час дуже активно Юрій Бутусов публікував свої статті з приводу зриву спецоперації. В той же час дуже журналіст анонсував розслідування. І було багато публікацій з цього приводу. І можливо хтось вважав, що ми там, чи я особисто, будемо шукати можливість зустрічі з Христо Грозєвим. І летіти в Болгарію».

7. «Зеленський про святкування дня народження Єрмака

Ведучий: Володимир Зеленський під час марафону підтвердив інформацію з розслідування "Української правди" про те, що минулими вихідними літав на відпочинок з родиною в Карпати. Використав для цього гелікоптер Держслужби з надзвичайних ситуацій, бо президентський літак зламався.

Володимир Зеленський: Якщо ви мене запитаєте, чи був я в Синевирі. Да, чи я відзначав день народження Єрмака, чи що, чи був з циганами. В п'ятницю ввечері після роботи я зі своєю родиною, на що маю право, повне право, полетів на один день відпочити. На один день. Так постраждала наша держава, що один день я вирішив відпочити? Щоб ви знали, президент ніколи не літає гвинтокрилами. На жаль. Я завжди не хочу, щоб на мене дивились люди і щось погане про це думали. Не дозволено мені літати на одному гвинтокрилі. Літають супроводжені.

Ведучий: Глава Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що був у державній резиденції 19-20 листопада, але своє 50-річчя там не святкував.

Андрій Єрмак: Я його святкував в понеділок, практично вночі. Все інше я написав в своєму пості. А також я домовився про ексклюзивне інтерв'ю, яке я дам днями стосовно багатьох моментів, тому вибачте, я думаю, там на всі питання буде відповідь».

8. «З’їзд партії "Слуга народу" в Одесі

Ведучий: А поки Володимир Зеленський відповідав на запитання журналістів, його партійці були на з'їзді в Одесі. Понад 400 депутатів зібралися в Академічному театрі імені Василя Василька. Чому саме там і, як форум партії оцінює політолог розкажемо далі.

Кореспондентка: Вчора в Академічному театрі імені Василя Василько пройшов концерт "Симфонія мрій". А сьогодні тут з'їзд партії "Слуга народу". Стоянка біля будівлі театру заповнена автівками. Належать вони депутатам від партії "Слуга народу", котрі прибули на форум. На вході в будівлю народним обранцям видавали пакети з поліграфією та медичними масками. Останніми, попри карантин, в залі скористались не всі.

Олена Шуляк, очільниця партії: Майже весь зал повний. Це наші представники. Це місцеві депутати. В нас по Одеському регіону їх 430, 13 голів громад. І від сьогодні Одеський регіон розпочинає звітування всіх місцевих депутатів.

Кореспондентка: Початок форуму затримали на годину через запізнення голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамії. До присутніх він звертався російською, бо за його словами, в Одесі так розмовляють усі.

Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу": Я готов работать. И я считаю, что с точки зрения здесь все "слуги народа" сидят, здесь это наш лекторальный город. Рейтинг держится в топ-тройке. И это, наверное, за счет того, что это город интеллигенции.

Кореспондентка: На з'їзді розмовляли про "Велике будівництво" та здобутки за рік депутатства. Присутнім на форумі журналістам виділили місце окремо від представників "Слуг народу" на балконі. Український театр обрали для проведення форума, адже він був відреставрований завдяки програмі «Велике будівництво», пояснив голова фракції Давид Арахамія.

Давид Арахамія: Спочатку це був об'єкт "Великої реставрації" тільки ззовні. І, коли фасад зробили, гарний фасад. Потім зайшли внутрь, в основну залу і зрозуміли, що цей фасад не відповідає внутрішньому становищу. І потім додатково виділили гроші і реставрували.

Кореспондентка: По завершенню форуму на представників "Слуг народу" очікував фуршет у приміщенні (нерозбірливо) театру. Такі з'їзди є неефективними, якщо замість обговорення робочих інструментів депутати займаються піаром, пояснив політолог Ярослав Католик.

Ярослав Католик, політолог: З того, що знаю я, то там більше для піару політичної сили, аніж якийсь робочий інструмент. Це говорить про те, що на місцях робота фактично не виконується. А вона оплачена, в принципі, українськими платниками податків. Тому що партії, зокрема партія "Слуга народу", так само отримує державне фінансування».

9. «Винуватцю ДТП в Харкові повідомили про підозру

Ведучий: Водієві вантажівки, що напередодні розчавила легковик у Харкові, повідомили про підозру. Чоловікові може загрожувати до 12-ти років в'язниці. Медики знайшли наркотики у його крові. Зараз він у лікарні під посиленою охороною. Що ще відомо про кермувальника і загиблих в аварії?

Кореспондентка: На перехресті з кільцевою дорогою побиті легковик, позашляховик та вантажівка. Ще один ваговоз, він перевозив соняшникову макуху, перекинувся разом з причепом.

Мурат Мадатов, працівник заправки: Мы достали водителя из фуры. А там уже потом заметили, хотели посмотреть вообще вокруг ситуацию и заметили, что снизу под боком у фуры лежит машина еще одна.

Кореспондентка: Мурат Мадатов працює на заправці поруч. Говорить, рятувати людей прибіг за хвилину після аварії. Дістатися до легковика, який накрило, свідки самі не змогли. Водія ваговозу передали медикам "швидкої".

Мурат Мадатов: У него локоть просто был там пробит и все.

Кореспондентка: Момент зіткнення зафільмували дорожні камери. Вантажівка з причепом пролітає перехрестя на червоне світло та врізається у легковик "шевроле". Після ваговоз перекинувся, зачепив іншу фуру та накрив ще дві машини: "рено" та "сузукі". На цих кадрах рятувальники відтягують позашляховик. Лопатами відкидають тони макухи. Це, щоб дістатися до таксі, яке накрила вантажівка. За три години, коли причіп підіймають вже краном, в салоні розчавленого легковика знаходять три мертвих тіла.

Євген Василенко, речник Держслужби з надзвичайних ситуацій Харківщини: Машину розчавило повністю, тобто шансів врятуватися у пасажирів та водія не було.

Кореспондентка: У таксі загинули водій та його пасажирка із трирічною онукою. З інших авто до лікарні невідкладної допомоги доправили чотирьох травмованих. Жоден не отримав важких травм. Двох пацієнтів вже відпустили додому, повідомив сьогодні заступник керівника медзакладу Андрій Соцький. Під наглядом лікарів залишається і водій вантажівки, яка перекинулася. В нього травмована рука. Чоловіку 41 рік. Він житель Запорізької області. Вантажі возив усією Україною. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. У його крові та сечі виявили сліди опіатів та канабіоїдів.

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури: При первинному допиті особи, вона пояснювала, що не розуміє як саме трапилося це ДТП, ніякої конкретики, тобто він побачив автомобіль, відбулося зіткнення, почало все перегортатися, автомобіль.

Кореспондентка: Загиблому водію легковика було 49 років. До цього у аварії жодного разу не потрапляв, розповів керівник служби таксі Руслан Сайфулін. Говорить, компанія запропонувала компенсувати витрати на поховання родичам і свого співробітника, і пасажирів.

Руслан Сайфіулін, керівник служби таксі: По поводу ритуальных услуг они уже приняли нашу помощь, а адвокатскую, юридическое сопровождение ну после, я думаю, захоронения.

Кореспондентка: Сьогодні надвечір водієві фури оголосили підозру. За аварію, вчинену під дією наркотиків, йому може загрожувати до 12 років колонії. Речник прокуратури говорить, на час слідства проситимуть суд відправити чоловіка до СІЗО».

10. «Підозрюваному Харківському призначили психіатричну експертизу

Ведучий: Підозрюваному у спричиненні ще однієї аварії з загиблим у Харкові, 16-річному Миколі Харківському призначили психіатричну експертизу. Про це повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко. Він також розповів, що прокуратура відкрила провадження проти матері підлітка. Місяць тому він на "інфініті" виїхав на перехрестя на червоне світло і врізався в іншу автівку. Її водій загинув на місці. Речник прокуратури каже: розслідують справу проти батьків за двома статтями — допуск до керування авто людей, які не мають на це права, і невиконання батьківських обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки. Як мати коментує аварію і вчинок сина? Дивіться далі.

Марина Дегтяр, мати Миколи Харківського: Да він звичайна людина, як і в цілому ми звичайна родина.

Кореспондентка: Це Марина Дегтяр, мати Миколи Харківського, 16-річного підлітка, який за версією слідства спричинив на Одеській ДТП.

Марина Дегтяр: Можливо він мав, як сказати, не дуже гарну мету, це життя найвищий соціальний може рівень. Можливо ми не встигли доглянути, щось не зробили.

Кореспондентка: Того вечора Микола був за кермом "інфініті", яка належить Марині. На цих кадрах момент зіткнення. Сріблястий легковик влітає на перехрестя на червоне світло та врізається у "шевроле". Її водій загинув. За два дні Микола у суді. Тут йому вибрали запобіжний захід. Відтоді він у СІЗО. Марина ж до цього тижня спостерігала за перебігом розслідування з Німеччини. Туди поїхала на заробітки. «Інфініті» відігнала на станцію техобслуговування. Майстру, говорить, залишила один комплект ключів, другий забрала із собою, як і документи на авто.

Марина Дегтяр: Я зробила висновки. Після цього я тримала все при собі.

Кореспондентка: Ситуація, з якої зробила висновки, — це вересневий протокол Миколи, тоді він теж керував машиною матері. Марина стверджує: без її дозволу.

Марина Дегтяр: Я кермо не передавала дитині ніколи.

Кореспондентка: Як сталося, що підліток неодноразово брав машину матері, вимагає встановити адвокат потерпілих Ігор Черняк.

Ігор Черняк, адвокат потерпілих: Мама вже раніше притягалася до адміністративної відповідальності щодо неналежного виконання батьківських обов'язків по відношенню до Миколи.

Кореспондентка: Підозру через батьківський недогляд Марині ще не висували, розповідає очільник поліції Харківщини Станіслав Перлін. Говорить, жінку вперше допитали, поки як свідка у справі про саму аварію.

Станіслав Перлін, начальник поліції Харківщини: Слідство розполагає всіма необхідними доказами, не вбачає жодних проблем з розслідуванням справи.

Кореспондентка: Справу Миколи планують передати до суду максимум за два місяці. Марина говорить, погодяться із будь-яким вироком. У родини загиблого просить вибачення.

Марина Дегтяр: Ми хочемо по-людськи вибачитися, поспілкуватися особисто.»

11. «Українські правоохоронці провели навчання на Житомирщині

Ведучий: Нацгвардія, поліція і прикордонники на Житомирщині затримували нелегальних мігрантів. Кілька сотень людей грали роль іноземців, що незаконно перетнули український кордон, а силовики у ході навчань мали знайти їх у лісі й ізолювати. Такий сценарій навчань у рамках спецоперації "Полісся". Вона розпочалася два дні тому і триватиме поки залишається загроза прориву мігрантів з боку Білорусі.

Сергій Степанчук, дільничий Овруцького відділення поліції: Надійшло повідомлення жителів села про те, що в лісовому масиві неподалік села Піщаниця виявлено осіб підозрілої зовнішності. Їдемо перевіряти повідомлення.

Кореспондентка: До населеного пункту виїхали і роти поліції особливого призначення. Як з'ясувалося, іноземці нелегально перетнули державний кордон. А на нейтральній території ще і кілька сотень їх співвітчизників. За сигналом "тривога" терміново до вказаного району прибули відповідні підрозділи поліції, Нацгвардії, прикордонників та інших служб. Безпосередньо у вказаному районі свою роботу розгорнув і оперативний штаб. Перевірка інформації, затримання порушників — всі ці дії відбувалися за умовним навчальним сценарієм.

Володимир Нікіфоренко, перший заступник голови Державної прикордонної служби України: Навчальні сценарії є дуже реалістичними і наближеними до тих дій, які відбуваються у наших сусідів на кордонах із суміжними країнами.

Артем Лисогор, заступник начальника Нацполіції в Житомирській області: На теперішній час бачили те, що відбувається на польському кордоні. Коли йдуть прямі сутички на прикордонному посту. Ми обіграли саме цей сценарій. А також те, що група осіб може прорватися через кордон і їх необхідно буде розшукати пошуковими групами, висунути додаткові резерви для того, щоб їх замкнути на окремій території і після цього вже зробити заходи по їх затриманню і доставлення в пункти їх фільтрації для подальшого вирішення питання з ними в законодавчому полі.

Кореспондентка: До навчальних тренувань були долучені і рятувальники.

Антон Квятковський, командир 9-го прикордонного загону імені Січових стільців: У нас пункт пропуску "Виступовичі" безпосередньо розміщується в 14 кілометрах від лінії державного кордону. Тому саме ці тренування чи навчання вони показали нашу роботу, нашу злагодженість».

12. «В Україні з’явився штам "дельта-плюс"

Ведучий: В Україні з'явився найагресивніший варіант штаму "дельта", так званий "дельта-плюс". Уперше його виявили в Британії і визнали найзаразнішим з усіх варіантів коронавірусу. Його цього тижня виявили у Дніпрі, повідомляє у фейсбук Інститут молекулярної біології і генетики. Вони провели дослідження у восьми регіонах. З’ясувалося, що зараз в Україні найбільш поширений первісний індійський штам "дельти"».

13. «Про Голодомор на Вінниччині

Ведучий: Коржики з цвіту акації, липового листя, люцерни і кропиви, напівзогнила перемерзла картопля. Таким харчувалися українці під час Голодоморів 1932-33 та 1947 років. На Вінниччині лише за півтора року першого геноциду, який влаштувала радянська влада, померло близько шестисот тисяч людей. Це втричі більше, ніж загинуло за чотири роки німецької окупації під час Другої світової.

Кореспондентка: Ніна Колодницька пробує спекти коржики з картоплі, які мама готувала тисячу дев'ятсот сорок сьомого. В той голодний рік їй було шість. Пригадує: навесні до них додавали цвіт акації, бо нічого іншого не було.

Ніна Колодницька, очевидиця Голодомору: Страшніше голоду нічого нема, як людина голодна, то це хуже зверя. Всипав сюди пшеничку, тільки вони вже дуже поломані.

Кореспондентка: На цих жорнах розповідає Ніна Колодницька її дід та батько протирали зерно і в 33-му і в 47-му. Тоді, каже, вижили, бо хоч ризикували життям, але мали де вкрасти.

Ніна Колодницька, очевидиця Голодомору: У маминій хаті, на маминій батьківщині хата така була і склад був зерна. В те время був склад. Ну якась де малесенька дырочка такая, що миш проточила, то вони на коліщатах крадуть і принесуть.

Кореспондентка: Красти зерно було небезпечно, каже Лідія Шевчук, під приводом збору податків відбирали останнє. За жменьку ж зерна могли і до буцегарні запроторити на 5–7 років. За вкрадене зерно чи хліб могли навіть розстріляти, каже історик Павло Кравченко. Це регулював закон від 7 серпня 1932 року.

Павло Кравченко, історик: Вкрав три буханки хліба. Сім років він отримав і тут ще справа про людоїдство. Жінка з’їла свою дитину — теж сім років.

Кореспондентка: Випадки людоїдства були непоодинокі, розповідає Параскевія Євременюк. Вона народилася 1924 року. Їй випало пережити і голодні роки 32-33-го і 47-го. Ті події і досі пригадує з острахом.

Параскевія Євременюк, очевидиця Голодомору: Була така ж сім'я, жінка із трьома дітьми. Старша дочка, менша дочка, а середущий був синок, но я боюся розказувати, і та мати зарізала цього синка і згодувала цим двом дівчатам.

Кореспондентка: Все життя Парасковія Євременюк прожила у Волинівці. На місцевому цвинтарі є пам'ятна дошка, на якій сто двадцять прізвищ заморених голодом людей. Списки свідчать: вимирали цілі родини. За півтора року після 1932-33 Вінниччина втратила втричі більше людей, ніж за чотири роки Другої світової. Голоду боїтеся?

Параскевія Євременюк, очевидиця Голодомору: Боюся, я вже за себе мені вже всьо равно. Радше діти, онуки, тринадцять правнуків маю».

У випуску 26 листопада не згадувалися такі важливі теми дня:

У Сімферополі окупанти затримали координатора «Кримської солідарності» та журналіста.

Рада Європи закликала Росію припинити переслідування кримських татар.

Нове вторгнення до України матиме для РФ високу ціну — генсек НАТО.

27 листопада (субота):

1. «Вибух газу в будинку на Миколаївщині

Ведучий: Вибух у Новій Одесі, на Миколаївщині. Зранку прогриміло у п'ятиповерхівці. Потрощено чотири квартири на двох поверхах. Одна жінка загинула під завалами, пізніше, після евакуації від серцевого нападу помер ще один.

Кореспондентка: Рвонуло о 9:20. Цей момент бачив з вікна своєї квартири в сусідньому будинку Олег Колос.

Олег Колос, очевидець: Це неописуємо, це було дві секунди. Воно, як жахнуло, як булька на воді. Це за секунди було. Я аж на сраку сів у себе в квартирі. Так увалило.

Кореспондентка: У під'їзді, де стався вибух, мешкають батьки чоловіка.

Олег Колос: Я поняв, що це все дело проісходе у батьків в под'єзде, я побіг туди. Ми вивели дітей, хто там 2-3 етаж. Повиводили всіх. Я поліз до батьків, а вони лєснічні марші упали так, що я просто не міг до батьків пролізти. Всьо, начали соотвєтствєнно всіх подзвонили, всіх начали визивати, МЧС і так далі, і вже потом спасли батьків, достали.

Кореспондентка: За словами Олега, в його батька відкритий перелам руки. Він у лікарні. Внаслідок вибуху три людини госпіталізували до лікарень. Літній чоловік, що мешкав у будинку, помер від серцевого нападу. Під завалами знайшли тіло загиблої жінки. За попередньою інформацією, в одній з квартир стався вибух газу.

Михайло Гриб, заступник начальника Головного управління ДСНС України в Миколаївській області: Вибухом зруйновано дві квартири на п'ятому поверсі і дві квартири на четвертому поверсі. Ми через кришу даного п'ятиповерхового будинку, наші співробітники потрапили в квартиру, яка була не зруйнована. Надали там допомогу. Зараз стану здоров'я людей нічого не загрожує.

Кореспондентка: За словами міського голови Нової Одеси, у будинку мешкають 54 людини. Їм запропонували тимчасово розселились у гуртожитку місцевого ліцею.

Олександр Поляков, новоодеський міський голова: Чотири квартири це зруйновано повністю, але ж постраждалі квартири ви бачите, їх набагато більше, в яких неможливо буде проживати.

Валерій Табакар, голова ОСББ: Предлагають ліцей, в общежитії. Які там условія жить, понімаєте? Я туда точно не піду. Не знаю, хто з моїх сусідів, ніхто не хоче туда йти.

Кореспондентка: Що стало причиною вибуху, будуть встановлювати слідчі. У цьому будинку індивідуальне газове опалення, в кожній квартирі свій опалювальний прилад. За словами міського голови, повідомлень про неполадки, напередодні не було.

Олександр Поляков: Фактично у нас люди уже всі пройшли підготовку до опалювального періоду. Укладали договори на технічну експлуатацію внутрішніх газопроводів.

Кореспондентка: Рятувальники й надалі розбирають завали, працюватимуть і вночі. На місці, також, залишаються медики, поліцейські та нацгвардійці. Загалом, майже дві сотні людей».

2. «В Україні згадують жертв голодоморів

Ведучий: В Україні згадують жертв голодоморів. Щорічний день пам'яті відзначається в останню суботу листопада. Минулого століття Україна пережила три голодомори: 1921-1923 років, 1932-1933-го та 1946-1947-го. Наймасштабніший був голодомор 1932-1933-го. Більшість вчених вважають, що тоді померли 7 мільйонів українців. Це був геноцид українського народу. Радянська влада забирала у людей весь врожай. Селяни вмирали родинами. Інформацію про жертв ретельно приховували.

Кореспондент: Перший масовий голод розпочався 100 років тому. На початку 20-х аграрні регіони Росії та південь України вразила засуха. Більшовицька влада силоміць вилучала хліб в селян. Голодало близько чотирьох мільйонів українців. За даними Інституту національної пам'яті, померло пів мільйона. Другий, найбільший в історії України, голод стався у 1932-1933 роках. Історики називають його штучним, як помсту більшовиків за супротив селянства колективізації. Для України встановили нереальні плани хлібозаготівель. Пік голоду припав на весну 1933 року. Достеменна кількість жертв досі невідома. Більшість науковців називають цифру у сім мільйонів українців.

Костянтин Малєєв, житель Києва: Це моя бабуся. Ось це в фартуху — оце бабуся, яка казала, що коли в церкву ходила, то обходила трупи.

Кореспондент: Киянин Костянтин Малєєв показує фото своєї прабабусі Євдокії Нечаєвої. Пригадує, як розповідала, що в 30-х її родина потайки годувала людей, які тікали до Києва із сіл.

Костянтин Малєєв: Бабуся, не вона сама, а вся сім'я, так чи інакше поприводили сюди чоловік 30 і вигодовували ось там за домом.

Кореспондент: Повоєнний голод 1946-1947 років спричинила розруха, посуха та нестача чоловічих рук для обробляння землі, а також те, що радянська влада відправляла зерно до східної Європи. Щоб виконати план поставок до Москви, колгоспи збирали продовольство в селян. Тоді загинуло понад 700 тисяч українців. Радянська влада приховувала інформацію про Голодомор. Інформація про голод в СРСР з'явилася в британській та американській пресі. В Україні слово Голодомор вперше прозвучало у 1987 році. Знайти інформацію про родичів, які загинули під час голодомору, відтепер можна онлайн. На Хрещатику сьогодні презентували цю пошукову систему і зараз ми покажемо, як вона працює. Спочатку потрібно зайти на сайт www.zernapravdy.org і шукати інформацію за ім'ям та прізвищем людини або за населеним пунктом. Ось зараз я спробую нею скористатися. Вбиваю в пошуковій системі своє прізвище Галка і мені видає результат із 16 сторінок, де міститься інформація про людей, які мають таке саме прізвище.

Юлія Новобранець, менеджерка з розвитку фонду "Музей Голодомору": На сайті є можливість надіслати інформацію, якою ви володієте, поділитися родинною історією про Голодомор. Цим проєктом даємо можливість всім зацікавленим дізнатися про свою родину, більше дізнатися про нашу спільну історію.

Кореспондент: На сайті містяться дані про понад 800 тисяч людей, що загинули у 1932-1933 роках. Фонд "Музею Голодомору" відцифрував друковані дані за пів року».

3. «Історія жінки, що вижила в Голодомор

Ведучий: До 40 % жертв голодоморів в Україні — діти. Катерина Шаповал з Херсонщини у 30-х роках була ще малою. Та добре пам'ятає, як в її сім'ї забрали останнє. Вижила лише вона. Історія жінки далі.

Кореспондентка: Катерина Шаповал з Нової Кам'янки не пам'ятає, коли і де народилась. Може 1928 року, говорить жінка. Майже вся родина, де було 6 дітей, померла в Голодомор.

Катерина Шаповал, жителька Нової Кам'янки: Вони всі повмирали. Ну всіх батько хоронив. Коні у нас були і в колгосп даром забрали. А тоді і повмирали всі.

Кореспондентка: Голод пам'ятає, хоч і була маленька, говорить Катерина Шаповал.

Катерина Шаповал: Один чоловік зайшов у хату і каже до батька, давай підем коняку відкопаємо. Вона здохла, керосіном полили, а ми одкопаємо та помиємо, та й будем їсти.

Кореспондентка: Згадує Катерина Федосіївна брата та сестру.

Катерина Шаповал: І була менша мене Міля сестричка. Я з нею на печі лягла, а утром вона вже померла. А я думала вона спить.

Кореспондентка: Катерина Федосіївна досі береже портрет батька.

Катерина Шаповал: Він мене так глядів. А тоді як помер, то лежав дві неділі, не було кому похоронити.

Кореспондентка: Залишившись одна, потрапила до дитбудинку. Сама попросилася, згадує жінка. Все життя хотіла мати рідних, яких забрав голод, говорить жінка. 15 років тому разом із сином поїхали до Миколаївської області шукати батьківську хату. В одному з сіл вдалося знайти чоловіка, який працював копачем та ховав рідних Катерини.

Юрій Шаповал, син Катерини Шаповал: В цей Голодомор дуже багато людей, каже, померло. Возили тєлєгами і гарбами, чим хто зміг. Давали окремо йому дополнітєльний пайок за це, що він там міг хоронити. Закопували неглибоко в траншеях людей. То він казав, що там заривали без могил, без хрестів, без нічого.

Кореспондентка: Один з жахів дитинства, говорить Катерина Федосіївна, як у батьківську хату прийшли чужі люди.

Катерина Шаповал: Із Москви приїжджали. Шукали що в нас є. А в нас у чулочці сємєна були, на весну ми берегли посадити. А вони забирали у нас і сємєна на Москву. І я по сьогоднішній день не люблю Москву. Вони в нас сємєна забирали, батьки мої повмирали. Я Україну люблю. То моя Україна».

4. «Опитування про Голодомор

Ведучий: Чи є у вашій родині жертви Голодомору, яких ви згадуєте? Таке запитання поставив Центр досліджень суспільства телеканалу "UA: Перший". Телефоном опитали 1184 людини. Відповіді отримали такі. 58,5 відсотків сказали, що не мають у своїй родині жертв Голодомору. Майже 33 відсотків відповіли, що є в родині жертви Голодомору і вони їх згадують. І майже 9 відсотків відповіли, що є жертви, але їх не згадують».

5. «Українці по всьому світу запалили свічки у пам'ять про жертв голоду

Ведучий: О 16-й годині українці по всьому світу запалили свічки у пам'ять про жертв голоду. У Києві біля національного музею Голодомору-геноциду зібралися кількасот людей.

Кореспондентка: Зі спільної молитви розпочалося вшанування загиблих під час Голодоморів. Люди принесли квіти, лампадки та оберемки пшениці. Серед них і родина Владислава Стадника. На акцію прийшов з доньками.

Владислав Стадник, учасник акції пам'яті: В першу чергу, для того, щоб діти розуміли все, що відбувалося, для того щоб знали з самого малечку, і щоб ніколи наступне покоління не допустило такого, щоб таке повторювалося.

Кореспондентка: Киянин Андрій Демиденко пригадує розповіді бабусі, як їхня родина пережила голод 32-33 років у Києві.

Андрій Демиденко, учасник акції пам'яті: Вони випадково знайшли одну коштовну річ, здали в "Торгсін", взяли два мішки якоїсь крупи, і так і пережили зиму. На щастя, слава тобі Господи, прабабусі в мене, від яких щось залишилося.

Олена Цепко, учасниця акції пам'яті: Я знаю, що в мого чоловіка бабуся боялася розповідати. Вона нам розповіла тільки перед смертю, коли оце вже було, може з десяток років тому, що вони в ґудзиках ховали фасоль. До того, просто боялася розмовляти про Голодомор.

Кореспондентка: У пам'ять про загиблих українців на пагорбах біля Національного музею Голодомору-геноциду запалили лампадки».

6. «Пам'ятні акції відбулися по всій країні

Ведучий: Пам'ятні акції відбулися по всій країні. У Харкові пройшли хресним ходом, у Хмельницькому провели молебень, а у Вінниці готували суп з хвої та шишок.

Кореспондентка: Молебень у пам'ять про жертв Голодомору у Хмельницькому. До монументу Ангелу скорботи Анна Маєвська прийшла разом із сином. Каже, хоче, щоб він знав історію своєї країни.

Анна Маєвська, учасниця акції: Мій син навчається у першому класі і цього року я була приємно здивована тому, що їм розповідають про це в школі. Діти повинні пам'ятати, що в такий день потрібно приходити, потрібно запалювати свічку пам'яті.

Галина Горбулько, учасниця акції: У моїй сім'ї особисто мій прадід загинув під час Голодомору, тому я вважаю, що вони також є жертвами отих недолугих правителів і недолугої державної машини.

Кореспондентка: У пам'ять про жертв Голодоморів та політичних репресій близько пів сотні харків'ян пройшли хресним ходом. Учасники колони роздавали перехожим символ цього дня, колоски. Хід завершили біля Хреста пам'яті, помолилися та засвітили лампадки. У Вінниці організатори акції "Непораховані 1932-1933 років" пригощали перехожих супом з хвої, шишок та кори дуба. Така страва допомагала людям вижити під час Голодомору, каже Вероніка Бабич.

Вероніка Бабич, співорганізаторка акції "Непораховані 1932-1933 років": Відверто кажучи, це могла бути єдина страва, яку люди в той день з'їдять. Ну, тобто якщо говорити про поживну цінність, це було дуже і дуже мало.

Кореспондентка: Близько сотні запоріжців прийшли до пам'ятника жертвам Голодомору 1930-х років. Представники різних релігійних конфесій провели панахиду. Померлих від голоду вшанували хвилиною мовчання та запалили свічки пам'яті»

7. «Суд відправив під арешт водія вантажівки, яка розчавила таксі в Харкові

Ведучий: Два місяці у слідчому ізоляторі без права вийти під заставу. Такий запобіжний захід обрав Харківський суд водію вантажівки, що розчавила таксі. Експертиза виявила у крові та сечі водія опіати та канабіс. Аварія сталася ввечері 25 листопада. Вантажівка "МАН" з причепом проскочила перехрестя на червоне світло, зіткнулася з легковиком та перекинулася на бік, придавивши ще одну машину. У салоні крім водія загинули жінка та її 3-річна онука. Підозрюваний і його адвокат проти тримання під вартою не заперечували. Водій вибачився перед родичами загиблих і визнав, що вживав наркотики.

Андрій Стеценко, адвокат підозрюваного: На фоне светофорных объектов строятся большие, яркие заправки, которые дезориентируют водителей. Со своей стороны мы будем способствовать быстрому расследованию даного уголовного производства, проведению всех экспертиз.

Ігор Мірошниченко, підозрюваний: Родичам погибших. Я канабис за два дня где-то так принимал. Я не думал, что...

Дмитро Чубенко, речник прокуратури Харківської області: Дійсно, канабіноїди можуть знаходитися в організмі людини навіть після того, навіть, якщо він не вдень вживання надавав матеріали для аналізу. Вони можуть знаходитися в організмі до декількох тижнів. Було обрано запобіжний захід у вигляди тримання під вартою без права на внесення застави».

8. «Понад 14 тисяч нових випадків ковіду

Ведучий: У п'ятницю в Україні підтвердили понад 14 тисяч нових випадків коронавірусу. Найбільше заражень у Києві, Донецькій та Полтавській областях. 3200 людей госпіталізували, 568 померли. Такі дані Міністерства охорони здоров'я. На ранок п'ятниці повністю імунізовані від ковіду понад 10,5 мільйонів українців. Майже усі хворі, що потрапляють з ковідом до лікарні, невакциновані. Лікарка Надбу́зької лікарні на Миколаївщині каже: більшість в тяжкому стані і мають психічні розлади.

Кореспондентка: Протягом останньої хвилі збільшення захворюваності на ковід-19 за майже три місяці до реанімаційного відділення, розрахованого на 20 місць, потрапила лише одна людина із однією дозою вакцини, всі інші — невакциновані. Тетяна у лікарню потрапила майже місяць тому разом із чоловіком. Жінка розповіла: у них все почалось із легкого нездужання, хвилями ставало то краще, то гірше. Зараз одужує.

Тетяна, пацієнтка: Мы просто думали, что это бронхит обыкновенный и все, как обычно. А потом сильная началась одышка, слабость в ногах, ходить вообще невозможно было и высокая температура. Потом вызвали скорую, меня сюда привезли с мужем. Муж умер, меня вычухали.

Кореспондентка: Тетяна говорить: після хвороби доводиться знов навчатись ходити та дихати. Після реабілітаційного періоду жінка планує вакцинуватись.

Тетяна: Я буду прививаться обязательно. У меня муж был такой противник. Может быть, если бы даже и привился, он бы в легкой форме переболел бы и все.

Кореспондентка: Перебування хворих у реанімації в середньому триває 10-14 днів. І майже кожен із них потребує неінвазивної вентиляції легень.

Тамара Хомін, завідуюча реанімаційним відділенням: Хворі дійсно поступають дуже важкі. В них дуже велика зона ураження легень, тобто мається на увазі більше 60 навіть відсотків, то єсть 70-80 відсотків ураження легень.

Кореспондентка: Стан пацієнтів на момент госпіталізації важкий і тому, що до нього намагаються лікуватись вдома самостійно.

Олена Мініч, лікарка-фтизіатр: За рахунок кисневої недостатності, за рахунок гіпоксії у всіх хворих виникають психічні розлади. Ну, в якому плані — вони всі знервовані, вони не розуміють, що робити, що з ними відбувається.

Кореспондентка: На сьогодні у фтизіопульмонологічному центрі перебувають 126 людей із підтвердженим діагнозом ковід-19, з них 65 на високопотоковому кисні, 60 дихають за допомогою концентраторів».

9. «Вакцинування хворих на туберкульоз

Ведучий: Хворі на сухоти мають складніший перебіг захворювання коронавірусом. Ковід б'є по легеням, які вже вражені туберкульозом. Тож медики радять вакцинуватися. Які можуть бути протипоказання і чи внесли хворих на туберкульоз до пріоритетної групи вакцинації?

Кореспондентка: Точної статистики щодо кількості хворих на туберкульоз в Україні в даний момент немає. А все тому що Центр громадського здоров'я загальну картину враховує на кінець року. Так зокрема у 2020 році кількість таких хворих ледве сягала 20 тисяч, у 2019 понад 28, а у 2018-му — більше 30 тисяч. Ліля Гринюк про свій діагноз «чутливий туберкульоз» дізналася у 2005 році. Далі почала лікуватися. На початку цього року жінка перехворіла ковідом. Каже відразу ж вирішила порадитися з лікарями щодо того чи варто їй щепитися проти коронавірусу.

Ліля Гринюк, регіональна координаторка ГО. "Позитивні жінки": Я понимала, что мне надо вакцинироваться. И в моем окружении люди, которые переболели тоже туберкульозом и костным. тоже провакцинированы. Я здала плановые анализы, которые должны были в принципе, чтоб я понимала что у меня в крови. И пошла провакцинировалась.

Кореспондентка: На сьогодні Ліля отримала одну дозу. Вакцинувалася "Коронаваком", так порадила лікарка. У своєму оточенні Ліля не чула про випадки, коли медики забороняли щепитися.

Лілія Романюк, лікарка-алерголог, докторка медичних наук: Якщо проводиться діагностика туберкульозу. І якщо у людини це захворювання в гострій фазі, то думаю слід проконсультуватися з лікуючим лікарем. І визначити, коли можна. І чи можна вакцинувати цій людині в такому стані.

Кореспондентка: Головний санітарний лікар України Ігор Кузін каже, якщо людина перебуває в стані ремісії, вакцинуватися можна.

Ігор Кузін, головний санітарний лікар України: Будь яка інфекційна хвороба, особливо та, яка не перебуває в гострій формі, не є протипоказанням для проведення щеплення. Тому людина, яка отримує лікування проти туберкульозу, яка не перебуває в активній фазі інфекційного процесу, має бути провакцинована проти коронавірусної хвороби.

Кореспондентка: Дмитро Шерембей, очільник благодійної організації "100% життя", сам колись також хворів на туберкульоз. Пояснює чому варто вакцинуватися.

Дмитро Шерембей, очільник благодійної огранізації "100% життя": Коронавирус поражает легкие. И, по сути, блокирует их работу. У человека, у которого и так они поражены. Это вдвойне осложняет и не дает возможности очень легко это пройти. Так вот вакцинироваться надо, чтобы и так уязвимого человека защитить. Эти категории населения вообще должны вакцинироваться приоритетно.

Кореспондентка: Шерембей каже, в умовах епідемії туберкульозу в Україні до пріоритетної групи вакцинації від коронавірусу, люди з цією хворобою не внесені. На сьогодні МОЗ лише виписав рекомендації».

У випуску 27 листопада не було повідомлено про такі теми дня:

ОБСЄ заявляє про системне блокування роботи місії в ОРДЛО.

Чотири ворожих обстріли на фронті.

На столичному Подолі праворадикали розгромили бар.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду