Офшори президента, газова криза, бюджет наступного року й «позитивна дискримінація» нещеплених — «Зворотний відлік» у жовтні 2021 року

Офшори президента, газова криза, бюджет наступного року й «позитивна дискримінація» нещеплених — «Зворотний відлік» у жовтні 2021 року

12:07,
29 Жовтня 2021
1631

Офшори президента, газова криза, бюджет наступного року й «позитивна дискримінація» нещеплених — «Зворотний відлік» у жовтні 2021 року

12:07,
29 Жовтня 2021
1631
Офшори президента, газова криза, бюджет наступного року й «позитивна дискримінація» нещеплених — «Зворотний відлік» у жовтні 2021 року
Офшори президента, газова криза, бюджет наступного року й «позитивна дискримінація» нещеплених — «Зворотний відлік» у жовтні 2021 року
Ретельніше дотримання стандартів, правильне рішення щодо шантажу «слуг народу», катастрофічно погана інфографіка, іспанський сором від «сюжетів» та складна ситуація з економічною термінологією. Моніторинг випусків суспільно-політичного токшоу на «UA: Першому».

Моніторинг дотримання стандартів інформаційної журналістики у «Зворотному відліку» робиться за усталеною «Методологією моніторингів телевізійних і радійних програм» ГО «Детектор медіа». Крім того, в моніторингу оцінюються ті вади форми подачі інформації, які впливають на якість змісту або ж на можливість легкого сприйняття інформації глядачами. Моніторинг за вересень 2021 року читайте тут.

Вибір тематики

Загалом вибір тем випусків програми в жовтні був якісним за незначними винятками.

У випуску 4 жовтня розглядали дві теми. Перша — розслідування Pandora Papers та офшори «95-го кварталу» — безумовно, мала надвисоку суспільну вагу. Друга тема — обговорення міфу про «зовнішнє управління Україною» — була радше «вічнозеленою» (тобто чіткої прив’язки до подій тижня не мала). Хай так, тим більше, що протягом цього тижня, крім Pandora Papers, не було інших «обов’язкових до обговорення» подій. Але, як на мій погляд, у цьому випуску першій важливій темі автори програми відвели замало ефірного часу (трохи більш як пів години), а другій — невиправдано багато. Та ще й самі ведучі визначили тему «зовнішнього управління» основною.

11 жовтня у студії «Зворотного відліку» обговорювали, чи вистачить Україні запасів газу на зиму і чи зростуть тарифи на тепло. Ця тема стовідсотково була на часі й важлива для всієї аудиторії Суспільного. З інших подій тижня, на мою думку, заслуговувала б на увагу «Зворотного відліку» тема нападу на журналістів «Схем» представниками «Укрексімбанку», оскільки ці події (і сам напад, і реакції влади на нього) були надзвичайно симптоматичними в загальній картині ставлення влади до масмедіа і до демократичних інституцій загалом. Але, на мій жаль, «Зворотний відлік» не звертався до цієї теми. Згоден, що газова тема була занадто складною і багатогранною (на неї, певно, замало ефірного часу однієї програми), але варто було виділити хоч трохи часу для теми нападу на журналістів.

А от 18 жовтня в студії обговорювали цілих три теми: ризики держбюджету-2022, знову закон про олігархів і доцільність ще одного свята (Дня державності), запропонованого президентом Зеленським. Тут тема держбюджету (ніяк не менша, ніж тема газу) вийшла, як на мене, «недообговореною». Закон про олігархів цілком можна було б і не згадувати (тим більше, що цій темі 27 вересня було присвячено майже цілий випуск програми).

25 жовтня випуск цілком був присвячений коронавірусній тематиці, що повністю відповідало інформаційній картині тижня — це точно було найважливішим з усіх його подій.

Фокусування тем

Зі старту випуску 4 жовтня була задана тема офшорів Володимира Зеленського. Почалося жваве й конфліктне обговорення теми. Коли встигла висловитися половина гостей, ведуча перервала це обговорення новиною про те, що Марк Цукерберг втратив 6,6 мільярда доларів на тлі збоїв у фейсбуку, інстаграмі й вотсапі. Новина, безумовно, цікава, але зовсім «не до теми» і точно не із серії «терміново в ефір». Мені здається, що подібним чином переривати розмову в студії варто лише у двох випадках: або якщо з’являється важлива новина, що має прямий стосунок до теми (ну, наприклад, якби щось про офшори раптом сказав сам президент), або ж новина непересічна для суспільства. Ламати ж розмову заради повідомлення «просто прикольної» новини, як на мене, абсолютно неправильно. І розфокусовує розмову.

У цьому ж випуску тема, заявлена як «основна» (про «зовнішнє управління Україною»), цілком прогнозовано розповзлася на купу різних тем. Нардеп Сергій Соболєв із «Батьківщини» вперто просував тему судової реформи (причому ведучим ніяк не вдавалося перебити цього майстра слова й ветерана української політики), а до розмови підключали представника громадської організації, яка саме судовою реформою й займалася. Нардеп Олег Волошин із «Опозиційної платформи — За життя» просував тему антикорупційних органів і «Турецького потоку», ведучі просували і тему земельної реформи, і тему «грантожерства». Наскільки я зрозумів, усі ці різні теми за задумом мали слугувати своєрідними прикладами до основної теми (міф про «зовнішнє управління»). Натомість студія збивалася на запеклі дискусії щодо кожної з цих тем по суті. У підсумку вийшов повний вінегрет.

На початку випуску 11 жовтня ведучі самі розфокусовують начебто чітко окреслену тему — чи вистачить газу на зиму і чи не зростуть тарифи на газ. Наведу доволі розлогі цитати, щоби пояснити цю думку. Одразу ж після представлення гостей ведучий Павло Казарін каже: «А ось у свіжому номері російської газети «Комерсант» заступник голови Ради безпеки, експрезидент Росії Дмітрій Мєдвєдєв написав теж про таке зовнішнє управління і зазначив, зокрема: «безглуздість і навіть шкідливість відносин з нинішніми керівниками України полягає ще і в тому, що на чолі цієї країни — це все цитата — це неосвічені і необов’язкові люди. Вони постійно змінюють позицію на догоду своїм заокеанським господарям і політичній кон’юнктурі (кінець цитати). І в мене запитання до гостей, на вашу думку, ось ця стаття Дмітрія Мєдвєдєва, це можна вважати, що ці слова означають, що будь-які перемовини між українським президентом та Владіміром Путіним вони приречені і взагалі неможливі після цієї статті?»

Ведуча Мирослава Барчук: «Давайте почнемо зі Святослава Павлюка».

Святослав Павлюк відповідає, що це натяк на те, щоби тримати Зеленського на гачку.

Барчук: «Але у мене питання до Олексія Кучеренка. Пане Олексію, ви давно в політиці. Ви пригадуєте настільки безпрецедентно грубі образи на адресу президента України? От я не пригадую. Ви пригадуєте, щоб такої агресії і такої брутальності були образи щодо президента країни?» Олексій Кучеренко відповідає, згадує часи Ющенка і в кінці відповіді намагається повернути розмову до заявленої теми газу.

Барчук: «Пані Ніно, ви в опозиції до президента. Але коли президента країни Дмітрій Мєдвєдєв називає некомпетентною і неосвіченою, слабкою людиною, натякає на етнічне походження його, як ви це сприймаєте? Я сприймаю це як те, що адресоване все ж таки президенту моєї країни. Для чого це робиться, для чого така риторика груба використовується?»

Ніна Южаніна відповідає про прорахунки Зеленського, які використовують тепер росіяни.

Казарін: «Пане Павле, як ви вважаєте, хто був адресат цієї статті — це адресовано Києву, Заходу чи проросійським партіям в нашій країні, які мріють прийти до влади?»

Павло Кухта відповідає: посил такий, що «зараз домовлятися не будемо».

Казарін: «У мене питання до пана Іллі. Якщо говорити про те, що домовлятися не будемо, тобто йдеться про те, що впродовж наступних трьох років не варто чекати ані обміну утримуваними особами, ані перемовин у мінському форматі, в нормандському форматі. Які ви бачите наслідки цієї офіційної російської позиції, яка була заявлена Дмітрієм Мєдвєдєвим?»

Ілля Несходовський відповідає, що це істерика у відповідь на переслідування Медведчука.

У підсумку майже 10 хвилин у студії йдеться не про заявлену з початку програми тему . На 13-й хвилині випуску ведучий схаменувся і каже: «Все одно навіть ті сигнали, які посилає Росія, вони безпосередньо пов’язані з головною темою, яку ми сьогодні...» Ведуча завершує його думку: «... З газовою темою, отже сьогодні говоримо про газ, як і обіцяли». Виходить, усе, що було до того, було таким собі фальстартом?

Насправді ж стаття Медведєва, безумовно, має до теми певну дотичність, але й згадувати і обговорювати її слід було саме в цьому — газовому — аспекті, а не в загальному зовнішньополітичному, і без згадок про різні інші теми. Натомість майже всі численні запитання ведучих вели вбік від заявленої теми.

У випуску 18 жовтня з початку програми було заявлено три теми (бюджет наступного року, закон про олігархів, нове державне свято), але далі пішла ще й умовна рубрика «Про що говорять» (я так досі не зрозумів глибинного сенсу саме такої назви рубрики) і великий блок про інцидент із блокуванням місії ОБСЄ в Донецьку (з відео допиту бойовика Косяка, з великим бекґраундом фактчекера Максима Скубенка, з відеоввімкненням представника української делегації у Тристоронній контактній групі Сергія Гармаша і з обговоренням у студії). Ця тема виникла оперативно, в день ефіру. Згоден, вона була варта висвітлення у програмі. Але можна було натомість відмовитися від «вічнозелених» тем, тим більше що, наприклад, темі закону про олігархів уже присвятили цілий випуск програми 27 вересня.

Як на мене, забагато часу в обговоренні бюджетної теми було приділено темі президентського університету. Тема цікава й важлива, але на загальному тлі бюджетної тематики все ж другорядна. Крім того, говорили головно про заплановані в бюджетному законопроєкті видатки, і не приділили достатньої уваги джерелам надходжень у бюджет (що є також важливим, зокрема, на кого уряд пропонує посилити податковий тиск, а на кого — зменшити).

У випуску 25 жовтня до 49-ї хвилини питань із фокусом теми (чому в Україні так мало вакцинованих і чи потрібен примус до вакцинації) не було взагалі, на відміну від попередніх двох випусків, також присвячених коронавірусній тематиці. Аж поки випускова група самотужки не внесла повний сумбур і плутанину зі слайдами інфографіки. Зі студії анонсували одне — показували інше, перемикалися на обговорення цього іншого, а збивалися на обговорення ще не показаного. Що називається, заплуталися у трьох слайдах. Про якість самої інфографіки — згодом у традиційному розділі. Але далі головною причиною жорсткого розфокусу заявленої теми стала спроба авторів програми привнести в обговорення політичну й електоральну складові — в сенсі, прихильники яких політичних партій є більшими антиваксерами. Мені ця спроба здалася дуже невдалою, вона виглядала штучною і, до речі, самі результати соцопитування, які начебто мали ілюструвати кореляцію між прихильністю до певної партії і ставленням до вакцинації, насправді її очевидно не ілюстрували. До речі, про штучність такої політичної складової висловився і дехто з гостей програми. А ще далі ведучі перевели розмову на тему проблем бізнесу, спричинених епідемією, і це вже повністю посунуло розмову вбік від заявлених тем випуску. І знову в мене з’явилося відчуття дежавю: випуск вийшов із серії «все на світі про ковід», як це вже було 5 квітня і 13 вересня цього року.

Вибір гостей

У більшості випадків у мене не виникало питань щодо компетентності запрошених на програму.

У випуску 4 жовтня обговорення теми Pandora Papers стартувало з увімкнення головної редакторки «Слідства.інфо» Анни Бабінець. У студії були не останні представники різних політичних сил, компетентні говорити й на цю тему, й на другу тему випуску про «зовнішнє управління»: «Слугу народу» представляла заступниця голови фракції Євгенія Кравчук, «Батьківщину» — теж заступник голови фракції Сергій Соболєв, «Європейську солідарність» — Олексій Гончаренко, «Опозиційну платформу — За життя» — Олег Волошин, «Голос» — Інна Совсун. Цех експертів на цьому випуску програми представляв інвестбанкір Сергій Фурса.

11 жовтня про газові проблеми в студії говорили нардепи Ніна Южаніна («ЄС»), Олексій Кучеренко («Батьківщина») і Людмила Буймістер (яка на той момент ще доживала останні дні у фракції «слуг», але, як справедливо висловилася ведуча Барчук, була «такою внутрішньою опозицією»). «Неопозиційних» «слуг» на програмі не було, оскільки редакція не погодилася на їхні умови делегувати некомпетентних (!) в енергетичних питаннях депутатів, та ще й двох. І тут я цілком підтримую це рішення журналістів Суспільного. Немає жодного сенсу слухати у студії некомпетентних гостей, та ще й двох, та ще й при цьому політиків. Експертами в темі виступали економісти Ілля Несходовський і Святослав Павлюк, фаховість яких не викликає сумнівів у людей, які в темі, але, повторюся, бажано було б хоч коротко пояснювати фаховість експертів широкій аудиторії. Крім того, по відео до розмови ведучі підключали ексочільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва (а в нього точно дуже високий і всебічний рівень обізнаності в цій темі) і західного політолога Андреаса Умланда. Про важливі деталі відносин центральної влади з містами розповідав міський очільник Черкас Анатолій Бондаренко. Найслабше була представлена виконавча влада — за неї «відбивався» радник міністра економіки Павло Кухта. Людина стовідсотково компетентна в темі, але віддалена від процесу прийняття урядових рішень.

18 жовтня (теми — держбюджет, закон про олігархів і нове державне свято) депутатський цех був представлений Ярославом Железняком («Голос»), Володимиром В’ятровичем («ЄС»), Володимиром Арешонковим («Довіра») і позафракційним Гео Леросом. Мені здається, що все ж із трьох заявлених редакцією тем випуску бюджет був найважливішим. Тож логічно було б бачити у студії депутатів, фахових саме в бюджетній темі загалом. І це ще раз показує, що коли у випуску намагаються розглядати теми з дуже різних вимірів, питання «універсальних» гостей часто стає нерозв’язним. Депутатів-«слуг» у студії й цього разу не було через спроби фракції (чи Офісу президента?) диктувати редакції свої умови. Експертний цех представляли на цій програмі професор Могилянки Олексій Гарань і по відео економіст Борис Кушнірук. І журналістський цех у програмі посилили головні редактори спеціалізованих на економіці видань — Сергій Щербина («РБК Україна») і Олекса Шалайський («Наші гроші»).

25 жовтня коронавірусну тематику фахово обговорювали народні депутати Михайло Радуцький («СН»), Ольга Стефанишина (раніше «Голос», нині депоб’єднання «Справедливість») і Яна Зінкевич («ЄС»). Усі троє, безумовно, компетентні в темі, всі троє — члени Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації (а Радуцький — ще й голова цього комітету). Виконавчу владу представляла заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. У ролі експертів виступали колишні заступники міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський і Павло Ковтонюк. Слово від антивакцинаторів у відеоввімкненні мала адвокатка Анжела Василевська, яка супроводжує позови антивакцинаторів проти уряду, а від підприємців (так, як я вже писав, раптово повернули тему ведучі) — Леонід Остальцев, засновник Pizza Veterano.

І дуже важливий момент. У програмі стало цікавішим і якіснішим представлення гостей. Тепер ведучі не обмежуються лише їхніми прізвищами і регаліями, а додають певну «позиційну» думку кожного гостя. Це точно допомагає глядачам для себе позиціонувати та вирізняти гостей, особливо не дуже розкручених медійно.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики

Порівняно з попереднім місяцем у жовтні порушень стандартів було загалом менше.

Стандарт балансу думок у випусках «Зворотного відліку» в жовтні майже не порушувався. Його часткова відсутність у випусках 11 і 18 жовтня — цілковито на совісті представників владної команди, які спробували ставити творцям «Зворотного відліку» ультиматуми. Рішення редакції і всього Суспільного ці ультиматуми не виконувати, вважаючи їх тиском на редакцію, і повідомляти про них публічно, вважаю, було концептуально слушним як із професійної точки зору, так і з огляду на місію Суспільного. Представників владної фракції чесно запрошували до студії. Ті відмовлялися приходити на ефіри. Про їхні відмови ведучі повідомляли глядачам в ефірі програми з озвученням причин відмови. Більше того, навіть були моменти, коли ведучі за «відмовників» озвучували їхні позиції цитатами.

Єдине, що б я порадив команді «Зворотного відліку» на майбутнє: варто подібні відмови персоналізувати, тобто чітко називати в ефірі людину, яка озвучила відмову, і її посаду. Це дисциплінує політиків, чиновників і представників пресслужб. Бо одна справа, коли в ефірі Суспільного звучить «пресслужба фракції, а також народні депутати виставили умову», а зовсім інша, коли б на всю країну звучали конкретні прізвища тих, хто цю відмову озвучував.

У випуску 11 жовтня (газова тема) дуже багато критики у студії лунало на адресу уряду, зокрема, звинувачення в тому, що уряд залишив «Нафтогаз» без обігових грошей, за які той міг би покрити дефіцит газу взимку, або ж критики на адресу урядового меморандуму. Формально від уряду виступав радник міністра економіки Павло Кухта, але мені здалося, що для справжнього балансу думок не вистачало відповідального посадовця хоча би рівня заступника міністра. Усе ж таки радник є віддаленим від прийняття управлінських рішень і точно не несе за них відповідальності (та й сам Кухта в ефірі в якийсь момент сказав: «До діяльності міністерства я долучаюсь епізодично. Я радник на громадських засадах, який не працює там постійно»).

Стандарт достовірності подачі інформації у випусках токшоу порушувався менше, ніж у вересні. Недостовірні посилання на авторство думки були лише в «сюжетах»:

«Як зазначають незалежні білоруські аналітики, це може цілком поставити хрест на суверенітеті країни» (4 жовтня);

«Як зазначили у Газпромі”, Європа має увійти у осінньо-зимовий період з дефіцитом в підземних родовищах. Там не виключають, що можливо найближчим часом ціни в Європі поб’ють і ті рекорди, яких вже досягли <...> Так влітку цього року в ГТС України зазначили, що Україна може стати постачальником водню в Євросоюз» (11 жовтня).

Але чомусь раптом у жовтні ведучі стали недостовірно подавати дані соціологічних досліджень. Так, 4 жовтня, презентуючи дані соцдослідження про те, чи вважають українці Україну самостійною у здійсненні своєї зовнішньої та внутрішньої політики, ведучий сказав лише: «Це дані соціології». Щоправда, на слайді інфографіки бісерними світлосірими літерами було написано «Джерело: InfoSapiens на замовлення журналу “Український тиждень”». Цей напис з екрана телевізора прочитати дуже важко або й взагалі неможливо (не в усіх телеглядачів орлиний зір), на ютубі мені довелося робити стопкадр, щоб це прочитати. Але навіть якщо глядачі й прочитали, виникає питання, наскільки цій соціології можна довіряти? Контора InfoSapiens точно невідома більшості глядачів (медійно не розкручена), новостворена (2018 рік), тобто не має якоїсь історії, з якої можна було б хоч якось судити про її науковість і доброчесність. У серйозній програмі таку соціологію не можна подавати без бодай якихось пояснень цих моментів.

А 25 жовтня взагалі багато соціологічних даних було подано недостовірно — починаючи з того, що ведучі навіть не озвучили, хто проводив ці соціологічні опитування! Мені здається, що для Суспільного взагалі неприйнятно так подавати будь-яку соціологію.

Стандарт відокремлення фактів від думок ведучі «Зворотного відліку» у жовтні майже не порушували. Були неавторизовані оцінки Мирослави Барчук у випуску 4 жовтня: «Ми зараз візьмемо трішечки інший аспект цієї проблеми, тому що складовою пропагандистської кампанії щодо “зовнішнього управління” є боротьба з так званими агентами впливу, із грантовими організаціями, які існують в Україні і багато з яких дуже достойно допомагають проводити реформи в Україні».

А 25 жовтня були неавторизовані висновки фактчекера Максима Скубенка: «На вихідні пішов спад, а зараз пішов ріст. Це спричинено звісно ж тим, що люди не ходять на роботу і сидять по домам, і тому це якби косвєнно підтверджує те, що локдаун все ж таки працює. Але, на жаль, також можна стверджувати по цій інформації, що кількість смертей від ковід-19 перевищила 500 осіб на добу і потенційно буде збільшуватись».

Набагато гірше з дотриманням цього стандарту справи у «сюжетах» програми (в лапках, бо я особисто це сюжетами не вважаю): «Попри те, що лідери двох країн обговорювали здебільшого економічні питання, угода показала, що Кремль все ще планує домогтися від Білорусі політичної інтеграції. <...> Хоча Лукашенко намагатиметься протистояти такому розвитку подій, шансів у нього небагато. Пов’язано це з тим, що в 2020 році Лукашенко повністю втратив легітимність в очах переважної більшості населення. Наразі він утримує контроль над Білоруссю за допомогою терору, який, у свою чергу, все глибше заганяє країну в міжнародну ізоляцію. Росія ж залишається для Лукашенка головним партнером і союзником. Подібно до Білорусі Україна часів Януковича також переживала період зовнішнього управління з боку Росії. У своїй виборчій програмі Янукович називав головним завданням національної зовнішньої політики збереження позаблокового статусу України, утім насправді Янукович вів відверто проросійську політику. <...> Газова політика за часів Януковича слугувала також інтересам Росії. <...> Фактично за допомогою харківських угод Янукович здав Крим Росії, адже в подальшому це значно полегшило процедуру анексії півострова. Всіляко підігравав російським військовим і тодішній міністр оборони Павло Лебедєв. При Лебедєві активно проводилося двостороннє військове співробітництво з Росією» (4 жовтня);

«У 2021 році причин газової кризи було декілька: одна з них це відновлення економіки після пандемії. Так через коронавірус плановий ремонт на заводах в портах і терміналах перенесли з минулого року на цей. Це скоротило пропозицію на газ, через що ціни на нього піднялися . Крім цього Європа зараз видобуває менше власного газу, запаси у Північному морі та норвезьких газових родовищах уже виснажені. <...> Водночас альтернатива російському газу для України є. Одна з них — це власний видобуток газу. Однак для цього Україні потрібні капітальні інвестиції. Інший варіант - це видобуток водню» (11 жовтня).

І вся ця величезна кількість безапеляційних висновків і оцінок звучить у «сюжетах» анонімного авторства. З точки зору стандарту, будь-які суб’єктивні думки є невід’ємними від того суб’єкта, який їх висловлює. Тобто анонімна суб’єктивна думка в журналістському матеріалі взагалі не має права на життя. А це відбувається на Суспільному, яке має бути для медіаспільноти взірцем дотримання стандартів. Крім того, такий текст має вигляд, вибачайте, нічим не кращий за будь-яку махрову пропаганду. Можете собі уявити, як це сприйматиме критично налаштована аудиторія. Так що дотримання цього стандарту — це ще й питання довіри глядача, а отже, й рейтингів програми.

Був іще один повчальний, як на мене, момент. У випуску 4 жовтня нардеп від «ОПЗЖ» Волошин каже: «Пан Байден публічно казав, що він домігся звільнення нехай поганого чи доброго генерального прокурора України». Ведуча зреагувала на це реплікою: «Так слава богу, правда ж?» Сподіваюся, що це був лише невдалий жарт. Але він показав, що жартувати в ефірах «Зворотного відліку» треба дуже обережно і, я би сказав, відповідально. Бо цей жарт ішов повністю в заперечення позиції програми щодо обговорюваного «зовнішнього управління». І тут же «додав очок» проросійському Волошину, який цілком резонно на нього відповів: «Ні, не слава богу! Ну, так слава богу, що Зеленський не сплачував податки! Весь же бізнес так робить!»

Стандарт точності у випусках жовтня порушувався кілька разів. 4 жовтня в уже згаданому «сюжеті» стверджувалося: «Окрім того, Янукович став першим українським президентом, який не підтримував вступу України до НАТО». Щось я не можу пригадати, щоби президент Леонід Кравчук наполегливо хотів рухати Україну до НАТО. Але ось уже точно, що президент Леонід Кучма в липні 2004 року своїм указом вніс зміни до Воєнної доктрини України, виключивши з неї позицію про вступ до НАТО і ЄС. Так що твердження авторки сюжету є абсолютно хибним.

У цьому ж випуску був непереконливий фактчек від Скубенка, через який у нього виникла ціла суперечка з нардепом Волошиним. Олег Волошин процитував відповідь міністра закордонних справ Дмитра Кулеби на питання, в чому різниця між «Північним потоком-2», який ще не працює, і «Турецьким потоком», через який газ уже йде в Європу і який позбавляє нас великої частки транзиту, й уряд не критикує останній. «І пан Кулеба прямо сказав: ну тому що у нас особливі відносини з Туреччиною. А це і є зовнішнє управління фактично...»

Скубенко: «Подивився історію, що говорив пан Кулеба. І він говорив якраз протилежну річ. Говорив, що якраз “Північний потік-2” безпосередньо впливатиме на економіку України, а “Турецький потік” не впливає і не буде впливати. Це протилежне».

Волошин: «Ну він же бреше».

Скубенко: «Так ви його цитували, а це неправда».

Волошин: «Ні, чекайте це не така цитата. Він сказав “треба враховувати”. Ви почитайте правильно цитату».

Скубенко: «Я прочитав його правильну цитату».

Волошин: «Треба враховувати безпековий і політичний контекст наших відносин з Туреччиною. Він сказав є, але відносини з Туреччиною важливіші... Ну прочитайте повністю цитату».

Скубенко: «Я прочитав».

Волошин: «Ну так ви зараз просто брешете».

Насправді, гадаю, Скубенку слід було таки дослівно й повністю прочитати цитату на прохання гостя, а він дав її лише частково й не той фрагмент, про який казав неправду гість. Тому вийшло дуже непереконливо для глядача. У цитаті ж, звісно, не було жодних слів «особливі відносини» (повна цитата Кулеби за «Інтерфаксом»: «Турецьку газову інфраструктуру не можна розглядати у відриві від загального рівня відносин між Україною та Туреччиною і величезного обсягу стратегічно важливих спільних проектів та напрямів спільної роботи. При цьому ми з вами розуміємо, що український транзит вбиває не “Турецький потік”, а саме “Північний потік-2”. Я розумію сентимент, який розкручується певними експертами, але це дійсно дві різні ситуації з точки зору політичного та безпекового контексту і з точки зору безпосереднього впливу на функціонування української труби»).

4 жовтня Волошин маніпулятивно казав: «Скільки депутатів, чи не депутатів, просто чиновників великого рівня були посаджені у в’язницю з часів коли працює антикорупційна інфраструктура? Фактично нікого». Волошину цілком можна було опонувати бекґраундами. Навіть у цій самій студії 6 вересня гість програми Віктор Чумак (нардеп 7-8 скликань, в.о. генпрокурора України в 2020 році і головний військовий прокурор України у 2019–20 роках) давав вичерпну довідку, що НАБУ передавало до Вищого антикорсуду справи на 64 високопосадовців, серед яких були й народні депутати, і міністри, і заступники міністрів, за статтею «незаконне збагачення», але Конституційний Суд скасував цю статтю. НАБУ передало до суду справи за статтею «брехня в декларації» на 17 народних депутатів, 5 заступників міністрів, і навіть на трьох суддів Конституційного Суду. І знову Конституційний Суд скасував уже цю статтю. Тобто питання було зовсім не в поганій роботі антикорупційних органів. Але про це ніхто з ведучих не згадав, і маніпулятивна заява Волошина залишилася без спростування.

Натомість у випуску 11 жовтня фактчекер Скубенко виправив маніпуляцію, озвучену нардепкою Буймістер, яка сказала, що економіка України падає, а не зростає. І виправив слова мера Черкас, що головлікарі лікарень не мають займатися питаннями опалення, бо за медреформою було розділення на головлікарів і гендиректорів лікарень, останні саме й займаються господарськими функціями. І ще виправив маніпуляцію з тим, що Україна раніше не імпортувала електроенергію з Росії — насправді ж Україна робила це в 2018-2019 роках. З цим, щоправда, категорично не погодився автор маніпуляції нардеп Кучеренко, що призвело до словесної сутички між ним і фактчекером Скубенком під час рекламної паузи. На мій погляд, цю сутичку виграв Скубенко.

Стандарт повноти інформації загалом дотримувався, але кілька порушень усе ж було.

Вже згадана соціологія у випуску 4 жовтня подавалася вкрай неповно. Крім того, що ведучі не назвали ні соціологічну службу, ні замовника дослідження, не було озвучено вибірку й кого вона репрезентує, спосіб опитування, час опитування, кількість опитаних, статпохибку. У випуску 25 жовтня при подачі даних соцопитування також не була названа жодна з перелічених позицій. Ще раз повторюся: Суспільному так подавати результати соцопитувань категорично не можна!

У випуску 11 жовтня тема газу була за визначенням складною, а в студії зібралися гості, які є експертами в темі. Складна ситуація, бо гості постійно збивалися на свою фахову мову, сипали складними термінами («мінусовий кешфло», «рентні платежі», «закон 3508», «анбандинг», «віртуальний транзит», «євробонди») і, звісно, величезною кількістю чисел, сенс яких був зрозумілий лише втаємниченим. Ведуча не раз закликала гостей говорити «простіше», але значного успіху такі заклики не мали, більш ефективними були її прямі запитання («Поясніть, що таке касовий розрив?», «Що означає квазіфіскальний дефіцит?» тощо). Я розумію, що дуже важко в такій ситуації оперативно давати бекґраунди до десятків незрозумілих глядачам термінів і чисел, якими щедро оперують експерти в студії, але в підсумку окремі блоки обговорення були майже геть незрозумілими для широкої аудиторії. Павло Казарін час від часу робив своєрідний чек, переповідаючи, що він зрозумів із дискусії, а гості його мали поправляти (сильний хід, і частково він теж, як і запитання ведучої, допомагав впорядкувати «каракуль експертної думки», але всі повороти складної теми навіть і так розшифрувати не вдалося).

Одне слово, за моїм спостереженням, ведучі в цьому випуску докладали надзусилля, щоби складне обговорення в студії було зрозумілим для аудиторії, але подеколи навіть цих надзусиль виявлялося недостатньо. І навряд чи варто в цій ситуації дорікати журналістам у студії. Можливо, якусь частину питань можна було би зняти за рахунок «домашніх заготовок» — тих же бекґраундових сюжетів (але, звісно, зроблених по-людськи) або включень в окремі блоки розмови фактчекера Скубенка з роз’ясненням окремих складних моментів.

Одним із прикладів був урядовий меморандум із «Нафтогазом» і місцевими владами щодо незмінних цін на тепло, про який у студії говорили дуже багато, називаючи його просто «меморандумом», але лише десь до середини випуску поступово мені, як глядачу, стало хоч сяк-так зрозуміло, що це за меморандум.

Про форму

Інфографіка в «Зворотному відліку» залишається неякісною й нетелевізійною. Єдине позитивне зрушення стосується режисерської роботи: у жовтні слайди інфографіки під час її презентації вже не перекривалися загальними планами студії і крупними планами гостей чи ведучих. Сама ж графіка була така.

У випуску 4 жовтня наводилися дані вже згаданого соціологічного дослідження:


Позитив — цю картинку тримали в кадрі цілих 50 секунд і не переходили на щось інше. Але тут забагато елементів, забагато чисел, «вся Україна» рівнозначна регіонам. Логотип каналу наповзає на заголовок.

18 жовтня — ще більш заплутана картинка:


Єдиний плюс — цей слайд тримали на екрані майже хвилину. Але, запевняю, і за хвилину дуже важко розібратися в такій кількості чисел, причому різновимірних (тут є і абсолютні, і відносні). Крім того, зовсім зайвим було наводити числа з точністю до тисячних. По-перше, що більше цифр — то складніше зрозуміти. По-друге, тоді вже всі числа мали б наводитися в такому ж форматі. А тут сума 201 мільярд Пенсійного фонду сприймається «меншою» за, наприклад, 2,605 мільярда Верховної Ради, хоча насправді вона майже у 100 разів більша. Розташування даних у два стовпчики (а насправді — в чотири) на екрані ще більше ускладнює сприйняття. Конкретно в цьому випадку слід було б розбити один слайд на два, і це вже було би кращим рішенням. Ну і традиційно творці інфографіки досі не в курсі, що в кадрі завжди є сурдоперекладачка, яка закриває собою частину даних.

Але це ще пів біди, бо ось як була представлена соціологія 25 жовтня:


Це — катастрофа для сприйняття. Навіть не бачу сенсу коментувати.


А це — повна катастрофа! Охопити розумом усю цю «красу» на телеекрані абсолютно нереально.

Крім того, погана інфографіка час від часу ще й погано взаємодіє з коментарями зі студії. Наприклад, 11 жовтня нам показують такий слайд:


А за кадром ведучий при цьому каже таке: «Якщо підсумовувати те, що відбувалося з цінами на газ. Ну давайте візьмемо квітень за таку точку відліку. Тоді ціни на газ становили приблизно 250 доларів за тисячу кубометрів. Максимум був в жовтні — 1969, потім Путін заявив про те, що Москва готова стабілізувати ринок, і після цього ціна тисячі кубометрів звалилася відразу на 600 доларів. Тобто динаміку ми можемо побачити на цьому слайді». Насправді ж таку динаміку, як каже ведучий, на цьому слайді побачити не вдається. Виникає враження, що ведучий говорить не про цю діаграму, бо жодні названі ним числа не збігаються з числами на картинці, і ніяких «квітнів» (до речі, квітень якого саме року взагалі мався на увазі, адже на картинці йдеться про цілих чотири роки?), які беруться за точку відліку, на діаграмі нема взагалі.

У цьому ж випуску ми бачимо якісь діаграми взагалі без пояснень, а гості за кадром у цей момент говорять про щось зовсім інше. Наприклад, бачимо таку діаграму:


А за кадром нардепка Южаніна в цей момент говорить про ціну на газ і про те, що в «Нафтогазу» нема грошей. (До самої інфографіки тут зауваження стандартні. Додам лише, що через те, що автори інфографіки досі не знають про існування в кадрі сурдоперекладачки, цього разу вона трохи приховала собою граматичну помилку :).

Або бачимо ось таку діаграму:


А за кадром нардепи Южаніна і Кучеренко говорять про можливості підняття газу з підземних газосховищ.

Або такі неузгодженості — і це вже не помилки режисерів, а прорахунки журналістів, які готувалися до ефіру. 25 жовтня нам показують такий слайд:


Його коментує фактчекер Скубенко, який, зокрема, каже: «На вихідні пішов спад, потім знову пішло підвищення». Тут, по-перше, не всі глядачі можуть швидко пригадати, яка саме дата припадає на який день тижня, тому слово «вихідні» важко пов’язується з датами на діаграмі. Але, що ще гірше, йдеться про «спад на вихідні», а на самій діаграмі цих вихідних нема.

І так само другий слайд:


Тут також у коментарі Скубенка звучить, що «якщо подивитись на статистику вакцинації, то також з 18 по 22 жовтня ми бачимо, що кількість вакцинацій зростала, але на вихідні впала до 100–110 тисяч на добу». Даних за вихідні на картинці знову нема (до речі, чому?).

Про «сюжети»

Тут так само нічого не змінюється: канцелярський, при тому патосний текст, велика кількістю безапеляційних суб’єктивних суджень невідомої журналістки. І картинки — як із генератора випадкових чисел, «приблизно за темою», але насправді геть далекі від тексту.

Таким був у звітному місяці і «сюжет» про «зовнішнє управління» 4 жовтня, і «сюжет» про газ 11 жовтня, і «сюжет» про антивакцинаторство 25 жовтня.

Кожного разу, коли в програмі ведучі анонсують «сюжет», особисто я заздалегідь починаю відчувати іспанський сором. І недарма, бо щоразу «сюжет» виявляється цього сорому вартий. Тому я вже вкотре раджу команді «Зворотного відліку»: краще відмовитися від таких «сюжетів» взагалі, аніж так ганьбити ними власні ж ефіри.

Про різне

У програмі дуже з великим запізненням титруються гості. Зазвичай гість уже встигає сказати 2-3 речення на загальному плані, на великому плані ведучого. Глядач спочатку довго не бачить спікера. Далі цей спікер з’являється на крупному плані, але ще кілька секунд його не титрують. Глядач думає «хто це?». А в цей час на місці титру висить якийсь допис із вайбер-чату. Візуально виходить, що цей допис є нібито думкою того, кого бачимо в кадрі. Ось у цьому, наприклад, фрагменті 11 жовтня така картинка триває цілих 20 секунд!


І ще одне. Ведучі час від часу забувають про фемінітиви, наприклад, називаючи Ольгу Стефанишину «член Комітету Верховної Ради...» або Яну Зінкевич — «секретар Комітету...». Дрібниця, звісно, але хотілося б, щоб Суспільне, крім професійних стандартів, дотримувалося й мовної грамотності. Надто ж зважаючи на значний супротив частини суспільства внормуванню в мові фемінітивів.

Фото: Володимир Шевчук, скриншоти з youtube -каналу «UA: Першого»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
не можу обрати
14:54 / 04.11.2021
що нудніше - занудство куляса, чи рожа барчук! а казаріну з таким таблом взагалі зеками керувать
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду