Серіал «Дрони-камікадзе» показує, як донати підштовхують прогрес

Серіал «Дрони-камікадзе» показує, як донати підштовхують прогрес

09:30,
10 Липня 2024
1207

Серіал «Дрони-камікадзе» показує, як донати підштовхують прогрес

09:30,
10 Липня 2024
1207
Серіал «Дрони-камікадзе» показує, як донати підштовхують прогрес
Серіал «Дрони-камікадзе» показує, як донати підштовхують прогрес
Трисерійний фільм розповідає про ситуацію з FPV-дронами на фронті та дорікає державі.

На ютуб-каналі «Суспільне Новини» вийшов документальний серіал «Дрони-камікадзе», що створила редакція розслідувань Суспільного. FPV-дрони — одна з найактуальніших сьогодні тем, адже безпілотні системи визнані зброєю, що змінює перебіг цієї війни. Звісно, «Хаймарси» та «Петріоти» теж вельми «впливова» зброя. Але звичайні цивільні ніяк не можуть прискорити їхні поставки в Україну. На відміну від дронів, які досі масово закупають на наші пожертви. Справи точно підуть краще, якщо люди будуть глибше розумітися в темі.

Три серії фільму тривалістю до пів години розбиті на підтеми. «Епізод 1.0. Зброя, в яку не вірили» розповідає історію появи дронів-камікадзе на озброєнні ЗСУ та роль волонтерів у розвитку напрямку. «Епізод 2.0. Ніхто до нас це не робив» присвячений помилкам і здобуткам держави, а «Епізод 3.0. Коли донати стануть непотрібними» дає відповідь на питання, чому навіть при наявності потужного державного фінансування не можна відмовлятися від благодійних зборів на дрони.

Команда Суспільного відвідала прифронтові ділянки й зустрілася з пілотами FPV-дронів, зокрема й Швайгером — оператором FPV-дрона підрозділу «Signum» 93-ї ОМБр, який здійснив перший в історії успішний бойовий виліт дрона в червні 2022 року. Як виявилося, пілот до повномасштабного вторгнення не зміг потрапити ані до армії, ані до нацполіції через стан здоров’я. Але у 2022 році знайшов, як використати своє хобі — пілотування дронів — на користь ЗСУ.

Також творці поспілкувалися з волонтерами, що спеціалізуються на постачанні дронів, і представниками Генштабу та Мінцифри, що відповідають за державну програму «Армія дронів». Торік держава профінансувала цей проєкт на 40 мільярдів. Власне,  саме через це команда Суспільного взялася за тему дронів: у грудні 2023 року журналісти поїхали шукати на фронті дрони, куплені за державний кошт. Пів року зйомок вилилися в цей проєкт, що крок за кроком відтворив усю історію українських дронів-камікадзе: від появи ідеї до створення нового роду військ — Сил безпілотних систем.

Через заходи безпеки багато подробиць не потрапили в кадр. Утім, у серіалі залишилися білі плями, появу яких не можна пояснити воєнною конспірацією. Наприклад, до експертів чомусь не залучили жодного з великих виробників FPV-дронів, навіть анонімно. Хоча їхні коментарі здаються необхідними хоча б через наявність у фільмі критики на адресу учасників ринку. Зокрема, волонтери звинуватили виробників (щоправда, без жодних конкретних назв та імен) у зниженні якості товару, адже «держава і так купить», а також відсутності контакту з операторами, що допомогло б позбутися помилок.

Представників Міноборони чи інших відповідальних за закупівлі органів у фільмі також немає. Хоча хтось уповноважений мав би по гарячих слідах відповісти на численні претензії волонтерів. Зокрема, вони дорікали державі через повільність у прийнятті рішень, відсутність централізованого навчання операторів і техніків, некомпетентність державних інституцій тощо.

«Я бачив таємний документ, не буду казати чий, де були прописані технічні вимоги щодо дронів. І коли я їх відкрив, мені стало погано. Там дрони були на тих частотах, під які у 95% підрозділів немає інфраструктури. Там були встановлені показники батареї такі, що цей дрон не летів би далі 5 км. А вимоги до боєприпасів суперечили законам фізики», — розповів волонтер Сергій Стерненко.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков і начальник юридичної служби головного управління безпілотних систем Генштабу ЗСУ Володимир Лубяниченко, що коментують у серіалі від імені держави, відповідей на претензії волонтерів не дають.

Через відсутність діалогу фільм залишив присмак незбалансованості. Здається, це відчули й самі автори, адже спробували наприкінці фільму виправити ситуацію узагальненим висновком. «Держава, як ми з’ясували за пів року дослідження теми, хоч і повільно, хоч і відстаючи від волонтерських ініціатив, із помилками, закупівлею часто неякісного (матеріалу? – ДМ), з досі великою кількістю нерозв’язаних проблем, таки масштабувала виробництво та створила в умовах війни й постійних обстрілів в Україні конкурентний ринок FPV-дронів», — сказала журналістка за кадром.

Загалом склалося враження, що розслідувачі самі не очікували, що держава виявиться позитивним гравцем, тому подекуди в фільмі стирчать вуха «зради», про яку налаштувалися розповідати журналісти. Якоюсь мірою це припущення підтвердила авторка проєкту, шеф-редакторка редакції розслідувань Суспільного Інна Білецька.

«Ми їздили від підрозділу до підрозділу в пошуках дронів, які купують коштом державного бюджету, і не знаходили таких дронів. Усе виглядало як тотальна зрада. За пів року ми не лише знайшли такі дрони, але й побачили, як змінилася ситуація з їхньою якістю. Спойлер: проблеми є, вони будуть, але зради немає. Такий контент потрібно дивитися, щоб не опускати руки»,процитувала її слова пресслужба мовника.

Врешті решт посил «не опускати руки» повинен примирити всіх, адже проєкт пропонує купу корисної та обнадійливої інформації. Наприклад, що Україна почала використовувати FPV-дрони на фронті на пів року раніше, ніж Росія та активно працює над втіленням нової зброї, зокрема дронів-камікадзе на автопілоті. Їхню появу на полі бою слід очікувати вже цього року, що дозволить додатково зберегти життя воїнів.

На жаль, росіяни швидко нас наздоганяють, а інколи й обходять, але дрони залишаються нашим козирем, зброєю, що змінює правила гри. «Якщо будуть різні дрони, це наш єдиний шанс виграти війну. Або принаймні не програти», — говорить засновниця проєкту «Victory Drones» Марія Берлінська.

Наостанок проєкт на пальцях пояснює, чому, попри державні централізовані закупівлі, треба продовжувати донатити. Річ не лише в тім, що окрім самого FPV-дрона для роботи пілотів потрібна ще купа обладнання: ретранслятор, станція керування, дрон Mavic для супроводу й розвідки, Starlink для супутникового зв’язку й навігації дрона, планшет, радіозв’язок і багато іншого. Часто все це забезпечують волонтери.

Головне, що саме донати підштовхують прогрес. «У 24 році за кількістю основним постачальником FPV-дронів буде держава, але волонтерам потрібно знаходити нові вироби, нові технології. А потім приходити до держави й казати: ось, будь ласка, готове рішення. У нас це є в планах як щодо технології донаведення, так і щодо дронів зі збільшеною дальністю», — каже Сергій Стерненко.

Звучить переконливо.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Мер
13:48 / 14.07.2024
Дурна назва не тільки у фільма. У текста те ж саме. Гасло більше ніж прозоре : ДОНАТИ ДРОНАМ,- БАБЛО СУСПІЛЬНОМУ. ДОНАТ СУСПІЛЬНОМУ У 2 000 000 000 НЕ ПІДШТОВХУЄ ЙОГО ПРОГРЕС.
Коли коту нічого робити,
13:39 / 14.07.2024
то він яйця лиже. Коли режисер не знає що робити, то він кольорокорекцію робить.
тайфун
07:13 / 14.07.2024
Перше враження від перегляду-жуйка жована. Не мають автори особистої думки. А голови, що говорили, не розуміли чого вони хочуть. І тому несли невиразними голосами і словесами все що хотіли. Плавали автори на айсбергу інформації і не зрозуміли, що на поверхні лише десять відсотків, а під водою-девяносто. Не захотіли автори пірнути глибше. Покопирсались по поверхні. А в тих десяти відсотках стільки води, що разом з нею вихлюпнули вони і дитинку. Не розкрили того, що виник новий рід військ. Не розкрили вони з тим нової філософії сучасної війни. Не дочекалися від них елементарної розшифровки слова "камікадзе" і не узнали глядачі, що воно означає "БОЖЕСТВЕННИЙ ВІТЕР" Правда, гарна була назва замість кондового "дрон и-камікадзе". Не скористались вони цим, як і не використали всього багатства образних інструментів телебачення. Хіба що кастрували картинку брудним монохромом. Лише на двісті відсотків використали ВІДЕОзнімальну техніку в якості диктофона. Але це вже радіо. Не телебачення. І, тим більше, не фільм.
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду