Бої мажоритарників: про що і в яких умовах дебатували в етерах «UA:Дніпро»

Бої мажоритарників: про що і в яких умовах дебатували в етерах «UA:Дніпро»

16:48,
16 Липня 2019
10885

Бої мажоритарників: про що і в яких умовах дебатували в етерах «UA:Дніпро»

16:48,
16 Липня 2019
10885
Бої мажоритарників: про що і в яких умовах дебатували в етерах «UA:Дніпро»
Бої мажоритарників: про що і в яких умовах дебатували в етерах «UA:Дніпро»
Серед тих кандидатів, які все ж таки знайшли час узяти участь у програмі, лише одиниці були готовими до дискусії рівня парламентарів.

Дніпровська знімальна група політичного ток-шоу «Виборчий округ: Співбесіда», що виходить на суспільному мовникові, два тижні їздить по великих і маленьких населених пунктах області у пошуках діалогу між кандидатами-мажоритарниками та мешканцями області. Точніше – з намаганням побудувати цей самий діалог у форматі дебатів.

Якщо дніпряни бодай інколи бачать своїх політиків дебатуючими, то для мешканців менших міст це все ще дивина. Із культурою проведення дебатів особливо не знайомі ані ведучі, ані учасники перегонів за крісла нардепів у наступному скликанні Ради, і тим паче цільова аудиторія. Тому вчаться всі разом.

«UA: Дніпро» для проведення прямих етерів виділили знімальну групу й трьох ведучих. За словами продюсерки Оксани Цибулі, область поділена на 17 виборчих округів, що для одного ведучого — забагато, тому залучили до проєкту одразу трьох. Один ведучий — Віталій Лисенко — був закріплений за Кривим Рогом, на території якого 4 округи (31, 32, 33 і частина дільниць 37), друга ведуча — Олександра Тронь — вела етери з кандидатами по Дніпру, ще один ведучий — Артем Лисенко — у невеликих містах області. Зйомки проводяться просто неба – у парках, скверах, на майданах. При цьому щодня знімальна група їздить на старенькій «Тойоті», щоб відзняти чергову порцію дебатів. Хоча можна було б лишитись у тому ж Кривому Розі на кілька днів і зробити три випуски по округам 31, 32, 33 одразу.

Етери дніпровської філії суспільного за своїм рівнем зовсім не нагадували програми, які б мало знімати сучасне телебачення ХХІ століття. Імпровізовані студії з’являлися то на піску, то поміж бур’янів, у місцевих скверах, що аж ніяк не додавало програмі солідності. Онлайн-трансляції у Facebook i YouTube стартували в середньому на 5-15 хвилин раніше, ніж ведучий оголошував про початок випуску, тож пунктуальні глядачі мали змогу побачити й почути зайві деталі підготовок до ефірів, що відбувалися за лаштунками «Виборчого округу».

Випуски програми складаються з трьох блоків: візитної картки кандидата в народні депутати (готувалася Суспільним за інформацією, яку кандидати подали до Центральної виборчої комісії), програмного виступу із запитаннями від опонентів, а також запитань від глядачів, які прийшли на знімальний майданчик.

Станом на 16 липня дніпровська філія Суспільного провела 13 випусків «Виборчого округу». Зі 240 кандидатів, зареєстрованих у центрвиборчкомі по цих округах, участь у програмі взяли лише 53 кандидати (один – телефоном), що становить 22% від загальної кількості. Зауважимо, що продюсери філії запрошували на кожен із етерів усіх мажоритарників, але більшість із них не вбачала за потрібне взяти участь у безкоштовних дебатах. Ті, хто спочатку ніби й підтверджували присутність, могли скасувати її напередодні або й просто не приїхати перед самим етером. Однак ведучі не озвучували причин відсутності запрошених кандидатів.

Рекорд із присутності кандидатів було встановлено у 26-му окрузі (місто Дніпро), де число готових поспілкуватися сягнуло восьми учасників.Рекорд із відсутності кандидатів у нардепи — у 35-му окрузі, до якого входять міста Нікополь, Покров, Нікопольський район, де готовність поспілкуватись із журналістами і глядачами виявив лише один кандидат. Тому знімальна група відмовилась від запланованого раніше виїзного формату, провівши етер зі студії в Дніпрі та включивши кандидата в ефір онлайн.

Виборці у 38-му окрузі мали можливість поспілкуватись із потенційними нардепами у Гвардійському. ЦВК в цьому окрузі зареєструвала 21 кандидата, їх усіх запросили на зйомку. Але на дебати спромоглися прийти лише п’ятеро — Анатолій Гайворонський, Сергій Мельничук, Юрій Немченко, Олександр Дєєв та Віталій Скакуненко.

Тут був жвавий діалог із місцевими мешканцями. Щоправда, людей цікавили питання, які не стосуються законотворення — прямих обов’язків парламентаря. Один з гостей імпровізованої студії запитав, чи піклуватиметься й надалі Віталій Скакуненко про мешканців населеного пункту, якщо стане нардепом. Кандидат осідлав улюблену тему мажоритарників про «у меня есть благотворительный фонд... мы поддерживаем деток, поддерживали разведбатальон...». Ведучий Артем Лисенко на такий самопіар не відреагував.

Найбільше питань і довготривале обговорення викликала тема про об’єднання тергромади. Коли кандидати в нардепи починали вести розмову з глядачами без мікрофонів, тим самим зриваючи етер, ведучий робив зауваження учасникам дебатів. Але, наприклад, на популістичні гасла Анатолія Гайворонського зі звинуваченнями на адресу попередників ведучий ніяк не реагував, зокрема, коли кандидат почав відверто звинувачувати колишнього голову Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка у «блокуванні створення тергромад». Не перебив ведучий кандидата й тоді, коли той намагався набити собі рейтинг, маніпулюючи іменем нового президента, який нібито має прийти і все вирішити.

Мешканців селища цікавили питання про дороги. Ведучий надав слово депутатам, не пояснюючи виборцям, що це не є прямою компетенцією нардепів, але деякі кандидати зуміли відповісти. Також люди ставили питання про благоустрій містечка: «Як ви собираєтесь рішать питання по воді, по дорогам, по каналізації, школа, садочок?». Кандидат розповідав про стратегію розбудови містечка, забувши повідомити, що цим мають займатися чиновники місцевого рівня. Артем Лисенко зауважень не робив ані кандидатам, ані глядачам. Замість ведучого один із глядачів наголосив на тому, що робота нардепів має бути іншою.

Про ті ж такі територіальні громади говорили й деякі кандидати в народні депутати в 31-му окрузі в Кривому Розі. Усього в окрузі зареєстровано 17 кандидатів, із яких на дебати змогли прийти лише четверо: Андрій Немченко, Михайло Карий, Віталій Дудін і Вадим Якушевич.

Коли кандидат Дудін поцікавився позицією кандидата Карого щодо трудового кодексу, а кандидат Немченко почав вести розмови про програму «Теплий дім», ведучий ніяким чином не втрутився в розмову, щоб її промодерувати. Так було щоразу, коли кандидати починали сперечатися між собою з якогось питання.

Коли двоє з трьох учасників дебатів покинули знімальний майданчик, пославшись на зайнятість, ведучий взявся представляти тих, хто не прийшов. На це пішло 25 із 77 хвилин етеру. Максимум часу на представлення своєї позиції використав кандидат Дудін, він фактично мав можливість коментувати програми всіх кандидатів по 31-му округу, оскільки залишився на знімальному майданчику один. Але ведучий все ж наголосив, що кандидат не має вести антиагітацію.

Більш активну позицію Віталій Лисенко зайняв вже під час аналізу передвиборчих програм кандидатів, які не прийшли. Можливо, йому простіше говорити про кандидатів, яких він не бачить наживо? Так, аналізуючи програму кандидата Анатолія Івахна, він зауважив, що вона здебільшого стосується проблематики місцевого рівня. А розповідаючи про передвиборну програму кандидата Володимира Захарченка, наголосив, що обіцянка кандидата створити приймальню є дивною, адже це й так прописано в законі.

Кілька пунктів програми кандидата Долуденка ведучий розкритикував, пояснивши, що описані проблеми стосуються знову-таки питань міського рівня. Рефінансування валютних кредитів, про які в програмі пише Долуденко, також викликало риторичне питання ведучого, він розповів виборцям, що кандидат не прописав механізму імплементації такої пропозиції і не врахував курс долара.

Зйомка програми у 33-му окрузі відбулася на одній з центральних площ Кривого Рогу, що додало випуску жвавості дискусії й присутності реальних глядачів, а не «гостей студії», приведених кимось із кандидатів. Проте й тут знімальну групу спіткала відсутність готових дебатувати — із 19 зареєстрованих у ЦВК на публічні дебати з’явилися лише троє: Тарас Юрченко, Ірина Туровська та Ігор Рукавіцин.

Тоді як у 25 окрузі (м. Дніпро) прийшли дебатувати одразу семеро кандидатів: Владислав Котов, Олег Кучін, Владислав Малько, Артем Решитилов, Юлія Сегеда, Роман Сердюк і Михайло Яценко. Але й у ЦВК  цьому округу зареєстровано 25 мажоритарників.

Відзначимо у цьому випуску роботу ведучої етеру – Олександри Тронь, яка тримала оборону від активних глядачів і тактовно пояснювала виборцям, охочим поставити питання кандидатам, що цей блок заплановано на завершення програми. На розповіді про кандидатів, які не дійшли до знімального майданчика, тут витратили 22 хвилини етерного часу.

Бої мажоритарників на Суспільному радше схожі на конкурентне спілкуванням між кандидатами і грою в питання-відповідь із глядачами, частина з яких виглядала заздалегідь підготовленою. Залучення місцевого населення до зйомки «Виборчого округу» змістило вектор дискусії з національного рівня до місцевого.Оскільки виборці, які беруть участь в етерах, здебільшого говорять про «наболіле»: воду, каналізацію, дороги тощо й майже не згадують про закони, макроекономіку, оборонку й міжнародну політику.

На відміну від того ж «Зворотного відліку», головної дискусії країни на Суспільному, випускам «Виборчого округу» не вистачало залучення експертів. У регламенті програми не було передбачено часу на виступи фахівців з політології, соціології, місцевих журналістів, які б могли поставити питання до кандидатів і надати фахову оцінку їхніх програм.

Більшість же кандидатів, як виявилося, бояться гострих запитань і відкритого спілкування з журналістами й виборцями так, що навіть готові втратити безкоштовний етерний час, аби залишитись у своєму сталому агітаційному образі.

Серед тих, хто все ж таки знайшов час узяти участь у програмі, лише одиниці були готовими до дискусії рівня парламентарів. Решта ж використала час як безкоштовну можливість піаритися для майбутньої роботи в місті чи селі. Більшість виступів зводилася до регіональних обіцянок, які здебільшого цілком під силу виконати депутату міського або районного рівнів. Скільки мажоритарники не дебатували — дорослими і кваліфікованими політиками себе не проявили. Хоча суспільне й намагалось їм у тому допомогти, нехай і кволо.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду