Рекомендація Незалежної медійної ради щодо посилення та подальшого розвитку інформаційної ролі Суспільного мовлення

Рекомендація опублікована на сайті Незалежної медійної ради.

1. Суспільний мовник вважається одним із ключових елементів демократії. Більше того, дослідження, опубліковане Європейською мовною спілкою, показує, що у країнах з розвинутим суспільним мовленням тяжіють до вищих показників демократичності, і одночасно, низькі показники у державах, де ситуація протилежна. Суспільне мовлення, незалежно від того, керується громадськими організаціями чи приватними компаніями, відрізняється від комерційних мовників своєю специфічною компетенцією – функціонувати незалежно від тих, хто має політичну чи економічну владу. Так, основна мета заснування суспільного мовлення – створити суб’єкта, який буде забезпечувати населення якісним і неупередженим контентом, найперше новинами, а так саме – суб’єктом, що противажитиме сферу комерційних медіа.

Відповідно до закону, головною метою діяльності НСТУ є задоволення інформаційних та культурних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань. Більше того, основними завданнями, які поставлені перед Суспільним – об’єктивне[1], повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном, надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку, а також сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних потреб. Не потребує зайвого підтвердження і традиційна формула[2], яка відображає публічні цілі суспільних мовників: “інформувати, розважати, навчати” (inform, entertain, educate).

У цьому концепті, НСТУ, як правило, є універсальним щодо змісту та доступу; це гарантує редакційну незалежність та неупередженість; це забезпечує орієнтир якості; Суспільне пропонує різноманітні програми та послуги, що задовольняють потреби всіх груп населення, а також є підзвітним публічно. Причому, згадані принципи застосовні незалежно від сучасних викликів, з яким Суспільному доведеться зіткнутись. Зокрема, загрозливий ріст небезпечного популізму, дезінформація та інформаційна війна, втрата довіри до медіа як до невід’ємного інституту демократичного суспільства, що не в останню чергу стали результатом надмірної та шкідливої концентрації медіа на виробництві розважального контенту, наразі саме функції інформування та просвіти видаються найбільш значущими та вартими уваги з боку Суспільного мовника. Не можна не зазначити і про те, що якість новин на комерційних телеканалах, зазвичай, залишає бажати кращого. Відтак, одним із ключових завдань Суспільного безперечно можна вважати створення якісного інформаційного продукту, а саме – новин. Ба більше, задля покращення розвитку інформаційної складової мовлення, важливо визначити цей напрям як один із пріоритетних в діяльності Суспільного.

2. Варто зазначити, що не можна очікувати від Суспільного мовника, зважаючи на його специфіку та практично некомерційну діяльність, спрямування на те, щоби очолювати рейтинги, які вимірюють кількість аудиторії телеканалу, яка переглядає вечірні випуски новин на ТБ (для прикладу, рейтинг вечірніх новин, що вимірюється компанією ACNielsen на замовлення Телевізійного індустріального комітету). При цьому, в контексті новинних форматів, потрібно враховувати, що Суспільне має користуватися високим рівнем довіри, надаючи неупереджену, збалансовану, повну інформацію, проте не маючи достатнього рейтингу, цінність наведеної переваги нівелюється. Водночас, згадана теза є однією з ключових для роботи над новинними форматами. У Звіті Reuters Institute щодо цифрових новин за 2018 рік зазначається, що “суспільні мовники та їх веб-сайти, як правило, мають найвищі оцінки довіри у проведених опитуваннях, принаймні у країнах, де їхня незалежність не викликає сумнівів. У цих випадках загальна довіра до новин також має тенденцію бути вищою”. Більше того, у коментарі Комісара з прав людини Ради Європи наголошується, що забезпечення доступу громадськості до неупередженої та точної інформації через суспільного мовника, який користується довірою, є одним із основних способів боротьби з дезінформацією.

3. У дослідженні працівників Амстердамського та Віденського  університетів автори доходять висновку, що інтерес глядачів до новин більше залежить від зовнішнього контексту, аніж внутрішньої мотивації осіб, з чого випливає, що аудиторія новин може збільшуватись або зменшуватись ситуативно. Яскравим прикладом цього можна навести підвищення зацікавленості глядачів до новин у передвиборчий період. Цей фактор важливо враховувати мовнику під час підготовки новинних продуктів. Причому, автори вважають, що більш зацікавлені глядачі отримують новини з телебачення, а менш зацікавлені – онлайн. Соціологічні опитування щодо джерел політичних новин показують, що 73% опитаних отримують інформацію з телебачення (новини, програми) і 50% – з соціальних мереж (респонденти мали можливість обрати кілька варіантів відповіді). Серед соцмереж, які використовували респонденти – Facebook та YouTube, месенджер Telegram посів 4 місце.

Крім того, опитування USAID-Internews “Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019” показало, що соцмережами як джерелом новин користується найбільша частка аудиторії (68%), якому поступилось телебачення (66%), а в той час коли новинними сайтами користувались 59% опитаних. Так, Департамент інформаційного мовлення Суспільного, який створює новинний продукт, працює, окрім традиційних платформ – радіо та телебачення, з Twitter, Facebook, Instagram. Також, здійснює переговори з грантодавцями щодо вдосконалення системи обміну контентом Suspilne.news та побудови окремої «зонтичної» web-платформи, на якій будуть розповсюджуватися новини всіх філій: в кожному місті – свої та всі – на загальнонаціональному рівні.

Більше того, уже запустилась платформа Suspilne.media, що охоплює не лише загальнонаціональні новини, а й також новини в регіонах. Причому, змін зазнала і форма подачі новин, оскільки Суспільне почало уніфікувати візуальну складову новин: зокрема, це стосується використання єдиного візуального стилю, однакового логотипу та айдентики для всіх новинних продуктів мовника. Звідси випливає, що попри почату роботу, Департамент інформаційного мовлення Суспільного відчуває брак фінансування, що обмежує подальший розвиток Департаменту, а відповідно – розвиток новинного продукту Суспільного. Враховуючи викладене вище, Незалежна медійна рада закликає Суспільного мовника не лише більше популяризувати статус Суспільного як джерело, яке користується найвищим рівнем довіри на телебаченні та онлайн, а й продовжувати працювати над покращенням візуальної складової новин на ТБ, над формою текстової подачі онлайн та подальшою роботою над саб-канальною стратегією щодо новин.

4. Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення” встановлює, що держава забезпечує належне фінансування НСТУ та становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік (ст. 14). Прийнятий Закон України “Про державний бюджет на 2020 рік”  передбачає суму в 1 млрд 711 млн 516 гривень на Суспільного з 2 млрд 11 млн 516 гривень, визначених законом, за статтею видатків «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України». Попри те, що Суспільне отримає 85% встановленої суми, варто зазначити, що минулі роки мовник кілька років поспіль недоотримував фінансування від 39 до 50%. Відповідно, в цьому році, коли Суспільний мовник може отримати достатнє фінансування своїх потреб, виникає логічне питання, яким чином НСТУ використає кошти для покращення власних продуктів.

Зважаючи на те, що Суспільний мовник працює над продуктом, дотримуючись стандартів збалансованості, неупередженості та надійності, нарощення потенціалу Суспільного як основного джерела новин для українців матиме значний сенс і потенціал найбільшого впливу. Більше того, це стосується не лише підвищення рейтингу новинних випусків на телебаченні та радіо, а й подальшого розвитку цифрових платформ, що забезпечить зручні способи отримання інформації для користувачів. Зважаючи на викладене вище, Незалежна медійна рада вважає, що у випадку достатнього фінансування Суспільного мовника на 2020 рік, керівництву НСТУ бажано звернути особливу увагу на посилення новинного потенціалу телерадіокомпанії у частині використання необхідних коштів для досягнення поставленої цілі.

Звідси, Незалежна медійна рада, керуючись пунктом 4 Положення про Незалежну медійну раду, а також із метою покращення інформаційно-аналітичного контенту в українських медіа рекомендує:

Суспільному мовнику:

  • надати необхідне фінансування Департаменту інформаційного мовлення задля подальшої розробки цифрових платформ новин Суспільного та покращення якості згаданого продукту в традиційних медіа – телебаченні та радіо, зокрема, продовжувати працювати над покращенням візуальної складової новин на ТБ, над формою текстової подачі онлайн та подальшою роботою над саб-канальною стратегією щодо новин
  • працювати над посиленням та популяризацією статусу Суспільного як надійного, збалансованого, повного та неупередженого джерела інформації.

[1] (ред.) Об’єктивність у тлумаченні розглядається як ненав’язування телерадіоорганізацією суб’єктивної позиції.

[2] Barendt Eric, Bosland Jason, Craufurd-Smith Racheal,  Hitchens Lesley, Media Law: Text, Cases and Materials – Pearson, 2014. – p. 699. – P. 101.

comments powered by Disqus