Працівники редакцій мовами нацменшин Суспільного пройшли тренінг з написання історій, що розтоплять льодовики

Тренінг відбувся за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (далі – Проєкт) та у співпраці з Академією суспільного мовлення,. Про це йдеться на сайті Офісу Ради Європи в Україні.

Керівниця Проєкту Галина Смірнова представила пріоритети Проєкту, серед яких є підвищення знань та вмінь працівників ПАТ «НСТУ» виробляти програми та контент високої якості, зокрема щодо тематики національних меншин.

«У сфері забезпечення мовлення національних меншин в Україні важливо врахувати  наявні міжнародні інструменти – Європейську конвенцію з прав людини, Європейську хартію регіональних мов та мов меншин, а також Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, – які забезпечують чітке правове поле для поваги прав меншин.  Крім того, низка стандартів Ради Європи у сфері Суспільного мовлення - рекомендації Комітету Міністрів та резолюції ПАРЄ - приділяють важливу увагу, у тому числі, забезпеченню голосу національних меншин, адже Суспільне мовлення має слугувати громадськості в усьому її різноманітті, у тому числі меншинам, які можуть не мати доступу до послуг на комерційному ринку. Також Суспільне мовлення має надавати можливості різним соціальним групам, у тому числі культурним, мовним, національним, релігійним та іншим меншинам, можливості отримувати та розповсюджувати інформацію, виражати себе та обмінюватися ідеями», – зазначила вона.  

Три дні тренінгу були присвячені сторітелінгу, його історичній еволюції, особливості сприйняття глядачем, трансформації жанрів, форм, героїв тощо.

Генеральна продюсерка регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» Марія Фрей розповіла, що готуючи програму тренінгу, на Суспільному врахували основні виклики, які стоять перед працівниками редакцій нацмовлення: інтеграція представників різних етнічних груп до основного інформаційного простору країни, залучення до обговорення проблем регіону та спільні проєкти для налагодження міжетнічного діалогу.

За її словами, команди отримають домашнє завдання і ми сподіваємось, що результати цієї роботи ми покажемо на всіх регіональних мовниках Суспільного.

З окремою лекцією під час тренінгу також виступила Ірина Виртосу, консультантка Ради Європи, журналістка та координаторка Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики Центру прав людини «ZMINA», щодо позитивної дискримінації представників різних національних спільнот та про нормалізацію етнопитань в медіапросторі, а також Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікацій», яка презентувала учасникам та учасницям тренінгу проєкт посібника для журналістів «Національні меншини України і медіа: до порозуміння через толерантність», підготований в межах проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Цей посібник був створений на запит ПАТ «НСТУ» та складається з таких тематичних розділів:

  • аналіз міжнародної та української правової бази, яка регулює питання національних меншин;
  • рекомендації щодо висвітлення тематики національних меншин (питання толерантності, уникання мови ворожнечі та стигматизації, інші етичні та професійні стандарти);
  • де шукати інформацію щодо теми національних меншин;
  • досвід інших Суспільних мовників;
  • словник термінів.

Публікація посібника запланована в межах діючого Проєкту.

Нагадаємо, у березні 2018 року Суспільний мовник опублікував нову редакцію «Концепції мовлення з тематики національних меншин Національної суспільної телерадіокомпанії України», внісши у документ пропозиції та зауваження громадських активістів і працівників регіональних філій. Згідно з Концепцією, нацменшини у філіях НСТУ вироблятимуть більше програм і мовитимуть на  каналі «UA: Культура».

Наразі редакції, які вироблять контент мовами національних меншин, працюють у Закарпатській, Чернівецькій та Одеській філіях Суспільного. Заплановане відкриття додаткових редакцій мовами нацменшин у складі журналістської одиниці в Маріуполі (контент грецькою мовою), Житомирі (контент чеською мовою) та Львові (контент польською мовою).

Згідно з Концепцією редакції нацменшин мають виробляти новини у Закарпатській області (угорською мовою) і Чернівецькій області (румунською мовою), вести рубрики у ранкових шоу, виробляти щотижневу програму про культуру, мову, історію та традиції у записі мовою національної меншини з українськими субтитрами та використовувати музичні твори мовою нацменшин в ефірі регіональної філії з дотриманням чинного законодавства у сфері авторських прав. 

Фото: Фейсбук Медійні проекти Ради Європи в Україні

comments powered by Disqus