«Контент без пропаганди дуже часто оцінюють як непатріотичний»

Громадські активісти і представники влади Запоріжжя знають, який контент хотіли б бачити на обласному мовнику, що незабаром має стати частиною суспільного. Водночас вони критикують нинішній ефір, хоча самі ні радіо, ні телебачення не слухають і не дивляться. А колектив Запорізької філії НТКУ переймається своїм місцем у системі ПАТ НСТУ, майбутнім суспільним мовленням, рівнем зарплати та скороченнями.

Саме ці теми обговорювалися на круглому столі «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах», який 15 листопада 2016 року провела громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні». Це вже вже четвертий круглий стіл у різних містах України. Попередні відбулися в ТернополіВінниці та Одесі. 

У заході взяли участь представники НТКУ, Держкомтелерадіо, члени наглядової ради ПАТ НСТУ, керівництво Запорізької філії, заступник голови обласної ради, запорізькі громадські активісти, викладачі вишів та журналісти.

Київські гості планували також зустріч із колективом філії, зважаючи на те, що профспілка компанії підтримала заяву профспілки НТКУ щодо недовіри екс-гендиректору Зурабу Аласанії. Нагадаємо, 1 листопада 2016 року генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія написа в заяву на звільнення за власним бажанням із посади голови НТКУ через брак фінансування.

Як зауважив на круглому столі в Запоріжжі голова Дослідницького комітету з соціального прогнозування Соціологічної асоціації України, декан факультету соціології та управління Запорізького національного університету Максим Лепський, побоювання скорочень і недофінансування завжди створюватимуть спротив реформі суспільного мовлення.

Розрив стосунків із владою обійшовся Запорізькій філії НТКУ в півмільйона гривень, — Сергій Тихонов

Виконавчий директор громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик розповіла, що за результатами моніторингів регіональних новин усіх філій, які проводить «ДМ», у більшості компаній одні й ті ж проблеми — це «паркетні» і «знелюднені» новини. А також наголосила, що Запорізька філія дещо виділяється з-поміж інших телерадіокомпаній. За її словами, в сюжетах запорізьких новин є акцент на героях. Залишаються проблеми щодо балансу думок і відокремлення оцінок від фактів. Ці вади є в усіх, із ними можна легко працювати. Пані Дуцик зазначила: «Ми не зафіксували паркетних новин».

 Діана Дуцик і Михайло Шматов

Директор виконавчий Запорізької філії НТКУ Сергій Тихонов пояснив, що раніше з облрадою він укладав договори про висвітлення діяльності влади, в результаті телерадіокомпанія мала певний дохід, адже на рекламі, яка, за його словами, складається з піар-матеріалів, у регіонах не вдається багато заробити.

«У минулому році нам допомагала обласна рада. Вони заплатили транш за 10 годин мовлення. Цього року ми не укладали договір із облрадою. За моїми підрахунками, ми втратили півмільйона гривень. Це правильне рішення. Та зараз під кінець року ці гроші нам згодилися би», — сказав пан Тихонов.

Він розповів, на що йдуть гроші, які заробляє Запорізька філія: придбання обладнання — на 100 % власним коштом, паливно-мастильні матеріали — 80 %, електроенергія — до 50 %, розповсюдження — 27 %, теплопостачання — до 13 %  власним коштом.

«Наступного року, якщо ви хочете, щоби суспільне мовлення було не комерційним, закладайте ці кошти в бюджет», — порадив Сергій Тихонов.

Щоби київські гості й місцеві активісти зрозуміли, що являє собою Запорізька філія НТКУ, пан Тихонов детально описав: штатний розпис — 216 одиниць (18 працівників у декретній відпустці, творчо-виробничого персоналу на телебаченні — 69 осіб, на радіомовленні — 28), із них журналістів на телебаченні — 28, на радіо — 18. Технічний персонал — 105. Щодо майна, то радіо розміщується в одній будівлі, в розпорядженні має півгектара землі, телебачення користується 1,2 гектарами землі. На балансі є 14 одиниць автотранспорту, з них на ходу дев'ять, найстаріше авто — 1962 року випуску, найновіше — 2008-го. Запорізька філія НТКУ виробляє щоденно 4,5 годин прем’єрного продукту на телебаченні і радіо.

Сергій Тихонов

«Ми готуємо 38 циклів щотижня. Це 56 програм. Є щоденні цикли, 14 прямоефірних, 22 — монтажних, 11 — студійних. Якщо казати про жанрову різноманітність, то в нас 19 інформаційно-аналітичних програм, 9 культурно-мистецьких, 9 науково-просвітницьких, три дитячих. Щотижня ми виставляємо 12 програм власного виробництва для обміну між філіями. Їх використовує 22 філії. Наприклад, Донецька і Київська беруть по одній програмі щотижня, а от Чернівці, Рівне, Миколаїв, Суми — по 11-12 програм. Ми звідти беремо приблизно 40 програм щотижня, використовуємо продукції 21 філії», — описав сітку мовлення директор.

Обмін програмами міг би стати тим майданчиком, де зустрічаються різні погляди. Член наглядової ради ПАТ НСТУ Олексій Панич висловив думку, що завдання суспільного мовлення — потроху привчати суспільство дивитися на те, яким воно є насправді.

Тарас Аврахов і Олексій Панич

«Нам треба ще багато чого пережити, щоби побачити тверезими очима наше суспільство в усьому його розмаїтті. Нині ми здебільшого ховаємося по своїх зрізах суспільства, там, де нам комфортно», — сказав він. Олексій Панич вважає, що картина всього суспільства може дещо налякати. На його думку, повної картини щодо стану суспільства в нас не було на державному мовленні, немає й на приватних каналах. Сергій Тихонов додав, що суспільство не завжди готове «побачити тверезими очима» реальну картину. Він згадав, як в ефірі Запорізької філії виходили матеріали «Громадського телебачення Донеччини». «Там іноді були опитування на вулиці, де люди казали, що не хочуть в Україну», — зазначив директор. Після чого йому телефонували з погрозами, що приїдуть під редакцію з шинами. «Контент без пропаганди дуже часто оцінюють як непатріотичний», — зауважив пан Тихонов.

У таких випадках філію мала би захищати громадська рада, до якої входять місцеві громадські активісти та лідери думок. З одного боку, вони контролюють контент обласного телебачення, з іншого — захищають, коли хтось посягає на свободу слова. Такі ради вже працюють у деяких філіях, зокрема у Сумській та Хмельницькій. «Коли я прийшов у 2014 році (на посаду директора виконавчого. — Ред.), то хотів зібрати таку раду. Ми зібралися, поговорили. Після цього мене почали запитувати, коли ми дамо ефір їхнім громадським організаціям, адже вони тепер рада», — сказав пан Тихонов, додавши, що новостворена рада розійшлася, так і не почавши працювати.

Директор виконавчий виділив кілька аспектів, якими переймаються він як очільник і весь колектив, який почувається «наче на розстрілі». За його словами, Запорізька філія повністю готова «зайти в суспільне мовлення з нуля». «У нас боргів немає. Минулого року ми погасили всі борги по відпустках. У нас немає судових позовів. Ми провели всі перевірки: податкові, пенсійні тощо», — розповів пан Тихонов, зауваживши, що його турбує формат, у якому працюватиме суспільне мовлення. «Ми втратили статус юридичної особи. Минулого року в нас були чотири тендерні процедури, які робила одна людина. Цього року ми провели 30 тендерів. Тепер у мене є чотири працівники, які сидять лише на тендерах», — пояснив пан Тихонов. Він навів приклад, що тендер потрібно проводити навіть для того, щоб закупити фарбу на 6 тис. гривень. У найкращому випадку тендерні процедури тривають два — три тижні. Та з фарбою можна почекати, каже він. «А що робити, коли, наприклад, прорве трубу теплопостачання? На ліквідацію проблеми буде лише 30 годин, інакше відбудеться розморозка системи й усе перетвориться на льодову пустелю», — запитав він. Сергій Тихонов зазначив, що добре вивчив статут ПАТ НСТУ, де вказано, що є можливість створювати дочірні підприємства. Якщо піти таким шляхом, то, за його словами, таких проблем не буде.

Директор також стурбований надмірним навантаженням філії звітністю. Він підрахував, що за десять місяців у Держкомтелерадіо й НТКУ вони відіслали 339 звітів, і це не враховуючи термінових документів, які бухгалтери надсилали в Київ.

Працівники Запорізької філії НТКУ

У перехідний період скорочення неминучі, погодився пан Тихонов. І висловив бажання, щоб вони були систематичними та обґрунтованими. «За два роки ми втомилися виходити на розстріл», — сказав директор, уточнивши, що вже довелося скоротити 40 людей. Він запропонував свою модель оптимізації на філіях НТКУ. «Я вважаю, що ефірний час має бути визначено для всіх однаковий. Для всіх однаково має бути визначено штатний розпис творчих працівників. Можливо, з урахуванням 3-4 осіб, адже хтось працює в одній будівні, хтось розкиданий, як у нас (на Запорізькій філії радіопрацівники перебувають в одній будівлі, телевізійники — в іншій. — Ред.). Що стосується технічного персоналу. У нас, наприклад, 1,5 га землі. Кілька десятків дерев. А у когось 2-3 сотки землі під будівлею. У нас 3 цілодобових пости, а це 15 осіб охорони. Хтось обходиться одним. Творчий персонал може бути уніфікованим. Щодо технічного персоналу, тут треба дивитися на особливості кожної телекомпанії», — зазначив пан Тихонов.

Сергій Тихонов наголосив, що якісний контент буде лише за умови дотримання стандартів журналістики. Він подякував Діані Дуцик за те, що «Детектор медіа» активно нагадує про ці стандарти, публікуючи моніторинги підсумкових новин як НТКУ, так і філій НТКУ. Та що робити з рейтингами? «Я розумію, що в нас під забороною слово “рейтинг”», — сказав керівник філії. «Чому рейтинги під забороною?» — запитав член наглядової ради ПАТ НСТУ Тарас Аврахов. Директор уточнив, що, на його думку, має бути зацікавленість суспільства. За його словами, суспільне мовлення відрізняється від державного тим, що воно відповідатиме не перед владою, а перед суспільством. «Які механізми цієї відповідальності? Ми маємо відповідати перед всім суспільством? Чи перед окремими групами? Мені це не зовсім зрозуміло», — зізнався пан Тихонов.

«Хочуть від облради гроші і водночас роблять “замовні матеріали”, які називають журналістським розслідуванням», —заступник голови Запорізької облради

Тарас Аврахов та Олексій Панич

Суперечки про те, якими мають бути рейтинги в суспільного мовлення, досі тривають, і насамперед серед людей, які рухають реформу. «У наглядовій раді ПАТ НСТУ триває дискусія щодо рейтингів», — сказав Тарас Аврахов, який вважає, що суспільне мовлення має бути цікавим для всіх членів сім’ї, щоб його дивилися діти з батьками, це, на його думку, й має забезпечити рейтинги. «Про неважливість рейтингу для суспільного мовлення каже той, хто банкрут, той, хто втратив аудиторію й посадив її нижче плінтуса. Тоді рейтинг неважливий, бо його немає. Чи є рейтинг альфою й омегою для суспільного мовника? Ні. Та коли ми говоримо, що комерційний мовник зводить всю свою діяльність до того, щоби заробити, це брехня на 100 %. Не треба так казати, що ми такі особливі, бо ми суспільні. Рейтинг не може бути шкалою вимірювання. Ми говоримо про аудиторію, яка є або якої немає», — вважає пан Аврахов. За його словами, суспільний мовник має робити контент для людей, не зважаючи на їхній статус чи платоспроможність.

Член наглядової ради ПАТ НСТУ Світлана Остапа, яка разом із головою правління ГО «Громадське радіо» Андрієм Куликовим модерувала захід, додала, що заборони на рейтинги не було. «Рейтинг не є богом і царем для суспільного мовлення. Водночас багато мовників у європейських країнах зважають на рейтинги, особливо коли запускають новий серіал чи програму. Дивляться на динаміку перегляду: якщо нема інтересу, то проект закривають», — зауважила пані Остапа. За її словами, в Україні поки що складно подивитися на динаміку, тому що ні в НТКУ, ні у філій немає коштів на оплату вимірювання рейтингів.

Світлана Остапа та Андрій Куликов

У проекті держбюджету на 2017 рік закладено фінансування ПАТ НСТУ. «Суспільний мовник повинен бути дуже перебірливим щодо фінансових надходжень. Це елемент залежності», — сказав Тарас Аврахов, нагадавши, що рано чи пізно слід вводити абонентську плату. Не виключено, що мовник укладатиме договори про висвітлення діяльності влади, насамперед Кабміну. «Це не означає, що треба лизати його, але не можна ігнорувати, що є Президент і міністри», — додав він.

Андрій Куликов зауважив, що переконався на прикладі «Громадського радіо»: українська аудиторія готова платити за якісний контент. Він розповів, як свого часу люди голосували гаманцями за це радіо. Нині також через «Спільнокошт» збирають 3 млн гривень на «Громадське радіо», щоби мовити по всій Україні. «В деяких країнах існує кілька суспільних мовників. Ми, “Громадське радіо”, готові бути одним із них», — заявив він.

Пан Куликов також порушив питання про роль наглядової ради ПАТ НСТУ: він зауважив, що ця назва асоціюється з ЦК КРПС. «Як зробити так, щоби ПАТ НСТУ не перетворювався на ЦК КПРС?» — звернувся модератор до членів наглядової ради ПАТ НСТУ. Олексій Панич, який кілька днів тому повернувся з Праги з конференції про суспільне мовлення, відповів, що там також порушувалося питання, чим суспільне мовлення відрізняється від державного. За його словами, в Україні багато хто не розуміє різниці. У Празі він спілкувався з представником вірменського телебачення, який пояснював йому, що у Вірменії суспільним називають те, що в Україні є державним. Олексія Панича вразив виступ Дуні Міятович, яка навела приклад, що в кількох країнах центральної Європи політики закликають своїх громадян не платити абонентську платню власному суспільному мовленню. «Це означає, що суспільне мовлення так допікає політикам, що доходить до відкритого конфлікту», — сказав він. За його словами, якщо в Центральній Європі суспільне мовлення подекуди гаситься в зародку, то в Україні суспільство може реалізувати свою волю. «Наприклад, у Польщі СМ зараз дуже політизоване. Парламентарі визначають склад наглядової ради. Потім самі себе призначають керувати суспільним мовленням. У нас краща модель. В Україні половину мінус один наглядової ради складають представники, призначені різними депутатськими фракціями. Половину плюс один представляють члени від громадських організацій, обрані за різним профілем і діяльністю. Розкіш порівняно з тим, що ми маємо в наших європейських сусідів. Це дає не абсолютне, але досить істотне унезалежнення від держави», — сказав пан Панич.

Він підкреслив, що для колишніх ОДТРК, які стають підрозділом суспільного мовника, це означає, що радикально змінюються стосунки з місцевою владою. «Це вже не є обслуговування місцевої влади за хороші стосунки, з’являється відстань. З одного боку, це підпорядкування центральному керівництву в Києві, з іншого боку — це певні можливості впливати, зворотній зв'язок на це центральне керівництво. Буде діяти редакційна рада, в яку входитимуть, зокрема, представники регіонів. Утворюється інфраструктура, яка дуже потрібна нашому суспільству», — пояснив член наглядової ради ПАТ НСТУ.

У Запоріжжі, як і в країнах Центральної Європи, в політиків є страх перед незалежними медіа. Місцевих чиновників рейтинги обласних ЗМІ не хвилюють. Вони вкрай здивовані позицією державних ЗМІ, які ще вчора співали дифірамби владі, а тепер можуть робити незалежні матеріали. Заступник голови Запорізької облради Владислав Марченко розповів, що до 2016 року в їхній власності було друковане видання «Запорізька правда». Тепер газета сама намагається заробляти гроші. «Два рази на рік вони хочуть від нас по 400 тисяч гривень. Ми, як відповідальні власники, виділяємо ці гроші. А вони роблять замовні матеріали на свого власника на центральну шпальту. Ми викликаємо директора. Він каже, що це розслідування», — розповів заступник голови облради, відверто не розуміючи, як газета, отримуючи кошти з обласного бюджету, може писати журналістські розслідування про депутатів облради.

Владислав Марченко та Світлана Остапа

Чиновник не критикував програми Запорізької філії НТКУ, оскільки, за його словами, не має часу дивитися телевізор і слухати радіо. Але зізнався, що раз на квартал його запрошують на ефір в обласне телебачення.

Подібні слова прозвучали і від медійних експертів, активістів та журналістів з інших телеканалів. Журналістка й медіаекспертка Наталія Виговська також зізналася, що не дивиться новин Запорізької філії. Основна проблема обласного телебачення, за її словами, в тому, що «треба зменшити бажання влади бути прекрасними на екрані». Крім того, на її думку, обласне телебачення має застарілий сайт. «Коли я як користувач відкриваю сайт, мені хочеться плакати. Цей ресурс застарів на років 15. Чудово, що там є новинні випуски. Але там більше нічого немає, що потрібно сучасній аудиторії», — зауважила пані Виговська.

Наталія Виговська

Керівник проекту «Наші гроші. Запоріжжя» Юрій Сидоров так само визнав, що не дивиться телебачення й не слухає радіо, натомість віддає перевагу інтернету. «Цього не можу зробити з запорізьким телебаченням, його немає онлайн. Тому не можу сказати, яким воно було і яким стало», — сказав пан Сидоров. На його думку, реформований мовник не має мірятися рейтингами з комерційним ТБ і не має показувати сюжети, від яких депресія. Хотілося б, додав він, щоби суспільне мовлення не просто розповідало, а й пояснювало глядачу про економіку тощо.

Юрій Сидоров

Із контентом Запорізької філії НТКУ не знайомий і журналіст «Громадського телебачення Запоріжжя» Євген Зюзін. Та він знає, що суспільне мовлення мають робити нові люди. На його думку, люди, які працюють на обласних філіях, мають свій стиль роботи. «Наче раніше якісному контенту заважали люди, які замовляють музику. Щоби з'явився новий контент, мають прийти нові люди з новим баченням і досвідом. Вони мають бути споживачами цього контенту і мають робити те, що самі хочуть подивитися чи послухати», — зазначив журналіст.

Євген Зюзін

У президента Асоціації журналістів України «Ажур» Дмитра Іванова також немає можливості посидіти перед телевізором. «Якщо у вас немає сайту, вас ніде немає», — пан Іванов вважає, що активні люди користуються лише інтернетом. Він також застеріг, щоби з колишнім державним мовленням не вийшло так, як із перетворенням дідугана на хіпстера, коли старий одяг замінюють на новий. «Суспільне мовлення має бути сучасним. Треба шукати більше інтерактивності», — зауважив він. Пан Іванов побачив завдання майбутнього мовника в тому, щоби виробляти програми, які купували б інші телеканали.

Дмитро Іванов

Місце філії в системі суспільного мовлення

Послухавши представників влади та громадськості, які не дивляться телебачення й не слухають радіо, але знають, яким воно має бути, перший заступник директора виконавчого Запорізької філії НТКУ В’ячеслав Саричев у виступі зробив акцент не на контенті, а на реформі, точніше, на тому, яке місце посідатиме Запоріжжя в системі суспільного мовлення. За його словами, в усіх колишніх ОДТРК є спільні проблеми — це низька зарплатня й відтік кадрів. Та з цим можна впоратися, якщо почути відповідь, куди реформа рухатиметься далі. Він запитав у присутніх, яким вони бачать обласне телебачення в майбутньому: «Філія — це структурна одиниця, яка інформує Україну про те, що відбувається в Запорізькій області чи вона виконує накази центрального офісу?».

В’ячеслав Саричев

«Ви будете абсолютно самостійні», — запевнив заступник генерального директора НТКУ Михайло Шматов, який відповідає за роботу з філіями. Він сказав, що найболючіша частина реформи відбулася цього року, коли тривало об'єднання ОДТРК в одну систему. Пан Шматов погодився, що було дуже складно з проведенням тендерів і багато звітності лягло на плечі бухгалтерів, та ці проблеми буде розв'язано 2017 року, коли зареєструють ПАТ НСТУ. Він також пояснив, що регіонального мовника ніхто ліквідовувати не буде. «По всіх філіях якісний продукт має бути на 2–4 години. Більше продукту з таким фінансуванням не зробити. Далі буде або обмінний продукт, або балакучі голови», — вважає Михайло Шматов. На його думку, моделей якісного контенту багато, штампів немає. Одна з моделей — це коли централізоване мовлення буде в ефірі 20 годин і чотири години мовитимуть філії.

 Олексій Панич і Наталія Степанова 

Начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова розповіла про дорожню карту реформи. За її словами, нині важливо, щоби Кабінет міністрів вчасно затвердив статут ПАТ НСТУ. «Ми очікуємо, що затвердження проекту статуту відбудеться не пізніше грудня цього року. Тоді НТКУ матиме можливість на початку січня 2017 року скласти передавальний баланс і в першій декаді, тобто до 7 січня, зареєструвати ПАТ НСТУ. Реєстрація юридичної особи дозволить підготувати всі необхідні документи для того, щоби суспільний мовник мав належне фінансування з державного бюджету», — сказала вона. Після реєстрації юридичної особи, за її словами, наглядова рада ПАТ НСТУ може прийняти рішення про обрання голови наглядової ради, його заступника, секретаря, а також оголосити конкурс на голову правління ПАТ НСТУ. Олексій Панич додав, що реформу буде завершено, коли буде обрано голову правління ПАТ НСТУ, а цього варто чекати в березні — квітні 2017 року.

Чому державне телебачення, яке вже працює для суспільства, сприймають погано?

Перший національний ще 2014 року, відколи було прийнято закон про суспільне мовлення, почав працювати по-новому і змінив логотип на «UA: Перший». Це збило з пантелику людей, які сприйняли державний телеканал уже як суспільне мовлення. «На жаль, дуже часто НТКУ за звичкою сприймають погано. Ми готові вислухати будь-яку критику, якщо критикують конкретно», — підкреслив Михайло Шматов. За його словами, з Першого національного зникло те, що не підходить під стандарти суспільного, «пішла пошлятина». Він розповів про принцип роботи обмінника новин Suspilne.news: «На “UA: Першому” виходять новини з регіонів. Кожна філія стала великим корпунктом. Це взаємовигідно».

Зміни на «UA: Першому» відмітила Світлана Остапа. Вона сказала, що практично постійно дивиться новини каналу й може сказати, що це вже не придаток до влади: «Є кілька програм журналістських розслідувань. Крім того, новини досить збалансовані». За її словами, часто на одному комерційному каналі якогось політика показують святим, на іншому той же політик уже є демоном. Як бути бабусі в селі, яка не може зрозуміти, ця людина добра чи погана? Пані Остапа зауважила: хотілось би, щоби суспільство довіряло майбутньому суспільному мовнику й розуміло реальну картину подій.

 Юлія Марковська

Учасники круглого столу дійшли думки, що аудиторію настільки привчили до скандальних сенсацій, що перед суспільним мовленням стоїть надзавдання — спонукати людей думати. Директор ТВО «Телебачення Сумщини» філії НТКУ «Сумська регіональна дирекція» Юлія Марковська вважає, що мета суспільного мовника — виховувати людей. Робити це, на її думку, нелегко. Вона розповіла, що телеканал «UA: Суми» має канал на YouTube, де колектив стежить за переглядами. Результат невтішний: якщо сюжет про бюджет громади набирає сто переглядів, то сюжет про аварію на іншому каналі переглядає тисяча користувачів. «Людям це подобається. Та наше завдання — робити сюжети про бюджети, про рішення влади», — не засмучується пані Марковська. Проблем із розумінням, що філії НТКУ мають робити вже тепер, не чекаючи 2017 року, коли буде зареєстровано ПАТ НСТУ, на думку Юлії Марковської, немає. «Ми вже працюємо на суспільство. Робимо справжні новини за журналістськими стандартами. Журналістські стандарти — це те, що викладають на кожному факультеті журналістики, це основа, від якої ми не можемо відмовлятися. Як на мене, не потрібно змінювати людей, потрібна політика керівництва», — пані Марковська з власного досвіду порекомендувала працювати за стандартами заради якісного контенту.

Захід у Запоріжжі організувала ГО «Детектор медіа» за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні».

Фото Олексія Темченка

comments powered by Disqus