Про це йдеться в заяві, прийнятій за результатами восьмого засідання Комітету, що відбулося у Львові та Івано-Франківську 17-18 вересня 2018 року, за співголовуванням Миколи Княжицького від імені Верховної Ради України та Даріуша Розаті від імені Європейського парламенту.

Комітет підкреслив «необхідність забезпечення достатніх ресурсів для функціонування Суспільного телебачення та радіомовлення, а також забезпечення прозорості медіавласності». Крім того, у Комітеті наголосили на важливості вільних та незалежних ЗМІ та їхнього права розслідувати випадки корупції на урядовому рівні без ризику переслідування, закликали українську владу прискорити і, нарешті, виконати свої обіцянки щодо пошуку притягнення до відповідальності причетних до вбивства журналістів, висловили занепокоєння з приводу нещодавніх спроб Генпрокуратури отримати доступ до телефонних даних журналістів-розслідувачів та наголосили на важливості захисту викривачів корупції.

Парламентський комітет Асоціації Україна–ЄС є офіційним органом, створеним у відповідності до ст. 467 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, складається з членів Верховної Ради України з однієї сторони, і членів Європейського парламенту з іншої.

Нагадаємо, у квітні цього року ще один офіційний орган Асоціації - Платформа громадянського суспільства Україна–ЄС — закликав українську владу змінити модель фінансування Суспільного мовлення. У тексті декларації представники громадянського суспільства країн ЄС та України «відзначили важливість створення незалежного суспільного мовлення в Україні та закликали український уряд і парламент запровадити більш захищену та прозору систему фінансування Суспільного мовлення, у відповідності до рекомендацій Ради Європи».

Як повідомляв сайт «Суспільне. Детектор медіа», 5 квітня Наглядова рада Суспільного мовлення одноголосно схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, що запропонував секретар Наглядової ради НСТУ та програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський. Ці зміни передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії. Щоб запровадити нову модель фінансування необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу України.

Раніше глава Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявив, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування. Позитивно відгукнулися про нову модель фінансування Суспільного мовлення також і експерти Ради Європи з Франції, Литви та Фінляндії.

Чинна модель фінансування Суспільного мовлення, відповідно до закону передбачає щорічну фінансову підтримку НСТУ не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік (1,54 млрд грн. У 2018 році). Обсяг недофінансування НСТУ в 2017 році склав 25%, а в 2018 році — 50%.

Фото з сайту Верховної Ради України