Європейська спілка мовників засудила поліцейські напади на журналістів у Білорусі

Європейська спілка мовників засудила поліцейські напади на журналістів у Білорусі

14:08,
20 Серпня 2020
1637

Європейська спілка мовників засудила поліцейські напади на журналістів у Білорусі

14:08,
20 Серпня 2020
1637
Європейська спілка мовників засудила поліцейські напади на журналістів у Білорусі
Європейська спілка мовників засудила поліцейські напади на журналістів у Білорусі
Європейська спілка мовників (The European Broadcasting Union, EBU) засудила напади поліції на місцевих та міжнародних журналістів, які висвітлюють громадянські протести в Мінську і по всій Білорусі після президентських виборів.

Про це йдеться в офіційній заяві спілки, опублікованій на сайті The European Broadcasting Union.

«Журналісти повинні без перешкод виконувати свою роботу, не боячись насильства та залякування. Ми глибоко стурбовані останніми інцидентами в Білорусі. Люди в Білорусі мають право отримувати правдиву інформацію про те, що відбувається в їхній країні. Ми закликаємо уряд забезпечити свободу вираження поглядів та безпеку журналістів», – сказав генеральний директор EBU Ноель Курран.

EBU також підтримала заклики журналістів Національної державної телерадіокомпанії Білорусі (Белтелерадіокомпанії) дозволити їм незалежно та об'єктивно висвітлювати події, без політичного тиску та погроз.

Нагадаємо, 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. Згідно з результатами Національного екзит-полу, Олександр Лукашенко набрав 80.23% голосів, Світлана Тіхановська – 9.9%. Натомість, за даними незалежного екзит-полу, Світлана Тіхановська набрала 72,1%, Олександр Лукашенко – 13,7%.

Прихильники Світлани Тіхановської, не погоджуючись із попередніми результатами виборів, вийшли на мітинги в різних містах Білорусі. Громадяни вимагають від чинного президента Олександра Лукашенка провести чесні вибори без фальсифікацій та відпустити всіх політв'язнів. На розгін протестів направлені військові, міліція та спецтехніка, протестувальників масово затримують, б'ють ногами та дубинками, кидають у них світлошумові гранати, стріляють гумовими кулями. 

Із часів передвиборчої кампанії і дотепер журналісти зазнають нападів, арештів та переслідувань, коли висвітлюють акції протесту проти результатів виборів.

9 серпня силовики затримали щонайменше 20 журналістів, знімальну групу (три особи) телеканалу «Дождь» видворили до РФ, а українського фотографа Associated Press та кореспондентів російських видань «Медуза» і Daily Storm побили. 

У ніч на 11 серпня силовики застосували проти протестувальників гумові кулі та світлошумові гранати, унаслідок чого постраждали журналісти та фотокореспонденти видань «Наша Ніва», Getty Images, «Белсат», Tut.by і «МБХ медіа». У Білорусі під час масових протестів, 9-10 серпня, чотири журналісти перестали виходити на зв’язок: фотокореспондент МІА «Россия сегодня» Ілля Піталев, журналіст «Белсату» Володимир Луньов, головний редактор опозиційного видання «Наша Ніва» Єгор Мартинович та кореспондент «Медузи» Максим Солопов. Останнього ввечері 11 серпня випустили з ізолятора, у ніч на 12 серпня він повернувся до Росії.

12 серпня побили та затримали політичного оглядача білоруської служби «Радіо Свобода» Віталія Циганкова, також затримали його дружину Ольгу Циганкову, журналістів «Белсату» Любов Луньову й Дмитра Солтана. Також стало відомо про напад на данського журналіста та затримання українських правозахисників і журналістів (співпрацювали з hromadske) Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва.

Міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв сказав, що «взяв під особистий контроль» роботу білоруських та іноземних журналістів, які мають акредитацію МЗС, під час акцій протесту.

Журналісти різних білоруських ЗМІ підтримують загальнонаціональний страйк і звільняються у знак протесту. Серед них колектив білоруського радіо «Сталіца».

16 серпня співробітники каналів СТВ та ОНТ вийшли на протест, а Білоруське радіо приєдналось до забастовки. 17 серпня співробітники Белтелерадіокомпанії також приєдналися до страйку. Зокрема, в ефірі «Беларусь 1» транслювали архівні матеріали, а на «Радиё Сталіца» ефірний час заповнили музикою.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду