Автори:

Ольга Жук

Антикорупційний комітет обговорив законопроєкт про внесення змін до Закону про Суспільне на черговому засіданні, яке відбулося 5 лютого 2020 року.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська заначила, що комітет має питання до однієї конкретної норми законопроєкту, в якій вбачає корупційний ризик, а саме того, що НСТУ має можливість не менше половини бюджетних коштів, спрямованих на видатки, пов’язані з виробництвом контенту, відводити на виробництво контенту незалежними від НСТУ студіями-виробниками.

«При цьому не визначено, яким чином ці компанії обираються, які гарантії прозорості цього відбору можуть бути і так далі», – сказала голова комітету.

На її запитання відповідав заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв.

Він зазначив, що у 2020 році бюджет Суспільного становить 1 млрд 711 млн 516 тис., із них, згідно із законопроєктом про зміни до Закону про Суспільне, 50% НСТУ має витратити на виробництво або придбання контенту.

«Із того мільярда, який ітиме на контент, половину вони мають витратити на те, щоб цей контент замовляти в незалежних виробників. Можливо, буде менше, йтиме мова про корекцію, не 1 мільярд, а 700 млн. Гроші немаленькі, ми розуміємо ваші запитання», – сказав Микита Потураєв.

За його словами, ця пропозиція спрямована на виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Пан Потураєв додав, що згоди наглядової ради НСТУ для укладання договорів між НСТУ і незалежними продакшен-студіями про спільну діяльність є достатнім запобіжником, який дозволить уникнути корупційних ризиків.

У статті 14 законопроєкту про внесення змін до Закону про Суспільне йдеться: «За умови повного фінансування НСТУ відповідно до умов цього Закону не менше половини одержаних бюджетних коштів спрямовуються на видатки, пов’язані із виробництвом інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту (інформаційних, інформаційно-аналітичних, економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних та інших програм та передач, фільмів (у тому числі телевізійних серіалів).

При цьому не менше половини бюджетних коштів, спрямованих на видатки, пов’язані із виробництвом інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту, відводяться для оплати створення (виготовлення) фільмів, окремих теле- та/або радіопередач чи програм незалежних від НСТУ студій-виробників».

Голова підкомітету з питань дотримання законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Вікторія Сюмар зазначила, що закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 2014 року у тому числі її авторства, і саме зараз вносять зміни саме до нього. 

Вона зачитала статтю 17 Директиви ЄС, на яку посилався Микита Потураєв. У статті йдеться про те, що у державах-учасницях усі мовники 10% їхнього ефірного часу можуть робити у приватних виробників  із метою культурного різноманіття. 

«Це не стосується рекомендацій щодо саме суспільного мовника і бюджетних грошей. І йдеться тільки про 10%. У проєкті пропонують 50% направити на приватних виробників, це досить суттєва сума», – зазначила Вікторія Сюмар.  

Вона звернула увагу, що ідея Суспільного мовника полягала в тому, щоб якраз НСТУ запустила випуск і виробництво самого продукту.

«Друге питання – ключове. Чому не прописані процедури, яким чином ці гроші будуть використовуватися? Не може Суспільний мовник, використовуючи бюджетні кошти, робити це поза конкурсними процедурами», – сказала Вікторія Сюмар.

За її словами, питання комітету – це необхідність прозорих процедур щодо використання бюджетних коштів.

Микита Потураєв зазначив, що Суспільний мовник перебуває під достатнім контролем наглядової ради, міжнародних донорів і громадськості.

«Ми не вбачаємо необхідності в цьому випадку прописувати спеціальні процедури. Є достатньо всебічного контролю», – додав він.

Також у комітеті порекомендували переглянути функції наглядової ради НСТУ та узгодити повноваження наглядової ради відповідно до статуту НСТУ.

Після низки запитань до законопроєкту, серед яких розподіл коштів НСТУ на контент приватних виробників і розширення повноважень наглядової ради, Микита Потураєв зазначив: «Максимум, що я можу зробити, це замовити інформаційний відгук від європейських партнерів».

В Антикорупційному комітеті  вирішили рекомендувати профільному Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики доопрацювати до другого читання норму щодо розподілу бюджетних коштів із міжнародними експертами, члени комітету збираються сформулювати конкретну правку до законопроєкту.

Микита Потураєв зазначив, якщо всі члени Антикорупційного комітету згодні з тим, що у проєкті є корупційні ризики, він не заперечує.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у 2014 році, зі змінами у 2015, 2016 і 2017 роках.

12 грудня 2019 року у Верховній Раді зарєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України). У законопроєкті пропонують не менше половини бюджетного фінансування НСТУ спрямувати на контент, із них половину коштів спрямувати на виробництво контенту незалежними продакшен-студіями.

Додамо, бюджет Суспільного у 2020 році становить 1 млрд 711 млн 516 тис.

Фото: із сайта Антикорупційного комітету