Міжнародні експерти, посли різних держав, керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії України, представники Ради Європи, ЄС, суспільних мовників європейських країн та громадських організацій планували відверто поговорити з народними депутатами України, запрошення яким розіслали заздалегідь. Але парламентарів прийшло всього шестеро й один із них — Андрій Деркач, який конфліктує з НСТУ. Отже, у переважної більшості народних депутатів, судячи з усього, немає бажання ані ознайомитися з міжнародним досвідом діяльності і фінансування суспільних мовників, ані почути про перебіг реформи, яка триває в Україні.

10 жовтня 2018 року у стінах українського парламенту відбулася Міжнародна конференція «Незалежний та фінансово-стабільний Суспільний мовник — невід'ємна частина демократичного суспільства». Учасники дискутували на тему «Гарантії редакційної незалежності Суспільного мовника перед виборами: європейські практики та українські реалії». Народні депутати України, міжнародні експерти, посли різних держав, представники суспільних мовників європейських країн, керівництво ПАТ «НСТУ» і представники громадських організацій шукали відповідь на запитання, як гарантувати незалежне, стале та вільне від політичного втручання фінансування українського Суспільного мовника.

У принципі, відповідь була представлена як пропозиція для парламенту змінити модель фінансування Суспільного. Але чи дізнається про це більшість парламентарів, що проігнорували запрошення на захід, на який приїхали експерти з різних країн, — невідомо.

Потреба в такому представницькому заході виникла у зв’язку зі значним недофінансуванням Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2018 році, що призвело до відключення аналогового мовлення у вересні (загалом мали вимкнути до травня 2019 року). Крім того, під час зустрічей представників Суспільного з народними депутатами й урядовцями виявилося, що в перших багато претензій до роботи НТСУ, а подекуди й повне нерозуміння місії та ролі Суспільного.

Голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг нагадав учасникам конференції, що Україна, ставши членом Ради Європи, взяла на себе обов’язок створити Суспільне мовлення. «І це сталося. Ми вважаємо, що Україна багато досягла, й нам сьогодні треба поговорити, як далі працювати над цією реформою», — сказав він.

Як розповів Мортен Енберг, міністерство фінансів запевнило, що додасть фінансування, коли побачить звіт Суспільного мовника за перше півріччя, й висловив сподівання, що ці кошти таки надійдуть до кінця 2018 року. «Ми організували цю конференцію не тільки для того, щоби знайти короткострокові рішення по фінансуванню СМ, а й презентувати довгострокову альтернативну модель фінансування. Ми допомагали розробити нову модель. Фінансування має бути незалежним», — зазначив голова офісу Ради Європи в Україні.

За словами голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, нам випав історичний шанс створити Суспільне мовлення. «Ту модель фінансування, яку внесли в закон, на той момент ми вважали оптимальною. Цей проект закону був напрацьований разом із ГО. Він достатньо гарантує редакційної незалежності. А от норма про фінансування виявилася такою, що дає можливість не до кінця виконувати ті зобов’язання, які держава на себе взяла. Проте в нас є багато зауважень до того, як рухається реформа. І сьогодні в парламенті є багато побоювань щодо того, чи відбувається вона у правильний спосіб», — зазначила пані Сюмар, закликавши чесно поговорити про те, що можна зробити, щоби реформа відбулася. На її думку, ця реформа потрібна в першу чергу українцям, щоб вони мали те джерело інформації, в якому не сумнівалися б, і мали можливість зрозуміти базові речі, які відбуваються в державі. За її словами, олігархічні канали зацікавлені не лише просувати певні політичні сили й кандидатів на виборах, а й мають свій інтерес у деяких реформах. «Наразі в парламенті активно обговорюється потреба пропорційного представлення позицій різних політичних сил на Суспільному. Щоби фінансування виділили в повному обсязі, має бути рух назустріч. Що мають робити політики і що СМ для того, щоб дійти до консенсусу заради і редакційної незалежності, і щоб реформа відбулася? Суспільство має усвідомити, що цей канал дає те, чого не дає решта телеринку. І держава має зрозуміти, що це важливо для неї, бо на СМ буде незаангажоване представництво всіх і базове пояснення реформ», — вважає голова Комітету свободи слова.

Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Тетяна Лебедєва наголосила на трьох речах, необхідних для Суспільного мовника: суспільний контент, незалежне від держави фінансування і громадський контроль. «Сьогодні багато хто звинувачує команду реформаторів в тому, що контент не є по-справжньому суспільним. Але контент не можна оцінювати емоційно. Команді треба час, щоби змінити структуру, затвердити нові підходи до формування контенту. Оцінювати результати, відповідно до закону, має Наглядова рада. Чи можливе створення якісного контенту в умовах недофінансування? Щоб Наглядова Рада запитала, чи все зроблено відповідно до концепцій і місії, треба надати повне і вчасне фінансування», — сказала вона, додавши, що існує дуже багато міфів щодо фінансування НСТУ, приміром, забувають, що це не один, а майже 30 каналів.

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія порівняв Суспільне з авто, якому бракує пального. «Ви маєте машину, і маєте проїхати одну тисячу кілометрів, а палива в ній на 500 км. А її ще й треба полагодити. Ви можете міняти колеса, щось зайве викидати, проїдете ще 100 км — і все. Жодна команда не проїде без бензину. Перший рік ніхто не бачить, що зроблено всередині. Але видно буде тільки тоді, коли з’явиться новий контент, а на нього немає коштів. Нова система фінансування, запропонована одним із членів наглядової ради, поки не знаходить відгуку в парламенті, бо пропадає ручне керування нашим бюджетом», — зазначив він.

Голова представництва Європейського Союзу в Україні, французький дипломат Хюг Мінгареллі сказав, що незалежний та ефективний Суспільний мовник необхідний Україні. За його словами, за останні кілька місяців було кілька потужних спроб «вгамувати» Національну суспільну телерадіокомпанію України. «Суспільний мовник в Україні — єдиний мовник, який не зазнав впливу олігархів. Повноцінне фінансування — це важливий інгредієнт успішного Суспільного мовлення. За останні кілька місяців було кілька потужних спроб “вгамувати” НСТУ. Треба уникати цього. Ми готові бути й надалі з вами», — сказав він.

Пан Мінгареллі нагадав про зобов’язання уряду й парламенту надати Національній суспільній телерадіокомпанії України повноцінне фінансування. «Ми знаємо, що ви ведете війну і є багато витрат на важливі потреби. Але скорочувати фінансування Суспільне мовлення на 50 % — це неправильно. На наш погляд, важливо покращити модель фінансування Суспільного мовлення. НСТУ досягла значних результатів: змінили організаційну структуру; стали лідером професійних стандартів; зросли рейтинги радіо. Ви можете сподіватися на підтримку ЄС більше, ніж коли-небудь», — зазначив Хюг Мінгареллі.

Президент виконавчої ради Європейської мовної спілки Жан-Пол Філіпо у відеозверненні до учасників конференції наголосив: напади на суспільних мовників стають усе агресивнішими. 2018-го після Данії і Швейцарії Суспільний мовник України зазнав значних фінансових обмежень. За його словами, сума, що виділяється на НСТУ, мізерна. «Проблема фінансування стає дуже важливою для суспільних мовників, які є наріжним каменем демократичного розвитку, що дає можливість краще боротися з корупцією. Ми роз’яснюємо громадянам економічні та інші зміни, надаємо плюралістичну інформацію. Суспільне мовлення не може виконувати покладені на нього функції, коли воно не забезпечене належним чином, не має коштів на контент. НСТУ має працювати в законодавчому полі, отримувати повне фінансування, щоб виконувати свої завдання незалежно. Нас турбують зміни до закону, які загрожують редакційній незалежності. Такі пропозиції суперечать місії суспільного мовлення», — сказав президент виконавчої ради ЄМС.

Народний депутат Андрій Деркач наполіг на своєму виступі, незважаючи на порядок доповідачів. На зауваження голови офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга, пан Деркач відповів: «Ви просите гроші (на дофінансування Суспільного. — Ред.), так послухайте». Й одразу звинуватив всіх і вся, пов’язаних із НСТУ, в корупції й відмиванні коштів. «Чиновники Суспільного через свої фірми освоюють гроші українців, міжнародних донорів», — сказав пан Деркач. За його словами, громадські організації «розкрадають гроші Європейського Союзу». «Сьогодні у багатьох країнах ЄС та США проводять розслідування щодо розкрадання грошей Європейського Союзу. Це проводять і журналісти-розслідувачі, для багатьох журналістів це закінчується сумно. У свою чергу журналісти-розслідувачі в Україні, активісти, представники профспілок аналізували використання коштів міжнародної технічної допомоги в Україні через громадські організації і благодійні фонди, які знаходяться під управлянням керівників Суспільного мовлення», — сказав він.

Пан Деркач додав, що «члени наглядової ради НСТУ не мають можливості побачити, як витрачаються гроші», і що неефективно розподіляються кошти з бюджету на заробітні плати та премії в Національній суспільній телерадіокомпанії України. «Причина, чому комітет (Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, членом якого є Андрій Деркач. — Ред.) не ухвалив бюджет у розмірі 1,534 млрд грн — це непрозорість і непрофесіоналізм команди Суспільного», — зазначив народний депутат.

Зураб Аласанія заперечив Андрію Деркачу. «Факти, викладені паном Деркачем, ніколи не були фактами», — підкреслив він. «Деркач має прямий конфлікт інтересів із Суспільним мовником, 16 років опановувавши частоту УТ-1, пізніше Першого національного», — сказав він.

За словами Зураба Аласанії, на «UA: Першому» впродовж року проводять моніторинг програми «Доброго ранку, країно!», яку виробляє ТОВ «Ера-Медіа» Андрія Деркача, й у Суспільного є низка зауважень до порушень стандартів журналістики у програмі, через що в червні 2018 року було прийнято рішення розірвати угоду щодо трансляції «Доброго ранку, країно!». «Ці конфлікти вирішуються в судах», — сказав пан Аласанія, нагадавши, що шість судів «Ера» вже програла.

Голова правління НСТУ також нагадав, що Суспільне — це не лише «UA: Перший», про який говорив у своєму виступі Андрій Деркач, а 29 каналів мовлення: два загальнонаціональні канали «UA: Перший» і «UA: Культура», три канали «Українського радіо», 24 регіональних теле- і 25 радіостанцій у всіх обласних центрах (UA:Донбас -  один телеканал і дві радіостанції), а також діджитал платформа.

 «А в інших країнах каналів набагато менше. Одна з наших найбільших перемог — це відмова від джинси. Це були фінансові втрати, так само через відмову від політичної реклами. Але ми інакше не могли. Бюджет НСТУ до кінця року: надходжень має бути 216,5 млн, видатків — 432 млн грн. Наступного місяця ми очікує відтік людей», — сказав він. Голова правління також розповів про введені у вересні антикризові заходи на НСТУ у зв’язку з фінансовою кризою: відпустки за свій рахунок, повернення в ефір реклами БАДІв і телемагазинів тощо.

Секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський розповів присутнім про причетність Андрія Деркача до приватного телеканалу «Ера», який володів частиною частоти УТ-1 (нині це повністю ліцензія НСТУ) з 2001-го по 2017 рік. У ліцензії була прописана умова, що приватний мовник користується нею до моменту створення Суспільного молвення. «Ера» пішла з частоти, підписавши угоду про виробництво щоденної ранкової програми «Доброго ранку, країно!» на договірних умовах. Наразі тривають суди із продакшном «Ера», що, мовляв, і пояснює такий емоційний виступ пана Деркача.

Колишня основна доповідачка з питань боротьби з насильством щодо жінок та голова підкомітету з питань медіа та інформаційного суспільства, екс-депутатка ПАРЄ та парламенту Туреччини Гюльсун Більгехан зазначила, що, відповідно до стандартів Ради Європи, систему фінансування має бути розроблено таким чином, щоб запобігти впливу органів влади на редакційний зміст програм. «Потрібно уникати того, щоби чинна влада, яку не влаштовує критика, могла розіграти карту “скорочень бюджету”, що змусило би Суспільне мовлення замовкнути. Рівень фінансування слід регулярно аналізувати, чи є він достатнім для виконання місії Суспільного мовлення. Такий аналіз та перегляд може робити незалежний орган. Редакційну незалежність не слід плутати з імунітетом від громадського контролю. Суспільний мовник має бути абсолютно прозорим і підзвітним суспільству», — сказала вона.

Вадим Міський детальніше розповів про модель нової системи фінансування, яку схвалила наглядова рада. За його словами, потрібно міняти модель фінансування, а не чекати, поки наступного року бюджет НСТУ ще більш уріжуть. Нова модель передбачає можливість закріплення за НСТУ цільового джерела надходжень — ренти за користування радіочастотним ресурсом. «Це податок, який уже сплачується в державний бюджет України, йдеться про те, щоб закріпити весь податок або його частину через спеціальний фонд держбюджету за Суспільним мовленням», — сказав він.

Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Україні Ернст Райхель наголосив, що в його країни є прямий інтерес, щоби реформа Суспільного мовника України відбулася. «Ми дуже багато уваги приділяємо Суспільному. З 2014 року 6 млн євро передали на проекти Суспільного, в нас є інтерес, щоб Суспільне мовлення було фінансово незалежним, інакше ми втратимо ті гроші, які вже інвестували. Ми наполягаємо на незалежності системи Суспільного мовлення, у фінансовому і редакційному плані. Вкрай важливо, щоб не було механізмів, які влада використовує для впливу на програми мовлення», — зазначив він.

Директор із питань стратегічного розвитку Шведського суспільного радіо Ян Петерсон розповів про обмін досвідом з «Українським радіо». «Якщо немає довіри, то важко вести справи. Вкрай важко бути Суспільним без довіри. Є формальне регулювання, і воно може вас захистити, а є ще м’яке регулювання — через суспільство. У нас 90 років є консенсус суспільства щодо Суспільного. Перші роки такого не було, бо Суспільне мовлення було близьке до політиків. А тепер усе добре. У нас дуже хороша погода в цьому аспекті. А якщо шторм, то за цієї ситуації Суспільне мовлення набагато важливіше за інших мовників. У нас багато викликів, зараз маємо трохи політичний шторм. Має бути червона лінія між політичною системою і Суспільним. Треба мати чіткі правила, як переглянути повноваження, щоби система чітко працювала. Ми зараз переходимо на фінську систему фінансування. Буде додаткова плата до податків, які сплачують всі, 130 євро на рік. Ці гроші підуть у держбюджет, але не будуть частиною щорічного бюджету, а відразу ця сума буде перенаправлена на окремий рахунок виключно для Суспільного мовлення. За використанням цих коштів буде стежити спеціальна комісія, до якої може поскаржитися будь-хто. Інвестиції у Суспільне мовлення — це інвестиції в демократію», — сказав він.

Наразі суспільний мовник Литви є третім у рейтингу, пропустивши вперед лише дві великі приватні медіагрупи. Про це розповів Надзвичайний і Повноважний посол Литовської республіки в Україні Марюс Януконіс. «Бюджет Суспільного мовлення на 2018 рік — 40 млн євро. На відміну від Німеччини і Швеції, наш парламент не прийняв закону про абонплату з домогосподарств. Ми повністю залежимо від державного бюджету. З 2015 року Суспільне мовлення не отримує доходів від комерційної реклами, яка там заборонена. Наша модель фінансування гарантує Суспільному мовленню щорічні надходження 1,5 % від оподаткування фізичних осіб і 1,3 % податку на додану вартість. Стале фінансування має супроводжуватися ефективним управлінням. Змін можна досягати невеличкими кроками. Ми почали з новин, які були суттєво модернізовані й почали конкурувати з комерційними каналами. Ми, як і Україна, успадкувала неефективну власність, це виклики, їх треба подолати. Бо Суспільне мовлення не тільки важливий елемент демократичного суспільства, а й важливий елемент до інтеграції до ЕС», — наголосив литовський посол.

У Фінляндії суспільне мовлення контролюється парламентом, а фінансується з податку, який у 2013 році замінив абонплату. За словами Надзвичайного і Повноважного посла Фінляндії в Україні Юхи Віртанена, абонплату замінили, бо її було важко контролювати. «Ми маємо ефективну систему оподаткування, запровадили податок. Це прогресивна система, 163 євро із домогосподарства. Держоргани теж сплачують такий податок. Якщо людина заробляє менше 14 тисяч євро на рік, то звільняється від цього податку. Компанії, які мають великі доходи, можуть сплачувати більші суми — десь до 3 тисяч євро. Система схвалена, але відбуваються дискусії щодо ролі Суспільного мовлення і фінансування. Фінансування щорічно складає 500 млн євро, важливо, щоб рівень фінансування був достатній, щоби суспільний мовник міг якісно конкурувати на ринку. Суспільне має багато завдань, це політично нейтральна компанія. Але під час виборів вона має спеціальні програми, де політичні сили мають рівний доступ. Забезпечує мовлення шведською, російською, саамською, навіть латиною. Роль Суспільного є об’єднавчою для нації», — сказав Юха Віртанен.

Представник парламентської фракції «Об’єднання “Самопоміч”» Руслан Сидорович нагадав присутнім, щонаступного року на Україну очікують дві масштабні виборчі кампанії, тому фінансування Суспільного мовлення є дуже важливим, особливо в контексті непрозорості фінансування. «Вартість сплат від домогосподарств на різні потреби зросла в рази, тому збільшення витрат від домогосподарств не є можливим, треба спершу роз'яснювати важливість Суспільного. Нам треба не просто профінансувати НСТУ на один рік, а виробити механізм, який не дасть можливість втручатися органам влади в ручному режимі у формування бюджету мовника», — вважає він.

Фредерік Артур, заступник голови місії Посольства Норвегії в Україні, позаздрив колегам з інших європейських країн, дізнавшись розмір плати домогосподарствами за суспільне. Але пояснив, що їхнє Суспільне мовлення працює в дуже непростих умовах, тому на його утримання потрібно багато коштів.

«Минулого століття в нас вирішили, що нам треба суспільна корпорація політично нейтральна, незалежна, яка буде не в руках приватних власників. Раніше Суспільне мовлення було монополією, а тепер має конкурувати із приватними мовниками і цифровими медіа. Наша країна географічно видовжена й має суворий клімат, тому корпорації бути представленою скрізь дуже дорого. Фінансування відносно просте: в нас є невеличка плата, яку платить кожне домогосподарство, незалежно від того, чи використовується телевізор. 350 євро на рік — це вартість утримання корпорації. У нас є консенсус щодо ролі Суспільного мовлення і щодо володіння майном, ним володіє держава. Ми задоволені нашою моделлю, рейтинг суспільного мовника високий — 80 % громадян щоденно користується послугами СМ», — зазначив представник Норвегії.

Такаакі Кавано, представник Японського агентства з міжнародної співпраці, розповів про допомогу НСТУ у створенні мовлення для надзвичайних ситуацій і технічну підтримку, а також запевнив у бажанні й надалі допомагати Суспільному мовленню України.

Валерія Заружко, народна депутатка (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), запевнила присутніх, що її фракція підтримує роботу незалежних ЗМІ. «У суспільстві виник запит на неупереджене телебачення, яке буде рівновіддаленим від усіх політичних сил. Ми не маємо права під час війни здати інформаційний фронт. Щоб виникла довіра від суспільства, ми мусимо зробити це телебачення неупередженим і незалежним, гарантувати представництво всіх фракцій у наглядовій раді, треба зробити інші джерела доходів. Мої колеги не завжди впевнені, як гроші з бюджету використовуються. Якби ми могли побачити прозорий аудит НСТУ, це б додало довіри», — сказала вона.

Представник Міністерства інформаційної політики Олексій Тарабукін також запевнив, що міністерство завжди підтримувало й буде підтримувати НСТУ, але наразі його вплив щодо вирішення питання недофінансування Суспільного мовника вичерпаний.

Про програми, які були запущені цього року і планують запустити до виборів, розповів член правління ПАТ «НСТУ» Роман Вінтонів. За його словами, завдання Суспільного під час виборів — поінформувати максимальну кількість людей. «Ми будемо максимум зусиль вкладати у виготовлення контенту, а не в його доставку. Ми збираємося до виборів за підтримки донорів запускати дебати і політичне ток-шоу. На дебатах хочемо концентруватися на повноваженнях, які належать Президенту. Хочемо допомогти людям розібратися з кандидатами та їхніми програмами. Політичне ток-шоу запустимо у виборче міжсезоння. Ще одну програму — регіональні дебати — ми запускаємо в шести регіональних філіях, де говоритимемо про локальні проблеми.

Ми побачили комунікаційні проблеми між владою і громадянами. Влада не має майданчика, щоб донести системно про те, що вони роблять, а люди не можуть запитати у влади. Перша програма, яку ми запустили в регіонах для комунікації із владою, — це “Звіти наживо”. Вийшло в ефір уже 147 програм. Проект виходить в один день на всіх філіях на одну тему. Представники влади здивовані, що є такий майданчик і безкоштовно. Бо це одна з основних функцій Суспільного — зв’язувати суспільство. Почали готувати програму “Виборчий округ”, тривають домовленості з народними депутати, всі вони отримали запрошення на ефір. Ми розуміємо, що після кожної сесії депутат повинен мати можливість розповісти про те, що він зробив. У різних програмах суспільно-політичного напряму в нас було цього року 87 представників різних партій та міністерств», — розповів він, подякувавши тим, хто йде на контакт і хто повірив у незаангажованість Суспільного.

Коли модераторка, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк уточнила в Надзвичайного і Повноважного посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, що він думає про роботу шведського суспільного мовника під час виборів, він відповів, що як посадовець і чиновник не може коментувати, як суспільний мовник працює під час виборів, бо це можуть розтлумачити як спробу вплинути на його незалежність. Пан посол додав, що суспільний мовник має самостійно в інтересах суспільства вирішувати, як висвітлювати вибори. За його словами, шведський суспільний мовник головну увагу під час виборів приділяє дебатам і новинам. Крім того, мовник проводив опитування, щоби зрозуміти, які найцікавіші теми для виборців він має висвітлювати. «Були широкі дебати, новий формат, усім партіям давали по 15 хвилин і питали, як ви бачите Швецію наступного року або 2028 року та ін. У Швеції ми вважаємо, що право вирішувати, як висвітлювати вибори, належить редакторам суспільного мовника», — зазначив пан посол.

Народний депутат (фракція «Народний фронт») Антон Геращенко, як і його колега по парламенту із фракції Радикальної партії, також запевнив, що є прихильником незалежних ЗМІ. Водночас, говорячи про незалежність фінансування, він зазначив, що хотів би мати право на відповідь під час виборів. Також, на думку Антона Геращенка, законом була закладена неефективна модель Суспільного мовлення: завелика наглядова рада тощо. «Ми прийняли закон про Суспільне мовлення, виділили кошти. Нам кажуть, що виділили менше коштів, але не треба забувати, що в нас країна у стані війни. І ми не можемо повноцінно фінансувати багато сфер», — сказав пан Геращенко.

Голова ГО і шеф-редакторка «Детектор медіа» Наталя Лигачова розповіла, що «Детектор медіа» кілька років проводить системні моніторинги багатьох програм «UA: Першого», «Українського радіо», регіональних філій, а також комерційних каналів. І на фоні комерційних каналів НСТУ виглядає добре. «Джинса майже пішла з усіх каналів Суспільного мовлення. Тобто Суспільний мовник подолав залежність від влади і політиків, тепер йому треба надбати залежність від інтересів суспільства. Він має стати потрібним суспільству. Ми бачимо, що теленовини Суспільного мовлення йдуть в нішу аполітичних. Перший загальнонаціональний канал НСТУ все ж має бути суспільно-політичним. Добре, що запустять нові формати під вибори, але треба, щоб це ще стосувалося й новин. Дуже часто заяви політиків відображають позицію тієї чи іншої партії чи політика, який має прямий вплив на життя суспільства і вирішення проблем громадян. Мені особисто теж не вистачає політичної інформації у новинах “UA: Першого”», — зазначила пані Лигачова.

За її словами, ми маємо замкнене коло: політики критикують «UA: Перший» за аполітичність, за те, що канал не дає необхідної інформації для громадян, щоби зрозуміти, що відбувається в країні. А з іншого боку, телеканал не має достатніх можливостей для того, щоб, виконуючи стандарти, подавати в ефір не «паркетні» заяви політиків, а повноцінні новини навколо них: із бекґраундом, фактчекінгом, історіями конкретних людей, які продемонструють наочно проблему тощо. Адже в каналу там, де мало би працювати 25 або й більше співробітників, працює п'ять, на неякісній техніці тощо. І все це — через недофінансування. «Політикам перш за все треба виконати закон про Суспільне, а потім ставити вимоги до нього. Ми маємо піти на взаємний діалог, політики мають не тільки вимагати, а й підтримувати, а Суспільне має надати можливість політикам бути представленими в новинах, адже останніх обрало суспільство. І люди мають отримувати інформацію про цих політиків перш за все не через олігархічні канали, а через Суспільне мовлення. Бо ми розуміємо, що всі олігархічні канали заангажовані», — сказала Наталія Лигачова.

Міжнародна конференція відбулася за підтримки Європейської мовної спілки (EBU), Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики України, проекту «Підтримка регіоналізації Суспільного мовлення в Україні» у співпраці з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Фото: Ради Європи