Від початку Чемпіонату світу з футболу врізки прямих ефірів «Громадського ТБ» зникли з Першого національного. І повертатися в тому ж форматі не планують - такої обопільної згоди досягли сторони. Надалі на Першому виходитимуть окремі програми виробництва «Громадського ТБ», як-от «Слідство.інфо» Дмитра Гнапа. За словами ведучого і голови громадської організації «Громадське телебачення» Романа Скрипіна, «Громадському» некомфортно працювалося в ефірі Першого, бо там від інтернет-каналу вимагали ефірної дисципліни.

«Громадське ТБ» не є підписантом Кодексу журналістської етики, хоча сам Роман Скрипін раніше його підтримав. У редакційній політиці команда «Громадського» послуговується скороченою версією стандартів ВВС, які підготувала Наталя Гуменюк. Керівник «Громадського» зізнається, що порадив би студентам не поводитися в ефірі так, як він, наприклад, не психувати. Хоча свою поведінку під час ефіру з Нестором Шуфричем вважає адекватною, бо так, як він розмовляв із політиком, говорять люди.

За словами Романа Скрипіна, команді «Громадського» дуже хочеться, щоби суспільне мовлення запрацювало, але вони не готові стати кістяком майбутнього суспільного мовника. Він переконаний, що в наглядовій раді не повинно бути представників держави, тільки суспільства. «Головне питання, на яке досі ніхто не відповів, як суспільне мовлення убезпечити від зовнішнього впливу», - каже він.

Про всі аспекти роботи «Громадського ТБ» - читайте в другій частині інтерв'ю Романа Скрипіна.

Першу частину інтерв'ю читайте тут.

«У нас уже не буде стерильного ефіру»

- У кількох регіонах уже створено громадське телебачення, приміром, громадське телебачення в Донецьку. Ви сприяли їхньому створенню? Вони працюють автономно чи координують роботу з вами?

- Ні, ми не сприяли їхньому створенню. Ці локальні ініціативи зараз координуються Юлією Банковою залежно від того, чи є там ініціативні люди. Наразі це Донецьк, Запоріжжя, Кременчук, Черкаси, Нововолинськ, Кіровоград, Нікополь, Івано-Франківськ та інші. Як бачите, це не завжди обласні центри. Групи, яка створює «Громадське», немає. У деяких містах, наприклад, у Дніпропетровську, в нас є стрімери, фактично кореспонденти.

Зауважу, що є дуже багато спекулянтів, які намагаються дістати грант, представляючись «Громадським ТБ». Зокрема, такий конфлікт виник у Запоріжжі.

Ми ділимося досвідом із тими, хто реально створює «Громадське ТБ», ініціатори приїжджають до нас на тренінги. Вони прекрасні в тому, що в нас у такий спосіб з'являється різноманітна база для виробництва. Кожна локальна ініціатива сильна в певних речах: Черкаси роблять програми в записі. Вони не роблять прямих ефірів - те, в чому ми профі, а в нас немає окремих програм, окрім «Слідства.інфо». Ми їм на тренінгах казали: вони мають робити те, що цікаво їм і що цікаво в їхньому регіоні, бо лише тоді можна знайти відмінність від решти.

- Ви вивчали свою аудиторію? Знаєте, хто вас дивиться?

- Ні, ще не вивчали. Наша аудиторія в соціальних мережах - це не аудиторія Першого національного, якій треба робити анонси і за тиждень розповідати, що це буде в цей час. Наша аудиторія дуже мобільна: швидко приходить на щось важливе і швидко тікає, бо каже: «Ми потім подивимося». Це не є класичне телебачення, де треба сісти й дивитися телевізор, ти можеш потім спокійно on demand обрати те, що тобі цікаво, й найкращі ефіри працюють, як вірусна реклама - вирізки ширяться інтернетом, з'являються меми.

Але ми будемо вивчати аудиторію. Її треба розуміти. Існує багато речей, на які маємо отримати відповіді: дізнатися не тільки характер аудиторії, а й, власне, її запити.

- Що сприяло промоції «Громадського»? Чи плануєте якісь промокампанії найближчим часом?

- Промокампанія - це гроші. А в нас їх немає. А сприяли події. Всі медіа, які правдиво висвітлювали Майдан, піднялися на хвилі цих подій. Я розумію, що ця хвиля не безкінечна. Але наша країна трансформується, я переконаний, що найближчі 15 років наше життя буде гіпернасичене подіями. Країна прискорилася, а це значить, що весь час буде багато нової інформації. Порядок денний створювався протягом 23 років, порядок денний питань, на які відповіді ніхто раніше не давав, і за один день ти не відповіси на всі питання. Тому я не думаю, що ми щось втратимо, тим паче в такому форматі, в якому ми працюємо.

- З якими каналами ви співпрацювали, крім Першого національного? Яким чином ви перебудували свій ефір?

- Ми мовили на Першому з кінця лютого до початку Чемпіонату світу з футболу. Зараз вони нас більше не показують.

Тепер у нас ефіру більше, але коштує він дешевше, як не дивно. Тобто з 10-ї години ранку до 22-ї вечора у нас є так званий режим чергування: ми стежимо за подіями. Ми повернулися до свого старого формату, до першовитоків. Бо коли ми мовили зі Старокиївської, то робили те, чого фактично ніхто в Україні не робив. Ми шукали фахівців із маркетингу та HR, бо нам трошки було соромно за те, що виходить брудний ефір, що може щось статися і ти прямо під час ефіру розвертаєшся і звертаєшся до колег, які збоку або позаду від тебе. Але потім ми зрозуміли, що це наш рідний формат. Ми не вигадуємо щось, не намагаємося бути тут розумні, а тут красиві. Приміром, не дай Боже, щось зависло, а ти не можеш повернутися поговорити з редактором. Ми тепер, навпаки, більше спілкуємося з редакторами. Або хтось може прийти зі зйомки прямо в кадр.

У нас уже не буде стерильного ефіру. У нас є звукорежисер Олег, який постійно хотів мати звук стерильної якості. І вже придумав, що для цього треба зробити звукоізоляцію. Але я сказав, що не треба.

Співпраця з Першим пішла нам не на користь, бо від нас почали вимагати ефірної дисципліни (вони ж перериваються на рекламу, а ми ні), не казати чогось кривого в ефірі - це ж Перший національний, який дивляться мільйони. Але ж ми в житті так говоримо. І вирішили повернутися до старого формату, який ближчий нашому глядачеві, який сказав: «Нащо ви робите нам класичне телебачення? У нас повно таких каналів уже є в телевізорі». Тим паче, що ми все одно в усіх виграємо в оперативності.

Для нас ефірний продукт - це похідна, якщо говорити про класичне телебачення, ми зараз можемо спокійно формувати окремий канал зі сталою сіткою.

- А ви планували після Чемпіонату світу повернутися на Перший національний?

- Я більше схиляюся до того, щоб давати на Перший національний уже готовий продукт, наприклад, інтерв'ю або програму розслідувань «Слідство.інфо». Якщо ми підемо на Перший знову в слоти, то виникнуть проблеми.

- Це правда, що екс-гендиректор НТКУ Олександр Пантелеймонов уклав із вами незаконний договір? Ви це виправили?

- Виправили.

- А ви планували в подальшому брати якусь ліцензію?

- Хіба що на кабельне мовлення. Це питання грошей. Якщо ти береш ліцензію на ефірне мовлення, ти маєш за неї сплатити, потім прорахувати частоти, потім платити за розповсюдження. Це просто шалений бюджет. Ми зараз за розповсюдження нічого не платимо, це Youtube, і за зберігання нічого не платимо, це теж Youtube.

Нас можна побачити на гаджетах, в ОТТ. Але це запитання до Мар'яни Почтар, вона займається дистрибуцією. Я просто знаю по фідбеку, що аудиторія в нас величезна. Зі мною на вулиці вітаються: «Громадське, добрий день!». Нас дивляться й за кордоном.

Аудиторію потрібно вивчати, бо без цього не буде маркетингу й просування, це потрібно й для бізнес-плану.

- Якими мовами ви мовите? І що виходить в ефір, окрім новин?

- На сьогоднішній день ми мовимо українською і російською. Це залежить від того, хто в студії і про що він говорить. Ми мультимедійний ресурс, не є класичним телебаченням, ще раз скажу, що те, що ми робимо в ефірі, це похідна, і це низьковитратне виробництво, але дуже ефективне. Ми сидимо в режимі цілодобового чергування, реагуємо на події, це не вимагає шаленого ресурсу.

- А якісь програми плануються?

- Плануються, але на кожну програму потрібно знайти фінансування. Ми мовимо в ефірі за гроші, які дають глядачі, всі решта програм - окремі проекти на грантові гроші. Над цим працює фінансова група, яка шукає гроші під потреби.

Ми показували фільм «Мудаки. Арабески», кліпи, на які нам передали права. Наповнення потихеньку з'являється, в нас дуже багато власного виробництва.

- Які матеріали мали рекордну кількість переглядів?

- Відео про те, як Дещиця співав про Путіна - півтора мільйони за два дні. Царьов зі своїм «Што?» Зазвичай це мої ефіри, вони скандальні й набирають перегляди.

«Якщо ви хочете створити суспільне телебачення в цій країні, то зачистіть поле і зробіть його з нуля»

- На твою думку, загальнодержавне суспільне мовлення треба створювати на базі державних мовників чи з нуля?

- Воно має створюватися на частотах державного мовника, за частоти автоматично має сплачувати держава. І тоді бюджет його буде інший. Бо зараз у бюджет Першого національного закладено кошти, що йдуть транзитом як оплата за сигнал розповсюдження, і, відповідно, левова частка бюджету з'їдається. Каналу залишається копійки. Головне питання, на яке ніхто не відповів, як суспільне мовлення убезпечити від зовнішнього впливу.

- Хто має входити в наглядову раду суспільного мовника?

- Моральні авторитети.

- А від держави має хтось входити?

- Ні. Зовсім. Держави у вигляді інституцій, що регулюють, ліцензують, має бути мінімум. Це завжди спокуса - впливати через ліцензії і певну регуляторність. Нацрада не має створювати наглядову раду, а тільки організувати цей процес і не втручатися в нього. Прикро, що процес створення суспільного затягується, заговорюється, а треба діяти.

- А якою має бути форма власності?

- Як ми говорили на круглому столі «Телекритики»: акціонерне товариство, 100% акцій належить Міністерству фінансів.

- Що, на вашу думку, треба зробити з НТКУ?

- Його треба ліквідувати.

- Чи можливо в Україні ліквідувати державні ЗМІ?

- Треба. Давно. Бо вони спотворюють ринок. Що вони виробляють? Нам би з головою вистачило бюджету ТРК «Київ». Державні ЗМІ розбещені: вони можуть нічого не робити, але в них будуть гроші, мінімальні, але будуть, і для цього їм не треба нічого робити. В них є ефір, і вони ним «барижать».

- На вашу думку, яка головна місія суспільного мовлення?

- Така, як і в нас - сприяти розвитку сталого суспільства. Ми можемо поділитися місіями, цінностями. Всіх дратує, що нас ніхто не контролює.

- За рахунок яких коштів найефективніше працюватиме суспільне мовлення в Україні: з держбюджету, абонплати, реклами, пожертв?

- З податків. У Німеччині платять на квартал 65 євро.

- У Німеччині є і податок, і реклама.

- Я би робив без реклами взагалі. Якщо суспільне, то реклама там ні до чого.

Яка різниця, з бюджету чи окремий податок? Коли починають говорити про абонплату, то ми і так її платимо вже, це утримується з наших податків. У Німеччині довго була система залежності від кількості телеприймачів, радіо, ходили по хатах, щось контролювали, а потім зробили ці 65 євро на квартал, бо в них вистачило розуму усвідомити: якщо в тебе є комп'ютер, ти вже є споживачем, тому, будь ласка, заплати. Вони вже не шукають телевізор, є просто абонплата.

- Чи готова ваша команда стати кістяком новоствореного радіоканалу суспільного мовлення?

- Для того, щоб увійти в якісь межі, дозволи... Чесно, ні.

- Кажуть, гендиректор НТКУ Зураб Аласанія запропонував вам робити якісь окремі проекти?

- Так, ми їх і робимо, наприклад, «Слідство.інфо». Найкраще вирізати продукт, який у нас записаний, і давати. Бо наш формат не влаштує Перший національний. Тим паче, що в нас реклами немає, а в них є державне замовлення, всі ці обтяжливі обставини, з якими не хочеться мати нічого спільного.

Якщо ви хочете створити суспільне телебачення в цій країні, то зачистіть поле і зробіть його з нуля. Долучитися до такого процесу ми могли б, але учасників має бути більше. Тут не можна сказати, що ми ковдру тягнемо на себе і кажемо, що готові бути суспільним або громадським для всієї країни, бо треба враховувати, що є ще й інші журналісти зі своїми ініціативами. Я би це все збирав докупи, і робив уже під парасолькою суспільного.

- Дехто впевнений у тому, що ви хочете захопити НТКУ.

- Там техніка така, що нам не треба, там приміщення такі, які нам не треба. Це місце, в яке не хочеться йти. Як можна сидіти на цвинтарі?

- Чи залишиться «Громадське» після того, як запрацює НСТУ? Чи готова ваша команда стати кістяком для новоствореного каналу суспільного мовлення?

- Дивлячись, ким його буде створено. Якщо його буде створено із залученням громадян, ми можемо брати участь, бо це добра справа. Якщо його буде створено як щось малозрозуміле, то ми будемо громадським, яке забезпечує громаду. Зараз реально дратує всіх, що на «Громадському ТБ» немає олігарха, і вони не знають, як вплинути, щоби закрити нам рота.

У нас такі настрої в команді, що нам дуже хотілося б, аби суспільне мовлення працювало. Інше питання - наскільки держава зацікавлена в тому, щоби воно працювало в тому розумінні, в якому потрібно людям. Тому «Громадське» закриватися не буде в будь-якому випадку, ми працюємо і робимо свою справу, і це найважливіше. В якому форматі, яка назва і яка форма власності - це вже інше. Наше завдання - робити якісний продукт і бути доступними для людей. От і все.

«Не треба робити так, як я, - психувати в ефірі»

- Якби тебе запросили прочитати лекцію студентам-журналістам, про які журналістські стандарти ти б їм розповів?

- Що не треба робити так, як я, - психувати в ефірі.

Наші стандарти, наша редакційна політика формується на базі ВВС. Наталка Гуменюк їх опрацювала і скоротила втричі. Тут є редакційні цінності «Громадського ТБ». Треба розуміти, що редакційна політика - це порада, відповідь на твоє питання «як зробити?».

На мою думку, вся редакційна політика полягає в словах Марка Томпсона: «Якби світ був досконалий, то редакційні основи ВВС складалися б з однієї фрази: керуйтеся власною думкою. Замінити потребу продюсерів, редакторів і менеджерів скористатися мудрістю, яка є наслідком досвіду, здорового глузду, а також редакційних та етичних норм, при зіткненні зі складними редакційними проблемами». Ось тобі й уся редакційна політика в цих словах. Святі слова.

- На вашу думку, чи повинні журналісти дотримуватися Кодексу журналістської етики? Чи є «Громадське ТБ» підписантами Кодексу?

- Ні, ми не є підписантом Кодексу, хоча особисто я є, коли його ще опрацьовували.

Але в Кодексі такі універсальні речі. Вони всі нормальні, я їх всі підтримую. І я не випав із журналістської етики, судячи з цих позицій Кодексу. І з громадянської етики теж не випав, коли розмовляв із Шуфричем. Багато хто казав: «Шкода, що морду не набив».

- Чи вважаєш ти свою поведінку адекватною, коли в ефірі вживаєш лайливі слова і кричиш на політиків? Це емоційна реакція? Бо деякі колеги вважають, що це для підняття рейтингу особистого і «Громадського ТБ».

- Це людська мова, яку я чув від людей. А мій рейтинг упав, що його треба піднімати? І навіщо мені рейтинг? Я його що, на хліб намазую?

Те, що я висловив - це люди кажуть на вулиці, і моя лексика ще дуже м'яка порівняно з тією, що я чув. Я передав думку частини суспільства. Ми ж їздили на кордон із зоною АТО. Коли ти бачиш молодих людей, які не розуміють, чому треба себе стримувати, коли до тебе в хату приходить бандит. Так, треба тримати себе в руках міцніше, я, можливо, дуже емоційна людина.

Але коли тобі в очі брешуть... Це маніпулювання: ви спричиняєте смерть, а потім кажете, що хочете, аби не вбивали. Ти ж фактично і тримаєш цю зброю, тримаєш у руках ляльку, яка стріляє. Брехня, коли він каже, що не знає Ксюшу Шкоду. Є факти, вибудовані в ряд. У Криму виходить «Український вибір» із плакатами, а потім відхрещується від цього, каже, що то був «Кримський вибір». То яка це діяльність? Антиукраїнська. До тебе в хату приходять люди, віджимають кухню, потім починають ґвалтувати родину і кажуть: дотримуйтеся етики, тримайте себе в руках, зберігайте спокій, не стріляйте, не вбивайте. Це ж заперечує будь-яку логіку.

- Як поводився Шуфрич після ефіру?

- Не знаю, з якого переляку, але він так тікав, що забув свою куртку, помічниця наступного дня забирала.

Він же був на ефірі вже до цього. Але тоді до нього не було гострих претензій. Він не хотів іти до мене в ефір, але так вийшло випадково, що саме я сидів в ефірі. І потім глядачі запитували, навіщо ми його запросили, казали, що треба краще готуватися, що були фото, де він беркутівцями командує, тітушками тощо. Крім того, коли Шуфрич ішов на цей ефір, я вже чув його меседжі на «Шустері»: матері, які виходять і хочуть повернути синів назад, мовне питання, і це було маніпулювання. Немає мовного питання. І ця теза про Південний Схід, якого немає в природі... Є бандити на сході України, яких фінансують Янукович і Росія. То навіщо поширювати брехливі тези?

- Яким чином, на твою думку, підняти статус Комісії з журналістської етики?

- Не знаю. Комісію мають визнати колеги, це питання її легітимізації, так само як із профспілкою, тобто це солідарність, делегована організації. Бо якщо говорити про профспілку, то «Громадське ТБ» більше профспілка, ніж НМПУ. Ми тут більші функції виконуємо. Але не треба дуже гратися в демократію, бо прибігають навіжені, які кричать, що теж можуть і хочуть. Можеш - роби.

Фото Ігоря Присяжного, «Громадське ТБ»