Цьогорічне «Євробачення» вийшло напрочуд сильним за рівнем пісень. Уже за останні кілька років так точно. Якщо в попередніх роках була мінімум одна пісня, яку переоцінювали до втрати пульсу і яка через це дратувала (я переказую свої вітання оцьому «тікток-шедевру»), то цьогоріч навіть переоцінені треки не такі вже й погані. Через таку концентрацію непоганих і гарних пісень робити цей рейтинг було надзвичайно важко. Тому дуже раджу подивитися «Євробачення» саме цьогоріч. Сподіваюся, країни не розчарують своїми постановками й усі пісні буде розкрито на повну.

37. Албанія

Як ми пам’ятаємо, виконавиця Беса перемогла у нацвідборі. Відтоді вже традиційно для цього мовника конкурсна пісня зазнала змін. Зміни в конкурсній пісні неформально називають «ревампом», тому надалі й у випадку інших треків я використовуватиму саме це визначення. І в Албанії ситуація з цими «ревампами» дуже специфічна — вони можуть або значно покращити, або, навпаки, суттєво погіршити трек, бо Албанія рідко вдається до суто косметичних змін.

Так само й тут. Тільки проблема в тому, що якщо в першочерговій версії потенціал мала хоча б сама мелодія, в новій версії вона якось загубилася. Це не те що погано, це просто ніяк, оскільки поєднує надто багато непоєднуваного. Не те щоб були якісь суворі правила, яких треба дотримуватися, але ця пісня залишає більше запитань, аніж відповідей, причому в негативному сенсі. Вона все ще звучить дуже недопрацьованою. Мені подобається остання частина — вона додає динаміки, яку взагалі забирає незрозуміла реп-частина всередині. Багато хто обурюється, що пісню переклали повністю англійською, але окрім власне самого тексту та певних його частин, особливих претензій це не надто викликає. Особисто в мене більше питань до відеокліпу — чому він саме такий? Під яким кайфом його режисеру здалося, що ті візуальні рішення, які там представлено, є вдалими?

Прогноз: це, скоріш за все, не пройде до фіналу, і це може змінити хіба що суперкрута ідея виступу.

36. Фінляндія

Ми так багато говорили про те, наскільки чудовим є фінський відбір, — а тепер ставимо його переможця на передостаннє місце. Я ціную посил цієї пісні про особисту свободу дій і життя без правил. Мені також цікава історія власне Windows95man як персонажа та як арт-проєкт (воно й не дивно — роль персонажа виконує цифровий митець). Однак чому так низько? Відповідь проста — просто не моє. Мені всі ці євроденс-настрої та особливо виступ з усією історією про джинсове яйце та співи в самих трусах у пошуках коротеньких джинсових шортів здалися дещо вторинними, й мене це просто не зачепило. Я розумію, що це пародія, але мені чомусь не смішно. Тим паче в порівнянні з торішнім представником цієї країни, цьогорічна заявка сприймається як її дуже бліда тінь.

Прогноз: мушу констатувати, що, скоріш за все, це пройде до фіналу. Цьому могли б завадити журі, якби воно голосувало у півфіналах, але c’est la vie. Я залишаю невелику ймовірність на те, що глядачі не надто оцінять усю цю концепцію та подумають, що це натужна спроба повторити торішній успіх, але, судячи з реакції публіки, він є доволі мізерним. За одне точно хвилюватися не варто: журі точно не дасть цьому багато балів у фіналі.

35. Ізраїль

Багато хто у фандомі вирішив ніяк не коментувати в рамках рейтингів цю заявку з огляду на всі обставини, і я підтримую таке рішення. Однак все ж зроблю інакше, дивлячись на реакцію, яку це рішення викликало в іншої половини фанів конкурсу. Мовляв, люди бояться визнати, наскільки гарною є ця пісня. Однак я мушу розчарувати — це просто ніяк. Якби навколо цієї всієї історії не було першочергових розмов і хайпу, вона б не отримала стільки уваги. Можна підтримати її в рамках бунту проти «прогресивних зумерів», але якраз-таки заперечення того, що ця пісня не несе жодної додаткової культурної цінності, і є справжнім упередженням. Єдине, що врятувало цей трек від останнього місця в рейтингу, — це непогана мелодія. Але ця пісня є настільки штучною, що вона аж відштовхує. Текст — узагалі окрема розмова. Це настільки незв’язна купа речень, яка намагається щось сказати якимись натяками, які ніби й не натяки, що виникає відчуття, ніби цю пісню або писали в якихось муках, або що її писало триста людей по одному слову. У цьому не відчувається ні грама щирості, і в цьому немає особистої історії, тобто душі. І це заради неї мовник пішов на таку авантюру? Мені було б аж соромно до настільки очевидної пластмаси клеїти якісь суперглибокі сенси й алюзії до трагедії.

Прогноз: чи проходили такі пластикові балади до фіналу? Так, звісно. Але чомусь виникає враження, що участь Ізраїлю всіх утомила. На мою думку, набагато більш виграшною стратегією в цьому випадку було б або сфокусуватися на особистій історії, або взагалі представити щось недотичне до актуальних тем сьогодення. Повчилась би у свого улюбленця Сергія Лазарєва того, як везти на конкурс пісні про зникле кохання.

Ну але ж дівчинці з Росії треба за будь-яку ціну довести, що вона репрезентує титульну націю. Головне, щоб на цей пересувний цирк однієї акторки не купилися глядачі.

34. Грузія

У Грузії — криза в рамках «Євробачення». Востаннє країна пройшла до фіналу у 2016 році, і цьогоріч змінити цю тенденцію обрали виконавицю Нуцу Бузаладзе. Вона, зокрема, свого часу була учасницею російських талант-шоу, а потім долетіла аж до American Idol. Однак, на жаль, у Грузії є ще одна криза — після того, як низка ризикових заявок не спрацювала з різних причин, Грузія пішла в жіночі безструктурні пісні з криком на три хвилини. Крик і повтор може бути мистецьким, однак у бажанні понапихувати в пісню мільйон хуків губиться структура пісень. Торік, на подив багатьох фанатів, подібна концепція не пройшла до фіналу, хоча пісня втомлювала вже на першій хвилині виступу від кількості повторень приспіву. Як бачимо, уроків країна з цього так і не вивчила — у нас знову жіноча розспівка про «вікна, що палають» (це пряма цитата). У цій композиції є окремі гарні елементи — але все разом вийшло якоюсь кашею.

Прогноз: попри численні крики захвату від іноземних фанатів про те, наскільки «слей-квін» є Нуца, я мушу констатувати, що це, скоріш за все, знову не фінал. Хоча заперечувати того, що цей матеріал можна піднести на нові висоти у живому виконанні та з вдалим номером, теж не буду.

33. Люксембург

Хай пробачить мене пан Герман Нєнов, який є режисером-постановником конкурсного виступу на цю пісню, але її дістали з якоїсь дуже запиленої дідусевої скрині італійського пісенника Дардаста, який і подарував оцей шмат мистецтва люксембурзькому відбору. Коли чуєш таке від людини, яка свого часу написала купу класних і свіжих пісень під конкурс, особливо Soldi виконавця Мамуда (Італія-2019, 2 місце), настає повне розчарування в людстві. Це — дуже прісна та «безпечна» пісня, але точно краща за ті, що описано до цього. Ніби й мелодія приємна, і потенціал у цьому якийсь є. Тут ще й підкупає особиста історія артистки — ще торік вона водночас працювала на трьох роботах, щоб хоча б якось вижити в Нью-Йорку, а вже цьогоріч співатиме життєствердну пісню на «Євробаченні». Судячи з її інтерв’ю, настільки щирої конкурсантки не було вже давно.

Прогноз: це, скоріш за все, пройде до фіналу з огляду на свою «безпечність» і те, що це банально менше тисне на голову за фейкові страждання Ізраїлю та безперервний крик Грузії. Але в самому фіналі це навряд чи стрибне вище двадцятої позиції, що цілком заслужено.

32. Сан-Марино

Торік пісня цього ж гурту для іспанського відбору була настільки фан-фаворитом, що ми з моїм другом із фандому аж посварилися через це, бо мені це здалося якоюсь дивною копією Юлії Саніної. Однак цьогорічна заявка не викликає навіть сварок, та й захвату серед фанатів теж, що ще раз показує тимчасовий характер статусу «фан-фаворита» у «євробульбашці» та важливість не застрягнути в ній. У цієї пісні дуже дивна структура, в якій є доволі дивний прекорус і раптове соло акустичної гітари з наслідуванням стилю фламенко. За цим цікаво спостерігати у візуальному плані, але на те, щоб зрозуміти цей трек, потрібен час. Але це точно креативно.

Прогноз: я залишаю дуже малу ймовірність на супергарну ідею номера та фінал, але я не можу це уявити там станом на зараз із врахуванням загального рівня цьогорічного конкурсу.

31. Азербайджан

Представивши свою заявку, обрану на довгому закритому відборі, останньою, мовник заклав великі надії. Я тішуся, що ми нарешті почуємо азербайджанську мову хоча б у шматку пісні, але це — пісня з найбільшою кількістю автотюну цьогоріч. За основною вокальною партією просто чути, як кожну ноту витягували на комп’ютері, й мені, відверто кажучи, страшно за живе виконання. Загалом це — непоганий трек із настроєм турецького серіалу та навіть мугам-вставкою. Однак це все якось не чіпляє і знову ж, відчувається якось форсовано. Фанатки та фанати конкурсу вже пускають слину на головного соліста, що дає можливість вірити у те, що розрахунок у цій комбінації — точно не на музичній складовій.

Прогноз: можливо, зовнішній вигляд, можливо, чарівна рука українського постановника виступу, можливо, багато сім-карток любов домогосподарок у всій Європі дасть цій пісні потрапити до фіналу, однак я не дуже собі уявляю, щоб молоді це сподобалось, а вона все-таки складає велику частину глядачів конкурсу.

30. Молдова

У 2007 році Наталія Барбу принесла країні десяте місце у фіналі. І якщо її конкурсна пісня тоді була цікавою для того часу, то теперішня заявка є дещо менш конкурентоздатною. З одного боку, ми маємо справу з типовим для «Євробачення» звучанням — етномотиви та скрипки разом із бітом для кальянного репу. А з іншого боку — якийсь суперафірмаційний текст із фразами на кшталт «у тебе все вийде, ти найкращий, ти зможеш, я хочу тобі лише щастя», що якось надто дивно в’яжеться з цим звучанням. Тут теж відчувається надто сильний розрахунок на конкурсні тенденції. Але мені подобається ідея з використанням статичності під цю пісню у виступі (як на нацвідборі) — вона якось робить пісню «дорожчою». Тільки дуже прошу, щоб їм потім вимикали мікрофони під час скрипкового програшу — чути, що вся ця армія жінок у сукнях грає абсолютну нісенітницю.

Прогноз: Молдова дуже часто себе проявляла як «темна конячка» конкурсу, пісню якої не розуміють фанати, але від конкурсного виступу якої згодом теж не можуть відірватись. У випадку цієї конкретної пісні від нього залежатиме буквально все, бо сама по собі ця пісня навіть укупі з виступом на відборі значно програє іншим і їй банально не вистачає місця у фіналі через надто високу конкуренцію.

29. Швеція

Норвезькі близнюки Маркус і Мартінус повернулися на шведський відбір після участі у ньому торік. На жаль, було б набагато краще, якби саме ту пісню приберегли на зараз. Цьогорічна ж звучить як бліда тінь попередньої. Трек не є поганим, але в студійній версії його слухати доволі важко. Виступ виглядає класно, але дещо перевантажено. Загалом, знаючи на що здатні хлопці, доволі прикро. А ще дивніше слухати від підлітків пісню з текстом про якусь жінку-вамп, яка «прожує тебе, а потім виплюне». Мені ще не дуже подобається кінцівка — через неї залишається доволі змазане відчуття від пісні. Хотілося б, щоб цю ідею музично дотиснули, бо станом на зараз це звучить сиро.

Прогноз: можливо, дівчата-підлітки переймуться своїми новими героями та заголосують їх, однак більш імовірною мені здається ситуація, традиційна для Швеції на конкурсі: дуже багато балів від журі та дуже мало від глядачів. Про півфінал ми тут не говоримо — країна автоматично у фіналі, оскільки перемогла торік і приймає конкурс.

28. Вірменія

Після низки дуже європеїзованих заявок, вірменський мовник раптово вирішив піти у фолк. Але цьогорічна пісня — це дуже бендовий фолк, тобто такий, який можна зіграти живими інструментами наживо, без осучаснення. Я ціную основну тему тексту про особисту свободу жінок, однак повторення приспіву з одного слова п’ятсот разів за пісню значно погіршує ситуацію. Як для такого жанру, це — доволі високо особисто для мене. У мене лише питання до чоловіка в складі цього пречудового дуету: а що він так грає на трубі? У частинах, де він дуже сильно старається це зімітувати навіть під час живих виступів, немає партії духових.

Прогноз: це все може бути цілком врятовано гарним та енергійним виступом (у треку є потенціал) і від пісні є шлейф заявки Молдови у 2022 році, але поки що це радше звучить як останнє місце півфіналу шведського відбору. У випадку «Євробачення-2024» це, скоріш за все, теж півфінал.

27. Україна

Готуйте свої зрадометри! Коли цю пісню презентували на відборі, вона мені зовсім не сподобалася з низки причин. По-перше, вона дуже дивна структурно — я не можу розібрати, де в ній куплет, де в ній приспів, а на першій хвилині нам узагалі дають якісь нерозбірливі вокалізи. По-друге, вся ця історія теж відчувалась доволі пластиковою — ті ж повідомлення, висловлені тими ж засобами й методами. У посилу треку губилися навіть його авторки, а кількість промо, яке вклали в цю пісню, не снилась і багатьом зборам. По-третє, виступ на відборі був дещо дивним і не через музичну складову, а через його настрій. Я не розумію, чому такій піднесеній і світлій за настроєм пісні було зроблено такий темний виступ і чому Джеррі Хейл співала цю пісню так, ніби це якась пісня про кінець світу. У цього виступу не було відповідної атмосфери. Мені особисто набагато більше імпонувала її пісня When God Shut the Door з торішнього відбору — вона була оригінальною, сучасною та драматичною. Натомість у цій пісні хочеться легкості та світла, яких чомусь їм не дали. Однак із часом мені почала більше подобатися ця пісня. Можливо через те, що спав непотрібний навколо неї галас. Особливо цікаво подумати, що робиться у головах у людей, які думають, що Україна не переможе на конкурсі через відсутність кліпу. Якось торішня переможниця і ще купа її колег змогли посісти високі місця без кліпу. Виступ Джамали у 2016 на нацвідборі теж мав певні технічні проблеми — і перемогла ж вона якось. Та вище цю пісню я не поставлю, бо є набагато щиріші треки, а у цьому червоною ниткою видно кон’юнктуру лейбла ENKO та ляльку пса Патрона, з якої лунатиме цей «гімн покоління».

Прогноз: 100% фінал. Це має великий потенціал набрати багато балів за глядацьким голосуванням, але журі точно дадуть цій пісні менше. Та ж пісня гурту NAHABA за моїми суб’єктивними відчуттями могла б розташуватися вище. Але в будь-якому випадку бажаю нашим представницям здобути успіх і отримати задоволення від цього процесу, наскільки це можливо. Нагадую: «Євробачення» — це не сенс життя, а перемога на ньому — не головна мета, особливо коли ми чекаємо на найважливішу перемогу.

26. Данія

Завдяки голосам зокрема голови українського офіційного фан-клубу було обрано саме цю пісню. У ній немає нічого надособливого і вона звучала б дуже свіжо й актуально у 2011–2014 роках. Однак зараз вона сприймається лише як фон, хоч і доволі непоганий. Текстова частина для мене є доволі незрозумілою, бо в порівнянні з іншими текстами цього року ця пісня є дуже поверхневою. «Я бачу, як ти сиплешся крізь мої пальці», — так само як виконавиця каже про своє незрозуміло що, я кажу їй про цю пісню.

Прогноз: чомусь виникає відчуття, що за цю пісню дуже гарно б проголосувало журі. Але оскільки їх більше немає у півфіналах, то і сенсу в цьому твердженні теж. Натомість для того, щоб це протягнули до фіналу саме глядачі, виконавицю треба було б прив’язати до пісочного годинника і крутити у виступі. Не подумайте, я не хочу принизити артистку. Просто щось подібне, але з колом, намагалася зробити Фінляндія у 2018 році. Без таких трюків шанси на фінал сипляться як пісок крізь її пальці, про який вона співає.

25. Кіпр

Якщо ви ввімкнете цю пісню, чи могли б ви під час її прослуховування подумати, що за неї йшла судова тяганина? Так, грецька виконавиця Мелісса брала участь у закритому відборі Греції торік із цією ж піснею, написаною, до речі, давнім другом підсанкційного Кіркорова Дмітрісом Контополусом, але попри перемогу за балами, до Ліверпуля поїхала не вона. Через це Мелісса подала судовий позов проти мовника, розгляд якого тривав ще довго після завершення конкурсу 2023 року. Аж раптом ця пісня опинилася… в руках Сілії Капсіс із дещо зміненим текстом. Чи вартий цей трек такої драми? Точно ні. Це — стандартна, але гарно написана жіноча денс-поп-пісня, які Кіпр любить надсилати на конкурс після свого тріумфу у 2018 році. Спочатку вона мене не надто зачепила, однак через те, що цьогоріч усі країни дуже креативні, саме ця шаблонність вирізняє її з-поміж інших, але в цьому випадку в позитивному значенні. Але я точно не назвав би це кращим за пісні, що підуть далі. Тим паче з настільки комічним кліпом, сюжетом якого є любовний трикутник у готелі (?), що завершується танцями.

Прогноз: фанати впевнені у проході цієї пісні до фіналу, але я так не думаю. Вона цілком може загубитися на тлі інших, особливо якщо виконання наживо буде невпевненим або повз ноти. Ризик непроходження є доволі високим.

24. Хорватія

Чи можу я поставити одного з головних фаворитів конкурсу так низько? Звісно, можу! Тим паче, є за що — якщо в студійній версії це звучить як недопрацьована демка, але це хоча б якось цікаво (навіть попри надто часті повторення і дешевий приспів), то от виступ наживо на відборі виглядає як катастрофа в прямому ефірі. Від вибору костюмів до графічного оформлення, від власне концепції постановки до живого виконання — в цьому перфомансі було жахливим усе. Кожен живий виступ із цією піснею звучить як якесь п’яне караоке. І насправді проблема тут не у самому виконавці, а у тому як саме написана пісня — в студійній версії дуже легко замаскували не крик, який потрібен такому протяжному приспіву, а напівтихі співи, то в живому виступі це вже замаскувати не вдається. Тут треба саме крик. Я вже мовчу, що є стійке відчуття того, що це — спроба повторити успіх торішнього представника Фінляндії (тут таких випадків буде багато). Але мені подобається текст і те, як він розповідає доволі актуальну тему міграції молоді.

Прогноз: я не вірю в те, щоб це перемогло, щонайменше через те, що журі може дати цьому надто мало балів. Скоріш за все, дівчатка заплющать очі на всі недоліки цього артпроєкту та протягнуть це у фінал, навіть якщо виконавець просто буде мовчати на сцені. Як співав цей хорватський класик, «няв, котику, будь ласка, нявкни мені у відповідь» — так і станеться з глядацьким голосуванням. Але може трапитись і диво.

23. Нідерланди

Цю пісню можна або сильно ненавидіти, або сильно любити. Помітив, що людям зі Східної Європи вона подобається набагато менше, ніж із Західної. Я ціную те, що це — ризик. Фактично ця пісня є першою на конкурсі, що презентує жанр хардбасу. Вона точно засідає в голові та звучить доволі актуально. Цікавим також є текст про «Європу без кордонів». Сам Юст є виконавцем-провокатором, творчість якого повинна змусити людей говорити, що і відбулося в ситуації з дуетом із російським виконавцем про «любов до російських жінок» уже під час повномасштабного вторгнення. Граючи на одному полі з Фінляндією, цей трек точно виграє, і добре, що вони — у різних півфіналах. Утім, мені щось все одно в цій пісні не подобається і я не можу зрозуміти, що. Крім того, її дуже легко зіпсувати виступом наживо.

Прогноз: мені буквально погано від того, як цю пісню завірусили в Західній Європі та як люди звідти намагаються запхати її мені. Глядацьке голосування буде дуже успішним для цієї заявки (тобто фінал буде). Щодо голосування журі — багато вони цьому не дадуть, але точно більше, ніж Фінляндії чи Хорватії. Але у випадку цієї пісні не треба теж виключати, що її можуть не зрозуміти або зіпсувати виступом.

22. Австрія

Дискотека 90-х продовжується, і до Фінляндії та Нідерландів доєднується австрійська виконавиця Калін. З усіх цих трьох пісень австрійська, ймовірно, є найбільш радійною та комерційною. Чого ми ще могли б очікувати від купи шведських авторів, які стоять за нею? Демоверсія, яку злили до мережі за півтора місяця до релізу повної версії, сподобалася мені більше. В остаточній же пісня звучить надто перевантажено. Музичне відео теж викликає питання — чому воно таке неактивне для настільки танцювальної пісні? Артистка каже, що це концепт, мовляв, усе найцікавіше — в живому виступі. Але попри все, це — приємний денс-поп із ненав’язливим, але хоча б зв’язним для контексту текстом.

Прогноз: важко уявити цю пісню за межами фіналу, хоч це цілком і можливо за умови надто поганого живого виконання. Але у самому фіналі ця пісня зірок не хапатиме.

21. Чехія

Уродженка Росії (в дитинстві переїхала з родиною до Чехії) Айко презентує доволі фестивальний поп-рок трек, живий виступ із яким на відборі викликає багато питань. Однак видно, що виконавиця готувалася та тренувалася. Навіть пісню трохи переробила під конкурс! До неї додали речитативний бридж, де розігрується сварка між дівчиною та хлопцем, а також… собачий гавкіт наприкінці. У цьому всьому точно щось є, але навіть після змін пісня звучить недопрацьованою. Однак я ціную ризик і спробу представити аудиторії щось за межами однакових пластикових балад і танцульок.

Прогноз: від цієї заявки, на жаль, іде шлейф непроходження до фіналу й інший результат справді буде дивом. Все ж це надто фестивально для «Євробачення» і цього року це не допомагає, а радше заважає.

20. Ісландія

Попри доволі драматичний відбір, пісня, яка на ньому перемогла, є не такою поганою. За своїм стилем вона нагадує торішню заявку Бельгії, в яку до конкурсу теж ніхто особливо не вірив. Втім, фанати, схоже, іронічно та неіронічно обожнюють представницю Ісландії, роблячи з неї гарну материнську фігуру. Сама по собі пісня нагадує або фон для заставки токшоу умовної Надії Матвєєвої, або фон для того, як журі сказало три «так» учаснику «МастерШефа» — і у цьому випадку це навпаки чомусь допомагає пісні, а не заважає їй. Хера вже є професійною виконавицею, тому її енергія доповнює цю пісню.

Прогноз: це може здивувати результатом і навіть зайняти позицію вище п’ятнадцятого місця у фіналі, але цьогоріч це буде зробити в рази важче. Прохід до фіналу вже буде великою перемогою для Ісландії цьогоріч.

19. Бельгія

Ще один фан-фаворит із незрозумілих для мене причин, оскільки таку пісню важко уявити форматною для конкурсу. Вона розкривається доволі повільно і це — добре. Втім, приспіви у першій половині звучать дещо сиро, а остання частина з повторенням однієї й тієї ж фрази половину пісні мене просто дратує. Наживо це звучить ще гірше, й це було очевидно з моменту релізу заявки, тому не розумію криків про те, що «а в запису було так гарно». Я навіть не можу уявити постановку, яка б якось врятувала це, бо сама по собі пісня написана в такий спосіб. Але це все одно звучить стильно та ризиковано, хоч автор П’єр Думолін трошки підвів цього разу.

Прогноз: фанати впевнені у фіналі та навіть першій п’ятірці фіналу для цієї пісні, але я вважаю, що це цілком може не пройти до фіналу через те, що ця пісня в другій половині різко набридає і виконати її наживо так, щоб це не звучало неістерично, неможливо. Однак у цього все ж є потенціал.

18. Мальта

Цю пісню змінювали три рази й навіть після всіх цих метаморфоз вона звучить незавершеною. Їй постійно чогось не вистачає та хочеться від цієї пісні чогось більшого, бо в неї є потенціал. Багато хто може казати, що це — пародія на представницю Іспанії 2022 року, але навіть якщо це так, то це — вдала пародія. Навіть через ту ж кінцівку, наприклад. Більше сказати мені про це нема чого — це і не надто добре, але і точно краще за низку інших заявок.

Прогноз: цій пісні буде дуже важко пройти до фіналу, але я щиро сподіваюся на те, що це їй удасться.

17. Польща

Обрання цієї заявки закритим відбором викликало багато хейту проти виконавиці серед поляків. Мовляв, і маріонеткою лейблу вона є, і обрали її через те, що є донькою багатія. Все це тому, що фан-фавориткою цього закритого відбору була пісня WITCH-ER Tarohoro. Але мушу розчарувати — та пісня далеко б не зайшла і виглядала радше комічно, аніж претензійно. Натомість пісня, яку в підсумку обрали, є ледь не найсучаснішою заявкою Польщі за останні роки на конкурсі. Це нарешті стильна заявка в міжнародному контексті, яка презентує Польщу у дещо новий спосіб. Вона не є надто амбітною та не вигадує велосипед (на відміну від низки інших пісень цього року), але є приємною електро-поп-піснею, яка має великий потенціал добре розкритися наживо.

Прогноз: є шанси на непроходження до фіналу, але доволі малі, враховуючи, що Польща завжди набирає достатньо балів за глядацьким голосуванням. Втім у фіналі ця пісня навряд буде високо.

16. Швейцарія

Ще один із головних фаворитів цьогорічного конкурсу. Саме наступні шістнадцять пісень було розставляти найважче, оскільки всі вони мені дуже подобаються. Такого не було давно, однак це — конкурс, а отже переможець буде один. Мені імпонує вся концепція цієї заявки — драм-ен-бейс, опера і реп тут добре змішалися з попом. Однак все ж чутно, що деякі частини було вставлено сюди лише заради майбутнього виступу. Крім того, не покидає певне відчуття штучності, ніби це писали в лабораторії спеціально під конкурс. В принципі так і було, оскільки цю пісню написали на спеціальному щорічному «пісенному таборі». Втім, видно спробу створити реально концептуальну пісню, тісно пов’язану з особистою історією виконавців (сам Немо є небінарною особою). До того ж це доволі добре виконано наживо!

Прогноз: це має великі шанси на перемогу, оскільки тут є за що зачепитися і журі, і глядачам. Єдине, що ці шанси можуть розчавити поганим виступом у плані концепції, але нижче верхньої десятки у фіналі це точно не буде.

15. Сербія

Сербія вже вкотре надсилає сучасну та конкурентоздатну пісню, відходячи від стереотипів про свою музичну культуру. Так, тут ми знову маємо справу з балканською баладою, але вона звучить актуально та свіжо. Мені подобається структура пісні, те, як вона повільно розкривається. На відміну від балади того ж Ізраїлю, тут справді видно щирість і якесь повідомлення, а весь пакет виглядає органічно. У сербській пісні фіалка виступає символом відновлення, надії та пам’яті за жертвами Першої світової війни, що в сучасному контексті виглядає доволі цікаво. Але у тексті на цю пісню цей посил не стріляє тобі в лоб і є цілісним. Це цілком зворушує вкупі з живим виконанням.

Прогноз: якби ця пісня поїхала у будь-який інший рік, вона б мала дуже високі шанси на верхню десятку фіналу. Однак цьогоріч надто багато пісень виділяються більше на її фоні. Я сумніваюся навіть щодо фіналу, але радше вірю в нього. Може бути несподіванка у вигляді п’ятнадцятого місця у фіналі, бо є люди, які вірять у те, що це набере дуже багато балів від глядачів попри всі обставини.

14. Франція

Ця країна є ледь не найамбітнішою на «Євробаченні» за останні роки. Кожна її заявка ніби створена з потенціалом на перемогу, але цей потенціал дуже часто не розкривається чи то через невдалий виступ, чи то інші невдалі обставини. У 2021 році Барбара Праві посіла феноменально високе для країни друге місце у фіналі з дуже мінімалістичною, але максимально французькою піснею. Схоже, цьогоріч мовник повторює цю ж формулу, однак у реалізації найпопулярнішого на цей момент співака країни Слімана. Je suis desole, але в студійній версії це звучить дуже прісно і ніяк. Це саме та пісня, яка найкраще розкривається наживо, і мовник це чудово розуміє. Тому і запихує в нас купу відео з живим виконанням цієї пісні. Я дуже сподіваюся, що цьому не зроблять суперпафосну постановку, яка може вбити всі шанси. Мені в цілому подобається пісня, просто цьогоріч є пісні, які працюють однаково добре для мене і наживо, і у запису.

Прогноз: я більш ніж упевнений, що це має набрати багато за голосуванням журі, ледь не до першого місця за його результатами. Але я не вірю в те, щоб це вразило глядачів на такому ж рівні. Це цілком може бути у верхній десятці фіналу за умови, якщо це не надто сильно потоплять глядачі.

13. Італія

Як одна людина може написати такі різні пісні для Люксембургу та Італії? Хоча в них є певна подібність, а саме — латинські мотиви. Італійська пісня точно втілює цю концепцію краще. Тут і цікавий текст авторства однієї з головних реперок країни, і свіжа музична робота Дардаста у мелодії та продакшні. Звучить хітово та стильно, хоч і не представляє чогось наднового. Взагалі італійці завжди добре представлені на конкурсі — цьогоріч Сан-Ремо був напрочуд сильним і статус автоматичного фіналіста, на який нарікає багато хто, чомусь ніяк їй не заважає. Просто інші пісні, які опинилися вище в рейтингу, є або більш ризикованими, або ближчими до мене.

Прогноз: це має дуже великі шанси навіть на перемогу, але у мене є стійке відчуття, що у підсумку це буде трошки нижче, ніж усі очікують. Чи то через хаотичний виступ, чи то через інші обставини. Думаю, у верхній десятці це повинно бути.

12. Німеччина

Якщо ти — худенька дівчина і виконуєш штамповану радійну пісню, то в очах фанатів «Євробачення» ти — королева. А якщо ти повненький хлопець із теж штампованою радійною піснею, ще й від Німеччини, від якої мало хто чого очікує, то що б ти не робив — ти робиш усе це погано. Жахливо недооцінена фанатами пісня чи то через лукизм, чи то через утому від німецького підходу до конкурсу. Так, на перший погляд, у ній немає нічого особливого, але вона чіпляє. Мені дуже імпонує текст і я вірю виконавцю, який його виконує. У пісні також доволі цікава та нестандартна структура. Крім того, я є людиною, якій можуть подобатися пісні через певні незначні деталі, як от певні мелодійні чи гармонійні ходи, і це — якраз той таки випадок. Чутно, що це продумана робота, і мені хотілося б, щоб фанати припинили застосовувати подвійні стандарти при погляді на заявки та врешті дотримувалися того, що вони самі проповідують за межами фандому — толерантність до всіх. Не кожен повинен кричати три хвилини й не кожен повинен вражати. Так, є пісні яскравіші та цікавіші, але цей конкретний приклад не заслужив тієї критики, яку він отримав (окрім ідеї постановки наживо на відборі, якої просто не було).

Прогноз: на жаль, цю пісню передчасно списали з рахунків і навряд вона буде надто високо. Однак дуже б хотілося, щоб це сталося всупереч усім очікуванням. Для цього потрібна цікава й актуальна ідея постановки.

11. Латвія

Дуже прикро, що фанати залишають осторонь гарні та якісні балади, думаючи, що якщо на конкурсі будуть лише швидкі пісні, то всім буде від цього краще. Це далеко не так. Пісня Латвії також заслуговує на додаткову увагу. Це доволі якісна пісня у стилі Rag’n’Bone Man із цікавою візуальною концепцією та актуальним повідомленням. Донс дуже добре її виконує і мені дуже хочеться, щоб потенціал цієї пісні повністю розкрили саме у конкурсному виступі у Мальме, бо на виступах у відборі чогось завжди не вистачало. Так, іноді треба посумувати та прорефлексувати реальність. Латвія йде своїм шляхом і хоч і не проходила до фіналу аж із 2016-го, але все одно викликає величезну повагу за бажання бути собою.

Прогноз: перспективи фіналу є дуже малоймовірними, хоч я і вірю в таку можливість. Якщо це потрапить до фіналу, це точно набере багато балів за голосуванням журі, але не буде високо в загальному рейтингу.

10. Велика Британія

На конкурс завітала зірка глобального масштабу, а саме Оллі Александер з гурту Years & Years, який прогримів у десятих роках із хітом King. Багато хто очікував, що він буде дивувати та вражати, але насправді це — якісна поп-пісня із ретро-шлейфом. Як би дивно це не звучало, але я відчуваю у ній британський дух, особливо коли я чую дзвони в приспіві. Я одразу себе бачу у Лондоні. Дуже приємна та стильна пісня, яка має значний потенціал розкритись саме наживо. Вона створює атмосферу та навіює приємні спогади, що є не менш важливою перевагою у рамках конкурсу. Навіть за нещодавніми виступами наживо ми бачимо, що працює професіонал.

Прогноз: я схрещую свої пальці та щиро сподіваюся, що цьому не зроблять якусь дуже ідіотську постановку, яка вб’є всі шанси цієї пісні. Можливо, це і не потрапить у верхню десятку, але точно буде у п’ятнадцятці кращих. Можливо, за це не будуть геть усі голосувати, але слухати це точно будуть.

9. Словенія

Виконавиця Рейвен тричі намагалася представити країну на «Євробаченні» і завжди залишалася за крок від поїздки. Втім, цьогоріч її обрали закритим відбором і, на мою думку, ця спроба точно є найкращою з усіх тих, які вона мала. Містична та загадкова пісня, яка повільно розкривається й органічно розповідає історію першої словенки, яку у Середньовіччі засудили за відьмацтво. Дуже амбітна заявка співавторства соліста гурту Joker Out Бояна Цветчанина, який представляв Словенію торік. Крім того, ця пісня дає виконавиці можливість повністю розкрити свій вокальний потенціал і використати свій досвід співу в словенській опері. Знову ж, це — доволі нестандартна пісня, яка створює навколо себе відповідну атмосферу. З першого звуку вона тримає слухача в напрузі та дивує його з кожною новою частиною. Єдине, що мене в цій пісні турбує — це доволі випадкові звуки під час перших двох приспівів.

Прогноз: попри всю амбіційність, ця пісня може і не стрибнути вище п’ятнадцятого місця у фіналі, хоча б хотілося, щоб було навпаки. Все-таки трек може бути дещо важкуватим для сприйняття аудиторією поза конкурсу.

8. Австралія

Гурт Electric Fields, який представляє країну цьогоріч, був фан-фаворитом австралійського відкритого відбору у 2019 році, й фанати довго хотіли, щоб він усе ж доїхав до конкурсу. Однак коли це врешті сталося, то реакція була менш бурхливою. Мовляв, пісня надто нудна та непорівнянна з тією з 2019 року. Особливістю колективу є те, що вони вміло вплітають в інструментальну поп-музику елементи культури корінних племен Австралії — й у цій пісні це теж відчутно. Так, це не надто разюча пісня і, можливо, відеокліп на неї є доволі дивним, однак це — дуже стильний і потужний трек із цікавим текстом і великим потенціалом для розкриття наживо. Серед інших його вирізняє також і створення певного вайбу навколо себе, а саме — відчуття легкості та свободи. Знову ж, тут усе звучить органічно та не підлаштовано саме під конкурс.

Прогноз: знаючи, як добре цей бенд викладається наживо, цілком вірю у прохід до фіналу, хоч це буде і дуже важко. Втім у фіналі, скоріш за все, це не буде високо. Хіба що вже традиційно для Австралії у голосуванні журі.

7. Литва

Як би мене не дістала ця пісня в рекламі Суспільного під час їхньої трансляції «Оскара» цьогоріч, це все одно одна з найкращих заявок цього року. Це сучасно, стильно, органічно, креативно та хітово. У цій пісні литовська мова заграла по-новому. Взагалі тішить підхід Литви до конкурсу впродовж останніх років. Видно, що країна нарешті знайшла себе та не боїться бути собою. Особливої уваги заслуговує візуальна складова виступу на нацвідборі — у цьому номері обличчя виконавця на фоні не викликає відчуття сорому, а органічно вписується у загальну концепцію заявки. Наживо виконано теж чудово. Більше нема чого додати.

Прогноз: Це 100% буде у фіналі й навіть має шанси побити найкращий на цей момент результат країни (шосте місце), оскільки для цього є всі необхідні елементи. Якщо журі не завалить цю заявку, це навіть має шанси поборотися за перемогу.

6. Іспанія

Мені подобається те, що Іспанія нарешті припинила фіксуватися на результаті та надсилає те, що подобається насамперед їй. Цьогоріч це синтипоп-ретро-пісня, де сенс слова «повія» набуває позитивного значення. Ця пісня заслуговує на увагу, оскільки вона ламає величезну кількість шаблонів водночас — виконавці висловлюють свій протест проти ейджизму, лукизму, мізогінії та гомофобії одним махом. Пісня вже стала хітом у Латинській Америці та подобається фанатам конкурсу. Так, можливо, виконання наживо не є ідеальним, але цій пісні не потрібна вокальна акробатика. Можливо, комусь ідея виступу здасться надто приголомшливою, але у цьому теж є свій сенс. Дуже прикро, що у 2024 році є люди, які досі думають про чоловіка, в якого багато сексуальних партнерів як про гарну та успішну особистість, натомість про жінку з такою ж ситуацією як про повію. На мою думку, саме цей посил нам хочуть показати тут костюмами танцівники. Це — дуже смілива заявка і мені це дуже імпонує. А ще вона дуже стильна в музичному контексті.

Прогноз: на жаль, на фоні інших заявок це може залишитися дещо не зрозумілим, особливо враховуючи ситуацією з торішньою заявкою Іспанії, яка за всіма критеріями повинна була перемогти на голосуванні журі, але посіла лише дев’яту позицію в ньому й отримала найменше балів від глядачів. Думаю, це затримається десь усередині турнірної таблиці, але я буду радий, якщо це стрибне вище очікувань.

5. Естонія

Це ще одна заявка, яка здивувала. Симбіоз фолк-дуету та головного реп-гурту Естонії вилився у цю доволі цікаву пісню. Мені дуже сильно подобається її багатошаровість на фоні інших веселих пісень у цьогорічному лайнапі. По-перше, як ви вже могли зрозуміти, в музичному плані це осучаснення фолк-культури через призму хіп-хопу, що не може не тішити та певними рішеннями нагадує всіма нами улюблений «Шум». По-друге, текст насправді розповідає історію про класову нерівність. Хоч її назва і перекладається як «Ми (справді) нічого не знаємо про (ці) наркотики», у ній ідеться про те, що поліція подумала не на тих людей, оскільки одягнені вони по-бідному не тому, що вживають наркотики, а тому, що знайшли свій одяг на сміттєзвалищі. У зеленій пачці нібито насправді чипси, а наркотики вони навіть не можуть собі дозволити, оскільки це «розвага для багатіїв». Через призму сатири виконавці доносять доволі актуальне та нестандартне у рамках конкурсу повідомлення. Ну і по-третє, як можна не визнати того, що танець, вигаданий для цієї пісні, не є вірусним? А він, до речі, теж є частиною локальної фолк-культури. Я щиро захоплююся цією заявкою у комплексі.

Прогноз: я пам’ятаю, як багато хто не вірив в успіх «Шуму» під час релізу пісні, хоча цей потенціал було видно одразу. Такі ж відчуття у мене виникають і тут. Так, це ризиковано і багато чого може піти не так. Однак чомусь мені здається, що результат Естонії цьогоріч багато кого здивує (бо фанати чомусь не надто добре реагують на цю заявку останнім часом), особливо в глядацькому голосуванні. Звісно, ми говоримо про фінал і верхню половину фінальної таблиці.

4. Португалія

Ця країна завжди йде своїм шляхом і цьогорічна заявка не є винятком. Дуже глибока та драматична балада з емоційною та винятковою кульмінацією. Вона водночас звучить сучасно й органічно, що набагато важче зробити в рамках балади. Єдине, що мене бентежить — це концепція виступу наживо у відборі. Мені здається, що це — та пісня, де якраз необхідно залишити виконавицю на самоті та зробити відповідні акценти на її вокалі та роботі світла. І знову ж — тут є своя атмосфера та свій настрій.

Прогноз: я дуже хвилююся за проходження до фіналу, оскільки у півфіналах тепер не голосує журі. Однак я сподіваюся, що глядачі переймуться цією заявкою та хоча б із десятого місця у півфіналі виведуть її до фіналу. А там її уже точно підтримає журі.

3. Норвегія

Це, мабуть, моя найменш улюблена країна на конкурсі за останні роки. Вона надсилала настільки грубий несмак, що це викликало огиду та неприязнь. І найгірше, що це приносило той результат, розрахунок на який було зроблено. Однак цьогоріч норвежці здивували й обрали дуже атмосферну середньовічну баладу з шаленим потенціалом. Цю пісню неможливо зрівняти ні з чим, що є ані цьогоріч, ані в минулі роки. Якщо на початку ця пісня видається незрозумілою, то хоча б тримає тебе біля себе, а розривна кульмінація довершує всю композицію. Найцікавіше, що найкраще ця пісня розкривається саме наживо. Це — вдала, щира й органічна інтерпретація фолк-культури з дуже важливим для країни контекстом. Насправді Норвегії теж треба захищати її традиційну культуру від впливу сусідів, і тішить, що цього разу це зроблено в сучасний спосіб.

Прогноз: Це набере дуже багато балів за глядацьким голосуванням, але навряд чи це так добре підтримає журі. Я впевнений у фіналі та першій десятці фіналу.

2. Ірландія

Ця країна за статистикою є однією з найуспішніших на конкурсі, однак востаннє вона проходила до фіналу у 2018 році. Відтоді Ірландія рідко вдавалася до ризику, надсилаючи стандартні поп-пісеньки, які з різних причин не спрацьовували. Цьогоріч у відборі перемогла справді ризикова та навіть відьмацька пісня. По-перше, вона структурно вирізняється серед інших. Тут дуже вдало реалізована гра контрасту. Це — театральна та виразна заявка, яка розповідає цілісну історію. Вона вдало поєднується з антуражем представниць (Bambie Thug ідентифікує себе як небінарна особа). Я дуже сподіваюся, що постановка у Мальме лише посилить цей ефект.

Прогноз: можливо, це відлякає деяких людей, але я вірю в те, що це не лише пройде до фіналу, але й викличе фурор у глядацькому голосуванні. Є ризик непроходження до фіналу, втім він був би набагато більшим, якби у ньому голосувало журі. У підсумку пісня, мабуть, залишиться десь на межі верхньої десятки та середини фінальної таблиці.

1. Греція

Я стежу за творчістю Маріни Сатті ще до її участі у «Євробаченні» і це — артистка, якій не потрібна зовнішня валідація для того, щоб робити ту музику, яку вона хоче. Ця пісня без зайвих слів є найсучаснішою та найбільш унікальною на цьогорічному конкурсі та викликає лише захват. У неї є потенціал стати величезним хітом по всій Європі. Відеокліп на пісню, який обурив греків, показує стереотипну туристичну Грецію, але насправді несе в собі тезу, що Греція насправді — це щось більше за сувлакі, грецький салат, фету та сиртакі. Це — в першу чергу сучасна культура країни, яка відбувається на вулицях. Переможні пісні завжди викликали багато контроверсії — і ця заявка підпадає під цей критерій, що і робить її однією з найкращих.

Прогноз: це має потенціал на перемогу, який чомусь досі не хочуть бачити. Звісно, журі навряд чи добре підтримає цю пісню, але це може бути вище, ніж очікують.

Фото: Getty Images