В українських новинах можна було прочитати, що польський головний мовник Telewizja Polska (TVP) переживає метаморфози. Дійшло ледь не до захоплення будівель телекомпанії та її «радіосестри» й низки законодавчих змін. У цьому матеріалі ми детально роз’яснюємо, як TVP дійшла до такого стану, що зробило її «суспільним» мовником у лапках і що відбувається з нею зараз. А також які уроки ця ситуація дає українським медіа.

Коли в Польщі в результаті парламентських виборів у жовтні 2023 року змінилася конфігурація більшості й уряд, робота «суспільного» мовника країни стала одним із головних питань. Зокрема, кореспондентів мовника вже не запрошували на офіційні пресконференції новообраного прем’єра Дональда Туска, а також не долучали до складу офіційної польської делегації під час його візиту до Брюсселя у грудні 2023 року. Через це TVP мусила відправляти своїх кореспондентів на подію власним коштом.

Після цього, 19 грудня того ж року, Сейм Польщі ухвалив постанову «Щодо повернення правового статусу, а також об’єктивності та якості суспільних медіа». Того ж дня новообраний міністр культури Польщі Бартоломій Шенкевич призначив нові наглядові ради для Telewizja Polska, Polskie Radio та інформагенції Polska Agencja Prasowa. Ці ради призначили нових керівників і, зокрема, звільнили з посади попереднього керівника TVP Матеуша Матишковича.

TVP та «суспільні» медіа в Польщі до 2023 року

Після зміни суспільного ладу в Польщі у 80‒90-х роках ХХ століття постала й потреба реформувати медіа, які до цього контролював комуністичний уряд. Завдяки законодавчим змінам у Польщі з 1987 року почали з’являтися приватні телеканали. Відповідно, Telewizja Polska втратила монополію на телевізійне мовлення у країні. 1 січня 1993 року TVP та Polskie Radio стали членами Європейської мовної спілки, яка позиціює себе як «об’єднання суспільних мовників Європи». Однак повноцінно суспільними ці польські медіаресурси важко було назвати.

Фактично суспільними на папері їх робила система фінансування, яка поєднувала кошти від оплачуваних людьми абонементів, продажу реклами та державного бюджету. Якщо йдеться про якість журналістики в TVP, то інформаційні програми мовника після 1989 року зазнавали критики за надмірну залежність контенту від чинної на момент мовлення влади та необ’єктивність. Попри це, мережа телеканалів на додачу до двох основних усередині TVP поступово розросталася. Структура мовника в різні часи до 2015 року містила такі тематичні канали як TVP Kultura, спортивний TVP Sport, історичний TVP Historia, інформаційний TVP Info, TVP Seriale, розважальний TVP Rozrywka, дитячий TVP ABC, TVP HD та TVP Parlament.

Структура мережі телеканалів TVP. Джерело TVP.pl

30 грудня 2015 року, через кілька тижнів після перемоги політичної партії «Право та справедливість» («ПіС») на тодішніх парламентських виборах, Сейм ухвалив нову редакцію «Постанови про радіофонію та телебачення», згідно з якою компетенції Національної ради радіофонії та телебачення (KRRiT) з призначення та відкликання правління та наглядових рад мовника перейшли держказначейству Польщі. Це посилювало вплив держави на роботу TVP, оскільки до цього міністерство культури та держказначейство мали право лише висувати по одному кандидату до наглядових рад. Крім того, ця постанова фактично зробила членство в наглядовій раді безстроковим і припинила членство осіб, обраних до неї ще до ухвалення документа. Тоді представник «ПіС» Ришард Терлецький назвав причиною «надто непорядну роботу» цих медіа в контексті тодішніх суперечок щодо складу Конституційного суду Польщі. Журналісти TVP критикували «ПіС» у рамках цієї кризи, й у такий спосіб нова на той момент влада хотіла це припинити.

31 грудня цю постанову ухвалив Сенат Польщі. Того ж дня на знак протесту у відставку подали директори TVP1, TVP2, TVP Kultura, «Телевізійної інформаційної агенції» та директор зі справ працівників. 7 січня 2016 року президент Польщі Анджей Дуда підписав нову редакцію постанови, яка почала діяти вже наступного дня. Внаслідок цього Януш Дащинський припинив бути президентом TVP, а на його місце було призначено політика «ПіС» Яцека Курського.

Ця постанова діяла лише до 30 червня того ж року, оскільки замість неї тодішній уряд готував три окремих постанови, що реформували правову й організаційну структуру та спосіб фінансування мовника. Роботу над постановами було продовжено до 1 липня, і на момент цієї трансформації 22 червня 2016-го було прийнято «тимчасову медійну постанову», яка створила раду національних медіа, що переймала функції держказначейства з управління державними мовниками. До складу ради ввійшли три особи, обрані Сеймом, та дві особи, номіновані двома найбільшими опозиційними клубами, схвалені президентом. На практиці це означало, що рада фактично була контрольована «ПіС». Окрім того, в березні 2020 року президент Дуда підписав указ надрукувати цінні папери на два мільярди злотих і переказати їх на рахунки державних медіа. Після цього в ефірі TVP було багато матеріалів на підтримку президента, особливо під час передвиборчої кампанії президентських виборів 2020 року.

Паралельно з правовими змінами у 2016 році почалися кадрові зміни всередині TVP. Багатьох журналістів замінили медійниками, які до цього працювали здебільшого в медіа, пов’язаних із правими та консервативними політичними колами, як-от Telewizja Republika. Так само добирали й людей, яких запрошували коментувати поточні події в ефірах мовника. Неодноразово глядачів не інформували про те, що певний запрошений експерт був безпосередньо пов’язаний із владною на той час партією. TVP втратила низку визнаних журналістів, зокрема Беату Тадлу, Ганну Ліс, Томаша Секельського, а кулінарного критика та медійника Роберта Макловича звільнили з мовника після того, як він розкритикував компанію за некоректну зміну його відповідей задля маркетингу TVP. Подібні тенденції спостерігалися і в культурному мовленні TVP — низка виконавців і культурних діячів відмовлялася від співпраці з мовником з огляду на його необ’єктивність.

Відтоді Telewizja Polska перебувала під шквалом критики за безпосередню дискредитацію критиків влади та порушення основ журналістської етики. Інформаційні програми каналу TVP Info та головну новинну програму Wiadomości почали називати «пропагандою ПіС» та дезінформацією, подібною до тієї, яку поширювали за комуністичних часів. Особливу критику викликали заголовки, що відображались у передачі Wiadomości — рада польської мови у своїй доповіді за 2019 рік повідомила, що «більшість заголовків у цій програмі виконує не інформаційну, а персвазійну (вплив на аудиторію), магічну (створення альтернативної реальності) й експресивну (висловлення емоцій і суб’єктивних оцінок) функції», а «світ у цій програмі представлений у радикально односторонній спосіб», де «мова використовується як інструмент політичної боротьби в руках однієї політичної сили». Зросла кількість скарг на матеріали мовника до KRRiT, особливо щодо маніпуляцій, мови ненависті та необ’єктивності щодо мусульман. Ситуація загострилася під час протестів проти суворішого законодавства щодо абортів у 2020 році — в інформаційних матеріалах мовника протестувальників називали іноземними найманцями та «лівими фашистами».

Приклад таких заголовків із новинної програми про протести 2020 року на TVP: «Лівацькі бешкетники хочуть розбурхати хаос». Джерело: gazeta.pl

Висвітлення мовником замаху на мера Гданська Павла Адамовича у 2019 році взагалі підживлювало мову ненависті, оскільки Адамович був представником тодішньої опозиції. На її думку, замах міг стати результатом низки інформаційних матеріалів на TVP, спрямованих на особисту дискредитацію Адамовича. 13 січня вже 2024 року нове керівництво програми публічно перепросило за ці матеріали.

Ще одним випадком порушення журналістської етики з боку TVP стала ситуація 2023 року, коли регіональний канал TVP у Щецині та TVP Info оприлюднили особисту інформацію Миколая Філікса — підлітка, який став жертвою педофілії, сина депутатки «Громадянської платформи» Магдалени Філікс. Хлопець вчинив самогубство, яке в інформаційних матеріалах мовника висвітлили із заголовками на кшталт «Миколай Філікс помер через дії опозиції».

Приклад зі згаданим у тексті заголовком стосовно смерті Миколая Філікса. Джерело: Wprost

Усе це супроводжувалося регулярними протестами групи TVP Łże («TVP бреше») біля офісів мовника.

Трансформація TVP за нового уряду: що зараз

Після законодавчих змін у 2023 році 20 грудня того ж року своє мовлення тимчасово припинили TVP Info, регіональна мережа каналів TVP3 та канал польського іномовлення TVP World. Крім цього, припинив свою роботу інформаційний портал tvp.info. Того ж дня не вийшла в ефір головна інформаційна програма країни, а замість неї виступив журналіст Марек Чиж із заявою про майбутні зміни на мовнику. На радіо відбувалися схожі речі.

«ПіС» розкритикував ці рішення, скликаючи протести проти дій уряду та називаючи їх «порушенням права, основ демократії та свободи слова». Тоді ж редактор BBC Адам Істон повідомив, що за правління «ПіС» «Польща впала з 18-го на 57-ме місце у Світовому індексі свободи преси. Як пан Качинський (Ярослав Качинський, голова партії “ПіС”. — “ДМ”) може стверджувати, що [ці] протести захищають демократію та плюралізм медіа?»

Під час вимкнення каналів того дня дійшло до штовханини у штаб-квартирі мовника, через що туди прибула поліція. Зокрема противники змін називали їх «силовим захопленням» мовника, повтором «ситуації у Білорусі» та поверненням «воєнного стану» 1981 року. Ввечері того ж дня перед офісами TVP у Варшаві та інших містах пройшли протести на підтримку старої структури мовника. KRRiT видала заяву, де назвала дії міністра культури «разючим порушенням права», а рада національних медіа та її прибічники подали позови до суду. Президент Дуда заявив, що «політична ціль не може узаконювати порушення основ конституції та права». Тодішній президент TVP Матеуш Матишкович відмовився підписувати протокол передачі справ спілки Telewizja Polska S.A.

24 грудня 2023 року стара наглядова рада, відкликана 19 грудня вищими зборами акціонерів спілки мовника, призначила Мачея Лопинського на посаду т.в.о. президента TVP. Того ж дня міністр культури та нове правління мовника визнали це рішення «юридично неефективним», а вже 26 грудня рада національних медіа призначила на посаду Міхала Адамчика.

Згодом президент Польщі наклав вето на фінансування мовника з огляду на зміни в ньому. 27 грудня через це міністр культури оголосив про ліквідацію акціонерних спілок Telewizja Polska S.A., Polskie Radio S.A. та Polska Agencja Prasowa S.A. Паралельно з початком процесу ліквідації розпочався розгляд судових позовів щодо законності дій міністра. 8 січня вже 2024 року Національний судовий реєстр відмовився змінювати інформацію щодо власників спілки TVP на запит міністра Шенкевича, а у п’ятницю — щодо спілки «Польського радіо». Голова ради національних медіа Кшиштоф Чабанський сказав, що ці рішення фактично легітимізують старе правління мовника як єдино правильне в юридичному полі. Однак Роберт Квятковський, політик «Демократичної лівиці» та один із членів ради, відповів, що поки суди не визначать остаточного статусу ліквідації та компетенції ліквідаторів спілок, доти реальна влада над мовником перебуває в руках теперішнього уряду, хоч і попередні рішення судів ускладнюють ситуацію.

Попри юридичну тяганину, мовник працює далі з новою редакційною політикою. Після звільнення низки близьких до «ПіС» журналістів, нова команда шукає людей. До ефіру в рамках TVP повернулися шановані медійники та культурні діячі, а інформаційну програму Wiadomości («Новини») замінили на нову під назвою «19:30», де інформацію презентують у більш об’єктивний спосіб. До низки програм знову почали запрошувати фахівців, які представляють різні політичні погляди.

Польське суспільство відреагувало на ці процеси по-різному. Трансформація мовника стала яскравим прикладом того, в якому глибокому розколі воно перебуває. Вуличні опитування показують, що навіть попри те, що більшості імпонують зміни на головних медіа країни, все ще є немало людей, які вважають, що за «ПіС» було краще. Однак не меншою є частка, яка не розуміє всіх процесів, що відбуваються із TVP, і сумніваються не в меті рішень нової влади, а радше їхній законності. Зокрема публіцист Патрик Словік зазначає, що політика «ПіС» щодо державних медіа негативно вплинула на їхню роботу, а дії нового уряду є ефективними, однак все ж таки вони не є юридично обґрунтованими. Наступним кроком для влади є завершення низки початих процесів щодо власності та створення нового законодавства, яке має захистити суспільні медіа в Польщі від можливих майбутніх політичних впливів.

Уроки для України

Ця ситуація є для нас яскравим прикладом того, як медіа, що мали би працювати як суспільні, не виконували такої функції через внутрішньополітичні перипетії. У польському законодавстві не було запобіжників для того, щоби владна партія не могла використовувати суспільного мовника як інструмент політичної боротьби. Ця історія показує важливість таких запобіжників у східноєвропейському медійному контексті.

З огляду на ситуацію з TVP Україна повинна імплементувати в рамках подальшої відбудови законодавчу основу для того, щоб суспільне мовлення надалі зберігало стійкість до внутрішньополітичних змін у державі. Приклад Польщі дає зрозуміти, що членство у Європейському Союзі може не гарантувати медійного плюралізму. Тому треба покладатися на своє бачення майбутнього та на закладання в законодавстві країни інструментів, які б не давали можливості будь-якій партії при владі маніпулювати мовником.

Ця ситуація також показує, наскільки далеко можуть зайти політики, коли керують медіа. Робота TVP за правління «ПіС» виходила за рамки суспільного мовника та перетворила його знову на державного (коли влада втручалася в редакційну політику) й була просто неетичною. Задля своїх політичних цілей вони фактично наражали на небезпеку політичних конкурентів, а їхні дії призвели до фатальних наслідків. Цей приклад має бути нагадуванням, як сильно можуть впливати на нас медіа, особливо коли вони в руках безпринципних людей. Це має бути для нас прикладом, на який варто посилатися при навіть найменшій можливій спробі порушення журналістської етики задля політичних цілей, особливо в суспільних медіа. Суспільний мовник стане по-справжньому незалежним, коли в нього будуть незалежна кадрова й редакційна політика. А в ідеалі ще й фінансова.

Фото: Getty Images