«Детектор суспільного мовлення» звернувся до десятка працівників Національної суспільної телерадіокомпанії України із проханням висловити побажання для наступних керівників, які визначатимуть вектор розвитку компанії. Хоч у приватних розмовах працівники Суспільного часто критикують дії керівництва, однак висловлюватися відкрито більшість відмовилась. Єдина людина, яка поділилася думками про бажані пріоритети майбутнього керівництва компанії, — ведуча новин на «UA: Першому» Анна Чередниченко. Її думки є продовженням статті «Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного» Ольги Жук. 

Ми охоче дамо слово тим працівникам Суспільного, які також захочуть висловитися.

Мій коментар більшою мірою стосуватиметься саме роботи новин. Думаю, це прогнозовано. І почати хотілося б усе ж таки з хорошого. Те, що команда ньюзруму обрала правильний вектор розвитку, — це вже факт. Про це свідчать цифри, це бачимо й відчуваємо ми, працівники ньюзруму. Як на мене, поки що це тільки вектор і попереду багато роботи.

Новини на Суспільному мають стати еталоном. Для цього ми вже зараз маємо більше, аніж будь-яка команда, скажімо, на комерційному каналі, — ми можемо робити чесні, неупереджені новини без джинси. За понад три роки роботи на Суспільному я провела тисячі ефірів. Жодного разу ніхто згори не вказував нам, що ми маємо чи не маємо показувати. В Україні не так багато проєктів чистої й чесної журналістики. Я пишаюся тим, що Суспільне в цьому переліку. І я впевнена, що так буде й надалі.

Ще з хорошого: новини стають насиченішими. У нас стало більше відряджень: ми можемо робити новини з місця події, а це вкрай необхідно для неупередженості й точності. За останні три місяці ми побували у Вірменії та Азербайджані, за виборчим процесом у США стежила наша Наталя Гуменюк. У нас з’явилися спецпроєкти, серіали. Ще не все й не завжди складається ідеально, але все це додає новинам вагомості, різнобарвності, універсальності.

Також у новин з’явилася нова студія. Однозначно вона в сотні разів краща за попередню й ідеально підходить для формату ранкових і денних новин. Але тут я поступово переходжу до побажань. Одразу хочу наголосити, що далі я буду висловлювати виключно свою думку (в мене є однодумці в колективі, є ті, хто має інші погляди, але говорити хочу зараз за себе).

Для вечірнього підсумкового випуску, який я зараз веду, нам потрібно більше простору. Це має бути мультифункціональна динамічна студія, в якій можна працювати із плазмою, графікою, гостями у студії. Творчий колектив новин готовий це робити, але зараз у нас зв’язані руки через обмежений простір студії. Упевнена, що в майбутньому це питання буде вирішене. Тим паче з повноцінним запуском роботи ньюзхаусу певні рухи в цей бік однозначно мають бути.

Робити якісний сучасний контент на техніці, яка не набагато молодша за мене, неможливо. У цьому ми, на жаль, програємо багатьом іншим каналам. І через це сумно. Бо творчий потенціал у нас потужний, але люди обмежені рамками. Кроки в цьому напрямку теж, звісно, є. Скажімо, журналісти отримали нові робочі комп'ютери — круто, але все ще замало. Щоб іти в ногу з часом, треба зараз летіти зі швидкістю спринтера.

Зарплати — питання болюче. Більшість нашого творчого колективу зараз — це ентузіасти, для яких ідея важить більше за гроші. Це, з одного боку, добре, але так не має бути. Хороша робота має гідно оплачуватися. Журналісти, які є експертами в певній галузі, мають авторитет та величезний досвід роботи, зазвичай не йдуть до нас працювати кореспондентами. Бо інколи журналісти тут отримують удвічі чи й утричі менше за своїх колег на інших національних каналах. Те ж саме стосується операторів, ведучих, редакторів, водіїв, режисерів. Знову ж таки, я не маю права говорити за всіх, але окреслюю тенденцію. Люди не раз не витримували і звільнялися саме через зарплату. Щоби посилити новини і зробити їх ще потужнішими, потрібні потужні люди. Без гідних зарплат розв’язати цю проблему неможливо. Зараз у нас колектив кореспондентів дуже молодий, поміж них є дуже перспективні. За ними вже полюють інші канали. І в якийсь момент не запропонувавши цим людям, зокрема, гідну зарплату, одного дня можемо втратити і їх теж. Те ж саме стосується регіональних філій. Подекуди в нас є дуже потужні журналісти. І вони заслуговують, як на мене, набагато вищої зарплати.

Наш колектив уже чудовий. Те, що роблять мої колеги, гідне поваги. Але завжди, маючи необхідний ресурс, можна робити більше.

Хай це буде егоїстично, але я хочу, щоб у розвиток новин вкладали більше ресурсів і зусиль. Можливо, на цьому етапі навіть більше, аніж у будь-який інший продукт. Новини вже зараз — один із найбільш рейтингових продуктів на каналі. І я впевнена, що це тільки початок. Потенціал у нас скажений. Однак долетіти до Місяця на параплані неможливо: потрібна ракета.

Потрібно ще більше відряджень, ще більше авторських проєктів, ще більше якісної картинки, ще більше потужних журналістів і операторів, і так, ще більші зарплати. Я не кажу, що зараз для цього всього роблять замало, але треба ще більше.

На щастя, свобода дій у нас уже є. І важливо, щоб цю величезну цінність ніхто не зачіпав. Бо це не наше багатство, в першу чергу, а багатство українського народу. Людей, які мають право на чесні новини.

Друге наше багатство — наші люди. Це колектив самовідданих, творчих, ідейних працівників, який важливо зберегти і примножити.

Усе написане вище я прошу сприймати радше не як критику, а як побажання. Я не бачу сенсу на цьому етапі розвитку Суспільного оглядатися на минуле: в нас є майбутнє і, зрештою, нам усім разом потрібно його будувати.

Редактор Ольга Жук

Фото:  Володимир Шевчук, надане пресслужбою Суспільного