Громадське мовлення починається онлайн

14:42,
17 Серпня 2013
2037

Громадське мовлення починається онлайн

14:42,
17 Серпня 2013
2037
Громадське мовлення починається онлайн
Одразу чотири інтернет-проекти позиціонують себе як громадські мовники. Чим вони відрізняються і які мають перспективи на українському медійному ринку?

Ідея суспільного чи громадського мовлення останнім часом набуває все більшої популярності. На ній спекулюють не лише політики, а й комерційні мовники. Так, про наміри стати українським суспільним мовником заявив ТВі, і навіть «Інтер». Можливо, ці канали хочуть повернути до телевізора аудиторію, яка відмовилася від телебачення масових розваг і задовольняє свої інформаційні потреби в інтернеті, соцмережах і закордонних ЗМІ. Утім, поки що заяви телеканалів сприймаються радше як популізм, ніж реальні наміри.

Активізувалася і влада, яка на виконання зобов'язань перед Радою Європи взялася за ухвалення законопроекту про СМ. Але поки що всі спроби створити суспільне мовлення згори (шляхом ухвалення законопроекту і зміни вивісок НТКУ, НРКУ та ОДТРК) натикаються на один і той самий камінь спотикання: ніби ніхто не хоче другого ОРТ, але й на ВВС не може наважитись.Вихід із цього спірального кола окреслився цьогоріч з ініціативи українських журналістів. На цей раз народження громадських мовників розпочалося знизу, попри байдужість та інертність влади й медіаринку. На початку року про запуск громадського мовлення в інтернеті, або принаймні про спроби працювати за стандартами ГМ, заявили чотири журналістські команди: «Спільнобачення», «Громадське телебачення», «Громадське радіо» та «ГромТВ». Перші три проекти планують старт на осінь, останній - найбільш суперечливий та екстремальний - мовить в інтернеті з початку року.

Проект марнославних фантазерів

«Громадське ТБ» (hromadske.tv) планує старт на осінь 2013 року. Проект зареєстровано як громадську організацію з відповідною назвою «Громадське телебачення». За статутом «Громадське ТБ» засновано на двох ключових принципах - незалежності і прозорості фінансування. Громадська організація вже отримала кілька грантів. Також «Громадське ТБ» почало збирати благодійні внески, хоча, наприклад, учасник проекту Мустафа Найєм вважає фінансування шляхом абонплати з користувачів утопією.

Наразі до команди «Громадського ТБ» входять Зураб Аласанія, Сергій Андрушко, Юлія Банкова, Андрій Баштовий, Роман Вінтонів, Євген Глібовицький, Дмитро Гнап, Наталія Гуменюк, Богдан Кутєпов, Мустафа Найєм, Мар'яна Почтар, Андрій Сайчук, Роман Скрипін, Анастасія Станко, Данило Яневський.

«Цей проект починали журналісти. Журналісти - це марнославний, фантазерський і самолюбивий народ. Ми не менеджери, тому нам складно в певних моментах долати свої мрії, спускатися на землю та реалізовувати технічну частину», - звертає увагу Мустафа Найєм.

Зі слів пана Найєма, «Громадське ТБ» має на меті експертно пояснювати те, що відбувається в країні.

«Будь який користувач може зайти на сайт "Українська правда" чи інші сайти й отримати необхідну картинку реальності без обмежень. Не вистачає не інформації, а коментарів до того, що відбувається. З УП та інших сайтів ви можете прочитати новину, але ви прагнете дізнатися щось іще, побачити якесь відео, якесь фото, - пояснює пан Найєм, - У нас у країні ніхто нічого не пояснює, у нас просто мовлять. Ми хочемо не висловлювати суб'єктивну точку зору того чи іншого журналіста, а брати коментарі в експертів, яких ви, можливо, ніколи не побачите на ТБ», - зазначає він.

Представник «Громадського ТБ» вітає ініціативи всіх проектів, які позиціонуються як громадські мовники, і вважає, що вони роблять єдину роботу. Тому не виключає можливості, що різні команди зможуть працювати над спільними проектами.

«Якщо ми прийдемо до того, що стандарти якості наших мовників в інтернеті однакові, то нам ніхто не заважає щось придумувати разом. Це можуть бути спільні проекти, спільне висвітлення подій», - каже він.

Заклик спільнодіяти

Проект «Спільнобачення», за словами його творців, має бути не лише окремим каналом, а своєрідною медіаплатформою для вирішення суспільних проблем.

«ЗМІ зараз говорять, кричать, показують викривальні сюжети - і всі мовчать. Тому не достатньо просто зробити телебачення з проблемною картинкою, потрібно ще активувати суспільство. Тому спільнодія (один з напрямків роботи проекту - ТК) - це спроба залучення громадських активістів та громадських організацій до спільного вирішення питань», - наголошує Богдана Бабич, одна з учасників проекту.

Зі слів учасниці «Спільнобачення» Світлани Тараненко, основна мета проекту - створити спільне бачення тієї реальності, яка існує в житті.

«Ми хочемо дивитись по-новому на те, що відбувається в країні», - говорить вона.

На відміну від Мустафи Найєма, творці проекту «Спільнобачення» вірять у платоспроможність інтернет-аудиторії.

«Одна гривня на день - цілком можлива абонплата. Це стимулюватиме нас робити хороший контент. До того ж таким чином ми отримаємо гарантованого глядача. «Спільнобачення» пропонуватиме контент на вибір. «Ми пропонуватимемо три теми, і люди рейтинговим голосуванням обиратимуть ту, яку хочуть дивитися. Ми спробуємо розворушити нашу публіку», - вважає пані Бабич.

Творці мають намір реалізувати низку інтерактивних проектів, зокрема освітніх. Наприклад, зібрати команду вчителів, які вміють цікаво подавати матеріал, і записати з ними лекції зі шкільної програми. Такі проекти, на думку Богдани Бабич, потенційно можуть  розповсюджуватися за абонплату.

«ГромТВ» за межами формату

Якщо попередні два проекти поки шукають можливості запуску та формують схему фінансування, то інтернет-телебачення «ГромТВ» вже працює на гроші Миколи Мельниченка і планує надалі шукати кошти із зовсім різних джерел. Наприклад, учасники проекту продали машину одного із засновників «ГромТВ» Богдана Хмельницького Volkswagen Golf і за ці гроші виплатили зарплату 20 співробітникам.

Медіа зареєстроване як інформаційне агентство, співвласниками є члени колективу. Команда проекту формується із журналістів-розслідувальників і правозахисників.

«ГромТВ» за форматом кардинально відрізняється від інших інтернет-телепроектів, оскільки має більш вузьку нішу: викривальні розслідування.

«Звичайне телебачення загнало людей у певний формат - що є так, і інакше бути не може, але це неправда. Ми хочемо все називати своїм ім'ям», - наголошує представник проекту Василь Крутчак.

Під егідою Андрія Куликова

Окрім трьох інтернет-телевізійних проектів, восени очікується запуск «Громадського радіо», яке має намір стартувати разом з проектом «Громадське телебачення».

«Громадське радіо» вже мовило в Україні з 2002 по 2005 роки в інтернеті та на хвилях «Радіо Ери», його засновником був львівський журналіст Олександр Кривенко.

Оновлений проект теж розпочне свою діяльність в мережі, але й шукатиме партнерів серед FM-станцій. Над його запуском на сьогодні працюють знані журналісти з різних каналів: Наталя Соколенко, Леся Сакада, Сергій Андрушко, Анастасія Станко, Ірина Славінська, Вахтанг Кіпіані. Неформальний лідер проекту - Андрій Куликов.

За концепцією, це буде класичне розмовне радіо, де висвітлюватимуться «головні питання сьогодення та обговорюватимуться з усім українським народом». Мета, за словами Наталі Соколенко, - почути одне одного і діяти.

«На жаль, українські засоби інформації, в тому числі й радіостанції, не виконують одну з головних функцій медіа - не організовують загальнонаціонального діалогу. Ми не чуємо одне одного,а ми не знаємо проблеми одне одного. А отже, ми й не шукаємо спільних рішень», - додала вона.

Які в них перспективи

Усі проекти за задумом амбітні, але поки що незрозуміло, який контент вони (крім «ГромТВ») запропонують на старті. Після цього й буде більше розуміння щодо моделі фінансування, управління, відповідності стандартам, якості аудиторії та впливовості. Адже українські глядачі вже достатньо розбещені якісним контентом, тому не в останню чергу успіх цих проектів залежить від креативної складової.

«Усі ці проекти свідчать про те, що в суспільстві є запит на чесну та незалежну журналістику. Є великі шанси, що ці проекти дадуть поштовх і дихання багатьом українським медіа, бо вони ставлять високу планку, до якої могли б рухатись багато інших медіа, - вважає президент фундації «Суспільність» Тарас Петрів. - "Громадське ТБ" - це передусім політична журналістика, "Спільнобачення" тяжіє до соціальної журналістики, "ГромТВ" - це розслідувальна журналістика. Важливо розуміти, які формати вони матимуть, коли ми побачимо телевізійний продукт. Тоді ми знатимемо, чи вдалися заявлені ідеї, чи життєздатні вони, чи ні. Але я більше оптиміст: усі ці проекти насправді можуть добре себе реалізувати, тому що їх роблять люди, які живуть цією ідеєю».

На думку пана Петріва, існує три основні ризики, які стоять перед творцями цих проектів: ефективний менеджмент, спроможність створити якісний та незалежний продукт та вміння працювати у команді.

Крім того новоявлені проекти мають розробити механізм гарантування редкційної незалежності, наголошує директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Наприклад за його словами, у Guardian для закріплення незалежності від впливу власників є положення про те, що ніхто не може володіти більше ніж 10% медіа. Таким чином, видання має як мінімум 10 співвласників.

«Враховуючи медійний ландшафт, ми розуміємо, що є запит на об'єктивну журналістику, і є журналісти, які не можуть знайти собі місця на існуючих каналах, але вони хочуть творити добро і нести його в маси. Можливо, цей ентузіазм і зможе дати свої результати», - вважає пан Шевченко.

Утім, не всі експерти вірять у швидкий успіх цих проектів. Дуже скептично щодо українського інтернет-телебачення налаштований генеральний продюсер каналу ТВі Вадим Гарнаєв, який у минулому очолював російський інтернет-телеканал «Дождь». На його думку, нині в Україні, в Росії, на всьому пострадянському просторі інтернет-телебачення не здатне окупити ті витрати, які на нього необхідні. За підрахунками пана Гарнаєва, створити інтернет-телеканал можна за пару мільйонів доларів. А далі проекти, які позиціонуються як громадське телебачення, потребуватимуть щонайменше 300-400 тис. доларів щомісячно на операційні витрати.

«Яким чином буде це інтернет-телебачення себе окупати, на які гроші воно житиме, хто даватиме ці гроші? Спонсорів цікавить ресурс, який має аудиторію і показники перегляду. Гранти завжди заточені на дуже вузьку нішу. Плюс іще потрібно мати великий штат бухгалтерів і юристів, тому що ви повинні відзвітувати за кожну копійку», - говорить пан Гарнаєв.

Також він не вірить у проекти, які створюються суто журналістами: «Як можна побудувати якусь компанію без менеджера? Люди там все одно повинні отримувати зарплату. Так, є творчі одиниці, які можуть працювати за ідею, але є технічний персонал, без якого все це неможливо, якому на всю цю творчість наплювати, їм потрібно годувати себе і родину, думати про завтрашній день».

Про проблему залучення аудиторії майбутніх інтернет-телеканалів нагадав керівник юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк.

«Ці канали конкуруватимуть за час глядача, який він витрачає на перегляд того контенту до якого він звик. Щоб змусити глядача залишити "Інтер" і почати дивитися "ГромТВ", треба, щоб щось зачепило. Певно, особистості, але я не впевнений, що вони є», - вважає він.

На думку керівника Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової, таке враження виникає через те, що згадані проекти є певною мірою аматорськими. Однак важливо й те, що їхні творці отримують задоволення від втілення своїх ідей. Пані Большакова вважає інвестування в громадське мовлення в інтернеті перспективною справою.

Загалом перший рік діяльності стане своєрідним іспитом на виживання для всіх проектів громадського інтернет-мовлення, резюмував юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
wikimedia
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду