Моніторинг підсумкових випусків новини «UA: Першого» за 25–30 березня 2019 року
Моніторинг підсумкових випусків новини «UA: Першого» за 25–30 березня 2019 року
У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:
жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),
голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),
червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).
Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).
У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.
Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.
Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту каналами.
Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA:Першого»:
Для збільшення зображення клікніть на нього
Період моніторингу: 25 — 30 березня 2019 року* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.
На звітному тижні березня в новинах «UA: Першого» дуже відчутно зменшилася кількість матеріалів із порушеннями стандартів інформаційної журналістики. Стандарти балансу думок, оперативності й точності подачі інформації не порушувалися жодного разу. Порушень стандарту достовірності було лише 5 % від усієї кількості матеріалів (у грудні минулого року було 16 %). Порушень стандарту відокремлення фактів від думок було 5 % (у грудні — 7 %). Зменшилася і кількість порушень стандарту повноти — у 36 % матеріалів (у грудні було 43 %). Як і в грудні минулого року, взагалі не було матеріалів, що мають ознаки замовлення.
На звітному тижні стандарт балансу думок не було порушено в жодному матеріалі (0 %).
На звітному тижні порушення стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі (0 %).
Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у трьох матеріалах із 56 досліджених (5 %).
У двох випадках це були неконкретизовані посилання на структури:
«У “Приватбанку” кажуть: отримати компенсацію від фінустанови у цьому випадку не можливо. Пояснюють: як було б правильно збирати кошти на благодійність» (26 березня).
«Фільм про Катерину Гандзюк не може бути доказом у справі про вбивство, заявили в Генпрокуратурі» (27 березня).
Ще в одному випадку посилання було повністю абстрактним:
«За попередньою інформацією, водій “Мерседеса” з іноземною реєстрацією порушив правила дорожнього руху…» (30 березня).
Стандарт відокремлення фактів від думок також порушувався у трьох матеріалах із 56 досліджених (5 %).
Було три незначних порушення: в матеріалах 26, 27 і 29 березня використовувалося слово урочистого стилю «заявили» на означення простої дії «сказали» або «повідомили».
Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні не порушувався жодного разу (0 %).
Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 20 матеріалах із 56 досліджених (36 %).
В усіх цих випадках це була недостатня деталізація в коротких формах.
Протягом звітного тижня на каналі не було жодного матеріалу з ознаками можливого замовлення (0 %).
25 березня (понеділок):
1. Двоє поранених на передовій
«Ведуча: Двох військових поранено під час ворожих обстрілів на передовій, обох ушпиталили — розповів речник Міноборони Максим Траута. До 18- ої години боєвики тричі обстріляли українські позиції, з артилерії 122-го калібру та мінометів били поблизу Кримського, двічі стріляли вночі в районі на Луганщині та луганського на Краснодарзькій дузі. Армійці відповідали вогнем, за даними розвідки, одного боєвика знищено і двох поранено».
2. Українська сторона не може розпочати відновлення мосту через річку Сіверський Донець
«Ведуча: Українська сторона не може розпочати відновлення мосту через річку Сіверський Донець. Окупаційна влада не погоджується на режим тиші, сказав командувач Об'єднаних Сил Сергій Наєв. Переправа не працює з січня 2015-го, коли під час обстрілів її повністю зруйнували снаряди бойовиків. До контрольного пункту В'єздови Станиця Луганська прибули представники фірми підрядника з Рівного, привезли із собою техніку. Сергій Наєв каже: окупанти всіляко блокують підготовчі роботи.
Сергій Наєв, командувач Об'єднаних Сил: Там іде мова сперечання про ширину моста. Ворог наполягає на тому, щоб через цей міст проходила військова техніка. Ми в цьому їм забороняємо, але вказано, що ширина моста має бути така, по якій мають проходити цивільні автомобілі. Але ворог стоїть весь час на своєму, не дивлячись не на які заходи і пропозиції. Бути по-моєму, по-російському! Не получиться, буде по-українському!»
3. Політв'язень Павло Гриб написав офіційну заяву про початок голодування
«Ведуча: Політв'язень Павло Гриб написав офіційну заяву про початок голодування. Тепер його мають оглянути лікарі і перевести в окрему камеру. Про це сьогодні повідомив “Інтерфакс”, голова громадської спостережної комісії Ростовської області Леонід Петрашив. Батько бранця Ігор Гриб “Новинам на Першому” підтвердити всю інформацію не зміг. Сказав, що на завтра, якщо до сина пустять адвоката і додав, що вчора Павло погодився взяти з передачі лише дві пляшки води. У СІЗО він пробуде щонайменше до травня, прогнозує його захисниця Марина Дубровіна. В коментарі “Новинам на Першому” повідомила, до колонії Гриба переведуть уже після розгляду апеляції.
Марина Дубровіна, адвокат Павла Гриба: Если мне сегодня вручат, 10 дней пойдет на обжалование приговора. После этого будет 10 дней у прокурора для того, чтобы внести возражения. После того, как все документы соберутся, направит их в Верховный суд. Верховный суд когда только получит, тогда начнет рассматривать, по моим подсчетам, это не раньше мая.
Ведуча: Нагадаю, минулої п'ятниці Північнокавказький окружний суд російського Ростова на Дону засудив 20-річного українця Павла Гриба на 6 років колонії. За версією слідства, він намагався залучити російську школярку до терористичної діяльності. Адвокат цю справу називає фальсифікованою. У хлопця хронічне захворювання. Він потребує операції. Медичної допомоги в СІЗО йому не надають, каже батько Павла. На судові засідання не раз викликали “швидку”. Щоб привернути увагу до його стану здоров'я Павло з сином почав голодувати. Професор Василь Притула, який лікував хлопця в Україні сказав, голодування неминуче призведе до смерті. Павло Гриб зник у серпні 2017-го в білоруському Гомелі, коли поїхав на зустріч з дівчиною. За тиждень виявилося, що він перебуває в СІЗО Краснодара».
4. Тральщик «Черкаси»: п'ять років після штурму
«Ведуча: П'ять років минає, відколи росіяни після кількагодинного штурму захопили морський тральщик “Черкаси”. Тоді, 25 березня 2014 року, це був останній корабель на кримському озері Донузлав, котрий не спустив українського прапора і не скорився окупантам. Впродовж кількох тижнів екіпаж кілька разів намагався прорвати блокаду і вийти з оточення. Над ним чатували російські вертольоти, а моряків тримали на мушці снайпера. П'ять років потому кореспонденти Суспільного відшукали старшину тральщика “Черкаси”.
Євген Прозор, моряк тральщика “Черкаси”: Ось кепочка, яка була у нас в каждого члена екіпажа, то єсть надо Тараса Шевченка, бортовий номер, нос корабля, трохи якорь вже витерся, прапор України.
Кореспондент: Євген Прозор родом із Кам'янки, що на Черкащині. На тральщику чоловік був старшиною моторної команди, відповідав за суднові енергетичні установки. 11 років його загальний стаж служби у військово-морських силах України.
Батько моряка: Це Женя приймав присягу. А це на кораблі, він уже на “Черкасах” служив. Це з товаришами тут.
Кореспондент: Про штурм корабля рідним Євген не розповідав. Мама моряка просто дізналася, коли побачила сюжет у новинах.
Тетяна Прозор, мама моряка: Сначала він сказав, що “мама, не переживай. Ми виходимо в море. Може буде поганий зв'язок, то не переживай”.
Кореспондент: Тральщик “Черкаси” разом із чотирма українськими кораблями 6 березня заблокували на озері Донузлав. Для цього на виході з бухти російські військові затопили корабель “Очаків” та ще три судна. Три доби корабель ходив озером, не зупиняючись, аби уникнути штурму.
Євген Прозор: Ми здійснювали такі маневри просто, щоб не стояти на якорі, потому що тільки ми станемо, зразу є попитка захвату. То єсть ми маневрували, а єслі ми стояли, то ми в верхні пости гранати метали, получається за борт, щоби до нас не підійшли, не заложили якийсь там взривпакет на дно.
Кореспондент: 25 березня 2014-го російським військовим вдалося захопити тральщик “Черкаси”. Штурм здійснювали за допомогою двох бойових вертольотів і трьох швидкісних катерів.
Євген Прозор: І нас захопили, вишикували на печерній стінці, підійшов старший групи, спитав, хто бажає залишитися. Ми сказали, що ми принімали присягу так само, як і ви. Він зрозумів нас і надав транспорт, нас вивезли в селище, а потім на ранок нас вивезли вже всіх на жд вокзал.
Кореспондент: Після цих подій Євген Прозор ще два роки провів на флоті. Повернувшись додому, вступив до Київської державної академії водного транспорту. Зараз чоловік ходить на риболовлю, гуляє з собакою, слідкує за долею тральщика.
Євген Прозор: Він знаходиться в Стрілецькій бухті, пришвартований до печерної стєнкі. І, на мою думку, він просто служить їм як (нрзб).
Кореспондент: Коли захистить диплом механіка й закінчить необхідні курси, знову піде у плавання. Каже, море кличе».
5. Молебень в Одесі на підтримку полонених моряків
«Ведуча: Щоб підтримати українських моряків, яких росіяни взяли в полон торік у листопаді, в Одесі провели спільний молебень, зокрема, щодо анексії Криму базувалася на Донузлаві. Службу правили військові капелани православної церкви України, греко-католицької церкви та євангельської церкви християн-батистів.
Чоловік: Про мир у нашу державу, і щоби наші діти якомога скоріше повернулися додому. Ми звертаємся до Отця Небесного, щоб господь бог колись послав оцей дорогоцінний мир, але мир після перемоги.
Ведуча: Торік, 25 листопада російські військові біля берегів анексованого Криму обстріляли й захопили українські катери “Бердянськ” і “Нікополь” та буксир “Яни Капу”, які йшли через Керченську протоку. 24 українські моряки були арештовані, їх обвинувачують в незаконному перетині кордону, всі моряки визнали себе військовополоненими».
6. Пошук пасажирів припинили
«Ведуча: Рятувальники поки що припинили пошук чотирьох пасажирів човна, який затонув вночі. Відновлять роботу завтра зранку, розповів Суспільному речник полтавських надзвичайників Віталій Шкаребський. Раніше рятувальники знайшли човен. Про аварію розповіла дівчина, котра змогла випливти сама. Разом з водолазами рятувальники прочистили ділянку поблизу Крюківського моста біля села Машкаревського, саме там і зайшли перевернутий човен. Роботу ускладнювало сильна течія і погана видимість під водою».
7. Криворізьке відділення поліції очолив Іван Балабан
«Ведуча: Криворізьке відділення поліції очолив Іван Балабан. Він замінив Романа Ткаченка, якого перевели на посаду начальника Жовтоводського відділення поліції. Це зробили після того, як Державне бюро розслідувань минулої середи розпочало провадження щодо посадовців Криворізького відділення і щодо Ткаченка, зокрема. Їх звинувачують у тому, що приховали напад на працівників поліції охорони. Про це “Новинам на Першому” розказала речниця бюро Анжеліка Іванова. Це відео з камер спостереження поширив депутат Криворізької міської ради Микола Колесник. 16 березня, майданчик біля розважального закладу: один із чоловіків б'є поліцейського, а потім забирає в нього зброю. “Виклик щодо сутички був, але поліція охорони про побиття не заявила”, — повідомила речниця поліції Дніпропетровщини Ганна Старчевська. “Матеріали про цю подію зареєстрували того ж дня”, — сказав Роман Ткаченко. За його словами, 17 березня отримали доступ до відео, а потім розпочали досудове розслідування — стаття “погроза або насильство щодо правоохоронця”. Трьох імовірних нападників встановили. Всі свою провину визнають».
8. Вшанували пам'ять В’ячеслава Чорновола
«Ведуча: Панахидою та гімном України вшанували пам'ять В’ячеслава Чорновола, лідера Народного Руху. Люди зранку зібралися на п'ятому кілометрі траси Бориспіль — Золотоноша, де 20 років тому політик загинув. Нині там — пам'ятний хрест. Згадати В’ячеслава Чорновола прийшли, зокрема, його родичі та знайомі. “Чому сталася аварія? Чи не влаштували її навмисне? Слідчі досі не дали відповіді на ці питання”, — каже син політика Тарас Чорновіл.
Тарас Чорновіл, син В’ячеслава Чорновола: Зараз по розслідуванню абсолютний тайм-аут — справа зупинена. Тобто, вона лишається в статусі незакритої, незавершеної. Тобто, немає ніяких там рішень, що не було ніби злочину, тільки ніби аварія. Це робив колись, саме під час перших розстрілів біля Майдану в січні, на йорданські свята, в січні Бориспільський суд виніс рішення, що справу закрито взагалі за відсутністю складу злочину. Це скасовано. Справа лишається в статусі такої, яка незавершена.
Ведуча: Слідство у справі про загибель В’ячеслава Чорновола поновлено, сказав «Новинам на Першому» речник Національної поліції Ярослав Тракало і пообіцяв згодом прокоментувати все детальніше.
Пам'ять В’ячеслава Чорновола нині вшанували і у Львові. Громадське віче провели біля пам'ятника політику в парку “На валах”. Там люди поклали квіти і заспівали гімн України.
Степан Давимука, член Народного Руху України (1989–2007): Ми з В’ячеславом Максимовичем разом працювали в цьому будинку, він був головою обласної ради, я був головою облвиконкому. Власне, коли його було обрано головою обласної ради, він виступав з цього балкону. І тут були тисячі людей, тоді зібралися і вітали В’ячеслава».
9. 17 років свого життя В'ячеслав Чорновіл провів в неволі за дисидентські погляди, хотів бачити Україну незалежною
«Ведуча: 17 років свого життя В'ячеслав Чорновіл провів у неволі за дисидентські погляди, хотів бачити Україну незалежною. На початку 90-х він домігся ухвалення декларації про державні суверенітет та акту про незалежність України. Більше про його життя дивіться далі.
Кореспондент: 1999-го на його похорон прийшли 10 тисяч людей, втім попрощатися особисто могли не всі, черга до труни, яка стояла у Київському будинку вчителя, розтягнулася до Хрещатика, до Володимирського собору домовину несли на руках, жалобна процесія розтяглася на півтора кілометри, так останню шану віддавали В'ячеславу Чорноволу. Він народився 1937-го на Черкащині, вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет 1955. Потім перевівся на факультет журналістики. Університет закінчив з відзнакою, потому працював на Львівській студії телебачення. Згодом переїхав назад до Києва. Разом з Василем Стусом та іншими представниками української інтелігенції він започаткував рух шістдесятників, що протистояли тоталітарному режиму, виступали за відродження української мови та культури та державного суверенітету. 3 місяці примусових робіт за відмову свідчити у суді над братами Коренями, потому три роки ув'язнення в таборах суворого режиму за книгу про арештованих 1965-го шістдесятників. Після звільнення Чорновіл починає видавати журнал “Український вісник”, де знову ж говорить про національний опір. У 1972 році його знову затримують і засуджують до шести років таборів та трьох заслання. Потому акції протесту та голодування, боротьба за статус політв'язня, а 1980-го новий арешт за сфабрикованою справою. 120 днів голодування. За три роки — звільнення без права в'їзду в Україну. Сумарно пробув у неволі 17 років. Він повернувся у Львів 1985-го, за кілька років поновив випуск “Українського вісника”, став співорганізатором створення Всеукраїнської Гельсінської спілки. Вона стала першою опозиційною до радянської влади структурою, однак сам Чорновіл був там лише співголовою, керівником став Левко Лук'яненко. У 1989 Чорновіл став членом Народного руху України та Великої ради, у 1990-го депутатом народним Верховної Ради у липні його демократична “Народна рада”, опозиційна до комуністів у парламенті, домагається декларації про державний суверенітет, а у 1991-го і акту незалежності України. У 1991-го він посів друге місце на виборах президента України. Перемогу тоді здобув Леонід Кравчук а за Чорновола свої голоси віддали 23 % виборців, такі офіційні дані. З квітня 1992 року він працює в українському парламенті, очолює фракцію Народного руху України ,член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. 25 березня 1999-го Чорновіл загинув в катастрофі на бориспільській трасі, автомобіль, в якому він був, врізався у “Камаз” з причепом. Нардеп та водій загинули на місці, прес секретар Чорновола потрапив до лікарні. Аварію визнали нещасним випадком, один з трьох пасажирів камазу згодом помер від серцевого нападу, водія амністували без покарання. Соратники Чорновола та його син Тарас називають це політичним вбивством. Перед президентськими виборами справу відкривали заново та закривали кілька разів. У 2014 році Генеральна прокуратура відновила розслідування».
10. Проводжали полярників
«Ведуча: Дванадцятьох полярників проводжали нині на роботу в Антарктиду. На станцію “Академік Вернадський” вирушать на завтра, і проведуть в дорозі близько тижня. Додому в Україну метеорологи, геофізики, біологи та учасники команди життєзабезпечення повернуться не раніше, як за рік. На базі станції учасники експедиції вивчають кліматичні зміни планети, а також досліджують саму Антарктиду.
Євген Дикий, керівник Антарктичного наукового центру: Вперше за 20 років у команді дві жінки. Це така ключова відмінність. Все решта, в принципі, так чи інакше в різні роки комбінувалось. Але, знову ж таки, таке серйозне співвідношення, ну, як на мою думку, максимальне співвідношення, досвідчених та новачків. Чотири першоразники і восьмеро — вже ветеранів. І дуже сильно помолодшав склад.
Ведуча: На полярну станцію вперше їдуть, зокрема, кухар Богдан Паламарчук та лікарка Наталія Бабій. Розказали, що є в меню зимувальників, і які дослідження проводитимуть.
Богдан Паламарчук, кухар 24-ї Антарктичної експедиції: Кожну суботу обов'язково має бути борщ, кожну суботу. Це традиція така. Сніданок я не готую. Сніданок кухар не готує, і ми кожен знаходить сам собі, що поїсти: або залишається з вечері, є консерви, є каші, сухі сніданки. Обід — суп, гарнір, м'ясо або риба, і на вечерю теж м'ясо, риба і гарнір, салатик, якщо є можливість.
Наталія Бабій, лікар 24-ї Антарктичної експедиції: Крім безпосередньо лікарської, я маю продовжувати, продовжувати-завершувати, ті дослідження, які ведуться з 11-го року, медикофізіологічні: це дослідження сну, вплив полярних широт на сон, на працездатність, вплив низьких температур, знову ж таки, на діяльність, життєдіяльність людини».
У випуску за 25 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:
На Донбасі окупанти обстріляли дві школи, в одній із яких у момент обстрілу були діти.
На Житомирщині люди перекривали трасу, протестуючи проти вивезення львівського сміття.
Рада громадського контролю заявляє, що Кабмін позбавив її важелів контролю за роботою ДБР.
26 березня (вівторок):
1. 14 ворожих обстрілів на передовій нарахували армійці
«Ведуча: 14 ворожих обстрілів на передовій нарахували армійці до 18-ї години. Одного військового поранено. Про це повідомив «Новинам на Першому» представник прес-центру Об'єднаних сил Олексій Тригуб.
Олексій Тригуб: Бойовики 4 рази били з озброєння, забороненого Мінськими домовленостями. Випустили 31 міну 120-го та 82-го калібрів. Також цілили по українських позиціях із протитанкових ракетних комплексів, озброєння бойових машин піхоти, гранатометів, важких кулеметів та стрілецької зброї. Армійці відповідали вогнем. Втрати противника уточнюються».
2. Справа Мангера
«Ведуча: Замінити суддю вимагають адвокати Владислава Мангера. Хто розглядатиме це клопотання, в Шевченківському райсуді Києва має визначити система розподілу. Коли відбудеться засідання по справі невідомо. Нині в суді прокурори просили запобіжний захід Мангеру змінити, взяти його під варту. Раніше відсторонений від роботи голова Херсонської облради вийшов із СІЗО під заставу у 2,5 мільйона гривень. Ці гроші захисник Мангера вніс у лютому. 11 березня з чиновника зняли електронний браслет і повернули закордонний паспорт. Підозру голові Херсонської облради оголосили 11 лютого. В ніч проти 15-го його взяли під варту. Надвечір Мангер із СІЗО вийшов. 18-го лютого повернувся на роботу. Раніше бюро Херсонської обласної організації «Батьківщина» виключило Мангера з лав політсили, а також рекомендували йому піти з посади. На початку березня суд тимчасово усунув його від виконання обов'язків. Радницю Херсонського мера Катерину Гандзюк, нагадаю, облили сірчаною кислотою торік наприкінці липня. В листопаді вона померла. Поліція затримала 5 підозрюваних у нападі. Ймовірного організатора Олексія Левіна Служба безпеки оголосила в розшук. Підозрюваний Владислав Мангер провину заперечує. Називає звинувачення політичним замовленням».
3. На два місяці продовжили арешт головному редактору агенції «РИА “Новости-Украина”», Кирилові Вишинському
«Ведуча: На два місяці продовжили арешт головному редактору агенції “РИА "Новости-Украина"”, Кирилові Вишинському. В СІЗО він залишатиметься щонайменше до 24 травня, як і просили прокурори. Адвокати поскаржилися що це клопотання як належить не обговорювали на засіданні, звинуватили суддів в упередженості і заявили про відведення суддівської колегії. У цьому їм відмовили. Кирила Вишинського, нагадаю, затримали торік, його підозрюють у державній зраді. У кабінеті головного редактора інформагенції “РИА "Новости-Украина"” знайшли російський паспорт і медаль від Путіна “За повернення Криму”. За даними СБУ, за вказівкою Вишинського журналісти готували матеріали на користь терористичних “ДНР” та “ЛНР”. За них редактор щомісяця отримував з Росії п'ятдесят три тисячі євро. Сам Вишинський звинувачення відкидає».
4. Через побиття нетверезого чоловіка сумська патрульна дістала три роки умовно
«Ведуча: За те, що побила нетверезого чоловіка, сумська патрульна дістала три роки умовно. З випробувальним терміном два роки. Якщо за цей час не матиме проблем із законом, до в'язниці не потрапить. Справу слухали близько року. Нині суд визнав: торік надававши стусанів, поліцейська перевищила службові повноваження. Тепер, за рішенням суду, вона не зможе працювати в поліції щонайменше три роки після закінчення випробувального терміну.
Кореспондент: Перед засіданням, де мають оголосити вирок, обвинувачена спілкуватися з журналістами відмовилася. За словами її захисниці Оксани Сердюк, у ході судових дебатів, що відбулися вчора, її підзахисна визнала свою провину.
Оксана Сердюк, захисниця обвинуваченої: Вона щиро кається, вона принесла своє вибачення потерпілому і чекаємо на те, що вирок буде дійсно обвинувальним, проте суд врахує пом'якшуючі обставини, а саме її щире каяття, визнання вини, те, що у неї є і дитина малолітня і не в зовсім гарному стані здоров'я батьків, і її особисте здоров'я.
Кореспондент: Чи планує ваша підзахисна повертатися до професійної діяльності в принципі?
Оксана Сердюк: Ні, не планує. Але це те, що вона мені сказала.
Кореспондент: Сама подія сталася 13 травня 2018-го року на вулиці Олександра Оніщенка. Жінка на цьому відео — обвинувачена. Тоді вона працювала інспектором патрульної поліції і чергувала разом із напарником. Зняв це відео з вікна своєї квартири сумчанин Андрій Чистяков. Він і заявив до поліції. Потерпілий Микола Перевізник на сьогоднішнє засідання не прийшов. Раніше він так коментував історію на відео.
Микола Перевізник, потерпілий: Все, що ви бачили, те ж саме і я бачив. Більше я не можу нічого добавити. Зморений був.
Кореспондент: Вживали алкоголь?
Микола Перевізник: Вживав.
Кореспондент: Оголошувати вирок почали близько десятої ранку.
Ірина Клімашевська, суддя: Обвинувачення пропонує — необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі, застосувати додатково...
Обвинувачена втрачає свідомість.
Кореспондент: Обвинуваченій суддя запропонувала викликати швидку, жінка відмовилася і дослухала ухвалу сидячи.
Ірина Клімашевська: Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою Ковальовою злочину та позиції потерпілого, який не має претензії до обвинуваченої, щоб зберегти соціальний зв'язок обвинуваченої із сім'єю, насамперед із дитиною, та не лишати дитину материнської турботи та ролі у вихованні, оскільки батько такої участі у вихованні не приймає, суд вважає, що обвинувачення можливе на підставі статті 75 Кримінального кодексу України — звільнити від відбування основного покарання з виправлення і призначенням іспитового строку.
Оксана Сердюк: На сьогоднішній день я думаю, що ми оскаржувати не будемо, проте я на зараз не можу визначитися в повному обсязі, виходячи з того, що я не поспілкувалася з нею після того, як оголосили весь вирок.
Наталя Науменко, прес-секретар прокурора Сумської області: Жодних підстав для оскарження цього вироку в нас немає. Тобто прокуратура задоволена таким рішенням і оскаржувати ми його не будемо.
Кореспондент: Рішення суду вступить в законну силу через 30 днів після того, як спливе строк для його оскарження».
5. Кременчуцькі рятувальники поки що припинили пошук пасажирів човна, який затонув позавчора вночі
«Ведуча: Кременчуцькі рятувальники покищо припинили пошук пасажирів човна, який затонув позавчора вночі. Вдень знайшли тіло одного з хлопців, ще трьох пасажирів: дівчину і двох хлопців — шукатимуть завтра зранку, — розповів речник полтавських надзвичайників Віталій Шкаревський. Порожній човен вчора знайшли біля Крюківського мосту. Обстежили дно довкола. Загалом в човні було п'ятеро пасажирів. Одна дівчина вижила і змогла самотужки дістатися берега».
6. Смерть 14-річного хлопця
«Ведуча: Як саме і з чиєї вини загинув 14-річний учень Чотківської школи-інтернату на Тернопільщині, з'ясовує поліція. Помер підліток вчора від удару струмом. Після цього правоохоронці розпочали провадження за статтею навмисне вбивство, покарання за неї до 15 років за ґратами.
Сергій Крета, речник поліції Тернопільщини: Група хлопчаків, школярів — 7-8 клас, гралися у хованки. Вони забігли на територію, це практично в центрі міста Чоткова, територія колишньої хімчистки, її будівля, яка належить місцевому. Значить вони ховалися, забігли в цю будівлю. А один із хлопчаків, це власне який загинув, заліз у саму електрощитову — внаслідок чого сталося замикання і він загинув на місті події, оскільки там була висока напруга. Сім хлопчаків, двері були відчинені. Хоча самі працівники стверджують, що раніше на цих дверях була колодка.
Ведуча: Суспільне звернулося до головного інженера Чотківських районних електричних мереж Віталія Яроша. Він сказав, що поки триватиме слідство нічого не коментуватиме. Головний інженер Тернопільобленерго Степан Барт у телефонній розмові сказав: на всіх дверях були замки, але їх могли зламати невідомі».
7. Грошей на пацієнтів без декларацій держава більше не даватиме
«Ведуча: Грошей на пацієнтів, що не обрали сімейного лікаря, держава більше не даватиме. Щоб укласти декларацію, українці мають менш, як тиждень, до першого квітня. Після цього лікар прийматиме тільки своїх пацієнтів і тих, кому потрібна термінова допомога. Решті може відмовляти, розповіла раніше в Кабміні виконувачка обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Поки що з бюджету лікарням доплачують за кожного, хто не має декларації, по 120 гривень. Подекуди таких пацієнтів майже половина. Що буде, коли надавати гроші перестануть?
Людмила Линник, допомагає батькам підписати декларації: Сьогодні прийшла дєдушку і бабушку оформити до сімейного лікаря. Дєдушці — 83 роки. Бабушці — 80. Там 25 чоловік в одному кабінеті, щоб записатися.
Анастасія Лоза, кореспондент: У Чернігові 184 лікарі загальної практики, з якими можна підписувати декларації. Встановлену норму пацієнтів набрали 98 з них. Зі слів начальника управління охорони здоров'я міськради Владислава Кухаря, на сьогодні обрали собі сімейного лікаря 78 % чернігівських пацієнтів. Це “зелений” список. Решта 22 % залишаються в умовному “червоному”. Його держава мала фінансувати до 1 липня, та перестане робити це з 1 квітня.
Олександр Яцейко, пацієнт: Ні, не підписував. Не мав часу. Неправильно може. Я не знав, що до 1 квітня.
Кореспондент: На пацієнтів без декларацій лікарні дотепер отримували по 120 гривень на місяць. Це втричі менше, ніж за зареєстрованих. Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк каже: декларації підписують активніше, ніж сподівалися в МОЗі, і фінансування “зеленого” списку має покривати витрати лікарні.
Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я: Ми вже в цьому році, в березні перевиконали план річний 2019-го. Відповідно, потреба в цьому дофінансуванні по статистично прописаному населенню відпала, у зв'язку з тим, що достатня кількість пацієнтів з деклараціями. Тому для закладів це є відповідна зміна невелика, яка суттєво на фінанси їхні не впливає.
Кореспондент: Вплине, каже головний лікар Городнянського центру первинної медико-санітарної допомоги Михайло Назаренко.
Михайло Назаренко, головний лікар Городнянського центру первинної медико-санітарної допомоги: Ми, получається, недоотримаємо 750 тисяч гривень. Це дуже суттєва сума, на які в тому числі розраховують не тільки заклади, а ж і пацієнти.
Кореспондент: Декларації з Городнянським ЦПСД підписали 54 % людей з району. Ще близько 40 % зробити це не можуть, бо немає лікарів.
Михайло Назаренко: Нам на сьогоднішній час не вистачає 5-6 лікарів загальної практики або лікарів-терапевтів нам необхідних. Всі набрали нормовану кількість пацієнтів, і понад норму 50 %.
Кореспондент: Сімейний лікар Городнянського центру Ольга Гусь має 2,5 тисячі зареєстрованих пацієнтів. Вона вичерпала вже і понаднормовий ліміт. Каже, незареєстрованих все одно приймає.
Ольга Гузь, сімейний лікар: А що людям робити? Куди їм діватися? Ось у нас деякі лікарі підписують, у кого ще немає 2.5 тисячі.
Кореспондент: До терапевта з сусіднього кабінету черга. В нього залишилося сто вільних місць.
Сімейний лікар: У нас 2400. Дело в том, что у нас еще с нашего участка много не зарегистрировано.
Раїса Потопова, жителька Городні: Почула по телевізору, що до першого числа. Почула по телевізору, що треба. Тим паче, в мене ноги болять, треба лікувати. А далі все платно буде.
Кореспондент: Із 1 квітня держава не лише припиняє фінансування «червоного списку». Від понеділка отримати препарати за програмою “Доступні ліки” пацієнти зможуть виключно за електронним рецептом. Для цього також необхідно підписати декларацію. У МОЗі рекомендують шукати лікарів.
Павло Ковтонюк: У місцевої влади, відповідного мера, сільського голови, голови громади є час для того, щоб попрацювати над тим, щоб залучити додаткових лікарів туди.
Кореспондент: Заступник голови райдержадміністрації Тетяна Захарченко каже: лікарів шукають два роки. Пропонують їм службове житло та подвійну зарплатню. За гроші з районного бюджету готові навчати студентів медичних вишів.
Тетяна Захарченко, заступниця голови Городнянської райдержадміністрації: І в разі закінчення учбового закладу спеціаліст приходить і відпрацьовує у нас 10 років. Така програма існує. У нас на сьогодні згідно цієї програми навчається одна дівчина».
8. Жінка вийшла з коми
«Ведуча: Одна з трьох жінок, що минулого тижня потрапили під маршрутку біля метро “Дорогожичі” в Києві, вийшла з коми. Про це повідомив завідувач відділення Міської лікарні швидкої медичної допомоги Ігор Малиш.
Ігор Малиш, завідувач відділення реанімації Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги: Стан її стабілізувався і ми розцінюємо це, як невелику, але позитивну динаміку. Притомності стабільної ще немає, але ми до неї наближаємося. Ми вже говоримо про сопо. Це така свідомість, але вона порушена. Ясної свідомості нема, але це вже не кома.
Ведуча: Ще дві жінки, які зазнали травм, — у стабільному стані. Про це сповістив головний лікар 17-ї Київської лікарні Микола Дьомін. Більше подробиць не повідомив. Виконувач обов'язків гендиректора “Київпастрансу” Сергій Литвинов “Новинам на Першому” сказав, що підприємство готово компенсувати травмованим витрати на лікування. За словами юриста Ігоря Липявка, який спеціалізується на ДТП, сплатити має сам водій, в разі, якщо його провину визнає суд.
Ігор Липявка, юрист: Відшкодування здійснює саме винний водій. “Київпастранс” — роботодавець. Вони не несуть відповідальність за те, що водій чинить якісь порушення правил дорожнього руху, наприклад, чи їде в стані алкогольного сп'яніння.
Ведуча: Нагадаю, аварія сталася 21 березня, близько восьмої вечора. Ввечері водій автобуса на пішохідному переході збив трьох жінок, які переходили дорогу на зелене світло. Машина ще якийсь час рухалася. Зупинилася за перехрестям».
9. Через шахраїв змушені вдруге збирати кошти на лікування
«Ведуча: Через шахраїв змушені вдруге збирати кошти на лікування. Батьки 15-річної школярки, що травмувалася в аварії біля Києва, тоді загинуло 5 людей. Дівчинка більше як 2 тижні в комі. 100 тисяч гривень, котрі надіслали небайдужі, з банківської картки вкрали. Тих, хто це зробив, нині шукає поліція. Батьки написали заяву. Чи можуть отримати компенсацію від банку і як?
Кореспондент: Це 15-річна Ірина. Зараз вона в медикаментозній комі. 8 березня потрапила в аварію.
Сергій Бабак, завідувач відділення Київської обласної клінічної лікарні: Пацієнтка залишається в стабільно-важкому стані. Вона знаходиться в стані медикаментозного сну для адаптації для дихання із апаратом штучної вентиляції легень. І находиться під контролем моніторів.
Кореспондент: Аварія сталася в селі Яблунівка Макарівського району на Київщині. Водій автомобіля в якому їхала Ірина, не впорався із кермуванням і врізався у дерево. 5 людей загинуло. Ірина опинилася в лікарні, розповідає батько дівчини.
Іван Лещенко, батько травмованої: Мені о п'ятій ранку постукала Оля у вікно, що аварія, що Тані немає, а твоя дитина в Макарові. Я бистро вдівся, собрався, попросив сусіда Сашу і він мене завіз сюди в Макаров. Дитина в реанімації.
Кореспондент: Гроші на лікування родичі та знайомі переказували на карту «Приватбанку» дядька Ірини Сергія Лещенка. Зібрали близько 100 тисяч гривень. Цього було досить. Через 10 днів шахраї зняли ці гроші з картки, розповідає Сергій. Зателефонував чоловік сказав, що благодійна організація з Польщі хоче переказати гроші на лікування дівчинки.
Сергій Лещенко, дядько травмованої: Я ж із цим телефоном так і пішов у банкомат. Ставлю карточку, все нажимаю, що він каже. Витягуйте карточку. Я витягнув карточку. Прийшло на карточку поступленіє 5 тисяч гривень. Він мені укаже: ставте карточку зніміть. Це весь час я із ним на зв'язку. Зніміть цих 5 тисяч. Я знімаю цих 5 тисяч. Тепер мені каже: для того, щоб в дальнійшому вам могли поступати кошти від благодійних організацій: закордонних, не закордонних, вам треба ці кошти через автомат, який для поповнювання поповнювати на номер, який я вам буду казати, але ці кошти будуть вам іти на карточку. Я кажу, добре.
Кореспондент: Сергій розповідає: поки переказував гроші, шахраї зняли всю накопичену суму. У “Приватбанку” кажуть: отримати компенсацію від фінустанови у цьому випадку не можливо. Пояснюють: як було б правильно збирати кошти на благодійність.
Олег Серга, керівник прес-служби головного офісу “Приватбанку”: Якщо ви плануєте збирати гроші на доброчинність, на такі теми у банку є чітка процедура, вона дуже проста: треба лише натиснути на сайті кнопку та онлайн подати заявку. І тоді на ту картку, на яку збираються гроші, — до неї має бути особлива система безпеки. Тобто банк контролює такі картки настільки прискіпливо, що витрачати гроші може лише людина, яка збирає гроші на благочинність, і людина, яка має кодове слово, пароль.
Кореспондент: Родичі Ірини звернулися до поліції. Там відкрили кримінальне провадження. Слідство на початковому етапі. За такими заявами, за словами речника поліції Київської області, люди звертаються до них щотижня.
Микола Жукович, речник поліції Київської області: Зараз слідчими готується подання для того, щоб банк дав відповідний доступ до карток. Загрожує покарання до трьох років обмеження волі. Це саме таке важке, а мінімальне — це штраф.
Кореспондент: Адвокат Микола Хахула, який представляє інтереси людей у господарчих судах, каже: родичі Ірини можуть позиватися із банком, щоб отримати компенсацію. У такому випадку знову ж таки треба звертатися в поліцію, а також звертатися в банк, який обслуговує картковий рахунок. Оскільки, згідно їхніх інструкцій, банк забезпечує схоронність цих даних. Якщо особа ці дані ніде не розголошувала, тобто мається на увазі паролі, не вводила пін-код в “Приватбанку”, і це ніде не зафіксовано, то судова практика навіть записана таким чином, що банк повинен відшкодувати зняті кошти злочинцями.
Кореспондент: поки розслідування триває, родичі Ірини знову збирають гроші на лікування дівчинки».
У випуску за 26 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:
Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі зафіксували 64 танки, 8 РСЗВ і 25 гармат та мінометів, розміщених бойовиками із порушенням мінських угод.
На Луганщині бойовики обстріляли безпілотник ОБСЄ.
Голодування політв’язня Павла Гриба загрожує його життю — уповноважена з прав людини Денісова.
27 березня (середа):
1. Обшуки у кримських татар
«Ведуча: Шістьох із 20 кримських татар, котрих нині затримали на окупованому півострові підконтрольний Кремлю суд відправив під варту до 15 травня. Решті запобіжного заходу ще не вибирали. Одного за одним чоловіків затримували цього ранку в різних районах півострова, обшук російські силовики влаштували більш як у 20 помешканнях кримських татар. Подекуди не обійшлося без сутичок, люди намагалися захистити своїх односельців.
Кореспондент: 6-та ранку, Сімферопольський район окупованого Криму, працівники російської ФСБ одночасно провадять обшуки кількох десятків кримських татар, викладають в інтернет ці кадри. Прес-служба ФСБ повідомляє: привід для трусу — розслідування кримінальних справ щодо членів ісламської організації “Хісб ут-Тахрір”, її в Росії визнали терористичною, в Україні вона діє легально. А це відео виклали в мережу координатори громадського руху “Кримська Солідарність”, силовики обшукують будинок Акима Бекирова.
Азіз Бекиров, брат Акима Бекирова: Увірвалася ФСБ, стукали сильно в двері, швидко втяглися вийшли, обшук загалом пройшов спокійно. Перевернули все, перевірили всі кімнати, вилучили телефони, вони шукали літературу, флешки, комп’ютери, навіть у спідньому рилися. Нічого забороненого не знайшли.
Кореспондент: А на цих кадрах — обшук оселі Яшара Мойдінова, господаря затримують. До помешкань, де триває трус, адвокатів не пускають.
Едем Семедляєв, адвокат: Тут зараз йде обшук, слідчі дії, мене не допускають, я адвокат, це грубе порушення російського законодавства, окупаційна влада не хоче щоб правники були присутні.
Кореспондент: Інший адвокат Еміль Курбедінов розповів кореспондентам Суспільного: під час обшуків у будинки кримців силовики підкидали заборонену в Росії літературу. Зокрема книжки “Халіфат” і “Система Іслам”. Пройшли силовики і до кримського татарина Шабана Умерова, про те, як обшукували, розповідає його син.
Син Шабана Умерова: Близько шостої ранку вони зайшли до оселі, у взутті пішли до кімнати де мала дитина спала. Трус провели спокійно, агресії не було, вилучили ноутбук, телефони батьків і внутрішній паспорт.
Кореспондент: Біля будинку, який обшукують, збираються кримські татари, на початку силовики, що оточили мікрорайон, закликають жителів розійтися. Ті відмовляються. Вчиняється бійка, наслідок — і ще двох кримських татар — Іскандера Мамутова та Еміля Дадінова затримують. Разом з іншими везуть до окупаційного сімферопольського управління ФСБ та центру протидії екстремізму. Зараз ви бачите, як адвокатку Еміне Мамілєву не пускають до її підзахисного. Щоб підтримати тих, кого забрали окупанти, кримські татари вирушають слідом, їх зупиняють поліцейські.
Кримський татарин: Заблокували автівки, не дозволили їхати за ними, кажуть: ми їхали по смузі зустрічного руху.
Кореспондент: Біля будинків, де силовики провели обшук, кримські татари читали молитви. Обшуки і затримання кримських татар прокоментувала “Новинам на Першому” речниця Міністерства закордонних справ Катерина Зеленко.
Катерина Зеленко, речниця Міністерства закордонних справ України: Було дано доручення всім послам України за кордоном, всім представникам України при міжнародних організаціях відкрити формальні демарші, звернутися до офіційних представників урядів країн акредитації з тим, щоб було здійснено рішучі принципові кроки і надано офіційну реакцію на такі ганебні дії з боку російської окупаційної влади.
Ведуча: Емілю Дадінову, котрого схопили під час сутичок, присудили штраф 500 рублів, це приблизно 210 грн, іншого затриманого Іскандера Мамутова заарештували на 5 діб. Прокуратура Автономної республіки Крим через анексію півострова зараз знаходиться в місті Києві, кореспондентів Суспільного повідомили: поки що відкрили два кримінальні провадження через обшуки і затримання кримських татар, статті — порушення недоторканності житла і незаконне позбавлення волі. Родичів затриманих просять звертатися до українських правоохоронців.
Ігор Поночовний, заступник прокурора АР Крим: Однозначно якщо як потерпілі так і очевидці, які були присутні під час обшуку, мають якусь інформацію і не бояться її надати правоохоронним органам автономії, ми завжди будемо раді. Для того, щоб забезпечити особам, які до нас звертаються, безпеку, ми розробили різні механізми для звернення до правоохоронних органів, це і анонімні звернення, це і звернення за допомогою Скайп-зв'язку для того щоб не їхати на материкову частину України».
2. Як зазіхання на територіальну цілісність держави і державну зраду розслідує СБУ візит до Москви Бойка та Медведчука
«Ведуча: Як зазіхання на територіальну цілісність держави і державну зраду розслідує Служба безпеки України візит до Москви Юрія Бойка та Віктора Медведчука. Кандидат у президенти від “Опозиційної платформи — За життя” та голова політради цієї партії літали в Росію минулого тижня.
Віталій Маяков, працівник служби безпеки ООН: Свідки, витребовуються і вилучаються необхідні документи, збираються матеріали для призначення експертиз. Як ви знаєте, на сьогоднішній день, внаслідок останніх змін до чинного законодавства право на призначення експертизи від слідчого передали слідчому судді. Досудове розслідування триває.
Ведуча: Як саме Медведчук та Бойко змогли полетіти до Москви з Києва, прем'єр Володимир Гройсман доручив з'ясувати державній службі “Укравіаруху” та Держприкордонслужбі. З 2015-го прямого авіасполучення між Україною та Росією немає. Тоді країни закрили повітряний простір для авіакомпаній одна одної. Минулого тижня Медведчук і Бойко літали в Москву прямим рейсом з аеропорту “Київ”, туди ж і повернулися. Розповів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України: Я хочу поставити це питання і получити на його відповідь. Хто із державних чиновників приймав рішення з порушення заборони створити такий комфорт для людей, які в Москві з прем'єром Медведєвим обговорював антиукраїнські питання?
Ведуча: Щоб перевірити чи законно перетнули кордон Бойко та Медведчук, Генеральна прокуратура відкриє кримінальне провадження, сказав на засіданні Кабміну Юрій Луценко. Мають питання до аеро- і прикордонних служб, які випустили політиків. Помічник глави Держприкордонслужби Олег Слободян прокоментував це так.
Олег Слободян, помічник глави Держприкордонслужби: Державна прикордонна служба приймає рішення про перетин кордону тими чи іншими громадянами на підставі тих документів, які пред'являють дані громадяни і відповідно документи ці і надають право на перетин кордону. Якщо документи дійсні, якщо немає якихось обмежень в перетині кордону, незалежно там на в'їзд чи на виїзд, то відповідно, той громадянин, незалежно від прізвища, має право на перетин кордону. Що стосується вильоту транспортних засобів, то питання надання дозволу і тим більше дозволу в конкретному напрямку, то це точно не компетенція Державної прикордонної служби.
Ведуча: Закон ніхто не порушував, каже начальник відділу управління використання повітряного простору “Украероруху” Олег Крежановський. Компанія, якій належить літак, зареєстрована не в Росії, а в Нідерландах. Вона не перебуває під санкціями РНБО і може вільно використовувати повітряний простір обох країн України і Росії. “Новини на Першому” зателефонували прес-секретарю Юрія Бойка Людмилі Ковалевський. Вона повідомила: політик нині у відрядженні у Запоріжжі і коментувати поки що нічого не може. Порадила звернутися до одного із лідерів партії “Опозиційної платформи — За життя” Вадима Рабіновича. Ось що він сказав.
Вадим Рабінович, один із лідерів партії “Опозиційна платформа — За життя”: Тысячи людей ездят, а им конкретно нельзя. Если нельзя конкретно Медведчуку и Бойко, то есть надо принять закон, который звучит так: “Медведчуку и Бойко государство Украины запрещает ездить в Россию”. Но таких законов нет, поэтому они готовят провокации.
Ведуча: Минуло п'ятниці кандидат у президенти від “Опозиційної платформи — За життя” Юрій Бойко та голова політради цієї партії, лідер об'єднання “Український вибір” Віктор Медведчук зустрілися в Москві з прем'єром Росії Дмитром Мєдвєдєвим. Той сказав, необхідність цієї зустрічі пов'язана із цитую: “глибокою кризою відносин України та Росії”, — кінець цитати. За словами Бойка, необхідно поліпшувати відносини з Росією. Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю “Газпрому”, директор якого Олексій Міллер теж був на зустрічі. Консорціум компаній тимчасово об'єднується заради спільної комерційної діяльності».
3. У Кропивницькому сталося вісім вибухів у мікрорайоні Балашівка
«Ведуча: У Кропивницькому сталося вісім вибухів в мікрорайоні Балашівка, — повідомляють кореспонденти Суспільного. Вони на місці події. У прилеглих будинках та школі повибивало вікна. Речниця надзвичайників у Кропивницькому Оксана Нечай сказала, що вибухнула газова заправка. Дорогу поблизу закрили. “Швидкі” забирають травмованих. Скільки їх, поки що невідомо. Наші кореспонденти уточнюють інформацію».
4. Вбивство дівчини на Кіровоградщині
«Ведуча: Чи належать Діані Хріненко рештки тіла, які знайшли на Кіровоградщині, з'ясовує поліція. 16-річна дівчина, нагадаю, зникла торік у серпні. В селі, за 10 кілометрів від місця, де знайшли останки.
Роман Козьяков, начальник поліції Кіровоградської області: Місцевий мешканець, який здійснював весняно-польові роботи, перебуваючи на тракторі, в полі, виявив тіло людини. А саме рештки у вигляді черепа та фрагменти одягу. Тіло, яке, як нам зрозуміло, належить жінці. Воно могла пролежати якраз той термін, про який ми говоримо. Але, знову ж таки, відповідь на це питання надасть експерт після проведення розтину і після призначення експертизи.
Ведуча: Результати експертизи будуть не раніше як за місяць, каже Роман Козяков. Кореспонденти Суспільного зателефонували мамі дівчинки. Олена Хріненко була на впізнанні, ось що розповіла телефоном.
Олена Хріненко, мати Діани: Після експертиз тоді все буде достовірно, на даний час я не підтверджую, що це є моя донька.
Ведуча: Діана Хріненко зникла 24 серпня. Того вечора вона пішла до центру села Собоці святкувати день Незалежності. Додому не повернулася. За кількасот метрів від її будинку знайшли телефон дівчини і плями крові. Шукати Діану поліцейським допомагали жителі села, рятувальники, військові, кінологи та волонтери. Понад місяць прочісували навколишні села, ліси та річки. Поле, де нині знайшли тіло, пошукові групи не оглядали. Розповів начальник Кіровоградської поліції, підозрюваних у справі поки що немає».
5. Знайшли тіла ще двох потонулих на човні
«Ведуча: Тіла ще двох хлопців із човна, що в неділю перекинувся на Дніпрі, знайшли кременчуцькі рятувальники, про це нам першим розповіла речниця Кременчуцького управління Нацполіції Анна Власенко. Вчора рятувальники підняли з води тіло ще одного хлопця, шукають нині останню пасажирку — дівчину. Порожній човен рятувальники виявили в понеділок, загалом у ньому було 5 пасажирів, одна дівчина вижила — змогла самотужки дістатися берега і зателефонувала до поліції».
6. Претендент на пост президента Олександр Мороз заявив, що знімає свою кандидатуру
«Ведуча: Претендент на пост президента Олександр Мороз заявив, що знімає свою кандидатуру. Підтвердив це кореспондентам Суспільного. Цю заяву опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці. Там ідеться, цитую: “Політрада партії, що висунула мою кандидатуру на пост президента України на своєму засіданні проаналізувала хід виборчої кампанії і зробила обґрунтований висновок про підготовку небувалої, безцеремонної фальсифікації виборів. Актив партії вважає недоцільним продовжувати мою участь у кампанії, політичному фарсі, змирившись з його суттю”, кінець цитати. Попри цю заяву, прізвище Мороза у виборчому бюлетені лишиться, сказав прес-секретар Центрвиборчкому Костянтин Хівренко і позначки «вибув» проти нього ставити не будуть. Олександр Мороз — член політичної партії Соціалістична партія Олександра Мороза. Він найстарший кандидат в президенти — йому 75. З 1994 по 1998 рік був головою парламенту вперше, з 2006 по 2007 — вдруге».
7. Окружкоми під охороною
«Ведуча: Цього вечора окружні виборчі комісії — під посиленою поліційною охороною. Впродовж наступних кількох днів туди завозитимуть бюлетені для голосування, повідомив голова координаційного штабу міністерства внутрішніх справ Іван Стойко.
Іван Стойко, голова координаційного штабу МВС: Ми опрацювали уже маршрути довезення до дільничних комісій бюлетенів, в зворотному напрямку ми говоримо про те, що на даний час практично усі області закриті правоохоронцями, де було недостатньо кількість правоохоронців, надано додаткові сили. На місцях працюють і злагоджено працюють уже підготовлені групи вибухотехніків, ДСНС працює в штатному посиленому режимі, зараз усі дільниці перевірені».
8. Готовність дільниць
«Ведуча: Дільницю, де немає ні опалення, ні вбиральні, а на всіх членів комісії один стілець, готують до виборів у Кропивницькому. Майже дві тисячі людей голосувати покличуть до місцевої ветеринарної клініки. Під дільницю тут віддали порожній кабінет з обдертими стінами та зламаним сейфом. Сховати списки виборців нема куди, поки одні члени комісії цілодобово над ними чергують, інші намагаються самотужки бодай якось впорядкувати дільницю.
Євгенія Синюхіна, член дільничної виборчої комісії: Занавескі і все інше принесли з дому. Ми тут миємо, шкребемо, самі клеїмо — все, що можливо було зробити, ми зробили. Але це не пункт для виборів, це посміховище для тих людей, котрі сюди прийдуть. Тут неможливо ні столи поставити, ні кабінки.
Кореспондент: Сейф, який є на дільниці, без замка — показує Євгенія Синюхіна.
Євгенія Синюхіна: Як ми можемо працювати, якщо тут нема як закрити його.
Кореспондент: Ось тут, у кабінеті ветеринарного лікаря на столі зберігаються попередні списки виборців. Їх охороняє член комісії.
Чоловік: Ми чергуємо тут постійно і охороняємо списки. Зі списками все нормально.
Кореспондент: На цій дільниці мають голосувати тисячу сімсот сімдесят вісім виборців.
Анатолій Кравцов, член дільничної виборчої комісії: Тут приміщення для дільниці вісімдесят метрів повинно бути, а тут десь тридцять п'ять метрів квадратних. По тій самій причині ми вирішили тут поставити тільки три кабінки. Буде чотири стола для членів комісії. Ну і для голови, для секретаря буде сейф під охороною, поліцейський буде охороняти, і буде їхній стіл, за столом будуть сидіти вони. І получили ми чотири урни для голосування, стаціонарні. Ветеринарна служба своїми силами поклеїли обої, покрасили батареї, сам я збирав оці кабінки.
Кореспондент: Говорить стільці відмиті в лікарні, воду приноситимуть із дому, вбиральня на дворі. Дільниця без водопостачання.
Євгенія Синюхіна: Оце буде в нас умивальник. Ось тут буде набиратися водичка, а сюди буде литися, а тут кришечка з дірочками і буде капати.
Кореспондент: Готовність цієї дільниці до виборів коментує координаторка спостереження громадянської мережі «Опора» за виборами в області Зоя Лебідь.
Зоя Лебідь, координаторка спостереження громадянської мережі “Опора”: Тут недотримані санітарні норми однозначно, приміщення є десь тридцять п'ять — сорок квадратних метрів, а це велика дільниця. Відповідно тут не помістяться всі виборчі кабінки, виборчі скриньки. Також на даний момент тут відсутній сейф практично. Тобто там немає замків і щонайгірше виборча документація, списки виборців попередні зберігаються в кабінеті головного лікаря ветеринарної медицини. За це все несуть відповідальність органи місцевого самоврядування і виконавчої влади.
Кореспондент: Чому цього не зробили, запитуємо у секретаря міської ради Кропивницького.
Андрій Табалов, секретар міської ради: Такі проблеми зазвичай виникають на дільницях, балансоутримувачем яких не є місто. Ми попереджали заздалегідь, що може зробити міська влада в такому випадку. Писати листа.
Кореспондент: Приміщення дільниці ремонтують два тижні, розповідає начальник міської лікарні ветмедицини Сергій Онищук. Чотири роки воно ніяк не використовувалося.
Сергій Онищук, начальник міської лікарні ветеринарної медицини: Коли мали проводитися вибори, ми попереджали, що приміщення ми не можемо розширити, що воно положено там, і забезпечити теплом і всім іншим. Ми попереджали, що немає змоги, так як ми є державна структура і кошти нам виділяє тільки держава.
Кореспондент: По обіді на дільницю привезли сейф, два столи та п'ятнадцять стільців».
9. Фільм про Катерину Гандзюк не може бути доказом у справі про вбивство
«Ведуча: Фільм про Катерину Гандзюк не може бути доказом у справі про вбивство, заявили в Генпрокуратурі, журналісти “Розслідувача” Анна Бабінець та Катерина Лихогляд стверджують, що змогли отримати інтерв'ю Олексія Левіна, якого правоохоронці підозрюють в організації нападу, і який зараз у розшуку.
Олексій Левін, підозрюваний, організатор: Ко мне один раз, если честно так, между нами, обратился, … администрации, Рещук, это хозяин, кому я говорю: ну а какое дело, а он — ну вот есть такая вот Катерина Гандзюк, я в первый раз от него и услышал это имя, говорит, вот надо ее как-то там наказать, я говорю, что значит “как-то там наказать”? Ну, говорит, если можно как-то ее облей (нерозбірливо). Я тебе честно говорю, …никто вообще никогда не говорил.
Кореспондент: Це інтерв'ю з Олексієм Левіним. Частина фільму “Слідство.інфо” Анни Бабінець та Катерини Лихогляд “Гандзюк — системне вбивство”. Спецпоказ стрічки відбувся в Києві 25 березня. У ній, як стверджують журналісти, до підозрюваного в організації вбивства Катерини Гандзюк Олексій Левін, якого оголошено в розшук, розповідає, що заступник голови Херсонської ОДА Євген Рищук просив його якось покарати громадську діячку. Заступник голови Херсонської облдержадміністрації Євген Рищук, про якого йде мова у фрагменті фільму, звинувачення прокоментував так:
Євген Рищук, заступник голови Херсонської ОДА: Я з ним ніколи не зустрічався, я вперше про нього почув, коли він заявив його, це прізвище з'явилося на Фейсбуці іменно по дєлу Каті Гандзюк. Найближчим часом я буду давати покази на поліграфі.
Кореспондент: Речник Генпрокуратури Андрій Лисенко прокоментував це відео так:
Андрій Лисенко, речник Генпрокуратури: Жодного доказового значення це інтерв'ю особи, яка переховується від слідства, на жаль, не має.
Кореспондент: Анна Бабінець, одна з журналісток, таку заяву Генпрокуратури прокоментувала так:
Анна Бабинець, журналістка: Чесно кажучи, я не очікувала, що Генеральна прокуратура може так швидко працювати, і фактично через 5-6 годин після публікації відео проаналізувати його і зрозуміти що воно не має доказів, да? Оскільки в цьому відео фігурують конкретні факти, конкретні дати, конкретні люди, то, як на мене, треба трошки більше часу.
Кореспондент: Лисенко також сказав, хто, на думку слідства, організував це інтерв'ю.
Андрій Лисенко, речник Генпрокуратури: Відео Олексія Левіна, яке нещодавно з'явилося в мережі інтернет, розглядається виключно як спосіб захисту підозрюваних у вбивстві Левіна та Владислава Мангера, адвокати якого і організували це інтерв'ю. Тим більше, що воно з'явилося в Україні саме в дні розгляду в Шевченковському райсуді зміну запобіжного заходу щодо Мангера, де прокуратура, як відомо, наполягає на безальтернативному арешті.
Кореспондентка: Журналісти послалися на захист джерел інформації та не стали розкривати своїх джерел.
Ведуча: Один з адвокатів підозрюваного Владислава Мангера Дмитро Рядченко сказав: особисто він жодної розмови з Левіним не мав, проте Мангера група адвокатів їхню спільну позицію, сказав Ільченко, озвучить після судового засідання, на якому розглядатимуть клопотання про зміну запобіжного заходу їхнім підзахисним, дата засідання поки що невідома. Євген Рищук тимчасово усунений заступник голови Херсонської облдержадміністрації, за словами Генпрокурора, слідство має докази, які свідчать про його ймовірну корумповану діяльність пов'язану з (нерозбірливо); саме за публічне звинувачення херсонських чиновників у розкраданні лісу під прикриттям міг вбити Катерину Гандзюк, — така одна із версій слідства. Водночас, за словами Луценка, доказів причетності самого голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордієва немає. Гордєєв і Рищук — партійці Блоку Петра Порошенка. Трьох херсонських чиновників батько Катерини Гандзюк звинуватив у причетності до злочину, вони цю причетність заперечили. Радницю херсонського мера Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою торік наприкінці липня, в листопаді вона померла, поліція затримала п’ятьох підозрюваних в нападі, ймовірного організатора, Сергія Левіна, Служба безпеки оголосила в розшук, сьомий підозрюваний — Мангер».
У випуску за 27 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:
На мітингу Порошенка у Вінниці сталася сутичка «Нацдружин» із поліцією, є затримані.
ЄС закликав Росію припинити обшуки і затримання кримських татар.
28 березня (четвер):
1. Переслідування кримських татар
«Ведуча: Ще чотирнадцятьох кримських татар, яких схопили російські силовики вчора під час обшуків в Сімферопольському районі, заарештував до 15 травня підконтрольний окупантам суд Сімферополя. Про це повідомляє “Кримська солідарність”. Їм закидають причетність до діяльності забороненої в Росії організації. Щоб підтримати затриманих біля будівлі суду вдень зібралися кримські татари. В руках тримали плакати з написами “Поверніть 166 дітям їхніх батьків” і “Ми — Кримська солідарність”. Одного з присутніх затримали правоохоронці.
Учасник акції: Це продовження геноциду з боку Росії. Жодного руху вперед. Ці люди тягнуть нас назад, але це все коли-небудь обов'язково закінчиться.
Ведуча: А нині в Ростові-на-Дону в цій справі затримано ще трьох кримських татар. «Всі співпрацювали з громадською організацією “Кримська солідарність” — каже правозахисник Назим Шейхмамбетов. З Ростова чоловіків привезли в окупований Крим.
Назим Шейхмамбетов, правозахисник: Ремзи Бекиров — это журналист гражданский. Осман Арифмеметов — это тоже гражданский журналист-стример, но их обвиняют в терроризме. Их уже доставили в Крым, и сейчас в отношении их также будет избрана мера пресечения. Такие как бы реалии Крыма у нас.
Ведуча: ““Хізб ут-Тахрір” — це міжнародна ісламська організація, яка не застосовує насилля” — розповів керівник інформаційного офісу “Хізб ут-Тахрір” в Україні Фазил Амзаєв. Організація існує з 1953 року і працює більш ніж в сорока країнах. В Україні її діяльність дозволена.
Фазил Амзаєв, керівник інформаційного офісу організації “Хізб ут-Тахрір” в Україні: Наша організація працює в Україні з початку 90-тих років. Звісно через те, що більшість мусульман в Україні живе в Криму, наша робота була сконцентрована саме на півострові. Всі правозахисники і експерти-ісламознавці підтверджують “Хізб ут-Тахрір” не сповідує насилля. Однак 2003-го в Росії діяльність організації заборонили. Ще до анексії Криму в Росії порушували багато справ проти прихильників “Хізб ут-Тахрір”.
Ведуча: Вчора російські силовики вдерлися з обшуками в оселі двадцяти шести кримських татар в кількох районах окупованого півострова, шукали зброю, наркотики і літературу, яку в Росії вважають екстремістською. Ці кадри опублікувало російське ФСБ. Подекуди не обійшлося без сутичок. Люди намагалися захистити своїх односельців. Підконтрольний Росії суд Сімферополя вчора відправив під варту до 15 травня дев'ятьох затриманих».
2. До Одеси з Харкова привезли поранених бійців
«Ведуча: Борт із десятьма пораненими на сході прибув до Одеси з Харкова. Літак приземлився близько 14-ї на аеродромі “Шкільний”. З місця каретами “швидкої” військових доправили до Одеського військового шпиталю. Поранені бійці були кілька днів тому на Луганщині, розповів волонтер Андрій Танцюра.
Андрій Танцюра, волонтер Одеського військового шпиталю: Велика частина досить важкі хлопці, з них у шести осіб переломи. Одна людина перебуває у важкому стані у реанімації. В нього поранення нижньої частини тулуба. Пошкоджена артерія, багатоуламковий вогнепальний перелом».
3. Солдат опинився в лікарні після вибуху на військовому полігоні на Чернігівщині
«Ведуча: Солдат, який опинився в лікарні після вибуху на військовому полігоні на Чернігівщині, нині в стаціонарі військового шпиталю. Загрози його життю немає, розповів “Новинам на Першому” начальник офтальмологічного відділення Іван Присяжнюк.
Іван Присяжнюк, начальник офтальмологічного відділення 407-го військового госпіталю м. Чернігова: Солдат до нас поступив з діагнозом “осколкові поранення м'яких тканин кісті і передпліччя”, “стороннє тіло кон'юнктиви правого ока”. Дерев'яні якісь частини незрозумілого характеру. В терміновому порядку йому було проведено первинну хірургічну обробку, накладено шви. На даний момент стан солдата задовільний. Загрози життю та зору пацієнта немає.
Ведуча: Травмувався солдат вчора в селищі міського типу Гончарівське. Разом з іншим армійцем оглядали територію — знайшли вибухівку. Один з військових кинув її в багаття — тоді й вибухнуло».
4. Наслідки нічних вибухів
«Ведуча: Газ біля Кропивницької заправки вибухнув, коли його перекачували з однієї автоцистерни в іншу. В цей час вони були на стоянці і стосунку до самої заправки не мають, каже речниця обласної прокуратури Наталія Алексєєнко. Вибух був такої сили, що в будинках поряд повибивало шибки, а кілька машин на стоянці вигоріли вщент. Нині у справі жодного підозрюваного. Нашим кореспондентам вдалося поспілкуватися із власником автоцистерни.
Кореспондент: Такий вигляд має автостоянка після вибуху цистерн зі скрапленим газом на вулиці Київська. Територія огороджена, поліція нікого туди не пускає, проводить слідчі дії. Тут працюють також пожежники, заливають водою цистерну. ось такий вигляд має цистерна після вибуху. Її відкинуло від стоянки через дорогу. Це власник згорілого автомобіля.
Максим Колісник, власник згорілого автомобіля: Повністю вщент, один металолом. МАЗ асенізаційний. Мєжду фурами він там стояв, от, там вигоріло повністю все. На даний момент нічого не знаємо, до кого обращаться. Той туда посилає, той туда в горотдел. Не понятно, шо делать в дальнейшом, то єсть щас ущерб нанесен большой, а шо делать.
Кореспондент: Це будинок на вулиці Теплична поряд з автостоянкою, де були вибухи. Валентина Деркач показує, як від вибухової хвилі повилітало скло з вікон, зірвало шифер з даху, потріскались та вигнулись стіни будинку.
Валентина Деркач, потерпіла: Не одного стікла немає, води понабирали, бо не було води. Вирвало осьо етот, люстру, да, вирвало, осьо бачте.
Кореспондент: Через пожежу травмовано четверо людей, один із них 58-річний чоловік зараз в реанімації, розповів журналістам Суспільного завідуючий відділенням Олександр Ювенко. Це водій автівки, що привезла газ. За словами медика в нього понад 40 % опіків тіла. Чоловік у свідомості, дихає самостійно, інші троє травмованих в опіковому відділенні.
Наталя Алексєєнко, речниця обласної прокуратури: У справі тривають першочергові слідчі дії, з'ясовуються всі обставини події та їх причини.
Кореспондент: Голова комітету мікрорайону, де стався вибух, Валентина Додоліна надала Суспільному номер телефону власника цистерн. Своє прізвище чоловік називати відмовився.
Олександр, власник цистерн з крапленим газом: Згоріла ємність, яка приїхала з Кривого Рогу і привезла скраплений газ, і вона загорілася.
Кореспондент: Поліція розслідує пригоду, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Роман Козьяков, начальник поліції Кіровоградської області: Щодо законності функціонування автозаправочної станції, а також тих маніпуляцій, які проводились на автостоянці. Оцінка буде надана в рамках кримінального провадження.
Кореспондент: Вогонь на автостоянці біля заправки спалахнув близько 8-ї вечора, полум'я поширювалось на будівлі колишньої СТО. Поруч загорілося вісім легкових автомобілів та десять вантажних. Три вантажівки з газозаправним обладнанням вибухнули, загасили пожежу близько 11-ї вечора».
5. Державне бюро розслідувань дасть оцінку діям прокурора Костянтина Кулика
«Ведуча: Державне бюро розслідувань дасть оцінку діям прокурора Костянтина Кулика, який готував підозру колишньому керівникові Нацбанку Валерії Гонтаревій, екс-голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і нинішньому заступникові голови Адміністрації Президента Олексію Філатову. За словами речника ГПУ Андрія Лисенка, прокурор порушив процесуальне законодавство.
Андрій Лисенко, речник ГПУ: Вона готувалася прокурором Куликом, але були порушені основні процесуальні дії: по-перше — не було доказової бази, щоб пред'являти, по-друге — не було рішення старшої прокурорської групи на вручення цієї підозри, і не було, власне, вручення цієї підозри підозрюваному, оскільки підозрюваного потрібно було викликати до прокуратури.
Ведуча: Про що йшлося в підозрі, Лисенко сказав, що не знає, “Новини на Першому” намагаються зв'язатися з прокурором Костянтином Куликом, який готував підозру, щоб з'ясувати, а також із особами, стосовно яких її готували, із Адміністрацією президента також, надіслали запити до Державного бюро розслідувань, щоб дізнатися, чи почалася перевірка».
6. Щоб захистити виборчі скриньки, їх опломбують
«Ведуча: Щоб захистити виборчі скриньки, їх опломбують, а також наклеять спеціальні наліпки — розповів президент Асоціації виробників систем опломбування Ростислав Цирек. Каже, якщо спробувати зірвати таку наліпку, на ній з'явиться напис “Стоп”.
Ростислав Цирек, президент Асоціації виробників систем опломбування: Сьогодні-завтра бюлетені будуть доставлені на дільниці і поміщені у сейфи або металеві шафи. Сейфи і металеві шафи будуть опломбовані або опечатані. Ідеально вони були опломбовані пломбами-наклейками. Але паперові стрічки теж будуть присутні. Пломба-наклейка чим відрізняється? Вона теж має номер, вона на гладку поверхню наклеюється. На ній можна робити надписи, на ній можна ставити печатку. При спробі її відкрити вона змінює свої характеристики».
7. Бюлетені до виборчих дільниць везуть у сейф-пакетах
«Ведуча: Бюлетені до виборчих дільниць везуть у сейф-пакетах, що теж мають спеціальну систему захисту. Все відбувається під наглядом поліцейських. Частину документів до дільниць довезли. Що ж буде з бюлетенями до того часу, коли в неділю зранку їх почнуть видавати виборцям?
Кореспондент: Черкаський палац молоді. Тут розташована окружна виборча комісія 195 округу. Сюди привезли бюлетні для голосування на президентських виборах. Їх дістають із машини під наглядом 27 членів комісії.
Анжеліка Чорноостровська, голова окружної виборчої комісії №195: Щас ми будем їх перещитувати, перевіряти чи всі упаковочки цілі бюлетнів. А тоді почнем видавати.
Кореспондент: Кожна пачка бюлетнів має наліпку із номером дільниці, округу та кількості бюлетнів всередині. Розмір пакунка залежить від кількості виборців та дільниць. У 195 виборчому окрузі є 159 дільниць із різних районів Черкащини. Надія Котовська, голова однієї з дільничних виборчих комісій, приїхала о 15:00 із села Головківка Чегеринського району аби отримати бюлетені.
Надія Котовська, голова дільничної виборчої комісії №710 742 села Головківка: Перерахунок іде на дільниці. Ми отримуємо, приїжджаємо на дільницю і там тоді разом з усіма членами комісії перевіряємо чи правда, це нашої дільниці, ставимо свою печатку, і перераховуємо їх та запаковуємо усе у сейф.
Кореспондент: Зі слів начальника сектору комунікації управління національної поліції Дмитра Грищенка, нині всі дільничні та окружні виборчі комісії обстежені працівниками поліції.
Дмитро Грищенко, начальник сектору комунікації управління Національної поліції: Після завезення виборчих бюлетенів на дані комісії, вони будуть взяті під цілодобову охорону працівниками поліції, які будуть забезпечувати свою роботу в рамках законодавства.
Кореспондент: Всього, зі слів Дмитра Грищенка, для охорони публічного порядку під час проведення виборів президента України 31.03.2019 в області буде залучено понад 2000 працівників поліції».
8. 5 лідерів президентських перегонів
«Ведуча: Нині останній день, коли за законом “Про вибори” соціологи можуть публікувати рейтинги кандидатів у президенти. Наші кореспонденти дослідили дані трьох соцопитувань, які за три місяці провели Київський міжнародний інститут соціології, соціологічна група рейтинг та Центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова. У кожному кількість лідерів лишається незмінною. Такою ж вона є і в останньому спільному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології та Фонду “Демократичні ініціативи” імені Кучеріва. З 20 по 26 березня соціологи опитали 1600 українців у всіх регіонах, окрім окупованих територій. Гроші на дослідження дало посольство Нідерландів у рамках проекту Matre, повідомила виконавчий директор фонду “Демократичні ініціативи” — Світлана Барделюк. Щодо позицій кандидатів. В рейтингу вони цього разу такі: перший Володимир Зеленський — в нього 27,5 % голосів опитуваних, за ним йде Петро Порошенко — близько 18 %, Юлія Тимошенко третя — в неї майже 13 %, замикають: Юрій Бойко — 11 % та Анатолій Гриценко — 8 %. Статистична похибка не більше ніж 3,7 %. Формуючи цей рейтинг соціологи брали до уваги голоса тих опитаних, що точно знають за кого будуть голосувати. Такою ж є п'ять лідерів в останньому дослідженні соціологічної групи “Рейтинг”. Вони опитали 3 тисячі українців з 22 по 27 березня. На чиє замовлення директор соціологічного групи “Рейтинг” — Олексій Антипович — не сказав, пояснивши, згідно із законом “Про вибори” соціологи оприлюднувати це не зобов'язані. Поміж тих опитуваних, хто визначився за кого голосувати і збирається йти на вибори, а таких майже 1750, Зеленського підтримують 26,5 %, другу позицію розділили Петро Порошенко та Юлія Тимошенко — в них по 17 % відсотків. Анатолій Гриценко має майже 10%, а Юрій Бойко 9,5 %».
9. Цієї неділі в бюлетенях українці загалом побачать 39 прізвищ
«Ведуча: Ті рейтинги, які складали, не можуть на 100 % спрогнозувати, хто з кандидатів на якому місці опиниться, каже директор фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіина, і не всім варто вірити.
Кореспондент: Рейтинги у кандидатів у президенти можна розділити на три типи, каже соціолог Ірина Бекешкіна. Вона називає їх псевдорейтинги, «солом'яні» та реальні. Псевдорейтинги — це ті, які, за словами Бекешкіної, ніхто ніколи не проводив.
Ірина Бекешкіна, директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва: Є говорящі голови, які просто виходять з потрібними рейтингами і говорять. Проблема в тому, що деякі засобами масової інформації, більше того, навіть деякі інформаційні агенції це поміщають. І тоді, коли така, знаєте такий різнобій, звичайно у пересічного виборця йде голова, а шо це, шо це за соціологи. Насправді ніякої соціології там немає, ніяких соціологів там немає.
Кореспондент: “Солом'яними” Бекешкіна називає ті рейтинги, які базуються на реальному опитувані, але без дотримання вибірки. Тобто при виборі, кого опитувати, соціологи не зважають на те, чи будуть опитані відображати настрій всієї країни.
Ірина Бекешкіна: Перш ніж виникла професійна соціологія, звичайно було бажання дізнатися як будуть голосувати. І тоді всюди опитували, де тільки могли. Отак хапали людей в барах, на вулиці, біля будинків, і питалися. Називається “солом'яне” опитування чому, як соломку кинеш, куди її вітром понесе, так ми будемо знать, за кого голосувати.
Кореспондент: Соціолог Володимир Паніотто розповідає за яким принципом створюються такі “солом'яні” рейтинги.
Володимир Паніотто, директор Київського міжнародного інституту соціології: Проводити дослідження на частині, наприклад, тільки міське населення, чи тільки сільське населення. І в принципі на своєму там, прес-конференції на це можна сказати, але штраф потім і той, хто займається піаром цих даних, забуває про це згадувати.
Кореспондент: Паніотто каже: поважні соціологічні фірми не займаються такими опитуваннями, і розповідає: їх результат, як правило дуже схожий на результати реальні, але вони там відрізняються якоюсь однією партією. Щось радикальне інакше, то це дуже підозріло. Володимир Паніотто пояснює чому часто соціологи не називають замовника дослідження.
Володимир Паніотто: Власники цієї інформації — це замовники, це його дані. І тому він має повне право і звіт не друкувати. За всіма міжнародними законами, навіть факт того, що проводиться інвестиції, є секрет.
Кореспондент: За словами Бекешкіної, соціологи не завжди можуть гучно спрогнозувати результати голосування, якщо цифри кандидатів різняться дуже мало.
Ірина Бекешкіна: З точки зору соціології, різниця в навіть 2 % не є значенням.
Кореспондент: Обоє соціологів кажуть: є декілька критеріїв за якими рейтингам можна довіряти.
Ірина Бекешкіна: Орієнтуватися на фірму, які працюють, давно працюють в Україні. Тому що для соціологічних фірм виборчі опитування це не є їсти єдиний хліб.
Володимир Паніотто: Подивитися, чи є ця компанія серед датованих на сайті Соціологічної асоціації України, якщо немає, а таке може бути, і можуть бути цілком нормальні компанії, то подивитися сайт цієї компанії. Якщо сайта немає — це вже дуже погано, якщо сайт є, то що це за компанія, вона зараз займається соціологічними дослідженнями чи ні, чи є там соціологи, чи описана методологія взагалі дослідження».
У випуску за 28 березня повідомлялося про всі важливі теми дня.
29 березня (п’ятниця):
1. Втрати на фронті
«Ведуча: Один військовий загинув під час обстрілів на передовій, двох поранено, — розповів представник прес-центру Об'єднаних сил, Олексій Тригуб. Десять разів бойовики обстріляли позиції армійців до 18-ї години — випустили майже 60 мін різного калібру, зокрема, по укріпленнях поблизу Широкиного і Водяного в Приазов'ї та біля Троїцького, Новоолександрівки, Золотого на Луганщині. Били, також, з гранатометів та озброєння БМП. Армійці відповіли вогнем».
2. 23 зниклі кримські-татари
«Ведуча: 23 кримських-татар, що зникли з СІЗО, могли вивезти до Росії. Про це “Новинам на Першому” розповів адвокат Едем Семедляєв.
Едем Семедляєв, адвокат: Сейчас точно стало известно, что их вывезли. По нашим предположениям, вывезли их в Ростов-на-Дону, город. Пока эту информацию проверяем.
Ведуча: Також, Семедляєв сказав, що 24-му затриманому Таєру Ібрагімовому, який вчора прийшов під суд підтримати кримських-татар, присудили штраф 15 тисяч рублів, це приблизно 6 тисяч 200 гривень. Обшуки на анексованому півострові співробітники ФСб влаштували 27 березня. Затримали 20 кримських-татар. Ще 3 в російському Ростові вчора. Під вартою вони пробудуть до 15 травня. Людей підозрюють у причетності до діяльності міжнародної ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”. У Росії її визнали екстреміською. В Україні вона легальна».
3. Щоб вислати з храму в Севастополі православну церкву України, окупаційне міністерство земельних відносин звернулося до підконтрольного Кремлю суду
«Ведуча: Щоб вислати з храму в Севастополі Православну церкву України, окупаційне міністерство земельних відносин звернулося до підконтрольного Кремлю суду. Так хочуть розірвати договір оренди Кафедрального собору святих Рівноапостальних Володимра і Ольги. Розповів “Новинам на Першому” предстоятель храму архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент. Цей собор — головна святиня Православної церкви України на анексованому півострові.
Климент, архієпископ СІімферопольський і Кримський православної церкви України: Я розумію, що якщо питання стоїть так, щоб мене в Криму не було, — нас знищать і закриють. Починаючи з 2015 року формується пакет документів для Європейського Суду. У Страсбурзі зареєстровані 2 заяви щодо порушень прав віруючих Української православної церкви на теренах Крима. Як тільки ми завершимо суди на території Росії, весь пакет вже буде остаточно передано в Страсбург.
Ведуча: Звільнити приміщення окупанти наказали в лютому. Пояснивши, українська парафія не зареєстрована за російським законодавством. А потому звинуватили священиків в несплаті оренди. Коли настоятель храму гроші віддав, а це два російські рублі, і питання з паперами владнав, окупанти пішли в суд. Очільниця земельного міністерства, що підконтрольна окупантам, заявила — українська церква не переоформила документи і перебуває поза правовим полем».
4. Оголосили підозру за вибух автоцистерни в Кропивницькому
«Ведуча: Через вибух автоцистерни в Кропивницькому про підозру місцева прокуратура оголосила двом працівникам компанії “Еланбі” — керівникові та головному інженеру. Фірма, що продає газ, орендувала ділянку, де стався вибух, розповіла Суспільному речниця прокурора Кіровоградщини Наталія Алексєєнко.
Наталя Алексєєнко, речниця прокурора Кіровоградської області: Підозру оголошено у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що призвело до тяжких наслідків. Санкції цієї статті передбачає покарання до восьми років позбавлення волі. Прокуратурою вже готується до суду клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу. Прокуратура наполягатиме на триманні під вартою.
Ведуча: Наші кореспонденти поїдуть на судове засідання. Там спробуємо дізнатися позиції підозрюваних. Під час вибуху травмувалися четверо людей. Водія автоцистерни, який опинився в реанімації, прооперували і перевели в опікове відділення. Там нині і інші троє травмованих. Найбільше з них постраждав 29-річний пожежник Ярослав Жаботинський. Як почувається нині, розповіла Суспільному завідувачка відділенням Наталія Корчака.
Наталія Корчака, завідувачка опікового відділення обласної лікарні: Він вже більш активний, самопочуття гарне, він ходить, вже почувається не таким слабким. Зменшилися набряки обличчя, голови.
Ведуча: Вибухнула цистерна з такою силою, що довкола в будинках повилітали шибки і двері. Збитки нині рахує спеціальна комісія і її керівник Сергій Коваленко каже, мають все описати, щоб виплатити людям компенсацію з міського бюджету.
Кореспондент: Ось такий вигляд автостоянка має сьогодні. Поліції та охорони немає на місці. Власники автомобілів приїхали оцінити матеріальну шкоду.
Чоловік: Залишив машину і поїхав. Машина в принципі недорога. Я її купив за чотириста доларів. Коли дозволять, то заберу і здам на металобрухт.
Жінка: Взривається перша бочка і їх взривной хвилею одкидає метров на десять одкинуло в яму. У сина трохи брови підгоріли. І отак сім штук, ну сьома була заключна.
Кореспондент: Так Віра Продайвода розповідає про події ночі двадцять 7 березня. Її будинок знаходиться поряд з автостоянкою.
Віра Продайвода, господарка будинку: Заходимо в хату, я як гляну — боже. Ну оце маємо. Була комісія перед цим. Не знаю на що нам сподіватися і чим нам допоможуть і що нам зроблять. Оце пішла тріщина тут, пішло там, перекосилося тут.
Кореспондент: Оцінити завдані збитки жителям будинків біля автостоянки приходила сьогодні створена комісія при міській раді, розповідає голова квартального комітету мікрорайону.
Валентина Додоліна, голова квартального комітету мікрорайону: Фотографували і оцінювали. А що вони оцінили, я про це нічого не знаю. Ну і ще сказали, що звертайтеся до свого депутата. Ми ще це будемо доводити, що це дійсно від цього воно. Бо можуть ще придумати, що воно в нас не від цього.
Сергій Коваленко, голова комісії: Ми відпрацювали з головою квартального комітету. Ті заявки, які були до неї, які надходили на телефон до міської ради, поки що таких чотири звернення. Одне по криші будинку, це шиферова криша — визначаємо. І три звернення про завдану шкоду всередині будинків.
Кореспондент: Експерт у справах відшкодування майнових збитків Владислав Пузир пояснює людям, як відшкодувати завдані збитки.
Владислав Пузир, юрист: Існує форма захисту, як звернення до суду з позивною заявою. Тут встановлюється факт порушеного права, а саме вина, встановлення кількості збитків і факт відношення боржника і саме протиправне діяння. Якщо навіть одного елементу з вищеперечислених не буде існувати, то факт правопорушення не буде доведено.
Кореспондент: Для оцінки завданої шкоди, за словами Сергія Коваленка, комісія залучила експертів, які зроблять висновки скільки завдано людям шкоди. Вогонь на автостоянці біля заправки спалахнув близько восьмої вечора. Полум'я поширилося на будівлю колишнього СТО. Поруч загорілося вісім легкових автомобілів та десять вантажних. Три вантажівки з газозаправним обладнанням вибухнули.
Галина Спіріна, начальник відділу нагляду на об'єктах підвищеної небезпеки обласного управління держпраці: Ввечері розпочалися роботи по зливу зрідженого вуглеводного газу з газовозу в автомобільну цистерну іншої ємності. Під час зливу виникла розгерметизація гумового рукаву, внаслідок цього потрапляння і удара об землю виникла іскра, після чого виникла пожежа».
5. 616 порушень за час передвиборчої кампанії зафіксувала громадянська мережа «ОПОРА»
«Ведуча: 616 порушень за час передвиборчої кампанії зафіксувала громадянська мережа “Опора”. Стосувалися вони переважно агітації, розповів аналітик мережі Олександр Клюжев.
Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі “Опора”: Мова йде про те, що кандидати, а на останніх етапах виборчого процесу їх місцеві представники, виготовляють друковані агітаційні матеріали без вихідних даних. Чому законодавство передбачає обов'язковість вихідних даних? Тому що це гарантія, що можна перевірити чи виготовлений цей матеріал з виборчого фонду, чи не виготовлений».
6. Останній день агітації
«Ведуча: Щоб переконати українців голосувати за себе, в кандидатів у президенти залишаються лічені години. Агітуватимуть до півночі. Завтра в Україні день тиші. З теле- та радіоефірів мають зникнути агітаційні ролики, а з вулиць банери й намети кандидатів. Вибирати президента українці будуть цієї неділі, 31 березня. І щоб встигли проголосувати, українцям паспорти видаватимуть і в суботу, і в неділю. Відділення Державної міграційної служби вихідні скасували, документи видаватимуть, зокрема тим, кому ще не виповнилося 18 і на вибори вони йтимуть вперше. Кожне з регіональних відділень має свій принцип роботи. Десь, як от у Черкасах і Харкові, працівники чергуватимуть цілодобово.
Кореспондент: Центр адміністративних послуг Київського району Харкова. Цієї суботи та неділі тут видаватимуть паспорти з вклеїними фото та id-картки. Працюватимуть ось за таким графіком: 30 березня з 8-ї ранку до 15:45, у неділю. в день виборів, з 9-ї ранку до 6-ї вечора. Зоя Павленко, заступниця начальника відділу центру, говорить: нині до видачі готові 25 паспортів-книжок та 30 id-карток. Людей попередили, що документи можна забрати.
Зоя Павленко, заступниця начальника відділу центру: Кожен заявник отримав СМС-повідомлення. Для того, щоб звернутися за отриманням свого документа. А також зателефонували персонально кожному.
Кореспондент: Микита Рубанов, свою id-картку отримав сьогодні. Каже: голосувати обов'язково піде.
Микита Рубанов, отримав id-картку: Цього року багато з тих, хто минулого разу, на минулих виборах, казав: і так оберуть, без нас обійдуться. Вони сьогодні кажуть: ні, ми підемо голосувати. Змінилося у людей трохи уявлення про вибори.
Кореспондент: А це сервіс для тих, хто отримує посвідку особи в підрозділах Державної міграційної служби. Тут можна перевірити чи готовий паспорт-книжка або id-картка. В суботу підрозділи Харкова та області працюватимуть як зазвичай: з 9-ї ранку до майже 5-ї вечора.
Гага Кікнадзе, речник обласного управління Державної міграційної служби: У день виборів, 31 березня, всі територіальні підрозділи Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області будуть працювати з 8-ї години ранку до 8-ї години вечора. Там будуть розташовані чергові, які будуть видавати вже готові паспорти громадян України.
Кореспондент: За словами Кікнадзе, нині на Харківщині до видачі готові майже дві тисячі документів».
7. Гроші за голоси
«Ведуча: Гроші за голоси роздавали виборцям в Черкасах, розповів “Новинам на Першому” речник обласної поліції Дмитро Грищенко. Каже пропонували людям від двох до чотирьох з половиною тисяч гривень. Хтось поскаржився на підкуп до поліції, коли правоохоронці зайшли до офісного приміщення, знайшли коробки з готівкою. Загалом там було півтора мільйона гривень та 12 тисяч доларів. Гроші роздавав представник передвиборчого штабу одного з кандидатів, за якого і мав проголосувати виборець післязавтра. Прізвище кандидата в поліції не називають, в офіційному повідомленні вказують першу літеру П. На кадрах, котрі опублікувала поліція, є блокноти з надписом “Солідарність” Блок Петра Порошенка”. Впродовж двох годин ми телефонували очільнику передвиборчого штабу, щоб отримати його коментар, поки що він не відповідає. У списку кандидатів є дві людини, чиє ім’я або прізвище починається на букву П, окрім Порошенка це Володимир Петров. Ми зателефонували йому. Володимир Петров порадив поліції назвати другу літеру прізвища кандидата представників штабу, якого підозрюють в купівлі голосів виборців».
8. Навчання військових медиків
«Ведуча: Перев'язувати рани та перевозити травмованих, навчали військових медиків на Черкащині. Відпрацьовували навички 57 військовослужбовців.
Військовий: В сознании. Раны неглубокие.
Кореспондент: Навчання розпочинається у “червоній” зорі. За сценарієм, бронетранспортер підірвався на розтяжці. Відбувається евакуація поранених.
Військовий: Группа отходит.
Кореспондент: Далі поранених евакуйовують до сектору укриття “жовтої” зони. Тут військовслужбовці мають зупинити кровотечу, перев'язати рани та здійснити серцево-легеневу операцію. Це учасник навчань Олексій Добровін, оглядає поранену. Чоловік фельдшер, за фахом служить на Маріупольскому напрямку.
Олексій Добровін, фельдшер: Найголовніше зупинити кровотечу. Участь в бойових діях не брав. Але ми знаходимося якраз на лінії зіткнення.
Вікторія Чайка, старший інструктор з тактичної медицини мобільних сил та резервів: Голосовий контакт. Надання допомоги, евакуація. Все повинно бути злагоджено. Загалом справилися з бойовим завданням. В “червоній” зоні зупинили критичну кровотечу, змогли правильно евакуювати і швидко, поранених з сектору, скажемо так, обстрілу, в сектор укриття. Тут вже працювали також, молодці, швидко. І не забули про поглиблений огляд пораненого і надали безпосередньо допомогу, бандажували.
Кореспондент: Такі навчання проводяться спільно з головним центром підготовки особового складу державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момита та Національної академії держприкордон служби.
Вікторія Чайка, старший інструктор з тактичної медицини мобільних сил та резервів: Це був курс по наданню першої домедичної допомоги бійцям рятівника. Бійцем рятівником може бути кожен військовослужбовець, не маючий медичної освіти. В цьому, скажемо так, і суть даного курсу, щоб людина, кожен військовослужбовець, розумів, що йому робити в разі надзвичайної ситуації.
Кореспондент: Якщо учасники успішно складуть практичний іспит, вони отримають сертифікат військовослужбовця-рятувальника».
9. Брак працівників лікарні в селах
«Ведуча: Із немовлям на руках лікує односельців фельдшерка з Чернігівщини. Допомагає колони, доки лікарка ставить крапельниці чи робить уколи. За це не отримує ані копійки зарплати. Офіційно вона в декреті. Доньку народила 8 місяців тому і відтоді увесь час мусить ходити на роботу, інакше лікувати селян не буде кому.
Світлана Литвин, фельдшерка: Лишаю свою дитину на чоловікову сестру. Якшо просять так, шо нема вихода, просто забираю її з собою в медпункт. Да, санітарка гуляє, поки я роблю щеплення, капельниці.
Кореспондент: У сільському ФАПі на Світлану чекають хворі. Валентина Салогуб — гіпертонік. Лікар призначає уколи та крапильниці.
Валентина Салогуб, жителька села Вишеньки: Але ми їй дуже вдячні, шо вона нас не бросає. Найближчий медпункт у нас “скора”. Автобус ходить раз у тиждень. У нас дуже велика проблема з цим, тому що щас зробили сімейних лікарів. Сімейні лікарі: приїдеш, покуда вистоїш в очередь до сімейного лікаря, вона тобі дасть направлення на аналізи. Аналізи до 11 годин. І автобус уже наш відправляється.
Кореспондент: Лікуватися у ФАП до Світлани ідуть жителі чотирьох сіл: Вишеньок, Черешеньок, Чорнявки та Бужанки. Фельдшерка каже: за потреби ходить на виклики додому
Світлана Литвин: Ходила оцей період. Осінь-весна — дуже часто приходиться.
Кореспондент: Вишеньківський староста Володимир Дяченко говорить: приміщення ФАПу відремонтували, закупили нове обладнання. На роботу приїхала фельдшерка Світлана Литвин. Коли торік пішла в декрет, виникла проблема з медичним обслуговуванням селян. Староста звертався до керівництва Коропської лікарні, давав запити через мережу інтернет. Бажаючих працювати не знайшлося.
Володимир Дяченко, староста села Вишеньки: Немає молодих спеціалістів, які згодні йти на село працювати.
Кореспондент: Загалом в селах Коропської територіальної громади бракує п'ятьох фельдшерів, — каже головний лікар Коропського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Микола Сємака. Троє медиків у декретній відпустці, двоє звільнились через небажання працювати на мінімальну зарплату.
Микола Сємака, головний лікар комунального некомерційного підприємства “Коропський РЦПМСЛ”: Їхали раніше, але тепер не хочу. У мене вже двоє втекли. Поїхали на заробітки до Польщі. Так що не хочуть працювати. Чому не хочуть, скажу зразу: низька заробітна плата і житла нема».
У випуску за 29 березня не повідомлялося про такі важливі теми дня:
Держдепартамент США закликав Росію звільнити кримських татар.
Прокурор Кулик заявляє про тиск Банкової на прокуратуру, щоб пригальмувати справи близького оточення президента.
30 березня (субота):
1. Смертельна аварія в Одесі
«Ведуча: Один військовослужбовець, який патрулював Одесу, загинув. Ще п’ятеро людей — двоє нацгвардійців та троє місцевих жителів дістали травми. Це — наслідки аварії. За попередньою інформацією, водій Мерседеса з іноземною реєстрацією порушив правила дорожнього руху і зіткнувся. Внаслідок загинули та травмувалися перехожі. Поліція затримала водія-порушника. За словами речниці Одеської поліції Любові Гордієвської, він не одноразово притягувався за порушення правил дорожнього руху. Кореспонденти “Суспільного” намагаються дізнатися його позицію та в якому стані травмовані».
2. Одного військового поранено на передовій під час обстрілів
«Ведуча: Одного військового поранено на передовій під час обстрілів. Про це “Новинам на Першому” розповів представник прес-центру Об'єднаних сил Олексій Тригуб. Двічі бойовики обстріляли позиції армійців до 18-ї години, зі стрілецької зброї цілили по укріпленнях в районі Авдіївки та Пісків, це поблизу окупованого Донецька. Минулої доби один український військовий загинув, поранено чотирьох».
3. До російського Ростова-на-Дону перевезли 23 затриманих кримських татар
«Ведуча: До російського Ростова-на-Дону перевезли 23 затриманих кримських татар з анексованого півострова. Про це “Новинам на Першому” повідомив адвокат Едем Семедляєв.
Едем Семедляєв, адвокат: Перевезли у Ростов-на-Дону і там розподіляють по 5 слідчих ізоляторах. Зараз ми цю інформацію уточнюємо. З огляду на те, що вихідні дні, дуже важко цю інформацію підтвердити. Один — його поки ми не можемо знайти. Чи перебуває він у руках силовиків, нам не відомо.
Ведуча: У середу 27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримських татар. 20 затримали, ще 3-х схопили в Ростові і привезли на півострів. Всіх заарештували до 15 травня та підозрюють в причетності до діяльності міжнародної ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”. У Росії її визнали екстремістською. В Україні вона легальна. Затримали силовики також 3-х кримських татар, котрі прийшли підтримати односельців. Двох із них оштрафували, іншого заарештували на 5 діб».
4. Не зможуть проголосувати
«Ведуча: Не зможуть проголосувати на виборах президента України українські політв'язні, військовополонені, котрих утримує Росія в своїх тюрмах. Чому пояснив адвокат Микола Полозов.
Микола Полозов, адвокат: Прежде всего потому что, в принципе, российские власти не позволяют иностранным заключенным реализовывать свое право на выбор. В Российской Федерации постановлением Центральной избирательной комиссии Украины от 27 декабря прошлого года, все избирательные участки работать не будут. Таким образом, на территории Российской Федерации и также в оккупированном Крыму никаких избирательных процессов не состоится.
Ведуча: За словами Полозова, в Росії та анексованому Криму утримують 64 українських політв'язнів, 27 із них перебувають на території Росії. Завтра в Росії не відкриється жодна виборча дільниця. Так вирішив Центрвиборчком, враховуючи побажання Міністерства закордонних справ. Очільник відомства Павло Клімкін пояснив, переймається за безпеку громадян. Українці, що живуть в Росії зможуть проголосувати в консульствах та посольствах України в Фінляндії, Грузії та Казахстані».
5. 180 бюлетенів зіпсувала голова виборчої дільниці на Львівщині
«Ведуча: 180 бюлетенів зіпсувала голова виборчої дільниці на Львівщині. Поставила штамп “Вибув” навпроти прізвища одного з кандидатів у президенти. Думала, він знявся з виборів. Коли зрозуміла, що зробила помилку, сама повідомила про це в окружну виборчу комісію. Звідти зателефонували в поліцію, розказала “Новинам на Першому” речниця обласної поліції Світлана Добровольська.
Світлана Добровольська, речниця поліції Львівщини: До поліції надійшло повідомлення від голови однієї з окружних виборчих комісій про те, що голова дільничної виборчої комісії помилково зіпсувала 180 бюлетенів для голосування. За цим фактом працівники поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 158 Кримінального Кодексу України. Це надання неправдивих відомостей до органу ведення державного реєстру виборців.
Ведуча: Покарання за цієї статтею позбавлення волі на строк від 3 до 7 років».
6. «День тиші» в Україні
«Ведуча: Як мають карати тих, хто і в день тиші агітує виборців, узялися з'ясовувати кореспонденти Суспільного Сумщини. З півночі рекламувати кандидатів, їхні програми заборонено. Чи карають за приховану агітацію? Дивіться далі.
Кореспондент: Така картина була в переддень “дня тиші”. Прибирати рекламу почали завчасно, говорить Наталя Люлько.
Наталія Люлько, голова ГО “Асоціація рекламістів Сумщини”: Це прописано в договорах на розміщення реклами. Такі договори є між замовником реклами. Відповідальність несе найбільше це замовник — тобто політична партія або кандидат, в даному випадку в президенти України. Відповідальність тих, хто розміщує рекламу, операторів, вона теж є, але це зовсім інший рівень. Розумієте?
Кореспондент: Ось такий вигляд повинні мати біг-борди за Законом України “Про вибори” в “День тиші”. Почався він опівночі 30 березня. Поруч із пустими — білборди з написами. Питаємо людей, чи викликають у них ці написи асоціацію з кандидатами.
Чоловік 1: Абсолютно ні.
Жінка 1:Нє, ну цей колір — да. Цей колір я узнаю.
Кореспондент: Кольори якось асоціюються у Вас з ними?
Чоловік 2: Ну, шось дає о сєбє знать.
Кореспондент: Чи є такі написи агітацією, розказує представниця громадянської мережі “Опора”.
Ірина Стегній, регіональний координатор громадянської мережі “Опора”: Формально не є порушенням закону, але ми розуміємо, що це така спроба якось повпливати на виборців. В таких плакатах зазвичай немає згадок про кандидата, а кольорова гамма, чи шрифт написання — це такі матерії, які неможливо ніяк віднести до того чи іншого політика.
Кореспондент: За законом України “Про вибори” агітацією можна вважати, зокрема, розміщення агітаційних палаток, роздача листівок, які містять символіку політичної партії, яка висунула кандидата, або яка містить символіку самого кандидата, заклики голосувати “за” або “проти” кандидата, розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами, проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрацій фільмів та телепередач тощо. За підтримки партій чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку. Люди, які помітили таке, мають звернутися до поліції, каже медіаюристка Людмила Панкратова.
Людмила Панкратова, медіаюристка: Саме Нацполіція складає протоколи про адміністративні порушення. Штрафи невеликі, закон встановлює... адміністративний кодекс встановлює штрафи від 50 до 850 гривень».
7. Поліція в день тиші зафіксувала по всій Україні майже 160 порушень
«Ведуча: Поліція в день тиші зафіксувала по всій Україні майже 160 порушень виборчого законодавства. Це дані на п'ятнадцяту годину. Їх оприлюднив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. Поки що дані не оновлювали. За порядком завтра на виборах стежитимуть 135 тисяч правоохоронців. В Україні виборчі дільниці, а таких майже тридцять тисяч, відкриються о восьмій ранку. Першими голосувати почнуть українці в Австралії. Дільниці там запрацюють менш, як за дві години з 1 березня о восьмій ранку за місцевим часом. В Україні тоді буде одинадцята вечора 30 березня. Останніми голосуватимуть у Сан-Франциско. Коли там закриються дільниці, в Україні буде шоста ранку першого квітня».
8. Рішення суду стосовно вибуху у Кропивницькому
«Ведуча: На два місяці під домашній арешт відправили головного інженера компанії “Елан-Ві”. Ця фірма, нагадаю, продавала газ і орендувала ділянку, де стався вибух автоцистерни в Кропивницькому. Чоловіка підозрюють у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Олександр Слюсар, головний інженер ТОВ “Елан-Ві”: Є дозвіл на переливання небезпечних речовин по адресу київська, 48-А, місто Кропивницький.
Ведуча: Прокурор у справі Катерина Мірошніченко наполягала на триманні під вартою.
Катерина Мірошниченко, прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури: Після отримання повного тексту рішення ухвали буде обговорено зі старшим групи прокурорів щодо можливої подачі апеляційної скарги на рішення слідчого в суді.
Ведуча: Другому підозрюваному у справі керівникові компанії “Елан-Ві” запобіжний вибиратимуть у понеділок. Тоді ми спробуємо дізнатися його позицію. Вибух у Кропивницькому стався ввечері 27 березня, на одній з автостоянок зайнялася платформа вантажного автомобіля, що перевозив скраплений газ. Вогонь знищив 18 машин, у сусідніх житлових будинках та школі вибило вікна, кілька мікрорайонів залишилося без світла. Автостоянка перетворилася на згарище. В лікарні залишається четверо травмованих внаслідок вибухів».
9. Україна переходить на літній час
«Ведуча: На літній час цієї ночі переходить Україна. О 3-й стрілки годинників необхідно перевести на годину вперед. Більшість сучасних телефонів, комп'ютерів та планшетів зроблять це автоматично. Впоратися з механічними годинниками в Чернігові допомагатиме місцевий годинникар. Зокрема літнім людям. Показувати точний час змусить і старовинні механізми, з котрими господарі самотужки не впораються. Напливу клієнтів чекає завтра, а нині запросив до своєї майстерні.
Олександр Котлобай, майстер з ремонту годинників: Сейчас уже привыкли, но я не слышу и не ощущаю.
Чоловік: Здравствуйте.
Олександр Котлобай: Здравствуй.
Чоловік: Ну что там было, Саша?
Олександр Котлобай: Винтик открутился. Поставил на место. Забирайте.
Чоловік: А, ну спасибо.
Олександр Котлобай: Пожалуйста.
Чоловік: Дай Бог.
Кореспондент: Саме за таких вдячних клієнтів і любить свою роботу, розповідає Олександр Котлобай. А якщо говорити про годинники, то перевагу надає роботі зі старовинними.
Олександр Котлобай: Иногда приносят часты, которым 150. Нещодавно приносили. Він працював у пана і пан йому подарував такий красивий, старовинний кишеньковий годинник. “Павел Буре”. Красивий. Царські годинники приносять.
Кореспондент: Годинникарів у Чернігові, за словами Олександра Котлобая, 13.
Олександр Котлобай: Люди, которые этим занимаются — фанаты.
Кореспондент: Скільки всього годинників відремонтував за 35 років, Олександр Котлобай навіть приблизно підрахувати не може. 6 днів на тиждень він перебирає механізми, замінює батарейки, шліфує та полірує корпуси. Наразі чекає клієнтів, яким потрібна допомога у переводі годинників. Найчастіше звертаються бабусі та люди із вадами зору.
Олександр Котлобай: Буває за день людей 20. У день переводу, в перший день це мінімум. Треба знати специфіку. Треба знати, на яку кнопку натиснути і відпустити. Якщо ви не на ту кнопку натиснете, вони заблокуються і зупиняться на одному часі.
Кореспондент: Сам Олександр Котлобай противник переводу годинників. Каже, від цього змінюється режим і старшим людям звикнути до нього із кожним роком важче. Але що б не сталося, завжди допоможе перевести стрілки на потрібний час».
10. Київ долучився до «Години Землі»
«Ведуча: Київ долучився до «Години Землі». Так називається природоохоронна акція. На одну годину людей закликають добровільно відмовитись від електроенергії. У Києві з 20-ї години і 30 хвилин до 21:30 вимкнули підсвітку деяких пам'ятників та адмінбудівель. Зокрема, на Михайлівській площі загасили прожектори, які підсвічували Михайлівській Золотоверхий собор, також в темряві на годину побуде Міністерство закордонних справ. Можемо подивитися на самий момент, коли виключили світло.
Кореспондент: Бачу світло в вікнах житлових будинків, його то вмикають, то вимикають і за моїми спостереженнями так відбувалося і до початку “Години Землі”. Централізовано освітлення вулиць та житлових будинків не вимикали, кожен сам вирішує, чи йому долучатися до цієї акції. А от освітлення Міністерства закордонних справ та Михайлівського Золотоверхого собору вимкнули приблизно 50 хвилин тому і через 10 хвилин мають його ввімкнути. Частково освітленою залишилася дзвіниця Михайлівського і також з цієї точки, де зараз я стою, я можу бачити монумент Незалежності, якій на центральній площі столиці. Його також вимкнули о 20:30.
Ведуча: Акцію започаткував Всесвітній фонд природи, щоб привернути увагу людей до збереження довкілля та ощадливого використання природних ресурсів. Вперше її провели в Австралії в 2007 році. Україна долучилася у 2009-му. Організатори закликають людей вимкнути світло та електричні пристрої на одну годину, якщо в них немає нагальної необхідності. Під час акції вимикають освітлення, зокрема таких споруд як Ейфелева вежа в Парижі, Оперний театр в Сіднеї та Бартейт Білдинг у Нью-Йорку».
Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.