Рано чи пізно хтось із компетентних органів захоче притиснути членів Наглядової ради НСТУ декларуванням
Рано чи пізно хтось із компетентних органів захоче притиснути членів Наглядової ради НСТУ декларуванням
Дев’ятнадцятого січня 2017 року нарешті завершилась епопея зі створенням Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія» — компанію було зареєстровано, що можна вважати офіційним днем її народження. Як і очікувалося, створення НСТУ — лише перша проблема в діяльності суспільного мовника. Особливість його статусу і водночас неузгодженість Закону про НСТУ із законодавством про акціонерні товариства породжують цілу низку непростих питань, вирішення яких має подекуди непередбачуваний характер. Але очевидно, що їх краще вирішувати, аніж замовчувати, тож спробуймо розібрати хоча б одне з них.
Чи потрібно членам Наглядової ради НСТУ заповнювати електронні декларації?
Складність полягає передусім у спеціальному статусі НСТУ. Законодавець визначив, що декларують усі «посадові особи юридичних осіб публічного права», але при цьому в Законі про суспільне мовлення члена наглядової ради в ролі посадової особи не визначено.
Ба більше, при детальнішому розгляді можна побачити, що член Наглядової ради НСТУ взагалі не призначається на посаду у встановленому законодавством про акціонерні товариства порядку. Натомість Закон про акціонерні товариства не передбачає винятків зі встановленого ним порядку формування органів АТ. Тож якщо той чи інший орган не було сформовано так, як це встановлено вищеназваним законом, то його або не було сформовано, або сформоване утворення не є органом акціонерного товариства в сенсі корпоративного законодавства.
З іншого боку, постає питання, чи повинен член органу, який за назвою є наглядовою радою, а за змістом до таких наче не відноситься, подавати декларації?
Щоби розібратися в тому, спробуймо провести невеликий аналіз.
1. Чим відрізняється «Наглядова рада НСТУ» від «Наглядової ради акціонерного товариства»?
Коротка відповідь — майже всім. Відповідно до статті 51 Закону про акціонерні товариства, наглядова рада АТ «здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу». Тобто захист акціонера та контроль над керівництвом компанії. Натомість, згідно із Законом про Суспільне мовлення, «наглядова рада не має метою захищати права акціонера» (формально — Держкомтелерадіо), та взагалі не має прав жодним чином втручатися в діяльність виконавчого органу, а тим більше «регулювати» його (частина третя статті 7 Закону про Суспільне мовлення). Але повторюю: це ключові ознаки наглядової ради акціонерного товариства відповідно до Закону про АТ.
Наступна відмінність — у порядку утворення. Так, згідно із Законом про АТ, члени наглядової ради «обираються акціонерами під час проведення загальних зборів» (стаття 53). Акціонер у нас один — Держкомтелерадіо (пункт 4 Статуту), який і має виключне право обирати членів наглядової ради відповідно до законодавства про акціонерні товариства. Водночас, «Наглядова рада НСТУ» обирається громадськими об’єднаннями та організаціями і парламентськими фракціями і групами, тобто не акціонером, а іншими особами, чия участь у формуванні наглядової ради спеціальним законом про акціонерні товариства не передбачена. І не «під час проведення загальних зборів», як визначено для акціонерних товариств, а задовго (по факту — більше року) до дати створення компанії. Члени Наглядової ради НСТУ вступили в повноваження 19 січня 2017 року з моменту реєстрації юридичної особи ПАТ «НСТУ».
Існують і інші розбіжності. Наприклад, було би дивно вимагати від члена Наглядової ради НСТУ «представляти інтереси Держкомтелерадіо», а якщо останньому не подобається, як його представляють, надавати цьому держоргану право обмежувати компетенцію члена наглядової ради. Така ситуація повністю відповідає акціонерному законодавству (стаття 53 Закону про АТ), але ніяк не входить у парадигму Наглядової ради суспільного мовника.
Те саме стосується й порядку припинення повноважень члена наглядової ради, оскільки за Законом про АТ такий член може бути відкликаний у будь-який час (стаття 57), що прямо заборонено Законом про суспільне ТБ (стаття 10).
Продовжувати можна як завгодно довго, але головна ідея — Наглядова рада НСТУ не є тим самим, що наглядова рада акціонерного товариства. Ці органи відрізняються за завданнями, порядком створення і припинення та за своїми функціями. Очевидно, що поширення на членів Наглядової ради НСТУ законодавства про акціонерні товариства в частині регулювання наглядових рад акціонерних товариств фактично знівелює саму ідеологію цієї ради, оскільки вона повністю узалежнюється від Держкомтелерадіо. І, по суті, єдина можливість розвести ці органи в рамках чинного закону — визнати, що це різні органи, які лише за збігом обставин мають схожі назви, але за юридичним змістом вони не є тотожними. І, як продемонстровано вище, законодавство дає достатньо підстав для такого розмежування.
Відмінності за низкою ключових ознак між наглядовими радами в розумінні корпоративного законодавства та законодавства про суспільне мовлення хоч і можуть стати підставою для висновку про неможливість ототожнення члена наглядової ради НСТУ з «класичним» членом наглядової ради акціонерного товариства, але це не є єдиним чинником, який може бути врахований при декларуванні.
2. Хто має декларуватися за законом про запобігання корупції?
Відповідно до статті 45 Закону про запобігання корупції, «посадові особи юридичних осіб публічного права» зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК електронну декларацію.
НСТУ є юридичною особою публічного права, оскільки створюється відповідно до рішення Кабміну (стаття 1 Закону про суспільне телебачення, стаття 81 Цивільного кодексу).
Таким чином, НСТУ є юридичною особою публічного права, посадові особи якої повинні подавати декларацію.
3. Чи є члени наглядової ради НСТУ «посадовими особами» в сенсі законодавства про запобігання корупції?
Для вирішення цього питання необхідно первісно визначити загальні ознаки, за якими особа може відноситися до посадових осіб відповідно до спеціального законодавства.
Це питання роз’яснене НАЗК в рішенні від № 3 від 11.08.2016 (в редакції від 22.02.2017). Додатково ці саме тези НАЗК повторила у своїй відповіді на звернення народного депутата Миколи Княжицького, який просив фокусно роз’яснити питання електронного декларування саме членами Наглядової ради НСТУ.
Так, за твердженням НАЗК, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Іншими словами, член Наглядової ради НСТУ стає посадовою особою лише за умови, що він наділений посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
У тому ж роз’ясненні НАЗК зазначає, що адміністративно-господарські функції (обов'язки) — це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном. Організаційно-розпорядчими функціями є обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Очевидно, що член Наглядової ради НСТУ не здійснює ані адміністративно-господарських, ані організаційно-розпорядчих функцій. За законом, Наглядова рада НСТУ визначає основні напрями діяльності НСТУ, затверджує редакційний статут, контролює його виконання, призначає п'ятьох членів редакційної ради, обирає голову правління НСТУ, затверджує внутрішні документи НСТУ, створює громадські ради… Тобто в цього органу відсутні законодавчо встановлені функції як щодо управління державним майном, так і щодо керівництва галуззю або трудовим колективом.
У принципі, цього вже достатньо для висновку, що члени наглядової ради НСТУ не є посадовими особами суспільного мовника.
Додатково НАЗК роз’яснила, що з метою визначення суб'єктів декларування, згідно із Законом, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами — суб'єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов'язки на постійній основі.
На відміну від членів наглядової ради акціонерних товариств, із якими, крім іншого, укладаються цивільно-правові або трудові договори (пункт 17 статті 33, пункт 3 статті 51 Закону про АТ), Закон про Суспільне ТБ не містить норм, згідно з якими діяльність члена Наглядової ради НСТУ здійснюється постійно. Закон визначає, що член Наглядової ради НСТУ здійснює діяльність на безоплатній основі, що саме по собі є достатньою підставою для висновку, що діяльність у Наглядовій раді НСТУ не може бути постійною; законодавство ніяк не допускає безоплатної праці, а раз так, то фактично припускається, що член наглядової ради має ще десь працювати на постійній основі.
Враховуючи те, що член Наглядової ради НСТУ не має посадових обов’язків організаційно-розпорядчого або адміністративно-господарського характеру та виконує свої обов’язки безоплатно, з відривом від основного місця роботи, відповідно до наданих НАЗК роз’яснень, він не має подавати декларації.
До речі, додатковим підкріпленням останнього висновку є норма статті 3 Закону про запобігання корупції в редакції законопроекту № 6172 із урахуванням поправки Тетяни Чорновол. Вона пропонує доповнити перелік суб’єктів декларування не лише «посадовими особами публічного права», як є зараз, але й членами наглядових рад державних підприємств. Тобто за такої редакції законодавець вводить розмежування між «звичайними» посадовими особами та членами наглядових рад, тим самим визнаючи, що з погляду декларування це різні види органів. Отже, з урахуванням цієї поправки, подавати електронні декларації будуть зобов’язані всі члени наглядових рад державних підприємств. НСТУ є акціонерним товариством, а не державним підприємством, а відтак члени наглядових рад НСТУ, навіть після того, як вони будуть створені у встановленому акціонерним законодавством порядку, подавати електронні декларації не повинні.
4. І альтернатива.
Звісно, є й альтернативна позиція, що всі члени наглядової ради НСТУ є посадовими особами суспільного мовника, а отже повинні подавати електронні декларації. І хоча вище показано, що такої спрощеної позиції не дотримується навіть сама НАЗК, не можна виключати, що рано чи пізно хтось із компетентних органів захоче притиснути членів наглядової ради такою простотою. Звісно, це ризики, проте за наявності загального роз’яснення НАЗК та фактичної відмови його коригувати стосовно членів наглядової ради НСТУ, думаю, складно буде звинуватити її членів у тому, що вони довірилися позиції компетентного державного органу.
Юрій Крайняк, юрист