Тимчасом як у деяких філіях НСТУ журналісти борються зі своїми керівниками проти джинси й «паркету», закарпатська філія НСТУ «Тиса-1» на повну ходу реформується. Замість таких передбачуваних для українського медіаринку кроків, як запуск політичних ток-шоу напередодні можливих виборів, «Тиса-1» запустила освітню й дитячу програми, які не вигідні комерційним каналам, але конче потрібні суспільству.

Віталій Мещеряков пояснив сайту «Суспільне мовлення», чому на «Тисі-1» сплеск ідей, чи доводилося переманювати зірок телебачення для нових проектів і, найголовніше, де він узяв гроші, щоби модернізувати закарпатський канал, якого 15 років тому навіть не існувало, а було дві години вкраплення на каналі «Інтер».

– Пане Віталію, які нові програми вийшли на телеканалі «Тиса-1» цієї весни?

– Наразі ми маємо три весняні програми-новинки: «Відкрита лекція», «Я знаю!» і «Хлоп-шоу». Колись у нас була освітня програма «Відкрита лекція», досить успішно йшла два сезони. Студія «Експеримент» телеканалу «Тиса-1» виробляла проект у співпраці з Ужгородським національним університетом. Кожен випуск програми у YouTube мав по п'ять тисяч переглядів. Вирішили оновити «Відкриту лекцію» та повернути її в ефір за численними побажаннями глядачів. Тепер програму можна дивитися щосуботи о 16:05.

«Відкриту лекцію» веде той самий ведучий, що й раніше – Мірко Вечір (Мирослав Поляковський). Паралельно щоп'ятниці він веде психологічну програму «Нічний канал» на «Тиса-1» і «Тиса FM».

«Я знаю!» – це модернізована дитяча програма «4+1», яка раніше виходила на «Тисі-1». Виходить щонеділі о 20:00, повтор щовівторка о 15:30. Транслювалася по всій Україні, виходила на каналі «Рада», Першому національному. Пізніше ведучий «4+1» Максим Мальник поїхав до Німеччини і проект закрили. Тепер програма «Я знаю!» має іншу ведучу – Діану Сідун-Сович і трішки інший задум, який відповідає сьогоденню.

А от проект «Хлоп-шоу» ми починаємо з нуля. Він виходить у п’ятницю о 19:25 або в неділю о 21:35. Так склалося, що на телеканалі останніми роками серед ведучих обмаль чоловіків. Здебільшого програми ведуть жінки. Лише тепер у нас назбиралося достатньо чоловіків, які можуть говорити на камеру на чоловічі теми. Чоловіче засідання «Хлоп-шоу» ведуть четверо ведучих – Михайло Данканич (директор об’єднання студії «Експеримент»), Антон Штурмаревич, Олександр Мерявчик і Максим Барна. Вони висвітлюють чоловічий погляд на серйозні й розважальні теми. Їхня бесіда розбавлена відео, новинками про моду, автомобілі, музику, політику тощо.

Наразі ми працюємо над удосконаленням «Хлоп-шоу». Поки що у програмі не вистачає елементів шоу, жартів чоловіків, іронії. Інколи може здатися, що програма переплітається з іншими громадсько-суспільними проектами. Ми отримали пропозиції і працюємо над ними.

– Усі три програми виробляє студія «Експеримент». Що це за студія?

– Це одна з редакцій телеканалу «Тиса-1». Свого часу ми вирішили змінювати компанію. Одночасно розвивати всі редакції було складно. Тож ми розпочали зі студії «Експеримент», яка досі є найпрогресивнішою серед редакцій, мотором телеканалу «Тиса-1». Студія працює на особливих умовах. Ми забезпечили її кращою технікою, при тому віддали найбільш експериментальні, інноваційні проекти. Вони виробляють такі програми, як «Про головне», «Акценти», «Пізній вечір», «Шлях до себе», «Сам собі господар», «Незвідане Закарпаття» тощо.

Раніше в нас була молодіжна редакція. Програми, які вона виготовляла, не дуже задовольняли потреби молоді. Тож ми закрили їхні проекти, а молодіжну тематику частково передали «Експерименту». Наразі підтягуємо інші студії до рівня «Експерименту».

– Ви є керівником проекту «Я знаю!». Що входить до кола ваших обов’язків?

– Я беру участь у розробці ідей, в обговоренні.

– Скільки дітей буде залучено у програму «Я знаю!»?

– Під час підготовки до програми мої колеги не один день витратили на пошук дітей. Нам потрібні не просто талановиті, а й небоязкі діти різного віку, які вільно спілкуються перед камерами. Наші ведучі їздили по школах, коледжах, гімназіях, спілкувалися з керівництвом Палацу дітей та юнацтва. Ужгород – маленьке містечко, населення якого налічує 120 тисяч. Це не означає, що у програмі беруть участь діти наших знайомих. Без цього не обійтися, але якщо проект робити винятково на знайомствах, програми не побудуєш. У нас уже записано більше п’яти програм, у кожній із них різні діти.

– Чи запрошували ви нових журналістів або ведучих для цих проектів?

– До проектів ми залучили всіх своїх людей. Як у футболі є зміна поколінь, так і в нас. На «Тисі-1» працює багато молодих, талановитих, амбіційних людей. Якщо їм не давати можливості зростання, вони зупиняться на місці. Ми даємо можливість рости, експериментувати, проявляти себе, з’являтися в кадрі, як із пластиліну ліпити щось нове. Подивимося, що з цього вийде.

– Які новинки ще будуть?

– Ми повністю змінюємо аналітичні програми. Закриваємо цілу лінійку щоденних аналітичних програм, до якої входили «Громадський сектор», «Правова освіта», медична програма. Ці проекти морально застаріли, пережили свій час. Ми відважилися на зміни, готові прийняти ті виклики,які постають перед суспільством. Ми розробляємо щоденну програму тривалістю 26 хвилин, яка має виходити перед випуском новин. Назви ще не затвердили. Поки що готуємо студію, графічне оформлення. До речі, для цієї програми ми залучили 15 тисяч гривень від спонсорів, щоб нікому не бути винними.

Ці проекти дадуть змогу проявитися новим ведучим. У нас є журналісти, які працювали в новинній службі, їм треба рости. Тепер вони вестимуть прямі ефіри.

– На youtube-каналі прочитала один із коментарів під програмою «Хлоп-шоу», що нарешті буде цікаво дивитися «Тису-1». Невже на Закарпатті вас мало дивляться?

– Це суб’єктивно. У нашій лінійці ми маємо програми на різний колір і смак. У програмі «Про головне» обговорюють політичні, політико-економічні питання. Є програма «Сам собі господар», де показують, як вирощувати ту чи іншу худобу, як обрізати виноград, абрикос, як виростити в домашніх умовах ківі, розповідають про оленячу ферму. Цікава програма «Ранок на Тисі». Показуємо програми німецькою, угорською, румунською, словацькою.

– А взагалі які програми популярні серед телеглядачів?

– Ми не маємо коштів, щоби замовляти вимірювання рейтингів. Можемо судити по прямоефірних програмах. Коли в ефірі йде програма «Про головне», всі три телефони у студії дзвонять одночасно. Це показник того, що програму дивляться. Інших інструментів вимірювання того, як нас дивляться, у нас немає. Звісно, хотілося б мати результати досліджень.

– Ганна Бичок сказала нам в інтерв’ю, що після внесення відповідних змін у ПАТ «НСТУ» буде п’ять ліцензій на радіомовлення: «Українське радіо», «Радіо Промінь», «Радіо Культура», Всесвітня служба радіомовлення  Україна і «Тиса FM». Чому вас виділили зі всіх філій?

– Я щасливий, що до нас дослухалися й не стали ламати сітку мовлення. Наша радіостанція «Тиса FM» була найбільшою, найпотужнішою в області, мала шість частот. Після всіх об’єднань у нас залишилася одна частота в Ужгороді, де маємо 12,5 годин нашого мовлення. «Тиса FM» – неформатна радіостанція, досить популярна в місті. Ми запрошуємо у студію багато музикантів, вони виступають у прямих ефірах. На сайті працює веб-камера, де можна дивитися, що відбувається у студії радіо. Щогодини ми даємо місцеві новини.

Це добре, що нам залишили не лише чотири години. Інакше це б означало, що «Тиса FM» зникне.

– Скільки годин мовлення ви хотіли б для «Тиси-1»?

– Формально ми би хотіли, щоби залишилося все так, як є – 24 години мовлення. У нас є чудові спортивні програми. Ми забезпечуємо прямі трансляції, показуємо футбол, гандбол, міжнародні танці, художню гімнастику. У нас є люди, які можуть фахово це коментувати.

Ми мовимо вісьмома мовами. «Тиса-1» входить у програму обміну з Вишеградською четвіркою, показуємо контент із Угорщини, Словаччини, Румунії. Маємо підписані угоди щодо обміну програмами з Австрією та Німеччиною.

Але ми не можемо забезпечити всі 24 години мовлення. Щодня виробляємо шість годин контенту. Можемо й більше, але не хочемо, бо тоді це буде формат повторів і радіо, де люди постійно про щось говорять. Наші програми – живі, виїзні. Щоби мовити нині 24 години на добу, ми звертаємося до архівів, частину програм беремо по обміну в «UA: Першого», інших регіональних філій ПАТ «НСТУ».

Нагадаю, що 15 років тому наша телекомпанія мовила всього дві години на телеканалі «Інтер». Закарпатського телеканалу не було. Не знаю, чи варто знову скорочувати наше мовлення.

– Чи хотіли би, щоб ваші нові програми виходили на «UA:Першому»?

– Ми готові, співпрацюємо із заступником генерального директора, який відповідає за формування програмної сітки мовлення телеканалу «UA:Перший», інформаційне мовлення та виробництво суспільно-політичних, соціальних, молодіжних, освітніх і дитячих програм, Олександром Мельничуком, ведемо переговори щодо «Відкритих лекцій». Маємо в архіві близько 50 програм. Інше питання, чи мають вони достатню якість зйомок для показу на «UA:Першому».

Загалом, у нас не найгірша телекомпанія серед усіх філій щодо технічного забезпечення. Ми завжди шукали допомогу не в держави, а в грантодавців. Останні десять років інвестицій від держави взагалі не було. Та ми отримали кілька грантів, зокрема на технічне переоснащення. Тож ми готові до співпраці з «UA: Першим». Якщо якість задовольнить, дамо на загальнонаціональний канал усе, що маємо. Адже всій Україні можуть бути цікаві наші «Відкриті лекції» чи програма «Сам собі господар» про те, як садити маракуйю або доглядати за буйволами. 

Зберегти

Зберегти

Зберегти