29 вересня 2016 року в ІА «Укрінформ» учасники засідання за круглим столом на тему «Забезпечення незалежності суспільного мовника в Статуті та інших нормативних актах» обговорили документи, без яких неможлива повноцінна робота ПАТ НСТУ. В обговоренні взяли участь вітчизняні та міжнародні експерти: голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберґ, старший спеціаліст проекту Ради Європи «Зміцнення свободи слова та створення системи суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова, виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик, генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія та його заступниця Ганна Бичок, директор виконавчий Українського радіо Анатолій Табаченко, очільник «UА:Суми» Микола Чернотицький, начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець, начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова, члени Наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов, Дарія Карякіна, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Олексій Панич, медіаюристи Максим Дворовий, Андрій Гук, Ігор Розкладай, представники Громадського радіо, журналісти та ін.

В Україні багато проблем, пов’язаних не лише з юридичними моментами створення ПАТ, а й зі сприйняттям самого концепту суспільного мовлення. Про це у вітальному слові зазначила Діана Дуцик. Вона коротко поділилася враженнями від поїздок у регіони, а саме – у Тернопіль і Вінницю, у філії НТКУ. «Було очевидним, що не всі представники на місцях розуміють суть і місію майбутнього суспільного мовника в Україні. Це треба роз’яснювати. Також дуже важливо, щоб і громадськість відчула потребу, що такий суспільний мовник має бути», – сказала пані Дуцик.

Мортен Енберґ розповів присутнім, що Рада Європи багато років підтримує процес запуску системи суспільного мовлення в Україні, і цього року його однозначно потрібно створити. «Під час розробки Статуту варто пам’ятати, що незалежність є основною вимогою для будь-якої суспільної медіаорганізації. Залежність від уряду та будь-якої зацікавленої особи означає втрату підтримки. І тоді нереально буде змусити владу бути підзвітною», – зазначив він. 

Мортен Енберґ, Галина Смірнова

Якщо суспільний мовник не з’явиться з 1 січня, створення ПАТ НСТУ відсунеться на 2018 рік

У вже оприлюдненому проекті Держбюджету-2017 закладено державну підтримку саме ПАТ НСТУ, нагадала учасникам засідання Наталія Степанова. «Тому час “Ч” вже дуже близько. Через три місяці ми повинні зареєструвати юридичну особу для того, щоб мати правові підстави готувати підзаконні документи стосовно використання коштів, щоб юридична особа мала правові підстави отримати ці кошти. Якщо ми за три місяці не вирішимо всі ці завдання, які стоять перед нами, то створення юридичної особи перейде на 2018 рік», – наголосила пані Степанова.

Наталія Степанова

Вона пояснила, чому саме через рік, а не через квартал: «Так, у нас така традиція під Новий рік, на 1 січня, створювати принцип фінансування й реєструвати нову юридичну особу. Розказую, чому ця традиція виникла саме в нас. Тому, що ми перетворюємо не госпрозрахункове підприємство, не суб’єкт господарювання, який не отримує бюджетних коштів, ми перетворюємо бюджетну установу, видатки якої чітко регламентовано відповідними програмами в законі про державний бюджет і врегульовано подальшими постановами, підзаконними актами. І якщо ми перетворимо всередині року цю бюджетну установу, нам потрібно буде внести зміни в закон про державний бюджет».

Її колега з Держкомтелерадіо юристка Таїсія Мировець підкреслила, що більшість пропозицій, які озвучили українські та європейські експерти, або вже враховано в проектах, або їх можна врахуватибез обов’язкового внесення змін у закон  «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». «Єдине, що потребує врегулювання через внесення змін до законодавства, – це позиції, які стосуються порядку формування складу Наглядової ради, вимог до її членів, повноважень, а також щодо змін у частині компетенції акціонера. Стосовно розробки нормативно-правових актів на рівні Кабінету Міністрів. Ми з’ясували, у рамках чинного законодавства таким підзаконним нормативним актом буде лише проект постанови Кабінету Міністрів про затвердження Статуту ПАТ НСТУ. Якщо буде політична воля щодо визначення акціонера на цьому етапі, то відповідний шлях проходження як проекту нормативного акту мають пройти також проекти положень про Наглядову раду та про Ревізійну комісію», – сказала пані Мировець. І додала, що відповідний проект Статуту ПАТ НСТУ треба в першій декаді жовтня  подавати на розгляд у зацікавлені органи влади, інакше Кабінет Міністрів, за яким останнє слово, до січня не розгляне цей документ.

Тарас Аврахов висловив сумнів: «Ми можемо дуже багато говорити про регламенти, але всі, котрі мали справу з Кабінетом Міністрів, знають, щоза потреби рішення може бути ухвалено навіть достроково».

У кращому разі, голову правління НСТУ буде обрано в березні 2018 року

Юрист Інституту медіаправа Максим Дворовий і партнер Юридичної фірми «Анте» Андрій Гук, які розробляли проекти Положення про обрання голови та членів правління й Положення про ревізійну комісію, ознайомили учасників заходу з першими кроками після створення ПАТ НСТУ.

Максим Дворовий, Андрій Гук

Максим Дворовий зазначив, що кандидати на голову правління зможуть подавати заяви протягом 42 днів (тобто шести тижнів). Річ у тім, що вони повинні мати довідку МВС про відсутність судимості, а її надають протягом 20 робочих днів. Тож цей термін треба закласти, аби всі кандидати оформили довідку. Потім упродовж тижня Наглядова рада має зібратися для надання допуску до конкурсу. Через 3 робочі дні із моменту закінчення приймання заявок буде оприлюднено резюме кандидатів. Опісля, протягом 21 дня з моменту допуску до конкурсу відбудеться засідання, на якому члени Наглядової ради оцінюватимуть 20-хвилинні презентації кандидатів на голову НСТУ. «Голосування є рейтинговим. Кожен член має виставити певну кількість балів від 1 до 7. Вони не мають повторюватися. Після голосування буде оголошено результат кожного бюлетеня. Через три години опублікують результати. Через три дні відбудеться підписання договору з новообраним кандидатом ПАТ НСТУ», – розповів  пан Дворовий.

За його словами, новий голова має прийти зі своєю командою (правлінням), яку також повинна затвердити Наглядова рада. Кандидатури членів правління новообраний голова правління має подати до Наглядової ради, яка має провести засідання з обрання членів правління протягом 10-30 днів з дня підписання контракту головою правління. Отже, якщо з 1 січня з’явиться ПАТ НСТУ, то в березні, найімовірніше, оберуть голову правління, який презентує концепцію суспільного мовника й відповідно структуру, а у квітні буде обрано членів правління, з якими підпишуть контракт на чотири роки.

Андрій Гук зазначив, що на сьогодні розглядають Ревізійну комісію в складі п’яти осіб. До того ж дві кандидатури вже наперед визначено. «Одна особа неодмінно буде з органу, який управляє, це представник або Держкомтелерадіо, або Кабміну, за умови, якщо Кабмін стане акціонером. Другий представник комісії має бути від фіскальних органів. По суті, вибір обмежено лише трьома членами», – сказав він.

Розробник Положення також наголосив на розбіжності розуміння ревізійної комісії. «У статуті написано, що Ревізійна комісія контролює фінансову діяльність голови правління. Законодавство робить зовсім інший акцент: там ревізійна комісія  – це не контрольний, а перевіряльний орган. Це різні концепції», – розповів пан Гук, попросивши долучатися до обговорення й вносити поправки у відповідні документи.

Він також пояснив, що на сьогодні багатьох бентежить залежність комісії. Адже результати всіх фінансових перевірок затверджуватиме акціонер. Їх публікують на офіційному веб-сайті. Водночас Галина Смірнова звернула увагу на те, що експерти Ради Європи наголошували на ролі акціонера. «Практично в усіх експертів виникло зауваження стосовно акціонера. У всіх європейських країнах роль акціонера дуже маленька. Не йдеться про баланс між правлінням, Наглядовою радою й акціонером. Головні органи керівництва НСТУ – це Наглядова рада та правління. Хто стане акціонером, це на розсуд української влади», – зазначила пані Смірнова, додавши, що Рада Європи не проти того, щоб акціонером став Кабінет Міністрів.

Зураб Аласанія зауважив, що Кабінет Міністрів не може бути акціонером, бо тоді невідомо, до кого конкретно звертатися з документами. Він запропонував, щоб акціонером стало Міністерство економіки. Наталія Степанова уточнила, що прецеденти в Україні є, зокрема, Кабінет Міністрів є акціонером у компанії «Нафтогаз України», тому теоретично він міг би стати акціонером і ПАТ НСТУ.

Закон  «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» вже застарів

«Більшість того, що написали юристи й міжнародні експерти, є слушним, бо вони прагнуть ідеалу», – зазначив генеральний директор НТКУ. Водночас він зауважив, що не варто забувати про те, що грошей на реформування суспільного мовлення як не було, так і немає. «Зараз ми будемо ухвалювати Бюджет-2017. У нас є конкретна цифра на НСТУ. Якщо її зменшити масштабно, то працівники не зможуть існувати на ці гроші», – сказав пан Аласанія.

Ганна Бичок, Зураб Аласанія

Ганна Бичок додала, що в липні НТКУ подала свій проект бюджету розпорядникові, нарахувавши 2 млрд 189 млн, і це скромний бюджет. 0,2% на суспільне мовлення – то дуже мало. «Технічний стан НТКУ та філій потребує, як мінімум, 1 млн 300 тис., щоб привести наші технології до більш-менш сучасного стану. Ви знаєте, що останнього разу технічне переоснащення відбувалося 1996 року. У нас абсолютно непридатне обладнання», – наголосила пані Бичок.

Ігор Розкладай виділив два аспекти: кількість співробітників у майбутньому суспільному мовленні і необхідність змінити закон. На його думку, як перше, так і друге питання слід вирішувати після створення ПАТ НСТУ. Пан Розкладай вважає, що у структурі НСТУ необхідно провести скорочення, так як вісім чи навіть шість тисяч співробітників – дуже багато. Він навів приклад, що в Польщі на суспільному мовленні ще недавно працювало 2200 осіб. Ігор Розкладай називав нинішній закон про суспільне мовлення законом встановлення і каже, що він потрібен, аби перетворити НТКУ у ПАТ НСТУ. Уже сьогодні всі пропозиції щодо змін фіксуються, щоб через рік переписати документ як закон сталості.

Зураб Аласанія нагадав слова експертки Ради Європи Ів Саломон про необхідність присутності мовника в інтернеті. «Ів каже, що вся Європа переходить на інтернет-мовлення. Правильно. Точно. Я навіть не кажу, що в нас грошей на це немає. У нас навіть права не має на інтернет. Тому що інтернет як такий не існує в державному бюджеті. Його взагалі ніяк не врегульовано законом України. Ми не маємо витрачати на нього гроші. І навіть якщо та сама Наталя (Степанова. – Ред.) прийде до нас із перевіркою й запитає, де ми взяли сайт, який у нас є, ми не знатимемо, що сказати», – признався пан Аласанія.

Головний редактор Громадського радіо Кирило Лукеренко підтримав пана Аласанію: «Я керівник маленького колективу, який виконує ті самі завдання, що й НСТУ. У нас є одна перевага  – відсутність бюрократії. Статут, Положення важливі. Та вони лише опосередковано допомагають реформуванню. Закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» вже застарів. Його треба міняти. Хоча б тому, що в ньому йдеться про телебачення та радіо, а в нас з’явився інтернет. Його взагалі немає в законі. Статут також уже застарів під час народження. Якщо на все це зважати, то реформувати неможливо. Я б не зміг це робити. Зураб святий».

Кирило Лукеренко

 На думку пана Лукеренка, з огляду на всі документи, які обговорювали на засіданні, він не може уявити мобільного додатку для Українського радіо. «На виході мають бути не документи, а новий контент. Сенс НСТУ має згорнутися до мінімального розміру й відповідно до бюджету, який є в наявності, і має створювати умови до зростання», – сказав він.

Анатолій Табаченко, Максим Дворовий

Очільник Українського радіо розповів, що ефір у них зазнає реформування. «Ми міняємо контент “Першого каналу”. Запустили ранкове ток-шоу “Підйомна сила” на радіо “Промінь”. Та людей цікавить структура, скільки нас буде», – сказав від колективу Українського радіо його керівник. Він також запропонував, щоб філії НТКУ вже починали налагоджувати обмін контентом, щоб це були не вказівки згори та щоб пропозиції йшли від самих співробітників.

Олексій Панич, Микола Чернотицький

Директор виконавчий «UА:Суми» Микола Чернотицький, маючи досвід співпраці з філіями, зазначив, що більшість його колег треба звільнити. Він навів приклад, як звернувся до однієї з філій із проханням зняти важливу подію. Сюжет мав іти в новини.«Це був четвер. Вони нам прислали відео у вівторок ввечері. Звісно, ми його не дали, бо це вже новина. Якщо ми не будемо змінюватися, то через п’ять років можна закрити компанію», – сказав керівник Сумської філії, яка першою отримала логотип  «UА».

Присутні наголошували на тому, що, крім формального реформування, працівники ДТРК повинні мати бажання працювати й перекваліфіковуватися. А від людей, особливо зацікавлених органів, які чекають від суспільного мовлення нового контенту, мають бути інвестиції. 

Фото Олексія Темченка.