Про це 5 вересня у Вінниці на засіданні круглого столу на тему  «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах», який проходив у рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні», повідомила заступник генерального директора з фінансово-економічних питань, державних закупівель та матеріально-технічного забезпечення Ганна Бичок.

«Зараз відпрацьовується програма обміну новин. Скоро почнуться навчання з обміну контенту по виробництві новин у всіх філіях НТКУ. Кожна філія НТКУ матиме змогу вибирати контент для обміну, який хоче бачити в ефірі», – сказала Ганна Бичок.

За її словами, важливо, щоб над реформою суспільного мовлення працювали всі разом. Вона навела приклад спільної роботи над бюджетом. Міністерство фінансів визначило граничний обсяг видатків на Суспільне мовлення у 2017 році 699 992,7 тис. грн. «Це мізерні показники,  яких мало вистачити лише на заробітні плати співробітникам НТКУ та її філій. Їх на даний момент  нараховується 7 159 осіб», – зазначила Ганна Бичок.  Згідно з законом, обсяг має становити 0,2% від загального фонду державного бюджету за попередній рік, а це близько 1,26 млрд грн. Члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (ПАТ НСТУ) звернулися з публічною заявою до Міністерства фінансів, Кабінету міністрів та Верховної Ради і закликали не урізати фінансування суспільного мовлення в 2017 році. «Міністерство фінансів прислухалося до Наглядової ради і  додатково виділило на фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії 478 млн 208 тис грн. Таким чином всього на 2017 рік планується виділити 1 млрд 178 млн 201 тис. грн», - резюмувала  Ганна Бичок.

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик презентувала моніторинг новин вінницької ТРК «Вінтера». Вона розповіла, що «Детектор медіа» не робить критику заради критики. «Ми хочемо, щоб наші моніторинги розглядали як можливість подивитися на себе збоку і починали щось міняти у своїй роботі», – зазначила Діана Дуцик.  

За її словами, ніхто не говорить про те, щоб не робити сюжетів про рішення влади. Та у новинах важливо бачити реальних людей.

«Коли ми робимо моніторинги про те, як показується влада, бачимо, що вона висвітлюється відірвано від життя конкретних людей конкретного регіону. Ми не бачимо реальних людей у новинах. У сюжетах є протокол, йдеться про те, що відбулося засідання облради, обговорили питання, але як це вплинуло конкретно на людину, немає. Це основне зауваження», – сказала Діана Дуцик.

Директор виконавчий  ТРК «Вінтера» Любов Коваленко пояснила делегації зі столиці, до якої входили представники НТКУ, Держкомтелерадіо, Наглядової ради ПАТ НСТУ, що найбільше хвилює колектив та як телеканал висвітлює діяльність влади.

«Колектив лихоманить, співробітники не знають, чи відбудеться скорочення, чи будуть працювати, чи пропонувати нові проекти та які саме. Ми намагаємося у цих непростих умовах, навіть після весняно-літнього скорочення на 35 осіб, виконувати ліцензію по всіх своїх напрямах. Ми маємо 5,5 годин власного телевізійного продукту, 4 години загального радійного продукту. У штаті працює 211 осіб, з них 20 осіб у декретній відпустці, один мобілізований.  Тож 190 осіб робить власний продукт. Чесно скажу, що після скорочення робити його дуже важко. Наші колеги перепрацьовують, щоб забезпечити 55 телевізійних програм, 20  програм на одному радіо (обласному), і 20 на іншому (радіо «Хвиля»)», – каже  Любов Коваленко.

Ганна Бичок додала: «До кінця року не планується оптимізація скороченням. А наступний рік покаже».

Пані Коваленко заперечила щодо того, що є тиск влади на «Вінтеру».  Та відмовитися від висвітлення діяльності влади на даний момент, за її словами, дуже складно. «Є закон про висвітлення діяльності влади . Він діє, більше того, цей закон дозволяє не тільки обласним ТРК, а й комерційним структурам висвітлювати владу і заробляти гроші. Це невеликі кошти. Та, на сьогодні, коли рекламодавець не дуже активний, то ці кошти для нас важливі», – пояснила вона.

Під час зустрічі колективу філії НТКУ «Вінницька регіональна дирекція «Вінтера» з делегацією з Києва найбільше звучало занепокоєння, що минуло майже 2,5 роки з того часу, як ухвалений закон про суспільне мовлення, а СМ досі не створено.  

Фото Сергія Лефтера.