Про першочергові дії зі впровадження суспільного мовлення в Україні

Про першочергові дії зі впровадження суспільного мовлення в Україні

14:28,
20 Червня 2014
2274

Про першочергові дії зі впровадження суспільного мовлення в Україні

14:28,
20 Червня 2014
2274
Про першочергові дії зі впровадження суспільного мовлення в Україні
Про першочергові дії зі впровадження суспільного мовлення в Україні
Потрібні термінові зміни в законодавстві, зокрема щодо принципів формування наглядової ради, майна, власності. Більшість експертів – за публічне акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави. 

11 червня в ІА «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Першочергові дії з впровадження суспільного мовлення в Україні». Це вже друга експертна дискусія з питань суспільного мовлення, організована ГО «Телекритика». Учасники, серед яких були представники державних телерадіокомпаній, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Державного комітету телебачення і радіомовлення, журналісти, експерт Ради Європи і представник Європейської мовної спілки, обговорили ідеї та винесли низку рекомендацій щодо вдосконалення закону про суспільне мовлення.

Центральним питанням дискусії стало формування наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Річ у тім, що організаційно цей процес вимагає тривалого часу: по-перше, він залежить від Нацради, яка наразі не має кворуму і, в свою чергу, залежить від рішень парламенту та президента, по-друге, необхідно впровадити ряд законодавчих змін, по-третє, часу потребує безпосередньо процес обрання членів наглядової ради. Тож за круглим столом найбільш жваво обговорювали алгоритм цього процесу.

Також експерти зачіпали й інші питання, що стосуються механізму трансформації державних телерадіокомпаній у суспільне мовлення. Зокрема, йшлося про форму власності майбутньої НСТУ, про її фінансування, про засади редакційної незалежності, контент тощо.

Необхідність внесення змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не заперечив жоден учасник дискусії, тож усі висловлені ідеї було оформлено у вигляді рекомендацій. А найбільшу підтримку мала ідея щодо того, що в законі необхідно чіткіше прописати критерії відбору кандидатів до наглядової ради. Саме на цьому акцентувала експерт Ради Європи Ів Саломон.

Вона представила доповідь на тему «Виклики при формуванні Наглядової ради» (текст додається). Пані Саломон розповіла про європейські стандарти і в цьому контексті підкреслила вади українського закону про суспільне мовлення. За її словами, в ньому відсутні чіткі вимоги до кандидатів у наглядову раду, кількості цих кандидатів, а також немає гарантій їхньої незалежності.

«В законодавстві відсутня вимога до членів діяти незалежно від групи, яка висунула дану кандидатуру», – йшлося в доповіді пані Саломон.

Експерт дала такі рекомендації щодо законодавчих змін:

1)       уточнити кількість політичних кандидатур: їх має бути менше, ніж кандидатур від громадянського суспільства (відповідно до закону, від громадськості – дев’ять осіб);

2)       уточнити, що члени ради мають діяти незалежно від тих органів, які висували їхні кандидатури;

3)       передбачити критерії для всіх членів наглядової ради.

При цьому, на думку пані Саломон, за відсутності законодавчо визначених критеріїв кандидатури від громадянського суспільства можуть обиратися за бажаними критеріями. Також, на її думку, важливо збалансувати склад наглядової ради з точки зору гендерної приналежності.

На думку пані Ів, а також члена Європейської мовної спілки Девіда Льюїса, важливо, щоб зміни в законодавстві було здійснено до парламентських виборів в Україні.

Далі виступила Лариса Мудрак – заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, органу, на який покладено відповідальність за формування наглядових рад і який наразі не є дієвим, адже не має кворуму: чотирьох із восьми членів Верховна Рада нещодавно відправила у відставку, і медіасередовище чекає на оновлення складу Нацради.

Лариса Мудрак розказала про те, що і як планує робити Нацрада. За її словами, Нацрада разом із Держкомтелерадіо та Національною телекомпанією України «наповнює» пакет проблемних питань та їхніх рішень і вже склала календарний план першочергових дій. На думку пані Мудрак, без виправлень імплементувати Закон про суспільне мовлення буде дуже важко.

Представниця Нацради вважає, що під час формування наглядової ради суспільного мовника, як і в усіх інших дотичних процесах, одну з найважливіших ролей відіграють рекомендації і відповідальна позиція громадськості.

«Формування наглядової ради – це в першу чергу відповідальність громадського середовища, яке за останні півроку всім показало, що воно може виконувати цю місію. Державні органи, в даному випадку – Нацрада, мають пропонувати формат; усе інше має виконуватися громадськими організаціями, які будуть представляти своїх кандидатів», – зазначила Лариса Мудрак.

На її думку, найважливішими у формуванні наглядової ради є три аспекти: уточнення вимог до кандидатур, визначення порядку проведення конференцій громадських організацій для відбору кандидатів у наглядові ради і календарний план імплементації законодавчих норм.

«Перші два аспекти потребують не тільки відкритості й прозорості, а тривалої, системної публічної дискусії. Не можна втратити ні хвилини», – підкреслила вона.

Власне, пані Мудрак представила календарний план Нацради. По-перше, щоб Нацрада могла почати процес формування наглядової ради, необхідно надати їй відповідні повноваження шляхом внесення змін до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Це, разом із оновленням складу Нацради, має відбутися в червні. Тоді в липні вона зможе приступити до розробки та затвердження положення про порядок формування наглядової ради і почати відкриту кампанію зі збору пропозицій щодо кандидатур.

Положення висітиме на сайті Нацради протягом місяця і буде відкритим для пропозицій-уточнень. Після остаточного доопрацювання його буде передано в Міністерство юстиції, де процедура затвердження займатиме ще один місяць. Таким чином, у листопаді Нацрада зможе розпочати здійснення конкретних заходів із формування наглядової ради згідно з затвердженим юридичним порядком.

За словами пані Лариси, паралельно з липня має початися процес публічного обговорення уточнених вимог до кандидатів, які мають торкатися в тому числі й професійних підходів: «Ці люди мають знати процес телетворення, телеринку, телеконкуренції. Інакше наглядова рада не зможе приймати рішення, яких від неї вимагатиме час».

Представник регулятора вважає, що фільтрувати кандидатури відповідно до розширених критеріїв має сама громадськість, у якої в цьому «непоганий досвід».

«Важливо зараз не втратити динаміку суспільного процесу. Відповідати динаміці зростання громадянського суспільства. Не втратити час, бо його дуже мало», – каже Лариса Мудрак, підсумовуючи свій виступ словами про те, що зараз на заваді нормальній роботі Нацради стоять відсутність кворуму і спеціального структурного підрозділу для опікування суспільним мовленням, а також зайняті самообороною Майдану приміщення.

Народний депутат від партії УДАР Ірина Геращенко підкреслила, що принципово важливим було прийняття закону про суспільне мовлення до президентських виборів, а також що Петро Порошенко був єдиним кандидатом, у чиїй передвиборчій програмі був пункт про створення суспільного мовлення. Пані Геращенко погодилася з важливістю ролі громадськості у формуванні наглядової ради, але при цьому застерегла Нацраду від перекладання відповідальності лише на громадськість. Головним критерієм до кандидатів депутатка визначила професійність і підкреслила неприпустимість того, щоб у наглядову раду входили політики. Також пані Геращенко наголосила, що не варто забувати й про ОДТРК:

«Мені здається важливим, щоб ми не зациклювалися на формуванні наглядової ради, а й говорили про те, що буде з нашими ОДТРК. В Києві така дискусія вже почалася. Новообраний мер [Віталій Кличко] готовий до того, щоб телеканал “Київ” перестав бути рупором влади, а став суспільним мовником».

Генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія заявив, що навряд чи можливо буде запустити НСТУ в січні 2015-го. При цьому, як він уже неодноразово казав, трансформація НТКУ відбувається вже зараз, оскільки там справді багато проблем.

На думку пана Аласанії, в наглядовій раді суспільного мовника мають бути фахівці, причому з різних сфер діяльності – не тільки представники медіасередовища. Також пан Аласанія вважає, що зараз важливо вирішувати питання не тільки наглядової ради, а й усі інші, наприклад, питання майна.

«Питання майна я навіть боюся торкатися. Треба створити велику робочу групу, звести всі питання докупи і почати працювати вже зараз. Не тільки наглядова рада важлива. Поки триває процес формування наглядової ради, мають відбуватися й інші питання, бо ми спізнюємось уже зараз», – заявляє гендиректор, зазначаючи, що НТКУ плідно співпрацює з Держкомтелерадіо, Нацрадою й Кабміном.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що комітет зараз працює над урядовими актами, які стосуються змін до бюджетного кодексу, майнових прав ОДТРК і трансформації УТР у канал іномовлення і які мають бути готові до 15 серпня.

«В нас відбувається внутрішня дискусія щодо ролі ОДТРК. Я мав дуже багато розмов з керівниками облдержадміністрацій, з громадськістю. Мова про те, що якщо влада передає важелі впливу в регіони, то чи стосуватиметься це ОДТРК. Це дискусія. Те, що вони мають стати суспільними мовниками, – однозначно. Але найскладніший момент – як це правильно скерувати. Я абсолютно переконаний, що ми маємо йти цим шляхом і шляхом роздержавлення комунальних ЗМІ», – каже пан Наливайко.

Альтернативні погляди висловив директор з розвитку компанії Pro.mova, один із засновників hromadske.tv Євген Глібовицький.

«Ми й далі оперуємо припущенням про те, що свобода слова – це щось, що потрібно журналістам, щоб вони добре робили свою роботу. Свобода слова – це те, що потрібно всьому суспільству. Тож я не розумію, чому в наглядовій раді суспільного мовника мають бути люди, якимсь чином пов’язані з медіа. Наглядова рада має складатися з дуже широко представлених людей з добрим іменем і добрим розумінням», – каже він.

Євген Глібовицький пояснив, що моделі суспільного мовлення в Європі та США укладалися в межах тамтешніх політичних контекстів, і застеріг від ризику політичної заангажованості майбутньої НСТУ: «Європейські колеги виходять з того, що демократія працює. Іншими словами, парламент якимсь чином представляє волю громадян. Я не впевнений, що навіть новий український парламент представлятиме волю громадян, бо не впевнений, за якими критеріями він обиратиметься».

Щоб наглядова рада НСТУ таки могла представляти українське суспільство, вона має складатися з людей, які одночасно є представниками громадянського суспільства і різних соціальних інституцій, таких як бізнес, релігійні організації та ін. «Інакше ми знову опинимося в пастці, коли в наглядовій раді сидітимуть політики, колишні політики чи журналісти, і в нас буде політично занепокоєне суспільне мовлення», – каже пан Глібовицький.

На думку експерта, однією з функцій суспільного мовника є встановлення стандартів для всіх інших телерадіокомпаній країни: «Суспільне мовлення треба розглядати як ліки не тільки до того, який дискурс є всередині країни, а також до того, як узагалі розвиваються медійні інституті».

Шеф-редактор «Телекритика» Наталія Лигачова запропонувала звернути увагу також на форму власності НСТУ, адже якщо стосовно наглядової ради вже хоча б є розуміння, куди рухатися, то питання про форму власності наразі обходять мовчанкою.

«Форма власності НСТУ в законі прописана неосудно», – каже пані Лигачова, зазначаючи, що ця проблема вартує окремої дискусії.

Зураб Аласанія каже, що створити НСТУ можна як державне підприємство, але ідеальним був би варіант акціонерного товариства зі 100% акцій у державній власності. Такої ж думки про акціонерну форму власності дотримується гендиректор Рівненської ОДТРК Андрій Велесик.

Наталія Лигачова, окрім того, переконана, що НТКУ не можна реорганізовувати – її треба ліквідувати й будувати нову структуру. Зокрема, це необхідно для того, щоб за потреби була можливість оновити штат.

Екс-гендиректор НТКУ, голова КДР ТРК Олександр Савенко заявив, що закон про суспільне мовлення в теперішній редакції може призвести до створення «монстра»: якщо об’єднати телебачення і радіо в одній юридичній особі, адже це абсолютно різні інституції, які «живуть за різними закономи, з різними системами господарювання та витратами». На думку пана Савенка, доречніше було би створювати корпорацію – як BBC, а в рамках її – окремі компанії. При цьому він наголосив: якщо не створити суспільного мовлення зараз, є ризик не створити його ніколи.

Олександр Савенко також висловився проти фінансування НСТУ з держбюджету. «Якщо бюджет дає гроші, то що ми створюємо? До чого тут громадськість? Поки не буде введено абонплату, як в усіх європейських державах, це нонсенс. Держава може тільки підтримувати», – каже він, не враховуючи, що певна кількість європейських суспільних мовників відмовилася від абонентської плати.

Цю тезу заперечив медіаюрист Ігор Розкладай, нагадавши, що бюджет складається саме з грошей громадян ‒ платників податків.

У цьому контексті Андрій Велесик навів приклад фінської моделі фінансування суспільного мовлення: за рахунок спеціального податку, який сплачують комерційні мовники. Він також наголосив, що «монстрами» телерадіокомпанії робить політичний вплив, убезпечитися від якого необхідно, знову-таки, змінами в законі.

Ідею створення корпорації чи консорціуму поділяє заступник гендиректора Національної радіокомпанії України Роман Чайковський. Він також вважає, що відповідальність за фінішний етап формування наглядової ради має покладатися на парламент. При цьому необхідно зафіксувати сталу кількість кандидатів від Верховної Ради, адже кількість фракцій може змінюватися. Щодо вимог до членів наглядової ради, то, на думку пана Чайковського, це мають бути як медійники, так і представники інших сфер. Також менеджер висловив ідею, що регіональні суспільні мовники мають відображати мовні, конфесійні чи інші особливості своїх регіонів.

Журналістка і ведуча «Громадського радіо» Наталя Соколенко запропонувала універсальний критерій для членів наглядової ради і правління НСТУ: непричетність до випадків утиску свободи слова та цензури. Ефективність такого критерію вона проілюструвала прикладом Зураба Аласанії: відповідно до результатів моніторингу дотримання журналістських стандартів ГО «Телекритика», після призначення його гендиректором НТКУ (кандидатуру висунув журналістський рух «Стоп цензурі!»), кількість випадків замовчування певних фактів на Першому національному зменшилася із близько 60 випадків на місяць до нуля.

Також Наталка Соколенко вважає, що в наглядових радах мають бути представники журналістських ініціатив «Громадське радіо» і «Громадське телебачення» – як люди, котрі самостійно, без підтримки держави змогли створити такі проекти ще за часів президента Віктора Януковича. «Їхній досвід неоціненний», – каже журналістка.

Один із засновників і голова програмної ради «Громадського телебачення» Роман Скрипін наголосив на трьох, на його думку, засадничих для суспільного мовлення речах: місії, функціях та убезпеченості від впливів. Він заявив, що «Громадське телебачення» готове ділитися з державою досвідом.

«Ми зробили дуже багато роботи, якою готові поділитися з державою. Це непростий процес, це не механіка. Ви говорите про механіку, а ми говоримо про дух. Ми досліджували аудиторію. Ми отримуємо пожертви від громадян при тому, що вони продовжують годувати монстрів. Наша місія від початку – задовольнити українське суспільство якісним продуктом, створити майданчик для дискусії, працювати над розвитком сталого суспільства», – каже Роман Скрипін.

Про готовність ділитися досвідом і допомагати заявив також головний редактор «Громадського радіо» Кирило Лукеренко: «“Громадське радіо“ готове допомагати НРКУ в переході на суспільне мовлення. Його засновано у 2002-му і перезасновано у 2013 році, тому що, на думку ініціаторів, державні мовники не відповідають критеріям редакційно незалежного інформатора, який сприяє позитивним суспільним зрушенням. Ми базуємося саме на принципах незалежної редакційної політики. Сьогодні є велика машина НРКУ, в якій уже втілено елементи суспільного мовлення, а також є група ініціативних журналістів, які довели свою відданість принципам незалежності. При трансформації ми готові взяти на себе частину роботи. Ми вже зараз виробляємо для НРКУ програму “Громадська хвиля”, і готові виробляти більше».

Дискусію завершили виступи медіаюристів Павла Мойсеєва й Ігоря Розкладая. Павло Мойсеєв вважає, що створення акціонерного товариства – це найпростіший і найбільш зрозумілий шлях, який не викликає заперечень. При цьому, на думку експерта, об’єднання телебачення і радіо в одній юридичній особі негативно впливатиме на ефективність управління НСТУ, тому що в такому разі рішення прийматимуться «вертикально» і телебачення може поглинути радіо.

Пан Мойсеєв також запропонував запровадити перехідний період для трансформації ОДТРК – щоби спочатку регулювання регіональних мовників відбувалося з центру з метою уникнення «воєн місцевих олігархів за цей ресурс».

Про можливість перехідного періоду для ОДТРК сказав і Ігор Розкладай. Він також припустив, що може бути потрібна ліквідація мовників, і підкреслив, що головним у всіх процесах є прозорість.

Обидва юристи вважають, що навряд чи можливо запустити суспільне мовлення 1 січня 2015 року, принаймні зробивши це якісно. Ігор Розкладай вважає, що реалістичний прогноз – 1 липня 2015 року.

Результатом заходу стали такі рекомендації:

1. Для забезпечення максимальної незалежності мовника – обрати організаційно-правову форму у вигляді державного підприємства або публічного акціонерного товариства зі 100% державних акцій.

2. Створення наглядової ради має відбуватися на засадах максимальної відкритості, прозорості процесу та забезпечення публічної дискусії.

3. Щоб делегати від профільних організацій обиралися відповідною спільнотою без зовнішнього втручання, роль Національної ради має обмежуватися забезпеченням необхідних процедур для своєчасного і належного проведення конференцій громадських організацій.

4. Кабінету Міністрів – невідкладно розробити й подати до парламенту законопроект щодо змін до державного бюджету на 2014 рік щодо фінансування суспільного мовлення.

5. Для ефективного і злагодженого процесу створення суспільного мовлення та ліквідації наявних державних телерадіоорганізацій Кабінету Міністрів слід створити робочу групу щодо створення суспільного мовлення із залученням представників органів державної влади, експертів й представників громадських організацій, що працюють у сфері медіа.

6. Забезпечити ефективний процес ліквідації ОДТРК і передачі майнових комплексів новоствореному суспільному мовнику.

7. Національній раді з питань телебачення і радіомовлення – забезпечити невідкладну видачу ліцензії на мовлення для утвореного суспільного мовника.

У дискусії взяли участь:

Ів Саломон, експерт Ради Європи виклики в процесі створення наглядових рад в світлі європейських стандартів. Рекомендації

Девід Льюїс, член Європейської мовної спілки

Ірина Геращенко, народний депутат України фракція УДАР

Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо

Лариса Мудрак, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення

Зураб Аласанія, генеральний директор НТКУ

Наталія Лигачова, шеф-редактор «Телекритики»

Ігор Розкладай, юрист ГО «ІМП»

Євген Глібовицький, директор з розвитку, «Proмова»

Кирило Лукеренко, головний редактор «Громадського радіо»

Олексій Мацука, «Новини Донбасу»

Наталка Соколенко, «Громадське радіо»

Роман Скрипін, голова програмної ради «Громадського телебачення»

Олександр Савенко, гендиректор КДР ТРК

Павло Мойсеєв, медіаюрист

Андрій Велесик, генеральний директор Рівненської ОДТРК

Роман Чайковський, заступник гендиректора НРКУ

Модерували захід Андрій Куликов («Громадське радіо») та Світлана Остапа («Телекритика»).

Круглий стіл відбувся в рамках проекту Громадської організації «Телекритика» «Впровадження суспільного мовлення», в рамках програми Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування уряду Канади. Співорганізатор заходу – Інститут медіа права.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Діана Поладова/Детектор медіа
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду