Григорій Шверк розповів про перспективи ліцензування суспільного мовника
Григорій Шверк розповів про перспективи ліцензування суспільного мовника
Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» передбачено, що Національна суспільна телерадіокомпанія України має мовити не менше як на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі – суспільно-політичному та культурно-освітньому; на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі й не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах – суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному.
На сьогодні є певні труднощі із забезпеченням частотами суспільного мовника, констатував Григорій Шверк, оскільки частотний ресурс – обмежений. Водночас регуляторний орган робить усе від нього залежне, аби знайти варіанти розв’язання цієї проблеми. Зараз триває робота над створенням ФМ-мережі для Першої програми Українського радіо. За словами заступника голови Національної ради, цей проект буде реалізовано найближчим часом, і мережа охоплюватиме «90+»% території країни.
Григорій Шверк також зауважив, що нині вільних частот для Другої і Третьої програм Українського радіо немає. Однак напрацьовуються механізми, як забезпечити виконання законодавчих норм. Одним із них може стати надання трьох каналів у мультиплексі для Українського радіо. Це – крок на перспективу з огляду на сподівання подальшого розвитку цифрового радіо. У такий спосіб абоненти матимуть змогу чути радіопрограми через свої телевізори. Відповідний крок може бути реалізований шляхом збільшення кількості каналів у нині побудованих цифрових мультиплексах. Їх кількість за певних технічних умов може бути збільшена із 8 до 12. Таким чином можна вирішити і питання із мовленням телеканалу «Культура», вважає Г. Шверк.
«Мабуть, найбільш вірогідний шлях, яким ми можемо отримати як мінімум ліцензію для культурно-освітнього каналу, – це збільшити в одному із мультиплексів кількість каналів і надати його «Культурі», – сказав він. Однак ця робота потребує додаткових переговорів із провайдером цифрового телебачення ТОВ «Зеонбуд» та іншими учасниками цього процесу.
Ще однією можливістю може стати розбудова додаткових мультиплексів МХ-4 і МХ-7. Щоправда, вона потребуватиме чималих коштів.
Чи не найважливішим, на думку заступника голови Нацради, є фінансовий аспект діяльності НСТУ, адже якщо фінансування буде недостатнім, навіть у разі наявності частот, виробляти якісний контент і бути цікавим глядачеві – завдання надскладне.
Григорій Шверк також зауважив, що Національна рада відкрита до діалогу та співпраці, тож готова розглядати усі раціональні пропозиції з окресленого питання.
Конференція «Реорганізація державних ТРК та створення НСТУ: регіональний вимір» відбулася за сприяння Ради Європи в рамках проекту «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі», що фінансується Урядом Канади