Сайт «Суспільне мовлення» друкує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським від сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта», Тетяною Лебедєвою та Русланом Кухарчуком від сфери «Журналістика», Максимом Васіним від сфери «Наука».

Любов Найдьонова була висунута всеукраїнською громадською організацією «Асоціація політичних психологів України» у  кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у  сфері «Наука». Крім неї у цій сфері балотуються ще двоє кандидатів.

Яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

Суспільне мовлення за головний орієнтир результативності виконання власної місії має поступ у розвитку громадянського суспільства в країні: становлення свідомих місцевих громад, ефективну роботу громадських об’єднань, налагодження конструктивного діалогу. Прийняття стратегічних рішень має бути зорієнтовано насамперед на ці засади.

Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про внесення змін до Закону про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіадіячів  вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. Наприклад, Микола Томенко запропонував надати право регіональній владі створювати на базі ОДТРК канали громад.

У питаннях структури важливо знайти компроміс, послуговуючись принципом реальності: навіть найкраща ідея може виявитися нездійсненною, якщо вона не узгоджена з цим принципом. Тобто, крім ідеальної моделі структури має бути врахована цінність існуючих досягнень, які не варто знищувати в переході до «кращого майбутнього». Головне, чим не можна нехтувати, а особливо в нинішніх фінансових умовах  – це величезний ресурс вмотивованих людей.

Чи маєна Суспільному мовнику бути реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

Не бачу необхідності повністю відмовлятися від реклами, адже є чудові фахові зразки такої продукції, проте вважаю, що мають бути серйозні редакторські фільтри: не все, що пропонується рекламувати, потрібно рекламувати. Наприклад, варто відмовити собі від зиску рекламування алкогольних напоїв, усього, що несе потенційну шкоду суспільству.

Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді? Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?

Представляти наукову сферу, зокрема соціальні науки і насамперед психологію, планую в трьох напрямах: наука в медіа, наука для виробників медіа і медіа для науки як локомотиву розвитку суспільства. Потреба суспільства в психологічних знаннях сьогодні є дуже високою, а представлення сучасної  вітчизняної психології на комерційних каналах є викривленим, досі не знайдено адекватних форматів, є застереження і щодо персонажів телевізійних психологів, яких часто запрошують для коментарів. Сучасні психологічні розробки корисні для підвищення продуктивності праці в творчих командах, адже емоційні перевантаження медійників набагато перевищують безпечний для здоров’я рівень. Крім того, науковий підхід дає можливість якісного тестування телепродукції на етапі її виробництва (це особливо актуально для виявлення імовірності негативних впливів), орієнтації на вимірювану дійсну громадську думку. Для науки телеканал може теж зробити немало, адже сприяючи престижності наукових пошуків робитиме внесок у відновлення інтелектуальної еліти суспільства.

Які першочергові завдання ви ставитимете перед НСТУ як представник своєї сфери?

Першочерговим завданням я бачу розвиток критичності мислення глядачів, включення телеканалу в медіаосвітній рух, який зараз інтенсивно формується в країні у відповідь на виклики інформаційної безпеки. Медіаосвітня педагогічна спільнота і телеканал мають стати соратниками в спільній справі, координувати свою діяльність для отримання найкращого результату – вимогливої, критичної аудиторії.

Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Що думаєте про контент?

Думаю, що робота на повну силу, мабуть іще не можлива, доки не розв’язані ключові питання, тому і оцінювати зарано. Із позитивних моментів хотілось би відмітити історико-патріотичну добірку документальних матеріалів, такої виваженої продукції у нас на телебаченні зараз на диво дуже мало,  потреба явно перевищує пропозицію.

Які програми ви хотіли би бачити і чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

Мають бути програми, в яких розв’язуються гострі суперечки і демонструються способи конструктивного спілкування в конфлікті, адже потрібно давати зразки способів і технологій подолання розриву комунікації, який поки що продовжує наростати - це щодо формату ток-шоу на телеканалі. Я хотіла би бачити на Суспільному медіаосвітні програми широкого спектру – від викриття і аналізу механізмів дії поточних маніпуляцій в інформаційному  просторі – до цікавих секретів виробництва телепродукції для дітей різного віку (майтер-класи з анімації, ньюзмейкерства тощо).

Як убезпечити Наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

Треба не убезпечувати, а вести з владою відкритий діалог, представляючи громадянське суспільство. Влада – це інститут, з яким потрібно конструктивно співпрацювати, а не боротися. Можновладці – завжди фігури тимчасові, бо життя людини не вічне, а інститут влади – ні. Яким буде цей інститут завтра залежить і від внеску телеканалу, потрібно займати активну позицію.

Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

Звичайно, легше буде розмовляти однією мовою з членами Наглядової ради – медійниками-юристами, взаємодіяти психологічно менш витратно. Але чи буде при цьому краще виконуватися функція НР, якщо будуть представлені лише інтереси галузі? Мені видається навпаки, витрати на побудову діалогу з представниками інших форматів дискурсів (представників галузей, суспільних груп) дасть телеканалу набагато корисніший зворотній зв'язок щодо діяльності в такому складному суспільстві, як наше нині. Як же вдасться консолідувати суспільство своєю продукцією, якщо не вміти консолідувати інтереси в НР? Головне, щоб члени НР були налаштовані не антагоністично, а на співтворчість, пошук шляхів досягнення, готовність будувати спільне бачення з різних позицій. 

Члени Наглядової ради мають працювати на громадських засадах, чи за винагороду?

Якщо і буде винагорода за витрачений на ці справи час, це не змінює головного напряму дії – представлення і відстоювання громадських інтересів у діяльності суспільного телебачення/